м³.

Загальний об'єм:

м³.

Частка регенератора в загальному об'ємі аеротенку:

.

Приймаємо 4-х коридорний аеротенк, трьох секційний, об'єм однієї секції:

м³;

ширина коридору - 6,0 м;

глибина коридору - 4,4 м;

довжина коридору

м,

приймаємо найближчу кратну 60,0 довжину, заокругливши до більшого, тобто 66 м.

Перерахуємо об'єми, фіктичні:

м^3;

м³;

м³.

Фактична тривалість обробки води в аеротенку:

год;

при розрахунковій 2,12 год.

Фактична тривалість регенерації мулу:

год;

при розрахунковій 1,74 год.

Органічних забруднень в аеротенку складатиме:

год;

при розрахунковій 3,86 год.

Отже, розміри аеротенку і регенератора підібрані вірно.

Навантаження на активний мул:

, мг/год; (6.14)

мг/добу.

По [ 2, табл.41] знаходимо муловий індекс по вирахованому навантаженню на активний мул: і=80,58 см³/г.

Перевіряємо мінімальний ступінь рецеркуляції:

,

прийнята величина R_і=0,6, що не менше розрахункового R_і=0,137 то перерахунок робити не потрібно.

Середні витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку, м³/м³:

(6.15)

де g₀ - питома витрата кисню повітря на 1 мг БСК для повної біологічної очистки g₀=1,1 мг/1мг [2, п.6.15];

К₁ - коефіцієнт, що враховує тип аератора, приймається для мілкопузирчатої аерації в залежності від співвідношення площі зони, що аерується до площі аеротенку, К₁=1,47 [2, табл.42] для мілкопузирчастої аерації;

К₂ - коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора при h_а=4,4 м [2, табл.43] К₂=2,71;

К₃ - коефіцієнт, якості води, який застосовується для побутових стічних вод, К₃=0,85 [2, п.6.157];

К_t - коефіцієнт, який враховує температуру стічних вод та визначається за формулою: ;

T_w - середньомісячна температура в літку (22є С - по завданню);

С₀ - концентрація кисню повітря в аеротенку С₀=2 мг/л;

С_а - розчинність кисню повітря у воді аеротенку:

мг/л;

С_t - розчинність кисню повітря при атмосферному тиску tє С=22, середньомісячна в літку [5, табл.3.5.], С_t=8,67 мг/л.

м³/м².год.

Розрахункова інтенсивність аерації становить:

м³/м².год.

Отримана інтенсивність аерації менша за максимально допустиму.

І_а.max=10 м³/м².год [2, табл.42] перерахунок робити не потрібно.

Необхідна витрата повітря: м³/год.

6.3.6 Вторинні відстійники

Для видалення активного мулу з мулової суміші після аеротенків приймаємо вторинні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню:

де К_ss=0,4 для радіальних відстійників;

Н_set - глибина проточної частини відстійника, приймаємо 3,1м;

J_і - муловий індекс 81,9 см³/г;

a_t - залишкова концентрація активного мулу в очищеній воді на виході, 15 мг/л;

а_і - концентрація мулу в аеротенку 1,5 г/л;

.

Необхідна площа поверхні вторинних відстійників:

,

К₃ - коефіцієнт запасу на випадок, мінімальна кількості відстійників 121,3 [2, п.6.58].

;

шт.

Приймаємо 4 шт., d=30,0 м.

6.3.7 Споруди для знезараження стічних вод

Стічні води перед випуском їх у водойму знезаражуються рідким хлором. При розрахунковій дозі активного хлору після повної біологічної очистки 3 г/м³ [2, п.6.223], необхідна продуктивність хлораторної складатиме, кг/год: , (6.16)

де 1,5 - коефіцієнт запасу;

кг/год.

Добові витрати хлору:

кг/добу.

Річні витрати хлору:

т/рік.

Підбираємо хлоратор марки ЛОНИИ-100 пропускною здатністю 30 кг в годину, [3, табл.66.38]. Хлораторна забезпечується підводом хлору питної якості, з тискои не менше 0,4 Мпа та витратою води, яку розраховуємо по формулі:

м³/год;

де g_в - норма водоподачі в м³ на 1 кг хлору [2], g_в=0,4 м³/год.

Хлорна вода подається у змішувач для змішування її з очищеною водою. По [3. табл.16.2] підбираємо типовий лоток пропускною здатністю 32000-80000 м³/добу; l=13,97 м. Для контакту стічних вод з хлором перед скидом на протязі 30 хв [2, п.6.228] приймаємо контактний резервуар, об'єм розраховуємо по формулі:

м³.

Приймаємо 6 шт. При швидкості руху очищених стічних вод в контактних резервуарах V=10 мм/с, та терміну контакту хлору з стічною водою 30 хв. Приймаємо ширину В=0,6 м, глибину визначаємо:

м,

N - кількість контактних резервуарів, шт.

Приймаємо Н_р=2,7 м, тоді фактичний час перебування води в них:

год або 30,41 хв.

Кількість осаду, що затримується в приямках контактних резервуарах:

м³/добу;

при вологості осаду 98 %; де 0,5 - питома кількість осаду в л/м³ [2, п.6.231].

6.3.8 Мулоущільнювачі

Визначимо приріст надлишкового активного мулу за формулою:

мг/л;

0,8 - коефіцієнт, який враховує частку завислих речовин на приріст активного мулу;

0,3 - коефіцієнт приросту в залежності від БСК стічних вод;

150 - концентрація зважених речовин в стічній воді, яка поступає на обробку в аеротенк.

Витрата надлишкового активного мулу:

м³/год;

г/л.

Витрата мулової рідини яка виділяється від мулу, складатиме, м³/год:

(6.17)

W₁ - вологість надлишкового активного мулу, при С=4 г/л;

W₂ - вологість ущільненого мулу 98%. [2, табл.58];

м³/год.

Необхідна площа радіальних відстійників:

.

Площа одного відстійника, d=18,0 м, становить:

м².

Тоді загальна кількість:

.

Приймаємо 3 радіальних ущільнювачі d=18,0 м.

6.3.9 Метантенки

Приймаємо метантенки з термофільним режимом зброджування.

Кількість сухої речовини осаду О_сух та активного мулу u_сух, які утворюються на очисній станції в т/добу розраховуємо по формулі:

; т/добу (6.18)

К - коефіцієнт, який враховує крупні частинки, які не вловлюються при відборі проб для аналізу, К=1,1-1,2;

Е - ефективність затримання зважених речовин у первинних відстійниках, частки одиниці;

т/добу.

; т/добу;

Р - приріст активного мулу, мг/л;

В - винос активного мулу з вторинних відстійників, 15 мг/л для повної біологічної очистки;

т/добу.

Для розрахунку розпаду осаду та мулу по беззольній речовині при зольності осаду З_ос=30%; зольності мулу З_мул=30% та гідроскопічній вологості осаду та мулу В_і=5%; застосовуємо наступні формули:

; т/добу

т/добу;

; т/добу

т/добу.

Визначимо витрату сирого осаду та надлишкового активного мулу:

м³/добу;

м³/добу;

де с_ос, с_м - густина осаду та активного мулу, приймається 1;

W_ос - вологість осаду з первинних відстійників W=95 %;

W_мул - вологість активного мулу з радіальних ущільнювачів - 97,3% [2, табл.58].

