Визначення об’ємів земляних робіт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зведення і монтаж

Дисципліна - Технологія будівельного виробництва

Спеціальність - промислове та цивільне будівництво

Курс ІІІ Група ПЦБ-32 Семестр 6

Завдання до контрольної роботи

Визначення об'ємів земляних робіт

Вихідні дані

Умови місцевості в зоні розташування будівельного майданчика:

1. Напрям природного ухилу: з пд.зх. на пн.сх.;

2. Перша відмітка рельєфу - 120 м

3. Крок горизонталей - 1 м;

Гідрогеологічні умови місцевості

4. Потужність рослинного шару - 0,15 м ;

5. Інженерно-геологічний елемент :

IГЕ-1 - номер 5Б, потужність 1м;

IГЕ-2 - номер 21Б, потужність 1 м;

6. Вологість - ;

7. Рівень ґрунтових вод (РГВ) - ;

8. Майданчик:

ухил - 0,001;

довжина - 150 м;

ширина - 150 м;

9. Будівля:

довжина - 80 м;

ширина - 30 м;

глибина котловану - 1,6м;

10. Труби:

матеріал - ;

діаметр - 0,5 м ;

11. Коефіцієнт ущільнення грунту

12. Відстань до місця вивезення ґрунту - 15 км;

1. Підрахунок об'ємів земляних робіт і розподіл земляних мас

Об'єми земляних робіт при проектуванні планування майданчика визначаємо на основі картограми земляних робіт, яка являє собою план ділянки з горизонталями і нанесеною сіткою квадратів з позначенням чорних, червоних і робочих відміток вершин квадратів, а також із зображенням лінії нульових робіт.

Сторона квадрата залежить від рельєфу. В квадраті повинно бути не менше 1-ї і не більше 2-х горизонталей. Написи на горизонталях, які вказують відмітки, робимо так, що верх цифри був спрямований в бік підвищення.

Приймаємо сторону квадрата - 50 м. Сітку квадратів наносимо так, щоб горизонталі йшли в напрямку однієї з діагоналей квадрата. Квадрати нумеруємо зліва направо і зверху вниз.

Проектування є оптимальним при дотриманні балансу земляних мас, коли планування виконується перерозподілом земляних мас на самому майданчику без завезення необхідного або вивезення зайвого ґрунту.

1.1 Визначення «чорних відміток» вершин квадратів

Відмітку рельєфу в кутах розбивочної сітки знаходимо методом лінійної інтерполяції між двома суміжними горизонталями. Для цього використаємо формулу

де: - відстань між двома горизонталями, що проходить через вершину квадрата;

- відстань від вершини квадрата до і-тої горизонталі;

- значення і-тої горизонталі.

=116,9;

=116,2;

=115,0;

=114,5;

=117,7;

=117,2;

=116,0;

=115,3;

=118,9;

=118,0;

=117,0;

=116,1;

=119,5;

=119,0;

=117,7;

=116,8;

1.2 Визначення середньої відмітки планування

При нульовому балансі земляних мас середню відмітку поверхні майданчика при підрахунку об'ємів робіт по квадратах визначають за формулою

де: і - сума відміток рельєфу вершин, загальних відповідно для двох та чотирьох квадратів;

- сума відміток рельєфу вершин, що належать до одного квадрату;

п - кількість квадратів.

Сумуємо значення відміток:

= 467,7;

=435,9;

= 468,2.

Отже:

.

1.3 Визначення червоних (проектних) відміток

Майданчик, як правило, повинен проектуватися з заданим ухилом і, тому насправді положення проектної площини відрізняється від горизонтальної площини, з відміткою Н_с.

Для визначення „червоної” відмітки цієї поверхні майданчика використовують метод повороту поверхні майданчика з відміткою відносно її центру, тоді її значення складає:

де: L- відстань від середньої лінії до проектованих відміток, м.

Заданий ухил і = 0,001. Отже:

;

;

.

1.4 Визначення робочих відміток

Підрахунок робочих відміток проводимо за формулою:

Отримані відмітки виносимо на план в кутах квадратів розбивочної сітки. Робочі відмітки зі знаком "+" - насип, зі знаком "-" - виїмка. План майданчика виносимо на лист проекту.

