Будівельне проектування

Проектна документація - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будівель і споруд цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення регулюється нормами ДБН А.2.2-3 -2004 (Наказ Держбуду України № 8 від 20.01.2004 р., введено в дію з 01.07.2004 р.).

Право на розробку проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно із законодавством. Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів, які укладаються між замовником і проектувальником. Дані договору можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту.

Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт. До складу вихідних даних належать:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

- завдання на проектування;

- інші вихідні дані (перелік цих даних наведено в ДБН А.2.2-3-2004) .

Крім того, замовникові необхідно попередньо вирішити питання із землею: або отримати її у власність, або взяти в оренду, або отримати акт вибору майданчика «траси» чи акт обстеження майданчика. Місця розташування об'єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.

АПЗ та ТУ надаються замовникові в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. Завдання на проектування замовник складає сам або доручає проектувальнику за окрему плату.

ТУ - це комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі: водопостачання, каналізація, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікація, зовнішнє освітлення, відведення ґрунтових вод, телефонізація, телебачення, диспетчеризація, пожежна охорона тощо Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в АПЗ. Виконання технічних умов є обов'язковим для всіх замовників, проектувальників та будівельників. ТУ повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта.

У технічних умовах вказується термін їх дії згідно з нормативним терміном проектування та будівництва. У випадку, коли будівництво не може бути завершено у визначений термін, замовник повинен продовжити, до їх закінчення, технічні умови у тій організації, яка їх видала. Якщо замовник не звернувся з мотивованим проханням про продовження ТУ, то вони втрачають силу.

До складу проектної документації входить: ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (Р).

Все це разом називається стадіями проектування. У залежності від категорії складності об'єкта проектування може здійснюватися в одну, дві або три стадії. Визначення складності об'єкта відноситься до компетенції замовника і проектувальника.

Замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів і погоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, обсяг і вартість цих робіт визначаються відповідним договором (контрактом).

ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта. ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення. ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

Проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при тристадійному проектуванні попередньої стадії.

Проект після погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування. Склад та зміст розділів П можуть уточнюватися і доповнюватися замовником у завданні на проектування залежно від призначення та складності об'єктів.

РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

Робоча документація (Р)

Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі затвердженої попередньої стадії (іноді можливі винятки). До її складу входять робочі креслення. Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних обсягів.

Після затвердження П, ЕП, ТЕР за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись підрядником чи іншим проектувальником, що одержали в установленому порядку право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів або за їх письмовою згодою на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затвердженого П, ЕП, ТЕР та додержанням авторських прав.

По окремих особливо складних об'єктах проектувальник при виконанні робочої документації може здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту. Необхідність зазначених розробок визначається замовником. Для об'єктів виробничого призначення до складу вихідних даних повинні входити також відомості про потреби в енергоресурсах, обслуговуючих майданчиках та охороні обладнання.

ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівної документації. На каже стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій. Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

При наявності особливих умов розташування об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території тощо) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури (в АПЗ) погодити проектну документацію з відповідними організаціями. При виникненні спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.

Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, які погоджуються з місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься у виданих ними технічних умовах.

ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва. Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи (порядок і умови її проведення регулюються Постановою КМУ № 483 від 11.04.2002 р.) як відповідальним виконавцем, із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

4. Показники якості проектів

Економічні інтереси будівельників і держави вимагають обліку не тільки високої якості будівельної продукції, а й додаткових витрат при досягненні цього ж рівня якості. Такий підхід до оцінки рівня якості будівельної продукції особливо актуальне в умовах ринкових відносин.

Основний недолік методів оцінки рівня якості, що застосовуються в даний час в будівництві, полягає в тому, що всі вони базуються начисто інженерному підході і поняття якості продукції як сукупності властивостей, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Все це створює труднощі при підрахунку економічного ефекту від впровадження заходів, спрямованих на підвищення якості продукції. Чи не створюється і реальна база для економічного стимулювання праці працівників.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що об'єктивність оцінки якості продукції підвищується, якщо в ній поєднуються одночасно інженерний і економічний підходи.

Введена після скасування бальною альтернативна система оцінки не сприяла підвищенню якості що здаються в експлуатацію об'єктів.

Аналіз показує, що здаються в експлуатацію об'єкти різної якості.

