Комплексна механізація та технологія виконання будівельних робіт при спорудженні водогосподарських об’єктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра водогосподарського будівництва та експлуатації гідромеліоративних систем

Курсовий проект

на тему: "Комплексна механізація та технологія виконання будівельних робіт при спорудженні водогосподарських об'єктів"



Зміст

• Вступ
• 1. Будівельно-конструктивна характеристика водогосподарського об'єкта та обґрунтування обсягів робіт
• 1.1 Характеристика споруд та умов виконання будівельних робіт під час їх споруджені
• 1.2 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва каналів
• 1.3 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва колекторно-дренажної мережі
• 1.4 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів культуртехнічних робіт
• 1.5 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва гідротехнічних споруд
• 2. Технологія та комплексна механізація будівельного виробництва
• 2.1 Обґрунтування технології та вибір комплексної механізації під час будівництва каналів
• 2.1.1 Обґрунтування комплектів машин
• 2.1.2 Техніко-економічне порівняння способів виконання робіт
• 2.1.3 Визначення економічного ефекту
• 2.2 Обґрунтування технології та вибір комплексної механізації під час будівництва колекторно-дренажної мережі
• 2.2.1 Визначення працемісткості та витрат машинного часу під час будівництва колекторно-дренажної мережі
• 2.3 Обґрунтування технології та вибір комплексної механізації культуртехнічних робіт
• 2.3.1 Визначення працемісткості та витрат машинного часу під час культуртехнічних роботах
• 3. Розробка технологічної карти
• 3.1 Область застосування
• 3.2 Організація і технологія виконання робіт
• 3.3 Вимоги до якості та до приймання робіт
• 3.4 Калькуляція витрат праці, машинного часу та заробітної плати
• 3.5 Графік виконання робіт
• 3.6 Матеріально-технічні ресурси
• 3.7 Техніка безпеки
• 3.8 Техніко-економічні показники
• Список використаної літератури


Вступ

В даному курсовому проекті основна увага приділена технологічним питанням будівництва осушувальної системи.

Сільськогосподарські гідротехнічні меліорації земель зачіпають інтереси всього народного господарства, що вимагає комплексного підходу до рішення водогосподарських проблем. Гідромеліоративне будівництво ведеться в комплексі з будівництвом систем і об'єктів обводнення, водопостачання, гідроенергетики, тощо.

В умовах незалежної України меліоративне будівництво практично припинилося у зв'язку з рядом об'єктивних обставин, таких як занепад економіки держави, відсутність замовників на будівництво меліоративних систем, роздержавлення колективних підприємств аграрного сектора, роздроблення землекористувачів.

При проектуванні осушувальних систем повинні бути встановлені причини надлишкового зволоження ґрунтів, а також величини кожної складової водного балансу під час проходження весняних, літньо-осінніх паводків та у посівний період.

Залежно від причин надлишкового зволоження на осушуваному масиві необхідно передбачати:

- захист від надходження поверхневих вод з навколишньої водозбірної площі;

- захист від затоплення паводковими водами водойм та водотоків;

- відведення поверхневого стоку на осушуваному масиві;

- перехоплення потоку ґрунтових вод та зниження їх рівня на осушуваному масиві;

- захист від підтоплення фільтраційними водами з водойм та водотоків.

Для забезпечення на осушуваному масиві необхідного водного, повітряного, поживного та теплового режимів слід передбачати технічні і агротехнічні засоби та прийоми, спрямовані на усунення надлишкового зволоження (способи осушення).

Відведення поверхневого стоку на осушуваному масиві забезпечується мережею осушувальних каналів. Осушувальна мережа проектується у поєднанні з заходами щодо організації поверхневого стоку. Для зниження рівнів підземних вод на осушуваному масиві необхідно застосовувати, як правило, закриту осушувальну мережу.

Паспорт проекту

Об'єкт будівництва: осушувальна система в с/г підприємстві "Кернел" в Хмельницькій області
1. Площа системи нетто	га	640
2. Площа системи брутто	га	660
3. Загальна протяжність дренажної (регулюючої) мережі	м	14600
4. Загальна протяжність колекторної мережі	d<100мм	м	151300
	d?100мм	м	29500
5. Загальні кількість гідротехнічних споруд	шт.	147
6. Комплект машин для будівництва каналів
Тип та марка машини	Типорозмірна характеристика	Кількість, шт.
Бульдозер ДЗ-54С	Потужність 79 кВт, відвал- неповоротній, довжина - 3,2 м, висота - 1,2 м, маса 14,9 т.	5
Екскаватор ЕО 3211	Потужність 38 кВт, місткість ковша - 0,4 мі, маса - 12,7 т.	8
7. Комплект машин для будівництва колекторно-дренажної мережі
Тип та марка машини	Типорозмірна характеристика	Кількість, шт.
Бульдозер ДЗ-110	Потужність 118 кВт, відвал- поворотній, довжина - 4,12 м, висота - 1,14 м, маса 16,2 т.	1
Дреноукладач ЕТЦ -202А	Потужність 40 кВт, глибина копання - 2 м, ширина траншеї - 0,5 м, маса - 8,5 т.	1
Бульдозер ДЗ-54С	Потужність 79 кВт, відвал- неповоротній, довжина - 3,2 м, висота - 1,2 м, маса 14,9 т.	1
Дреноукладач MD-4	Потужність 117 кВт, глибина копання - 1,8 м, ширина траншеї - 0,27 м, маса - 28,8 т.	1
8. Комплект машин для культуртехнічних робіт
Тип та марка машини	Типорозмірна характеристика	Кількість, шт
Корчувач-збирач МП-2Б	Потужність 117 кВт, ширина захвату - 1,72 м (без уширювачів), 3,38 м (з уширювачами), заглиблення зубів - 560 мм, маса - 6,3 т.	1
Бензопила Oleo-Mac 941C	Потужність 1,8 кВт, довжина шини - 40 см, маса - 4,2 кг, витрата палива - 1,75 кг/год	1
Бульдозер ДЗ-110	Потужність 118 кВт, відвал- поворотній, довжина - 4,12 м, висота - 1,14 м, маса 16,2 т.	1
9. Економічний ефект від застосування оптимального комплекту машин на будівництво каналу	Тис.грн.	713
10. Тривалість робіт при будівництві каналу	зміни	119,7



1. Будівельно-конструктивна характеристика водогосподарського об'єкта та обґрунтування обсягів робіт

Основною ознакою, що зумовлює вид робіт є матеріал, з яким доводиться працювати при виробництві будівельної продукції. Для водогосподарського будівництва найбільш характерні наступні види робіт: земляні, бетонні і залізобетонні, монтажні, гідроізоляційні, пальові, кам'яні, дерев'яні, культуртехнічні, транспортні.

1.1 Характеристика споруд та умов виконання будівельних робіт під час їх споруджені

Будівництво (реконструкція) осушувальної меліоративної системи пов'язане з підготовкою території будівництва та з безпосереднім будівництвом елементів системи. Будівництво осушувальної системи необхідно виконувати в теплий період року.