«Чорні», проектні та робочі відмітки розміщуємо в вершинах квадратів за такою схемою

	Нч
Нр	Нпр

1.5 Визначення розташування лінії нульових робіт

Лінія нульових робіт (ЛНР) - це межа між планувальною виїмкою та насипом. ЛНР проходить між суміжними вершинами квадратів робочі відмітки яких мають протилежні знаки, та на відстанях від вершин, пропорційних абсолютним значенням робочих відміток.

Визначаємо координати ЛНР за формулою:

де: - сторона квадрату;

- висота виїмки;

- висота насипу.

1.6 Підрахунок об'ємів ґрунту при вертикальному плануванні

При спокійному рельєфі будівельного майданчику об'єми ґрунту насипу та виїмки підраховуються за формулою багатогранної призми:

де - робочі відмітки у вершинах елементарної ділянки (м);

- кількість вершин фігури;

S - площа елементарної ділянки (м);

a - ребро квадрату.

Об'єми ґрунту у квадратах, поділених ЛНР, підраховуємо за формулами

- об'єм насипу;

- об'єм виїмки

Для зручності підрахунків дані зводимо до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Об'єми насипу та виїмки

№	Робоча відмітка				Об'єм робіт
								Насип	Виїмка
1	+0,035	+0,735	-0,215	-0,715	1,7	0,349	0,509	218,13	318,125
2	+0,735	+1,935	+0,985	-0,215	3,87	3,452	0,012	2157,5	7,5
3	+1,935	+2,435	+1,685	+0,985	7,04	7,04	-	4400	-
4	-0,715	-0,215	-0,965	-1,865	3,76	-	3,76	-	2350
5	-0,215	+0,985	+0,035	-0,965	2,2	0,693	0,633	433,13	395,625
6	+0,985	+1,685	+0,935	+0,035	3,64	3,64	-	2275	-
7	-1,865	-0,965	-1,915	-2,415	7,16	-	7,16	-	4475
8	-0,965	+0,035	-0,615	-1,915	3,53	0,0003	3,460	0,188	2162,5
9	+0,035	+0,935	+0,285	-0,615	1,87	0,842	0,202	526,25	126,25
Всього:	10010,198	9835

Визначаємо похибку

?

- більший об'єм, =10010,198 м³;

- менший об'єм, =9835 м³.

Різниця між об'ємами насипу та виїмки менша 5% (0,01<5), отже коректувати величину середньої відмітки планування не потрібно.

1.7 Визначення об'ємів ґрунту в елементах відкосу

Для побудови відкосів у плані на форматі слід врахувати коефіцієнт відкосу (т) для постійних та тимчасових земляних споруд, а також від відриву фунту, який розробляється.

За умовою коефіцієнт закладання відкосу т=1.

У залежності від характеристик ґрунту знайдений коефіцієнт відкосу

Кутова 4-ри гранна піраміда V=

Боковий призматоїд V=

Бокова 3-гранна піраміда V= (т) множимо на величину робочої відмітки, по периметру майданчика відкладаємо отриманий добуток в масштабі 1:100:

де - коефіцієнт відкосу;

- робоча відмітка.

1.8. Визначення об'єму ґрунту при відриві котловану під споруду

Об'єми робіт вираховуємо по ділянках, отриманих в результаті поділу котловану вертикальними площинами, проведеними в торцях котловану і в середині. Віддаль між площинами повинна бути не більше 50 м.

Спочатку визначаємо необхідну ширину та довжину по дну:

Та ширину та довжину котловану по верху:

,

де: ширина будівлі в осях -- В_о =30 м;

довжина будівлі в осях -- L_о =80м;

коефіцієнт закладання відкосів -- т=1;

глибина котловану -- h=1,6 м;

відстань від осі до краю фундаменту --=0,5м;

відстань від краю фундаменту до стінки котловану -- =0,4м.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1. Схема розбивки котловану

Отже

Ширина по верху	Ширина по дну
33,2	83,2	31,8	82,8

Ділимо котлован на три частини.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Переріз котловану

Висоту кожного перерізу знаходимо за формулою:

де: - задана висота котловану, =1,6 м;

- віддаль до найменшого перерізу;

- заданий ухил =0,001.

