Прянощі і приправи

Потреба людини у харчових речовинах (формула збалансованого харчування). Необхідні мінеральні речовини, мікроелементи і вітаміни, що постачаються в організм приправами та прянощами, їх використання в кулінарії та вплив на формування смаку продукції.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.03.2010
Размер файла 47,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Естрагон з тим'яном

Стебла і листі в кулінарії застосовують для приготування соусів, супів, ним ароматизують оцет, застосовують для засолу огірків. При приготуванні розсольників, щі борщів (особливо з квашеною капустою); 0,015г на порцію

Перець духмяний

За зовнішнім вигляд духмяний перець нагадує чорний; горошини духмяного перцю темно-коричневого кольору.

Духмяний перець на відміну від чорного має більш сильний пряний аромат, що нагадує аромат гвоздики з корицею, а також має меншу “пекучість”.

Духмяний перець доцільно розмелювати безпосередньо перед використанням, тому що його найбільша цінність - аромат - при зберіганні в порошку значно знижується. Якщо мелений духмяний перець потрібно зберігати, то обов'язково в скляній тарі з притертою кришкою.

Використовують духмяний перець в маринади, супи заправні, соуси до страв із риби, птиці, дичини, до м'яса диких тварин (0,5г на порцію)

Розм'якшувачі м'яса

Розм'якшувачами м'яса називають харчові речовини, що добавляються до м'яса для підвищення якості готової продукції і скорочення термінів теплової обробки при виготовленні м'ясних страв. До таких речовин відносяться органічні кислоти, фосфати і протеолітичні ферменти.

На підприємствах громадського харчування в якості розм'якшувачів жорсткого м'яса можна використовувати органічні кислоти, протеолітичні ферменти.

Кислоти. Харчові кислоти відвіку застосовують у кулінарній практиці як разм'якшувачі жорсткого м'яса. Наприклад, призначене для смажіння м'ясо маринують. Порційні і дрібнокускові напівфабрикати, приготовлені відповідно до чинних технічних умов і технологічних інструкцій, з'єднують із маринадом у співвідношенні 10:1, попередньо охолодженим до 2-3°С (складають у керамічний або емальований посуд і витримують при 4- 6 С). Тривалість маринування залежить від жорсткості м'яса: баранину, призначену для смажіння шашликів, витримують у маринаді 4г, м'ясо диких тварин (лося, кабана й ін.) - від 1 до 4 діб.

Для приготування маринаду у воду кладуть сіль, цукор, доводять до кипіння, добавляють лавровий лист, перець горошком, кип'ятять 5 хв, після чого добавляють кислоту, знімають із вогню, прохолоджують до кімнатної температури і поміщають у холодильник. J

Рецептури маринадів (на 1л в г):

1) сіль--20, цукор 20, перець - 1, лавровий лист - 2, оцет 3%-ний - 520, вода 520;

2) сіль--20, цукор - 30, перець - 1, лавровий лист, кислота лимонна (винна) кристалічна - 20, вода--1000

Цукор добавляють у маринад для зм'якшення різко вираженого кислого смаку, що набуває м'ясо у процесі маринування. Кухарська сіль у маринаді відіграє роль не тільки смакової речовини, але також сприяє одержанню більш соковитого смаженого м'яса, підвищуючи спроможність м'язових білків утримувати вологу.

Механізм розм'якшення м'яса кислотами полягає в тому, що в процесі маринування в кислому середовищі колагенові волокна м'яса набухають. Ступінь набрякання колагену тим вища, чим нижче рН середовище, у якому витримується м'ясо, тобто чим далі рівень рН від ізоелектричної точки колагену.

Колаген, що набух денатурується при більш низькій температурі, і, отже, при більш низьких температурах починається його дезагрегація до глютину. У результаті цього в процесі смажіння маринованого м'яса кількість розщепленого колагену в ньому збільшується в 1,5-2 разу в порівнянні зі звичайним немаринованим.

Іншим прикладом використання харчових кислот для розм'якшення м'яса є додавання томата-пюре, сухих вин і інших приправ, що містять кислоти, до м'яса в процесі тушкування.

Ефект, що розм'якшує, залежить від активної кислотності розчину, що вимірюється розміром рН, і природи кислоти. По спроможності прискорювати гідротермічну дезагрегацію колагену харчові органічні кислоти можна розташувати в послідовності: аскорбінова, винна, щавлева, лимонна, оцтова, молочна.

Рецептури маринадів і норми закладання продуктів, що містять кислоти, при тушкуванні м'яса вироблені багаторічним досвідом кулінарів і грунтуються на органолептичних показниках готових страв.

Ферменти

Для разм'якшення жорстких частин туш великої рогатої худоби застосовуються протеолітичні ферменти (спроможні розщеплювати білки до амінокислот і пептидів). Механізм розм'якшення м'яса заснований на ферментативному гідролізі колагену. Більшість протеолітичних ферментів не здатне розщеплювати нативний колаген, вони можуть впливати тільки на денатурований колаген. Теплова денатурація колагену м'яса відбувається в інтервалі 60-70 С. Тому в якості розм'якшувачів м'яса можуть бути використані ферменти з високим температурним оптимумом дії, що зберігають активність при зазначених температурах. Таким вимогам задовольняють фермент папаїн, що виділяється з недоспілих плодів динячого дерева, ферменти, що утримуються в плодах і листі інжиру, ананасу. Добре розм'якшує м'ясо анкреатин-ферментний препарат, що виробляється із підшлункової залози м'ясопромислових тварин. Ресурси рослинної і тваринної сировини, придатної для одержання ферментів, обмежені. Тому найбільше перспективним з економічною точкою зору є виробництво мікробних ферментів.

