Проектування каналізації міста
Характеристика геологічних та гідрологічних даних про об'єкт будівництва. Розрахунок середніх витрат стічних вод і концентрації їх забруднень. Вибір мереж і колекторів для відведення та очистки каналізації. Проектування генплану майданчика очисних споруд.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 01.11.2010 |
| Размер файла | 814,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Працівники, які поступають на будівельний майданчик повинні проходити інструктаж по техніці безпеки з обов'язковим фіксуванням в журналі по техніці безпеки по ГОСТ 12.0.004-79, за [28, пр.17].
Робоче місце електрозварювальника повинно бути добре обладнане, тобто встановлені міцні підмостки і риштування, забезпечена подача електродів. При роботі на висоті 3 м., особливу увагу потрібно звернути на те, щоб підмостки не перевантажувались допоміжними матеріалами і мали соціальний настил з бічними дошками, виключаючи можливість падіння вниз інструментів і електродів. При виконанні зварювальних робіт необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.003-86 та ГОСТ 12.1.013-78, [28, п. 6]. Зварювальник повинен мати спецодяг і рукавиці. Зварювальний кабель повинен бути ізольований і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81. В проекті живлення подається від протекторної мачти до розподільника по кабелю довжиною 70м., з площею поперечного перерізу 50мм2 і силою струму 300 А.
В кабіні автокрану і гусеничних кранів повинні знаходитись вогнегасники типу ОГ. Заходи по техніці пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-85 [29]; групу вогнестійких будівельних матеріалів визначаємо у відповідності із СТ СЭВ 2437-80 і СТ СЭВ 382-76.
Все електрообладнання на майданчику повинно бути заземлене і занулене згідно з [29] по ГОСТ 12.1.030-81.
Після заливки бетонної суміші в опалубку виконуються заходи по ущільненні бетону, тобто вібраційні роботи. Вібрація викликає в організмі робочого реакцію, яка є причиною функціональних розладів різних органів. Під дією вібрації відбуваються зміни в центральній нервовій системі, серцево-судинній системі, опорно-руховому апараті, по ГОСТ 12.1.034-81. Тому при вібраційних роботах глибинним вібратором робітник, який безпосередньо тримає вібробулаву, повинен користуватися рукавицями.
Гранично допустимі норми вібрації лімітуються ГОСТ 12.01.034-81. Згідно із СН 243-71 допустима величина параметрів вібрації при ущільнені бетонної суміші, на протязі робочої зміни 8 год. середньогеометрична частота 5,6 Гц, гранична 11,2 Гц, амплітуда перетікання при граничних коливаннях 0,056 мм, середнє квадратичне значення коливальної швидкості 2 мм/с, або 92 дБ відносно 5·10-5мм/с. При вібророботах також виникає шум від віброобладнання, який лімітується за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Згідно п.13.8, при середньогеометричній частоті 63 Гц, рівень звукового тиску на території майданчика 103 дБ, а рівень звуку 30 дБ.
При роботі з віброустаткуванням згідно ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ, робочий повинен мати такі предмети індивідуального захисту: каску ГОСТ 12.4.087-84, захисний костюм С-369-82, гумові чоботи, окуляри.
При подачі ємності з цементом в зону цементування використовується автокран Кс-3562А, висота підйому крюка якого становить 18 м, виліт стріли 20 м. Канатні стропи згідно ГОСТ 25573-82 приймаються чотирьохгілкові НСК. Розривне зусилля канату 6х36х1 за ГОСТ 7668-80 з кількістю дротів 216 шт., тип ЛК-РО при маркірованій групі дроту 1764 становить 175,5 кН. Діаметр канату 18 мм, площа поперічного перерізу 125, 78 мм2, вага 1000 м. канату 1245 кг. Встановлення і демонтаж будівельних підмосток регламентується згідно [28, пр.12]. Ділянку, на якій встановлюється риштування, обмежують огорожею висотою 0,8м. і знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76. В процесі зведення відстійників проводиться електрозварювальні роботи при зварюванні стінових панелей між собою. Відстань між підмостками і місцем зварювання повинна бути не менша 0,5 м [28, п. 6]. При роботі на будівельному майданчику в другу зміну приймається освітлення майданчика прожектором типу ПСМ-50-1, в якому встановлюється лампа ПЖ-220-1000 з максимальною силою світла 640 кд і нормативною освітленістю 40 лк.
12.4 Розрахунок занулення трансформатора живлення
Розраховуємо систему захисного занулення при потужності живильного трансформатора 100 кВА, схема з'єднання обмоток трансформатора - зірка, електродвигун асинхронний серія 4А; U = 380 В,
п = 3000 хв-1 тип 4А112 - 2.
