2. Охолодження молока на охолоджувачах ООУ - 25 до 6⁰2⁰С. Контроль температури ТС - 4 і мостом КСМЗ - П.

3. Сепарування молока на сепараторах Ж-ОСН-С при температурі 40-45 ⁰С. Контроль температури ТС-4.

4. Нормалізація молока по жиру в резервуарах Г6ОМТ-25 методом наводки, змішування знежиреного молока, що зберігається при температурі +4 +6⁰С в резервуарах Г6ОМТ-25 з незбираним молоком з таким розрахунком, щоб масова доля жиру в готовому продукті відповідала вимогам технічної документації на даний продукт.

5. Охолодження знежиреного молока до температури 42⁰С на пастероохолоджувальній установці ОП2-У15 №2, контроль температури мостом КВГ-503.

6. Пастеризація суміші на пастероохолоджувальній установці ОП2-У15 №1 при температурі 802⁰С з витримкою 10-20сек. Охолодження до температури заквашування.

7. Заквашування. Контроль температури пастеризації мостом КВГ-503. Передача суміші в ванни ВК-2,5 для сквашування.

8. Сквашування суміші в ванна ВК-2,5 протягом 6-10 годин до утворення згустку дротовими ножами на кубики розміром 2 ? 2 ? 2 см, кислотність сироватки рН 6,3. Контроль кислотності згідно нормативних документів.

Засоби автоматизації розміщують відповідно до організаційної структури управління, елементами якої є вибраний пункт управління. Технічні засоби локальної технологічної автоматики і розміщуються на щитах та пультах, які встановлюють безпосередньо у виробничих окремих приміщеннях.

Щити автоматики в цеху розміщені зручно для обслуговування, достатньо освітлені, захищені від впливу вологи, пилу, технологічних продуктів, хімічних речовин та механічних пошкоджень.

6. Заходи з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики

Заходи безпеки за умови реконструкції технологічної лінії виробництва сиру кисломолочного на ВАТ “Сумський молокозавод”.

Згідно законодавства “Про охорону праці”, а також “Кодекс законів про охорону праці” на підприємстві повинні бути створені умови праці, які б здійснювати б захист робітників від травматизму і шкоди їх здоров'ю з боку різних небезпечних факторів.

Охорона праці на ВАТ “Сумський молокозавод” організована на підставі юридичних документів, а саме колективного договору, розпоряджень голови правління, інструкцій з виконання правил роботи. Правила охорони праці поширюються на всіх працівників.

На підприємстві управління охороною праці здійснює голова правління, а в підрозділах - начальники цехів, майстер. На заводі в службі охорони праці, яка забезпечує контроль відповідного стану праці та безпеки на підприємстві, проводить заходи з охорони праці і контролює проведення відповідних інструктажів.

Перед впровадженням виробництва кисломолочних продуктів необхідно визначити нові небезпечні ситуації, що можуть виникнути в процесі виробництва за допомогою логічного моделювання. Джерелом пошкодження може бути будь-який з технологічних процесів. Для застереження від нещасних випадків саме і розроблена логічна схема, яка наведена нижче.

Проектом передбачається впровадження у виробництво нової технології виробництва кисломолочних продуктів. Технологічний процес виробництва йогурту з наповнювачем калини звичайної з медом складається з таких основних технологічних операцій: приймання молока, нормалізація, очищення, гомогенізація, пастеризація, охолодження, внесення закваски, сквашування, перемішування суміші, паралельно приймання наповнювачів, приготування наповнювачів, потім внесення наповнювачів охолодження продукту, фасування та зберігання.

Приймання молока на підприємстві здійснюють згідно з ДСТУ 3662-97, яке приймають по відповідній масі і якості, які встановлюються лабораторією підприємства. Прийняте молоко очищають шляхом фільтрації на установці для очищення молока або на відцентровому молокоочиснику. Потім молоко підігрівають і направляють на сепаратор-вершковідокремювач для отримання знежиреного молока і вершків.

Нормалізація проводиться з урахуванням фактичної масової частки жиру і коефіцієнт нормалізації.