Висновки

В раціональному харчуванні мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни мають не менше значення, ніж білки, жири, вуглеводи. Так само, як при нестачі основних харчових речовин, при дефіциті мінеральних речовин і мікроелементів виникають специфічні порушення, що приводять до характерних захворювань.

Значну кількість мінеральних речовин (натрій, кальцій, калій, фосфор, магній, залізо) містять такі пряні рослини, як хрін, кріп, часник. Надходження натрію в основному забезпечує споживання солі.

Мікроелементи (мідь, марганець, цинк, кобальт, молібден, нікель, фтор, йод) забезпечують такі прянощі і приправи, як кріп, хрін, щавель, петрушка, часник, цибуля та інші ароматичні трав'янисті рослини.

Прянощі і приправи забезпечують надходження необхідної кількості мінеральних речовин і мікроелементів, вітамінів в організм людини. Крім того, використання прянощів, приправ, спецій, розрихлювачів дозволяє

покращати основні характеристики харчових продуктів,

забезпечити краще засвоєння і метаболізм харчових речовин в організмі людини завдяки наявності природних каталізаторів обмінних процесі, в якості яких виступають різноманітні насичені і ненасичені жирні кислоти, незамінимі амінокислоти, органічні кислоти, вітаміни;

покращати смак і аромат готових страв, надати їм неповторність і оригінальність навіть при використанні звичайних продуктів;

зелень петрушки, селери, любистку значно покращує зовнішній вигляд холодних страв і закусок, других гарячих страв, бульйонів.

Помірна кількість прянощів і приправ не тільки сприятливо впливає на смак їжі, але, впливаючи на організм і збільшуючи виділення травних соків, забезпечує більш повне її засвоєння. Це корисно для здорової людини, а для людей, які мають хронічні захворювання, зайва кількість прянощів шкідлива, через те, що подразнює органи травлення. В дієтичному харчування прянощі і приправи застосовуються обережно, для смаку і такі, які не мають яскраво вираженої подразнюючої дії.

В кулінарії приправи і прянощі широко застосовуються для покращання смаку і аромату, а інколи і кольору їжі. Крім того слід відзначити, що багато прянощів широко застосовують також в харчовій промисловості, медицині, парфумерній промисловості.

Література

1. Лучкина Н.Н. Вкусовые продукты. - М.: Экономика, 1977г

2. Петровский К.С. Гигиена питания. - М.: Медицина,1971

3. Покровский А.А. Беседы о питании. - М.: Экономика, 1964. -285с.

5. Смоляр В.И. Рациональное питание.- Киев: Наукова думка,1991.-368с

4. Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания. - М.: Экономика,1982

5. Химический состав пищевых продуктов: Под ред. Скурихина И.М. и Волгарева М.Н.- М.: Агропромиздат, 1987 - 1989

6. Справочник технолога общественного питания. - М.: Эеономика, 1977


Подобные документы

  • Фізико–хімічні властивості та класифікація тонізуючих напоїв: мінеральні води, чай, кава, какао, квас. Визначення їх якості та вплив на організм людини. Асортимент, технологія і особливості приготування тонізуючих напоїв, дослідження смаків споживачів.

    дипломная работа [404,9 K], добавлен 10.03.2010

  • Одним із основних напрямків де використовується молоко є виробництво масла. Основною вимогою до коров’ячого масла як харчового продукту є відповідність його формулі збалансованого харчування характеризуючого потреби людини в енергії і харчових речовинах.

    курсовая работа [69,9 K], добавлен 12.05.2009

  • Вміст мікроелементів у хлібних виробах. Добова потреба людини у мінеральних речовинах. Покриття добової потреби людини в основних мінеральних речовинах при споживанні 300 г хліба. Досвід збагачення хлібобулочних виробів залізом, магнієм та цинком.

    реферат [32,6 K], добавлен 15.12.2013

  • Характеристика процесу підготовки фахівців в Національному університеті харчових технологій. Географія підприємств України, що спеціалізуються на виробництві оздоровчих продуктів. Формування тижневого індивідуального раціону оптимального харчування.

    отчет по практике [346,9 K], добавлен 05.11.2015

  • Тип і традиції харчування як результат тривалого, історичного пристосування організму до певного виду їжі. Основні теорії харчування: антична, збалансованого та адекватного харчування. Етнографічні особливості харчування. Харчові настанови різних релігій.

    дипломная работа [3,8 M], добавлен 28.11.2010

  • Вимоги до раціонального харчування та класифікація аліментарних захворювань. Особливості харчування населення в Україні. Розробка генетично модифікованих продуктів, їх екологічні та харчові ризики. Соки-фреш та вплив вітамінів на організм людини.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 24.01.2011

  • Державна політика в галузі здорового харчування. Визначення безпечності консервованої продукції та сировини для неї. Класифікація шкідливих і чужорідних речовин в консервуванні та основні шляхи їх надходження. Харчові концентрати і їх епідемічна безпека.

    курсовая работа [541,9 K], добавлен 18.12.2010

  • Вплив якості продуктів харчування на рівень життя та соціальну активність людини. Екологія харчування як елемент національної безпеки. Перспективи розвитку ринку екологічно чистої продукції в Україні. Розвиток світового ринку органічної продукції.

    реферат [41,9 K], добавлен 12.02.2017

  • Антична теорія харчування. Теорія збалансованого та адекватного харчування. Вегетаріанство, лікувальне голодування, роздільне харчування. Концепція індексів харчової цінності та "живої" енергії. Особливості національних кухонь. Історія української кухні.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 28.11.2010

  • Вплив неякісного харчування на стан здоров’я та смертність населення України. Класифікація забруднюючих речовин харчових продуктів. Основні принципи лікувального харчування. Методика оцінки раціонів харчування з урахуванням медико-екологічних чинників.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 26.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.