Харчування - це сукупність механічних, фізичних та хімічних процесів, що сприяють засвоєнню організмом поживних речовин, потрібних для підтримання життя, здоров'я та працездатності людині Тому педагогам і батькам важливо усвідомити, що раціональне харчування є важливим складником здорового способу життя дитини, а значить, сприяє збереженню і зміцненню її здоров'я.

Кількість і якість продуктів харчування повинна відповідати потребам людини, а саме: віку, статі, рівню фізичного або розумового ж вантаження. Поживні речовини виконують в організмі пластичну і енергетичну функції. Нагадаємо, що пластична функція реалізується перс важно за рахунок білків, а енергетична - за рахунок вуглеводів і жирів.

Кількість енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продукту, становить його енергетичну цінність. Кількість енергії, що надходить до організму з поживними речовинами, має бути збалансована з його енерговитратами, тобто повинен зберігатися енергетичний баланс. Це запобігає виникненню ожиріння або дистрофії [13, 98].

Визначаючи калорійність їжі, виходять з того, що 1 г білків при повному окисленні звільняє 4,2 ккал енергії, 1 г вуглеводів при повному окисленні звільняє 4,2 ккал, 1 г жирів при повному окисленні звільняє 9,3 ккал енергії. Знаючи кількість білків, жирів і вуглеводів у харчовому продукті, можна обчислити його енергетичну цінність.

Засвоюваність різних харчових продуктів неоднакова. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95%, а рослинного - на 70-80%, бо клітковина не перетравлюється в органах травлення. Мішана їжа засвоюється на 85-90%.

У дітей обмін речовин та енергії відбувається інтенсивніше. На 1 кг ваги в них припадає більша площа поверхні тіла. В результаті тіло швидше охолоджується. Тому енергетичні втрати у дітей більші, ніж у дорослих. Якщо, наприклад, доросла людина втрачає на добу на 1 кг ваги 42 ккал, до десятирічна дитина - 70 ккал, а місячна дитина - 91 ккал. Отже, щоб компенсувати відносно великі енергетичні втрати, в їжі дітей повинна бути достатня кількість жирів і вуглеводів як основного джерела енергії. А щоб забезпечити ріст дитячого організму, в їжі повинні бути в достатній кількості повноцінні білки.

Норми фізіологічних потреб дітей шкільного віку в основних харчових речовинах та енергії подані в табл. 13-15. При визначенні калорійності харчування враховують довжину (зріст) і масу тіла, вік, стать, характер діяльності, пору року, клімат, температуру приміщення тощо. Розраховуючи добову калорійність, спираються на вікові й статеві норми фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії (табл. 1).

Потрібно пам'ятати, що надмірна калорійність раціонів не менш шкідлива, ніж недостатня. Переїдання, як і гіподинамію, вважають однією з причин розвитку патологічного ожиріння, яке спостерігається не лише в дорослих, але й у школярів.

Як уже зазначалося, раціональне харчування передбачає наявність у раціоні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та води відповідно до потреби в них і в оптимальних для засвоєння співвідношеннях залежно від віку, статі, маси тіла та навчальних вимог, що ставляться до дітей і підлітків.

Добова потреба у воді для дітей шкільного віку становить 1,5-2 л. Потребу у воді задовольняють за рахунок рідких страв, овочів, фруктів, м'яса, риби, а також молока, чаю, різних напоїв. Потрібно уникати вживання підсолоджених напоїв зі штучними барвниками і консервантами, а надавати перевагу натуральним сокам, компотам, киселям фруктів.

Оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у добовому раціоні як дорослих, так і дітей становить 1:1:4.

Норми фізіологічної потреби дітей шкільного віку у мінеральних речовинах подано у табл. 2.

Без задоволення норми фізіологічної потреби в мінеральних речовинах порушуються нормальний ріст, розвиток і життєдіяльність організму. Мінеральні солі містяться у продуктах харчування, тому при раціонально організованому харчуванні немає потреби їх уводити штучно.

