Особливості обслуговування користувачів у шкільних бібліотеках

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Особливості обслуговування користувачів у шкільних бібліотеках

Зміст

Вступ

Розділ I. Особливості обслуговування користувачів у шкільних бібліотеках

1.1 Бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування читачів шкільної бібліотеки

1.2 Організація довідково-пошукового апарату у шкільній бібліотеці

Розділ II. Досвід роботи бібліотеки спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №6 для слабочуючих дітей м. Києва

Висновки

Список літератури

Вступ

Висока якість освіти неможлива без високого рівня інформаційної культури, як учнів, так і вчителів. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, варіативні посібники, технології навчання. Але головним залишається вміння учнів вчитися, швидко реагувати на зміни, критично мислити, шукати і перероблювати необхідну інформацію. На жаль, питанням інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу приділяється, на мій погляд, недостатньо уваги. Частіше всього мова йде тільки про учбову літературу, про підручники, і це важливо, але на цьому не закінчується потреба в навчанні. Потрібна ще художня, науково-пізнавальна література, періодичні видання в широкому асортименті, електронні носії інформації, без яких сучасна школа не можлива. Але, мабуть, ще важливіше навчити учнів користуватися інформаційним потенціалом, розвивати його індивідуальні здібності, загальну культуру. А хто допоможе вчителю в його педагогічній діяльності? Все це може зробити і успішно робить шкільна бібліотека, особливо там, де відношення до неї із сторони адміністрації і педколективу не як до технічної, допоміжної.

Саме шкільна бібліотека повинна сьогодні стати життєво важливим компонентом освіти і виховання, повинна служити розширення освітнього середовища і не дати учню замкнутися тільки на підручнику і вчителю. Сучасній школі потрібна сучасна бібліотека -інформаційний центр, який матиме носії інформації, як традиційні, так і аудіо і відео матеріальні , електроні видання. Бібліотека , яка включена в учбовий процес і сприймає культурному, освітньому і інформаційному росту як учнів , так і вчителів. Що для цього треба? По-перше зміна відношення до шкільної бібліотеки від органів управління освітою і школою. Пора зрозуміти, що перед тим як відкривати нові інформаційно-аналітичні центри, треба задуматись над таким питанням, а чи немає в школі структури, яка могла б виконувати інформаційні задачі освіти. А така структура є, і це - бібліотека. По-друге, проблеми, повинні відтворюватися в усіх нормативних і перспективних актах розвитку освіти. А значить, мова в них повинна йти і про бібліотеки, їх оснащення і діяльність. Все це призводить до того, що важливі складові діяльності шкільної бібліотеки - формування фондів і інформатизація не мають нормативної бази і залежать від степені розуміння органів управління і адміністрації школи, ролі і місця цієї структури. А разом з тим, бібліотека дуже потрібна насамперед дітям. Крім того, діти цінують бібліотеку і як місце неформального спілкування з ровесниками, і, головне, з розумним, начитаним і дружелюбним дорослим, завжди готовим прийти на допомогу.

Шкільна бібліотека потрібна і вчителям, відсутність необхідної методичної і педагогічної літератури, не можливість на сучасному рівні слідкувати за всіма нововведеннями в науці, практиці і досвідом роботи колег в значній мірі знижує, ефективність педагогічної праці рівень вдоволеності роботою. Жодна навіть сама багата бібліотека не зможе замінити вчителю масові фонди; мають потребу вчителі і в грамотній інформаційній підтримці, в професійно організованому довідковому апараті, в періодичних обзорах всього нового, що з'явилося у світі. Все це надає шкільна бібліотека.

Актуальність дослідження. Основні положення Конституції України, Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття) та Національна доктрина розвитку освіти передбачають створення педагогічної системи, що сприяла б зростанню соціальної ролі молоді, зокрема, самовизначенню учнів старших класів у виборі життєвого та професійного шляху, забезпеченню їх потреб в інформації та бібліотечних послугах.

Шкільна бібліотека як структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу найоптимальніше забезпечує інформаційні потреби школярів відповідно до “Положення про бібліотеку середнього загальноосвітнього навчального закладу”. За умов інформатизації освіти, впровадження у навчальний процес новітніх інформаційних технологій змінюються форми і методи забезпечення інформаційних потреб читачів шкільних бібліотек.

Головною метою функціонування бібліотеки в школі є інформаційне забезпечення учасників навчально-виховного процесу, зокрема, навчальної, дослідницької, самоосвітньої, дозвіллєвої діяльності старшокласників. Це вимагає теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження в практику діяльності шкільних бібліотек відповідної організаційної моделі забезпечення інформаційних потреб.

Об'єкт дослідження - шкільна бібліотека.

Предмет дослідження - особливості обслуговування читачів у шкільній бібліотеці. бібліотечний обслуговування школа

Для написання даної роботи були використанні книги, статті, нормативні документи. Автори публікацій, присвячених роботі бібліотечного обслуговування у шкільних бібліотеках дають можливість повно і глибоко вивчити проблему та знайти рішення на неї.

