Технологія і організація будівництва підземного сталевого газопроводу по вулиці Фрунзе

Як паливо для нагрівання мастик використати дрова, не нищити дерева і кущі

4. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ

4.1 Область використання

Технологічна карта розроблена на ручне електродугове зварювання неповоротного стику газопроводу.

4.2 Організація і технологія виконання робіт

Зварювання неповоротних стиків газопроводу необхідно виконувати слідуючим чином:

*Накладання всіх шарів шву повинно виконуватися ділянками, які дорівнюють половині кола труби;

* Спочатку зварюється ділянка знизу вверх, потім ділянка назустріч їй з перекриттям початку і кінця першої ділянки на 20-30 мм;

* Другий і наступні шари зварюються аналогічно першому з обов'язковим зачищенням попередніх шарів від шлаку, зміщенням початку шарів відносно один одного, перекриттям замків кожного шару

Ручне електродугове зварювання неповоротних стиків труб при товщині стінок до 6 мм - не менше ніж в два шари; при товщині стінок понад 6 мм - не менше ніж в три шари. Товщина першого шару повинна складати 15-20% від товщини стінки груби: товщина першого і другого шару разом повинна складати 60-70%; товщина всіх трьох шарів повинна бути більше товщини стінки на 2-З мм за рахунок підсилення, тобто випуклого валика наплавленого металу.

Зварювання неповоротних стиків газопроводу виконується при з'єднанні ланок в траншеї, при вварюванні „котушок", а також при уварюванні трубопроводів методом нарощування.

При підготовці неповоротних стиків для зварювання в зимових умовах необхідно:

очистити внутрішню поверхню труб від ґрунту, льоду, снігу і інших сторонніх предметів;

прилягаючу до стику поверхню труби просушити вогнем паяльної лампи чи іншим способом;

очистити до металічного блиску кромки і прилягаючі до них ділянки труб шириною не менше 10 мм внутрішньої і зовнішньої сторін;

для запобігання утворення тріщин правку кінців труб перед центруванням при температурі повітря мінус 5 С, виконувати тільки в нагрітому стані;

довжина прихваток повинна бути на 40-50% більше довжини прихваток, які виконуються при зварюванні в звичайних умовах. Зварювання труб при температурі навколишнього повітря нижче

мінус 20 °С необхідно виконувати із дотриманням наступних вимог:

зварювальний струм повинен підвищуватися на 15-20% в порівняні із зварюванням в звичайних умовах;

процес зварювання необхідно вести безперервно з підвищеною швидкістю;

по закінченні зварювання шлак із останнього шару шву не повинен очищатися, а стик повинен бути вкритий азбестовим полотенцем;

азбестове полотенце може бути зняте зі стику тільки після повного вирівнювання температури стику і труби, а потім очищується шлак.

4.3 Контроль якості робіт

Контроль за якістю зварювання неповоротних стиків на газопроводах передбачає: контроль кваліфікації зварювальників; контроль матеріалів, які використовуються при зварюванні; поопераційний контроль ведення зварювальних робіт; контроль зварних зєднань.

Поопераційний контроль ведення зварювальних робіт передбачає :

- перевірку якості монтажу (вірне центрування труб, зачистка і стан кромок, величини зазору і притуплення, розміру, розташування і якості прихваток);

- перевірці режиму зварювання, зачищення і накладання швів.

Контроль якості зварних зєднань передбачає :

- зовнішній огляд;

- механічні випробування зразків, вирізаних зі звареного стика;

- перевірка фізичними методами (просвічування гама - промінями, магніто радіографування і т.п). Для перевірки механічними випробуваннями і фізичними методами вибираються ті стики, які найгірші при зовнішньому огляді.

Вимоги до механічних характеристик зварних з'єднань стальних труб газопроводів приведені в таблиці 2 (дивись таблицю 2).

Таблиця 2 - Вимоги до механічних характеристик зварних з'єднань

Для випробувань на статичний розрив і загинання зі зварних стиків вирізають по три зразки для кожного з видів випробувань. Результати випробувань повинні задовольняти вимогам, вказаним в Таблиці 2.

На підземних газопроводах перевірці фізичними методами підлягає не менше слідуючої кількості зварних стиків, % : при низькому тиску(до 0,05 кгс/см2) -10;

Незалежно від величини тиску, фізичними методами перевіряються всі стики на ділянках вимушеного близького проходження біля будівель, комунікацій.

