Правила компонування конструктивних схем прольотної будови конвеєрних галерей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра будівельних конструкцій і мостів

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Спеціальні споруди»

на тему:

Правила компонування конструктивних схем прольотної будови конвеєрних галерей

Львів 2015



Зміст

1. Загальні положення

2. Типи конструктивних рішень прольотних будов конвеєрних галерей

3. Схеми компонування конвеєрних галерей

4. Інші вимоги до проектування конвеєрних галерей

Список використаної літератури



1. Загальні положення

Будівельні конструкції конвеєрних галерей - надземні горизонтальні або похилі споруди, переважно великої протяжності, розташовані, як правило, між будівлями.

Галереї складаються з прольотних будов і опор. Усередині прольотних будов розміщуються стрічкові конвеєри для транспортування сипучих матеріалів. При необхідності в прольотних будовах можуть бути розміщені також технологічні комунікації різного призначення.

Конвеєрна галерея представляє собою інженерну споруду мостового типу. Взаємне розташування несучих та огороджувальних конструкцій визначає компонування прольотної будови: несучі конструкції по висоті розташовуються в межах технологічного габариту чи поза ним, нижче підлоги галереї.

За типом конструктивних рішень прольотні будови конвеєрної галереї належать до однієї з трьох груп:

- несучі конструкції прольотних будов із сталевих ферм з паралельними поясами, з огороджувальними конструкціями панельного типу з різних матеріалів (рис. 1);

- несучі конструкції прольотних будов з зварних двотаврових балок, у тому числі - з гнучкими стінками, з огороджувальними конструкціями покриття та перекриття різного типу (рис. 2);

- несучі конструкції прольотних будов з металевих оболонок прямокутного або круглого перетину, які суміщають несучі та огороджувальні функції (рис. 3, 4).

Вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування та будівництва галерей показало, що в межах кожної з трьох груп є велика кількість різноманітних компонувальних і конструктивних рішень. Вибір траси, ухили і розстановка опор визначаються вимогами технології та особливостями генплану промислового підприємства.

При необхідності мати, за умовами технології, два паралельних конвеєра, їх слід, як правило, розміщувати в одній прольотній будові. В окремих випадках для конвеєрів з шириною стрічки 1600 мм і більше, при відповідному обґрунтуванні, допускається, за погодженням з технологічної організацією, розміщення конвеєрів у двох окремих прольотних будовах.

Довжини прольотних будов конвеєрної галереї слід приймати, як правило, рівними 18, 24, 30, 36, 42 і 48 м.

Допускається при обґрунтуванні призначати прольоти менше 18 і більше 48 м, по можливості кратними 3 м. Конструктивні рішення цих прольотів повинні прийматися індивідуальними.

Сталеві опори конвеєрних галерей виконуються двох типів: плоскі (хитні) і просторові (нерухомі).

Рис. 1. Прольотна будова конвеєрної галереї з несучими конструкціями з ферм з паралельними поясами

Рис. 2. Прольотна будова конвеєрної галереї з несучими конструкціями з зварних двотаврових балок

Рис. 3. Прольотна будова конвеєрної галереї з несучими конструкціями з оболонки прямокутного перетину

Рис. 4. Прольотна будова конвеєрної галереї з круглої циліндричної оболонки

При призначенні довжин прольотів відповідно до генплану слід мати на увазі, що чим вище опори, тим ефективніше застосування збільшеної довжини прольотної будови.

У конвеєрних галереях великої протяжності необхідно передбачати температурні шви. Зазор в температурному шві приймається не менше 100 - 200 мм.

У температурному блоці конвеєрних галерей слід передбачати одну нерухому опору, що забезпечує стійкість конструкції в поздовжньому напрямку. В якості такої опори допускається використовувати перевантажувальні вузли.

Найбільша довжина температурного блоку неопалюваних і опалюваних прольотних будов з розташуванням несучих конструкцій зовні, обумовлена як відстань від нерухомої опори до температурного шва, не повинна перевищувати 130 м в районах з розрахунковою температурою повітря вище або рівний мінус 40°С і 100 м - при розрахунковій температурі нижче мінус 40°С.

У необхідних випадках, можливо, приймати велику довжину температурного блоку, допустимість якої повинна бути підтверджена розрахунком.

При проектуванні конвеєрних галерей можливі три принципові схеми їх поздовжньої компонування. Схема 1 передбачає нерухоме закріплення галереї в нижній частині температурного блоку (рис. 5а). Схема 2 передбачає влаштування нерухомої опори в середині галереї (рис. 5б).

