Главная База знаний "Allbest" Строительство и архитектура Технологія і організація будівництва підземного сталевого газопроводу по вулиці Менжинського

Технологія і організація будівництва підземного сталевого газопроводу по вулиці Менжинського

Проект будівництва сталевих газопроводів на сільських вулицях. Вибір методу виконання робіт, форма і габарити траншеї. Розрахунок затрат праці. Підбір будівельних машин і механізмів, матеріалів. Опис будівельного генерального плану, контроль якості.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.02.2012
Размер файла 277,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОХТИРСЬКИЙ КОЛЕДЖ СУМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Курсовий проект

по предмету: Технологія і організація будівельно-монтажних і ремонтних робіт в газовому господарстві

Тема проекту

Технологія і організація будівництва підземного сталевого газопроводу по вулиці Менжинського

студента 3 курсу 37 групи технікуму

Безкоровайного Олександра Дмитровича

Вихідні дані

Місце прокладання газопроводу - профіль вулиці Д, асфальтована траса

Тиск газу - 0,01 МПа

Ізоляція - дуже посилена бітумно-мастична

Діаметр газопроводу - 114 4,0

Відстань вивезення грунту - 10 км

Довжина траси - 260 м

Глибина залягання ґрунтових вод - 3м

Глибина закладання - 0,85 м

Категорія ґрунту - 2

Технологічну карту скласти на підготовку труб до зварювання.

Зміст

  • Вихідні дані
  • Вступ
  • 1. Загальний розділ
  • 1.1 Характеристика об'єкту, що будується
  • 2. Розрахунково-технологічний розділ
  • 2.1 Вибір методу виконання робіт
  • 2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї
  • 2.3 Підрахунок об'ємів робіт і вибір ведучого механізму
  • 2.4 Розрахунок затрат праці
  • 2.5 Підбір та обґрунтування будівельних машин і механізмів
  • 2.6 Вибір матеріалів для будівництва
  • 2.7 Опис будівельного генерального плану
  • 2.8 Поопераційний контроль якості
  • 3. Техніка безпеки
  • 3.1 Загальні вимоги
  • 3.2 Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і бітумних робіт
  • 3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами
  • 3.4 Охорона навколишнього середовища
  • 4. Опис технологічної карти
  • 4.1 Область використання
  • 4.2 Організація і технологія виконання робіт
  • Література

Вступ

Основним напрямком розвитку енергетики України є подальше збільшення об'ємів використання найбільш ефективного виду палива - газового. Проблема газифікації великих міст вирішена майже повністю. Поширення використання газового палива в сільськогосподарському виробництві та в побуті сільського населення залишається низьким. Обумовлюється це тим, що для підвищення рівня газифікації потрібно підвищити якість і збільшити темпи будівництва міжселищних газопроводів, вуличних газопроводів сільських населених пунктів.

Так, на території нашої області прокладено п'ять магістральних газопроводів: Ямбург-Західний кордон, Єлецьк-Кременчуг-Кривий Ріг, Уренгой-Ужгород, Єлецьк-Курськ-Київ. Загальна протяжність їх по території області складає 1200 км.

В Охтирському районі прокладено 760 км газових мереж, з них в Охтирці 260 км.

Загальний рівень газифікації житлового фонду України на сьогоднішній день складає 82%.

Вирішення цих питань можливе лише за умови підвищення якості проектних робіт по даних об'єктах. Для цього впроваджено в життя

ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”. Цей документ чітко визначив вимоги до складання проектів виконання робіт.

Метою виконання курсового проекту є вироблення навичок по складанню проекту виконання робіт по будівництву сталевих газопроводів на сільських вулицях.

будівництво сталевий газопровід підземний

1. Загальний розділ

1.1 Характеристика об'єкту, що будується

Проект виконання робіт розробляю по спорудженню підземного сталевого газопроводу по селищній вулиці при малоповерховій забудові; вулиця має рівнинний характер; геодезична відмітка початку будівництва 157,3; довжина газопроводу, на який виконується проект 260 м; геодезична відмітка останнього пікету газопроводу 156,2; місце прокладання газопроводу завданням визначено по асфальтована траса; переважна більшість ґрунтів по трасі віднесена до другої категорії. Виконання робіт ведеться сталевою трубою по ГОСТ 10705; довжина окремої труби - 6 м; вивезення надлишкового ґрунту буде здійснюватися на відстань 10 км; рівень залягання ґрунтових вод нижче 3 м, трасу будівництва перетинає газопровід на глибині 0,6 м.

2. Розрахунково-технологічний розділ

2.1 Вибір методу виконання робіт

Головним фактором при виборі методу виконання робіт по будівництву підземного газопроводу по вулицям сіл є фактор часу виконання робіт, так як сам процес виконання робіт створює тимчасові незручності для жителів даної вулиці, руху громадського транспорту. Найбільш ефективним з цієї точки зору є потоково-захватний метод виконання робіт. Суть його зводиться до того, що весь фронт будівництва розподіляємо на приблизно однакові по довжині ділянки - “захвати”, на яких одночасно виконуються взаємозв'язані комплекси робіт з однаковою швидкістю. Це дає змогу закінчити роботу по окремим “захватам" на протязі п'яти робочих днів.

Кожний з захватів отримав свою назву і передбачає виконання робіт, котрі забезпечують подальше будівництво.

