Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Факультет менеджменту та маркетингу

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Регіональна економіка»

на тему: «Будівництво. Сутність, структура і роль в народногосподарському комплексі України»

Виконала:

Козлянська Катерина

Київ - 2010

Зміст

• Вступ
• 1. Будівельний комплекс
• 2. Чинники розвитку і розміщення
• 3. Будівництво - основа будівельного комплексу
• 4. Будівельна індустрія
• 5. Структурна організація
• 6. Галузева спеціалізація
• 7. Технологічна спеціалізація
• Висновок
• Література

Вступ

Будівельна індустрія забезпечує будівництво найрізноманітніших народногосподарських об'єктів виробничого та невиробничого призначення. Важливість будівельної індустрії як галузі народного господарства проявляється через призначення її продукції. Своєю продукцією ця галузь створює, вдосконалює і розвиває основні фонди для всіх галузей матеріального виробництва, забезпечує соціально - економічні умови життя населення. За допомогою будівництва розв'язуються проблеми величезного соціального значення, що полягають у зближенні умов проживання в міській та сільській місцевостях, в зменшенні різниці між фізичною та розумовою працею, в зміцненні обороноздатності держави та ін.

Жодна галузь народного господарства не може розвиватись без будівництва, бо в ньому закладаються основи прогресу всієї народногосподарської системи, визначаються шляхи, темпи і пропорції розвитку її окремих підрозділів.

Велика роль будівельної індустрії у розвитку міжнародних зв'язків. За допомогою будівельників Україна здійснює прокладання нафто - і газопроводів, промислових споруд і будівель різного призначення як у країнах ближнього, так і дальнього зарубіжжя. Економічні зв'язки по лінії будівництва постійно розвиваються, збільшується обмін проектною документацією, досвідом технології будівництва, технічними засобами, спільним виробництвом прогресивних видів будівельних матеріалів і конструкцій, будівництвом крупних господарських комплексів.

Терміни впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу значно залежать від рівня розвитку самої будівельної індустрії та темпів будівництва. Розвиток технології виробництва і технічний прогрес у всіх галузях народного господарства тісно пов'язані з конструктивним удосконаленням об'єктів будівництва. Тільки в нових, раціонально побудованих спорудах може повністю проявитись досконалість технологічних процесів у всіх галузях господарства.

Отже, будівельна індустрія - це галузь, що за своєю продукцією першою починає реалізацію всіх народногосподарських і соціальних програм. З будівництва починається первинне освоєння нових територій та використання родовищ корисних копалин та інших природних ресурсів.

будівництво кон'юнктура ринок

1. Будівельний комплекс

Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей.

У ряді наукових досліджень структура будівельного комплексу розуміється більш широко: до нього включається також будівельне і дорожнє машинобудування, спеціальна інфраструктура (науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації, вищі і середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, курси з підготовки будівельних кадрів; банківські установи, які фінансують будівництво; організації по матеріально-технічному забезпеченню підприємств, які входять до комплексу; спеціалізований транспорт).

Основне завдання комплексу - створення та оновлення основних фондів народного господарства. Частка будівельного комплексу в народному господарстві досить значна. В Україні питома вага у ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% усіх зайнятих у народному господарстві; з них 6% - у будівництві.

Серед галузей, які обслуговують будівельний комплекс, насамперед, необхідно назвати важке машинобудування, підприємства якого виробляють майже 2 тис. машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового, шляхового будівництва, меліорації земель, комунального господарства, а також для добування і виробництва будівельних матеріалів, серед них - екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. В Україні ця галузь зародилась у 20-х роках. Другою надзвичайно важливою, обслуговуючою комплекс, галуззю є проектно-конструкторська та пошукова діяльність. На території України налічується більше 300 таких організацій. Без продукції цієї галузі - проектної та кошторисної документації - неможливе будівництво.

2. Чинники розвитку і розміщення

Галузі будівельного комплексу розвиваються в усіх районах, однак переважна більшість підприємств тяжіє до районів індустріального будівництва. На розміщення підприємств будівельного комплексу, зокрема виробництво будівельних матеріалів, найбільший вплив має сировинний фактор. Наближення виробництва до сировинних баз обумовлюється великими об'ємами витрат сировини на одиницю продукції і низькою її транспортабельністю. Так, перевезення піску або гравію автотранспортом на 50 км обходиться в 10 разів дорожче порівняно з їх видобутком. На виробництво 1 т цементного клінкеру витрачається 1,5-2,5 т вапняку і глини, 1 т вапна - 2т вапнякового каменю, а 1 т керамічних труб - до 1,5 т глини. Питома вага витрат на сировину становить 15-25% у структурі собівартості продукції.