Автор Г. Рабінович [17] висвітлює питання індивідуальної та масової роботи шкільної бібліотеки та наголошує на тому, що технології бібліотечного обслуговування вимагають від шкільного бібліотекаря знання і врахування вікових психологічно-педагогічних властивостей читачів. В роботі також розглянуті нові технології популяризації літератури.

В статті О. К. Громової [2] розглядається шкільна бібліотека в системі бібліотек, її роль та місце в системі бібліотечного обслуговування. В роботі підкреслюється необхідність підготовки професійних кадрів для роботи в шкільних бібліотеках. А автор статті О. Матвійчук [13] розглядає форми та методи роботи з учнями школи по інформаційно-бібліографічному обслуговуванню читачів шкільної бібліотеки. Важливе значення він приділяє особливостям групового та індивідуального обслуговування користувачів.

У своїй статті В. П. Мозгова [15] висвітлює сучасні проблеми та пропонує шляхи перебудови бібліотечної діяльності в школах, а автор статті Л. В. Гільманова [3] розглядає нові шляхи взаємодії шкільних і дитячих бібліотек для забезпечення інформаційних потреб школярів та пропонує нові моделі взаємодії. В статті [23] розглядаються нові форми масової роботи для шкільних бібліотек та їх відміна від інших бібліотек.

Автор Евелін Деніел [26] розвиток бібліотеки визначає як процес, спрямований на бібліотечно-інформаційне забезпечення учасників навчально-виховного процесу, виховання особистості, здатної до збереження та накопичення сучасних знань.

Семілєт Н. [19] пропонує у своїй статті нові форми обслуговування в шкільних бібліотеках для зацікавлення учнів не тільки в шкільних підручниках для розвитку розвинутої особистості, а й другою літературою.

У статті [25] висвітлюється питання функціонування шкільної бібліотеки як інформаційного центру. Досліджуються концептуальні положення діяльності таких центрів, обґрунтовуються організаційно-педагогічні умови створення ШБІЦ в Україні на сучасному етапі. У статті проаналізовано погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу з позиції перетворення їх у інформаційні центри, медіатеки, вміщені рекомендації щодо впровадження таких центрів у практику роботи шкільних бібліотек.

Курсова робота складається з двох розділів, вступу, висновків та списку використаних джерел.

Розділ I. Особливості обслуговування користувачів у шкільних бібліотеках

1.1 Бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування читачів шкільної бібліотеки

Бібліотечне обслуговування - це діяльність бібліотеки як соціального інституту за поданням бібліотечно-бібліографічних і інформаційних продуктів в багатообразних видах і формах в цілях задоволення і розвитку різних потреб соціальних суб'єктів засобами бібліотечно-бібліографічної та інформаційної діяльності на основі використання світових документних і електронних інформаційних ресурсів.

Таким чином, бібліотечне обслуговування, допомагає задовольнити духовні, культурні, навчальні, інформаційні потреби людини [14, 61].

Особливість бібліотечного обслуговування читачів шкільної бібліотеки обумовлена віковими особливостями читачів-дітей (7-9 років, 10-11 рр.,12-15 рр.). Також шкільна бібліотека обслуговує викладацький склад школи, керівників дитячого читання та батьків. Бібліотечне обслуговування в бібліотеці здійснюється за віковими категоріями дітей-школярів.

Саме шкільний бібліотекар (якщо не брати до уваги виховання в сім'ї) відіграє найважливішу роль у первинному залученні дітей до читання. Шкільні бібліотеки дещо відрізняються від дитячих публічних цілями і методами роботи. Шкільна бібліотека більш ніж будь-яка інша наближена до дитини. У публічну дитячу бібліотеку дитина піде у тому випадку, якщо в неї уже сформована потреба у читанні. Шкільну не мине ніхто. Завдяки своїй наближеності до дітей, постійному контакту з учителями і батьками та можливостям спостерігати одних і тих же дітей з різного боку шкільний бібліотекар покликаний відіграти особливо важливу педагогічну роль у розвитку грамотності, дитячого читання та формування кращих людських якостей. Участь шкільного бібліотекаря у житті школи, підготовці свят і спільних уроків з вчителями дає великі можливості для залучення дітей до читання та прищеплення їм культури роботи з книгою. Коли батьки підтримують контакт зі школою, бібліотека повинна звертати увагу на те, що і як читають діти. В цьому полягає ще одна важлива особливість роботи шкільних бібліотек.