Захват “підготовчі роботи” включає слідуючи види робіт:

1) геодезична розбивка траси газопроводу на місцевості, з обов'язковою прив'язкою місць перетину газопроводу з іншими інженерними комунікаціями;

2) зняття брукованого покриття;

3) від риття шурфів в місцях перетину газопроводу;

4) захист оголених комунікацій на період проведення робіт;

5) огородження будівельного майданчика;

6) завезення труб на трасу, розкладання їх по довжині;

7) зварювання труб в пліті поворотними стиками;

8) перевірка і ізоляція поворотних стиків.

Захват “земляні роботи” передбачає:

1) відриття траншеї газопроводу екскаватором;

2) зачистка дна траншеї вручну;

3) поширення приямків для зварювання неповоротних стиків;

4) устрій постелі під газопровід;

5) встановлення перехідних містків.

Захват “монтажно-вкладальних робіт" включає:

1) вкладання окремих плітей в траншею;

2) зварювання неповоротних стиків;

3) ізоляція неповоротних стиків;

4) присипку газопроводу вручну.

Захват “випробування" передбачає:

1) перевірка стиків фізичними методами;

2) випробування на міцність;

3) випробування на щільність.

Захват “заключні роботи” включає:

1) ущільнення присипки;

2) зняття перехідних містків і захисних пристосувань комунікацій;

3) розбір тимчасового огородження траси;

4) бульдозерна засипка траншеї газопроводу та приямків;

5) вивезення надлишкового ґрунту;

6) ущільнення ґрунту траншеї катком.

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

Земляні роботи по риттю траншеї і котлованів повинні виконуватися після розбивки траси газопроводу, визначення меж розбивки і встановлення попереджуючих знаків про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

Згідно Правил безпеки в газовому господарстві газопроводи, які транспортують осушений газ, дозволяється прокладати в зоні промерзання ґрунту.

У відповідності до вимог [1] відстань від поверхні ґрунту до верху ізольованої труби складає 0,8 м. Трасу газопроводу на глибині 0,6 м перетинає кабель. Згідно вимог [1] відстань у просвіті між кабелем і верхом труби повинна складати 0,5 м. За умови заключення кабелю у футляр ця відстань становитиме 0,25 м. Для визначення глибини траншеї необхідно визначити діаметр ізольованої труби, який знаходжу згідно формули

Dізл=Dзовн+2Т, (1)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м;

Т - товщина шару ізоляції (для “дуже посиленої" ізоляції Т=0,009 м), м.

Dізл= 0,114+2*0,009=0,132 м

Визначаю глибину траншеї за формулою

Нтр=Нзакл+Dізл, (2)

де Нзакл - глибина закладання (згідно вимог ДБН Нзакл=0,8 м), м;

Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

Нтр=0,8+0,132=0,932 м

Уточнюю глибину траншеї з урахуванням перетину траси кабелем на глибині 0,5 м.

Як вище зазначалось, відстань у просвіті між газопроводом і кабелем, за умови заключення його у футляр повинна бути 0,25 м.

А це значить, що вимоги ДБН не виконуються (0,8-0,6=0,2 < 0,25 м), тому траншею поглиблюю на 0,05м. Остаточна глибина траншеї становить

Нтр ост=Нтр+0,05=0,982 м

Ширина дна траншеї для прокладання сталевих газопроводів залежить від способу вкладання та діаметра ізольованої труби і може бути визначена за формулою

В=Dізл+0,3?0,7, (3)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

В=0,132+0,3=0,432<0,7 м

Але остаточно ширину низу траншеї приймаю по ширині ріжучої кромки ковша екскаватора, попередньо прийнявши згідно довідника [2] пневмоколісний екскаватор з оберненою лопатою марки ЭО-2621 з ємкістю ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,77 м. В процесі виконання роботи стінки траншеї обрушуються і величина цього обрушення визначається категорією ґрунту. Таким чином, остаточна ширина низу траншеї може бути визначена за формулою

Вост=ШРК+д, (4)

де ШРК - ширина ріжучої кромки (ШРК=0,77 м), м;

д - величина обрушення (для другої категорії ґрунту д=0,1 м), м.

Вост=0,77+0,1=0,87 м

Згідно вимог [1] для другої категорії ґрунту максимальна глибина траншеї з вертикальними стінками і без кріплення становить 1,25 м, а тому після проведення необхідних розрахунків траншея матиме слідуючий вигляд.

Малюнок 1. Профіль траншеї

2.3 Підрахунок об'ємів робіт і вибір ведучого механізму

При будівництві підземних газопроводів розробка ґрунту полягає у копанні шурфів в місці врізання газопроводу та з метою виявлення місць перетину з іншими інженерними комунікаціями, риття траншеї, поширення приямків для зварювання неповоротних стиків. В процесі копання траншеї екскаватор не створює рівного дна, тому завжди необхідно робити ручну зачистку, величина якої по глибині для вибраного типу екскаватора становить 0,1 м. Для спрощення підрахунки веду на один метр траншеї.

Визначаю об'єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, за формулою

ншур=В*Н*л, (5)

де В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

л - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

ншур=0,87*0,982*1=0,85 м3

Об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором визначаю згідно формули

некс=В* (Н-с) * л, (6)

де В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО-2621 с=0,1 м), м;

л - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

некс=0,87* (0,982-0,1) *1=0,77 м3

Об'єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї визначаю за формулою

нруч зач=В*с* л (7)

де В - ширина низу траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО-2621 с=0,1 м), м;

л - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

нруч зач=0,87*0,1*1=0,087 м3

Визначаю об'єм земляних робіт по поширенню приямків для зварювання неповоротних стиків.