Загальна витрата осаду по сухій речовині по станції:

м³/добу;

т/добу.

По об'єму суміші фактичної вологості:

м³/добу.

Середнє значення вологості суміші та зольності:

; %

;

; %

.

При термофільному режимі бродіння tє С, бродіння 53є С при В_сум=96,67%, доза завантаження 18,67% [2, табл.59], тоді потрібний об'єм метантенку становить:

м³.

Приймаємо три типових метантенки об'ємом 1000м³ кожний [3, стор.323] з такою технічною характеристикою:

діаметр - 12,5 м;

об'єм - 1000 м³;

висота частини - 6,5 м.

Так як, загальний об'єм метантенків більше потрібного - 3000 м³, тома фактична доза завантаження дещо понизиться:

.

Для суміші осаду і активного мулу максимально важливий розпад:

; %

а_ос, а_мул - максимально важливий розклад відповідно осаду 53%, та мулу 44%, [2,п.6.353];

.

Згідно [2, п.6.351] при наявності в стічних водах ПАР величину добової дози завантаження Д_mt % належить перевірити по ф-лі:

; % (6.19)

де C_dt - наявність ПАР в осаді, мг/л, сухої речовини осаду, приймається по експериментальним даним або з [2, табл.60];

Р_mud - вологість осаду, який завантажується; В_сум = 96,67%;

Д_lim - гранично допустиме завантаження робочого об'єму у метантенку за добу, 65 г/м³ для міських стічних вод;

; мг/л

мг/л,

згідно розрахунку ПАР = 8,8 мг/л.

мг/л;

мг/л [2, табл.60].

Тоді перерахуємо:

.

Фактичний розпад:

; %

R_lim - максимально можливе зброджування беззольної речовини осаду, який завантажується; %

О_сум=47,68%;

К_r - коефіцієнт, який залежить від вологості осаду, який приймаємо згідно [2, п.6.351]; К_r=0,193; .

Згідно [2, п.6.354] вагова кількість газу, який утворився при зброджування, належить приймати 1 г на 1г розщепленої беззольної речовини.

Вихід газу, при с_газу=1 кг/м³, густина газу:

м³/добу.

Визначимо об'єм газгольдера:

м³,

t - час перебування газу в газгольдері, t=2-4 год.

Приймаємо згідно [3, табл.36.6, стр.325] - 2 газгольдери об'ємом 300 м³ кожний. Загальний об'єм газгольдерів складатиме: 600 м³, а фактичний час перебування газу в газгольдері:

год, що знаходиться в заданих межах.

Технічна характеристика газгольдера:

об'єм - 300 м³;

внутрішній діаметр резервуара - 9,3 м;

внутрішній діаметр колокола - 8,5 м;

висота газгольдера - 12,5 м;

висота резервуара - 5,92 м;

висота колокола - 6,88 м.

6.3.10 Мулові иайданчики

Визначимо корисну площу мулових майданчиків:

м².

Приймаємо 14 мулових карт . Загальна фактична площа: .

6.3.11 Повітродувна станція

По [3, стор.258, табл.28.1] по витраті повітря 20908,8+300,9=21209,7 м³/год вибираємо повітродувку з такими характеристиками:

При умові, що Q_пов>5 тис.м³/год, кількість робочих повітродувок не менше 2-х згідно [3, стор.259] марки ПІВ-80-1,6 з такими характеристиками:

об'єм повітря - 6000 м³/год; тиск - 0,163 Мпа; потужність двигуна - 160 кВт; частота обертання - 2970 об/хв; габарити - ; маса - 4440 кг.

Приймаємо 4 робочі та 2 резервні повітродувки. Розмір станції .

6.3.12 Гідравлічний розрахунок труб і комунікацій

Витрату по якій розраховуємо комунікації знаходимо за формулою:

л/с. (6.21)

Після аеротенку, враховуючи рециркуляційний мул:

л/с.

7. Розрахунок споруд для техніко-економічного порівняння варіантів

І - варіант:

Стічні води з північного басейну НС-1 подаються на очисні споруди.

Стічні води з південного басейну НС-2 подаються на очисні споруди.

ІІ - варіант:

Стічні води з північного басейну подаються в К226 (ГК) звідки по самопливному колектору колодязя 210, звідки по загальній мережі в НС, яка перекачує їх на очисні споруди.

Розрахунок розрахункових і контрольних витрат стічних вод по 2-му варіанту представлено на мал.7.1.

8. Техніко-економічне порівняння варіантів

8.1 Капітальні витрати по варіантах

Визначення капітальних витрат ведеться за укріпленими показниками [3, табл.6644-6648, 10. табл.19.3]. Розрахунок зводиться в таблицю. Розглядаються лише, ті ділянки мережі, споруди, будівлі, обладнання вартість яких по 1 і 2 варіантах відрізняються.

8.2 Експлуатаційні витрати по варіантам

Експлуатаційні витрати складаються з витрат на виробничу електроенергію, витрат на поточний ремонт та амортизаційних відрахувань. Заробітна плата робітників не враховується.

Витрати на електроенергію розраховуються за тарифами прейскурантів 09-01. Розрахунок вартості електроенергії проводимо по одноставочному тарифу, оскільки загальна потужність електродвигунів менша 750 кВт. Результати розрахунків зведемо в таблицю.

Витрати активної енергії визначаємо за формулою:

; (8.1)

де Q - розрахункова годинна подача насосної станції, м³/год;

Н - напір насосів,м;

К - коефіцієнт запасу потужності, 1,1;

- ККД двигуна.

І варіант:

кВт год/рік.

ІІ варіант:

кВт год/рік;

Амортизаційні відрахування визначаємо в розмірі 1% від вартості споруд, обладнання мережі.

8.3 Приведені витрати по варіантам

Для порівняльної економічної оцінки застосовуємо приведені витрати:

, тис.грн/рік (8.2)

де Е - експлуатаційні витрати по варіантам;

К - капітальні витрати;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладів, 0,15;

І варіант: тис.грн.;

ІІ варіант: тис.грн.

Вибираємо І варіант подачі на очисні споруди як економічно ефективний.

Таблиця 8.1. Розрахунок капітальних витрат по варіантам

№ п/п	Обгрунтування прийнятої вартості	Найменування об' єкту системи каналізації	Одиниця виміру	Вартість одиниці виміру, тис.грн.	К-ть одиниці виміру	Загальна вартість, тис.грн.
І варіант
1.		Прокладка азбестоцементних напірних труб d=600 мм на глибині 2,1 м.	км.		21,0	3030,3
2.		Прокладка залізобетонних напірних труб в сухих грунтах d=700 мм на глибині 2,1 м.	км.		8,0	1476,8
3.		Вулична мережа, керамічні труби в сухих грунтах в межах міста, d=200, h до 4 м.	км.		0,73	114,83
4.		Керамічні труби в сухих грунтах, d=200, h до 5 м.	км.		0,2	13,13
5.		Насоси СМ 250-200-400 а/6	шт.	5,0	3	15
Всього по першому варіанту:	4650,06
ІІ варіант
1.		Залізобетонні безнапірні труби d=800 мм, h до 3 м.	км.		1,2	280,02
2.		Залізобетонні безнапірні труби d=800 мм, h до 4 м.	км.		0,73	325,83
3.		Залізобетонні безнапірні труби d=1000 мм, h до 5 м.	км.		0,22	67,025
4.		Напірні залізобетонні труби d=800 мм, h до 2,1 м.
5.		Насоси СМ 250-200-400 б/4	шт.	6,65	3	19,95
Разом по другому варіанту:	2485,32