Таблиця 1. Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах, вуглеводах та енергії

Таблиця 2. Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах

Серед мінеральних солей тільки поварену сіль (NaС1) доводиться вводити у їжу додатково, особливо в рослинну, адже рослини бідні на натрій. За рекомендаціями ВООЗ, добова кількість вживаної солі не повинна перевищувати 6 г, включаючи сіль, яка знаходиться в готових продуктах. Проте більшість дорослих споживають її набагато більше і привчають до цього дітей. Слід відзначити, що звичка вживати велику кількість солі у дорослому віці може призвести до артеріальної гіпертензії та підвищення захворюваності і смертності від хвороб головного мозку. У регіонах ендемічного дефіциту лікарі рекомендують проводити йодування солі [13, 100]. Добова потреба організму людини у вітамінах незначна порівнянні з потребою в інших харчових речовинах (табл. 3). Відомості про вітаміни дають підставу твердити про їх велику роль у нормальній життєдіяльності організму людини, а особливо дитини, що необхідно враховувати при організації харчування.

Таблиця 3. Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах

У дитячій установі перспективне меню складають на 7-10 днів. Це дає можливість правильно розподіляти продукти протягом тижня, забезпечувати розмаїтість блюд, найбільше раціонально витрачати грошові кошти і, що особливо важливо, вчасно замовляти необхідні продукти на базі. Перспективне меню складає лікар, а там, де немає лікаря, - медична сестра і дієтсестра. У ньому передбачають чергування блюд, особливо основних, щоб вони не повторювалися протягом тижня. Виключення можуть складати ті корисні для дітей блюда, що їм більше подобаються. Однак не можна йти в дітей па приводові. Необхідно наполегливо привчати них до різноманітної їжі, особливо до овочів, молоку, сирним блюдам, блюдам з вівсяної крупи й ін. Уже з 1,5-2 років дітям дають салати, приготовлені не тільки з варених, але і сирих, свіжих і квашених дрібно нарізаних овочів, різної зелені. Якщо дитина відмовляється від незнайомого або нелюбимого їй блюда, спочатку дають це блюдо в невеликій кількості і піклуються про те, щоб воно було смачно приготоване. Можна удатися до маскування овочів, наприклад, капусту сполучити з картоплею у вигляді зраз, морквяні блюда у виді морквяно-овочевих запіканок. Охоче діти їдять вінегрет [12, 42].

Меню обов'язково погоджують з кухарем. При складанні його керуються «Нормами харчування дітей».

У випадку відсутності деяких продуктів дитячим шкільним установам дозволяється замінити них відповідно до таблиці заміни продуктів.

Затверджені Міністерством охорони здоров'я України набори продуктів складені з урахуванням відпускних асигнувань і можуть трохи змінюватися в залежності від клімато-географічних зон, умов виробництва продовольчих продуктів, а також з урахуванням національних особливостей харчування. Дотації коштів на харчування, що відпускаються підприємствами й іншими установами, доцільно використовувати на фрукти і мед.

У книзі «Гігієна харчування» В.Д. Ванханена і К.С. Петровського дані рекомендовані, набори продуктів для дітей з диференціацією по віку.

У меню, що вивішується для батьків, щодня даються рекомендації про те, яким повинний бути домашня вечеря, а в останній день тижня - рекомендації на вихідні дні.

Витрата продуктів на кожне блюдо визначається по картотеці або рецептурам, представлених у посібниках з дитячого харчування. Складаючи меню, варто враховувати, що молоко, хліб, цукор м'ясо, овочі, крупи необхідно включати в раціон щодня; рибу, сир, сметану - не щодня. Однак протягом тижня набір продуктів, що покладається, повинний бути цілком реалізований.