Довідково-бібліографічне обслуговування передбачає надання довідок та інших бібліографічних послуг (консультацій). Його ще називають робота в режимі запит-відповідь. Основними напрямами бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є: створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату); підготовка бібліографічних посібників безпосередньо у бібліотеці; організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:

а) довідково-бібліографічне обслуговування (виконання разових читацьких запитів та видача різноманітних довідок);

б) бібліографічне інформування (систематична робота, спрямована на задоволення поточних і постійно діючих запитів читачів);

в) рекомендаційно бібліографічне обслуговування (використання бібліотекою рекомендаційних покажчиків);

г) популяризація бібліотечно-бібліографічних знань, складової інформаційної культури особистості. Бібліографічне інформування передбачає регулярність доведення бібліографічної інформації з основ наук, інноваційні процеси в педагогіці до відома читачів. Поділяється на масове і диференційоване [25, 118]

Масове бібліографічне інформування покликане сприяти інформуванню широкого кола читачів і колективів, зацікавлених у систематичному отриманні відомостей про нові надходження. Розповсюдженою формою масового бібліографічного обслуговування є випуск інформаційних бюлетенів, в яких відомості про нові надходження в бібліотеку розташовуються у певному порядку, частіше в систематичному.

Слід відмітити такі бюлетені «Нові надходження в шкільну бібліотеку», «Радимо прочитати», «Літературний календар місяця», «Новинки художньої літератури», «Готуючись до шкільних випробувань».

Інша форма: виставки нових надходжень, експрес-інформація. Комплексні форми масового інформування: День спеціаліста - включає безпосередній показ первинних і вторинних документів разом з іншими заходами. День інформації передбачає інформацію про нові надходження, а також їхній бібліографічний огляд.

Про такі дні шкільна бібліотека повідомляє читачів з допомогою оголошень, плакатів, запрошень, виставок-переглядів чи підбірок нових надходжень. Вони проходять у читальному залі бібліотеки один-два дні. Література групується за основними галузями знань і розкладають її на столі чи стелажі. Проект Дня інформації для учнів може включати вікторину (відповіді можна знайти у виставлених книгах), читання уривків з книг.

Індивідуальне інформування є методом індивідуального бібліотечного обслуговування читачів-спеціалістів. Його сутність полягає в постоянному інформуванні користувачів про нову літературу по їх спеціальності . До кола спеціалістів, як правило входять, директора шкіл, ведучі педагоги, класні керівники. Диференційоване бібліографічне інформування[25,118] - це обслуговування керівників, педагогічних працівників, відслідковування для них літератури, відповідно до їхніх потреб та інтересів. Важливою базою для інформаційної та довідково-бібліографічної роботи є довідково-бібліографічний фонд, що складається з довідкової літератури, різної за тематикою і типами видань.

Довідково-бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних довідок, які поділяються на тематичні (список літератури з певної теми, сформульованої читачем у запиті), фактографічні - (конкретні відомості статистичного, хронологічного характepy). Виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек; адресні довідки про наявність певного документа у фонді даної бібліотеки чи інших бібліотек; уточнююючі - виконуються на запит про уточнення елементів опису, їхньої зміни, без чого неможливо знайти цей документ в ДБА та в самому фонді.

Важливим напрямом бібліотечно-бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. Вона ведеться диференційовано із врахуванням цілей читання, інформаційних потреб та інтересів; проводиться масово на бібліотечних уроках, різних масових заходах - читацьких конференціях, вікторинах, конкурсах.

Серед індивідуальних форм бібліотечного обслуговування в роботі з читачами вирізняють бесіди різного характеру і форми індивідуального інформування. Для шкільних бібліотек найбільше значення мають бесіди, що дозволяють здійснювати безпосередній контакт між бібліотекарем і читачем, враховувати його інтереси і вікові особливості. Серед бесід розрізняють бесіди про рекомендовану літературу, про прочитанні книги, бібліотеку та інформаційні ресурси [14].

Індивідуальне обслуговування читачів в бібліотеці - це діяльність бібліотекаря по задоволенню їх запросів, консультування при самостіному виборі книг. Бесіда при записі в бібліотеку дає можливість зібрати відомості про учня, що бажає стати читачем бібліотеки. Під час цієї бесіди його знайомлять з правилами користування, історією та традиціями, можливостями та ресурсами бібліотеки, вивчають культуру читання того, хто записується.

Бесіда про рекомендовану літературу. Під час її проведення бібліотекар враховує зміст книг, рівень читацького розвитку особистості учня, з яким проводиться бесіда, його інтерес та характер читацьких інтересів. 3 методичних позицій ефективність даної бесіди підвищується при використанні прийому аналогії, що заключається втому, що бібліотекар пропонує книгу, яка відповідає основному інтересові читача, але містить нову для нього інформацію чи написана в іншому жанрі. Іншим ефективним прийомом є підкреслювання новизни змісту книги, достовірності викладених в ній фактів, їхній зв'язок з реальними історичними подіями та особами. Випробовуваним прийомом рекомендації є посилання на авторитетних для читача осіб, на думку інших читачів, їхні відгуки, друковані рецензії. Розповідаючи про художні твори, не потрібно переповідати сюжет, щоб читачеві не стало здаватись, що він вже все знає про цю книгу, автора.