Нормалізована суміш направляється на пастеризацію у пастеризатори, яка дуже важлива при виробництві кисломолочних продуктів.

Теплова обробка поєднується із гомогенізацією, яка поліпшує консистенцію кисломолочного продукту та запобігає відокремленню сироватки. Потім молоко негайно охолоджується до температури заквашування в пластинчастих охолоджувачах. Потім суміш перекачують у резервуар для сквашування і вносять закваску в кількості 5 % об'єму заквашу вального молока.

Сквашене молоко охолоджують до оптимальної температури не вище 8 °С для уповільнення молочно-кислого бродіння.

Після охолодження продукт протягом 5 - 12 год витримують у холодильній камері для дозрівання.

Робота на обладнанні для виробництва кисломолочних продуктів пов'язана з небезпекою виникнення аварій і травмування працівників. Для попередження і запобігання виникненню нещасних випадків при виробництві даного продукту складемо логічну схему виробничих небезпек при виробництві, яка вказана нижче.

Таблиця 6.1. Логічна схема виробничих небезпек при виробництві кисломолочних продуктів

Аналізуючи схему логічного моделювання видно, що найбільш поширеними небезпечними умовами на виробництві, які можуть призвести до аварій є - незадовільний стан обладнання, відсутність знань і навичок обслуговуючого персоналу, необережність, несвоєчасний інструктаж та незадовільний стан робочого місця, несправність контролюючих приладів. Отже, доцільно розробити комплекс заходів безпеки і рекомендувати їх до практичного застосування на підприємстві для їх виникненню, запобіганню, контролю. А саме:

· перед початком роботи працівник повинен оглянути та перевірити робоче місце, прибрати всі зайві предмети, переконатися в справності основних вузлів обладнання, а також перевірити його роботу на холостому ходу;

· під час експлуатації обладнання: пастеризаторів, пароварильних котлів і машин для миття - слід контролювати тиск пари, систематично перевіряти запобіжні пристрої, дотримуватись обережності під час зливання гарячих продуктів;

· не залишати працююче обладнання без нагляду;

· не дозволяється одягати на ходу привідні паси на шківи, пастеризаторів, сепараторів, двигунів, контрприводів і трансмісій без використання механічних пасонадівачів або простих безпечних наводок; застосовувати каніфоль, порошки, пасти та інші речовини для зменшення сковзання паса під час руху трансмісії не дозволяється; не проводити ремонт, наладку і змащування обладнання без його зупинки;

· в цехах і дільницях, де експлуатують технологічне обладнання з підвищеним рівнем небезпеки, біля кожної такої машини та апарату вивісити на помітних і доступних місцях інструкції по безпечному технічному обслуговуванню та догляду за ними, а також інструкції по наданню першої допомоги при нещасних випадках; не допускати до роботи некваліфікованих працівників, які недостатньо обізнані в питаннях експлуатації обладнання;

· по закінченню роботи все обладнання повинно бути від'єднано від електромережі; обладнання, апаратура, інвентар, молокопроводи після закінчення роботи повинні підлягати мийки та дезінфекції; під час миття технологічного обладнання не допускати потрапляння води на електродвигуни та інші електротехнічні пристрої та прилади;

· слідкувати за дотриманням працівниками правил особистої гігієни і підтримуванням чистоти робочого місця; приміщення повинні бути чистими і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам;

· не допускати до роботи на технологічному обладнанні осіб, що з'явились на роботу в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;

· проводити навчання працівників щодо дій в надзвичайних ситуаціях та при аварії, щодо надання першої долікарської допомоги; своєчасно комплектувати аптечки та протипожежні пункти;

· протипожежний захист передбачає: максимально можливе застосування негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів; ізоляцію горючих середовищ; організацію пожежної охорони на підприємстві і евакуацію людей.

Підводячи підсумки, можна зауважити: необхідно дотримуватись розроблених вимог, що дозволить підтримувати охорону праці на досить високому рівні, на підприємстві створені безпечні умови праці, які за умови реконструкції цеху знаходяться на належному рівні, питання з охорони праці потребують постійної уваги з боку голови правління, спеціалістів, а також самих працівників.