До початку дренажних робіт проводиться очистка території від кущів та дрібнолісся, дерев, пеньків, каміння, а також будується мережа відкритих осушувальних каналів. Колекторна мережа будується від каналу-приймача з похилом у бік гирла. Колектор підключається до каналу за допомогою гирлової споруди. Після прокладання колектора від нього прокладають дрени. Після закінчення дренажних робіт (в тому числі будівництва колодязів, трубчатих шлюзів-регуляторів та переїздів) виконується первинний обробіток осушених земель.

Тип ґрунту на масиві, площі брутто і нетто. Ґрунт ділянки - суглинок легкий. Площі , .Осушувальні канали на масиві системи будують у земляному руслі. Параметри каналу, необхідні для визначення обсягів робіт наводяться нижче.

Довжина каналу L=12600 м, глибина каналу h=3,4 м, ширина каналу по дну b=1,4 м, коефіцієнт закладання укосів m=2.

Регулююча мережа системи проектується у вигляді дрен та колекторів. Дрени передбачити з гончарних чи пластмасових трубок 50 мм, а колектори - із гончарних трубок 75...150 мм. У місцях поворотів колекторів та під'єднання до колекторів старшого порядку колекторів молодшого порядку потрібно передбачити будівництво оглядових колодязів, а в місцевих пониженнях в проекті розробляються заходи із їх засипки. На окремих ділянках масиву осушення необхідно виконати культуртехнічні роботи, пов'язані з розчищенням території та її первинним освоєнням.

Для регулювання рівнів води в каналах осушувальної мережі у випадках попереджувального або зволожувального шлюзування передбачене будівництво шлюзів-регуляторів типу РТК їх кількість 6 шт. (регулятор трубчастий, з коробчастим затвором).

У місцях, де польові дороги перетинаються з каналами відкритої мережі, і де нема потреби у встановленні споруд типу РТК, передбачається будівництво трубчатих переїздів типу ТП їх кількість 10 шт. Проектом необхідно передбачити засипку ґрунтом мікропонижень з тимчасових кавальєрів, які утворюються при будівництві каналів. Об'єм рослинного ґрунту, що знімається з поверхні понижень складає 8700 мі, перед їх засипкою та відстань його переміщення, об'єм мінерального ґрунту, який треба забрати для засипки понижень та відстань його переміщення задаються вихідними даними. Рослинний ґрунт для рекультивації поверхні понижень використовується той же, що був знятий з їх поверхні.

1.2 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва каналів

Технологія будівництва осушуваних каналів має свої особливості через умови їх влаштування, експлуатації, наявність складних ґрунтових умов.

Технологія будівництва відкритих осушувальних каналів передбачає виконання наступних процесів і операцій:

- зрізку рослинного ґрунту з траси каналів з переміщенням у тимчасові кавальєри за допомогою бульдозерів;

- розробку мінерального ґрунту у виїмці каналів з вкладанням у тимчасові кавальєри за допомогою одноківшових екскаваторів-драглайн;

- розрівнювання кавальєрів мінерального ґрунту на приканальних смугах за допомогою бульдозерів;

- розрівнювання тимчасових кавальєрів рослинного ґрунту на поверхні мінерального ґрунту для рекультивації приканальних смуг за допомогою бульдозерів;

- планування укосів каналу за допомогою одноківшових екскаваторів-драглайн.

До початку будівництва необхідно здійснити виніс траси каналу в натуру з розбиттям пікетів згідно проектної документації.

Будівництво каналу включає в себе також глибоку оранку приканальних смуг або їх фрезерування та кріплення укосів каналу, в основному посівом багаторічних трав, (в курсовому проекті ці процеси не передбачаються).

Залежно від розмірів каналу і наявної будівельної техніки його будівництво може проводитись за двома схемами: поперечною і поздовжньою. На даному етапі курсового проектування не можливо визначити схему будівництва каналу, тому обрахунки ведуться для двох варіантів розробки виїмки з умовою подальшого вибору оптимального.

На рис. 1.1 і рис. 1.2 наведено схеми до визначення обсягів земляних робіт при будівництві каналу за повздовжньою та поперечною схемами відповідно.

Розрахунок обсягів робіт та технологічних параметрів при будівництві каналу виконується у вигляді таблиці 1.1. При чому розробка виїмки каналу за поперечною схемою передбачає два проходи екскаватора: перший - розробка більшої частини поперечного перерізу, другий - доробка виїмки.

Обов'язково слід враховувати розпушення ґрунту при розробці і переміщенні його з виїмки в насип. Коефіцієнти розпушення, залежно від виду ґрунту, наведені в довідковій літературі [3, 13].

Відстань розрівнювання мінерального ґрунту визначається виходячи з товщини шару розрівнювання (0,5…0,8 м), приймаємо - 0,7м, а для рослинного - з розрахунку, щоб ширина смуги розрівнювання рослинного ґрунту дорівнювала ширині смуги розрівнювання мінерального ґрунту .

Технологічні запаси, на маневрування будівельної техніки приймаємо в межах 3…5 м, при чому - конструктивно, приймаємо - 4 м, - відповідно до розрахунків залежно від розрахункової ширини розрівнювання мінерального ґрунту.

Обсяги земляних робіт на всю довжину каналу розраховуються множенням відповідного об'єму 1 п.м. на всю довжину каналу.

Розрахунок об'ємів робіт та технологічних параметрів при будівництві каналів виконуємо на основі поздовжньої розрахункової схеми (рис 1.1).

Рис. 1.1. Схема до визначення обсягів земляних робіт та відстаней переміщення ґрунтових мас під час будівництва каналу за повздовжньою схемою

Розрахунок обсягів робіт та відстаней преміщення ґрунту при будівництві каналу за поздовжньою та поперечною схемами

Позначення із " ' " відносить до поперечної схеми першого проходу.

Позначення із " '' " відносить до поперечної схеми другого проходу.

Глибина розробки мінерального ґрунту у виїмці каналу, Н_м визначаємо за формулою:

Ширина каналу, В_к по верху визначаємо за формулою:

де b_к - ширина каналу по дну в м (згідно вихідних даних b_к=4м);

m_к - коефіцієнт закладання укосу каналу (згідно вихідних даних m_к=2);

Н_к - глибина каналу в м (згідно вихідних даних Н_к=3,1м);

h_зр - товщина зрізки рослинного ґрунту (згідно вихідних даних h_зр=0,3м);

Н_м - глибина розробки мінерального ґрунту, м.

Об'єм мінерального ґрунту, V_м у виїмці на 1 п.м визначаємо за формулою:

де V_M, V'_M, V''_M - об'єми мінерального ґрунту на 1 п.м. каналу, мі;

m₀ - коефіцієнт закладання укосу каналу за перший прохід (згідно вихідних даних для незв'язних ґрунтів m₀=0,8);

Об'єм кавальєру мінерального ґрунту V_км на 1 п.м. визначаємо за формулою:

де к_рм - коефіцієнт початкового розпушення мінерального ґрунту, який приймається згідно додатку 1 ЕНиР 2.1 стр.206 (оскільки ґрунт на ділянці - супісок, то к_рм=1,08…1,20), приймаєм к_р=1,2;

V_км, V'_км, V''_км - об'єми кавальєрів мінерального ґрунту, мі.