Магнітографування використовується при контролі ручним дуговим зварюванням, якщо зварні стики не мають грубої поверхні, нерівності на поверхні наплавлення підсилення не перевищують 1 мм, а вишина наплавлення підсилення при товщині труб до 8 мм - 2,5 мм, а більше 8 мм - не більше за 3 мм.

Магнітографування здійснюється шляхом намагнічування феромагнітних стрічок, на яких при цьому фіксуються дефекти зварювання, які потім продивляються на магніто-графічних дефектоскопах. Але магнітографування не є достатнім методом контролю, зате аналіз ситуації проводиться швидко і безпечно у відношенні небезпечних випромінювань. Шви, які визвали сумніви, зазвичай повторно просвічують гамма - промінями. Після просвічування приймають остаточне рішення по сумнівним зварювальним стикам.

Просвічування з використанням радіоактивних джерел випромінювання проводиться кваліфікованими радіографами з суворим дотриманням правил техніки безпеки. Особливо надійний контроль якості зварювання здійснюється рентгенографуванням.

Дефекти зварних швів діляться на три групи :

А - окремі дефекти;

Б - ланцюг дефектів;

В - скупчення дефектів.

Зварні стики, перевірені фізичними методами, бракуються при знаходженні:

тріщин будь-якого напрямку і розміру;

не провару по перерізу шва;

не провару по горі шва (в зєднаннях доступних для зварювання тільки з однієї сторони і без підкладки ) глибиною більш ніж 10% товщини стінки (при товщині стінки до 20 мм);

шлакові включень або раковин по групам А та В, розміром по глибині шва не більш за 10% від товщини труби (при товщині до 20 мм);

шлакових включень, розташованих ланцюжком або безперервною лінією вздовж шва, по групі Б при сумарної довжині 200 мм на 1 метр шва;

газових порах у вигляді сполошної сітки;

скупчення газових пор по групі Б більше 5 штук на 1 см2 площі шва.

Якщо дефектна частина шва менше 30% загальної довжини, то допустимо його виправлення шляхом вирубання дефектної ділянки і заварки його повторно тим же способом зварювання. Виправлені зварні зєднання підлягають повторній перевірці.

Для позначення характеру дефектів використовують скорочення:

П - газові пори;

Ш - шлакові включення;

Н - не провар;

Т- тріщина.

У висновках знайдений дефект записують послідовно: буквою - групу дефектів; цифрами довжину дефектів, мм і їх глибину (% від товщини основного металу); В кінці ставиться цифра, число дефектів або загальну довжину дефектного ділянки шва.

4.4 Техніка безпеки при зварюванні неповоротних стиків

Для успішного проведення зварювальних робіт в взимку:

забезпечити зварювальників теплим одягом;

розташувати на трасі поблизу робочих місць пересувні вагончики для обігріву людей;

забезпечити захист робочого місця зварювальника і місця зварювання від вітру і снігу за допомогою брезентових палаток, щитів, фанерних будок і інших пристосувань;

організувати зберігання зварювальних матеріалів, без їх зволоження і забруднення.

Під час ручного електродугового зварювання нещасні випадки можуть виникати внаслідок ураження електричним струмом, ураження променями електричної дуги очей, обличчя і відкритих поверхонь тіла, а також отруєння газами і парами, які виділяються при згорянні обмазок. Сліпуче світло електричної дуги в 10 000 разів сильніше від того, яке людське око може витримувати без вади для здоров'я. Ультрафіолетові промені дуже шкідливі для очей і шкіри людини. Категорично забороняється дивитися на дугу без захисних окулярів. Щоб запобігти ураженню електричним струмом під час електродугового зварювання, треба додержувати таких основних правил:

При виявленні напруги на частинах зварювальної апаратури, які нормально не є струмоведучими, треба негайно викликати електромонтера.

При тривалих перервах у роботі та після закінчення зварювання джерела струму треба вимикати.

Працювати треба в гумових калошах, брезентових рукавицях, в сухому брезентовому костюмі та в захисних окулярах. Під час зварювання відкритою дугою обличчя необхідно захищати шоломом або щитком.

Не дотикатися голими руками до струмоведучих частин зварювальної апаратури та до виробу, який перебуває під струмом.