Згідно вимог [1] приямок копається на 0,7 м нижче дна траншеї, а отже глибину приямка визначаю за формулою

Нпр=Нтр ост+0,7, (8)

де Нтр ост - остаточна глибина траншеї, м.

Нпр=0,982+0,7=1,68 м

Згідно вимог [1] ширину низу приямку визначаю за формулою
Впр=Dізл+2*0,6 (9)
де Dізл - діаметр ізольованої труби, м.
Впр=0,132+2*0,6=1,33 м
Ширину верху приямку визначаю за формулою
В?пр= Впр+2*Hпр *m (10)
де Впр - ширина низу приямку, м;
m - величина крутизни відкосу (для другої категорії ґрунту m=0,5);
Нпр - глибина приямка, м.
В?пр=1,33+2*1,68*0,5=3,01 м
Об'єм розробленого ґрунту при поширенні приямків визначаю за формулою
нпр=, (11)
де Впр - ширина низу приямку, м;
В?пр - ширина верху приямку, м;
Нтр - глибина траншеї, м;
- довжина траншеї (прийняв 1 м), м;
некс - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3.
Vпр= (1,33+3,01) /2*1,68*1-0,77=2,9 м3
Форма і габарити приямку диктуються вимогами техніки безпеки [4], а також умовами зручності проведення зварювальних робіт.
Малюнок 2. Профіль приямку
З метою визначення робочої ширини будівельного майданчика розраховую ширину відвалу.
Для її визначення необхідно врахувати збільшення об'єму після рихлення.
Розрізняють два показники рихлення ґрунту: коефіцієнт початкового рихлення - К1, який показує ступінь рихлення щойно розробленого ґрунту; коефіцієнт кінцевого рихлення - К2, який показує ступінь рихлення злежаного або втрамбованого ґрунту після його засипання.
Для даної категорії ґрунту К1=1,13, К2=1,05.
Таким чином загальний об'єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї визначаю за формулою
нґзаг=ншур* К1, (12)
де ншур - об'єм ґрунту, розробленого при копанні шурфу, м3;
К1 - коефіцієнт початкового рихлення (К1=1,13).
нґзаг=0,85*1,13=0,96 м3
Знаючи загальний об'єм землі по копанню шурфу, розраховую габаритні розміри відвалу згідно слідуючих формул
hвід=, (13)
де нзаг - об'єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї, м.
hвід=v0,96=0,98 м
Ширину відвалу визначаю згідно формули
Ввід=2*hвід, (14)
де hвід - висота відвалу, м.
Ввід=2*0,98=1,96 м
Визначивши всі об'єми по розробці ґрунту визначаю загальний об'єм робіт по копанню
нзаг=ншур*шур+некс* (L-шур) +нруч зас* (L-шур) +нпр*пр*n, (15)
де ншур - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, м3;
некс - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3;
нруч зас - об'єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї, м3;
нпр - об'єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м3;
шур - довжина шурфу, м;
L - довжина траси газопроводу, м;
пр - довжина приямку, м;
n - кількість приямків, шт.
нзаг=0,85*4+0,77* (260-4) +0,087* (260-4) +2,9*2*1=228,6 м3
Об'єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули
V1=нзаг*К1, (16)
де нзаг - загальний об'єм робіт по копанню, м3;
К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,13).
V1=228,6*1,13=258,32 м3
Зворотна засипка траншеї
При вкладанні газопроводу в траншею згідно вимог [1] є устрій постелі з піску або мілкого щебеню; об'єм матеріалів для цього визначаю за формулою
нпос=, (17)
де В - ширина низу траншеї, м;
Dізл - діаметр ізольованої труби, м.
нпос= (0,87*0,132/2-3,14*0,1322 /8) *1=0,052 м3
Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м'яким ґрунтом з відвалу на 0,2 м вище верхньої відмітки ізольованої труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою “пазух”.
Об'єм ґрунту для присипки газопроводу визначається за формулою
нруч пр=, (18)
де Dізл - діаметр ізольованої труби, м;
В - ширина низу траншеї, м.
нруч пр=0,87* (0,132/2+0,2) *1-3,14*0,1322 /8*1=0,225 м3
Об'єм бульдозерної засипки визначаю за формулою
нбул=В* (Н-Dізл-0,2) *, (19)
де Dізл - діаметр ізольованої труби, м;
В - ширина низу траншеї, м;
Н - глибина траншеї, м.
нбул=0,87* (0,982-0,132-0,2) *1=0,566 м3
Об'єм робіт по засипці приямків рівний об'єму робіт по поширенню приямків нпр=2,9 м3
Визначаю об'єм робіт по зворотній засипці за формулою
V2= (нруч пр*L+нбул*L+нпр*пр*n) *К2, (20)
де нруч пр - об'єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м3;
нбул - об'єм ґрунту по бульдозерній засипці, м3;
нпр - об'єм ґрунту по засипці приямку;
L - довжина траси газопроводу, м;
пр - довжина приямку, м;
n - кількість приямків, шт.;
К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,05).
V2= (0,225*260+0,566*260+2,9*2*1) *1,05=222.03 м3
Визначаю об'єм робіт по вивезенню ґрунту
V3=нзаг* (К1-К2) +нтруб*L+нпос*L, (21)
де нзаг - загальний об'єм робіт по копанню, м3;
К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,13);
К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,05);
нтруб - об'єм ізольованої труби, м3;
нпос - об'єм матеріалів для устрою постелі, м3;
L - довжина траси газопроводу, м.
V3=228,6* (1,13-1,04) +0,0137*260+0,052*260=35,37 м3
Складаю баланс земляних робіт. Нев'язка в підведенню балансу повинна становити не більше ±5%.
, (24)
де V1 - об'єм ґрунту у відвалі, м3;
V2 - об'єм робіт по зворотній засипці, м3;
V3 - об'єм робіт по вивезенню ґрунту, м3.
(258,32 - (222,03+35,37)) /258,32*100%= 0,4 <5%
Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі
V = П / V*Tзм, (25)
де П - продуктивність екскаватору, м3/зміну;
V - середній об'єм ґрунту на даній ділянці, який приходиться на 1 м траншеї, м3; Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год).
V = 61,07/0,77*8=9,92 м/год
Для риття траншеї під газопровід мною попередньо прийнятий екскаватор ЭО-2621 з об'ємом ковша 0,25 м3 та оберненою лопатою, змінна продуктивність якого визначається за формулою
, (26)
де Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год);
Нчас - норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані (2); Нчас=0,131.
П=8/0,131=61,1 м3/зм
Згідно з завданням монтаж газопроводу буде виконуватись трубами довжиною 6 м. Таким чином загальна кількість труб, що підлягає монтажу визначається за формулою
, (27)
де L - довжина траси газопроводу, м;
тр - довжина окремої труби, м.
nтр=260/6=43,3 шт
Аналогічно можна визначити кількість стиків, які підлягають зварюванню
, (28)
де L - довжина траси газопроводу, м;
тр - довжина окремої труби, м;
1 - стик, що додається на врізання в діючий газопровід.
nст=260/6+1=45 шт.
З метою прискорення робіт по монтажу максимально можлива кількість стиків повинна зварюватися поворотними стиками, які при найменших затратах праці гарантують якість виконання робіт і потребують нижчу кваліфікацію зварювальника. Кількість поворотних стиків обмежується максимальною довжиною пліті, яка згідно [1] не повинна перевищувати 36 м (з метою запобігання пошкодження ізоляції при вкладанні в траншеї). Таким чином маю змогу визначити кількість неповоротних стиків за формулою
, (29)
де L - довжина траси газопроводу, м;
пл - довжина пліті, м;
1 - стик, що додається на врізання в діючий газопровід.
nн ст=260/36+1=9 шт.
Кількість поворотних стиків визначаю за формулою
, (30)
де nст - кількість стиків, шт.;
nнст - кількість неповоротних стиків, шт.
nп ст=45-9=36 шт.
Для зварювання двох неповоротних стиків відриваються приямки в місці врізання та перетину з газопроводом, інші стики пропоную зварювати на бермі шляхом вкладання пліті на підставки з висотою 0,7 м від поверхні, що значно знизить затрати праці на поширення приямків.
Об'єм робіт по зняттю шару асфальтованого покриття визначаю згідно формули
V = (В+0,2) *L*0,25, (31)
де В - ширина низу траншеї, м;
L - довжина траси газопроводу, м.
V = (0,87+0,2) *260*0,25=69,6 м2