Необхідно забезпечувати введення електроустаткування пристроїв, для контролю стану ізоляції і засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження, що в подальшому призведе до небажаної кількості травматизму.

Своєчасна перевірка знань у робітників з питань технічної, пожежної безпеки та санітарії, допоможе уникнути небезпечних ситуацій. Слід контролювати працюючих на дотримання виробничих інструктажів та технологічних режимів.

До того ж, на підприємстві обов'язково здійснюється планування заходів з охорони праці:

перспективне;

поточне;

комплексне.

Запропоновані заходи допоможуть знизити виробничі травматизм, покращити умови праці на підприємстві, а також організацію охорони праці, що в свою чергу позитивно відобразиться на якості готової продукції та репутації підприємства.

У приміщенні «Сумський молочний завод» застосовується природне бокове освітлення через вікна. У вечірні часи або при недостатньому природному освітленні застосовується штучне освітлення. Воно створюється штучними джерелами світла і поділяється на робоче, евакуаційне, охоронне. У робочих цехах люмінесцентні лампи ЛД-40.

Підводячи підсумки, можна зауважити: необхідно дотримуватись розроблених вимог, що дозволить підтримувати охорону праці на досить високому рівні, на підприємстві створені безпечні умови праці, які за умови реконструкції цеху знаходяться на належному рівні, питання з охорони праці потребують постійної уваги з боку голови правління, спеціалістів, а також самих працівників.

7. Заходи з охорони навколишнього середовища

Сумська область розташована в північно-східній частині України. За площею займає 16 місце в Україні. З півночі на південь область простягнулась на 200км, із заходу на схід - 170км. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході - Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498км її межі збігаються з російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії.

Загальна площа Сумщини становить 2383,2тис. га, в тому числі 1709,2тис. га сільськогосподарських угідь - 72% від загальної площі, з яких 1246,7тис. га рілля - 52%. 457тис. га, або 19% - ліси та лісо вкриті площі. Лісистість по Україні складає 15,6%. Стан насаджень основних лісо твірних порід області вважається нормальним.

По території області протікає 165 річок. Найбільші з них - Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. В межах області розташовані 33 великих озера та більше 1600 ставків і водоймищ. За індексами сумарної забрудненості та токсикологічні властивості та санітарні режими річок, поверхневі води області мають помірний ступінь забрудненості.

Сумщина відноситься до енергодефіцитних регіонів України, потреба в електроенергії за рахунок власних генеруючих потужностей задовольняється тільки на 16%. Тому особлива увага в області приділяється створенню механізмів реалізації державних та обласних програм енергозабезпечення, формуванню сприятливого середовища для економного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Позитивні зміни в економіці області суттєво не змінили якісні показники стану довкілля. І хоча деяке поліпшення у системі екологічних показників можна прослідкувати, ситуація в галузі безпеки довкілля продовжує залишатися складною.

Сумський молокозавод розпочав свою діяльність у 1924 році, у пристосованому дерев'яному приміщенні з виробничою площею 300м³. За добу завод переробляв 6 тонн молока. Асортимент продукції, яку випускали був невеликий.

У зв'язку з бурхливим розвитком промислового міста, будівництвом нових заводів хімічної промисловості і важкого машинобудування значно збільшилось населення міста, зросла потреба в молочних продуктах. У 1985 році потужність заводу зросла з 67 тон/зм до 100 тон/зм.

На даний момент Сумський молочний завод займає площу 6 га землі. Завод складається з трьох основних корпусів, які передані в експлуатацію.

Сумський молочний завод за рівнем забруднення навколишнього середовища є нормовано-чистим, це означає, що викиди заводу в атмосферне повітря, відходи і їх об'єм строго лімітовано і контролюється відповідними інстанціями.

Тверді побутові відходи передаються по договору №668 від 15.05.01р. “Сумикомунтранс” згідно закону України від 5.03.98 р. Планова кількість відходів 175т/рік. Клас небезпеки ІV.