Перевіряємо умову забезпечення відключаючої здатності занулення. , вст;(12.4.1)
;
де ф - фазова напруга, В;
Zm - опір трансформатора, Ом, за [29, таб VI. 1], Zm = 0,799;
Zп - опір петлі фаза-нуль, який визначається за формулою:
;(12.4.2)
де, Rн, Rф - активний опір фазового і пулевого провідників, Ом;
Хн, Хф - внутрішній індуктивний опір фазового, нулевого провідників, якими можна знехтувати, так як для кольорових провідників ці значення дуже малі;
Хп - зовнішньо індуктивний опір теплі фаза-нуль, Ом.
Для розрахунку активних опорів Rф і Rн задаємося перерізом, довжиною і матеріалом нулевого та фазового провідників. Опір провідників із кольорових матеріалів визначається по формулі:
,(12.4.3)
де - питомий опір провідника, для міді = 0,018 Ом·мм2/м;
l - довжина провідника
- нульового lн = 150 м;
- фазового lф = 200 м;
S - переріз провідника, мм2
- нульового Sн = 50,28 (d =8 мм);
- фазового Sф = 28,27 ( d =6 мм);
нулевого Ом;
фазового Ом.
Визначаємо номінальний струм електродвигуна за формулою:
(12.4.4)
деР - номінальна потужність двигуна, кВт;
Р = 7,5 кВт
Н - номінальна напруга, В;
cos - коефіцієнт потужності, cos = 0,88
А.
Розраховуємо пусковий струм двигуна виходячи із умови :
А.
Визначаємо номінальний струм плавної вставки за формулою
(12.4.5)
де - коефіцієнт режиму роботи,
А
Визначаємо очикуване значення струму короткого замикання:
А
Задаємося стандартним перерізом нулевого проводу Sн = 50,28 для
= 8 мм і розраховуємо густину струму :
А /мм2
Зовнішній індуктивний опір петлі фаза - нуль хп = 0,6 Ом/км.
Загальна довжина петлі фаза нуль. 150+200 = 350 Ом ;
Ом = 0,35 км, тоді Ом.
Використовуючи отримані значення, визначаємо Zп ; визначаємо струм короткого замикання:
Ом
А.
Перевіряємо умови надійного зпрацювання захисту:
А.
Струм більше ніж в чотири рази перевищує номінальний струм вставки, тому при замиканні на корпус плавна вставка перегорить за 4-6 ск і відімкне пошкоджену фазу. По номінальному струму приймаємо плавну вставку серії ПН2-100 з номінальним струмом 60А при напрузі мережі 380 В.
Рис.12.4.1. Принципова схема занулення
1 - плавкі вставки;
2 - електродвигун.
12.5 Розрахунок заземлення
Необхідно розраховувати заземлюючий пристрій для заземлення електродвигуна серії НА напругою U = 380 В в трьохфазній мережі із ізольованого нейтралю при слідуючих вихідних даних:
- грунт - суглинок з питомим електричним опором с =
- в якості заземлювачів прийняті сталеві труби діаметром d = м і довжиною l=м, що розміщуються вертикально і з'єднані на вставки за формулою:
(12.5.1)
деL - коефіцієнт режиму роботи, L = 1,7;
А.
Рис.12.5.1. Принципова схема захисного заземлення
1 - плавкі вставки;
2 - електродвигун;
3 - графік розподілення потенціалів на поверхні земля;
ПП - пробивний запобіжник;
Rо - заземлення нульової точки трансформатора;
R3 - заземляючий пристрій;
Rіз - опір ізоляції;
Идот - напруга дотику;
І3 - струм, що замикається на землю;
Ілюд - струм, протікаючий через людину;
l, d - довжина і діаметр стержневого заземлювача, м.
Розрахунковий питомий опір ґрунту визначаються за формулою:
(12.5.2)
Визначаємо очікуване значення струму короткого замикання:
,А
Задаємся стандартним перерізом нулевого проводу Sн = 50,28 для d = 8мм і розраховуємо густину струму :
А / мм2
Зовнішній індуктивний опір петлі фаза нуль Хл = 0,6 Ом/км.