При цьому підрядні організації, які здають об'єкти з рівнем якості, перевищує відповідний і навіть нижче нормативного, стимулюються однаково. Відповідно до умов альтернативної оцінки приймання об'єктів не повинна здійснюватися, якщо рівень якості будівельної продукції не відповідає вимогам норм. Однак у силу ряду об'єктивних і суб'єктивних причин, ця вимога не виконується.

Оцінка повинна бути об'єктивною і отримана розрахунковим шляхом на основі інформації, що надходить від незалежної контролюючої служби. Критерієм оцінки повинна бути ступінь відповідності показників якості виконаних робіт і продукції вимогам норм. Будь-які відхилення від вимог норм призводять до додаткових витрат, перевитрати матеріально-технічних ресурсів. Тому оцінка якості повинна мати економічний зміст і відображати втрати через якості. Ця найважливіша характеристика оцінки повинна бути врахована при визначенні значущості показників якості. Критерієм значущості показників якості є трудовитрати на усунення дефектів у процесі виробництва робіт, а також розмір можливого збитку на стадії експлуатації будівельної продукції.

Для об'єктивної оцінки якості будівельної продукції необхідно створювати службу контролю якості, до функцій якої належать здійснення всіх видів контролю та збір інформації для оцінки якості, надходить у процесі операційного контролю. В результаті можна управляти процесом формування показників якості, тобто визначати причину виникнення відхилень від технологічних режимів, місце і час їх виникнення і виявляти конкретних винуватців появи дефектів.

Висновок

проектування документація якість

Проектування може здійснюватись у дві чи в одну стадію.

Двостадійне проектування охоплює розроблення проекту зі зведеним кошторисом та робочої документації з кошторисами. Дві стадії проектування застосовуються для великих і складних промислових підприємств, нових кварталів забудови, міст, великих селищ, окремих будівель і споруд зі складними або новітніми об'ємно-планувальними, конструктивними й архітектурними рішеннями. За одностадійного проектування розробляється один документ - робочий проект зі зведеним кошторисом, який застосовується для технічно й архітектурно нескладних будівель та споруд.

За двостадійного проектування на першій стадії розробляються: ситуаційний план розміщення підприємства та генеральний план будівництва; технологічна схема виробництва та загальна схема управління підприємством; схема комплексу технічних засобів і автоматизації технологічних процесів; план земельної ділянки та недеталізовані рішення планів, фасадів, розрізів окремих нетипових будівель і споруд; плани й профілі трас інженерних мереж; житлово-громадське будівництво, якщо воно належить до підприємства; проект організації будівництва; кошторисна документація; паспорт проекту й пояснювальна записка.

Документи, що опрацьовуються на цій стадії, узгоджуються із зацікавленими організаціями й контрольними інспекціями (санітарною, протипожежною тощо) та затверджуються відповідними органами залежно від відомчої належності проекту й форми власності інвестора.

На другій стадії розробляють документацію для будівництва окремих будівель і споруд: перелік фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт і потреб у матеріалах, конструкціях і деталях для їх виконання, а також необхідного технологічного та інженерного обладнання; локальні й об'єктні кошториси; робочі креслення (плани й розрізи будівель); паспорти окремих будівель і споруд.

Одностадійний робочий проект має менший обсяг, ніж двостадійний, що значно скорочує строки його розроблення й зменшує вартість проектно-дослідницьких робіт.

На кожній стадії проектування розраховуються показники (вартісні й натуральні), які всебічно характеризують проект. Система цих техніко-економічних показників містить загальні (характеризують проект загалом) і окремі (характеризують певні частини проекту - економічну, будівельну, технологічну).

Загальні, або головні показники становлять дві групи - будівельні та експлуатаційні.

Будівельні показники оцінюють економічність прийнятих архітектурно-будівельних, планувальних і конструктивних рішень. Головні з них такі: обсяг інвестицій (кошторисна вартість підприємства загалом); обсяг будівельно-монтажних робіт і його структура за витратами; витрати головних будівельних конструкцій у розрахунку на одиницю кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт; трудомісткість монтажу окремих будівель і споруд; коефіцієнти використання території забудови; робоча, корисна площа й об'єм будівель тощо.

Список використаних джерел