Утилізація рідких горючих нафто-відходів. Ці відходи використовують як резервне паливо для котельні. Зберігаються відходи у металевій герметично закритій ємності. Горючі відходи мають ІІ клас небезпеки. Планова кількість 10,5 т/рік.

Технологія переробки передбачає безвідходне виробництво. На молокозаводі встановлено сучасне обладнання для переробки молока.

До допоміжного виробництва відносяться: котельня (забезпечення парою), компресорний цех (забезпечення холодом), енергопостачання, водопостачання, каналізація та майстерні.

1. Паропостачання. Забезпечення виробництва парою, гарячою водою відбувається за рахунок роботи власної котельні, яка працює на природному газі. Це екологічно вигідне паливо, так як викид шкідливих речовин у атмосферу невеликий.

2. Холодопостачання. Забезпечення заводу холодом відбувається за

3. рахунок власної аміачної компресорної, що знаходиться в допоміжному корпусі. Компресорна працює цілодобово. Продуктивність цеху залежить від температури навколишнього середовища та потреб заводу у холоді.

4. Енергопостачання. Забезпечення заводу електроенергією здійснюється від міської електромережі через підстанцію 110/6 “Октябрьская”. Розрахункова споживча потужність виробництва - 5104 кВт. На території заводу знаходиться дві двох трансформаторні підстанції. Норма витрат електроенергії на продукцію з незбираного молока становить 12,6 кВт/т.

5. Водопостачання. Водопостачання підприємства передбачено від міського водопроводу. Вода використовується на господарсько-питні і виробничі потреби. Вода на завод поступає по двом вводам та збирається в спеціальні резервуари, які передбачені для створення запасу води. Загальний об'єм резервуарів становить 1000 м³.

6. Господарсько-побутові та виробничі стічні води поступають на міські очисні споруди, де воду очищують від забруднень. Споживання води заводом становить:

- питна вода - 1569 м³ за добу;

- оборотна вода - 9693 м³ за добу;

- водопровід стічної води - 1265м³ за добу;

- потребує очистки - 890 м³ за добу;

- не потребує очистки - 375 м³ за добу.

На підприємстві постійно досліджують якість питної води. Для визначення якості води проводять аналіз на запах, присмак, кольоровість, рН, окислення, вміст нітритів, хлоридів, заліза.

7. На заводі існує два види каналізації: ливнева та загальна виробничо-фекальна. Ливнева каналізація використовується для відведення дощових і стічних вод. Загальна виробничо-фекальна каналізація виводе воду, яку використали для мийки обладнання, вона містить луги і кислоти, відходи підприємства, фекалії. В системі каналізації заводу розміщено 11 очисних колодязів.

В системі освітлення приміщень заводу використовуються люмінесцентні лампи денного освітлення. Ці лампи утворюють такі відходи: ртуть, скло, тверді відходи; клас небезпеки І.

При використанні транспорту утворюються такі відходи: шини та акумулятори. Відпрацьовані шини мають ІV клас небезпеки, відносяться до твердих та горючих відходах. Відпрацьовані акумулятори - І клас небезпеки, тверді, горючі, свинець, сірчана кислота.

Основна сировина, молоко, на Сумський молокозавод поступає у сільських господарств та від приватного населення. Для одержання молока високої якості потрібно не тільки правильно годувати тварин, а й дотримувати санітарно-гігієнічних умов на фермах. Порушення їх призводить до високої бактеріальної забрудненості, яке є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів. Молоко перевозять в спеціальних автоцистернах. Молоко в них добре зберігається в дорозі.

Молоко, яке поступає на молокозавод супроводжується накладною і якісним посвідченням. Від кожної партії молока відбирається середня проба, по якій визначають основні показники якості.

Лабораторія, для проведення бак аналізів, складається з двох відділів: бокс і передбоксник. Передбоксник необхідний для проведення допоміжних робіт, зберігання реактивів та санітарного одягу. Бокс оснащений бактерицидними лампами.