Таблиця 8.2. Розрахунок амортизаційних відрахувань

№ п/п	Назва споруд	Капітальні витрати, тис.грн.	Загальна норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизації, тис.грн.
1	2	3	4	5
І варіант
1.	Каналізаційна мережа з керамічних труб	127,96	2,5	3,2
2.	Насоси	15	2,0	0,3
3.	Напірні водогони	1407,1	2,3	103,66
Разом по першому варіанту:	107,16
ІІ варіант
1.	Каналізаційна мережа з залізобетонних труб	673,77	2,0	7,48
2.	Напірні водогони	1731,6	2,3	39,83
3.	Насоси	19,95	2,0	0,4
Разом по другому варіанту:		47,71

Таблиця 8.3. Річні експлуатаціонні витрати

№ п/п	Назва витрат	Річні витрати, тис.грн.
		І варіант	ІІ варіант
1.	Витрати на виробничу електрроенергію, тис.грн.
2.	Витрати на поточний ремонт, 1% від капітальних витрат, тис.грн.	46,5	24,25
3.	Амортизаційні відрахування, тис.грн.	107,16	47,71
Разом:	1419,16	2291,26

9. ГЕНПЛАН МАЙДАНЧИКА ОЧИСНИХ СПОРУД

9.1 Допоміжні будівлі і споруди

9.1.1 Насосна станція сирого осаду первинних відстійників

Насосна станція сирого осаду виконана із залізобетонних моналітних блоків по ТП№820234 з двох ярусів. Насосна станція призначена для видалення сирого осаду і жирних речовин із первинних відстійників d=30 м.

НС обладнана трьома насосами марки НЛ28, g=28 м³/год, двома насосами марки 5Ф-12, g=72м³/год, вентиляцією притяжно-витяжною механічною системою, вантажопідйомним механізмом, пунтами управління.

9.1.2 Насосна станція перекачки активного мулу

Призначена для спорожнення вторинних відстійників і аеротенків, для повернення надлишкового активного мулу в мулозгущувачі, а рециркуляційного активного мулу в аеротенки.

Обладнується насосами.

Також НС обладнана дренажними насосами.

Встановлено вантажопідйомне обладнання - таль електрична, Q =1 т.

9.1.3 Інжекторні метантенків

Будівлі побудовані по індивідуальному проекту. Вони призначені для подачі гарячої пари в метантенк та покращення процесів бродіння.

Будівлі інжекторів обладнані:

· вентиляторами;

· технологічними трубопроводами і засувками;

· вантажопідйомним обладнанням ( кран Q = 0,5 Т, однобалочний ручний).

9.1.4 Насосна станція дренажної мулової води

Насосна станція побудована по типовому проекту, розміром в плані м, заглиблена на м.

Зовнішні стіни монолітної конструкції мають гідроізоляцію на Н = м.

Дренажна насосна станція призначена для перекачки дренажної мулової води, що поступає з мулових майданчиків, що влаштовані поряд, в "голову" очисних споруд. НС обладнана насосним агрегатом Д і дренажним насосом.

9.1.5 Котельня

Котельня призначена для обігріву в зимовий період всіх виробничих та побутових приміщень, в яких постійно знаходяться люди, та для обігріву метентенків парою.

В котельні влаштовуються котли марки , що працюють на газу, який утворився в процесі бродіння в метантенках та зібрався в газгольдерах на очисній станції. Також котельня обладнана з насосами марки:

шт. насосів марки ;

шт. водонагрівачів типу 01-ГОСТ-532;

шт.катіонітовими двохступінчатими фільтрами, технологічними трубопроводами та арматурою.

9.2 Ганплан площадки і благоустрій

Розташування очисних споруд у плані забезпечує самопливний рух стічних вод при мінімальному об'ємі земляних робіт, по найкоротшій відстані.

Розміщення споруд та трубопроводів забезпечує автоматичний розподіл води між окремими спорудами. Для цього крім їх симетричного розташування використано розподільчі чаші.

Компанування споруд забезпечує можливість будівництва по чергам і розширення станції у випадку збільшення, припливу стічних вод.

У складі очисних споруд передбачені пристрої для виключення їз роботи, спорожнення, а також після механічної очистки на решітках і т.д.

При розміщенні допоміжних споруд у плані слід враховувати, що котельню зручно розташовувати у центрі зони обслуговування теплоспоживачів, але не ближче чим 25 м від вибухових об'єктів.

Склади хлору розміщуються з урахуванням максимальних розривів між ними і найближчими будівлями:

· від адміністративних будівель в котрих люди знаходяться постійно, не ближче 100 м, це ж стосується побутових будівель;

· від виробничих будівель, в котрих знаходяться люди періодично - 50 м.

По периметру майданчика передбачається насадження зеленої захисної зони, а по самому майданчику - озеленення доріг на всій території.

Територія очисних споруд огороджена парканом висотою не менше 1,2 м.

9.3 Випуск стічних вод

Після очистки стічні води по самопливному колектору відводиться в річку, яка розташована в найнижчій по рел'єфу площі.

В місці скиду влаштовується випуск. В проекті прийнято береговий незатоплений і обладнаний площадкою для відбору проб.

Вихід з труби розташовується вище максимального рівня води в річці, щоб не підтоплювався трубопровід і не було підтопу.

9.4 Методи контролю за роботою очисних споруд. Диспетиризація і автоматизація

Нагляд за роботою очисних споруд здійснює штат лабораторії.

На очисних спорудах контролюють:

· витрату води по самопливним ланкам і каналам, за допомогою витратоміра, лотка Поршале;

· витрату повітря і пари в трубопроводах;

· витрату мулу і осаду;

· об'єм затриманих покидьків;

· об'єм осаду піскоуловлювачів;

· об'єм зневодненого осаду;

· витрату хлору;

· рівні води в спорудах, мулу, осаду.

Для всього комплексу очисних споруд визначають повний санітарний аналіз вихідної, очищеної води і води водоймища.

Проводять тести на температуру, рН, прозорість, об'єм і вагу завислих речовин, БСК_п, БСК_б, тощо.

Очисні споруди обладнуються автоматичними датчиками по всім параметрам, які необхідно контрулювати.

Інформація виводитьчя на головний комп'ютер, встановлений в диспетчерській.

9.5 Рекомендації по техніці безпеки при експлуатації очисних споруд

Електродвигуни на дробарках, пускових і струмоведучих пристроях повинні бути у вибухонебезпечному виконанні.

Рухомі частини дробарок потрібно покривати металевими щитами.

Відкриті канали, заглиблені отвори в підлозі теж перекривають щитами.

Для персоналу, що обслуговує решітки-дробарки передбачається душ і сушарка для спец-одягу.

Мінімальний прохід між об'єктами 0,7 м.

Очистку поверхні відстійників і зняття шкірки виконують з огороджених проходів, або із землі, забороняється виконувати роботи під час руху привідного механізму форми вторинного відстійника.

Забороняється також заходити за огородження і ходити по стінках каналів, аеротенків, бортах відстійників, а також по юповітропроводах аеротенків.