Ряд галузей промисловості будівельних матеріалів тяжіє до споживача, зокрема виробництво залізобетонних виробів і конструкцій та виробництво в'яжучих матеріалів, їх продукція менше транспортабельна, ніж сировина. Однак часто вибираються такі варіанти їх розміщення, які дозволяють враховувати тяжіння до сировинних баз і до споживачів.

Зважаючи на значення сировинного і споживного факторів, розрізняють дві групи галузей:

· переважно сировинної орієнтації: виробництво цементу, азбестово-цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.;

· переважно споживчої орієнтації: виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Підприємства, що зв'язані з сировинними базами, мають повний цикл виробництва (наприклад, виробництво цементу, скла, цегли). Ряд підприємств у районах споживання працюють на довізних напівфабрикатах (бетонні та залізобетонні заводи, підприємства, що виробляють санітарно-технічні вироби).

3. Будівництво - основа будівельного комплексу

За своєю організаційною побудовою будівельна галузь - це єдиний будівельний комплекс країни.

Будівництво - галузь матеріального виробництва та народного господарства, де створюються локально закріплені (нерухомі) основні фонди народного господарства виробничого і невиробничого призначення як готова будівельна продукція. Готова продукція будівництва - це закінчені та здані в експлуатацію будови, споруди або їх комплекси.

Будівництво - одна з найстаріших галузей народного господарства. Значення і роль будівельної галузі визначаються її участю у розширеному відтворенні основних фондів усіх галузей народного господарства країни, удосконаленні галузевої структури та розміщення підприємств, залученні у виробництво заново відкритих природних ресурсів, комплексному розвитку економіки країни, економічних районів, реалізації програм у галузі містобудівництва, забудови сіл, створенні бази для матеріального та культурного рівня життя народу.

Рівень розвитку будівництва говорить про економічний розвиток країни та рівень життя її населення, адже він впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів.

Будівництво за рядом ознак значно відрізняється від інших галузей народного господарства. Ця галузь характеризується різноманітною структурою підрядних будівельних організацій і підприємств, високим рівнем їх спеціалізації та кооперації. Вона є однією з найбільш високомонополізованих галузей у структурі народного господарства України. За обсягом продукції, що виробляється, та кількістю зайнятих працівників галузь будівництво займає майже десяту частину економіки України. В економічно розвинених країнах в останні роки намітилася тенденція скорочення будівельної діяльності. Це пояснюється тим, що ринок житла виявився насиченим, нове промислове будівництво дедалі більше витісняється реконструкцією і технічним переобладнанням діючих підприємств.

В умовах ринку будівництво, як і всі галузі виробничої сфери, набуває нового економічного смислу, пов'язаного з вільною динамікою капіталу та вільною діяльністю кожного об'єкта власності. На зміну вертикальним галузевим зв'язкам, що переважали в адміністративно-плановій економіці, приходять горизонтальні зв'язки інвесторів. Тому будівництво як економічний процес являє собою безперервну інвестиційну діяльність власників капіталу протягом життєвих циклів будинків або споруд, у зведення яких цей капітал був вкладений.

Особлива роль забезпечення у процесі задоволення особистих потреб людини належить будівництву. У масштабах великих господарських систем, таких як регіон або країна, ця кінцева мета реалізується поетапно. Ці етапи пов'язані з рівнем розвитку потреб, оскільки:

- будівництво зобов'язано безпосередньо задовольняти потреби людини в житлі. Це - будівельна продукція першого, найвищого рівня;

- будівництво виконує функцію сприяння при задоволенні інших безпосередніх потреб, наприклад забезпечення приміщеннями для виробництва, зберігання й збуту продуктів харчування, предметів споживання і послуг;

- продукція будівництва бере участь у процесі виготовлення засобів виробництва для випуску предметів споживання та надання послуг;

- рівень будівельної продукції пов'язаний із виготовленням засобів виробництва, зазначених вище;

- будівельна продукція, що використовується для виробництва іншої будівельної продукції. Це - підприємства будівельних матеріалів, виробів тощо. У країнах із розвиненою ринковою економікою будівельна галузь розвивається за законами ринку та залежить від кон'юнктури й коливань економічного циклу. Водночас будівництво має свої характерні особливості, які відрізняють його від інших галузей і диктують необхідність специфічних форм організації й управління будівельним виробництвом. Складність і різноманітність виробництва продукції будівельної галузі охоплюють різні об'єкти - від односімейних житлових будинків до великих промислових підприємств та інженерних споруд. Технологія будівельних робіт постійно вдосконалюється.

До будівельного процесу залучені проектні, будівельні, інжинірингові фірми, замовники об'єктів, виробники та постачальники будівельних матеріалів і обладнання, фінансові установи та державні органи. При цьому помітна різноманітність будівельних фірм за їх розмірами та спеціалізацією - від дрібних кустарних і сімейних фірм до гігантів будівельної індустрії з мільярдним оборотом.