Малюнок 3. Поперечний переріз вулиці Д

де ШВ - ширина відвалу, м, ШВ=1,94 м;

Б - ширина берми, м, Б=0,5 м;

В - ширина траншеї, м, В=0,87 м;

Зт - зона розташування труби, м, Зт=0,4 м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м, Т=3,5 м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м, К=0,7 м.

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т, (32)

де ШВ - ширина відвалу, м;

Б - ширина берми, м;

В - ширина траншеї, м;

Зт - зона розташування труби, м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м.

ШРЗ=0,7+1,94+2*0,5+0,87+0,4+3,5=8,5 м

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою
Lогор=2*L, (33)
де L - довжина траси газопроводу, м.
L=2*260=520 м
Кількість стиків, що підлягають контролю фізичними методами слідуючим чином. Згідно вимог [1] для тиску 0,01 МПа повинно контролюватися 50% всіх стиків.
nст ф к=nст*0,5, (34)
де nст - кількість стиків, шт.
nст ф к=45*0,5=23 шт.
Визначаю фактичну довжину “захвату” за формулою
, (35)
де L - довжина траси газопроводу, м.
L=260/5=52 м

2.4 Розрахунок затрат праці

Визначивши в попередньому розділі основні об'єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на “захваті” повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об'єм робіт даного виду згідно [2], знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1.
Таблиця 1 - Відомість розрахунків затрат праці по всьому фронту робіт

№ п/п

Найменування робіт

Одиниці вим.

Кільк.

Група РЕКН

Норми часу

Буд Маш

Затрати праці

Робітн

Маш

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

Розробка грунту екскаватором у відвал

1000 м3

0,162

1-13-5

18,53 84,66

3

13,71

2.

Розробка грунту екскаватором з одночасним навантаженням на самоскид

1000 м3

0,035

1-18-5

45,9

131,58

1,61

4,61

3.

Розробка грунту вручну

100 м3

0,32

1-164-2

261,8

--

83,8

--

4.

Виконання зварювальних робіт, вкладання і пневматичне випробування

1км

0,26

22-9-4

657,6

91,6

170,98

23,8

5.