У всіх приміщеннях метантенків де розміщені газопроводи, електродвигуни і т.д. Всі пристрої у вибухонебезпечному виконанні.

Газ повинен мати вільний прохід від метантенків до газгольдерів.

Спускатись в метантенки можна тільки в ізолюючому шланговому противогазі і із рятівним поясом, та мотузкою, кінець якої знаходиться в руках одного із двох робочих, що залишились на поверхні.

При закриванні кришок не можна допускати сильних ударів, не можна також при цьому низько нахилятись над люками (можливе виникнення іскри).

Черговий персонал очисної станції отримує санітарно-гігієнічний одяг, спецвзуття, індивідуальні засоби по встановленим нормам.

Таблиця 9.1. Гідравлічний розрахунок комунікацій по руху води через очисні споруди

№п/п ділянки	Довжина ділянки, L, м	Витрата, л/с	Розмір перерізу, вh	Наповнення, мм	Швидкість, л/с	і	Втрати напору по довжині, м	Загальні, 1,1 h	Відмітка води, м	Відмітка лотка труби
									на початку	в кінці	на початку	в кінці
Приймальна камера	0,1		115,8
1-2	5,0	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,0025	0,003	115,7	115,697	114,548	114,45
Розподільча камера	0,15			115,547
3-4	10,0	447,82	800600	568	0,96	0,0012	0,012	0,013	115,547	115,534	114,979	114,96
Решітка-дробарка	0,25		115,284
5-6	7,5	447,82	800600	568	0,96	0,0012	0,009	0,01	115,284	115,274	114,716	114,706
6-7	2,5	895,64	12501250	763	0,94	0,0007	0,002	0,002	115,274	115,272	114,511	114,509
7-8	9,0	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,0045	0,005	115,272	115,267	114,12	114,115
Піскоуловлювач	0,25		115,017
9-10	22,5	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,011	0,012	115,017	115,005	116,865	113,853
Розподільча чаша	0,3		114,705
11-12	28,5	597,09	d800	800	1,16	0,0018	0,051	0,056		114,649
Первинний відстійник	0,6		114,049
13-14	30,0	597,09	10001000	615	0,97	0,001	0,03	0,033	114,049	114,016	113,434	113,401
14-15	22,5	1194,2	12501250	1006	0,93	0,0006	0,0135	0,015	114,016	114,001	113,01	112,995
15-16	10,0	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,005	0,006	114,001	113,995	112,849	112,843
Аеротенк	0,7		113,295
17-18	45,0	2866,05	20002000	1590	0,9	0,0003	0,0135	0,015	113,295	113,28	111,705	111,69
Розподільча чаша	0,3		112,98
19-20	32,0	716,5	d900	900	1,13	0,0015	0,048	0,053		112,927
Вториннний відстійник	0,6		112,327
21-22	20,0	447,82	800800	568	0,96	0,0012	0,024	0,026	112,327	112,301	111,759	111,733
22-23	25,0	895,64	12501250	763	0,94	0,0007	0,0175	0,019	112,301	112,282	111,538	111,519
23-24	30,0	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,015	0,017	112,282	112,265	111,13	111,113
Змішувач	0,8		111,482
25-26	10,0	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,005	0,006	111,482	111,476	110,33	110,324
Контактний резервуар	0,3
27-28	8,0	1791,28	16001600	1152	0,98	0,0005	0,004	0,004	111,176	111,172	110,024	110,02
Колодязь

10. Санітарно-технічні системи об'єкту

За завданням потрібно розробити проект внутрішнього господарсько-питного водлопроводу і побутової каналізації будівлі головної насосної станції.

В будівлі є такі побутові приміщення: душова, туалет. Всього встановлено 4 санітарно-технічних прилади, в тому числі: унітазів - 1 шт; душових кабін - 1 шт; мийок - 2 шт. Також встановлені два крани.

У при міщенні головної насосної станції працює 8 чоловік (1-УТР; 7-робочих). Внутрішній господарсько-питний водопровід проектується з одним вводом, оскільки згідно із СниП 2.04.01-85 належить проектувати один ввід, якщо кількість споживачів в будівлі менше 400 чол., ввід прокладемо від водопровідної мережі міста з влаштуванням колодязя на вуличних трубопроводах і відключаєчої засувки. Прокладається ввід з ухилом 0,002 у бік міського водопроводу для спорожнення будівлі.

Прокладання вводу здійснюється на глибині закладання зовнішнього міського водопроводу, тобто: .

Довжина вводу: L_в=14,0 м.

Для проекту використані типові рішення згідно з ТП№902-1-92,84. Ввід приймається d=50 мм із стальних водогазопровідних труб за ГОСТ 3262-75*.

При проходженні через фундамент головної насосної станції влаштовується футляр.

На відстані 1,5 від стінки будівлі влаштовується вузол з обвідною лінією, на якому монтується водолічильник ВСКМ-25 і відключаюча арматура.

Від водомірного вузла прокладаються трубопроводи, які включають: магістралі, стояки й підведення до приладів, як показано на аксонометричній схемі.

Стояки влаштовуються з труб діаметром 25 мм, підведення до приладів - із труб діаметром 15 мм.

В санітарно-технічних пристроях влаштовується водорозбірна арматура: водорозбірні колонки, душові сітки, змішувачі.

Водопровід має відгалудження до електричного водонагрівача, який призначений для підготовки води в душові.

Внутрішня каналізація запроектована з чавунних труб діаметром 50 і 100 мм. Вона відводить воду від санітарно-технічних приладів і включає в себе: відвідні труби діаметром 50 мм від раковини, 50 мм від душових, 100 мм від унітазів: стояки діаметром 100 мм, випуск d=100 мм.

Випуск відводить стічні води в приймальний резервуар головної насосної станції.

Для прочистки каналізаційних труб влаштовуються прочистки на поворотах і в нижній частині стояків на ревізії на вертикальних ділянках трубопроводів.

Каналізаційні труби прокладаються з ухилом 0,03 м в сторону відведення, для можливості самопливного руху води і забезпечення необхідної швидкості (0,7 л/с).

Розрахунок водолічильника: м³/год (10.1)

де q_н - норма водоспоживання, 250л/добу;

U - кількість людей, 4 чол..

Вибираємо лічильник d_у=25 мм.

Втрати напору: м,

де j - гідравлічний опір водолічильника ;

q - розрахункова витрата води, 0,39 л/с.

Втрати напору не повинні перевищувати 2,5 м.

Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів труб на кожній з ділянок, потрібних для пропуску по них втрат напору при переміщенні води по цих ділянках.

Гідравлічний розрахунок проводиться в табличній формі.

Таблиця 10.1. Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі

Розрахункова ділянка	Ймовірність дії, Р	Кількість приладів, N, шт	NP	б	Розрахункова витрата, q л/с	Діаметр труб,мм	Швидкість, V, м/с	Довжина ділянки, м	Втрати напору
									1000і	На ділянці Н=іl(1+К)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1-2	0,083	1	0,083	0,322	0,23	15	1,36	2,3	494	1,25
2-3	-	1	0,083	0,322	0,23	15	1,36	4,3	494	2,34
3-4	-	3	0,249	0,493	0,35	20	1,1	4,7	210	1,09
4-5	-	4	0,332	0,558	0,39	20	1,25	5,3	266	1,55
У										6,23

РОЗРАХУНОК МЕРЕЖ

;

л/с (10.2)

де N - число однотипних водорозбірних приладів;

Р - ймовірність одночасної дії сантехнічних приладів;

h - коефіцієнт, який залежить від загального числа приладів N, які обслуговує розрахункова ділянка, і ймовірності їх одночасної дії.