Відносна повільність обороту капіталу в будівництві та пов'язана з цим необхідність використовувати кредити, особливо при зведенні великих будинків. Більш високий ступінь ризику порівняно з іншими галузями. Ці особливості впливають на функціонування будівельного ринку в економічно розвинених країнах, в основу якого покладено конкурентоконтрактний підхід, що в умовах ринкової економіки забезпечує найбільшу ефективність будівельного виробництва.

Кон'юнктура ринку будівництва складається з ряду факторів, основним з яких є циклічність розвитку ринкового відтворення. Крім того, на попит впливають фактори нециклічного характеру як постійно діючі (демографічні зміни; політика, що здійснюється державою; науково-технічний прогрес; сезонність тощо), так і епізодичні (стихійні лиха, війни, страйки та ін.). Ці фактори по-різному впливають на складові попиту на продукцію будівництва - споживчий попит на житло, будинки та споруди виробничого призначення, поданий приватними компаніями, попит на будинки та споруди з боку держави (об'єкти інфраструктури), а також на ремонтно-відновлювальні роботи на існуючих об'єктах.

Циклічність розвитку будівництва взагалі відповідає загальному економічному циклу, але має свої особливості, пов'язані з характером будівельної галузі. Будівництво як галузь, що бере участь у створенні основних виробничих фондів, тісно пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу. З одного боку, удосконалення техніки й технології будівельної справи дозволяє будівельній індустрії виконувати нові, раніше недоступні їй завдання, що відповідають сучасному рівню виробничих сил суспільства. З другого боку, науково-технічний прогрес у галузях споживача продукції будівництва змінює попит, змушуючи будівельні фірми освоювати нові для них сфери діяльності.

Таблиця 1. Обсяг виконаних будівельних робіт за періоди 2010 року*

	У фактичних цінах, млн. грн.	У % до відповідного періоду попереднього року
Січень	1478,0	75,9
Січень-лютий	3253,9	79,1
Січень-березень	5699,6	78,6
Січень-квітень	8248,0	78,8
Січень-травень	10977,1	80,0
Січень-червень	14295,5	80,7
Січень-липень	18132,0	83,3
Січень-серпень	22265,6	86,0
Січень-вересень	26784,9	87,4
Січень-жовтень	31851,6	91,0

* За даними великих, середніх і вагомих за обсягами малих підприємств.

Одним із показників розвитку галузі є рівень витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Згідно даних за цим показником будівельна індустрія набагато відстає від інших галузей економіки. Наприклад у США відношення витрат на НДДКР у галузі будівництва до загального обсягу будівельних робіт дорівнює 0,12 %, тоді як відношення всіх витрат на НДДКР до ВНП (а його можна розглядати у всіх галузях економіки) по країні складає 2,4 %. Аналогічне становище спостерігається і в інших розвинених країнах.

Вплив держави на формування економічної кон'юнктури різний, але будівництво відіграє тут особливу роль. У цій галузі державна економічна політика виявляється найбільше. На державні замовлення припадає від 25 до 50 % загального обсягу будівельних робіт, які виконуються в провідних індустріальних країнах. Крім того, на стан будівельного ринку впливають і заходи, що здійснюються державою в рамках її бюджетно-фінансової та кредитно-грошової політики.

4. Будівельна індустрія

Будівельна індустрія - це індустрія монтажу будівельних виробів і конструкцій, які виготовляються на спеціалізованих підприємствах. Будівельна індустрія поділяється на дві стадії: виробництво будівельних матеріалів і виробів і безпосередньо будівництво.

Розвиток будівельної індустрії залежить від обсягів і темпів розвитку ряду галузей промисловості, зокрема, чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості та ін., що зумовлює складні міжгалузеві зв'язки капітального будівництва.

5. Структурна організація

Розглядаючи структуру будівельної індустрії, необхідно зазначити, що їй притаманні різні структурні аспекти :

· галузева структура (виділяють дві галузі: промисловість будівельних матеріалів і сукупність будівельно-монтажних організацій, що здійснюють будівництво на будівельних майданчиках);

· функціональна структура (здійснення виробничих зв'язків, зв'язків обслуговування й управління );

· територіальна структура (таксономічні одиниці різного рангу, починаючи з пунктів будівельної індустрії до районів обласного типу і вище, пов'язаних між собою виробничими зв'язками);

6. Галузева спеціалізація

Виникнення галузевої спеціалізації в будівельній індустрії пов'язане з особливістю продукції, яка створюється для забезпечення розвитку всіх галузей матеріального виробництва і зростання добробуту населення. Відповідно до галузевої структури споруджуваних об'єктів будівництва виділяється спеціалізація будівельних організацій і галузева структура будівельної індустрії. Основними галузями будівельної індустрії є промислове, сільськогосподарське, транспортне, гідротехнічне, житлове та інше будівництво.