Об'єми призматоїдів, утворених перерізами, шукаємо за формулою:

де: S - площа перерізу,

- відстань між перерізами.

Дана формула для визначення об'єму використовується у випадках, коли різниця між відмітками менша 0,5 м і відстань між перерізами менша 50 м.

Для спрощення підрахунків результати окремих об'ємів представляємо у вигляді таблиці 1.3 та визначаємо загальний об'єм робіт по відриві котловану.

Таблиця 1.3 Об'єм котловану

Переріз	Робоча відмітка по осі перерізу, ,м	Площа перерізу ,	Віддаль між перерізами , м	Об'єм грунту між перерізами	Елементи відкосів	Об'єм пандуса
					Кутова 4-гранна піраміда	Боковий призматоїд
1	1,6	53,44		1,365	40,704
			27,6	1488,468
2	1,628	54,42			1,365
			27,6	1515,074
3	1,655	55,368			1,589
			27,6	1541,736
4	1,683	56,352			1,589	45,037
Всього	4545,277	5,908	85,741	103,253
Разом 4740,179

Для в'їзду і виїзду техніки з котловану передбачається спуск, який називається пандусом. Ширина цього проїзду при односторонньому русі транспорту становить 3,5 м, при двосторонньому - 7 м. За умовою проїзд двосторонній. Об'єм пандуса визначаємо за формулою:

,

де: - коефіцієнт закладання дна пандуса, =10 м;

- ширина проїзду, =7 м.

1.9 Визначення об'ємів ґрунту траншеї під трубопровід

Об'єм траншеї визначаємо аналогічно до котловану, тобто як суму об'ємів між окремими перерізами траншеї.

Для підрахунку довжину траншеї розбиваємо перерізами . Розмір траншеї по дну приймаємо в залежності від зовнішнього діаметру труби d (d=0,3) з врахуванням ізоляції. Отже, ширина траншеї по дну буде рівна: b=0,5м.

Площу перерізу траншеї визначаємо за формулою:

де: - висота і-го перерізу.

Висота першого перерізу h₁=1,6 м;

Визначаємо об'єм траншеї:

Отримані дані зводимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4. Об'єм траншеї

№ перерізу	Висота перерізу h,м	Відстань між перерізами l,м	Площа перерізу S, м2	Об'єм ділянки траншеї V,м3
1	1,6		3,36
		40		134,4
2	1,6		3,36
Всього				134,4

1.10 Баланс земляних мас

Підраховані об'єми робіт по плануванню та відриві виїмок, із врахуванням в'їзної траншеї, заносимо в таблицю балансу земляних мас на проектований об'єкт. Черговість запису земляних споруд до таблиці повинна відповідати черговості виконання робіт по розробці ґрунту на об'єкті.

Таблиця 1.6. Баланс земляних мас на об'єкті

Споруда	Кр	Ку	Об'єм насипу, м3	Об'єм виїмки, м3
			Геометричний	Із врахуванням Кр	Із врахуванням Ку	Геометричний	Із врахуванням Кр
Майданчик	1,1	0,9	10010,198	11011,2178	9009,1782	9835	10818,5
Котлован	1,1	0,9	2370,09	2607,1	2133,08	2370,09	2607,1
Пандус	1,1	0,9	103,253	113,58	92,93	0	0
Траншея	1,1	0,9	134,4	147,84	120,96	0	0

1.11 Визначання середньої відстані пересування ґрунту

Середню відстань пересування ґрунту (СВПГ) визначаємо для подальшого вибору комплекту землерийно-транспортних машин. Для її визначення використовуємо графоаналітичний метод.

2. Підбір та розрахунок комплектів машин

2.1 Вибір комплектів машин для розробки ґрунту при вертикальному плануванні майданчика

2.1.1. Вибір ведучої машини

Вибір методів виконання робіт та виду землерийної техніки залежить значною мірою від кліматичних, гідрогеологічних та рельєфних особливостей району виробництва земляних робіт. При виборі ведучої машини орієнтуються на напрям та відстань пересування земляних мас на заданій ділянці при умові врахування максимальної та середньої робочої відмітки.