Щоб уникнути додаткових впливів від галереї на каркас будівлі примикання прольотних будов в схемах 1 і 2 здійснюється консольно. З метою зменшення довжини консолі плоску опору рекомендується встановлювати в безпосередній близькості від будівлі. Примикання до будівлі слід вирішувати за аналогією з температурним швом.

Схема 3 (рис. 5в) використовується, якщо необхідно здійснити спирання верхній частині прогонової будови безпосередньо на будівлю (неможливість установки поблизу будівлі плоскою опори через наявність зниженого прольоту будівлі, підземних комунікацій, залізничних колій та ін.). Можливість температурних переміщень в цьому випадку забезпечується введенням додаткового температурного шва на парних плоских опорах незалежно від довжини галереї.

Залежно від загальної довжини конвеєрної галереї кожна з трьох схем допускає можливість пристрою проміжних температурних швів з відповідним розміщенням плоских і просторових опор.

Внутрішні розміри прольотної будови галереї по ширині і висоті повинні забезпечувати нормальні та безпечні умови експлуатації та ремонту конвеєрів.

Внутрішні розміри поперечних перерізів прольотної будови обумовлюються:

по ширині - кількістю конвеєрів, розмірами їх станин, шириною проходів для обслуговування, монтажу та ремонту конвеєрів і шириною комунікаційних зон;

по висоті - висотами проходів і комунікаційних зон.

Для всіх типорозмірів конвеєрів необхідно пристрій проходів з двох сторін.

Рис. 5. Принципові схеми повздовжнього компонування галерей: а - схема 1; б - схема 2; в - схема 3; 1 - нерухоме закріплення, 2 - плоска (хитна) опора, 3 просторова (нерухома) опора

прольотний мостовий конструктивний конвеєрний галерея

Ширина проходів уздовж конвеєрів визначається шириною конвеєра, режимом його роботи, характеристикою матеріалу, що транспортується, зручністю експлуатації та ремонту і правилами техніки безпеки.

У табл. 1 і 2 наведені габарити конвеєрів і рекомендовані внутрішні технологічні розміри поперечних перерізів прольотних будов галерей для одного і двох конвеєрів (рис. 6, 7).

Таблиця 1

Ширина стрічки В, мм	Габарит стрічкового конвеєра, мм	Внутрішні технологічні розміри одно конвеєрних галерей і прив'язки осей конвеєрів і монорейки, мм
	Г1	Г2	Н1	Г5	П1	П2	Н2	a	a1	d
650	950	1150	1050	2650	700	800	2100	1275	1375	700
800	1200	1350	1250	2950	700	900	2200	1375	1575	850
1000	1350	1600	1350	3300	700	1000	2300	1500	1800	950
1200	1600	1800	1550	3650	750	1100	2300	1650	2000	1100
1400	1800	2050	1600	4050	800	1200	2400	1825	2225	1250
1600	1950	2300	1750	4450	850	1300	2400	2000	2450	1350
2000	2400	2800	1900	5100	900	1400	2500-2600	2300	2800	1600

Таблиця 2

Ширина стрічки В, мм	Внутрішні технологічні розміри двохконвеєрних галерей і прив'язки осей конвеєрів і монорейки в мм при
	співвісному розташуванні барабанів	неспіввісному розташуванні барабанів
	Г6	П4	f	Г ў6	П ў4	f'
650	4950	1250	2400	4800	1100	2250
800	5750	1650	3000	5400	1300	2650
1000	6200	1600	3200	5900	1300	2900
1200	6900	1800	3600	6500	1400	3200
1400	7450	1750	3800	7100	1400	3450
1600	8000	1700	4000	7650	1350	3650
2000	9200	1800	4600	8900	1500	4300

Примітка. У табл. 1 і 2 позначені: Г1, Г2, Н1 - габарити конвеєрів; Г5, Г6, Н2 - внутрішні розміри прогонової будови; ГПР - габарити комунікаційної зони; П2, П4, П ў 4 - основний (робочий) прохід; П1 - допоміжний прохід. Розміри Н1 і Н2 вказані для перетину прогонової будови, перпендикулярного його поздовжньої осі.

Габарит конвеєра заданий з урахуванням огороджень конвеєра, центруючих роликоопор і максимальної висоти вантажу на стрічці.

У табл. 1 і 2 мінімальні розміри проходів по ширині і, отже, ширина прольотної будови призначена не тільки з умов техніки безпеки, як це передбачено в ДСТУ 12.2.022-80*, але також з урахуванням умов установки, експлуатації та ремонту конвеєрів.