Висота кавальєру мінерального ґрунту, h_км визначаємо за формулою:

де h_км,h'_км, h''_км- висота кавальєру мінерального ґрунту, м.

Ширина кавальєру мінерального ґрунту, b_км визначаємо за формулою:

де m₁- коефіцієнт закладання укосів кавальєру мінерального ґрунту;

h_км, h'_км, h''_км - ширина кавальєру мінерального ґрунту, м.

Відстань від початку основи площі поперечного перерізу мінерального ґрунту до укосу каналу без врахування зрізки рослинного ґрунту, згідно рекомендацій приймається рівною с=3…5 м. Приймаю с=4 м. Відстань розрівнювання мінерального ґрунту визначаємо виходячи з товщини шару розрівнювання, яка приймається рівною h_розр.=0,5…0,8 м. Приймаю h_розр.=0,7м. Ширина смуги розрівнювання ґрунту В_розр визначається за формулою:

=kmрозр=0,7=26,78 м;

8) Ширина додаткового розрівнювання, а, м;

де а - відстань від кінця основи площі поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту до початку основи площі поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту в м.

9) Ширина зрізки рослинного ґрунту В_зр визначаємо за формулою:

де В_зр - ширина шару зрізки рослинного ґрунту в м.

10) Об'єм зрізки рослинного ґрунту V_зр на 1 п.м. каналу.

11) Об'єм кавальєру рослинного ґрунту, V_kp на 1п.м. каналу.

де V_кр - об'єм кавальєру рослинного ґрунту, м;

k_рр - коефіцієнт початкового розпушення рослинного ґрунту, k_рр=1,22;

12) Висота кавальєру рослинного ґрунту h_kp визначається за формулою:

де m₂, m₃ - коефіцієнти закладання укосів відповідно верхового і низового укосів, які в нашому випадку дорівнюють m₂=3,0 m₃ =1,0.

13) Ширина кавальєру рослинного ґрунту по низу b_kp визначаємо за формулою:



де m₁- коефіцієнт закладання укосів кавальєру рослинного ґрунту;

b_кр, b'_кр, b''_кр - ширина кавальєру мінерального ґрунту, м.

14) Товщина шару розрівнювання рослинного ґрунту по мінеральному h_pp визначається за формулою:

15) Довжина планування укосів l_пл.

16) Відстань переміщення рослинного ґрунту при зрізуванні L_зp визначається за формулою:

17) Відстань розрівнювання мінерального ґрунту L_pm визначаємо за формулою.



18) Відстань розрівнювання рослинного ґрунту L_pp визначаємо за формулою, м.

19) Загальна площа планування укосів F_пл, мІ.

Загальні обсяги земляних робіт визначаються добутком об'єму 1м.п. споруди на загальну довжину каналу з врахуванням парності тимчасових кавальєрів. Результати розрахунків записуються в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 Відомість обсягів земляних робіт під час будівництва каналів

№п.п.	Найменування обсягу робіт	Од. вим.	К-сть	Примітка
1.	Загальний обсяг зрізання рослинного ґрунту, Wзр	мі	204833	Lзр=24,29 м
2.	Загальний обсяг розробки мінерального ґрунту у виїмці каналу, Wм	мі	296856	А=18,69 м
3.	Загальний обсяг розрівнювання мінерального ґрунту, Wрм	мі	356227	Lрм=6,33 м, Крм=1,20
4.	Загальна площа планування укосів, Fпл	мІ	192322	lу=8,7 м
5.	Загальний обсяг рекультивації приканальних смуг, Wрм	мі	249896	Lрек=20,84 м, Крр=1,22



1.3 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва колекторно-дренажної мережі

Колекторна мережа, яка представлена дренажними трубопроводами діаметрами 75 мм, 100 мм, 125 мм, 150 мм, будується траншейним способом з укладкою керамічних труб. Глибину укладки колекторів приймаємо 1,2 м, однаковою для всіх діаметрів колекторів. Довжина колекторної мережі Lкм:

(1.19)

Регулююча мережа представлена дренами діаметром 50 мм може бути виконана з керамічних або пластмасових труб відповідно траншейним або без траншейним способом. В КП передбачається влаштування пластмасового дренажу безтраншейним способом. Для визначення обсягів земляних робіт та відстаней переміщення ґрунтових мас під час будівництва колекторної мережі траншейним способом складається розрахункова схема (рис 1.3)

Технологія будівництва колекторної мережі траншейним способом передбачає виконання наступних процесів:

- зрізання рослинного ґрунту з траси будівництва колекторів із переміщенням його у тимчасові кавальєри за допомогою бульдозерів;

- укладання колекторної лінії за допомогою екскаватора- дреноукладача;

- зворотна засипка траншей колекторів мінеральним ґрунтом за допомогою бульдозерів;

- рекультивація траси будівництва колекторів рослинним ґрунтом з тимчасових кавальєрів за допомогою бульдозерів.

Перед початком будівництва колекторів необхідно виконати виніс трас будівництва колектора в натуру, розвезти витратні матеріали: дренажні трубки, ЗФМ (в КП не включено до основних процесів).

Для обрахунку об'ємів земляних робіт та відстаней переміщення ґрунту під час будівництва колекторної мережі траншейним способом складається розрахункова схема (рис. 1.3). Загальні обсяги земляних робіт визначаються у перерахунку на 1 м.п., з подальшим їх добутком на довжину закритої провідної мережі.

Глибина траншеї в мінеральному ґрунті:

= 1,2-0,3=0,9 м (1.20)

де hзр - глибина зрізки рослинного ґрунту.

Рис. 1.3. Схема для розрахунку обсягів земляних робіт та відстаней переміщення ґрунту під час будівництва колекторної мережі траншейним способом

Об'єм виїмки мінерального ґрунту з траншеї:

=0,9·0,5·1=0,45 мі (1.21)

Об'єм тимчасового кавальєру мінерального ґрунту:



=0,45·1,20=0,54 мі (1.22)

Висота тимчасового кавальєру мінерального ґрунту (коефіцієнт закладання укосів кавальєру m=1)

=1,04 м (1.23)

Ширина тимчасового кавальєру мінерального ґрунту:

bкм =2 · hкм =2,08 м. (1.24)

Ширина смуги зрізки рослинного ґрунту з траси будівництва:

Взр=b+bтр+а+bкм= 0,5+0,5+1,3+2,08=4,38 м, (1.25)

де b - технологічний запас на монтажні роботи та проїзд будівельної техніки, див. рис. 1.4 (b =0,5м); a - технологічний запас на відсипку ґрунту з стрічкового транспортера, рис. 1.4 (с =1,3 м).