Бесіди про прочитані книги. Їхня мета - виявлення рівня читацького розвитку учнів (чи зрозуміла їм дана книга!), виявлення думок читачів про дані твори та їхніх авторів, проведення порівняння з іншими творами того ж автора; виявлення станів і потреб читачів (на прикладі книги, що обговорюється; виявлення думок, щодо прочитаного).

Існують особливості проведення бесід про літературу різних типів та жанрів. В діалозі про пізнавальну книгу бібліотекар має поцікавитися, яку практичну користь вона принесла в навчальному процесі чи самоосвіті, а в діалозі про художній твір - враження про естетичні особливості і засоби вираження [15].

Відомості, отримані в ході бесід можуть лягти в основу додаткової диференціації читачів, планів групових і масових форм популяризації книги.

У шкільній бібліотеках актуальним і сьогодні є індивідуальне планове читання. Приоритетні групи, що залучаються до планового читання: учні, що займаються самоосвітою, учні випускних класів, що займаються підготовкою до навчання у вузі, вчителі-предметники, які тільки розпочинають роботу, керівники гуртків і факультетів. Суть даного способу полягає в залученні користувачів бібліотеки до читання літератури за їхніми інтересами з постійним переходом від однієї теми до іншої з метою різностороннього культурного розвитку читачів-школярів чи професійних знань читачів-вчителів, вироблення у кожного з них вмінь і навичок систематичного самоосвітнього читання. Інтереси кoристувачів бібліотеки з метою залучення їх до планового, читання уточнюються щорічно шляхом анкетування.

Існують три види індивідуального планового читання:

а) типові плани читання, які створюють у бібліотеці на основі аналізу найбільш часто повторюваних інтересів користувачів;

б) списки літератури типу «Що читати далі?»;

в) найбільш підготовлені читачі разом з бібліотекарями на основі рекомендаційних списків літератури, каталогів та картотек бібліотеки складають для себе індивідуальний план читання [21].

У шкільних бібліотеках для читачів-вчителів, для адміністрації школи можуть використовуватися форми індивідуального інформування з певної теми. Індивідуальне інформування заключається в постійному інформуванні читачів про нові документи з тем, які їх цікавлять, як тих, що є в даній бібліотеці, так і в інших бібліотеках галузі. Підготовка до застосування системи індивідуального інформування включає: уточнення теми; погодження джерел інформації; визначення типів і жанрів документів; погодження форми надання інформації (сам документ, тематична підбірка, що включає документи та бібліографічні повідомлення). Бібліотекар складає картотеку тематичних запитів, організовуючи їх в алфавітно-предметному порядку.

До форм індивідуального обслуговування відносяться і консультації, що включають питання підвищення інформаційної компетентності читачів, в тому числі: алгоритми пошуку в каталогах і картотеках, заповнення читацьких вимог, вибір книг у фондах відкритого доступу. Групове обслуговування читачів розглядається як сукупність форм і методів, спрямованих на задоволення культурно-інформаційних потреб малих груп читачів, що об'єднані спільними інтересами. Наочні форми інформування і рекомендації літератури базуються на показі нових надходжень з актуальних для школи тем.

Книжкова виставка - комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу читачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи інформаційну потребу. Виникненню інтересу сприяє розташування виставки, стиль її художнього оформлення, технічне оснащення і використання нових конструктивних матеріалів. Безпосередню увагу викликають виразні заголовки, яскраві ілюстрації, символи, включення в експозицію художніх виробів, бутафорій. Книги з виставки повинні видаватися читачам, експонуватись виставка має не більше 1-2 місяців [17,139].

До числа основних видів виставок відносяться тематичні виставки і виставки нових надходжень. Тематичні виставки організовуються з актуальних проблем суспільного життя; з проблем науки, культури, мистецтва; з тем, що орієнтовані на певну групу читачів даної бібліотеки; з тем, пов'язаних з річницями знаменних подій і діяльністю видатних людей; на допомогу навчальному процесу; з метою популяризації окремих видань, видів чи жанрів літератури, де крім самої книги, експонуються публікації, що висвітлюють зміст твору, критичні статті, ілюстровані матеріали, біографічні довідки про автора [9].

Бібліотечні плакати - з їхньою допомогою привертають увагу до діяльності бібліотеки, інші служать для рекомендації літератури і розкриттю її змісту, інші повідомляють про проведені в бібліотеці заходи; про нові видання з певної теми. Існують ще й методичні плакати, що розповідають про те, як вибрати книгу, користуватися МБА (міжбібліотечним абонементом). Увагу читачів привертають цікаві заголовки, яскраві малюнки, цитати і таке інше.

Альбоми - дають можливість читачам познайомитися з темами, що їх цікавлять, з яких бібліотекарі зібрали різні графічні, ілюстровані та довідкові матеріали і доповнили короткими текстами.

Ілюстративна картотека являє собою тематичну підбірку нових матеріалів найчастіше з періодичних видань, що з'єднані з цевеликою ілюстративною заставкою, на якій вказано заголовок теми, найчастіше її адресують молодшим школярам [21, 87].