За проведеними розрахунками середня відстань пересування земляних мас становить 111 м. При пересуванні ґрунту від 80 м до 120 м використовують причіпні скрепери з ковшем місткістю до 3 м³ або бульдозери великої потужності. Потужність базових тракторів визначається класом їх тяги, малої - 1,4 - 4,0 т, середньої - до 10 т, великої - 15 - 25 т. Отже, як ведучу машину використовуємо скрепер.

Скрепери ефективні для розроблення ґрунту, оскільки виконують весь комплекс земляних робіт: розроблення, транспортування та вкладання ґрунту шаром заданої товщини з частковим його ущільненням. Скрепери зручні в експлуатації, легкі в керуванні, надійні в роботі.

2.1.2 Вибір допоміжних машин

Оскільки при проведенні земляних робіт повинна використовуватись комплексна механізація, додаткові підготувальні та заключні процеси виконуються за допомогою засобів механізації, які відповідають умовам виконання робіт та пов'язані з продуктивністю ведучої машини.

Скреперний комплект складається з одного чи декількох скреперів та бульдозерів, причіпних розрихлювачів та катків. Ці механізми послідовно виконують пошарове розрихлення ґрунту, його розробку та пересування (скрепери), розрівняння та ущільнення ґрунту в насипі (бульдозери з катками). Кількість механізмів та їх типи обираються в залежності від середньої відстані пересування грунту та змінної продуктивності.

Для забезпечення безперервності робіт обраним комплектом машин необхідно, щоб продуктивність ведучої машини дорівнювала або була дещо меншою за продуктивність допоміжних машин:

де: П_р, П_с ,П_б, П_к - продуктивність розпушувача, скреперу, бульдозеру, катка (м ²/ш), (м ³/зм);

N - кількість агрегатів, шт.

Для розрахунку експлуатаційної продуктивності користуються формулою для знаходження нормативної експлуатаційної продуктивності. Вона визначається за формулою:

де: а - одиниця об'єму, для якого в ЕНиР і видані норми затрат машинного часу;

с - тривалість зміни, год. с =8 год.;

Н_ч - норма витрати машинного часу за ЕНиР.

За таблицею «Нормы времени и расценки на 100 м³ грунта» («Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы», Е2-1-21. Разработка и перемещение грунта скреперами ) вибираємо для скрепера норму витрати машинного часу.

будівельний майданчик машина ґрунт земляний

Таблиця 2.1 Розрахунок продуктивності скрепера

Тип трактора	Місткість ковша	Норма витрати машинного часу, Нч, маш.-год.	Продуктивність, м3/год.
ДТ-75	3	2,95	272,11
Т-100	7	1,8	446,93

За таблицею «Нормы времени и расценки на 100 м³ грунта» («Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы, Е2-1-1. Рыхление немерзлого грунта бульдозерами-рыхлителями ») вибираємо для розрихлювача норму витрати машинного часу.

Таблиця 2.2 Розрахунок продуктивності розрихлювача

Тип трактора	Глибина розрихлення за один прохід	Норма витрати машинного часу,Нч, маш.-год.	Продуктивність, м3/год.
Т-100	0,2	0,18	4444,44
Т-100	0,35	0,13	6153,85

За таблицею «Нормы времени и расценки на 1000 м² очищенной поверхности» («Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы, Е2-1-5. Срезка растительного слоя бульдозерами») вибираємо для бульдозера норму витрати машинного часу.

Таблиця 2.3. Розрахунок продуктивності бульдозера

Тип трактора	Марка бульдозера	Товщина слою, м	Норма витрати машинного часу, Нч, маш.-год.	Продуктивність, м2/год.
Т-100	ДЗ-8 (Д-271А)	0,15	1,8	4444,44
Т-100	ДЗ-18 (Д-493А)	0,15	1,5	5333,33

За таблицею «Нормы времени и расценки на 100 м³ очищенной поверхности» («Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы, Е2-1-28. Разравнивание грунта бульдозерами при отсыпке насыпей») вибираємо для бульдозера норму витрати машинного часу.