Рис. 1.4. Схема до розрахунку технологічних запасів під час будівництва дренажу

Згідно з рис. 1.3, 1.4 відстань a від суміжної бровки траншеї до тимчасового кавальєру мінерального ґрунту, залежить від параметрів екскаватора-дреноукладача і формується поперечним стрічковим транспортером, котрий відкидає викопаний ґрунт на бік. Згідно з рис. 1.4 ця відстань буде рівною:

(1.26)

Відстань b, на рис. 1.3, 1.4 це технологічний запас необхідний для створення горизонтальної площини під час руху дреноукладача, згідно із рис. 1.4 він рівний:

(1.27)

де t - технологічний запас, що передбачає неточності при виконані

технологічних операцій (приймається 0,2…0,5 м).

Об'єм зрізання рослинного ґрунту:

Vзр =Взр · hзр ·1м = 4,38·0,3·1=1,314 мі. (1.28)

Об'єм тимчасового кавальєру рослинного ґрунту:

=1,314·1,22=1,60 мі (1.29)

де - коефіцієнт розпушення рослинного ґрунту (див. додаток 1).

Висота тимчасового кавальєру рослинного ґрунту:



=0,89 м і (1.30)

де - коефіцієнти закладання укосів кавальєру.

Ширина тимчасового кавальєру рослинного ґрунту:

=(3+1)·0,89=3,56 м (1.31)

Відстань переміщення рослинного ґрунту при зрізці:

=0,5·4,38+3·0,89=4,86 м (1.32)

Відстань переміщення мінерального ґрунту під час зворотньої засипки траншеї:

=0,5·2,08+1,3+0,5·0,5=2,59 м (1.33)

Відстань переміщення рослинного шару ґрунту під час рекультивації будівельної смуги:

=4,86 м (1.34)

Загальні обсяги земляних робіт визначаються добутком об'ємів на 1 м.п. споруди на будівництва на довжину дренажної чи колекторної мережі.

Технологія будівництва дренажу безтраншейним способом (тільки пластмасових дрен) передбачає виконання наступних процесів:

- планування траси будівництва дренажу за допомогою бульдозерів;

- розробка приямків в гирлі дренажних трубопроводів екскаватором (одноковшевим чи багатоковшевим);

- укладання дренажу за допомогою безтраншейних дреноукладачів;

- зворотна засипка приямків бульдозером.

Перед будівництвом дренажу безтраншейним способом необхідно аналогічно виконати виніс трас будівництва дренажу в натуру, розвезти витратні матеріали.

Ширина смуги планування траси будівництва дренажу (рис. 1.5):

=2·0,5+5=5 м (1.35)

де t - технологічний запас, що передбачає неточності при виконанні технологічних операцій (0,2…0,5 м).

В - габаритна ширина безтраншейного дреноукладача(4м)

Рис. 1.5. Схема до визначення ширини смуги планування під час будівництва дренажу безтраншейним способом

Загальна площа планування траси будівництва дренажної мережі:

=5·122000=610000 мІ (1.36)

де - загальна довжина дренажної мережі (d=50 мм).

Обсяг розробки мінерального ґрунту при влаштуванні приямків:



=2·1220=2440 мі (1.37)

де - об'єм ґрунту під час розробки одного приямка, для вільного заглиблення робочого органу дреноукладача необхідно викопати приямок довжиною 4 м, глибиною рівною глибині закладання дренажу і мінімальною шириною 0,5 м.

- кількість приямків, які необхідно розробити в гирлі дрени:

=122000/100=1220 (1.38)

де - середня довжина дрени (100-150 м).

Під час зворотньої засипки приямків необхідно врахувати, що для цього використовується той же ґрунт, що і був розроблений у виїмці приямка тільки вже розпушений.

Таблиця 1.2 Відомість обсягів робіт під час будівництва дренажу траншейним способом

№ п/п	Найменування параметрів та обсягів робіт	Обсяги робіт	Примітка
		Од. виміру	Кількість
1. Монтажні роботи
1.1.	Будівництво колекторної мережі	d=75мм	м	13800
1.2.		d=100мм	м	10400
1.3.		d=125мм	м	5900
1.4.		d=150мм	м	4300
1.5.	Будівництво регулюючої (дренажної) мережі d=50мм	м	122000
2. Земляні роботи - колекторна мережа (траншейний спосіб)
1.1.	Загальний обсяг зрізання рослинного ґрунту з траси будівництва колекторної мережі, Wзр	мі	4520,2	Lзр=4,86 м
1.2.	Загальний обсяг зворотної засипки траншей колекторів, Wзм	мі	1857,6	Lзм=2,59 м, Крм=1,20
1.3.	Загальний об'єм рекультивації траси будівництва колекторної мережі, Wзр	мі	55040	Lрек=4,86 м, Крр=1,22
3. Земляні роботи - дренажна мережа (безтраншейний спосіб)
	Площа планування траси будівництва дренажної мережі, Fпл	мІ	610000	t=0,5 м
	Обсяг розробки мінерального ґрунту при влаштуванні приямків	мі	2440	nпр=1220 шт.
	Об'єм зворотної засипки приямків	мі	2440	Крм=1,20

1.4 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів культуртехнічних робіт

До культуртехнічних робіт відносимо розчищення територій від дерев, чагарнику, каміння, купин та первинну обробку розчищених площ.

Обсяги культуртехнічних робіт визначаються на основі культуртехнічних вишукувань (в КП на основі вихідних даних).

При розчищенні територій від дерев передбачається корчування древ корчувачами-збирачами, з трелюванням на задану відстань, обробка отриманої деревини бензопилами та засипку підкорінних ям після корчування бульдозером.

При очищені масиву від чагарнику передбачається корчування кущів заданої густоти корчувачами-збирачами, згрібання їх у вали корчувачами-збирачами, та їх спалювання за два рази.

При розчищенні площ від каміння передбачається корчування каміння при заданій кількості на гектар корчувачами-збирачами з наступним вивезенням на металевих сланях за межі поля на задану відстань. Вивезення слід передбачати за допомогою тих же машин, що і корчування. Утворені ями після корчування каміння слід загортати бульдозером. Кількість ям обраховується в розрахунку, що один камінь має масу 100…150 кг.

Зведення купин передбачається фрезеруванням машинами для глибинної підготовки полів, що дозволяє дрібно розсікати купини перетворюючи їх на дрібну масу, що рівномірно розподіляється на всю ширину захвату фрези.

Засипка місцевих понижень включає в себе такі операції: зрізка рослинного ґрунту, засипка понижень мінеральним ґрунтом, планування та рекультивація поверхні пониження. Засипку місцевих понижень виконують ґрунтом з тимчасових кавальєрів, що утворилися внаслідок будівництва каналів відкритої осушувальної мережі.

Після виконання всіх описаних операцій доцільно передбачають первинний обробіток ґрунту який включає в себе глибоку оранку, дискування у два проходи, та прикочування.

