Асортимент, харчова цінність та якість варення, повидла, джемів
Асортимент та споживні властивості фруктів і ягід, які використовують для виробництва варення, повидла, джемів. Технологія виготовлення, харчова цінність, органолептичні та фізико-хімічні показники якості, пакування і зберігання варення, повидла, джемів.
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.08.2011 |
Размер файла | 54,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Колір варення повинен бути однорідним і близьким до кольору свіжої сировини. Для варення з пелюсток троянди - від світло-рожевого до темно-рожевого (у 1-му сорті може бути світло-коричневий відтінок); для варення з волоських горіхів - від темно-жовтого до темно-коричневого з фіолетовим відтінком.
Смак і запах - добре виражені (у сорті екстра - яскраво виражені), властиві сировині. Смак солодкий або кисло-солодкий, у 1-му сорті допускається присмак карамелізації.
Консистенція. Сировина повинна бути добре провареною, але не розвареним. У варенні з ожини, суниці (полуниці), малини допускаються розварені ягоди (%, не більше): сорт екстра - 15, вищий сорт - 20, 1-й сорт - 35. Допускається також легке желе сиропу (у всіх сортах) у варенні з абрикос, айви, аличі, брусниці, ожини, суниці, кизилу, журавлини, аґрусу, чорноплідної горобини, сливи, смородини, чорниці, яблук.
При експертизі якості ваення за фізико-хімічними показниками визначаються (у всіх сортах):
· масова частка плодів від маси нетто (%, не менше): у варенні з брусниці,, журавлини, чорниці, горобини - 40; з пелюсток троянд - 20; у інших видах варення - 45; у варенні для промпереробки - 50;
· масова частка розчинних сухих речовин (%, не менше): у стерилізованому з айви, чорної смородини - 60; у стерилізованому іншому - 68; у не стерилізованому і для промпереробки - 73;
· масова частка сірчистого ангідриду - не більше 0,01%; собінової кислоти - не більше 0,05%.
Крім того, встановлені обмеження за вмістом мінеральних домішок: у варенні з ожини, суниці, малини, шовковиці - не більше 0,02%; у інших - до 0,01%, а сторонні домішки не допускаються.
Масова частка домішок рослинного походження коливається від 0,01% у варенні сорту екстра до 0,1% у вариві з цитрусових плодів 1-го сорту.
Контроль за змістом токсичних елементів і мікробіологічних показників здійснюється відповідно до порядку установленого виробником продукції за узгодженням з органами санепідемстанції, що гарантує безпеку продукції.
Найбільш поширеними дефектами не стерилізованого варення при зберіганні є зацукровування і бродіння.
Зацукровування (кристалізація) може бути сахарозним і глюкозним. Сахарозне зацукровування (утворення крупних багатогранних кристалів сахарози) є результатом невисокого вмісту у варенні редукуючих речовин - 10-15% і характерний для варення із слабокислих плодів. Глюкозне зацукровування (утворення дрібних кристалів) спостерігається в протилежному випадку - у вариві з сильно кислих плодів, де вміст редукуючих речовин 40-50%. Зацукровування посилюється при зберіганні виробів при температурі нижче 10 °С (знижується розчинність цукрів), а також при механічних діях (часте перекочування бочок з варивом, струс їх і т. д.).
5.2 Органолептичні та фізико-хімічні показники якості повидла
На вигляд повидло повинне мати однорідну протерту масу без насіння, насінних кубел, кісточок і непротертих шматочків шкірки. Для грушевого і айвового повидла вищого і першого сортів і повидла, до складу якого входить айвове пюре, допускається наявність твердих кам'янистих кліток м'якоті плодів. Допускається наявність одиничного насіння ягід в повидлі з суниці (полуниці), ожини, журавлини, чорної смородини і чорноплідної горобини.
Колір - відповідний кольору плодів, з яких виготовлене повидло. У повидла з плодів з світлою м'якоттю можуть бути світло-коричневі відтінки у вищому сорті і коричневі відтінки - в першому сорті. Для повидла, виготовленого з плодів з темною м'якоттю, допускаються бурі відтінки в першому сорті.