Розрахунок мереж внутрішньої каналізації зводиться до визначення діаметрів трубопроводів, уклонів труб і перевірки пропускної здатності труб.

Розрахунок проводимо в табличній формі.

Таблиця 10.2.

N стояків	Розрахункові витрати, л/сек	Діаметр поверхових відвідних труб, мм	Кут підключення до стояка	Дст, мм	Пропускна здатність стояка, л/сек
Ст.К1-1	0.39	1,6	1,99	100	90	100	3,2

л/с,

де, q^tot - загальна витрата, л/сек.

- для унітазу 1,6 л/сек із змивним баком.

11. Технологія і організація робіт при будівництві насосної станції

11.1 Характеристика споруди і її конструктивні особливості

В даному дипломному проекті нам потрібно запроектувати насосну станцію розмірами:

ширина - 9 м;

довжина - 12м;

глибина - 10 м;

Основною особливістю будівництва є те, що споруда будується не за допомогою збірних елементів (з/б. конструкцій), а вона повністю монолітна. Будівництво насосної станції ведемо методом "Стіна в ґрунті".

11.2 Склад і об'єм будівельно-монтажних робіт

11.2.1 Визначення розмірів земляних робіт

Розміри земляних робіт визначаємо залежно від розмірів в плані і глибини закладання споруди, а також від методів виконання основних будівельно-монтажних робіт: монтажу з/б конструкцій, руху транспорту, доставки і складування індустріальних виробів і конструкцій і т.п.

Земляні роботи починаємо з планування площі під будівництво - зріз рослинного шару, після чого проводимо розробку траншей шириною 0,5 м, по розмірам споруди. Після чого влаштовуємо опалубку для спорудження стін.

Спорудження стін методом "Стіна в ґрунті" ведемо по етапам:

в розроблену траншею подаємо глинистий розчин;

в траншею опускаємо металевий каркас в вигляді сітки розміром 2х2 м;

використовуючи баддю об'ємом 2м³, і кран для підняття ємності з бетонною сумішшю, заливаємо розчин в опалубку;

після зхвачення бетону перемішаємо опалубку на нову захватку і повторюємо роботи, що наведені в пункті вище;

11.2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт

Вибір екскаватора проводимо залежно розмірів котловану, об'єму земляних робіт, гідрологічних умов, схеми монтажу конструкції споруди в двох варіантах, співставляючи техніко-економічні показники для вибору кращого.

Технічні характеристики екскаваторів вибираємо з [10]. Для вибору типу і марки екскаватора визначаємо потрібні радіуси копання (Rкоп), глибину копання (Нкоп), радіус вивантаження (R вив).

При розробці котловану екскаватором, середні полоси використовуємо для вивозу з навантаження у транспортні засоби.

Варіанти розробок котловані різними типами екскаваторів приведені в

[11, стор.55].

Вибір екскаватора для розробки котловану необхідно вести не менше, ніж по двох варіантах, порівнюючи їх за техніко-економічними показниками.

11.2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів

Проводимо порівняння варіантів екскаваторів, виходячи з приведених затрат на розробку 1 м³ ґрунту кожним з них.

П = С + Е - К (2.3.1)

Де Е - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (приймаємо 0,15);

С - вартість розробки 1 м³ ґрунту для даного типу екскаватора;

(2.3.2)

де 1,08 - коефіцієнт, який враховує накладні витрати;

С_маш-зм - вартість машино-зміни екскаватора, руб/зм;

П_зм-вир - змінна виробітка екскаватора, яка враховує розробку ґрунту з навантаженням у транспортні засоби, м³/зм;

(2.3.3.)

де Т_зм - час роботи екскаватора, протягом зміни (приймаємо 8 год.);

Н_н.в - норми часу на розробку ґрунту в котловані екскаватором при навантаженні

у транспортні засоби [10табл.2.3.4; стор.60-80];

К - питомі капітальні вкладення на розробку 1 м³ ґрунту для кожного типу екскаватора;

V_маш і V_заг - об'єми зайвого ґрунту на вивіз і загальний об'єм ґрунту; (в нашому випадку V_маш = V_заг).

(2.3.4)

де С_ір - інвентарно-розрахункова вартість екскаватора, (МВ = 054-122 дод.2);

t_р - нормативне число змін роботи екскаватора за рік (приймаємо 350);

Тип екскаватора: грейфер Е - 10011

м³/зм;

крб;

крб/м³;

Тип екскаватора: штанговий екскаватор Е - 1252

м³/зм;

крб;

крб/м³;

Так, як екскаватор вибираємо за найменшими затратами, то для нас підходить грейф Е-1001.

Технічна характеристика: глибина розробки траншеї 30м; ширина траншеї 0,5 м; ємність ковша 1м³.

Вибір екскаватора для розробки ґрунту в траншеї.

Для розробки ґрунту в котловані приймаємо екскаватор Е-302.

Технічна характеристика: об'єм ковша - 0,35 м³, довжина стріли 10,5 м, нахил стріли - 45^о, радіус захвата і вигрузу 7,8 м, маса 11,5 т, потужність 28кВт.

Для вилучення зайвого ґрунту з котловану використовуємо баддю ємністю 2м³, для заливання бетонної суміші в опалубку - баддю об'ємом 15,5 м³.

11.2.4 Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для транспортування зайвого ґрунту

Для вивозу зайвого ґрунту з котловану потрібно автосамоскиди. Марку автосамоскидів і її вантажопідйомність знаходимо по [12, табл.45.1].

Об'єм ґрунту в щільному стані у ковші екскаватора визначаємо:

, м³(2.4.1)

деV_ков - прийнятий об'єм ковша екскаватора м³;

К_зап - коефіцієнт заповнення ковша (приймаємо Кзап = 1);

К_п.р - коефіцієнт початкового розрихлення ґрунту [10, стор.206];

Масу ґрунту в ковші екскаватора знаходимо:

, т(2.4.2)

де _гр - об'ємна маса ґрунту [10 табл.1].

Кількість ковшів ґрунту, навантаженою в кузов самоскида:

, шт(2.4.3)

де, V - вантажопідйомність самоскида [12, табл.45.1].

Знаходимо об'єм ґрунту у щільному тілі, навантаженого в кузов самоскида:

, м³(2.4.4)

Підраховуємо тривалість одного циклу роботи автосамоскида:

, хв (2.4.5)

деL - відстань транспортування ґрунту, км (приймаємо L = 2 км);

V_н - середня швидкість автосамоскида у навантаженому стані (приймаємо V_н = 20 км/год);

V_п - середня швидкість автосамоскида порожньому стані (приймаємо V_п = 30 км/год);

t_р - тривалість розвантаження автосамоскида, (приймаємо tр = 2хв);

t_м - тривалість маневрування перед навантаженням і розвантаженням (приймаємо t_м = 3 хв);

Тривалість навантаження ґрунту знаходимо:

, хв(2.4.6)

де Н_тр - норма машинного часу для навантаження екскаватором 100 м³ ґрунту у транспортні засоби [10. табл.2,3,4].