Загальна довжина петлі фаза нуль 150+200 = 350 Ом = 0,35 км, тоді Хп = 0,6 · 0,35 = 0,21 Ом
Використовуючи отримані значення, визначаємо Zп і визначаємо струм короткого замкнення:
,Ом
А
Перевіряємо умову надійного спрацювання захисту:
А
Струм Ікз більше ніж в чотири рази перевищує номінальний струм вставки, тому при замиканні на корпус плавка вставка перегорить за 4-6 сек відімкне пошкоджену фазу. По номінальному струму приймаємо плавку вставку серії. ПН2-100 з номінальними струмом 60А при напрузі мережі 380В, зварці сталевою полосою 40 х 4 мм.
- потужність електродвигуна серії 4А112 М2
U = 7,5 кВт, п = 3000 хв-1;
- потужність трансформатора прийнята 100 кВА, необхідне по нормам допустимий опір заземлюючого пристрою zз < 40 м.
Визначаємо опір одиночного вертикального заземлення по формулі:
(12.5.3)
деt - відстань від середини заземлювача до поверхні ґрунту, м;
де - коефіцієнт сезонності, що враховує можливість підвищення опору ґрунту за період 1 рік, = 1,7
Ом ·м
Визначаємо опір сталевої полоси, що з'єднує стержні заземлення:
;(12.5.4)
де l' - довжина полоси, м; t' - відстань від полоси до поверхні землі, м; d' - 0,5в, в - ширина полоски рівна 0,05 м
Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту 'розр при використанні з'єднувальної полоски у вигляді горизонтального електроду довжиною 50 м. При довжині полоски 50 м ' = 5,9. Тоді
с'розр =
Ом.
Визначаємо орієнтовне число одиночних стержнів заземлювачів по формулі:
(12.5.5)
де nв - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів.
Приймаємо розміщення вертикальних заземлювачів по контуру з відстанями між суміжними заземлювачами рівним 21-4 м. Знаходимо значення коефіцієнта використання П6 = 0,66, П7 = 0,39; тоді необхідне число вертикальних заземлювачів:
.
Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого пристрою R з врахуванням з'єднувальної полоски:
;(12.5.6)
Розрахунок заземлюючого пристрою виконано вірно так, як R< ч3 - 3,6 < 4.
12.6 Вимоги пожежної безпеки
Для дотримання вимог пожежної безпеки дороги на території будівництва, по можливості влаштовуються кільцевими. При влаштуванні тупікових доріг передбачаються кільцеві об'їзди і майданчики для розвороту автомобілів, розміром не менше 6 х 12 м.
Відстань від краю автомобільних доріг до будівель та споруд, прийнятий від 1,5 м до 11 м в залежності від довжини будівлі та присутності виїзду.
До будівель та споруд по всій їх довжині забезпечується під'їзд пожежних машин з однієї сторони - при ширині будівлі до 18 м, із двох сторін - при ширині більше 18.
На будгенплані виділяються місця для приготування ізоляційних матеріалів (приготування мастик, розігрівання битума та ін.)
Величина протипожежних розривів в межах будівельного майданчика до існуючих будівель та споруд приймається у відповідності до діючих будівельних норм.
Тимчасові будівлі та споруди прийняті у відповідності до вимог пожежної безпеки.
Для запобіганні пожеж розробляють заходи, за яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум'я при роботі, контакт нагрітих деталей обладнання з горючими матеріалами:
До організаційних заходів належать
правильний вибір технології;
незапущення захаращеності приміщень і будівельних майданчиків;
навчання працівників правилам пожежної безпеки;
спеціальне розміщення матеріалів на складах техніки, та техніки в ремонтних майстернях.
До технічних належать заходи, що стосується правильного добору і монтажу електрообладнання, систем блискавкозахисту об'єктів і влаштування заземлення, іскрогасників.
Заходи режимного характеру - це заборонене куріння, запалювання вогню, правильного зберігання промаслених ганчірок, постійний контроль за зберігання, що можуть самозагорятись та інше.
Тактично - профілактичні заходи передбачають дію пожежних команд, забезпечення об'єктів первинними засобами вогнегасіння, а також підтримування постійно в справному стані каналізаційної системи в цілому.
Вид, кількість і розміщення первинних засобів пожежегасіння на об'єктах експлуатації НС, систем відповідає вимогам норм пожежної безпеки України.
13. Техніко-економічні розрахунки і показники проекту
Розраховується вартість будівництва і експлуатації мережі трубопроводів для одного басейна водовідведення міста, для якого зроблено гідравлічний розрахунок трубопроводів, вартість будівництва і експлуатації насосних станцій, очисних споруд.
13.1 Капітальні вкладення
Визначення капітальних вкладень в будівництво системи водовідведення міста проводиться за укрупненими показниками [3, табл.66.45-66.48]. Капітальні вкладення визначаються в таблиці 14.1. При перерахунку цін до 1984 року в ціни 2007 року застосовуємо коефіцієнт 6,5, цін після 1984 року - 5.
