Характеристика водоводів розраховується для трьох розрахункових випадків і для всіх режимів роботи і наведена у табл. 6. Розрахункові режими забезпечуються:

на першому ступеню: одним насосом марки Д 1600-90.

на другому ступеню: групою із трьох паралельно працюючих насосів тієї ж марки .

Таблиця 6.1 - Розрахунок характеристик водоводів Д = 800 мм, l = 2800 мм,

За даними таблиці 6.1 побудовані графічні залежності

Н_і = f(Q_i) - рис. 6.2.

2.7.3 Визначення параметрів насосної станції другого підйому для варіанта 2

2.7.3.1 Визначення розрахункового напору насосів

Необхідний напір насосів визначається за формулами: (2.18),(2.19), (2.20).

H_геом = 212,05-138 = 74,05 м.

h_{н.в 2в}=1,15 * 0,0089 * 2800=28,7 м

Рисунок 6.2 - Сумісний графік роботи насосів і водоводів

Хар-ка водоводів для режиму МВ

Хар-ка водоводів для режиму пожежі в годину МВ

Хар-ка водоводів для транзиту

ККД насоса

Втрати напору у водоводах визначаються для кожного ступеню роботи насосної станції.

H_{р ІI МВ} = 74,05 + 28,7 = 102,75 м,

По визначеним вище витраті й напору приймаються насоси марки Д 630-90. На першому ступеню роботи насосної станції прийнято, що працює два насос, на другому - паралельно працюючому підключається ще три насоси тієї ж марки. Кількість робочих агрегатів - 5, резервних, відповідно до - 2. Загальна кількість насосів марки Д 630-90 на насосній станції другого підйому - сім.

Робочі характеристики насоса наведені на рис.6.3,характеристика насоса наведена в додатку 2, тип комплектуючого електродвигуна - А111- 4М.

Розрахункова подача насосної станції при пожежі за (2.21)

Q¹_{н. з} = 897,1 + 97,5 = 906,6 л/с.

2.7.3.2 Аналіз роботи насосів й уточнення їхніх робочих характеристик

Характеристика водоводів розраховується для трьох розрахункових випадків і для всіх режимів роботи і наведена у табл. 6.3

Розрахункові режими забезпечуються:

на першому ступеню: одним насосом марки Д 630-90.

на другому ступеню: групою із трьох паралельно працюючих насосів тієї ж марки .

Таблиця 6.3 - Розрахунок характеристик водоводів Д = 800 мм, l = 2800 мм,

За даними таблиці 6.3 побудовані графічні залежності

Н_і = f(Q_i) - рис. 6.3.

2.7.4 Визначення параметрів насосної станції другого підйому для варіанта 3

2.7.4.1 Визначення розрахункового напору насосів

Необхідний напір насосів визначається за формулами: (2.18),(2.19), (2.20).

H_геом = 214,9-138 = 76,9м.

h_{н.в 2в}=1,15 * 0,0089 * 2800=28,7 м

Втрати напору у водоводах визначаються для кожного ступеню роботи насосної станції.

H_{р ІI МВ} = 74,05 + 28,7 = 105,6 м,

Рисунок 6.3 - Сумісний графік роботи насосів і водоводів

Хар-ка водоводів для режиму МВ

Хар-ка водоводів для режиму пожежі в годину МВ

Хар-ка водоводів для транзиту

ККД насоса

По визначеним вище витраті й напору приймаються насоси марки
Д 1600-90. На першому ступеню роботи насосної станції прийнято, що працює один насос, на другому - паралельно працюючому підключається ще два насоси тієї ж марки. Кількість робочих агрегатів - 3, резервних, відповідно до - 2. Загальна кількість насосів марки Д 1600-90 на насосній станції другого підйому - п'ять.

Робочі характеристики насоса наведені на рис.6.4, тип комплектуючого електродвигуна - АО3/355М-6УЗ

Розрахункова подача насосної станції при за (2.21)

Q¹_{н. з} = 897,1 + 97,5 = 906,6 л/с.