Щоб визначити, скільки разів протягом тижня в меню можна включати м'ясне, рибне, сирне або яке-небудь інше блюдо, необхідно добова кількість продукту, зазначена в наборі, помножити на 6, якщо установа працює шість днів у тиждень, або на 7 - для будинків дитини і санаторіїв. Потім уточнюють по картотеці або рецептурам, скільки продукту йде на виготовлення однієї порції того або іншого блюда окремо для дітей раннього і дошкільного віку. Наприклад, сиру по нормах, що рекомендуються, у день дитині покладається 40 м, а на тесть днів це складе 240 г. Цієї кількості досить для готування сирних блюд три рази в тиждень; припустимо, в один день піде 90 г. на сирники, в іншій - 70 г. на ліниві вареники й у третій день - 80 г. на пудинг. Для всіх дітей дошкільного віку кількість сиру може бути однаковим, сирні блюда готують для обох вікових груп по одному виході порцій. Витрата м'яса, риби, олії, овочів на готування того самого блюда для дітей раннього і дошкільного віку буде різним. Це важливо враховувати, якщо їжа готується в одному казані.

Складаючи меню на день і розподіляючи продукти на окремі прийоми їжі, необхідно пам'ятати, що білкова їжа збуджує нервову систему, тому м'ясні і рибні блюда, а також блюда з бобових, утримуючі багато білка, рекомендується давати переважно в першу половину дня - на сніданок і обід [12, 43].

Перші блюда необхідно правильно сполучити з другими. Якщо на перше блюдо приготовлені круп'яний суп або бульйон з вермішеллю, то гарнір до м'ясного або рибного блюда повинний бути овочевий. Бажано давати гарнір з декількох видів овочів, правильно сполучаючи них. Наприклад, до риби на гарнір дають картопля з зеленим горошком або картопля з тушкованим буряком. До м'ясного блюда - картопля і капусту, до парових котлет, курці - рисову кашу, буряк і моркву. Якщо на перше блюдо приготовлений борщ, овочевий суп, то до других блюд можна дати гарнір із круп або вермішелі, огірок, помідор. До круп'яних гарнірів також корисно дати деяка кількість овочевого гарніру. Окремі основні м'ясні і рибні блюда можна подавати із соусом або підливами, що різноманітять харчування дітей, сприяють підвищенню апетиту і поліпшенню засвоюваності. На вечерю рекомендується готувати різні овочеві, сирні і круп'яні блюда: вінегрет, овочеві запіканки, пудинги і т.д. Сир, як і м'ясо, містить багато білка, але молочні білки швидше переварюються і засвоюються. Припустимо іноді на вечерю включати і рибні блюда, білки яких швидше переварюються, чим білки м'яса.

Більше уваги необхідно приділяти меню сніданків. Саме в них багато погрішностей. Одна з них - одноманітність блюд (тільки каша і чай). Таке харчування не може забезпечити організм дитини достатньою кількістю білків тваринного походження. Якщо врахувати, що в сніданок видається 5-10 м вершкової олії на хліб, то в такому прийомі їжі надлишок жиру над білком складає два і більш рази. Це погіршує засвоєння навіть тієї кількості білка, що міститься в каші. Подібні сніданки не поповнять організм дитини важливими амінокислотами - лізинім, метіоніном і ін., а також вітамінами. Це може істотно відбитися на його здоров'я. Тому в продуктові набори для сніданків варто вводити м'ясо і рибу. На вечерю, як уже відзначалося, давати дітям м'ясо не рекомендується. До того ж готування м'ясних і рибних блюд на сніданок дозволяє цілком використовувати денну норму рибних і м'ясних продуктів.

Щоб устигнути приготувати м'ясні і рибні блюда на сніданок, харчоблок повинний починати роботу в більш ранній час. Добре використовувати для сніданків м'ясопродукти і рибні напівфабрикати, що не вимагають великої витрати часу на готування, наприклад рибне філе, сосиски, сардельки.