13.2 Експлуатаційні витрати
Експлуатаційні витрати складаються з витрат на хімічні реагенти, виробничу електроенергію; витрат на теплову енергію та паливо; витрат на заробітну плату; витрати на поточний ремонт, амортизаційних відрахувань та інших витрат.
Річні витрати на хімічні реагенти (рідкий хлор, який витрачається на знезараження очищених стічних вод) становлять:
, тис.грн/рік(13.1)
де Цр - ціна за 1 тону реагенту, грн. Приймаємо 98,9 · 6,5 = 642,85 грн /т Qхлріч - річна витрата реагенту 79,4 т/рік
тис.грн./рік.
Річна витрата на виробничу електроенергію визначаються в табл.14.2. Витрати за електроенергію розраховується за тарифами прейскурантів 09-01. Розрахунок вартості електроенергії проводимо по одноставочному тарифу, оскільки загальна потужність електродвигунів менше 750 кВт.
Витрати активної енергії визначаються за формулою:
(13.2)
де Q - розрахункова годинна подача насосної станції, м3/год;
Н - напір насосів,м;
К - коефіцієнт запасу потужності, 1,1;
- ККД двигуна.
.
Річні витрати на теплову енергію та паливо визначаються 13.3.
Витрати на заробітну плату основних виробничих робочих - в таблиці 13.4. При цьому списочна чисельність працюючи прийнята по [3, табл.66.53-66.59], а усереднені показники середньорічної зарплати по табл.66.57 [3].
Амортизаційні відрахування від суми капітальних вкладів, тобто кошторисної або балансової вартості основних фондів, визначені у відповідності з встановленими нормативами в табл. 14.5 [16].
Витрати на поточний ремонт, які включають основну та додаткову зарплату ремонтних робочих, витрати матеріали, що витрачаються на ремонт, а також послуги ремонтних майстерень, приймаються в розмірі 1% від вартості споруд, обладнання та мережі (за п.А, таб.13.1).
Інші витрати (цехові, загальноексплуатаційні) умовно приймаються такими, як сума витрат на основну заробітну плату виробничих робочих.
Результати розрахунків по всіх статтях експлуатаційних витрат зведені в табл.13.6.
13.3 Техніко-економічні показники проекту
Основні техніко-економічні показники проекту наведені в таблиці 13.7.
Питомі капітальні вкладення на будівництво запроектованої системи водовідведення визначаються за формулою:
грн/м3(13.3)
де К - капітальні вкладення по системі, тис.грн.;
Qріч - річна потужність систем, тис. м3;
Приведені затрати по системі визначаються за формулою:
тис.грн./рік(13.4)
де,Е = 0,15 - коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;
С - річні експлуатаційні витрати по системі, тис.грн./рік.
Собівартість одиниці послуг:
грн./м3.(13.5)
Річна потужність системи при тарифі аm = 0,39 грн./м3 - дохід:
тис. грн.(13.6)
Прибуток визначається за формулою:
, тис. грн.(13.7)
Рівень рентабельності:
(13.8)
Таблиця 13.1. Кошторисна вартість будівництва системи водовідведення міста
|
№ п/п |
Найменування об'єктів системи водовідведення |
Одиниця виміру |
Кіль-кість од.виміру |
Вартість одиниці виміру, тис.грн. (х6,5) |
Загальна вартість, тис.грн. |
Обгрун-тування |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
А |
Об'єкти загального і підсобного призначення |
||||||
|
1. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 200мм, h до 5 м |
1 км |
4,5 |
(24,4+9,2)·6,5 = =218,4 |
982,8 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
2. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 200мм, h до 3 м |
1 км |
9,5 |
(12,4+5,6)·6,5=117 |
1111,5 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
3. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 200мм, h до 4 м |
1 км |
10,1 |
(16,4+7,8)·6,5=157,3 |
1588,73 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
4. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 250мм, h до 5 м |
1 км |
3,06 |
(25,8+9,2) · 6,5 = 227,5 |
696,15 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51, 66,41 |
|
|
5. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 250мм, h до 3 м |
1 км |
1,9 |
(13,8+5,6) · 6,6 =126,1 |
237,69 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51, 66,48 |
|
|
6. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 250мм, h до 4 м |
1 км |
4,3 |
(17,8+7,8) · 6,6 = 166,4 |
715,52 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51, 66,48 |
|
|
7. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 300мм, h до 5 м |
1 км |
7,9 |
(26,6+10,1)·6,5 = 238,55 |
1884,55 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
8. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 300мм, h до 4 м |
1 км |
5,06 |
(18,7+6,1)·6,5 = 159,25 |
805,81 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
9. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 350мм, h до 5 м |
1 км |
4,5 |
(27,1+7,2)·6,5 = 222,95 |
1003,3 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
10. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 350мм, h до 4м |
1 км |
1,79 |
(19,3+6,4)·6,5 = 167,05 |
229,02 |
3,табл. 66.45, 66.49, 66.51 |
|
|
11. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 400мм, h до 5 м |
1 км |
3,15 |
(28,09+7,6)·6,5=231,985 |
730,75 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
12. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 400мм, h до 5 м |
1 км |
0,95 |
(28,3+7,9)·6,5= 235,3 |
223,53 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
13. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 400мм, h до 4 м |
1 км |
1,86 |
(22,7+8,1)·6,5 = 200,2 |
372,37 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
14. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 400мм, h до 5 м |
1 км |
1,04 |
(31,5+9,1) · 6,5 = 263,9 |
274,46 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
15. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 450мм, h до 4 м |
1 км |
0,24 |
(28,4+8,9)·6,5 = 242,45 |
58,19 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
16. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 500мм, h до 6 м |
1 км |
0,59 |
(36,8+13,8)· 6,5=297,05 |
175,3 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
17. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 500мм, h до 6 м |
1 км |
0,5 |
(32+9,8) · 6,5 = 271,7 |
1135,85 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
18. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 500мм, h до 5 м |
1 км |
2,5 |
(34,7+12,3)· 6,5 =305,5 |
763,75 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
19. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 550мм, h до 5 м |
1 км |
0,455 |
(41+14,6)·6,5=361,4 |
164,44 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
20. |
Вулична каналізаційна мережа. Керамічні труби в сухих ґрунтах в межах міста d = 600мм, h до 3 м |
1 км |
1,9 |
(42,0+11,2) · 6,5= 345,8 |
637,02 |
3,табл. 66.44, 66.49, 66.51 |
|
|
Всього 1-20 |
12493,73 |
||||||
|
21. |
Азбестоцементні напірні труби НС-к226(ГК) в сухих ґрунтах в межах міста d = 600мм, h = 2,1 м, п = 2 |
1 км |
1,0х2 = 2 |
150 |
301,60 |
5, табл. 19.3 |
|
|
22. |
Азбестоцементні труби (ГНС-ОС) d = 800мм, h = 2,1 м, п = 2 |
1 км |
1х2=2 |
180,9 |
361,8 |
5, табл. 19.3 |
|
|
Всього по 22 |
69,8 |
663,4 |
|||||
|
23. |
ГНС |
1 шт. |
1 |
815,75 |
815,75 |
3, табл. 66.6 |
|
|
24. |
Установка решіток (4 шт.) і дробарки (1шт) |
1 шт. |
4 |
33,48 |
133,92 |
3, табл. 66.14 |
|
|
25. |
Пісковловлювачі |
1 шт. |
2 |
117 |
234 |
3, табл. 66.12 |