Необхідну кількість автосамоскидів визначаємо:

, шт.(2.4.7)

Марка автосамоскида: Кра3-222, (И = 10m)

м³;

кг;

шт;

м³;

хв = 5хв;

хв;

шт.

Марка автосамоскида: МАЗ -525, (И = 25m).

м³;

кг;

шт;

м³;

хв;

хв;

шт.

Вибираємо самоскид марки МАЗ - 525.

Технічна характеристика: вантажопідйомність 25т; ємність кузова - 14,3 м³, швидкість з вантажем 30 км/год.

11.2.5 Вибір кранів для монтажу споруд ВіВ

Монтажні крани слід вибирати найменшої вантажопідйомності при обо'язковій відповідності робочих параметрів розрахунковим.

Монтажна вага елемента характеризує вагу підготовленої до підняття бад'ї з бетоном з такелажним обладнанням:

, т(2.5.1)

де Q_м - монтажна вага найважчого елементу, т;

Q_к - вага конструкції, т;

Q_о - вага оснащення (кондуктори, стропи, підмостки і т.п), т.

Монтажна висота підняття елементу характеризується технологічно необхідною віддаллю від рівня розміщення крану в період монтажу:

Н_м = h_оп +h_б + h_ел + h_стр + h_пол, м(2.5.2)

де Н_м - монтажна висота елемента, м;

h_оп - підвищення опори, на якому встановлюються елементи над рівнем стояння крану, м;

h_б - зазор безпеки роботи крана при монтажній конструкції, (приймаємо 0,5 м);

h_ел - висота елемента (приймаємо за МВ - 0,54 - 122 табл.1);

h_стр - висота строп, м (приймаємо 2 м);

h_пол - висота поліспаста, м (приймаємо 2 м).

При монтажі потрібно знати виліт стріли:

, м ( 2.5.3)

де в_к - ширина котловану по дну, м;

mh - відповідно коефіцієнт укосу і глибина котловану;

Б_кр - база крану, (приймаємо 2 м).

Для техніко-економічного порівняння вибираємо 2 крана, застосування яких можливо за технічними параметрами. Кран вибираємо згідно [12], марки МКГ-25. Характеристики зводимо в таблицю 2.5.1.

Таблиця 2.5.1 Технічна характеристика вибраних кранів

Прийняті параметри крана	Одиниці виміру	Варіант 1	Варіант 2
1. Висота підйому крюка max min роб	м м м	22 18,5 20	27 23,7 25
2. Виліт стріли: max min роб	м м м	14 4 12,5	15 4 13
3.Вантажопідйомність: max min роб	м м м	16 3,1 15	13,5 2,4 12,5
4.Довжина стріли	м	22,5	27,5

Рис.1. Схема для визначення монтажних характеристик елементів

1 - монтажний кран;

2 - екскаватор;

3 - катлован в середині НС;

4 - стіна насосної станції.

11.2.6 Техніко-економічне порівняння кранів

Економічний вибір прийнятих кранів проводимо по приведеним затратам:

, крб(2.6.1)

деП - приведені затрати, крб;

С - собівартість експлуатації кранів, крб;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (приймаємо 0,150);

К - вартість монтажного крана, крб;

t - час роботи крана, рік.

, рік(2.6.2)

де, t_зм - фактична кількість змін, необхідна для виконання робіт:

, маш/зм(2.6.3)

де, Н_вр - норма часу на виконання одиниці об'єму робіт;

V - об'єм робіт, м³;

t_рік - річна нормативна кількість змін роботи крана, (приймаємо 500).

,крб(2.6.4)

де, С_в - одночасні витрати, крб [13 дод. 7]

С_т - поточні експлуатаційні витрати, крб [13 дод. 7].

Варіант 1.

маш/зм;

рік;

крб;

крб;

Варіант 2.

маш/зм;

рік;

крб;

крб;

З результатів розрахунку приймаємо кран монтажний пневмоколісний МКГ-25 (варіант 2)

11.3 Складання калькуляції трудових витрат і таблиці технологічних розрахунків

При складанні калькуляції трудових витрат, враховуємо затрату часу, машинного часу на основні і допоміжні процеси будівництва споруд ВіВ в їх технологічній послідовності.

При розрахунку калькуляції трудових витрат намагаємось скоротити витрату часу на будівництво.

Калькуляцію зводимо в таблицю.

11.3.1 Технологічна карта на торкретування стін і дна насосної станції

Область застосування

Технологічна карта складена для організації праці робітників зайнятих торкретуванням стін і днища насосної станції з використанням установки СБ-67 Б-2 (для пневматичного нанесення цементної суміші на стіни і днища насосної станції). Роботи проводяться в теплий період року.

11.3.3 Організація і технологія будівельного процесу

Торкретування необхідно проводити після осадки насосної станції. Перед торкретуванням необхідно підготовити дно і стіни, зрубати нарості бетону, заповнити бетоном раковини в стінах. Для торкретування слід застосовувати спеціальний розчин на водостійкому цементі, що розширюється. Перед торкретуванням дно і стіни насосної станції зволожують і піскоструять, що дозволяє утворити міцний цементний покрив стін.

Вздовж стін насосної станції необхідно встановити трубчаті підмостки з дерев'яним настилом, показано на листі 9, що переміщуються зверху до низу по мірі торкретування поверхні стін.

Торкретування проводиться з допомогою "цемент-пушкі" окремими шарами товщиною 6-10 мм. Кількість шарів залежить від середовища, яке буде в приймальній камері насосної станції і гідростатичного тиску.

Кожен слідуючий шар торкрету наносять після твердіння попереднього, після продувки його стисненим повітрям і зволоження водою, нанесений торкрет витримують на протязі 2х неділь. Роботи по торкретуванню має виконуватись згідно [13]. Підмостки вздовж стіни насосної станції повинні бути виконані надійно, настили перед початком робіт перевіряються на міцність. Торкретувальники повинні працювати в респіраторах. Якість нанесення торкрету контролюються самими торкретувальниками.

Графік виконання робіт калькуляція трудовитрат, техніко-економічні показники і матеріально-технічні приведені на листі 9.