Контроль якості зварних з'єднань (радіографування)

1 стик

23

25-122-2

1,94

4,14

44,62

95,2

6.

Ізоляційні роботи

1 км

0,26

22-17-4

120

11,44

31,2

2,97

7.

Засипання траншей вручну, влаштування постелі і приямків

100 м3

0, 193

1-166-1

150,45

--

29,1

--

8.

Ущільнення грунту пневматичними трамбівками

100 м3

0,78

1-134-1

18,36

4,45

14,32

3,5

9.

Виконання присипки

100 м3

0,59

1-166-2

165,24

--

97,49

--

10.

Зворотнє засипання траншеї бульдозером

1000 м3

0,147

1-71-5

--

1,7

0,25

11.

Влаштування КВП

1 шт.

1

16-75-2

4,5

0,6

4,5

0,6

12.

Влаштування тимчасових перех.

100 м2

0,038

20-2-1

22,04

1,54

0,84

0,06

13.

Підвішування підземних комунікацій та їх розбір при пересіченні з ними

1 км

0,25

22-49-1

100,96

0,87

26,25

0,23

14.

Транспортування секцій труб

100м

2,6

25-22-1

5,75

27,98

14,95

72,75

15.

Зняття асфальтованого покриття

100 м3

0,7

18-1-5

279,89

179,21

195,12

125,45

У=718,8

У=343,8
Оскільки [2] для виконання кожного виду робіт передбачено використання робітників відповідного фаху, то для зменшення кількості працівників роботи повинні виконуватися комплексною бригадою з максимально можливим суміщенням професій.
Визначаємо сумарні затрати праці по всьому фронту робіт за формулою
Тзаг = Тб+Тм,
де Тб - затрати праці будівельників,
Тм-затрати праці машиністів.
Тзаг =718,83+343,76=1062,59 люд/год.
Визначаємо строки будівництва газопроводу
Nд= Тзаг/nбр*Нзм, днів
де Тзаг-сумарні затрати праці по всьому фронту робіт,
nб-кількість чолоків у бригаді,
Нзм - час зміни.
Nд=1062,59/12*8=12 днів.

2.5 Підбір та обґрунтування будівельних машин і механізмів

Вибір машин розпочинаю з вибору ведучого механізму, яким буде екскаватор з оберненою лопатою ЭО-2621, з об'ємом ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки 0,77 м. Вибраний екскаватор буде здійснювати копання траншеї згідно таблиці 1 на захваті за 5,5 годин, а тому його буде можливо використати для виконання робіт по навантаженню надлишкового ґрунту та зворотної засипки газопроводу.

Для виконання зварювальних робіт вибираю зварювальний апарат АСД-500 та малогабаритний варочний котел для приготування бітумної мастики.

Попередньо для вивезення надлишкового ґрунту приймаю автосамоскид ММЗ-555 з об'ємом кузова 4 м3.

Визначаю кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту за формулою

, (41)

де V3 - загальний об'єм ґрунту, що підлягає вивезенню, м3;

нкуз - об'єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).

nр=35,37/4*0,9=10 рейс

Визначаю час транспортної операції згідно формули
tтр оп=tх п+tзав+tр п+tрозв, (42)
де tх п - час холостого переїзду, год;
tзав - час завантаження, год;
tр п - час переїзду з вантажем, год;
tрозв - час розвантаження, год.
Час холостого ходу визначаю за формулою
, (43)
де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;
н - середня швидкість руху, км/год;
К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).
tх п=10/40*0,5=0,5 год
Визначаю час завантаження кузова автомобіля за формулою
tзав=нкуз*К1*Нчас, (44)
де Нчас - норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані [2]; Нчас=0,131;
нкуз - об'єм кузова, м3;
К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).
tзав=4*0,9*0,131=0,47 год.

Визначаю час переїзду автомобіля з вантажем згідно формули

, (45)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

нр - середня швидкість руху з вантажем, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

tрп=10/40*0,5=0,5 год.

Час розвантаження для автомобіля самоскида tрозв=0,1 год. А тому, час транспортної операції визначиться

tтр оп=0,5+0,47+0,5+0,1=1,57 год

Визначаю загальні затрати часу по вивезенню надлишкового ґрунту за формулою

Тзаг= nр*tтр оп, (46)

де tтр оп - час транспортної операції, год;

nр - кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту, шт.

Тзаг=10*1,57=15,7 год.

Для забезпечення виконання робіт на захваті необхідно затратити 3,14 години. Прийнятий самоскид разом з екскаватором забезпечують виконання робіт в ритмі потоку з заданою потоковою швидкістю. Для більш ефективного використання самоскида він повинен доставляти на будівельний майданчик матеріал для устрою постелі.

Вибір вантажозахватних пристроїв та машин для вкладання починаю з визначення ваги монтажної одиниці. Вагу пліті ізольованого газопроводу, котрий підлягає вкладанню визначаю згідно формули

Рпл=ртр*пл, (47)

де ртр - вага одного погонного метра труби, кг/м;

пл - довжина пліті, м.

Рпл=10,8*36*1,1=427,7 кг

Враховуючи те, що вага монтажної одиниці суттєва, то вкладання пліті буду здійснювати за допомогою автокрану.