|
|
26. |
Блок первинних відстійників 3 шт. з НС сирого осаду, d = 30,0 |
1 шт. |
1 |
1399,13 |
1399,13 |
3, табл. 66.15 |
|
|
27. |
Аеротенки, 1 секція |
1м3 |
5227,2 |
0,229 |
1197,02 |
3, табл. 66.18 |
|
|
28. |
Аеротенки, 2 секція |
1м3 |
5227,2 |
0,166 |
867,71 |
3, табл. 66.18 |
|
|
29. |
Аеротенки, 3 секція |
1м3 |
5227,2 |
0,209 |
1092,48 |
3, табл. 66.18 |
|
|
30. |
Вторинні відстійники |
1 шт. |
4 |
466,38 |
1865,5 |
3, табл. 66.15 |
|
|
31. |
Лоток Паршаля |
1 шт. |
1 |
3,25 |
3,25 |
3, табл. 66.17 |
|
|
32. |
Контактні резервуари |
1 шт. |
6 |
86,13 |
516,78 |
3, табл. 66.15 |
|
|
33. |
Мулозгущувачі |
1 шт. |
3 |
238,9 |
716,6 |
3, табл. 66.15 |
|
|
34. |
Метантенк |
1 шт. |
3 |
359,13 |
1077,38 |
3, табл. 66.18 |
|
|
35. |
Мулові майданчики |
1 м2 |
133000 |
0,091 |
12103 |
3, табл. 66.40 |
|
|
36. |
Піскові майданчики |
1 м2 |
375 |
0,027 |
10,13 |
3, табл. 66.40 |
|
|
37. |
Насосно-повітродувна станція |
1 шт. |
1 |
806 |
806 |
3, табл. 66.36 |
|
|
38. |
Хлораторна |
1 шт. |
1 |
390 |
390 |
3, табл. 66.36 |
|
|
39. |
Адміністративно-побутовий корпус |
1 шт. |
1 |
812,5 |
812,5 |
3, табл. 66.37 |
|
|
40. |
Котельня |
1 шт. |
1 |
182 |
182 |
3, табл. 66.39 |
|
|
41. |
Дренажна НС |
1 шт. |
1 |
84,5 |
84,5 |
3, табл. 66.9 |
|
|
42. |
Мулова НС |
1 шт. |
1 |
97,5 |
97,5 |
3, табл. 66.9 |
|
|
Всього по 23-42 |
24404,4 |
||||||
|
Всього А |
37561,53 |
||||||
|
Б |
Технічні мережі (15% від А) |
9290,5 |
|||||
|
В |
Допоміжні будівлі і споруди 15% |
9290,5 |
|||||
|
Г |
Благоустрій 10% |
3756,15 |
|||||
|
Всього по А-Г |
59898,68 |
||||||
|
Д |
Інші капітальні роботи і витрати 18% |
10781,76 |
|||||
|
Всього по А-Д |
70680,44 |
||||||
|
Е |
Непередбачені витрати 20% |
14136,09 |
|||||
|
Всього |
84816,53 |
Таблиця 13.2 Річні витрати на виробничу електроенергію
№п/п |
Назва об'єкту |
Активна енергія кВт.год/рік |
Тариф за 1 кВт.год активної енергії, грн |
Вартість активної енергії, тис.грн./рік |
|
|
1. |
ГНС |
8535734,3 |
0,26 |
2219,3 |
|
|
2. |
Насосно-повітродувна станція |
8745000 |
0,26 |
2273,7 |
|
|
3. |
НС зворотнього активного мулу |
667000 |
0,26 |
173,420 |
|
|
Всього |
17947734 |
4666,42 |
Таблиця 13.3 Витрати на теплову енергію і паливо
№п/п |
Назва споживачів теплової енергії |
Кількість спожитої теплової енергії |
Тариф, грн./Гкал |
Вартість теплової енергії, тис.грн/рік |
||
|
ккал/год |
Гкал/рік |
|||||
|
1 |
ГНС |
46800 |
409,97 |
7,56 |
3,099 |
|
|
Всього |
46800 |
409,97 |
3,099 |
|||
|
2. |
Невраховані витрати 10% |
0,31 |
||||
|
Всього |
3,409 |
Таблиця 13.4 Розрахунок фонду заробітної плати
№п/п |
Показники |
Категорія показників |
Разом |
|||
|
Робітники |
Службовці |
МОП |
||||
|
1. |
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого, тис.грн. |
0,25 |
0,3 |
0,19 |
0,74 |
|
|
2. |
Чисельність обслуговуючого персоналу, чол. |
130 |
30 |
13 |
173 |
|
|
3. |
Місячна заробітна плата, тис.грн. |
32,5 |
9,0 |
2,47 |
43,97 |
|
|
4. |
Тривалість робочого періоду, міс. |
12 |
12 |
12 |
12 |
|
|
5. |
Річна заробітна плата, тис.грн. |
390 |
108 |
29,64 |
527,64 |
|
|
6. |
Додатковий фонд заробітної плати (15% від річної заробітної плати), тис.грн. |
58,5 |
16,2 |
4,45 |
79,15 |
|
|
7. |
Основна і додаткова зарплата, тис.грн. |
448,5 |
124,2 |
34,09 |
606,79 |
|
|
8. |
Відрахування на соціальне страхування (38,5% від річної зарплати), тис.грн. |
172,67 |
47,82 |
13,12 |
223,61 |
|
|
Разом: |
621,17 |
172,02 |
47,21 |
840,4 |
Таблиця 13.5Розрахунок амортизаційних відрахувань
№п/п |
Назва споруд і будівель |
Вартість тис.грн. |
Загальна норма амортизації % |