Мікробіологічний контроль заключається у перевірці якості молока і вершків, матеріалів, готової продукції, а також дотримання технологічних і санітарно-гігієнічних режимів виробництва.

Сире молоко і вершки, що поступили на завод, досліджують по редуктазній пробі. У сирому молоці визначають також наявність інгібуючих речовин. Ці аналізи проводять 1 раз у декаду по середній пробі молока кожного постачальника. У питному молоці і вершках 1 раз на п'ять днів визначають загальну кількість бактерій БГКП. Молоко, яке перевіряється повинно відповідати вимогам ДСТУ 3662-97.

У Сумській області по охороні довкілля ведеться робота на основі затвердженої “Цільової комплексної програми охорони навколишнього природного середовища”, яка передбачає вирішення низки екологічних проблем.

У сфері охорони атмосферного повітря проблема полягає в тому, що збільшення обсягів виробництва та кількість автотранспортних засобів призводить до збільшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин. У зв'язку з цим разом із відродженням економіки необхідно забезпечити утримання валових показників викидів на рівні оптимально важливих.

У сфері охорони водних ресурсів однією з актуальних проблем залишаються низькі темпи впровадження нових прогресивних технологій для очищення промгосппобутових стічних вод, а також впровадження безреантного методу очищення гальваностоків.

У сфері охорони земельних ресурсів в області погіршується гумусовий стан ґрунтів, зменшується забезпеченість їх поживними речовинами, підвищується кислотність, і, як наслідок, знижується їх родючих. Значне скорочення внесення добрив, порушення сівозміни та чергування культур приводить до того, що інтенсивними темпами відбувається мінералізація ґрунтів.

Аналізуючи стан навколишнього середовища за 2003 рік можна констатувати, що будь-яких помітних змін в порівнянні з минулими роками не відбулося. Як і раніше, спостерігається тенденція до зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, скиди їх в водні об'єкти залишаються практично на тому ж рівні, продовжується накопичування промислових відходів.

Ефективність природоохоронної роботи залишається на низькому рівні, хоча зрушення безперечно є. Повільно підвищується рівень екологічної свідомості населення.

Спад промислового і сільськогосподарського виробництва, слабкий фінансовий стан підприємств не дають змоги збільшувати інвестиції в охорону довкілля, підвищувати екологізацію виробництва.

Підприємства не зацікавлені в зменшенні викидів, скидів забруднюючих речовин, утворенні відходів, тому що витрати на нові природоохоронні технології в десятки і сотні разів вищі від платежів за забруднення. До того ж ці платежі відносяться на собівартість продукції, яка є складовою частиною вартості продукції, і повертаються підприємству після реалізації цієї продукції. Тобто за забруднення навколишнього середовища сплачує в результаті не виробник, а покупець, іншими словами населення.

Для покращення екологічного стану необхідно більш поглиблено вивчати досвід європейських країн і наполегливо впроваджувати його в своїй роботі. Державна податкова адміністрація повинна вживати заходи по стягненню зборів за забруднення з підприємств в повному обсязі; а також населення повинно бути більш свідомим і менше забруднювати навколишнє середовище. Також для покращення стану довкілля в сфері подовження з промисловими відходами необхідно:

- впровадження технологій по переробці промислових відходів, особливо високотоксичних та таких, що містять важкі метали: ртуть, свинець, кадмій та інше;

- розробка технологій по переробці та знешкодженню невпізнаних та непридатних до використання отрутохімікатів;

- розробка технологій по використанню накопичених гальваношлаків;

- привести у належний стан водоочисні споруди міст.

8. Ефективність прийнятих у проекті рішень

9. Техніко-економічні показники ефективності реконструкції підприємства

На основі проведених розрахунків визначають показники економічної ефективності будівництва підприємства, впровадження обраних технологічних схем та обладнання: прибуток від реалізації продукції, рентабельність продукції, продуктивність праці, фондоіддачу, термін окупності.

Прибуток від реалізації продукції (П) розраховується як різниця між обсягом виробленої продукції в діючих цінах та повними витратами на виготовлення продукції (С).