Малюнок 4. Схема робочої зони для виконання укладальних робіт

А тому, необхідно вибрати тип автокрану, яким буде здійснюватись вкладання плітей. Підбір машини починаю з визначення розрахункового вильоту стріли автокрана за формулою
Rроз=Rmin+Dізл+1,5+В/2, (48)
де Rmin - мінімальний виліт стріли, м;
Б - довжина берми, м;
В - ширина низу траншеї, м.
Rроз=3,5+0,132+1,5+0,87/2=5,6 м
Визначаю вантажопідіймальність крана на розрахунковому вильоті стріли згідно формули
, (49)
де Р - вантажопідйомність крана при мінімальному вильоті стріли, т;
Rmin - мінімальний виліт стріли, м;
Rроз - розрахунковий виліт стріли автокрана, м.
Рроз= 4*3,5/5,6=2,5 т
Навантаження на один гак знаходжу за формулою
Р1гак. = Рпл/2 (45)
Р1кр= 427,68/2= 213,84 кг
Рроз= 2,5 т > Р1гак. = 0,214 т
Тобто кран може працювати без опор.
Малюнок 5. Схема підйому пліті
Знаходжу навантаження на гілку стропа за формулою
, (50)
де Q - вага пліті, кг;
n - кількість строп, шт.
S=1/cos 450 *427,68/2=303,7 кг*с
Визначаю величину розривного зусилля стропа згідно формули
R=S*K, (51)
де S - навантаження на гілку стропа, кг*с;
K - коефіцієнт запасу міцності (K=7).
R=303,7*7=2125,6 кг*с

Визначаю довжину стропа згідно формули

, (52)

де В - висота від гака до труби, м;

А - довжина пліті, м.

С=v182+ (36/2) 2=25,5 м

Для підйому пліті вибираю кран типу КС-1562. А по розривному зусиллю стропа підбираю канат типу ТЛК-0 6Ч37 (1+6+12+18) +1ос по ГОСТ 3071-88.

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

Згідно [1] для спорудження підземних газопроводів використовують труби зі сталей, які добре зварюються і містять не більше 0,27% вуглецю, 0,05% сірки, 0,04% фосфору. Для споруджуваного мною газопроводу використовую безшовні гарячодеформовані труби по ГОСТ 10705 групи В.
Кількість труб, необхідних для виконання даного об'єму будівництва визначаю слідуючим чином. На основі збірника [6] визначаю кількість труб на спорудження 1 км газопроводу; норма витрати складає 1004 м. Таким чином, для даної траси буде потрібно
Lтр=Lнор*Ктр, (53)
де Lнор - нормативна довжина для спорудження 1 км прямого газопроводу, м;
Ктр - кількість кілометрів.
Lтр=1004*0,26=261 м
Доцільно завозити матеріал для постелі по захватам, починаючи з другого дня будівництва, а зворотній рейс самоскида використовувати для вивезення надлишкового ґрунту.
Підбір типу електродів для зварювання веду згідно з робочим проектом. Марка електродів повинна відповідати марці сталі труби і супроводжуватися, як і труба, сертифікатом якості. Для виконання робіт рекомендую використовувати електроди Е 42 А, АНО-3, АНО-4, кількість яких визначаю згідно формули
nел=nн*Кел, (56)
де nн - нормативна кількість електродів для зварювання тисяч м газопроводу, кг;
Кел - кількість кілометрів, які необхідно зварити.
nел=0,1*0,26=0,026 т =26 кг
Кількість ізоляційних матеріалів необхідних для ізоляції зварених стиків визначаю аналогічно
nізл=nн*Кізл, (57)
де nн - нормативна кількість матеріалів для проведення необхідних ізоляційних робіт на 1 км газопроводу.
Матеріали на ізоляційні роботи
Нафтовий бітум будівельний - т.
Бензин Б-70 - т.
Мастика бітумно-гумова ізоляційна - кг.
Тканина мішечна - м2.
Папір обгортковий листовий - м2.
Брезент - м2.
Полотно скловолокнисте - м2.
Матеріали для будівництва КВП
Поковки з квадратних заготовок - кг
Електроди діаметром 4 мм - кг
Гідроізол - м2
Труби сталеві - м
Подушка залізобетонна - м3
Матеріали для спорудження перехідних містків
Цвяхи будівельні - кг
Дошки обрізні товщиною 25 мм - м3
Дошки обрізні товщиною 44 мм - м3

2.7 Опис будівельного генерального плану

Будівництво газопроводу буде вестися по селищній вулиці при малоповерховій забудові, поперечний переріз та розміри останньої показано на мал.3. Пропоную тимчасову огорожу будівельного майданчика здійснити вздовж тротуару по зеленій зоні, залишивши незначний прохід для робітника. Відвал ґрунту розташовую на зеленій зоні, що створює можливість для використання екскаватора при зворотній засипці; асфальтоване покриття складую в зоні розташування труби, що буде тимчасовим захистом відкритої траншеї від проникнення дощової води.

Вкладання ізольованих секцій проводиться за допомогою двох автокранів. На час будівництва рух транспортних засобів по проїжджі частині частково перекривається.

2.8 Поопераційний контроль якості

При вхідному контролі матеріалів проводиться їх зовнішній огляд на відповідність вимогам стандартів, а також наявність сертифікатів на матеріали у відповідності вимог [1]: труби, електроди, бітум.

При траншейному прокладанні складаються акти на приховані роботи, які включають: огляд розбивки, підготовка основи, глибина закладання, устрій постелі, якості пошарового ущільнення.