Консистенція повидла вищого і першого сортів - густа, така, що мажеться. Повидло, що розфасоване в ящики, повинно зберігати обкреслені грані при розрізанні ножем. Зацукрення повидла не допускається. Повидло домашнє (без сміття) повинне мати консистенцію, що мажеться, не розтікається на горизонтальній поверхні.
Смак і запах повидла вищого і першого сортів - кислувато-солодкий, властивий плодам, з яких виготовлене повидло; у першому сорті допускається менш виражені смак і запах. Повидло без сорту (домашнє) має кислий смак, властивий плодам, з яких воно приготоване. У повидлі нормується масова частка сухих речовин (%, не менше):
· у стерилізованому 61
· у пастеризованому, фасованому в банки, бочки, ящики, барабани, фляги, стаканчики з полістиролу - 66;
· у пестеризованому, фасованому в тару з термопластичних полімерних матеріалів, алюмінієві цілісні циліндрові банки, алюмінієві туби (з додаванням сорбінової кислоти) - 63;
· у домашньому - 30.
Вміст мінеральної домішки в повидлі першого сорту і в домашньому повинно бути не більше 0,05%, в повидлі вищого сорту - не більше 0,03%.
Масову частку сірчистого ангідриду (не більше 0,01%) і бензойно-кислого натрію (не більше 0,07%) визначають в повидлі, виготовленому з сировини, що сульфітує, або із застосуванням пюре, консервованого бензойнокислим натрієм, а масову частку сорбінової кислоти (не більше 0,05%) - в не стерилізованому повидлі, що фасується в термопластичну полімерну тару або алюмінієві банки, а також в домашньому повидлі. У повидлі з сульфітованої сировини, виготовленому з використанням сорбінової кислоти, допускається наявність обох консервантів в межах вказаних вище норм. За наявності в повидлі двох консервантів (сорбінової кислоти і бензойнокислого натрію) їх сумарна концентрація не повинна перевищувати 0,05%.
У повидлі не допускаються рослинні і сторонні домішки. Масова частка мікотоксину патуліну не повинна перевищувати 50 х 7~10%.
Масова частка титруючих кислот (у перерахунку на яблучну кислоту) - не менше 1,5% для домашнього повидла і не менше 0,2% - для решти видів повидла.
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і мікробіологічні показники повидла не повинні перевищувати допустимі рівні санітарно-епідеміологічних правил і нормативів.
5.3 Органолептичні та фізико-хімічні показники якості джему
Залежно від показників якості джеми виготовляють вищого і першого сортів.
До органолептичних показників джему, по ГОСТ 7009-88Е, відносяться зовнішній вигляд і консистенція, смак і запах, колір.
Консистенція джему - желеподібна маса не протертих плодів і ягід, така, що мажеться і не розтікається на горизонтальній поверхні. У мандариновому джемі допускається присутність подрібненої шкірки. Допускається повільне розтікання по горизонтальній поверхні: для джему вищого сорту - абрикосового, сливового, суничного (полуничного), вишневого, малинового, ожинового, чорничного, журавлинного, фейоа, фізалісу і джему домашнього; для джему 1-го сорту - зі всіх видів фруктів і ягід, дині і джему домашнього, виготовленого з додаванням крохмального цукру або патоки.
Смак і запах - властиві плодам і ягодам, з яких виготовлений джем. Смак приємний, солодкий або кислувато-солодкий. У 1-му сорті допускається слабо виражений смак і запах, а також наявність легкого присмаку карамелізованого цукру.
Колір джему повинен бути однорідним, відповідним кольору плодів, з якого він виготовлений. У джемі з світлофарбованих плодів допускається світло-коричневий відтінок. Джем 1-го сорту з плодів з світлою м'якоттю може мати темніші коричневі відтінки, з плодів з темною м'якоттю - бурі відтінки.