Обговорення книг сприяє підвищенню читацької активності, виробленню вмінь і навичок критичного мислення, самостійної роботи над книгою, формування естетичних смаків. Обговорення відкривається коротким (5-10 хв.) вступним словом ведучого, яке має бути цікавiм із зазначенням загальних напрямків всіх виступаючих, у кінці - заключний виступ із загальними висновками. Матеріали обговорення зберігаються в бібліотеці, копії можна надіслати автору чи видавництву, в періодичну пресу.

Вечір запитань і відповідей - спосіб залучення читачів бібліотеки до пізнавальної діяльності і метод активізації читання галузевої і художньої літератури. Про тему зустрічі користувачів бібліотеки повідомляють наперед. Оформлюється книжкова виставка, рекомендується література з даної теми, проводяться бесіди, індивідуальні консультації, запрошення читачів. До початку заходу за цією темою збираються питання читачів, які потім систематизуються. Після короткого вступного слова ведучого бажаючим пропонується дати відповідь на перше запитання і так далі. 3 кожного запитання ведучий узагальнює отримані думки і дає правильну відповідь, рекомендує, що можна почитати додатково з даної теми. Якщо виникли додаткові запитання, спільно шукається відповідь. Такі вечори доцільно проводити періодично з однієї теми, або з різних тем в залежності від користувачів бібліотеки, їхніх інтересів і потреб. А якщо є можливість, можна запросити і спеціалістів з даної теми, тоді варто такий захід назвати: «Спеціалісти відповідають» або «Є запитання - даємо відповіді». Презентація (прем'єра) книги - під час даного заходу проходить детальне ознайомлення читачів з її змістом. У презентації зацікавлені автори чи видавництва.

Вечір-діалог - форма передбачає дискусії аргументованих точок зopy, різних думок учасників. У дискусії має виступити керівник, що визначає зміст обговорення і забезпечує впорядкований обмін думками. Бажаючим виступити бібліотека надає матеріали, в якості ведучого запрошують вчителя-предметника з тієї галузі знань чи діяльності, з якої готується дискусія.

Читацька коиференція передбачає обмін думками про книги в широкій читацькій аудиторії. Предметом обговорення можуть слугувати не тільки художні твори, але наукова, навчальна, довідкова література. Необхідно при підготовці враховувати різні методи інформації про літературу, визначити обов'язково регламент. На читацьких конференціях зіштовхуються різні точки зору, і полягає в колективному обговоренні, оцінці книги. Читацькі конференції проводяться з окремих творів, чи творчості одного автора, тематичні. Можна організувати зустрічі з редакціями журналів, представниками видавництв.

Диспути - особлива форма інформування про літературу. Мета диспуту - з'ясування різних підходів, затвердження найбільш обгрунтованих точок зору з будь-якої проблеми, найчастіше з професійної орієнтацією, моральним вибором «Молодь і бізнес», «Місце в житті», «Соціальна справедливість. В чому вона?», «Покликання чи необхідність», «Етика ділових відносин». Диспут готується із залученням різних літературних джерел. Найважче в диспуті - це його розпочати, важливу роль в цьому відіграє ведучий. Можна запропонувати учасникам наступну пам'ятку: на диспуті немає споглядачів - всі активні учасники розмови; ніхто не читає моральних нотацій, кожний висловлює свою точку зору; можна наводити приклади зі свого життя, життя друзів або з літератури.

Ще одна форма - рекомендаційні форми популяризації книги. Серед них створення проблемної ситуації, суть якої полягає втому, що бібліотекар, розповідаючи про книгу, зупиняється на найцікавішому, стимулюючи зацікавленого читача при читанні дізнатись подальші події, знайти відповідь на запитання: «А що було далі?». Специфіка створення проблемних ситуацій в кожному окремому випадку залежить від способу, що використовується, від читацької групи і особливостей тієї галузі знання, до якої відносяться рекомендовані статті і книги.

Усний журнал - оперативний спосіб інформування про новинки галузевої і художньої літератури, видань, що готуються до друку, про зміст нових періодичних видань. Усному журналові властиві: aктуальність, різноманітність матеріалу і обов'язково новизна запропонованої інформації. За аналогією з друкованим усний журнал складається з ряду розділів (сторінок) [19, 18].

Сторінка може бути цілком присвячена розповіді про одну книгу чи статтю і завершується рекомендацією друкованого джерела. Може бути і бібліографічна сторінка, на якій дається інформація про літературу усього випуску усного журналу. Важливе значення мають тут краєзнавчі матеріали.

До заходів рекомендаційно-інформаційного характеру відносяться бібліографічні огляди, тобто стисле повідомлення про твори друку, об'єднаних загальною ознакою (тема, новизна). Огляд включає аналіз і оцінку вибраних видань, будується за певним планом. За цільовою аудиторією, змістом, особливостями підготовки і проведення розрізняють огляди нових надходжень, тематичні огляди, визначення теми, читацького призначення. В залежності від типу огляду відбирається менше чи більше книг.