Обсяги культуртехнічних робіт наводяться в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Відомість обсягів робіт на об'єкті

№ п/п	Найменування робіт	Од. вим.	К-сть	Примітка
1. Корчування дерев
1.	Корчування дерев	шт.	4800	n=400 шт./га
2.	Трелювання дерев на задану відстань	шт.	4800	d=32-45см
3.	Засипка підкорінних ям	шт.	4800
2. Корчування каміння
1.	Корчування каміння	мі	108	n=9 мі
2.	Вивезення каміння на задану відстань	мі	108	L=100 м
3.	Засипка ям після корчування каміння	шт	360	mк=100 кг
3. Засипка місцевих понижень
1.	Об?єм зрізання рослинного ґрунту з поверхні понижень	мі	8700	Lзр=20 м
2.	Об?єм засипки місцевих понижень	мі	32600	Lзм=50 м
3.	Планування поверхні понижень	мІ	81500	hрм=0,4 м
4.	Рекультивація поверхні понижень	мі	10614	Крр=1,22
4. Первинний обробіток ґрунту
1.	Глибока оранка	га	440	Lг=100 м
2.	Дискування у два проходи	га	440	Lг=100 м
3.	Прикочування ґрунту	га	440	Lг=100 м

1.5 Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва гідротехнічних споруд

Гідротехнічні споруди на системі представлені шлюзами- регуляторами та трубчатими переїздами на відкритих каналах, оглядовими колодязями та гирловими спорудами - на колекторно-дренажній мережі. Кількість і тип споруд згідно вихідних даних заносимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4 Відомість обсягів будівництва гідротехнічних споруд на об'єкті

№ п/п	Найменування споруди	Од. виміру	К-сть	Примітка (перелік технологічних процесів при зведенні споруди)
1	Регулятор трубчастий з коробчастим затвором (РТК)	Шт.	7	Зрізка рослинного шару, розробка котловану, ручні роботи, монтаж з/б елементів, засипка пазух бульдозером
2	Трубчастий переїзд (ТП)	Шт.	11	-
3	Колодязь	Шт.	26	-
4	Гирлова споруда	Шт.	68	-



2. Технологія та комплексна механізація будівельного виробництва

В даному розділі КП повинні бути вирішені питання підбору машин і механізмів для виконання технологічних процесів направлених на освоєння обсягів робіт, підрахованими в розділі 1.

Підбір машин для виконання робіт на які передбачено розробку технологічної карти (див. вихідні дані) виконується по приведеним витратам, для всіх інших робіт конструктивно.

Також підібрані машини і механізми мають бути ув'язані між собою так, щоб при повному завантаженні машин забезпечувалась найменша вартість робіт.

2.1 Обґрунтування технології та вибір комплексної механізації під час будівництва каналів

За геометричними характеристиками поперечного перерізу каналу та технічними параметрами екскаваторів-драглайн визначимо схему влаштування русла каналу.

Спочатку виконуємо підбір екскаватора для будівництва каналу за повздовжньою схемою, згідно рис. 2.1. При чому підбираємо варіанти екскаваторів з об'ємом ковша до 1,5 мі, якщо жоден з екскаваторів не задовольняє всі чотири умови то підбираємо екскаватор для будівництва каналу за поперечною схемою, згідно рис. 2.2. Необхідно підібрати два екскаватори різних за типорозміром ковша.



Рис. 2.1. Схема для підбору екскаватора для будівництва каналу за повздовжньою схемою

На рис. 2.1. Rвив - найбільший радіус вивантаження екскаватора; Hкоп - найбільша глибина копання екскаватора; Hвив - найбільша висота вивантаження екскаватора; bковш - ширина ковша екскаватора. Дані про технічні характеристики екскаваторів наводяться в довідковій літературі та в додатку 2, 3.

На рис. 2.2. Rкоп - найбільший радіус копання екскаватора; lковш - довжина ковша екскаватора; A1 - максимальна відстань переміщення ґрунту екскаватором під час розробки виїмки

Основні технічні параметри вибраних екскаваторів заносимо в табл. 2.1.



Рис. 2.2. Схема для підбору екскаватора для будівництва каналу за поперечною схемою

Таблиця 2.1 Основні технічні параметри вибраних екскаваторів

№ п/п	Спосіб розробки	Марка	Місткість ковша, мі	Потужність, кВт, (к.с.)	Rвив, м	Hвив, м	Rкоп, м	Hкоп, м	Маса, т
1.	За попер. схем	ЕО 3211	0,4	38	8,4	5,02	11,7	5,6	12,7
2.		ЕО 4112	0,8	90	9,2	6,3	15,3	11	24,2

До кожного прийнятого екскаватора підбираємо бульдозер відповідно до потужності базової машини. Технічні характеристики бульдозерів наводяться в довідковій літературі та в додатку 4, 5.. Залежно від відстані переміщення ґрунту під час зрізки рослинного шару вибираємо схему руху бульдозера згідно з рис. 2. 3. В нашому випадку схема (в).



Рис. 2.3. Схеми розробки рослинного ґрунту бульдозером

Основні технічні параметри вибраних бульдозерів заносимо в табл.. 2.2.

Таблиця 2.2 Основні технічні параметри вибраних бульдозерів

№ п/п	Спосіб розробки	Марка бульдозера	Потужність, кВт, (к.с.)	Базова машина	Тип відвалу	Довжина відвалу, м	Висота відвалу, м	Маса, т
1.	Поперечна	ДЗ-54С	79	Т 100	Не пов.	3,2	1,2	14,9
2.	Поперечна	ДЗ-109	118	Т 130	Пов.	4,12	1,14	16,2

2.1.1 Обґрунтування комплектів машин

Відповідно поданих розрахунків та [13, 14], сформовано два комплекти машин, що задіяні у розрахунковому процесі і наведено в таблиці 2.3.



Таблиця 2.3 Варіанти комплектів машин

Найменування машини і агрегатів в комплекті	Маса машини, кг	Вартість 1 год. роботи машини, грн	Норма роботи на рік, Тр, змін	Потужність двигуна, кВт	Витрата пального, кг/год	Оптова ціна, грн	Шифр ресурсу
Комплект машин №1
Екскаватор ЕО 3211	12,7	99,22	260	38		230000
Бульдозер ДЗ-54С	14,9	141,59	310	79	10,12	915500	207-0134
Комплект машин №2
Екскаватор ЕО 4112	20,4	184,7	450	66		110000
Бульдозер ДЗ-109	16,2	200,82	310	118	15,3	305252	207-0136

2.1.2 Техніко-економічне порівняння способів виконання робіт

Для оцінки варіантів комплексної механізації робіт використовують такі техніко-економічні показники: приведені витрати; продуктивність комплекту машин; працемісткість робіт; питому енергоємність процесу; питомі витрати пального; питому металомісткість. Для того щоб порівняти комплекти машин за цими показниками, з метою подальшого вибору оптимального варіанта, необхідно мати вихідні дані до техніко-економічного порівняння (ТЕП) цих варіантів, згідно форми таблиці 2.4.