Таблиця 2.4 Розрахунок продуктивності бульдозера

Тип трактора	Марка бульдозера	Товщина слою, м	Норма витрати машинного часу, Нч, маш.-год.	Продуктивність, м2/год.
Т-100	ДЗ-8 (Д-271)	0,3	0,84	952,38
Т-100	ДЗ-17 (Д-492А)	0,3	0,58	1379,31

За таблицею «Нормы времени и расценки на 100 м³ уплотненного слоя грунта» («Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы», Е2-1-29.Уплотнение грунта прицепными катками) вибираємо для катка норму витрати машинного часу, та розраховуємо продуктивність.

Таблиця 2.5. Розрахунок продуктивності катка

Тип трактора	Марка катка	Норма витрати машинного часу, Нч, маш.-год.	Продуктивність, м3/год.
Т-100	ДУ-39А (Д-703)	0,29	2758,62
Т-100	ЗУР-25	0,41	1951,22

2.1.3 Визначення тривалості механізованих робіт

Тривалість механізованих робіт характеризується часом, витраченим на виконання механізованого процесу з урахуванням, пов'язаних з ним додаткових та заключних операцій. Вона визначається по ведучому процесі, в якості якого приймають розробку ґрунту ведучою машиною, тому що машини для виконання додаткових робіт мають більшу продуктивність, щоб забезпечити безперервність механізованого циклу по розробці, транспортуванню, вкладанню та ущільненню ґрунту:



де: V - об'єм земляних робіт, виконаних ведучою машиною (м³);

П_е - експлуатаційна продуктивність ведучої машини м³/зміну. Приймають нормативну продуктивність.

t_д - тривалість робіт, пов'язаних з монтажем допоміжних машин на об'єкт, випробуванням та пробним запуском; t_д = 2 зміни.

Для скрепера:

зм.;

зм.

За аналогічною методикою проводимо розрахунок тривалості роботи іншої машини. При підготовці робочого майданчика (зрізання рослинного шару ґрунту) використовуємо бульдозер. Для визначення тривалості механізованих робіт знайдемо площу земляних робіт, виконаних машиною:

,

де: L_1, L₂ - довжина і ширина майданчика;

H - глибина розробленого ґрунту під час зрізання рослинного шару ґрунту, м.

Отже, для бульдозера:

зм.;

зм.

Для розрихлення ґрунту використовуємо розрихлювач. Ущільнення ґрунту здійснюємо катками в 7 проходів. Об'єм земляних робіт, виконаних машиною рівний об'єму виїмки. V = 9835м³.

Отже, для розрихлювача:

зм.;

зм.

Для розрівнювання ґрунту використовуємо бульдозер. Об'єм земляних робіт, виконаних машиною рівний об'єму насипу. V = 10010,198 м³.

зм.;

зм.

Ущільнення ґрунту здійснюємо катками в 4 проходи. Об'єм земляних робіт, виконаних машиною рівний об'єму насипу. V = 10010,198 м³.

Отже, для катка:

зм.;

зм.

Конкурентноспроможні комплекти машин представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.6. Варіанти комплектів машин

Назва процесу	І варіант	II варіант
	Вид, кількість	Марка	Т (змін)	Вид, кількість	Марка	Т (змін)
Зрізка рослинного шару	Бульдозер 2 шт.	ДЗ-8 (Д-271А)	3,5	Бульдозер 2 шт.	ДЗ-18 (Д-493А)	3,1
Розрихлення ґрунту	Розрихлювач 1 шт.	ДП-15 (Д-706)	4,2	Розрихлювач 1 шт.	ДП-14 (Д-705)	3,6
Планування території	Скрепер 6 шт.	Д3-20 (Д-498)	6,3	Скрепер 6 шт.	Д3-30 (Д-541А)	4
Розрівнювання грунту	Бульдозер 3 шт.	ДЗ-17	4,2	Бульдозер 3 шт.	ДЗ-8	3
Ущільнення ґрунту	Каток 2 шт.	ЗУР-25	3,5	Каток 2 шт.	ДУ-39А (Д-703)	2,8

2.2 Вибір комплектів машин для розробки грунту в котловані та траншеї.