До числа позитивно-ілюстративних форм обслуговування відносяться різні види читань, зустрічі з героями і авторами книг, бібліотечні вечори.

Коментовані читання - форма усного знайомства з творами літератури, що передбачають читання тексту вголос з коментарями того, хто читає і обговорення прочитаного.

Літературні читання передбачають художнє виконання творів, свого роду «театр одного актора» [14, 11].

У шкільних бібліотеках можуть проводитися цикли читання - масові заходи, присвячені до подій з життя відомих особистостей. Наприклад, педагогічні читання, правові читання, лекції, виступи, повідомлення підготовлені спільно: учні - вчителі - бібліотекар, в кінці заходів обов'язково обговорення. Для молодших школярів цікавим є колективне прослуховування аудіозаписів, театральних версій ("казок" ).

Тематичні бібліотечні вечори - ознайомлюють читачів із важливими фактами, подіями, що викладеній книгах з життя і діяльності їхніх авторів, важливо при цьому розкрити перед читачами твори з несподіваних для них сторін. Тему вечора підкреслюють музика, твори мистецтва, кіно-, фотодокументи. Різні тематичні вечори проводять у бібліотеці: вечори-лекції, що супроводжуються бібліографічними оглядами, демонстрацією книжкової виставки, зустрічі з цікавими людьми; вечори-портрети і бенефіси читачів, виставки книг із домашньої бібліотеки, прослуховування музичних творів; літературні і літературно-музичні вечори; кіновечори. Тематичні вечори готуються 3-4 тижні. Залучаються зацікавлені особи, бібліотечний актив, пропонується література з теми вечора. Розробляються спеціальні сценарії, запрошуються гості. Для молодших школярів варто включати ігрові моменти, елементи самотворчості учнів. Ігрові форми популяризації літератури в бібліотеках - це вікторини, конкурси.

Групові форми бібліотечного обслуговування застосовують у діяльності клубів за інтересами, що створюються з ініціативи самих читачів або бібліотекарів.

Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є ігрові форми, так звані літературні ігри:

Літературні читання - це комплекс заходів, присвячених життю і творчості письменника: цикл лекцій і бесід, оглядів та читань уголос творів письменника і літератури про нього. Проводиться у тісному контакті з вчителем-словесником для учнів старших класів [17, 140].

Літературні ранки - сприяють популяризації творчості письменників серед учнів, виховують у них любов до художнього слова та інших видів мистецтва і разом із тим є дієвим засобом популяризації художніх творів. Літературні ранки організовуються для молодших школярів.

Літературний аукціон - гра, в якій використовується основний принцип аукціону: виграє той, чия правильна відповідь на запитання буде останньою.

Хроноскоп - гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ, подій у кожній групі запропонованих запитань. Хроноскоп можна проводити як для старшокласників так і для читачів середнього шкільного віку.

Літературний диліжанс - проводиться у вигляді подорожі за творами окремих авторів.

Прес-діалог - це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз. Пропонується проводити з учнями старших класів.

Для молодших школярів необхідно проводити постіно літературні ігри, завдячуючи яким вони прилучаються до книги, поринають у її глибини, вчаться співпереживати разом із літературними і казковими героями, пізнають моральні цінності, набувають певного етичного досвіду, розвивають ерудицію тощо. Це такі ігри як : «Впізнай героя», «Ти отримав телеграму. Хто її автор?», «Чиї це речі?» тощо.

Ефективними технологіями популяризації літератури є презентації книг місцевмх авторів. Стимулювати їх можно різноманітними конкурсами та турнірами: конкурси «Чомучок», гра-змагання «Про все на світі», тематичні дискусії «Книга в твоїх руках», «Про книгу і бібліотеку», турніри знавців бібліографії «Нитка Аріадни», години спілкування з поезією, літературні вікторини тощо.

Важливим чинником, що впливає на результати роботи шкільної бібліотеки є плідна співпраця з батьками. Шкільні бібліотекарі запрошують відвідати бібліотеку батьків, проводять з ними бесіди про дитяче читання, його особливості, проводять анкетування, виступають на батьківських зборах. Також знайомлять батьків з бібліотечними фондами, з основами педагогіки дитячого та сімейного читання шляхом індивідуальних бесід, книжкових виставок, індивідуальних консультацій. Така співпраця підносить авторитет шкільної бібліотеки, поліпшує результативність бібліотечного обслуговування з читачами-школярами.

1.2 Організація довідково-пошукового апарату у шкільній бібліотеці

Необхідною умовою успішної роботи шкільної бібліотеки з усіма категоріями користувачів є добре організований довідково-бібліографічний апарат (ДБА). Особливістю каталогів і картотек бібліотеки є врахування педагогічних, психологічних та фізіологічних аспектів відповідного віку дітей в організації та їх оформленні.