На галузеву спеціалізацію будівельних організацій її відмінності та особливості значний вплив має рівень розвитку території на якій проводиться спорудження об'єктів будівництва. В слаборозвинутих районах галузева структура менше виражена ніж у районах освоєності. Будівельні організації, що починають освоювати територію, крім будівництва основних споруд промислового, транспортного чи енергетичного призначення змушені займатись забудовою об'єктів інфраструктури. Це житлові будинки, заклади соціально-культурного і освітнього призначення, охорони здоров'я і комунального господарства.

7. Технологічна спеціалізація

Крім галузевої спеціалізації за видами і галузями будівництва, в будівельній індустрії добре розвинута технологічна спеціалізація за видами і комплексами будівельно-монтажних робіт. Будівельні організації за технологічною спеціалізацією поділяються на: загально будівельні та спеціалізовані.

Загально-будівельні організації, що мають певну технологічну спеціалізацію, виконують роботи відповідного галузевого призначення . Наприклад, здійснюють будівництво машинобудівних заводів, металургійних комбінатів, ТЕС та ГЕС, залізничних та автошляхів, метро і тунелів, житлових будинків, елеваторів та інших с/г комплексів.

Спеціалізовані будівельні організації поділяються за окремими видами і комплексами виконуваних робіт на об'єктах будівництва. За цією спеціалізацією виділяються земляні роботи, санітарно-технічні, електромонтажні, теплотехнічні, монтаж обладнання та ін.

Висновок

Місце, що будівельна індустрія займає в народногосподарському комплексі підкреслює її особливу значимість. Саме будівництво забезпечує подальший соціально-економічний розвиток України,яке зараз має велике значення в світовій економіці. Україна має всі об'єктивні передумови, щоб стати однією з розвинених будівельних держав світу. Адже на сьогоднішній день частка будівельних підприємств складає 6,6 % від загальної кількості підприємств країни, це близько 73093 зареєстрованих компаній. Вона посідає третє місце за валовим суспільним продуктом і займає біля 17% від усіх працюючих у матеріальному виробництві. В процесі будівництві щорічно використовується25% усієї промислової продукції, що використовується в сфері матеріального виробництва, біля 20% прокату чорних металів, понад 30% деревини і продукції скляної промисловості. П'яту частину вантажних перевезень залізничним транспортом складають будівельні матеріали.

Проте існує низка проблем. Тому перспективи розвитку будівельного комплексу пов'язані з їх вирішенням, а саме:

- активного впровадження різних форм власності;

- застосування сучасних будівельних технологій;

- підвищення технічного рівня на підприємствах усіх ланок комплексу;

- збільшення потужності будівельної ланки та підвищення її конкурентоспроможності для закріплення на вітчизняному ринку будівельних послуг;

- активного розширення сировинної бази комплексу за рахунок використання величезних обсягів відходів промислового виробництва;

- більш ефективного узгодження військового будівництва зі схемами розвитку і розміщення продуктивних сил та районного планування відповідних територій;

- зниження техногенного навантаження на природне середовище та забруднення його компонентів.

Література

1. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища школа, 1998. - 376 С.

2. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Економіка України. - 1996. - № 4. - С. 33-38.

3. Арбузов С.Г. Активізація ролі іпотеки у вирішенні житлової проблеми в Україні [Текст] / С.Г. Арбузов // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - N 6. - C.194-203

4. Коренева О.Г. Маркетинг об'єктів капітального будівництва - як фактор підвищення економічної ефективності діяльності будівельних підприємств [Текст] / О.Г. Коренева // Організація інвестиційної діяльності на регіональному рівні. - C.28-36

5. Кричун П. Незавершене виробництво у будівництві: поняття та ознаки терміна [Текст] / П. Кричун // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - N 10. - С. 23-30

6. Кричун П. Незавершене виробництво у будівництві: поняття та ознаки терміна [Текст] / П. Кричун // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - N 10. - С. 23-30

7. Науково-практичний коментар господарського кодексу України [Текст] / В.С. Щербина; ред. Г.Л. Знаменський. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 720 с.

8. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка [Текст] : підручник / Мін-во освіти і науки України, ДВНЗ "КНЕУ ім. Вадима Гетьмана" ; ред. С. І. Дорогунцов. - 2-ге вид., без змін. - К. : КНЕУ, 2007. - 992 с.

9. Стадницький Ю.І. Розміщення продуктивних сил (теоретичні основи) [Text] : навчальний посібник / Ю.І. Стадницький, А.Г. Загородній. - К. : Знання, 2008. - 351 с.

Размещено на Allbest.ru