Вміст сухих речовин в джемі (%, не менше): у стерилізованому вишневому, мандариновому, порічковому, черносмородиновому сливовому, персиковому - 68; у стерилізованому з решти видів плодів і ягід - 62; у не стерилізованому - 70, не стерилізованому (розфасованому в тару з термопластичних полімерних матеріалів або алюмінієвих банках, - 68; у джемі домашньому - 55. Масова частка титруючих кислот в перерахунку на яблучну для джему гарбузового - не менше 0,2%.
У не стерилізованому джемі, що фасується в термопластичну полімерну тару або алюмінієві банки, визначається вміст сорбінової кислоти - не більше 0,05%. В джемах, виготовлених з плодів і ягід, що сульфітують, нормується масова частка сірчистого ангідриду - не більше 0,01%. У джемі з сировини, що сульфітує, виготовленої з використанням сорбінової кислоти, допускається наявність обох консервантів у вказаних вище межах.
У джемах нормується масова частка домішок рослинного походження (%): для джему мандаринового вищого сорту - не більше 0,05, першого сорту - не більше ОД; для решти видів джему вищого сорту - не більше 0,02, першого сорту - 0,03.
Масова частка мінеральних домішок для джемів суничного (полуничного), малинового, ожинового - не більше 0,02%, для решти видів джему - не більше 0,01%. Сторонні домішки в джемі не допускаються. Вміст в джемах мікотоксину повинен бути не більше 50 х 7~ш%.
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і мікробіологічні показники джему не повинні перевищувати допустимі рівні санітарно-епідеміологічних правил і нормативів.
6. Пакування і зберігання варення, повидла, джемів
6.1 Пакування і зберігання варення
Варення фасують:
· у скляні банки місткістю не більше 1 дм3, закупорені металевими лакованими кришками;
· у металеві лаковані банки місткістю не більше 1 дм3;
· у тару з термопластичних полімерних матеріалів місткістю не більше 0,25 дм3, дозволених для контакту з харчовими продуктами;
· у алюмінієві цілісні циліндрові банки для консервів місткістю до 0,5 дм3.
За замовленням варення фасують в скляні банки місткістю 2 і 3 дм3 і металеві лаковані банки місткістю 3-10 дм3.
Варення для промислової переробки фасують:
· у дерев'яні бочки або фанерні барабани з поліетиленовими мішками-вкладишами місткістю не більше 50 дм3;
· у бочки з полімерних матеріалів місткістю не більше 50 дм3.
Для транспортування консерви упаковують в дощаті, полімерні ящики і ящики з гофрованого картону, а також в термостійку плівку, уникаючи вільного переміщення продукції усередині упаковки.
Варення повинне зберігатися в чистих, сухих, добре вентильованих приміщеннях при відносній вологості повітря не більше 75%, температурі 10-20 °С - не стерилізоване і 0-20 °С - стерилізоване.
Термін зберігання варення з дня вироблення:
· 24 міс. - для стерилізованого;
· 12 міс. - для не стерилізованого;
· 6 міс. - для не стерилізованого, фасованого в термопластичну полімерну тару або алюмінієві банки.
Після тримісячного зберігання допускається незначне потемніння варення з світло фарбованих плодів або ягід і пелюсток троянд.
6.2 Пакування і зберігання повидла
Повидло розфасовують:
· в банки скляні місткістю не більше 1 дм3, закупорюють металевими лакованими кришками;
· в металеві лаковані банки місткістю не більше 1 дм3, алюмінієві цілісні циліндрові банки місткістю 0,1 і 0,5 дм3;
· для розфасовки використовують також алюмінієві туби місткістю до 0,2 дм3 і тару місткістю до 0,25 дм3 з термопластичних полімерних матеріалів.
За замовленням повидло може фасуватися в банки скляні місткістю 2 і 3 дм3, закупорених металевими лакованими кришками, в металеві лаковані банки місткістю 3-10 дм3, в дерев'яні бочки, у фанерні і наливні барабани місткістю не більше 50 дм3 з поліетиленовими мішками-вкладишами, в бочки з полімерних матеріалів місткістю не більше 50 дм3, в дощаті або фанерні ящики масою нетто не більше 17 кг (окрім домашнього повидла), у фляги з плівковими мішками-вкладишами.