Кількість тваринного білка можна підвищити за рахунок яєць, омлету, сиру. Додавання в меню сніданку 10-15 м сиру збагачує його 3-4 м тваринні білки, у тому числі 75-140 мг триптофану, 75-100 мг метіоніну і 160-260 мг лізину. Сир підвищує апетит. Замічено, що діти більш охоче з'їдають кашу із сиром. Для порушення апетиту і збагачення сніданку мікроелементами і вітамінами в меню включають невелика кількість овочевої закуски зі свіжих сезонних або консервованих овочів: ікру з кабачків або баклажанів, салати із помідорів, огірків, зеленого салату і цибулі з кропом і петрушкою, бутерброди з олією і солодким перцем, старшим дітям до хліба з олією можна дати часточку часнику.

Корисно давати дітям морквяний сік, 50 г. якого майже цілком покривають добову потребу дитини в каротині. У ясельній групі можна дати сиру терту моркву з цукром, а старшим дітям - чищену цілу. В окремі дні на сніданок дають шматочок оселедця з картоплею і цибулею, зеленим горошком. Щодня для. готування сніданку необхідно використовувати не менш 200 250 г. молока [12, 44].

При чотириразовому харчуванні складається меню і на полуденок. Звичайно в полуденок дається молоко або кефір з печивом або булочкою, фрукти або фруктовий сік. При триразовому харчуванні третій прийом їжі роблять більш калорійним, чим полуденок при чотириразовому харчуванні. Він повинен складатись із двох блюд: рагу овочеве з невеликою кількістю м'яса або рибне блюдо (рибні фрикадельки, риба по-польському і т.д.), омлет, пудинг сирний, каша (якщо її не було на сніданок) і молоко або кефір з булочкою. У цілому за день дитина повинна одержати в дитячій установі не менш 80% фізіологічної норми живильних речовин. Інше він доодержує під час домашньої вечері.

Протягом дня харчування дитини повинне бути різноманітним. Повторення тих самих блюд не допускається.

Після складання перспективного меню його перевіряють на збалансованість, тобто аналізують зміст основних харчових речовин. На підставі відкоректованого меню (виправляється недолік або надлишок білка, жиру, вуглеводів) складається загальна заявка. Заявки подають заздалегідь, за 5-7 днів до одержання продуктів. На окремі продукти заявки варто подавати за місяць, на сезонні фрукти і ягоди, цитрусові, котрі надходять з інших республік, деякі види овочів, фруктові консерви, дріжджі - за 3-6 місяців. Консервована продукція (томат-паста, джеми, варення) може бути виписана «про запас». Санітарні правила пристрою і вмісту дитячих шкільних установ №3231-85, передбачають можливий запас сипучих продуктів на 30 днів «Про запас» виписують також продукти тривалого збереження, що у потрібний момент можуть бути використані для підвищення змісту білка в раціоні. Це сухе молоко або сухе знежирене молоко, сир, горох, квасоля, яйця (їх можна зберігати до 20 днів), олія соняшникове, вершкове. Крупи замовляють у повному асортименті, включаючи збагачені. Терміни завезення м'яса, риби і сиру чітко обмовляються з постачальною базою. У цьому випадку варто керуватися припустимими термінами збереження харчових продуктів.

Складання щоденних меню-розкладок і визначення виходу блюд. На підставі перспективного меню щодня медична сестра складає меню-розкладку (у 2 екземплярах під копірку), що є документом для одержання продуктів з комори і робочою відомістю для кухаря по витраті продуктів на блюда в окремі прийоми їжі.

Один екземпляр передається кухареві, іншої залишається в завідувачки, що після закінчення дня передає його в бухгалтерію. По цьому екземпляру меню-розкладки бухгалтерія списує продукти і веде накопичувальну відомість по обліку витрачених за місяць продуктів [12, 46].

У меню-розкладці проставляють дату, загальну кількість дітей, що харчуються, і окремо дітей, що знаходяться в установі тепер, а також кількість співробітників, що харчуються. Діти, що одержують індивідуальне харчування, виділяються окремою графою. У спеціальній графі перелічуються блюда на кожен прийом пищи і указується витрата продуктів для їхнього готування.