П = ТП - С (8.1)

П = 30903 -28374,08 = 2528,92 (тис.грн.)

Рівень рентабельності продукції, що випускається (Р), розраховується як відношення прибутку до повних витрат на виготовлення продукції і вимірюється у відсотках.

Р = П/С х 100% (8.2)

Р = 28374,08 : 28374,08 х 100 = 8,9 (%)

Витрати на одну гривню виробленої продукції (В_{1 грн.}) розраховується як відношення повних витрат на виготовлення продукції (С) до її вартості в діючих цінах (ТП).

В_{1 грн.} = С/ТП (8.3)

В_{1 грн.}= 28374,08 : 30903 = 0,92 (грн.)

Рівень продуктивності праці (ПП) у грошовому виразі розраховують як відношення виготовлення продукції в діючих цінах (ТП) на середньооблікову чисельність промислово-виробничого персоналу.

ПП = ТП/Ч (8.4)

ПП = 30903 : 24 = 1287,63 (тис.грн.)

Показник фондовфддачі (ФВ) розраховують як відношення виготовленої продукції в діючих цінах (ТП) до вартості основних виробничих фондів (ВОВФ).

ФВ = ТП/ВОВФ (8.5)

ФВ = 30903 : 2337,62 = 13,22

Термін окупності (Т) розраховують як відношення загальних капітальних вкладень (Кзаг.) до отриманого чистого прибутку і суми амортизаційних відрахувань.

Т = Кзаг. /(ЧП + А) (8.6)

ЧП = 2528,92 - 631,48= 1897,44 (тис.грн.)

Т = 645,58: (1897,44 + 426,17) х 12 = 3,3 (міс.)

Таблиця 8.14. - Техніко-економічні показники роботи підприємства

Реконструкція доцільна, прибуток складе 2528,92 тис. грн. Термін окупності капітальних вкладень складе 3,3 місяці.

Висновки

1. Вивчені нові технології виробництва кисломолочних продуктів.

2.Обґрунтована економічна доцільність встановлення нового обладнання, за допомогою якого можливо збільшити асортимент.

3. Проведеними розрахунками встановлено, що нова продукція матиме нижчу собівартість, ніж та що випускається.

4. Реконструювання цеху з виробництва кисломолочних продуктів було проведено за рахунок впровадження нової продукції і нового обладнання.

5. Розширення асортименту кисломолочних продуктів було здійснено за рахунок впровадження у виробництво нового виду кисломолочного продукту, а саме, йогурту з наповнювачем квіткового меду.

6. Організація техніко-хімічного, мікробіологічного контролю є невід'ємною частиною будь-якого виробництва, тому в цій роботі наведені всі основні аспекти контролю виробництва кисломолочних продуктів згідно технологічного процесу.

8. Для покращення якості продукції, що виробляється, для охорони довкілля та охорони праці на Сумському молокозаводі необхідно впроваджувати міжнародну систему контролю якості і безпеки харчових продуктів НАССР та ISO 22000.

9. При проектуванні необхідно дотримуватись нормативних заходів щодо охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики, а також заходів з охорони навколишнього середовища.

Пропозиції

1. Здійснити реконструкцію цеху з виробництва кисломолочних продуктів на ВАТ «Сумський молокозавод» шляхом впровадження нового продукту, а саме йогурту з наповнювачем меду квіткового.

2. Для реконструкції цеху з виробництва кисломолочних продуктів додати додатковий резервуар для зберігання меду місткістю 5 т. та марки В2-ОПР5.

3. Розширити асортимент кисломолочних продуктів шляхом впровадження йогурту з наповнювачем меду квіткового ГОСТ 197924.

4. Для додаткового очищення відпрацьованої води та для кращої охорони довкілля від забруднень пропонується передбачити встановлення нових градирень, що відповідають сучасним санітарним вимогам.

6. Використовувати лише перевірену сировину і матеріали, що відповідають сучасним вимогам.

Додаток А

Табл. 1 Експлікація обладнання до апаратурно-технологічної схеми.

Размещено на Allbest.ru