Термін зберігання повидла з дня вироблення складає:
· 24 міс. - стерилізованого;
· 12 міс. - не стерилізованого в скляній і металевій тарі;
· 9 міс. - не стерилізованого в бочках і барабанах;
· 6 міс. - не стерилізованого в ящиках;
· 6 міс. - не стерилізованого, фасованого; у тару з термопластичних полімерних матеріалів, алюмінієві цілісні циліндрові банки або алюмінієві туби, з додаванням сорбінової кислоти;
· - не стерилізованого, фасованого в алюмінієві фляги;
· 3 міс. - не стерилізованого, фасованого в тару з термопластичних полімерних матеріалів, без додавання сорбінової кислоти.
6.3 Пакування і зберігання джемів
варення повидло джем
Джем фасують:
· в скляні банки місткістю не більше 1 дм3, закупорюють металевими лакованими кришками,
· в металеві лаковані банки місткістю не більше 1 дм3, в алюмінієві цілісні циліндрові банки місткістю до 0,5 дм3,
· в тару з термопластичних полімерних матеріалів місткістю не більше 0,25 дм3.
За замовленням джеми фасуються в скляні банки місткістю 2 і 3 дм3 і металеві лаковані банки місткістю 2-10 дм3.
Для промислової переробки джем фасують в дерев'яні бочки, в бочки з полімерних матеріалів, у фанерні барабани з поліетиленовими мішками-вкладишами або в картонні наливні барабани з вологозахисним покриттям і з прокладками, ущільнювачів, місткістю не більше 50 дм3, з поліетиленовими мішками-вкладишами місткістю не більше 50 дм3.
Термін зберігання джему з дня виготовлення складає:
· 24 міс. - для стерилізованого;
· 12 міс. - для не стерилізованого в скляній і металевій тарі;
· 6 міс. - для не стерилізованого, фасованого в тару з термопластичних матеріалів або в алюмінієві цельнотянутиє циліндрові банки, з додаванням сорбінової кислоти;
· 9 міс. - для не стерилізованого, фасованого в бочки;
3 міс. - для не стерилізованого, фасованого в тару з термопластичних матеріалів, без додавання сорбінової кислоти.
Висновки
З давніх часів були відомі лікувальні властивості багатьох видів плодів і ягід, так як вони є джерелом легко засвоюваних вуглеводів, вітамінів, мінеральних з'єднань, природних антиоксидантів і харчових волокон. Проте термін зберігання їх обмежений. З винаходом цукру люди почали варити повидло, варення, джеми. Це дозволило забезпечити круглорічне постачання людського організму необхідними корисними речовинами.
Повидло, варення, джеми багаті пектином - унікальним природним компонентом, який:
· нормалізує рівень холестерину в крові;
· сприяють екстрагуванню жовчних кислот і збільшує їх виділення з організму;
· покращує стан кишкової флори
· підвищує стійкість організму до алергії;
· позитивно впливає на внутріклітинне дихання тканин і загальний обмін речовин;
· здатний виводити з організму радіонукліди і токсичні речовини.
· затримує розвиток вірусу грипу.
Приведемо корисні властивості інших речовин, які містяться в повидлі, варенні, джемі:
· Вітамін С - стимулює захисні сили організму, покращує засвоєння заліза з їжі, відіграє важливу роль в підтримці функцій сполучних тканин і кісток.
· Провітамін А і каротин - покращують зір, укріплюють імунну систему, мають протипухлинну дію.
· Вуглеводи, є головним джерелом енергії для людського організму, необхідної для життєдіяльності всіх клітин, тканин і органів, особливо мозку, серця, м'язів.
· Вуглеводи в організмі людини виконують наступні функції:
· Протидіють накопиченню кетонових речовин при цукровому діабеті.