2.2.1 Вибір машин

Відповідно до об'єму котловану (V = 4740,179 м³) як основні машини приймаємо одноковшеві екскаватори з зворотною лопатою і місткістю ковша 0,5 м³ і 0,65 м³ з ковшем і зубцями.

Розраховуємо необхідну кількість прийнятих екскаваторів, виходячи з умови Т<t_зад (t_зад = 10 діб).

Для зручності розрахунок проводимо в табличній формі:

Таблиця 2.7.1 Розрахунок продуктивності екскаватора для розробки грунту в котловані

Тип екскаватора	Місткість ковша, м3	Норма витрати машинного часу з погрузкою, Нч, маш.-год.	Норма витрати машинного часу навиміт, Нч, маш.-год.	Продуктивність з погрузкою , м3/год.	Продуктивність навиміт , м3/год.
Э-504	0,5	3,5	2,8	228,57	285,71
Э-651	0,65	2,9	2,2	275,86	363,64

Розраховуємо термін виконання робіт. Для екскаватора типу Э-504:

зм.

зм.

зм.

Для екскаватора типу Э-651

зм.

зм.

зм.

Таблиця 2.7.2 Розрахунок продуктивності екскаватора для розробки грунту в траншеї

Тип екскаватора	Місткість ковша, м3	Норма витрати машинного часу, Нч, маш.- год.	Продуктивність, м3/год.
Э-651	0,65	2,6	307,69

зм.

Вибираємо допоміжні машини.

1. Для зачищення дна котловану приймаємо бульдозер марки ДЗ-18 (Д-493А) з базовим трактором Т-100.

2. Для зворотної засипки приймаємо бульдозер марки ДЗ-18 (Д-493А) з базовим трактором Т-100.

3. Для ущільнення зворотної засипки приймаємо каток ДУ-39А (Д-703) з базовим трактором Т-100.

Розраховуємо необхідну кількість допоміжних машин відповідно до прийнятих основних машин і заданого терміну виконання робіт. Для зручності розрахунок проводимо в табличній формі:

Таблиця 2.8. Розрахунок кількості допоміжних машин

№ п/п	Процес	Продуктивність однієї машини, Пн.е.	Термін виконання робіт, Т, зм.	Кількість машин, шт.
1.	Розробка траншеї	307,69	1,4	1
2.	Зачищення дна котловану	28571,42	1,1	1
3.	Зворотна засипка	2105,26	1,1	1
4.	Ущільнення зворотної засипки	347,82	2	4

2.2.2 Вибір засобів для водовідводу та пониження ґрунтових вод

Пониження ґрунтових вод не проводиться, тому що рівень ґрунтових вод нижче на 1 м від дна котловану.

Таблиця 2.9. Вибір механокомплектів для розробки котловану та траншеї

Назва процесу	І варіант	ІІ варіант
	Вид, кільк.	Марка	Термін виконання робіт,зм	Вид, кільк.	Марка	Термін виконання робіт,зм
Розробка котловану	Екскаватор 4 шт.	Э-504	5,65	Екскаватор 4 шт.	Э-651	4,75
Розробка траншеї	Екскаватор 1 шт.	Э-651	1,4	Екскаватор 1 шт.	Э-651	1,4
Зачищення дна котлована	Бульдозер, 1 шт.	ДЗ-18 на базі Т-100	1,1	Бульдозер, 1 шт.	ДЗ-18 на базі Т-100	1,1
Зворотня засипка	Бульдозер, 1 шт.	ДЗ-18 на базі Т-100	1,1	Бульдозер, 1 шт.	ДЗ-18 на базі Т-100	1,1
Ущільнення зворотньої засипки	Землекоп, 4 чол.	3 розряд	2	Землекоп, 4 чол.	3 розряд	2

2.2.3 Визначення кількості транспортних засобів, необхідних при розробці котлованів та траншей екскаваторами

Відповідно до об'єму котловану (V = 4740,179 м³) і відстані до відвалу ґрунту (L=15 км) для перевезення ґрунту приймаємо самоскиди марки МАЗ-525 вантажопід'ємністю Q = 15 т.

1. Визначаємо об'єм ґрунту в ковші екскаватора в щільному тілі.