Рис. 6. Розміри одно конвеєрної галереї

Рис. 7. Розміри двоконвеєрної галереї

За погодженням з технологічною організацією можливе зменшення ширини прольотної будови за рахунок звуження ширини будь-якого проходу (крім середнього в двоконвеєрній галереї) не більше ніж на 300 мм. При цьому ширина проходу повинна бути не менше, ніж та що регламентується.

Габарит комунікаційної зони ГПР для розташування приладів опалення та промислових проводок слід приймати не менше 300 мм.

Висота проходів у галереях Н2 повинна забезпечувати зручні та безпечні умови установки, ремонту та експлуатації конвеєрів. Висоту проходів по нормалі до підлоги слід приймати по табл. 1, але не менше 1,9 м.

Внутрішні розміри прольотних будов для двох конвеєрів залежать від розташування приводних і натяжних пристроїв, які можуть бути співвісним і неспіввісними, що повинно бути зазначено в завданні на проектування галерей (див. табл. 2).

Необхідність влаштування і розташування протипожежних зон і евакуаційних виходів вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням типу огороджувальних конструкцій, протяжності галереї і властивостей матеріалу, що транспортується з урахуванням положень діючих СНіП 2.01.02-85 і СНіП 2.09.03-85.

У галереях довжиною понад 200 м необхідно влаштовувати перехідні площадки через конвеєри для зручності їх обслуговування і проходу людей до евакуаційних виходів.

Евакуаційні виходи з галерей, сходи, перехідні площадки та протипожежні зони слід, як правило, розміщувати або на нерухомій опорі призматичного типу (див. рис. 5б), або суміщати, де це можливо, із перевантажувальними вузлами. У місцях розташування перехідних майданчиків слід забезпечити необхідний по висоті габарит для проходу людини.

Для забезпечення природного освітлення та вентиляції в галереях відповідно до технологічних вимог слід проектувати вікна, що відчиняються, дефлектори та інші пристрої. Вікна слід розташовувати, як правило, з боку основного проходу. У галереях шириною більше 5 м слід передбачати влаштування вікон з обох сторін. Допускається при відповідному обґрунтуванні, проектувати галереї без природного освітлення.

При висоті галереї від рівня землі до верху прогонової будови 10 м і більше слід передбачати перила на покрівлі і зовнішні сходи на покрівлю не рідше ніж через 200 м. Ці сходи повинні бути продовженням евакуаційних сходів.

При великих поздовжніх і поперечних ухилах покрівель галерей (від 12° і більше) або для прольотних будов з круглих циліндричних оболонок перила на покрівлі слід передбачати по всій довжині галереї, незалежно від її висоти над рівнем землі.

Кріплення перильного огородження рекомендується проводити безпосередньо до конструкцій покриття.

При ухилі галерей більше 12° по ширині проходів вздовж траси конвеєрів повинні передбачатися щаблі. Рекомендується пристрій знімних або відкидних металевих ступенів з використанням ґратчастого настилу або дерева. При ухилі галерей від 6 до 12° включно в проходах повинні влаштовуватися знімні ходові трапи (настили з поперечками), металеві або дерев'яні. При сухому прибиранні допускається заміна трапів і ступенів в проходах приклеєними доріжками з профільованої гуми.

Внутрішні поверхні стін і стель прольотних будов галерей повинні, по можливості, виключати скупчення пилу і вологи.

Для виробництва ремонтних робіт на конвеєрі в горизонтальних галереях можливе влаштування підвісного транспорту (монорейки). У похилих галереях для цієї мети рекомендується використовувати підлоговий транспорт. Монорейки можуть бути застосовані тільки при забезпеченні їх надійної експлуатації.



Список використаної літератури:

1. СНіП 2.09.03-85 «Споруди промислових підприємств»

2. Посібник по проектуванню конвеєрних галерей (до СНіП 2.09.03-85 «Споруди промислових підприємств»)

3. Влияние условий эксплуатации на работоспособность конструкций конвейерных галерей и жестких стальных бункеров: научное издание / В.В. Филиппов, А.А. Собакин, А.В. Варламов - Москва: Недра, 1995 - 183 с.

4. Анализ напряженно деформированого состояния опорного узла неподвижной опоры решётчатой конвейерной галереи. Вестник Донбасской национальной академии строительства и архитектуры. Выпуск 2012-5 (97). В.Н. Кущенко, М.В. Губарев.

Размещено на Allbest.ru