ДБА - це сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів та картотек, призначених для інформування та популяризації творів друку та інших нетрадиційних носіїв інформації [16, 45]. Обов'язковий мінімум ДБА шкільної бібліотеки складає система каталогів (алфавітний, систематичний, електронний), картотек (систематична картотека статей, тематичні картотеки), довідково-бібліографічний фонд (документи законодавчого характеру, довідкові видання: універсальні енциклопедії, галузеві енциклопедії, довідники, словники, бібліографічні покажчики) та фонд виконаних довідок (частина ДБА бібліотеки, яка являє собою зібрання копій раніше, виконаних письмових бібліографічних довідок). Розглядаючи термінологію ДБА слід зазначити, що найбільш вживаними є терміни: бібліографічний пошук, бібліографічних запис, бібліографічний опис (сукупність бібліографічних відомостей про документ, що приведені за певними правилами, які встановлюють порядок даних видання), довідково-бібліографічне обслуговування (бібліографічне обслуговування у відповідності з разовими запитами користувачів інформації в режимі «запит - відповідь»).

Читач стає учасником довідково-бібліографічного обслуговування на етапі підбору літератури чи іншої інформації, коли спільно з бібліотекарем, чи після його консультації здійснює пошук необхідної інформації.

Довідково-бібліографічний апарат, його особливості обумовлені статусом бібліотеки і організаційно-функціональною структурою, величиною і видовим складом фонду, наявністю зв' язків з іншими бібліотеками.

Каталоги і картотеки розкривають бібліотечний фонд шкільної бібліотеки у різних аспектах, дають змогу самостійно вибрати необхідний документ. Учні про це повинні знати, одже їх необхідно навчити користуватися каталогами.

Алфавітний або (абетковий) каталог - охоплює весь книжковий фонд. Картки в ньому розміщуються в алфавітному порядку імен та прізвищ індивідуальних авторів або заголовків творів друку. АК в шкільній бібліотеці виконує функції читацько-службового каталогу, тобто ним користуються як школярі і викладачі (в тому числі діти старшого шкільного віку) так і бібліотекар.

Систематичний каталог (СК) є провідним каталогом у шкільній бібліотеці. Систематичний каталог - це каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за галузями знань у відповідності з певною системою бібліотечно-бібліографічної класифікації. Він розкриває зміст бібліотечного фонду та інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі знання, з того чи іншого питання є в шкільній бібліотеці, допомагає школярам використовувати його для засвоєння знань та самоосвіти. Систематичний каталог виконує загальноосвітню, інформаційну, пошукову та педагогічну функцію. СК допомагає шкільному бібліотекареві при безпосередньому обслуговуванні читачів, в інформаційній та довідково-бібліографічній роботі, у проведенні масової роботи (організації виставок, оглядів літератури, презентації книг).

СК є головним орієнтиром у книжковому фонді, допомагає у внутрішній роботі бібліотеки при комплектуванні та обробці фондів. У систематичному каталозі картки розташовуються за галузями знань у відповідності з визначеною системою ББК, згідно з каталожними індексами незалежно від шифру книги, що вказує, в якому відділі каталогу повинна бути поставлена картка. На книгу, що має за своїм змістом два або більше індексів, пишеться відповідна кількість карток основна і додаткова, каталожний індекси нa цих картках вказується у лівому нижньому кутку.

На основній каталожній картці в правому нижньому кутку на першому місці проставляється індекс відділу, в якому вміщена книга на полиці, додаткові індекси пишуться в такій послідовності, як і у ББК. Кожний відділ і кожний підвідділ виділяються в систематичному каталозі роздільником -спеціальною карткою з товстого картону з виступом у верхній частині. На розділових картках всі необхідні дані записуються чітким бібліотечним почерком або друкуються на машинці чи комп'ютері. Важливо дотримуватись однаковості у їхньому оформленні. Для того, щоб виділити літературу про видатних людей, вчених, діячів науки та мистецтва, техніки в систематичному каталозі можуть створюватись персональні розділові картки, на яких вміщують короткі відомості про життя тієї чи іншої особи [15,44 ].

Без систематичного каталогу неможливо оперативно виконувати довідки, тобто якісно організовувати довідково-бібліографічну роботу; з його допомогою бібліотекар виявляє прогалини у комплектуванні, встановлює коло видань з тієї чи іншої теми, що потребують першочергового докомплектування. Кожна бібліотека самостійно вирішує питання як про необхідність організації окремого систематичного каталогу науково-методичної та педагогічної літератури для вчителів, так і про склад СК за віковою ознакою. Картки з бібліографічними записами в межах розділів СК розташовуються групами, які відокремлюють роздільниками зі зрізаними виступами в такій послідовності. Законодавчі та директивні матеріали з тематики розділу; книги, брошури та інші документи; бібліографічні покажчики (списки рекомендованої літератури) з даного розділу. Документи різними мовами доцільно включати до єдиного СК, що дасть читачеві змогу здобути відомості про документи певної тематики незалежно від того, якою мовою вони видані. Спочатку українською та російською мовами за загальними правилами алфавітної розстановки, а потім - іноземними мовами.