Таблиця 11.2 КАЛЬКУЛЯЦІЯ

№ п/п	Назва робіт	Одини-ця ви-міру	Об'єм	Обгрун-тування по ЕНіР	Норма часу на одиницю об'єму	Норма часу на весь об'єм	Трудоємкість	Склад ланки	Змінність	Час роботи в днях
					люд/год	лаш/ год	люд/год	лаш/год	люд/ год	лаш/ зм
1.	Зріз рослинного шару бульдозерами Т-100	100 м2	108 м2	Е2-1-5	0,84	0,84	0,09072	0,09072	0,01134	0,01134	Маш. 6р.-1	1	1
2.	Розробка ґрунту одноківшовим екскаватором обладнаним грейферним ковшем	100 м3	378 м3	Е-2-1-14 Т3	2,8	1,4	10,584	5,292	1,323	0,06615	Маш.6р.-1 пом. маш. 5р.-1	1	1
3.	Виготовлення глинистої суспензії	1 м3	766 м3	Е3-23	0,59	0,24	44,604	18,144	2,78775	1,134	2	2	2
4.	Встановлення арматурних сіток і каркасів	1 сіт-ка	28 шт.	Е4-1-44 Т1 (сіт.вер-тик)	1,3	1,3	36,4	36,4	2,275	2,275	Арма-тур. 4р.-1, 2р.-4	2	2
5.	Зварювання стикових з'єднань без скосу кромових (вертикальне)	10 м	84	Е22-1	3,6	3,6	301,4	302,4	18,9	18,9	Зварю-вальн. 5р.-1, 4р.-1, 6р.-1, 3р.-1	2	5
6.	Вкладення бетонної суміші в конструкції	1 м3	389 м3	Е4-1-49 Т1	0,22		85,58		5,34875		Бетон 4р.-1 2р.-1	2	4
7.	Розробка ґрунту в траншеях екскаваторами обладнаними планувальним ковшем	100 м3	1584 м3	Е2-1-11 Т3р5	2,3	2,3	36,432	36,432	2,277	2,777	Маш. 6р.-1 пом. маш. 5р.-1	2	3
8.	Торкретування стін	100 м2	420 м2	Е8-1-12 Т2	18	4	75,6	25,2	9,4	3,7	Монтаж. 4р.-1 3р.-1	2	4
9.	Планування основ в траншеях і котлованах	100 м2	88 м3	Е2-1-42		1,06		0,9328		0,0583	Монтаж. 3р.-2, 2р.-2	2	1
10.	Влаштування гравійно-підстилюючої підсилки	100 м2	88 м3	Е19-40 Т1	17		14,96		0,935		Облицювал. 4р.-2, 3р.-1, 2р.-1	2	1
11.	Вкладання бетонної суміші в конструкції	1 м3	88 м3	Е4-1-49 Т1	0,34		29,92		1,87		Бетон. 4р.-1, 2р.-1		1
12.	Влаштування цементної стяжки з нанесенням розчину розчинонасосами	100 м2	88 м3	Е19-44 Т1	8,5		7,48		48,75		Бетон. 3р.-3, 2р.-1	1	2
13.	Гідроізоляція (лита)	100 м2	88 м2	Е11-40 Т2 Р3	10,5		9,24		0,5775		Гідроізолюваль-ник 4р.-1, 2р.-1	3	2
14.	Встановлення сіток і каркасів вручну	1 кар-кас	28 карс	Е4-1-44	0,36		10,08		0,42		Арматурщик 4р.-1, 2р.-4	3	2
15.	Зварювання стикових з'єднань без скосу кромок (нижнє)	10 м	28м	Е22-1-3	9,6		26,88		1,68		Зварювал. 5р.-1,4р.-1, 6р.1,3р.-1	2	2
16.	Вкладання бетонної суміші в конструкції	1 м3	88 м3	Е-4-1-49 Т1	0,34	0,34	29,92	29,92	1,87	1,87	Бетон. 4р.-1, 2р.-1	2	2
17.	Технологічна перерва												15
18.	Торкретування дна	100 м2	10,8	Е8-1-12	12	4	12,2	4,3	1,5	0,5	Торкретув. 4р.-1, 3р.-1	1	1

11.4 Будівельний генеральний план об'єкту

11.4.1 Розрахунок складів

Склади розраховуємо на основі про використання матеріалів.

Максимальна кількість матеріалу, яка зберігається на складі:

(4.1.1)

деР - кількість матеріалу, який потрібен на розрахунковий період;

Т - час використання матеріалу в днях; п - норма запасу матеріалу в днях; К₁ - коефіцієнт нерівності подачі матеріалу на склад ( К₁=1,1);

К₂ - коефіцієнт нерівності використання матеріалу (К₂ = 1,3);

Загальна площа під склади:

, м²(4.1.2)

де,U - кількість матеріалу, яка може бути вміщена на 1 м²;

В - коефіцієнт використання складу з врахуванням проходів.

Розрахунок зводимо в відомість

Таблиця 11.4.1.

Назва матеріалу	Одиниці виміру	Потрібна кількість	Термін використання (в днях0	Норма запасів матеріалів (дні)	Кількість матеріалів яка зберігається залежно К1К2	Кількість матеріалів що вміщуються в м2	Коефіцієнт використання складу	Загальна площа складу, м2
Цемент	т	7	2	1	10,0	1,3	0,65	2,85
Пісок, щебінь	т	12	2	1	17,2	1,8	0,45	4

Розміри складів приймаємо на основі уніфікованих секцій: для цементу закритий контейнерний розміром 9х2,7 м; висотою 2,5 м; для щебеню відкритий пересувний розміром 9х2,7м; висотою 2,5м.

11.4.2 Розрахунок тимчасових приміщень

Площа тимчасових приміщень залежить від максимального числа робітників в зміну:

Нормативні показники площі санітарно-побутових і службових приміщень, в м (люд. згідно [14.15]).

контора - 4

диспетчерська - 7

гардероб - 0,7

душова - 0,54

умивальник - 0,2

сушильне приміщення - 0,2

кімната для приймання їжі - 1

туалет - 0,1.

Розрахунок зводимо в таблицю 11.4.2.

Таблиця 11.4.2. Розрахунок тимчасових приміщень

№ п/п	Назва приміщення	Кількість робітників	Норма на працюючих	Розрахункова норма	Тип прийнятого приміщення
1 2 3 4 5 6 7 8	контора диспетчерська гардероб душова умивальник сушильні приміщення їдальня туалет	11 11 11 11 11 11 11 11	4 7 0,7 0,54 0,2 0,2 1 0,1	44 77 7,7 5,94 2,22 2,22 11 1,1	8 х 5,5 10 х 7,7 2,57 х 3 2,97 х 2 1,1 х 2 1,1 х 2 2,2 х 5 0,92 х 1,2

11.4.3 Розрахунок тимчасового водопостачання

Загальну потребу у воді для будівельного майданчика (Q_потр.) визначаємо, як суму на виробничі (Q_вир.)

, л/с;(4.3.1)

Витрати води на виробничі потреби, л/сек:

, л/с;(4.3.2)

деq_п - питомі витрати води на виробничі потреби, л;

п_к - кількість користувачів у найбільш завантажену зміну;

К_н - коефіцієнт годинної нерівномірності витрат води (приймаємо 0,15);

К_нв - коефіцієнт неврахованих витрат (приймаємо 1,2 м).

Питомі витрати води на виробничі потреби приймаємо:

автомашина - 450 л/добу;

автокран - 14 л/зм.;

дишельні двигуни - 25 л/зм.;

приготування бетону - 300 л/зм;

Витрати води на господарсько-побутові потреби, л/добу:

(4.3.3)

деq_поб - питомі витрати води на господарсько-побутові потреби (приймаємо 12л на одного робітника, який обідає в їдальні);

п_р - число робітників в найбільш завантажену зміну;

п_g - кількість робітників, які одночасно користуються душем (приймаємо 40);

t₁ - час користування душем (приймаємо 45 хв);

К₂ - коефіцієнт нерівномірності витрат води (приймаємо 2).

Витрати води на гасіння пожеж приймаємо з розрахунку тригодинного терміну гасіння однієї пожежі і забезпечення розрахункової витрати води при максимальній витраті її на господарсько-побутові потреби, (крім втрат на душ, приймаємо 10 л/сек).