Приведені витрати, до складу яких входять собівартість робіт і показник ефективності використання машини на об'єкті, визначаються за формулою:

, (2.2)

де С - собівартість виконання і-тою машиною, грн (визначається множенням вартості всієї кількості машино-змін для кожного процесу на коефіцієнт накладних витрат kн=1,145); Eн =0,15 - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; Бi - балансова вартість машини, грн., визначається за формулою:

, (2.3)

Оц - ціна нової машини, грн.; Тоi - тривалість роботи і-ої машини на об'єкті, змін; Т рi - нормативна тривалість роботи машини за рік, змін. Розрахунок доцільно вести в табличній формі (таблиця 2.5).

Продуктивність комплекту машин приймається рівною продуктивності ведучої машини за одиницю часу (за зміну, наприклад)

, (2.4)

де B - вимірник одиниці кінцевої продукції, на який у нормативних документах подаються норми часу; tзм=8 год. - тривалість робочої зміни.

Нч - норма часу машини для виконання робіт на вимірник одиниці кінцевої продукції.

Питома енергоємність процесу:

, (2.5)

де N - сумарна потужність двигунів, встановлених на машинах розрахункового комплекту, кВт;

К - коефіцієнт використання потужності двигуна (К=0,6)

Питома витрата пального:

(2.6)

де q - питома витрата пального для дизельних двигунів внутрішнього згорання, кг/кВт-год, визначається інтерполюванням(від 30 до 250 кВт, варіюється в межах від 0,22 до 0,18).

Таблиця 2.4 Вихідні дані до розрахунку ТЕП варіантів комплексної механізації

№ п.п	Найменування робіт і умови їх виконання	Марка машин	Обсяг робіт	Норма часу	Обґрунтування норм часу	Кількість витрачених маш. -змін	Витрати праці, люд-дні	Вартість експлуатації машин, грн.	Собівартість робіт С, грн
			Од. виміру	Кількість	Ведучої машини Нч(м)	Машиністів Нчм	Робітників Нчр			Машиністів	Робітників	Маш.-зміни	Всього
Комплект машин №1
1	Зрізання рослинного шару товщиною 0,3 м,	ДЗ-54С	1000 мі	204,833	8,09	8,09	-	Е 1-24-13, т.ч. п.1.3.30, К=1,06 Е 1-24-5	644,2	644,2	-	1132,72	729698,22	835504,46
2	Розробка мінерального ґрунту у виїмці каналу,	ЕО-3211	1000 мі	296,856	53,55	53,55	12,31	Е 1-13-2,т.ч. п.1.3.24, К=0,97	1927,3	1927,3	456,78	793,76	1529813,65	1751636,63
3	Розрівнювання мінерального ґрунту по приканальних смугах,	ДЗ-54С	1000 мі	356,227	12,85	12,85	-	Е 1-85-5,	362,02	362,02	-	1132,72	410067,29	469527,05
4	Планування дна та укосів каналу екскаваторами-драглайн	ЕО-3211	1000 мІ	249,896	19,21	19,21	9,06	Е 1-88-1	600,06	600,06	283,01	793,76	476303,63	545367,66
5	Розрівнювання тимчасових кавальєрів рослинного ґрунту	ДЗ-54С	1000 мі	192,322	11,24	11,24	-	Е 1-85-4, Е 1-85-13	525,76	525,76	-	1132,72	595538,87	681892,01
	Сума	126,31
Комплект №2
1	Зрізання рослинного шару товщиною 0,3 м,	ДЗ-54С	1000 мі	204,833	6,97	6,97	-	Е 1-25-6, т.ч. п.1.3.32 К=1,06 Е 1-25-14	385,08	385,08	-	1477,6	568 994,21	651 498,37
2	Розробка мінерального ґрунту у виїмці каналу,	ЕО-3211	1000 мі	296,856	32,81	32,81	15,1	Е 1-12-8, т.ч. п.1.3.22 К=1,06	1290,21	1290,21	560,32	1606,56	2072799,78	2373355,75
3	Розрівнювання мінерального ґрунту по приканальних смугах,	ДЗ-54С	1000 мі	356,227	7,8	7,8		Е 1-85-8, Е 1-85-17	219,97	219,97	-	1477,6	325027,67	372156,68
4	Планування дна та укосів каналу екскаваторами-драглайн	ЕО-3211	1000 мІ	249,896	19,21	19,21	9,06	Е 1-88-1	600,06	600,06	283,01	1606,56	963432,33	1103130,02
5	Розрівнювання тимчасових кавальєрів рослинного ґрунту	ДЗ-54С	1000 мі	192,322	7,24	7,24		Е 1-85-7, Е 1-85-16	293,29	293,,29	-	1477,6	433365,30	496203,27
	Сума	86,16

Таблиця 2.5 Розрахунок приведених витрат варіантів комплектів машин

Найменування будівельних машин вкомплекті	Собівартість робіт С, грн	Оптова ціна машини Оц, грн	Балансова вартість, Ф, грн	Тривалість роботи машини на об'єкті, Тоі, зм	Тривалість роботи машини за рік Трі, зм	Ф·Тоі/Трі	Приведені витрати Пj, грн
Комплект машин №1
Екскаватор ЕО 3211	2297004,3	230000	246100	2527,36	260	2392243,4	4283927,8
Бульдозер ДЗ-54С	1986923,5	915500	979585	1531,98	310	4840982,7
Сума
Комплект машин №2
Екскаватор ЕО 4112	3476485,1	110000	117700	1890,27	450	494410,6	4996344
Бульдозер ДЗ-109	1519858	305252	326620	898,34	310	946504,6
Сума

Питома металомісткість:

, (2.7)

де G- сумарна маса машин, що входять в комплект, кг;

К- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати металу під час експлуатації машин (1,2-1,25);

Пр - річна продуктивність машин;

Т - загальний термін служби ведучої машини, років.

ТЕП комплектів машин приводимо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Показники для ТЕП комплектів машин

Найменування показників	Одиниці виміру	Показники варіантів
		№1	№2
Основні показники
1. Продуктивність комплекту машин	мі/зміну	154,02	230,08
2. Працемісткість робіт на весь об'єм	людино- дні	739,81	843,64
3. Приведені витрати	тис. грн	4283	4996
Додаткові показники
1. Питома енергомісткість	кВт/пм	3,65	3,83
2. Питома металомісткість	кг/ мі	0,018	0,014
3. Питома витрата палива	кг/ мі	0,73	0,76

На основі даних таблиці 2.6. робиться остаточний висновок щодо оптимального комплекту машин. Приймається комплект машин, для якого приведені витрати нижчі, ніж для іншого комплекту. Для вибраного комплекту машин необхідно провести уточнення кількості машин за марками в даному комплекті. Необхідна кількість машин в комплекті встановлюється з умов повного завантаження ведучої машини та інших машин комплекту.