2.7.4.2 Аналіз роботи насосів й уточнення їхніх робочих характеристик

Характеристика водоводів розраховується для трьох розрахункових випадків і для всіх режимів роботи і наведена у табл. 6.4

Розрахункові режими забезпечуються:

на першому ступеню: одним насосом марки Д 630-90.

на другому ступеню: групою із трьох паралельно працюючих насосів тієї ж марки .

Таблиця 6.4 - Розрахунок характеристик водоводів Д = 800 мм, l = 2800 мм,

За даними таблиці 6.4 побудовані графічні залежності

Н_і = f(Q_i) - рис. 6.

2.8 Визначення позначок осі насосів та підлоги насосної станції

Позначка осі насоса:

Z_о.н=Z_п.р-h_н.с, (2.22)

де Z_п.р- позначка пожежного рівня води в РЧВ.

h_н.с, = 0,3м.

Z_о.н= 137,145-0,3=136,85 м

Позначка верху фундаменту:

Z_ф=Z_н-А_н, (2.23)

де А_н - висота насосу від осі до лап, А_н = 0,74 м.

Z_ф= 136,85-0,74=136,11

Рисунок 6.4 - Сумісний графік роботи насосів і водоводів

Хар-ка водоводів для режиму МВ

Хар-ка водоводів для режиму пожежі в годину МВ

Хар-ка водоводів для транзиту

ККД насос

Висота фундаменту над рівнем чистої підлоги призначається у залежності від зручності монтажу всмоктуючих та напірних трубопроводів, 600 мм.

Тоді позначка підлоги насосної станції:

Z_п=Z_ф-l_ф, (2.24)

Z_п= 136,11-0,6=135,51м,

Ширина та довжина фундаменту приймається більше ширини та довжини фундаментної плити насосу на 100 мм.

Глибина закладання фундаменту приймається 50 см.

При позначці міста розташування насосної станції за завданням 140 м. заглиблення насосної станції складає:

140-135,51=4,49м

2.9 Вибір запірно- запобіжної арматури та вимірювальних приладів

Побудувавши графіки роботи насосів і водоводів, та обравши кількість та марки насосів, працюючих на насосній станції, видно що при першому та при третьому варіантах маемо однакову кількість та марки насосів, тому при виборі запірно- запобіжної арматури та вимірювальних приладів розглянемо сумісно. Другий варіант розглянемо окремо.

2.9.1 Вибір запірно-запобіжної арматури та вимірювальних приладів для першого та третього варіантів

Так як при першому та при третьому варіантах співпала марка і кількість насосів, а також позначка осі насосів, то можемо розглядати два варіанти одночасно. Запірна арматура повинна забезпечувати роботу розрахункової кількості насосних агрегатів у любій комбінації із загального числа агрегатів, встановлених на насосній станції. Крім того, при встановленні насосів необхідно передбачувати можливість відключення всмоктуючи трубопроводів.

Для регулювання роботи насосами перед кожним насосом на всмоктуючи трубопроводах встановлюються засувки клинові діаметром 600 мм, довжиною 390мм, висотою 2410 мм, вагою 625 кг, марки 30ч914інж1 (Р_у = 0,25 мПа ), кількістю 5 шт.

Після кожного насосу встановлюються спочатку зворотні клапани безударні фланцеві діаметром 600 мм, довжиною 240мм, вагою 237 кг, марки К344067, а потім засувки паралельні з електроприводом діаметром 600 мм, довжиною 800мм, висотою 1700 мм, вагою 1233 кг, марки 30ч915бр ( Р_у=1мПа) кількістю 5 шт.

На всмоктую чому трубопроводі встановлюються засувки з електроприводом клинові діаметром 1000 мм, довжиною 550 мм, висотою 2540 мм, вагою 2245кг, марки 30ч925бр (Р_у = 0,25 мПа ), кількістю 2шт.