де V_к - прийнятий об'єм ковша, м³;

К_н - коефіцієнт заповнення ковша. К_н = 1,0;

К_р - коефіцієнт розпушення ґрунту. К_р = 1,1.

2. Обчислюємо масу грунта в ковші екскаватора.

де: - питома маса розроблюваного грунту, т/м³,

3. Визначаємо кількість ковшів грунту завантажуваних у кузов самоскида.

де П - вантажопідйомність автосамоскида, т; П = 15 т.

Q - маса ґрунту в ковші екскаватора, т.

4. Визначаємо об'єм ґрунту завантажуваний в кузов у щільному тілі.

де V_гр - об'єм ґрунту у щільному тілі у ковші екскаватора, м³;

n - кількість ковшів ґрунту, завантажуваних у кузов самоскида, шт.

V₁=0,591 14,5 =8,57м³

Визначаємо час необхідний для завантаження автосамоскида.

де Н_ч - норма необхідного часу за ЕНиР 2 - 1 для завантаження екскаватором

100м³ ґрунту в самоскид, хв.;

V - об'єм грунту у щільному тілі, що завантажується в кузов, м³.

Н_ч = 2,3(1,64 год.)

Визначаємо тривалість цикла:

де L - віддаль транспортування ґрунту у відвал, км;

v_зав - середня швидкість руху завантаженого самоскида, км/год;

v_зав=16 км/год;

t_роз - час розвантаження самоскида, ;

v_пор - середня швидкість порожнього самоскида. v_пор=25..30 км/год;

t_м - час на маневрування перед завантаженням та розвантаженням, t_м=2..3хв.

Необхідна кількість машин:

де Т_ц - тривалість одного циклу автотранспорту, хв;

t_зав - час завантаження грунту в транспортний засіб, хв.

Приймаємо відповідно N = 8 шт.

Графік руху т/з див. лист 1.

Вибраний комплект машин

1. Бульдозер ДЗ-18 (Д-493А).

2. Розрихлювач ДП-14(Д-705).

3. Скрепер Д3-30(Д-541А).

4. Каток ДУ-39А (Д-703).

5. Екскаватор Э-651 - зворотна лопата.

6. МАЗ-525 - автосамоскид.

2.3 Складання калькуляції земляних робіт

Для розробки грунту на будівельному майданчику визначають склад робіт і для вибраних машин та механізмів обчислюють затрати праці на їх виконання. Результати подають у табличній формі в графічній частині (форма 2)

Таблиця.2.10. Калькуляція земляних робіт

Номер процесу	Параграф ЕНиР	Назва процесу	Одиниці виміру	Обсяг робіт	На одиницю виміру	На весь обсяг	Склад ланок
					Норма часу люд.-год. маш.-год.	Розцінка, руб, коп	Затрати праці люд.-год. маш.-год.	Сума зарплати, руб коп	Професія	Розряд	Кількість робітників
1	2-1-5	Зрізка рослинного шару	1000	22,5	1,5	1,59	33,75	35,78	машиніст	6	2
2	2-1-1	Розпушення грунту	100	98,35	0,13	0,138	12,79	13,57	тракторист	6	1
3	2-1-21	Вертикальне планування майданчика	100	98,35	1,8	1,906	177,03	187,46	тракторист	6	6
4	2-1-28	Розрівнювання ґрунту	100	100,1	0,58	0,615	58,06	61,56	машиніст	6	3
5	2-1-29	Ущільнення насипу	100		0,29	0,307	28,52	30,19	тракторист	6	1
6	2-1-11	Відривка котловану	100	47,4018	2,9	3,07	137,47	145,52	машиніст	6	4
7	---	Вивіз грунту	---	---	---	---	---	---	шофер	4	32
8	2-1-36	Зачищення дна котловану	1000	2,4	0,28	0,297	0,672	0,713	машиніст	6	1
9	2-1-13	Відривка траншеї	100		2,6	2,76	3,49	3,71	машиніст	6	1
10	2-1-34	Зворотня засипка	100	0,9165	0,38	0,403	0,35	0,37	машиніст	6	1
11	2-1-59	Ущільнення зворотньої засипки	100	28,16	2,3	1,61	64,77	45,34	землекоп	3	4
		Всьго					516,9	524,21

Сумарні затрати праці на весь обсяг робіт 516,9, люд.-год.