· Тонізують роботу центральної нервової системи
· Беруть участь в захисних реакціях організму, що проходять в печінці
· Запобігають згортанню крові в судинах.
Основним консервантом в повидлі є цукор, додатковим сорбінова кислота, яка не надає алергічної дії. Дія сорбінової кислоти направлена проти дріжджів і грибів.
Отже, варення, повидло і джеми є досить цінними енергетичними продуктами, які необхідні в раціоні кожної людини в зимовий період коли немає достатньої кількості вітамінів.
Список використаної літератури
1. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1997.
2. Матюхина З.П., Королькова Э.П. Товароведение пищевых продуктов. - Москва, 2000.
3. Вищепан О.Г., Мельман М.Є. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Техніка, 1972.
4. Кириленко Л. Товарознавство продовольчих товарів: Опорний конспект лекцій. - Київ: КНЕУ, 2001.
5. Бурова М. Товароведение продовольственных товаров: Конспект лекций/Авт.-сост. - Москва, 2000.
6. Барабанова Е.Н.,Боровикова Л.А., Брилева В.С. и др. Справ очник товароведа продовольственных товаров: в 2-х т. - М.: Экономика, 1997. - Т. 2.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Асортимент та фактори, що формують споживчі властивості джемів. Споживчі властивості фруктів і ягід, які використовують для виробництва джему. Фальсифікація плодово-ягідних виробів. Стан виробництва плодоконсервних виробів підприємствами галузі.
курсовая работа [98,7 K], добавлен 04.05.2011Харчова й біологічна цінність айви. Технологічні вимоги до сировини для виробництва повидла. Вимоги до якості повидла з айви згідно чинної нормативної документації. Вплив технологічних чинників на процес бланшування. Огляд технологій виробництва повидла.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 19.07.2016Харчова цінність, сировина, асортимент, якість харчових концентратів, їх упаковка та умови зберігання. Технологічна схема виробництва та особливості приготування швидких страв. Різновиди м'ясних напівфабрикатів, їх поживна цінність і правила зберігання.
контрольная работа [38,9 K], добавлен 03.08.2010Товарознавча характеристика топінамбура, його харчова та біологічна цінність. Напрямки використання, оптимальні засоби обробки топінамбуру, аналіз асортименту страв з нього. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються у виробі під час технологічного процесу.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 11.12.2013Історія виникнення, класифікація, асортимент, показники якості, харчова цінність та характеристика технології виготовлення коньяків України. Товарознавча характеристика коньячних виробів ринка України. Вимоги щодо показників якості коньячних виробів.
курс лекций [2,4 M], добавлен 11.01.2010Техніко-економічне обгрунтування будівництва заводу. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів. Хімічний склад і харчова цінність томатів, абрикосів. Технологія виробництва консервів. Органолептичні та фізико-хімічні показники готової продукції.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 02.09.2015Загальна характеристика квасу, асортимент, харчова та біологічна цінність. Аналіз рецептурного складу та технології виробництва квасу. Аналіз сучасного асортименту квасу на ринку України. Принципова та апаратурно-технологічна схема виробництва.
курсовая работа [687,1 K], добавлен 09.04.2014Харчова цінність і споживчі властивості кондитерських виробів. Стан виробництва, торгівлі і споживання. Зберігання, пакування та дефекти тортів і тістечок. Зміна якості кондитерських виробів під час зберігання. Обладнання торгових залів магазинів.
курсовая работа [889,2 K], добавлен 15.12.2013Асортимент холодних солодких страв, їх харчова і біологічна цінність. Характеристика сировини. Сучасні напрями удосконалення технології виготовлення десертної продукції. Вимоги до її якості. Розробка технологічних карт виробництва холодних десертів.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 18.06.2014Хімічний склад, харчова та біологічна цінність страв з м'яса. Аналіз асортименту м'ясних страв в українській національній кухні. Сучасні напрямки в розробці фірмової продукції для ресторанів. Розробка рецептур та технології фірмових страв з м'яса.
курсовая работа [193,9 K], добавлен 25.04.2012