Перевіряється підготовка стиків до зварювання: величина зазору, кількість прихваток, овальність та еліпсність труб, паралельність осей, перпендикулярність торців труб, визначають кількість шарів зварювання.

Зварювання кореневого шва: висота шва посилення, ширина шва посилення; визначаю кількість стиків, які підлягають контролю фізичними методами, величини випробувальних тисків на міцність та щільність, час проведення цих робіт.

Визначаю допустиме падіння тиску при проведенні випробувань на щільність даного газопроводу на основі вимог [1] за формулою

Д, (58)

де T - тривалість випробувань, год;

D - внутрішній діаметр газопроводу, мм.

ДРadm=20*24/106=4,5 кПа

Здійснюється перевірка ізоляції стиків в траншеї зовнішнім оглядом на суцільність покриття, відсутність тріщин та пошкоджень. Після повної засипки захисне покриття газопроводу перевіряється інструментальним методом на відсутність електролітичного контакту між металом труби і ґрунтом.

3. Техніка безпеки

3.1 Загальні вимоги

Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин: перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень), нестійких укосів, порушення правил розробки траншей і котлованів, недостатньої стійкості і міцності кріплень, порушення технології провадження земляних робіт, неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика.

Випадки виробничого травматизму при провадженні земляних робіт можливі також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату машинами стійкості і недостатню кваліфікацію робітників, керуючих машинами.

Земляні роботи в зоні розташування інженерних мереж (водопровід, газопровід, електричні кабелі, теплові мережі) потрібно провести відповідно до узгодженого проекту тільки після дозволу від організації, що відповідає за експлуатацію даної мережі. До дозволу додається план (схема) земляних робіт з вказівкою розташування глибини закладення комунікацій.

До початку земляних робіт потрібно встановити знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом виконроба або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, під наглядом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається тільки лопатами без різких ударів. Користуватися ударними інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.

Якщо земляні роботи проводяться в населених пунктах, де можливий рух людей і транспорту, то місця робіт повинні бути огороджені суцільним захисним обгороджуванням. На огорожах повинні бути встановлені попереджувальні написи, знаки і сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м.

До початку розробки ґрунту необхідно виконати всі заходи щодо відведення поверхневих і ґрунтових вод. Проведення робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т.д.

Під час провадження робіт в котловані або траншеї потрібно постійно спостерігати за бермами. У разі появи подовжніх тріщин необхідно негайно повідомити про це виконробу (майстру) і відізвати робітників з небезпечних місць.

Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у вузькі траншеї - приставні сходи з врізними сходинками. Спуск робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.

У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м необхідно влаштовувати перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м.

Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні відлиги майстру необхідно перевірити стійкість укосів, кріплення і вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.

При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, необхідно розміщувати з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлене на укосах виїмки, повинне бути видалене.

У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти обвалення укосів.

3.2 Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і бітумних робіт

Котли для приготування і розігріву ізоляційних і бітумних матеріалів повинні закріплюватись і мати негорючі кришки, які щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше ніж на ѕ їх ємності. Наповнювач, який навантажують в котел, повинен бути сухим.
Місця приготування і розігріву мастик повинні бути віддалені від дерев'яних споруд і складів не менше ніж на 50 м. Біля котла повинен постійно знаходитись комплект протипожежних засобів.
Бітумні матеріали всередині приміщень підігріваються в електродіжках; прилади з відкритим полум'ям використовувати заборонено. При встановленні бітумного котла на відкритому повітрі над ним обов'язково встановлюють негорюче покриття.
Бітум з бензином змішується на відстані не менше 50 м від місця розігріву бітуму. При змішуванні розігрітий бітум вливають в бензин з перемішуванням цих компонентів. Температура бітуму не вище 70 0С; суміш перемішують дерев'яними мішалками.
Не дозволяється приготовляти праймер на етиловому бензині або бензолі із-за їх токсичності. Приготовляти бітумну мастику можна тільки на відведених для цього ділянках. Котли з бітумною мастикою повинні бути встановлені на відстані не ближче 15 м від траншеї, а при будівництві магістральних трубопроводів - не ближче 30 м.
У випадку появи витікання з котла необхідно негайно припинити роботи, очистити і відремонтувати його. Працівники, які зайняті на засипці наповнювача в котел з розплавленим бітумом, забезпечуються захисними окулярами і респіраторами, на приготування гарячої бітумної мастики і лаків - захисними окулярами і гумовими чоботами, на обклеювання рулонними матеріалами на гарячому бітумі - захисними окулярами.

3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами

Експлуатацію будівельних машин слід виконувати у відповідності з ГОСТ 12.3.033-84 і інструкцій заводів-виробників, Правил влаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин.

Керівник організації, що виконує будівельно-монтажні роботи, зобов'язаний призначити інженерно-технічного працівника, відповідального за безпечне виконання робіт, що пройшли перевірку знань.

До початку робіт керівник повинен визначити схему руху і місце встановлення машин з електроприводом, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста з робочим сигнальником.

В зоні роботи машин повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Залишати без нагляду машини з працюючим двигуном заборонено. При експлуатації машин повинні бути прийняті міри, попереджуючи їх перекидання чи самовільного переміщення під дією вітру чи нахилу місцевості.

При виконанні робіт в охоронній зоні, ліній електропередач необхідно виконувати вимоги ДБН.