Сумарна зарплата на весь обсяг робіт 524 руб. 21 коп.

2.4 Розробка технологічної карти на виконання земляних робіт

1. Область застосування.

Технологічна карта розроблена на проведення земляних робіт, а саме - на вертикальне планування майданчика. Роботи виконуються механізованим способом із застосуванням наступної техніки: 2-ма скреперами Д-523 з базовим трактором Т-100.

2. Підготувальні роботи.

3. Технологічний процес - показаний в графічній частині.

Скрепери виконують весь комплекс земельних робіт: розроблення, транспортування та укладання ґрунту шаром заданої товщини з частковим його ущільненням. Набирання ґрунту складається з різання та наповнення ковша. Скрепери ріжуть ґрунт стружкою однакової товщини, клиновидним профілем.

4. Розбивання на захватки і ділянки - показаний в графічній частині.

Різання ґрунту виконують послідовними рядами проходок за схемою смуга поряд зі смугою.

5. Проведення робіт в зимових умовах

Дані роботи проводяться в літній період.

6. Техніка безпеки.

Передбачаються заходи безпеки відповідно до ДСТУ.

7. Контроль якості.

Передбачається відповідний контроль з боку замовника відповідних державних служб, а також лінійний нагляд інженерно-технічних працівників.

У графічній частині подається схема роботи машини на заданих операціях .

На схемі вказуються геометричні параметри, земляних споруд, технологічні параметри машин та споруд і забою.

2.5 Складання календарного графіка виконання робіт

Подається в графічній частині (див. лист 1).

2.6 Техніко-економічні показники проекту

Визначаємо змінний виробіток діленням загального об'єму розроблюваного грунту на тривалість виконання робіт у змінах згідно календарного плану.

Визначаємо вартість розробки 1м³ грунту діленням відповідної вартості машинозміни на змінний виробіток машини.

У складі ТЕП вказують також загальну трудомісткість робіт, виробіток на одного працівника та загальні терміни виконання робіт.

Результати зводимо у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12. Техніко-економічні показники

№ п/п	Показник	Величина	Одиниці виміру
1.	Змінний виробіток машини	1440	м3/зм
2.	Вартість розробки 1м3 грунту	0,02	руб.
3.	Загальна трудомісткість робіт	458,84	люд.-год.
4.	Виробіток на одного працівника	21,54	люд.-год.
5.	Загальні терміни виконання робіт	50	зм.

Література

1. Землеройные и подъемно-транспортные машины (Справочное пособие). Изд. 2-е, перераб. и доп. Трофимов А. П. К.: Будівельник, 1978.- 140 ст.

2. Технология строительного производства./ Литвинов О.О. - К.: Вища школа,1977.-302 ст.

3. Машины для земляных работ. Справочное пособие по строительным машинам/ Под ред. А.К.Рейш.- М.: Стройиздат, 1981.- 433 ст.

4. Технологія будівельного виробництва. Методичні вказівки л курсового проектування на тему ."Виробництво земляних робіт"/В.В, Маліков., Б.А Боярчук , Луцьк, ЛДТУ, 2003.- 38 ст.

5. Технологія будівельного виробництва: Підручник /В. К. Черненко, М. Г. Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За ред. В. К. Черненка, М. Г. Ярмоленка. - К.: Вища шк., 2002.- 530 ст.

6. Строительные машины. Справочник в двух томах./ Под редакцией В.А. Баумана.- М.: Машиностроение - 1976.-122ст.

7. СНиП 3-8-76. Правила производства и приемки работ. Земляные сооружения. - М.: Стройиздат - 1977.-203 ст.

8. СНиП 3-9-74. Правила производства й приемки работ. Основы и фундамента. -М.: Стройиздат-1979.

9. СНиП 3-4-80. Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве. - М.: Стройиздат - 1980.

10. ЕНиР. Сборник 2. Производство земляных робот. Выпуск 1. Механизированные и ручные рботи. - М,: Прейскурантиздат, - 1987.

Размещено на Allbest.ru