Сума амортизації відрахувань тис.грн. |
|
|
1. |
Керамічні труби |
12493,73 |
2,5 |
312,3 |
|
|
2. |
Азбестоцементні труби |
663,4 |
2,3 |
15,26 |
|
|
3. |
ГНС |
815,75 |
2 |
16,32 |
|
|
4. |
Установка решіток і дробарки |
133,92 |
2 |
2,69 |
|
|
5. |
Пісковловлювачі |
234,00 |
2 |
4,68 |
|
|
6. |
Блок первинних відстійників з НС сирого осаду |
1399,13 |
2 |
27,98 |
|
|
7. |
Аеротенки |
3157,21 |
2,5 |
78,93 |
|
|
8. |
Вторинні відстійники |
1865,5 |
2 |
37,31 |
|
|
9. |
Лоток Паршаля |
3,25 |
2 |
0,07 |
|
|
10. |
Контактні резервуари |
516,78 |
2 |
10,33 |
|
|
11. |
Мулозгущувачі |
716,6 |
4 |
28,66 |
|
|
12. |
Метантенк |
1077,38 |
2,5 |
26,93 |
|
|
13. |
Мулові майданчики |
12103 |
6,7 |
810,9 |
|
|
14. |
Піскові майданчики |
10,13 |
6,7 |
0,68 |
|
|
15. |
Насосна-повітродувна станція |
806,00 |
2 |
16,12 |
|
|
16. |
Хлораторна |
390,00 |
2 |
7,80 |
|
|
17. |
Адміністративно-побутовий корпус |
812,50 |
2 |
16,25 |
|
|
18. |
Котельня |
182,00 |
2 |
3,64 |
|
|
19. |
Дренажна НС |
84,50 |
2 |
1,69 |
|
|
20. |
Мулова НС |
97,50 |
2 |
1,95 |
|
|
Всього |
37561,53 |
1420,49 |
|||
|
Невраховані витрати 10% |
142,05 |
||||
|
Всього |
1562,54 |
Таблиця 13.6 Кошторис річних експлуатаційних витрат по статтях
№п/п |
Назва статті |
Річні витрати по системі в тис.грн./рік |
|
|
1. |
Хімічні реагенти |
51,04 |
|
|
2. |
Електроенергія |
4666,42 |
|
|
3. |
Теплова енергія |
3,4 |
|
|
4. |
Заробітна плата |
840 |
|
|
5. |
Амортизаційні відрахування |
1562,54 |
|
|
6. |
Поточний ремонт 1% від кап.затрат |
848,2 |
|
|
7. |
Інші витрати - зарплати робітників |
840 |
|
|
Всього |
8811,6 |
Таблиця 13.7 Техніко-економічні показники проекту
|
№ п/п |
Назва показників |
Одиниця виміру |
Величина |
|
|
А |
Будівельні показники |
|||
|
1. |
Капітальні вкладення |
тис.грн |
84816,53 |
|
|
2. |
Питомі капітальні вкладення |
грн/м3 |
3,20 |
|
|
3. |
Довжина мережі |
км |
69,8 |
|
|
4. |
Вартість будівництва 1 п.м мережі |
грн./п.м |
179,0 |
|
|
Б |
Експлуатаційні показники |
|||
|
5. |
Потужність системи річна добова |
тис.м3/рік тис.м3/добу |
26467,2 72.51 |
|
|
6. |
Річні експлуатаційні витрати по системі |
тис.грн./рік |
8811,6 |
|
|
7. |
Собівартість одиниці послуг |
грн./м3 |
0,33 |
|
|
8. |
Тариф |
грн./м3 |
0,40 |
|
|
9. |
Річна потужність системи в діючих тарифах (дохід) |
тис.грн |
10586,88 |
|
|
10. |
Прибуток |
тис.грн |
1775,28 |
|
|
11. |
Вартість основних виробничих фондів |
тис.грн. |
37561,53 |
|
|
12. |
Рівень рентабельності системи: а) за собівартістю б) за основними фондами |
% % |
20,15 4,73 |
|
|
13. |
Списочна чисельність робітників |
чол. |
173 |
|
|
14. |
Річний виробіток на 1 працюючого |
тис.м3чол./рік |
152,99 |
|
|
15. |
Спожит. акт. електроенергія |
тис.кВт.год/рік |
17947,7 |
|
|
16. |
Питоме споживання електроенергії |
кВт.год/м3 |
0,97 |
|
|
17. |
Спожита теплова енергія |
Гкал/рік |
409,97 |
|
|
18. |
Питоме споживання теплової енергії |
Гкал/м3 |
0,02 |
Використана література
1. Канализация С.В. Яковлев, Я.А. Карелин, Я.М. Жуков, С.К. Колобанов 5-е изд. перераб. и допол. М. - Стройиздат 1975
2. СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения. Нормы проектирования. - Стройиздат 1986
3. Канализация населённых мест и промышленных предприятий. Справочник проектировщика под общей ред. В.Н. Самохина 2 изд. перераб. и допол. - М: Стройиздат 1981
4. Санитарные нормы и правила охраны поверхностных вод от заграждения - М: 1988
5. Ласков Ю.Н. Воронов Ю.В. Калицун В.И. Примеры расчётов, канализационных сооружений, Учебное пособие для вузов - М: 1987
6. Василенко А.А. Водоотведение. Курсовое проектирование. Высшая школа.