Тому спочатку необхідно визначити необхідну кількість ведучих машин за формулою:

шт. (2.8)

де W - обсяг робіт, що виконується при виконанні ведучого процесу,

Пр - річна продуктивність машини, визначається як

Пр=Пзм·Тр =260·154,02=40045,2 (2.9)

Для забезпечення повного завантаження всіх машин в комплекті необхідно, щоб виконувалась умова:

, (2.10)

Знаючи сумарну кількість машино змін для ведучої машини та кількість ведучих машин, визначається необхідна кількість машин кожного типу в складі комплекту з пропорції (2.10):

(2.11)

Таблиця 2.7 Розрахунок необхідної кількості машин в комплекті

Найменування будівельних машин, що входять до складу комплекту	Кількість маш.-змін на весь об'єм	Необхідна кількість машин, шт..
		За розрахунками	Заокруглено
Екскаватор ЕО 3211	2537,36	7,41	8
Бульдозер ДЗ 54С	1531,98	4,47	5
Всього машин в комплекті	13

Отже, комплект машин для будівництва каналу складається з екскаваторів-драглайн (ЕО 3211) в кількості 8 шт. і бульдозерів (ДЗ-54С) в кількості 5 шт.

2.1.3 Визначення економічного ефекту

На основі проведених розрахунків з техніко-економічного порівняння варіантів комплексної механізації робіт визначається оптимальний комплект машин, при застосуванні якого приведені витрати мінімальні. В якості базового приймається варіант із більшими приведеними витратами, і визначивши різницю приведених витрат для базового і оптимального варіантів, отримаємо економічний ефект, від впровадження оптимального варіанту, тобто:

тис. грн. (2.12)



2.2 Обґрунтування технології та вибір комплексної механізації під час будівництва колекторно-дренажної мережі

В КП закрита провідна мережа (колекторна), згідно вихідних даних, представлена d=75 мм, d=100 мм, d=125мм, d=150мм і влаштовується з керамічних труб траншейним способом, а закрита регулююча мережа (дренажна) представлена d=50мм і влаштовується з пластмасових труб безтраншейним способом.

При траншейному способі будівництва колекторної мережі виконують зрізання рослинного шару ґрунту. Залежно від типу робочого обладнання бульдозера (поворотний відвал чи ні) цей процес може виконуватись за повздовжньою схемою (рис.2.4).

Рис. 2.4. Схема зрізки рослинного шару ґрунту за повздовжньою схемою

Відповідно до схем підбирається бульдозер і його основні технічні характеристики наводяться в табл. 2.8.

Укладання колекторів виконуємо траншейними екскаваторами- дреноукладачами. Підбирається екскаватор-дреноукладач відповідно до рис. 2.2. та додатків 6, 7, 8, основні технічні характеристики його заносяться в таблицю 2.9.

Таблиця 2.8 Основні технічні параметри вибраних бульдозерів

№ з/п	Спосіб розробки	Марка бульдозера	Потужність, кВт, (к.с.)	Тип відвалу	Довжина відвалу, м	Висота відвалу, м	Управління	Маса, т
1.	Позд. схема	ДЗ-109	118	Пов.	4,12	1,14		16,2
2.	Попер. схема	ДЗ-54С	79	Непов.	3,2	1,2		14,9

Рис. 2.5. Схема укладки дренажу траншейним способом

Зворотна засипка траншей дрен в основному виконується за повздовжньою схемою (рис. 2.3.), про те за відсутності в машинному парку універсальних бульдозерів (з поворотним відвалом) може виконуватись і за поперечною схемою (рис. 2.4.).

Під час будівництві дренажу безтраншейним способом планування траси будівництва дренажу виконується бульдозером з поворотним відвалом, підбір дреноукладача виконується згідно рис.2.4 та додатку 9, 10, його технічні характеристики заносяться в таблицю 2.9.



Рис. 2.6.Схема зворотної засипки траншей дрен за повздовжньою схемою

Рис.2.7. Схема укладки дренажу безтраншейним способом

Таблиця 2.9 Технічна характеристика дреноукладачів

№ з/п	Спосіб укладки	Марка дреноукладача	Потужність, кВт, (к.с.)	Максимальна глибина копання, м	Ширина траншеї (щілини), м	Маса, т
1.	Траншейний	ЭТЦ - 202 А	40	2	0,5	8,5
2.	Безтраншейний	MD - 4	117	1,8	0,27	28,8

Підбір екскаватора-драглайн для копання приямків для заглиблення робочого органу безтраншейного дреноукладача в гирлі дрени виконуємо конструктивно (приймається екскаватор задіяний при будівництві каналу або при будівництві колекторів).

2.2.1 Визначення працемісткості та витрат машинного часу під час будівництва колекторно-дренажної мережі

Під час планування будівельних робіт важливо знати їх трудомісткість та затрати машинного часу будівельної техніки, саме для цього складається відомості по перерахованим показникам, де кожен будівельний процес описаний за технологією (п. 1.3) розраховується окремо в табличній формі (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Відомість працездатності та витрат машинного часу під час будівництва колекторно-дренажної мережі

№ п/п	Найменування робіт і умови їх виконання	Марка машини	Обсяг робіт	Норма часу	Обґрунтування норм часу	Кількість витрачених маш.змін	Затрати праці
			од. вим.	К-сть	Ведучої машини Нч(м)	Машиністів, Нчм	Робітників, Hчр			Машиністів	Робітників
Комплект машин №1
1	Зрізка рос. ґрунту з траси каналів з переміщенням у тимчасові кавальєри Lзр=4,86 м	ДЗ-110	1000 мі	4,5	5,95	5,95	-	Е 1-25-5	3,3	3,3	-
2	Укладання колекторної лінії за допомогою дреноукладача	ЕТЦ-202А	1000 м	34,4	26,69	53,72	49,48	Е 1-110-2	114,7	230,9	212,7
3	Зворотна засипка траншей дрен мін. ґрунтом	ДЗ-110	1000 мі	1,8	4,25	4,25	-	Е 1-28-5	7,65	7,65	-
4	Рекультивація траси будівництва дренажу рос. ґрунтом з тимчасових кавальєрів	ДЗ-110	1000 мі	55,04	7,24	7,24	-	Е 1-85-7	49,8	49,8	-
Комплект машин №2
1	Планування траси будівництва дренажу	ДЗ-42	1000 мІ	610	0,6	0,6	-	Е 1-30-1	45,75	45,75	-
2	Розробка приямків в гирлі дренажних трубопроводів	Е-303	1000 мі	2,4	53,55	53,55	12,31	Е 1-13-2	16,06	16,06	3,6
3	Укладання дренажу	МД-4	1000 м	122	12,56	39,47	24,14	Е 1-114-2	191,5	601,9	367
4	Зворотна засипка приямків	ДЗ-42	1000 мі	2,4	13,7	13,7	-	Е 1-27-2	4,11	4,11	-

2.3 Обґрунтування технології та вибір комплексної механізації культуртехнічних робіт

Будівельна техніка для виконання культуртехнічних робіт підбирається для процесів описаних в п.1.4, згідно з вихідними даними, у відповідності до схем (рис. 2.8, 2.9) та додатків 11-16 [17]. Основні технічні характеристики вибраних машин заносяться в табл. 2.11 і 2.12.