Співробітникам виписується тільки комплексний обід, виходячи з набору продуктів для дітей у віці 3-7 років. Вартість обіду персонал оплачує щомісяця по окремій відомості. По кожному блюду указується вихід (маса порції готового блюда) у грамах на одну дитину. Масу продуктів краще вказувати тільки в грамах або тільки в кілограмах. Наприклад, у дитячому саду 100 дітей. На сніданок для каші виписано 5 м вершкової олії на одну дитину, на котлету для обіду - 80 м м'яса яловичого. Тут запис можна зробити в такий спосіб: олія - у грамах - 5/500 або в кілограмах - 0,005/0,5; м'ясо - у грамах - 80/8000 або в кілограмах - 0,080/8. Можна записати в грамах на одну дитину, у кілограмах - на усіх (5/0,5), але щораз записувати потрібно однаково щоб уникнути плутанини. Звичайно в меню-розкладці в графі «кількість продуктів» фіксують масу брутто.

У меню-розкладці точно вказується повне найменування продукту і його сорт, категорія, вид технологічної обробки (м'ясо або птах 1-й або 2-й категорії, риба з головами або філе, молочні продукти з указівкою жирності і т.д.). Витрата продуктів того самого найменування визначається на кожне блюдо окремо, а не на всі прийоми їжі. Наприклад, в обід витрата картоплі або олії проставляється на перше і друге блюдо не загальною цифрою, а на кожне окремо. Витрата продукту на виготовлення блюда (цифра в чисельнику) повинний відповідати прийнятій рецептурі, картотеці. Довільна виписка продуктів на блюда не допускається. Вона веде до відхилень у складі харчування, нерідко буває причиною недовкладення і заниження калорійності, а часом завуальованого зловживання. На практиці до таких же наслідків приводить і недиференційований підхід до виписки продуктів на блюда для дітей різного віку в Дитячій дошкільній установі (ясла-сад). Наприклад, перше блюдо по меню для дітей усіх віків готується в одному казані. Вихід його для дітей дошкільного віку - 250 г., для раннього - 150 г., тобто на 40% менше. Значить продукти, виписані на всіх дітей однаково, не могли бути витрачені цілком, що може розглядатися як виписка додаткових продуктів, що наносить збиток харчуванню дітей.

Розкладка для готування того або іншого блюда повинна бути постійної. Якщо по прийнятій рецептурі не досягається необхідна якість блюда, наприклад, при зазначеній кількості крупи каша виходить занадто густа або навпаки, тоді проводять спробне варіння в присутності медпрацівника і представника групи громадського контролю. Результати спробного варіння оформляють актом. Акт затверджується завідувачці установою і є обґрунтованим документом для витрати продукту на дане блюдо [12, 48].

Щоб поліпшити якість блюд і різноманітити меню, кваліфікованим кухарям надають можливість розробляти свої «фірмові» блюда. Однак, перш ніж готувати ці блюда дітям, необхідно продегустувати їх у присутності завідуючої, лікаря, медсестри і персоналу дитячої установи. Уведення такого блюда в меню узгоджується з лікарем санепідстанції.

У тих випадках, коли який-небудь продукт для складеного меню вчасно не доставлений, він повинний бути замінений на рівноцінний: білкові продукти заміняються на білкові, овочі - іншими овочами. Так, продукт, що містять тваринні білки, наприклад м'ясо, варто заміняти рибою, сиром, яйцями. Не можна допускати заміну м'яса і риби борошняними і круп'яними виробами. У зимово-весняний період можлива заміна свіжих овочів квашеними, а свіжих фруктів - консервованими, сухими фруктами або соками. Не допускається заміна овочів крупами, молока сметаною, компотом, чаєм. Молоко взагалі не повинне нічим замінятися. В окремих випадках допускається використання сухого або згущеного молока.