На напірному трубопроводі встановлюються засувки з електроприводом паралельні діаметром 800 мм, довжиною 1000 мм, висотою 2215мм, вагою 2880 кг, марки 30ч915бр ( Р_у=1мПа).

2.9.1.1 Складання плану машинного залу насосної станції

Насосні агрегати кількістю 5 шт. ( основних насосів та 2 резервних) в машинному залі розміщуються в два ряди. Відстань між основними насосними агрегатами - 2300 мм, що забезпечує вільний доступ, зручність та безпечність обслуговування насосних агрегатів та допоміжного обладнання при резерві та ремонті. У машинному залі передбачається улаштування монтажного майданчика, розміри якого відповідають розмірам у плані найбільшого агрегату з урахуванням проходів навколо нього шириною 0,8м.

Для сходу з монтажної площадки в машиний зал передбачається східці шириною 0,9 м. Для обслуговування засувок передбачаються перекидні містки та обслуговуючі майданчики.

Ширина та довжина машинного залу складають 120000 х 36000 мм.

2.9.1.2 Визначення висоти машиного залу та підбір вантажопідйомного обладнання

Висота машинного залу визначається виходячи з можливості транспортування у ньому обладнання найбільших габаритів, з урахуванням конструкції обраних підйомно-транспортних пристроїв.

Як підйомно - транспортне обладнання передбачається кран мостовий електричний вантажопідйомністю 5т і довжиною прольоту 12м. з розмірами Н=1650мм, В = 5000 мм.

Мінімальна висота машиного залу, м:

Н= h₁+h₂+h₃+h₄+h₅+0,5, (2.24)

де h₁ - висота встановленого обладнання, через яке потрібно переносити вантаж, приймається 5,71 м;

h₂ - висота вантажу, приймається висота насосу = 1,23м;

h₃ - висота строповки вантажу h₃ =0,5-1,00 м.;

h₄ - розміри підйомно-транспортного обладнання, приймається 2м;

h₅ - висота підкранового шляху, приймається 0,3 м;

Н= 5,71+1,23+0,5+2,0+0,3+0,5=10,24 м.

Вантаж доставляється на монтажний майданчик, який розташовується на позначці 140, 00 м (± 0,00).

З урахуванням заглиблення насосної станції, яке складає 4,49м, висота наземної частини дорівнює 10,24- 4,49=5,75м

2.9.2 Вибір запірно- запобіжної арматури та вимірювальних приладів для другого варіанту.

Запірна арматура повинна забезпечувати роботу розрахункової кількості насосних агрегатів у любій комбінації із загального числа агрегатів, встановлених на насосній станції. Крім того, при встановленні нососів необхідно передбачувати можливість відключення всмоктуючи трубопроводів.

Для регулювання роботи насосами перед кожним насосом на всмоктуючи трубопроводах встановлюються засувки клинові діаметром 500 мм, довжиною 350мм, висотою 2265 мм, вагою 495 кг, марки 30ч914інж1 (Р_у = 0,6 мПа ), кількістю 7 шт.

Після кожного насосу встановлюються спочатку зворотні клапани безударні фланцеві діаметром 600 мм, довжиною 240мм, вагою 237 кг, марки К344067, а потім засувки паралельні з електроприводом діаметром 600 мм, довжиною 800мм, висотою 1700 мм, вагою 1233 кг, марки 30ч915бр ( Р_у=1мПа) кількістю 7 шт.

На всмоктую чому трубопроводі встановлюються засувки з електроприводом клинові діаметром 1000 мм, довжиною 550 мм, висотою 2540 мм, вагою 2245кг, марки 30ч925бр (Р_у = 0,25 мПа ), кількістю 2шт.

На напірному трубопроводі встановлюються засувки з електроприводом паралельні діаметром 800 мм, довжиною 1000 мм, висотою 2215мм, вагою 2880 кг, марки 30ч915бр ( Р_у=1мПа).

2.9.2.1Складання плану машинного залу насосної станції

Насосні агрегати кількістю 7 шт. (5 основних насосів та 2 резервних) в машинному залі розміщуються в два ряди. Відстань між основними насосними агрегатами - 2300 мм, що забезпечує вільний доступ, зручність та безпечність обслуговування насосних агрегатів та допоміжного обладнання при резерві та ремонті. У машинному залі передбачається улаштування монтажного майданчика, розміри якого відповідають розмірам у плані найбільшого агрегату з урахуванням проходів навколо нього шириною 0,8м.

Для сходу з монтажної площадки в машиний зал передбачається східці шириною 0,9 м.

Для обслуговування засувок передбачаються перекидні містки та обслуговуючі майданчики.

Ширина та довжина машинного залу складають 12000 х 42000 мм.

2.9.2.2 Визначення висоти машиного залу та підбір вантажопідйомного обладнання

Висота машинного залу визначається виходячи з можливості транспортування у ньому обладнання найбільших габаритів, з урахуванням конструкції обраних підйомно-транспортних пристроїв.

Як підйомно - транспортне обладнання передбачається кран мостовий електричний вантажопідйомністю 5т і довжиною прольоту 12м. з розмірами Н=1650мм, В = 5000 мм.

Мінімальна висота машиного залу, м. за (2.24)

Н= 5,71+1,23+0,5+2,0+0,3+0,5=10,24 м.

Вантаж доставляється на монтажний майданчик, який розташовується на позначці 140, 00 м (± 0,00).

З урахуванням заглиблення насосної станції, яке складає 4,49м, висота наземної частини дорівнює 10,24- 4,49=5,75м

3.Автоматизація роботи насосної станції

3.1 Аналіз технологічного процесу з позиції керування

На насосних станціях всі процеси, пов'язані з пуском, зупинкою й контролем за станом насосно-силового встаткування, здійснюються в строго встановленій послідовності автоматичними пристроями, без участі людини.

Основними процесами, які можуть виконуватися на насосних станціях автоматично , є:

1. пуск і установка агрегатів;

2. витримка часу як перед пуском, так і між окремими процесами;

3. включення одного або декількох насосних агрегатів у встановленій послідовності;

4. створення й підтримка необхідного розрядження в усмоктувальному трубопроводі й насосі, якщо він не перебуває під затокою, перед пуском;

5. відкриття й закриття засувок на трубопроводах у певні моменти при пуску й зупинці;

6. контроль за виконанням агрегатом установленого режиму при пуску роботі й зупинці;

7. відключення працюючого агрегату при порушенні їм режиму роботи й включення резервного агрегату;

8. передача сигналів у роботі агрегатів і аварійних змін на диспетчерський пункт;

9. включення й відключення дренажних насосів.

У даному дипломному проекті керування насосними агрегатами передбачено із щита керування насосної станції в ручному й напівавтоматичному режимі із центрального диспетчерського пункту в дистанційному режимі. Керування насосними агрегатами й засувками з диспетчерського пункту здійснюється через пристрій зв'язку з об'єктом - УСО.

Насосна станція розглянута в дипломному проекті містить у собі три основних насоси й два аварійних. Автоматизація проведена тільки для основних насосів, тому що для аварійних насосів системи регулювання будуються на тих же принципах і комплектуються аналогічними приладами й засобами автоматизації.

Основними контрольованими й регульованими параметрами роботи насосної станції є:

- тиск води в напірних водоводах (величина тиску перебуває в діапазоні 0-1Мпа );

- витрата води в напірних водоводах;

- витрата води в усмоктувальних водоводах;

- рівень води на підлозі машинного залу насосної станції (0-5м);

- температура підшипників насосних агрегатів (не повинна підніматися вище 60 град.С).

Крім контролю й регулювання цих параметрів у схемі автоматизації передбачена світлова сигналізація про аварійний рівень води в машинному залі й збільшенні температури підшипників на всіх насосних агрегатах до припустимого значення.

3.2 Розробка функціональної схеми автоматизації

Тиск води в напірному водоводе регулюється замкнутої САУ . До складу цієї системи входять наступні прилади й засоби автоматизації (для першого насоса) : вимірювальний перетворювач тиску типу «Сапфір - 22ДІ» (позиція 4а на функціональній схемі), вторинний прилад типу КСП-4 (позиція 4 б), регулятор типу РП-27 (поз.4в), блок задатчика типу РЗД-2 (поз 4г), магнітний пускач типу ПБР-2 (поз.4д) і виконавчий механізм типу МЭО-25/63 (поз 4е). Система працює в такий спосіб. Перетворювач тиску формує електричний сигнал, пропорційний поточному значенню тиску у водоводе. Цей сигнал надходить на вторинний що показує й реєструє прилад, а потім у регулятор, де він рівняється із сигналом завдання. Регулятор формує два керуючих сигналу. Перший впливає на магнітний пускач , що пускає в хід виконавчий механізм. ІМ впливає на засувку водовода , що змінює його прохідний перетин. Другий сигнал надходить у схему керування насосного агрегату.

Система автоматичного регулювання витрати води в напірному водоводе містить у собі наступні пристрої:

1. Вимірювальний комплект, що складається з камерної діафрагми типуДК-2 (7-8 а), перетворювача різниці тисків типу (Сапфір - 22 ДД) (поз 7б, 8б) і вторинного приладу типу ДИСК -250 (поз.7в, 8в) - для контролю поточної витрати в напірному водоводе.

2. Регулятор типу РП - 27 (поз. 7м, 8г) і задатчик типу РЗД-2 (поз 7д,8д).

3. Перемикач режиму роботи системи «ручний / автоматичний» типу КУ -2 (поз. 7е,8е) і блок ручного керування БРУ - 1 (7ж,8ж).

4. У магнітний пускач типу ПБР-2 (7з,8з) і виконавчий механізм типу МЭО 40/63 ( поз.7і,8і).

Вплив системи на витрату здійснюється через засувки водоводов. Система може працювати як в автоматичному, так і в ручному режимі, для чого використаються, блок ручного керування. Сигнал про поточне значення витрати надходить в УСО .

Витрата води в усмоктувальних водоводах р6егулируется по сигналі з УСО. Для цього служать магнітні пускачі типу ПБР - 2 (поз. 9а,10а) і виконавчі механізми типу МЭО 40/63 (поз. 9б, 10б), які впливають на засувки усмоктувального водовода.

Контроль і сигналізація рівня дренажних вод здійснюється поплавковим рівнеміром типу УПМ-2 (поз. 9а) у комплекті з датчик^-реле типу ДУЖЭ-200М (поз. 9б), обладнаним світловою сигналізацією. Сигнал про рівень дренажних вод направляється в УСО.

Контроль і сигналізація температури підшипників приводу насоса здійснюється за допомогою вимірювального комплекту, що складає з мідного термометра опору типу ТСМ-63 (поз. 1а,2а,3а) і вторинний прилади - автоматичного врівноважені мости типу КСП-2 (поз. 1б,2б,3б), обладнаного світловою сигналізацією. Інформація про поточну температуру підшипників також направляється в УСО.

4.Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, котрі забезпечують безпеку, збереження здоров`я та працездатності людини в процесі праці.

Повністю безпечних та нешкідливих виробничих процесів не існує. Задача охорони праці звести до мінімальної вірогідності ураження або захворювання працівника з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

В дипломному проекті запроектована насосна станція II підйому, з корисною продуктивністю 61516,09 м³/доб, призначення якої подача води водоспоживачам. Насосна станція II підйому належить до 1 категорії надійності і подає воду із резервуарів чистої води у мережі населеного пункту.

У машинному приміщенні розміщаються п'ять робочих насосів марки Д1600-90. На першому рівні працює один насос, а на другому до нього підключаються ще два. На насосній станції окрім насосів встановлюється ще два резервних насоса цієї ж марки.

У приміщенні шахти встановлена місцева витяжна вентиляція. Вентиляція забезпечує відповідність повітря робочої зони вимогам діючих нормативних документів.

Приміщення автоматичного керування й побутової кімнати перебуває в наземному павільйоні, що дозволяє знизити вплив шуму.

4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів на водопровідній насосній станції.

Водопровідні насосні станції (ВНС) є одним із найважливіших елементів в системах водопостачання та водовідведення і, з погляду безпеки праці, є акумуляторами ряду специфічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Відповідно до ГОСТ 12.3.006-75 на ВНС присутні наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:

- рухомі елементи устаткування - вали електродвигунів і насосів, вантажопідйомні крани;

- падаючі предмети та інструмент - обслуговування устаткування на висоті;

- небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання в якому може відбутися через тіло людини, електророзподільні пристрої, електродвигуни;

- знижена температура повітря у виробничих приміщеннях;

- підвищена вологість повітря у виробничих приміщеннях;

- підвищеного рівня шуму і вібрацій (в машинних залах ВНС та в інших приміщеннях і спорудах, де встановлено технологічне устаткування);

- недостатньої освітленості робочої зони;

Устрій та устаткування водопровідної насосної станції, опалювання і вентиляція, протипожежне устаткування приміщень в даному проекті відповідає будівельним та санітарним нормам та забезпечує безпеку праці працюючих як у звичайних умовах, так і при аваріях.

Автоматичне керування основних споруд дублюється ручним керуванням, що забезпечує безпечну експлуатацію у випадку виходу з ладу елементів автоматизації.

4.2 Розташування ВНС

Територія ВНС огороджена, упорядкована, забезпечена зовнішнім освітленням. До всіх споруд організовано безпечний доступ як у нормативних умовах експлуатації, так і у випадках занесення споруд снігом або їх затоплення. Для ремонту агрегатів в машинному залі передбачено ремонтний майданчик, обладнаний краном мостовим електричним і достатній для розміщення всіх деталей найкрупнішого агрегату, що є на станції. Через трубопроводи та інші місця, які прокладені на підлозі станції, що є небезпечними і незручними для проходу, встановлені перехідні містки, завширшки 0,8 м, з поручнями заввишки 1м, а на спусках і підйомах добре укріплені драбини з поручнями. Драбини переходів через трубопроводи, а також до окремих майданчиків біля засувок, мають кут нахилу не більше 60 градусів.

Заглиблені приміщення сполучаються з наземними частинами і виходами з будівель по відкритих драбинах шириною не менше 0,7м з кутом нахилу не більше 45 градусів. Для приміщень завдовжки 12м і менше допускається кут нахилу драбин не більше 60 градусів.

Ширина робочих проходів, розташованих на висоті 0,8м над підлогою, або майданчиків для обслуговування ємностей складає не менше 0,6 м. Проходи і майданчики захищені на висоту не менше 1 м із зашиванням знизу на висоту 0,1м.

Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття є не менше 2,2м. Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях регулярного проходу людей є не менше 2м. Ширина проходів складає не менше 1м, коридорів - 1,4м, дверей 0,8м, сходових маршів і майданчиків -1,05м.

ВНС, що блокуються з іншими спорудами, відокремлені негорючими захищаючими конструкціями і мають безпосередній вихід назовні. З приміщень, де встановлені трансформатори і електророзподільні пристрої, передбачено окремий вихід назовні.

ВНС, заглиблені нижче за рівень землі, є надійно ізольованими від грунтових вод і затоплення поверхневими водами.

Висота машинного залу від підлоги до стелі за відсутності підйомних пристосувань складає не менше 3м. На станціях з вантажно-підйомними механізмами висота машинного залу є такою, що між низом переміщуваного вантажу і верхом встановленого устаткування забезпечується відстань не менше 0,5м.

У насосних станціях при висоті агрегатів і електроприводів засувок більше 1,4м від підлоги передбачено майданчики, містки або розширення фундаменту для їх обслуговування з огорожами.

Насосні агрегати, розподільні щити, трубопроводи, арматура, прилади, допоміжні механізми розміщені так, що до них забезпечено вільний доступ. Мінімальна ширина проходів між нерухомими виступаючими частинами устаткування складає: 1м між агрегатами при установці електродвигунів з напругою до 1000В; 1,2м - з напругою більше 1000В; 0,7 м між агрегатами і стіною в шахтних станціях; 1м - в інших станціях; 1,5м між компресорами; 2м-перед розподільчим щитом; 0,7м між нерухомими виступаючими частинами устаткування.

Експлуатація насосних станцій, проведення ремонтних або аварійних робіт організовуються відповідно до вимог Правил технічної експлуатації систем водопостачання.

Виключення з роботи, включення або виведення з резервуару насосних агрегатів або іншого устаткування без дозволу диспетчера (майстра) забороняється. Випадки становлять випадки, що загрожують безпеці персоналу або збереженню устаткування.

Категорично заборонено знімати запобіжні кожухи та інші захисні пристрої під час роботи насосних агрегатів, користуватися для освітлення факелами, ремонтувати агрегати під час роботи і гальмувати вручну рухом їх частини.

При ремонтах будь-яких агрегатів знеструмлюється устаткування, вживаються необхідні заходи проти їх мимовільного пуску і вивішуються застережливі плакати.

Перед пуском агрегатів черговий машиніст переконується у справності всіх частин та запобіжних пристроїв. Про несправності робиться запис в оперативному журналі.

4.3 Забезпечення освітленості виробничих приміщень і робочих місць

Для досягнення необхідного рівня освітлення ВНС суміщується природне і штучне освітлення. Природне освітлення передбачено бічне - через отвори в зовнішніх стінах приміщення. Коефіцієнт природної освітленості % КЕО=1,15. Для штучного освітлення застосовано освітлювальні прилади: лампи розжарювання і газорозрядні лампи. Для поліпшення освітлення безпосередньо на робочих місцях встановлено світильники відображеного світла "люцента". Економічними і сприятливими з гігієнічної точки зору є газорозрядні люмінесцентні лампи низького тиску, а саме лампи денного світла (ЛД) і денного світла з поліпшеною коліропередачею (ЛДУ). На випадок аварії передбачено аварійне освітлення (10 % від робочого), що має автономне джерело живлення.

На ВНС передбачені наступні значення висвітлення:

- при періодичному спостереженні за виробничим процесом - 50 лк;

- для допоміжних приміщень - 6лк

а)здравпункт -200 лк;

б)гардероб - 75 лк;

в)душові - 50 лк;

г)панелі приладів - 300лк.

В проходах аварійне освітлення складає 0,5-1 лк.

4.4 Вентиляція й опалення

Для підтримки необхідної температури повітря в холодний період року в приміщеннях +18⁰С, передбачена тупикова однотрубна система опалювання.

Як опалювальні прилади прийняті регістри із гладких труб.

Вентиляційні установки - пристрої, що забезпечують в приміщенні такий стан повітряного середовища, при якому людина відчуває себе нормально і мікроклімат приміщень не надає несприятливої дії на його здоров'ї. Для забезпечення тим, що вимагається по санітарних нормах якості повітряного середовища є постійна зміна повітря в приміщенні: замість повітря, що видаляється, вводиться свіже, після відповідної обробки повітря.

Проточне повітря в холодний період року підігрівається в повітронагрівачах до внутрішньої температури.

Мікроклімат робочої зони визначається такими параметрами як температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання, які, виходячи з категорії виконуваних робіт по важкості, характеристиці приміщень, по надлишках явного тепла із урахуванням періодів року (теплий, перехідний, холодний) .

Оптимальні параметри мікроклімату обрані залежно від категорії роботи згідно сезону року, наявності тепло надлишків. Відповідно до вимог Санітарних норм прийняті наступні параметри мікроклімату, зведені в таблицю 7 нормованих величин температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

4.5 Шум та вібрація

Джерелами шуму й вібрації є насосні агрегати. Шум негативно впливає на здоров'я людини, усилює стомлюваність працюючого, сприяючи тим самим виникненню травм і помилок в роботі, а також зниженню працездатності людини.

Таблиця 7 Санітарні норми мікроклімату

Для боротьби із шумом і вібрацією передбачені наступні технічні заходи:

- всі насосні агрегати й силове встаткування встановлені на фундаментах окремо від будівельних конструкцій;

- між насосом і фундаментом передбачені віброізолятори;

- вентилятори встановлені на віброізолюючих пружинах;

-патрубки що всмоктують і напірні патрубки вентиляторів відділені від вентиляційних труб м`якими вставками;

4.6 Індивідуальний захист

Працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із забрудненням, з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на роботах, виконуваних в особливих температурних умовах, видаються безкоштовно сертифікований спеціальний одяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами. Видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту по обумовлених нормах проводиться за рахунок засобів працедавця.

Застосування засобів індивідуального захисту працівників забезпечує:

- зниження рівня шкідливих чинників до величини, встановленої діючими санітарними нормами, затвердженими в установленому порядку;

- захист від дії небезпечних або шкідливих виробничих чинників, супутніх прийнятій технології і умовам роботи;

- захист від дії небезпечних або шкідливих виробничих чинників, що виникають при порушенні технологічного процесу.

Вказані вимоги, включені в інструкції з експлуатації і виробництва робіт затверджувані керівником організації.

Обслуговування агрегатів і устаткування з елементами, що обертаються, проводиться робочими, одягненими в спецодяг, жінки працюють в комбінезонах або брюках.

Спецодяг обслуговуючого персоналу, що контактує із стічною рідиною або сміттям, перуть і дезінфікують кожного тижня.

Для проведення робіт на ВНС обслуговуючий персонал отримує такий спецодяг:

- костюм бавовняний;

- рукавиці бавовняні;

- черевики кирзові;

- рукавички гумові;

- взуття спеціальне;

- куртка ватна.

Черговий комплект: рукавички діелектричні -2 пари.

Додатково видаються : чоботи гумові чергові - по 1 парі, плащ прогумлений черговий - по 1 шт.

Для захисту від шуму використовуються заглушки, протиповітряні навушники, маски або тампони зі стерилізованої вати.

5. Організації і планування роботи водопровідного господарства

5.1 Планування структури і організація керування системою водопостачання

Структура керування системою водопостачання визначається обсягами водопостачання і приймається структура керування, де на чан стоїть начальник. Будується ця структура на принципах лінійно-функціональної підпорядкованості різних підрозділів.

Основним призначенням водопровідного господарства являється надійне та безперебійне забезпечення населення міста якісною, питною водою, яка відповідає вимогам нормативних документів. Система розподілу води це частина процесу системи водопостачання, основним елементом якої є насосна станція другого підйому та водопровідна мережа міста. Якість питної води в Україні визначається ДСТУ «Вода питна» 2874-82 та Державними санітарними правилами і нормами «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання»

Розглянемо окремо насосну станцію другого підйому як структуру підприємства. Організаційна структура насосної станції другого підйому визначається сукупністю необхідних підрозділів які забезпечують роботу підприємства, що пов'язані між собою і виконують різні функції.

Для визначення необхідної структури керування системою водопостачання за [1] визначається необхідний якісний та кількісний склад робочих в залежності від продуктивності ділянок системи водопостачання.

Продуктивність насосної станції другого підйому:

Q _{н.с II п} = 897,11 л/с=3229,59 м³/добу

Норматив чисельності робочих, в залежності від продуктивності ділянок системи водопостачання приводиться в табл.. 8

Таблиця 8. Якісний та чисельний нормативний склад робочих системи водопостачання робочих