Рис.2.8.Схема корчування дерев корчувачем-збирачем

Рис. 2.9. Двозагінна схема корчування каміння корчувачем-збирачем



Таблиця 2.11. Основні технічні параметри вибраних корчувачів-збирачів

Спосіб корчування	Марка корчувача-збирача	Базова машина	Потужність, кВт	Ширина захвату, м	Максимальне заглиблення зубів, мм	Маса, т
				Без уширювачів	З уширювачами
При трелюванні хлистів за вершини	МП-2Б	Т-130	117	1,72	3,38	560	16,3

2.3.1 Визначення працемісткості та витрат машинного часу під час культуртехнічних роботах

Таблиця 2.13 Відомість працемісткості та витрат машинного часу під час культуртехнічних робіт

№ п/п	Найменування робіт і умови їх виконання	Марка машини	Обсяг робіт	Норма часу	Обґрунтування норм часу	Кількість витрачених маш.змін	Затрати праці
			од. вим.	К-сть	Ведучої машини Нч(м)	Машиністів, Нчм	Робітників, Hчр			Машиністів	Робітників
Комплект машин №1
1	Корчування дерев корчувачами-збирачами	МП-2А	100шт	48,00	5,32	5,32	-	Е 1-195-4	31,92	31,92	-
2	Обробка отриманої деревини бензопилами	Oleo-Mac 941C	100шт	48,00	89,59	89,59	136,85	Е 1-193-7	537,54	537,54	821,1
3	Засипка підкорінних ям після корчування	ДЗ-110	100шт	48,00	3,64	3,64	-	Е 1-199-1	21,84	21,84	-
4	Корчування каміння при заданій кількості	МП-2А	10мі	10,8	2,65	2,65	-	Е 1-214-1	28,62	28,62	-
5	Засипка ями після корчування каміння	ДЗ-110	100шт	3,60	2,75	2,75	-	Е 1-199-3	1,2	1,2	-
Комплект машин №2
1	Корчування дерев корчувачами-збирачами	МП-2Б	100шт	48,00	4,78	4,78	-	Е 1-195-12	28,68	28,68	-
2	Обробка отриманої деревини бензопилами	Solo 643IP-38	100шт	48,00	89,59	89,59	136,85	Е 1-193-7	537,54	537,54	136,85
3	Засипка підкорінних ям після корчування	ДЗ-42	100шт	48,00	3,01	3,01	-	Е 1-199-2	18,06	18,06	-
4	Корчування каміння при заданій кількості	МП-2Б	10мі	10,8	2,43	2,43	-	Е 1-214-2	3,2	3,2	-
5	Засипка ями після корчування каміння	ДЗ-42	100шт	3,60	2,41	2,41	-	Е 1-199-4	1,08	1,08	-

3. Розробка технологічної карти

В цьому розділі курсового проекту розробляється технологічна карта на будівельний процес, що вказаний у вихідних даних. Форма і зміст технологічної карти повинні відповідати вимогам [1].

Технологічна карта (ТК) - один з основних документів проекту виконання робіт (ПВР), який включає комплекс інструктивних вказівок для раціональної організації і технології будівельного процесу, і який сприяє підвищенню продуктивності праці, покращенню якості і зниженню собівартості будівельно-монтажних робіт (БМР).

Технологічні карти є обов'язковими для використання виконавцями робіт, майстрами і бригадирами в якості посібника з організації виробництва і праці робітників під час виконання БМР на конкретному об'єкті.

Розробку ТК необхідно здійснювати на основі вивчення і узагальнення передового досвіду, що відповідає сучасному рівню технології, планування, організації і управління будівельного виробництва, передбачаючи при цьому впровадження комплексної механізації робіт з максимальним використанням найбільш продуктивних машин у дві-три зміни, а також використання засобів малої механізації, дотримання правил виробничої санітарії, охорони праці, техніки безпеки, а також вимог пожежної безпеки. До складу ТК включаються такі розділи:

- Область застосування ТК.

- Організація і технологія виконання робіт.

- Вимоги до якості та до приймання робіт.

- Калькуляція затрат праці, машинного часу та заробітної плати.

- Графік виконання робіт на вимірник кінцевої продукції.

- Матеріально-технічні ресурси.

- Техніка безпеки.

- Техніко-економічні показники.



3.1 Область застосування

В цьому розділі описують умови виконання робіт (кліматичні, гідрогеологічні, ґрунтові); характеристика вимірника кінцевої продукції; основні параметри споруди; посилання на використані типові проекти і креслення; можливості застосування ТК в інших умовах.

3.2 Організація і технологія виконання робіт

Тут необхідно подати:

- вимоги закінченості підготовчих робіт;

- рекомендований склад машин і обладнання за оптимальним варіантом комплексної механізації із вказуванням їх типів, марок, кількості в комплекті;

- графічні матеріали типової технологічної карти, що включають схеми спорудження конструктивних елементів або конструктивної частини; схеми комплексної механізації з розстановкою машин і обладнання; технологічні схеми будови кожного з елементів конструктивної частини; схеми складування матеріалів і конструкцій; схеми стропування і тимчасового кріплення з вивіркою елементів; графіки і блок-схеми, що показують технологічну послідовність виконання робіт;

- рекомендації для виконання робіт, згідно з варіантом, передбаченим картою.

Технологічні схеми виконуються на основі робочих креслень з використанням інструкцій і нормативних матеріалів, опублікованих передових технологічних рішень під час будівництва конструктивних елементів будівель та споруд, схем комплексної механізації, карт трудових процесів, тощо. Також необхідно подати матеріали і вказівки, що стосуються прив'язки ТК до інших умов.



3.3 Вимоги до якості та до приймання робіт

Розділ повинен містити схеми контролю або вказівки для здійснення контролю і оцінки якості робіт відповідно до вимог діючих ДБН, ДСТУ, відомчих нормативів, інструкцій заводів- виробників, робочих креслень.

Перелік робочих процесів та операцій, що підлягають контролю, засоби та методи контролю операцій і процесів зводяться в таблицю наступної форми: (лист 1, табл 1.)

3.4 Калькуляція витрат праці, машинного часу та заробітної плати

Калькуляція затрат праці, машинного часу та заробітної плати складається для випадку виконання будівельного процесу, на який розробляється ТК, оптимальним комплектом машин. Обсяги робіт визначаються на вимірник одиниці кінцевої продукції. Калькуляція складається за формою додатку 17. В першу графу цієї таблиці вноситься перелік технологічних операцій у їх технологічній послідовності, з вказівками щодо умов їх виконання. Норми часу для кожного виду робіт встановлюються згідно ДБН. Розраховуючи заробітну плату, доцільно використовувати тарифну сітку наведену в додатку 19.

3.5 Графік виконання робіт

Графік виконання робіт складається на прийнятий вимірник одиниці кінцевої продукції з використанням даних калькуляції затрат праці. Тривалість процесу визначається в годинах чи змінах. Графік виконання робіт складають при восьмигодинному робочому дні для оптимального комплекту машин, що передбачається технологічною картою і на який складена калькуляція затрат праці та оціночні техніко-економічні показники. Графік виконання робіт складають за формою додатку 18, в першу графу якої перелік технологічних операцій можна вносити без вказівок щодо умов виконання.