Заміну продуктів проводять з таким розрахунком, щоб кількість білка і жиру в добовому раціоні не змінювалося. При цьому користуються таблицею заміни продуктів. Наприклад, намічено було приготувати рибне блюдо, але риба в установу не доставлена. У цьому випадку по картотеці підбирають підходяще м'ясне блюдо, з огляду на вартість і, головне, зміст тваринного білка в ньому.

Візьмуть до уваги і час його готування. Якщо блюдо скасовується, варто відразу ж зробити запис в основному документі - меню-розкладці. Запис міститься у верхній частині бланка і завіряється підписом завідувачки. Наприклад: «У зв'язку з відсутністю риби дозволяю замінити відвареною рибу дотримуємо з м'яса (м'ясо тушковане). Розкладка на м'ясо Тушковане додається».

При складанні меню-розкладки потрібно враховувати добовий обсяг їжі і масу кожного блюда. Обсяг їжі повинний відповідати вікові дитини (табл. 4).

Таблиця 4. Зразковий обсяг (у мл) або середня маса (у г) окремих блюд для дітей від 1 року до 14 років

Для дітей з індивідуальним харчуванням у меню-розкладку вноситься корекція відповідно до їх потреби в поживних речовинах і енергії на 1 кг маси тіла, що відповідає вікові. Діти раннього віку повинні одержувати на 1 кг маси тіла білка і жиру по 3,5-4 м, вуглеводів - 15-16 м, 95 - 100 ккал, дошкільного - відповідно по 3-3,5 м білки і жиру, вуглеводів - 12-15 м, 90-100 ккал.

Дитині з надлишковою масою борошняне блюдо заміняють овочевим, частина білого хліба - чорним, зменшують порцію каші, замість картопляного гарніру дають утримуючий менше вуглеводів капустяний, замість солодкого компоту - яблуко н т.д.

У дітей з недостатньою масою тіла прагнуть розвити апетит, даючи перед обідом дріжджовий напій, шматочок оселедця або солоного огірка. Важливо, щоб такі діти обов'язково їли перше блюдо, особливо овочеві супи, тому що вони стимулюють роботу травних залоз. Спочатку можна давати не всю порцію. Іноді замість загального першого блюда їм пропонують 100 м м'ясного бульйону. Це підготує інтенсивну травну обробку другого, більш калорійного блюда і краще його засвоєння.

Батькам дітей з недостатньою масою тіла необхідно роз'яснити, що в харчуванні не слід зловживати жирними і солодкими блюдами, що знижують апетит. Краще давати білкові продукти, побільше овочів і фруктів [12, 51].

Відповідальним моментом при складанні меню-розкладки є визначення виходу блюд. Без цього не можна проконтролювати вкладення продуктів, а також правильний розподіл їжі між дітьми.

Вихід кожного блюда відзначається в меню-розкладці й у меню, що вивішується для батьків. Причому в других блюдах роздільно указують вихід м'ясного або рибного виробу, гарніру, соусу й інших продуктів, що доповнюють його. Окремо записують вихід блюд для дітей раннього і дошкільного віків.

Меню-розкладку з докладною указівкою виходу блюд підписують медичний працівник, кухар і затверджує завідувач дитячою установою.

Для визначення виходу блюд враховують відсоток відходів при холодній обробці і зміна маси продукту при тепловій. Деякі продукти (м'ясо, риба, овочі) при тепловій обробці зменшуються в масі. Для них визначають утрату маси. Інші продукти (крупи, макаронні вироби, борошно) збільшують масу, дають навар, припік. Ці дані приведені в спеціальних таблицях, у яких зазначені відходи при холодній обробці: для овочів з урахуванням сезонних змін їхньої якості, для м'яса з урахуванням угодованості (яловичина 1-й і 2-й категорії), для риби в залежності від її виду (хек, морський окунь і т.д.) і способу технологічної обробки (риба з головами, без голів, філе).