7. Лукиных А.А., Лукиных М.А. Таблицы для гидравлического расчёта канализационных сетей по формуле Н.Н. Павловского Стройиздат, 1984
8. СНиП 2.02.04.82 Строительная геофизика. 1983 -136 с.
9. Каталог "Насосы применяемые в канализации" 1988
10. Справочник строителя "Монтаж систем внешнего водоснабжения и канализации" под ред. А.К. Перешивкина - М: Стройиздат, 1978.
11. Белецкий В.Ф. и др. Конструкции водопроводных канализационных
сооружений. Справочное пособие. - М: Стройиздат, 1989.
12. Оганевский В.П. Строительные краны - К: Изд. Будівельник.
13.Правила производства и приёмки робот. Техника безопасности в строительстве. СНиП 4-80. - М: Стройиздат 1980.
14. Дикман Г.Г. Организация, планирование и управление строительством. -М: Стройиздат, 1990.
15. Белецкий Б.Ф. Организация строительных и монтажных робот. - М: Изд. Высшая школа, 1989.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розрахункові показники промислових підприємств, прийняті для визначення кількості стічних вод. Існуючі каналізаційні споруди і каналізаційна мережа. Розрахунок конструкції забруднень стічних вод та основних споруд для відведення і очистки стічних вод.
дипломная работа [631,8 K], добавлен 01.09.2010Розрахунок внутрішнього газопроводу. Підбір лічильника води. Гідравлічний розрахунок мережі холодного та гарячого водопостачання. Порядок проектування циркуляційної системи. Перевірка пропускної здатності стояків та випусків внутрішньої каналізації.
дипломная работа [75,8 K], добавлен 12.02.2013Охорона джерел водопостачання від забруднення і виснаження; очисні споруди. Вибір технологічної схеми очистки; конструювання основних елементів водозабору. Розрахунок насосної станції; експлуатація руслового водозабору; визначення собівартості очистки.
дипломная работа [1002,7 K], добавлен 25.02.2013Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика. Проектування фундаменту неглибокого залягання, розрахунок осідання. Попередній вибір типорозміру палі та визначення її несучої спроможності. Перевірка напружень під підошвою умовного фундаменту.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.11.2013Улаштування дворової мережі водопроводу та системи внутрішнього холодного водопроводу. Розрахунок та добір водоміру. Визначення потрібного напору в системі холодного водопроводу. Улаштування внутрішньої каналізації. Перевірка пропускної здатності стояків.
курсовая работа [78,6 K], добавлен 26.11.2010Визначення витрат води холодного та гарячого водопостачання будинку. Гідравлічний розрахунок мережі холодного водопроводу та підбір водолічильника. Розрахунок витрат газу. Гідравлічний розрахунок каналізаційних стояків і випусків, мережі газопроводу.
курсовая работа [157,8 K], добавлен 13.01.2012Розробка системи внутрішнього водопостачання та водовідведення двох житлових десятиповерхових будинків: проведення гідравлічного розрахунку мережі та перепадів тиску колодязного типу, підбір лічильників води, проектування каналізації і очисних фільтрів.
дипломная работа [475,0 K], добавлен 14.06.2011Архітектурні форми будівель на залізниці. Проектування генерального плану будівництва та земляного насипу під’їзної колії. Вихідні дані, опис конструкції. Технологія виконання робіт. Локальний кошторис будівництва. Організація будівельного майданчика.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 06.07.2010Складання проектів нових залізничних колій. Визначення напружених та вільних ходів, нанесення на карту ліній нульових робіт. Проектування плану траси. Складання схематичного повздовжнього профілю. Розташування і вибір малих штучних споруд та їх перевірка.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 18.08.2014Визначення розрахункових витрат стічних вод населених пунктів, житлових і суспільних будинків, виробничих підрозділів. Режим надходження стічних вод. Гідравлічний розрахунок мережі неповної роздільної системи водовідведення. Проектування насосних станцій.
курсовая работа [152,8 K], добавлен 03.11.2015