Діаметр труб водопроводу знаходимо за формулою:

(4.3.4)

де, V - допустима швидкість руху води в трубах (приймаємо 1,5 л/сек).

Тимчасові водопровідні мережі влаштовуємо з чавунних труб.

л/с;

л/с;

л/с;

мм.

11.4.4 Енергопостачання будівельного майданчика

Необхідну кількість електроенергії визначаємо за потужністю силових установок, зовнішнього і внутрішнього освітлення і виробничих потреб.

Розрахунок проводиться на період витрат електроенергії:

(4.3.5)

де1,1 - коефіцієнт, який враховує витрати потужності на електромережі;

К₁, К₂, К₃ - коефіцієнти одночасної витрати потужності: К₁ = 0,75;

К₂ =1; К₃ = 0,8;

Р_с - потужність силових установок, кВт; Р_с = 27,3;

Р_вир - потужність на виробничі потреби, кВт, Р_вир = 7;

Р_ов - потужність внутрішнього освітлення, кВт, Р_ов = 1;

Р_оз - потужність зовнішнього освітлення, кВт, Р_оз = 1;

С_оз - коефіцієнт потужності.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 11.4.1.

кВт.

Таблиця 11.4.1 Характеристика користувачів електроенергії на будівельному майданчику

№п/п	Назва користувачів	Кількість	Норма на одиницю виміру	Загальна витрата електроенергії
1 2 3 4 5	Бетонозмішувач С-199 Зварювальний трансформатор СТЕ-24 Цемент пушка Розчинопомпа С 317А Вибратори з гнучким валом И=16А	1 1 1 1 1	3,8 кВт 12 кВт 4 кВт 7 кВт 0,5 кВт	3,8 кВт 12 кВт 4 кВт 7 кВт 0,5 кВт
Всього:	27,3 кВт

11.4.5Техніко-економічні показники будгенплану

протяжність тимчасової огорожі 253 м;

протяжність тимчасових доріг 188 м;

протяжність високовольтних ліній 58,4 м;

протяжність освітлювальних ліній 168,6 м;

протяжність ліній тимчасового водопостачання 70 м;

площа складів (відкритих) 19,8 м²;

площа складів (закритих) 40 м²;

вартість тимчасових споруд 970 крб.

11.4.6 Техніка безпеки на будівельному майданчику

Використовуючи даємо короткий перелік основних заходів з техніки безпеки по одному з технологічних будівельних процесів.

12. Охорона праці

12.1 Організація охорони праці при будівництві НС

В дипломному проекті розробляється проект на побудову каналізаційної насосної станції розміром в плані 9х12 м глибиною 18 м.

Будівництво насосної станції ведеться в літній період з червня місяця.

Будівництво ведеться в тісних умовах, так як з однієї сторони ведеться добудова аеротенків, а з іншої (з боку) розміщені вторинні радіальні відстійники діаметром.

Ґрунти майданчика будівництва вторинних відстійників представлені суглинками напівтвердої консистенції з виключенням карбонатів і уламкового гравійного матеріалу. Ґрунтові води першого водоносного горизонту знаходяться на глибині 6,5 - 7 м, що не впливає на розробку ґрунту котловану, так як котлован розробляється екскаватором із зворотною лопатою на глибину 2,1 м.

Всі будівельні роботи є типовими для будівельного процесу.

Будівельний майданчик займає 1940 м².

Розрахунок складів для зберігання будівельних матеріалів наведені в розділі.

12.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Перерахунок видів робіт і їх небезпечних і шкідливих факторів при будівництві каналізаційної насосної станції зводяться в таблиці 12.2.1.

Таблиця 12.2.1.

№ п/п	Вид робіт	Задіяні машини і механізми, робітники	Шкідливі фактори	Примітки
1.	Зняття рослинного шару ґрунту	бульдозер Д3-28 (Т-130) маш. 6р-1	- наїзд на робітника	[28, ГОСТ 12.3. 033-84]
2.	Розробка ґрунту котловану	екскаватор Э-505А маш. 6р-1 пом. маш. - 1	- обвал відсосів; -перевертання екскаватора; - сповзання механізму в котлован.	[28, ст.31-33]
3.	Зачистка дна котловану	бульдозер Д3-28 маш. 6р-1	- наїзд на робітника	[28, ГОСТ 12.3. 033-84]
4.	Бетонування дна під споруди	АБН типу СБ-126 на автомобілі КАМАЗ -55213 бетонувальні 2 р - 1маш. 4 р -1	- перевантаження і нагрів електродвигуна; - обрив строп; - наїзд на робітника	[28, 30, ГОСТ 12.1. 013-78 ]
5.	Гідроізоляційні роботи	Установка ПКУ - 35 М, 2 робітники	- загорання смоли і бітумної мастили; - опік робітника, попадання смоли на відкритті ділянки шкіри.	[32, СтСЭВ 382-76]
6.	Арматурні і зварювальні роботи	Електрозварювальний апарат 4А132Н2 зварники - 4	- ураження зварювальника електричним струмом; - систематична дія променевої енергії підвищеної інтенсивності на робітників.	[28, ГОСТ 12.1. 013-78, ГОСТ 12.3. 003-86, ГОСТ 12.3. 036-84]
7.	Опалубочні роботи	автомобільний кран КС 3562А	- наїзд на робітника; - обрив строп та падіння вантажу;	[31, ГОСТ 24258-80, ГОСТ 24259 - 80]
8.	Монтаж стінових	Гусенивидний кран МКГ- 16, монтажники - 3, маш. - 1	- обрив строп і падіння вантажу; - перевертання крану.	[28, ГОСТ 24259-80]
9.	Торкретування днища та стін	Компресор, штукатури 4 р - 2, 3 р - 1	- обвал підмостків та риштувань; - забив сопла форсунки і розплив шланга.	[28, 30 ГОСТ 24258-88]
10.	Засипка і обсипка споруд	Бульдозер ДЗ - 28 (Т-130) маш. 6 р -1	- сповзання механізму з відкосу; - наїзд на робітника.	[28, ГОСТ 12.3. 033 -84]

12.3 Розробка заходів з охорони праці при будівництві

Будівельний майданчик для спорудження каналізаційної насосної станції огороджується згідно з ГОСТ 23407-78 панелями огородження висотою 1,2 м.

До початку робіт на будівельному майданчику повинні бути влаштовані під'їздні шляхи і внутрішньомайданчикові дороги, що забезпечують вільний і безпечний доступ транспортних засобів до всіх об'єктів і складських приміщень у відповідності [28 п.5; 29 р.3]. Швидкість руху транспортних засобів поблизу місць проведення робіт не повинна перевищувати на прямих ділянках - 10, на поворотах - 5 км/год.

При виконанні будівельних і монтажних робіт працівники мають бути забезпечені спецодягом:

- костюм захисний (С-369-82);

- чоботи гумові (ГОСТ 5375-79)

- каска будівельна (ГОСТ 12.4.087-84)

При виконанні торкрету вальних робіт в комплект засобів індивідуального захисту повинні ще входити:

- захисні окуляри ( ЗП8-80);

- респіратор (ЩБ-1)

- рукавиці гумові (ГОСТ 20010-74 за [28,29].

Робітники повинні проходити підготовку згідно ГОСТ 12.0.004-79. Машиністи кранів, страхувальники, електрозварювальними повинні проходити навчання по спеціальній програмі за [28, пр.7].