Не дозволяється користуватися відкритим вогнем для розігріву вузлів машин, експлуатувати машини при наявності витоку в паливних і мастильних системах.

Монтаж машин повинен виконуватися у відповідності з інструкцією заводу-виробника і під керівництвом особи, яка відповідає за технічний стан машин. Зона монтажу повинна бути огороджена або позначена знаками безпеки. Не допускається виконувати монтажні роботи в ожеледь, туман, снігопад, грозу, при температурі повітря вище границь передбачених в паспорті машин.

3.4 Охорона навколишнього середовища

При організації будівельного виробництва необхідно здійснювати заходи і роботи по охороні навколишнього середовища, які повинні включати рекультивацію земель, попередження втрат природних ресурсів, попередження або очистку шкідливих викидів в ґрунт, водойми і атмосферу. Вказані заходи і роботи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній документації. На території будуємих об'єктів не допускається непередбачене проектною документацією знищення дерево-кущової рослинності і засипка ґрунтом та кореневих шийок і стволів ростучих дерев і кущів.

При виконанні робіт у населених територіях повинні бути виконані вимоги по запобіганню запиленості і загазованості повітря. Роботи по ліквідації ярів балок, боліт слід виконувати при наявності проектної документації.

4. Опис технологічної карти

4.1 Область використання

Технологічна карта розроблена на підготовку труб до зварювання.

4.2 Організація і технологія виконання робіт

Перед збиранням труб під зварювання необхідно:

1) очистити внутрішню поверхню труб;

2) очистити до металічного блиску кромки і прилягаючі до них ділянки труб шириною до 10 мм із внутрішньої і зовнішньої сторін.

Перед збиранням стиків газопроводу під зварювання необхідно перевірити овальність кінців труб, кут укосу, величину притуплення кромок труб, а також відсутність вм'ятин і надривів кінців труб.

Перевірка овальності кінців труб повинна проводитись штангенциркулем ШЦ-ІІІ-250-0,05 і ШЦ-ІІІ-250-630-0,1 ГОСТ 166-80 через 900 по колу труби.

Стальні труби, які надходять на будівництво газопроводів в залежності від товщини стінки можуть мати прямі кромки (при малій товщині) і косі під кутом б=300 ±30.

Збирання стиків виконується таким чином, щоб зміщення кромок було мінімальним, тобто щоб с=0,15д+0,5 мм (де д - найменша з зварюваних товщин стінок труби, мм).

Більш важливе значення шву мають розміри зазору А і інших елементів стику. Всі вони для різних видів зварювання приводяться в СНіП 3.05.02-86 і ГОСТ 16037-80.

Перевірка кута укосу кромок труб повинна проводитися універсальним калібр-шаблоном чи кутоміром.

Величина притуплення кромок труб повинна перевірятись кутоміром з поділками.

Збирання труб, як правило, повинно виконуватись за допомогою центраторів. Допускається проводити збирання труб за допомогою домкратів, роликових опор і інших засобів з забезпеченням надійної фіксації зварюваних труб на весь період зварювання.

Зцентровані труби фіксуються прихватками, які повинні витримувати механічні навантаження, які виникають при обертанні труб в процесі зварювання.

Прихватки повинні бути виготовлені з застосуванням тих же матеріалів (електродів, зварної проволоки), що і для основного шва, тими ж зварювальниками, які зварюють основний шов. На поворотних стиках довжина прихваток повинна бути 30-40 мм, на малоповоротних - 50-60 мм. Висота прихваток повинна складати 40-50 % товщини стінки труби. Прихватки повинні бути добре очищені і обстежені. При наявності дефектів, прихватки повинні бути виплавлені чи вирубані і накладені знову. Кількість прихваток визначається в залежності від діаметра труб. При зварюванні стиків в зимовий час довжина прихваток повинна бути збільшена на 40-50%.

Різання труб може проводитися при допомозі труборізу, а також вручну газовим різаком, як в умовах майстерні, так і на трасі.

Різання труб, як правило, повинно проводитися киснево-ацетиленовим чи пропан-бутановим вогнем. Площина різання повинна бути суворо перпендикулярною до осі труби.

На трубах, які прийшли з заводу-виробника без фасок рекомендується зняти фаски за допомогою шліф машинки.

Література

Размещено на Allbest.ru

1. ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2001.

2. ДБН Д.2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2000.

3. ДБН Д.2.2-22-99 РЕКН. Збірник 22. Водопровід - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2000.

4. ДБН Д.2.2-24-99 РЕКН. Збірник 24. Теплогазопостачання та газопроводи - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2000.

5. ДБН Д.2.2-25-99 РЕКН. Збірник 25. Магістральні та промислрві трубопроводи. комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2001.

6. ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. Управління, організація і технологія, Київ 1996.

7. Альбом технологических карт на основные виды строительно-монтажных работ при сооружении наружных и внутренних газопроводов. Саратов, ГИПРОНИИГАЗ, 1982.

8. Мельников О.Н. Справочник монтажника сетей теплогазоснабжения. - М.: Стройиздат, 1980.

9. Шальнов А.П. Строительство газовых сетей и сооружений. - М.: Стройиздат, 1980.

10. ДБН ІІІ-4-89 Земляні роботи.

11. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Частина І-ІІ. Інпроект, Київ 2000.

12. Правила безпеки систем газопостачання України. ДНАОП 0.00-1.20-98. Київ 1998.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены