Обґрунтування технології використання дикорослих плодів (шипшини, калини, горобини) для розробки продукції з функціональними властивостями
Товарознавча характеристика дикорослої сировини. Морфологія, хімічний склад, фізіологічні властивості рослин. Асортимент страв з шипшини, калини і горобини. Розробка новітніх технології виробів з підвищеною біологічною цінністю з використанням цих плодів.
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.12.2014 |
Размер файла | 260,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таблиця 10. Порівняльна характеристика мусу «Вітамінного» з контрольним зразком (на 100 г продукту)
Вміст речовин |
Мус «Вітамінний» |
Мус «Яблучний» |
Розбіжність |
|
Білки, г Жири, г Вуглеводи, г Мінеральні речовини, мг: Са Mg P Fe Вітаміни, мг: ?-каротин В? В? С Енергетична цінність, ккал |
3,3 ? 90,2 30 18 25 9,7 19,3 0,05 0,08 109,4 385 |
0,4 ? 68,7 11 5 7 1,3 ? ? ? 1,4 273 |
+2,9 ? +21,5 +19 +13 +19 +8,4 +19,3 +0,05 +0,08 +108 +112 |
Порівняно з прототипом, новий вирір має підвищену харчову та біологічну цінність.
Мус «Вітамінний» містить у 10-15 разів більше мінеральних речовин та у 10-20 разів більше вітамінів. А саме Са - 30 мг./100г. продукту, Mg - 18 мг., Р - 25 мг., Fe - 9,3 мг. Щодо вітамінів, то у новому виробі міститься і ?-каротину - 19,3 мг., В1 - 0,05 мг., В2 - 0,08 мг., С - 109,4 мг., що значно вище ніж у виробі, виготовленому за традиційною рецептурою.
Таблица 13 Технологічна експертиза виробництва мусу «Вітамінного»
№ п/п |
Операція |
Технологічний режим |
Сутність та призначення процесу |
|
1 |
Заморожування калини |
t = -4 ? -6 ?C |
розпад гликозіду вибурнину, видалення гіркого присмаку |
|
2 |
Відтаювання |
t = 18 ? 20 ?C ?= 30 хвилин |
розпад гликозіду вибурнину. Розм ?якшення плодової тканини |
|
3 |
Промивання сировини |
водою t = 18 ? 20 ?C |
видалення забруднень |
|
4 |
Подрібнення сировини до пюреподібного стану |
через сито з діаметром отворів 1мм. |
надання сировини необхідної консистенції для подальшого використання в технологічному процесі |
|
5 |
Розчинення солі у воді |
t води = 18 ?С співвідношення солі та води 2:100 |
отримання розчину для подальшого використання у технологічному процесі |
|
6 |
З ?єднання розчину солі та пюре |
співвідношення розчину та пюре 1:50, t р-ну = 18 ?С |
отримання рецептурної суміші для виготовлення пасти |
|
7 |
Нагрівання пасти |
t=95-98 ?C ?=5-7хвилин |
остаточне розщеплення гликозидів, що надають гіркий смак. Окиснення антоціанів. Перехід протопектину у розчинний пектин |
|
8 |
Повторне протирання |
через сито з діаметром отворів 1 мм |
надання потрібної консистенції |
|
9 |
Охолодження |
t охолодженої суміші = 40 ?С, ?=30-40 хвилин |
надання необхідної t для подальшого використання |
|
10 |
Замочування желатину у воді |
t води = 18-20 ?С, ?=60-90 хвилин |
набрякання білкових молекул внаслідок гідратації |
|
11 |
Розчинення желатину |
t = 40 ?С, ?=1-2 хвилини |
отримання розчину, який при охолодженні утворює гель |
|
12 |
З ?єднання усіх компонентів (пасти з плодів, цукру, розчину желатину) |
t пасти =40 ?С |
процес гелеутворення внаслідок гідратації желатину та пектину |
|
13 |
Короткочасне охолодження |
t = 5-10 ?С, ?=5-10 хвилини |
ущільнення студню внаслідок переходу рідкої фази в гелеподібну |
|
14 |
Збивання |
? збивання = 5 хвилини |
надання мусу піно образної структури, аерація |
|
15 |
Остаточне застигання |
t = 5-10 ?С, ?=30 хвилини |
зміцнення структури мусу |
5. Контроль якості страв
Уся сировина повинна відповідати діючим стандартам.
Шипшина -
Горобина - Відповідає ГОСТ;
Калина -
Сіль - ДСТУ 3583-97;
Цукор - ДСТУ 2317-93;
Вода - ГОСТ 2874-82;
Желатин - ГОСТ 11293-83;
Збиті вершки - Відповідає ГОСТ.
Із фізико-хімічних показників формуються наступні:
- масова частка редуцирующих цукрі не повинна перевищувати 20 %;
- загальна кислотність не повинна перевищувати 10-15%;
- масова частка золи, нерозчинної в 10%-му розчині HCl не повинна перевищувати 0,05%
Усі фізико-хімічні показники вимірюються лабораторним шляхом.
При експертизі контролюються наступні показники:
- консистенція: піно подібна;
- смак: яскраво виражений, без сторонніх присмаків;
- запах: властивий сировині;
- колір: яскраво виражений.
Для отримання якісної продукції необхідно дотримуватися наступних умов: кількість студнеутворювача (в даному випадку желатину) не повинна бути менше ніж 2,5% від загальної маси сировини. При меншій кількості желатину студень утворюється слабкий, а при підвищеній кількості - студень стає затягнутим, надмірно міцним, що погано впливає на консистенцію виробу. При розчиненні желатину t нагрівання не повинна перевищувати 40 ?С, адже при t більше 40 ?С трапляється денатурація білкових молекул, внаслідок чого процес гелеутворення може не відбутися. При нагріванні пасти більш ніж 7 хвилин починається руйнування вітамінів, що негативно впливає на біологічну цінність виробу. При застиганні виробу, t в приміщені не повинна перевищувати 10 ?С. Циркуляція повітря покращує процес застигання мусу. Отже для отримання виробу, який відповідає усім вимогам, необхідно суворо дотримуватися технологічних режимів та вимог до складання рецептури.
6. Висновки по роботі
Метою даної курсової роботи було обґрунтування технології використання дикорослих плодів (шипшини, калини, горобини) для розробки продукції з функціональними властивостями. У якості прототипу був обраний мус «Фруктовий». Додавання пасти «Вітамінної» дозволило отримати новий виріб з підвищеною біологічною цінністю та функціональними властивостями.
У роботі зроблена спроба узагальнити дані про раціональне використання деяких дикоростучих рослин Донецького регіону - шипшини, калини та рябини. Вони проявляють фізіологічну та антиоксидантну активність і можуть бути використані при виготовленні різних страв і виробів при лікувальному та раціональному харчуванні.
Раціональне харчування забезпечує організм людини всіма необхідними нутрієнтами, і він нормально розвивається, захищається від несприятливих впливів, адаптується до умов навколишнього середовища, бореться з інфекціями, з передчасною старістю, забезпечує активне довголіття.
Тому розробка и обґрунтування наукових основ харчування й завдань, що звідси витікають, - розширення асортименту харчових продуктів і поліпшення їхньої якості - є дуже актуальними. Сучасні погляди на якість продуктів харчування стосуються поліпшення не тільки органолептичних властивостей, енергетичної цінності, а насамперед підвищення вмісту у продуктах харчування біологічних компонентів і цілого комплексу фізіологічно активних та незамінних речовин, до яких належать не тільки амінокислоти і вітаміни, але й жирні ненасичені кислоти та мікроелементи.
Тому тим, хто займається розробкою нових технологій виробництва продуктів харчування, необхідно всебічно вивчати хімічний склад і біохімічні властивості сировини, знати вплив на ці властивості видів або сортів рослин, умов їх вирощування й режиму наступної переробки. На кожному етапі механічних, термічних і фізичних способів технологічної обробки сировини й одержання готової продукції необхідно контролювати її біохімічні зміни.
Зниження рівня здоров'я і зростання захворюваності населення внаслідок ряду об'єктивних причин, серед яких найважливішими є погіршення екологічних умов, інтенсифікація ритму життя, зниження соціальної захищеності населення, збільшує значимість глибокого вивчення харчової цінності і можливості використання в харчуванні різних дикорослих рослин.
Отже можна зробити висновок, що використання дикорослої сировини дозволяє отримати вироби з функціональними властивостями які можна рекомендувати в якості проф. харчування широких шарів населення.
Література
1. Шубін О.О. «Споживні властивості шипшини Донецького регіону». //Вісник ДонДУЕТ. - 2004 - №1 - стр. 21-22;
2. Використання дикорослих Донецького регіону в харчуванні: Морфологія /Шубін О.О., Коршунова Г.Ф., Дуленко Л.В., Гніцевич В.А. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004 - 192 с.;
3. Коршунова Г.Ф. «Використання дикорослої сировини Донбасу в якості біологічно активних добавок». //Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини. - 2005 - стр. 181-183;
4. Ростовський В.С. «Використання радіопротекторних властивостей нетрадиційних ягідних культур при розробці технологій солодких страв». //Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія «Технічні науки» - 2002 - №3 - стр. 93-96;
5. Шанина Е.В. «Минеральный состав биомассы ROSA ASICULARIS LIND» //Известия ВУЗов. Пищевая технология - 2005. - №2 - №3 - стр. 47-49;
6. Шубін О.О. «Плоди шипшини коричної як добавка до різних страв». //Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини. - 2005 - стр. 252-253;
7. Шубін О.О. «Перспективи використання горобини червоноплідої в харчуванні» //Обладнання та технології харчових виробництв. - Вип. 9 - стр. 2003 - 203-208
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Використання дикорослої сировини в консервній промисловості. Консерви з дикорослих плодів і ягід: технологія виробництва, показники якості. Кондитерські вироби на основі ягід. Напівфабрикати та безалкогольні напої. Швидкозаморожена дикоростуча сировина.
курсовая работа [21,5 K], добавлен 07.11.2014Моніторинг технології виробництва. Аналіз рецептури, асортименту та технологічного процесу приготування пельменів з підвищеною біологічною цінністю з додаванням моркви. Обґрунтування режимів обробки продуктів. Діагностика основних показників якості.
курсовая работа [97,7 K], добавлен 02.06.2011Обґрунтування доцільності використання рослинної клітковини, олії з насіння льону, пюре з ягід калини, обліпихи та кизилу в технології паштетів функціонального призначення. Ефективність використання рослинної сировини в паштетах та її вплив на здоров’я.
статья [227,1 K], добавлен 14.09.2013Розробка нових технологій зберігання плодової та овочевої продукції, які сприятимуть затриманню старіння і відмирання плодів. Забезпечення збереженості хімічного складу і товарної якості продукції. Пріоритетні технології зберігання плодів та овочів.
статья [31,0 K], добавлен 11.09.2017Хімічний склад, харчова та біологічна цінність страв з м'яса. Аналіз асортименту м'ясних страв в українській національній кухні. Сучасні напрямки в розробці фірмової продукції для ресторанів. Розробка рецептур та технології фірмових страв з м'яса.
курсовая работа [193,9 K], добавлен 25.04.2012Особливості технології виробів з дріжджового тіста. Характеристика та хімічний склад насіння льону. Аналіз рецептурного складу та технології виробу-аналога. Розроблення технологічних карток і схем визначення показників якості розробленої продукції.
курсовая работа [342,7 K], добавлен 18.02.2014Збагачення хліба мінеральними речовинами i вiтамiнами, волокнами, молочними продуктами, фруктовими та овочевими добавками. Водорості як джерело бiологiчно активних речовин. Хімічний склад насіння льону, його харчова цінність для збагачення хліба.
дипломная работа [300,5 K], добавлен 19.06.2014Техніко-економічне обгрунтування будівництва заводу. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів. Хімічний склад і харчова цінність томатів, абрикосів. Технологія виробництва консервів. Органолептичні та фізико-хімічні показники готової продукції.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 02.09.2015Сучасні технології виготовлення харчових продуктів. Способи розробки функціональних продуктів. Добір і використання в рецептурах природної сировини, багатої на біологічно активні речовини. Використання масла промислового люпину та плодів актинідії.
статья [13,7 K], добавлен 04.04.2013Асортимент холодних солодких страв, їх харчова і біологічна цінність. Характеристика сировини. Сучасні напрями удосконалення технології виготовлення десертної продукції. Вимоги до її якості. Розробка технологічних карт виробництва холодних десертів.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 18.06.2014