Користуватися тільки електродотримачем з добре ізольованою рукояткою та ізольованим проводом. Місце кріплення провідника до електродотримача треба добре заізолювати.

Просвічування зварних стиків з використанням радіоактивних джерел випромінювання проводиться кваліфікованими радіографами з суворим дотриманням правил техніки безпеки.

4.5 Матеріали, обладнання, механізми

Агрегат призначений для роботи на відкритому повітрі в польових умовах в якості автономного джерела живлення одного поста при ручному дуговому зварюванні, різки і наплавленню металів постійним струмом. Конструкція агрегата дозволяє розміщувати його в кузові автомобіля, причепа. Параметри АДБ -3122У1 приведені в Таблиці 4.2. (дивись таблицю 4.2)

Таблиця 3 - Параметри АДБ-3122У1

В умовах газових господарств це як правило переносні імпульсні рентгенівські апарати типу РИНА-1Д.

Деякі технічні показники апарата РИНА-1Д :

- габаритні розміри високовольтного блока, мм, 400225105;

- габаритні розміри пульта керування, мм, 280225114;

- загальна вага, кг, 11;

- максимальна товщина контролюємого стального зразка, мм, 20.

Для ручного електродугового зварювання газопроводів, які прокладають в містах і інших населених пунктах, із труб виготовлених із маловуглецевої сталі, повинні застосовуватися електроди типу 342, 342А, 346, 346А із маловуглецевої низьколегованої сталі - електроди типу 350Л.

Для газового зварювання газопроводів повинна застосовуватися зварювальна проволока марок Св-08А і Св-08ГА.

Для зварювання трубних заготівок, різних вузлів і деталей доцільно застосовувати напівавтоматичне зварювання в середовищі вуглекислого газу і зварювання порошковою проволокою на зварювальних напівавтоматах типу А-547У, А-765, А-825, А-1270 і інші.

Основні матеріали, напівфабрикати, будівельні матеріали і конструкції приведені в таблиці 4 (дивись таблицю 4).

Таблиця 4 - Основні матеріали, будівельні матеріали і конструкції

Витрата бензину для зварювального агрегату АДБ в 1 год. - 4,45 кг. Витрата диз. палива для зварювального агрегату АСД в 1 год. - 4 кг

Машини, обладнання, механізований інструмент, інвентар і пристосування приведені в таблиці 4.4 (дивись таблицю 4.4)

Таблиця 5 - Машини, обладнання, механізований інструмент, інвентар і пристосування

4.6 Техніко-економічні показники

Техніко - економічні показники ручного зварювання неповоротних стиків приведена в таблиці 6 (дивись таблицю 6)

Таблиця 6 - Техніко-економічні показники ручного зварювання неповоротних стиків

Висновок

При виконанні курсового проекту по технології і організації будівництва підземного сталевого газопроводу я навчилася визначати форми і габарити траншеї, вести підрахунок об'ємів робіт і вибирати ведучий механізм, розраховувати затрати праці, підбирати і обґрунтовувати вибір будівельних машин і механізмів, вибирати матеріали для будівництва. Закріпила знання з охорони праці, техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт.

Я вважаю, що отримані мною знання і навички будуть корисними мені у майбутній професії.

Література

1. ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання. Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2001.

2. ДБН Д. 2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи. Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2000.

3. ДБН Д. 2.2-22-99 РЕКН. Збірник 22. Водопровід - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2000.

4. ДБН Д. 2.2-24-99 РЕКН. Збірник 24. Теплогазопостачання та газопроводи - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2000.

5. ДБН Д. 2.2-25-99 РЕКН. Збірник 25. Магістральні та промислові трубопроводи. комітет будівництва , архітектури та житлової політики. Держбуд України, Київ 2001.

6. ДБН А. 3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. Управління, організація і технологія, Київ 1996.

7. Альбом технологических карт на основные виды строительно-монтажных работ при сооружении наружных и внутренних газопроводов. Саратов, ГИПРОНИИГАЗ, 1982.

8. Мельников О.Н. Справочник монтажника сетей теплогазоснабжения. - М.: Стройиздат, 1980.

9. Шальнов А.П. Строительство газовых сетей и сооружений. - М.: Стройиздат, 1980.

10. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Частина І-ІІ. Інпроект , Київ 2000.

11. Правила безпеки систем газопостачання України. ДНАОП 0.00-1.20-98. Київ 1998.

Размещено на Allbest.ru