У СК зміст бібліотечного фонду розкривається від загального до конкретного, від простішого до складного. Для полегшення пошуку до систематичного каталогу складається абетково-предметний покажчик, алфавітний перелік предметних рубрик, який відображає назви різних предметів: галузей знань, дисциплін, процесів, подій, особистих імен, назв колективів та інше. Основна функція АПП (абетково-предметний покажчик) - полегшити читачеві пошук потрібного відділу каталогу, в якому він знайде записи документів, що його цікавлять [9].

Дітям 6-9 років властиве тільки конкретне мислення, одже вони не можуть зрозуміти СК, де знання закодовані під індексами, тому для них організують тематичні каталоги чи картотеки. Такі каталоги присвячюються одній темі і містять близько 10-15 бібліографічних описів книжок. Наприклад: «Мої улюблені казки», «Оповідання про тварин» тощо. Бібліографічні описи відтворюються на картках великого розміру 10 Х 15 см. Вони ілюстровані, містять примітивні бібл. описи (автор, назва твору) і анотацію (2-3 речення). Велике значення для молодших школярів має форма каталога: каталог-альбом, каталог-турнікет, каталог-ширма та інші.

Для дітей 10-14 років в шкільних бібліотеках може бути організований спільний СК. Він побудований за основними таблицями ББК. Він майже схожий на дорослий. Коло питань, які висвітлюються в ньому значно ширше шкільної програми. Цей каталог відрізняється тільки тим, що бібліографічні записи мають супроводжуватися анотаціями, а на прикінці запису записується призначення книги, тобто для якого віку вона призначена.

В шкільній бібліотеці також має бути створений спеціальний СК для керівників дитячого читання. Тут відбивається література, яка адресується бібліотекарям, батькам, педагогам, вихователям, психологам.

В сучасних умовах автоматизації шкільних бібліотек виділяється ще один тип каталогів - електронний. База даних електронного каталогу включає інформацію про надходження до бібліотеки видань з усіх галузей знань. Його переваги: можливість проведення багатоаспектного і оперативного пошуку інформації; суміщення електронним каталогом функцій декількох каталогів; забезпечення одноманітності бібліографічного опису, завдячуючи жорсткому закріпленню полів, забезпечення дистанційного доступу до інформації; досягнення збереження бібліографічних записів, підготовка комплекту каталожних карток.

Картотеки є складовою частиною ДБА бібліотек. Рекомендується вести такі картотеки: систематична картотека статей (СКС), краєзнавча картотека, картотека нових надходжень, картотека заголовків художніх творів і тематичні картотеки. Вибір і наповнення даних картотек залежить від потреб читачів та специфіки конкретної бібліотеки (об'єм і зміст книжкового фонду, склад читачів бібліотеки, їхні запити, рівень інформаційної роботи шкільної бібліотеки, тому що картотеки розкривають фонд у таких аспектах, якi в каталогах не представлені).

Систематична картотека статей (СКС) є універсальною за змістом і виконує функції ядра всієї системи картотек бібліотеки. Відмінність СКС від систематичного каталогу полягає в оперативному відображенні нових матеріалів із журналів, газет, періодичних збірників. Матеріали в СКС зберігають доти, доки вони актуальні й на них є попит, а в СК - до тих пір, поки документ знаходиться у фонді, СКС організовують аналогічно із систематичним каталогом згідно з розділами таблиць ББК, але використовують більш детальні рубрики, ніж у СК. Систематичну картотеку статей постійно поповнюють відповідно до термінів зберігання карток: 3-4 роки для суспільних наук, 4-5 років - для природничих і технічних наук, 7 і більше років - для мовознавства, літературознавства та мистецтва. Всередині розділів картотеки картки розміщують за зворотньо-хронологічним порядком, а всередині хронологічного ряду - за абеткою.

Тематичні картотеки - призначені для відповідей на тематичні запити, організовуються з актуальних проблем, визначених частими запитами читачів. Рубрики і матеріали в них розташовуються найчастіше за абеткою, такі картотеки носять тимчасовий характер і розформовуються, як тільки тематика втрачає свою актуальність.

Краєзнавча картотека рекомендує матеріали, що сприяють вивченню рідного краю, в тому числі відображає і художні твори місцевих письменників.

Картотека нових надходжень. Її ще можна замінити випуском бюлетенів нових надходжень, картки в ній розставляються за систематичним порядком і раз на квартал вносяться до каталогів і картотек бібліотеки.

Картотека заголовків художніх творів призначена для того, щоб забезпечити пошук літератури за заголовком, який буває частіше відомий читачеві, ніж ім'я автора. Картки цiєї картотеки містять мінімум відомостей - назву твору, його жанр, ім'я автора. Картотека непотрібна, коли алфавітний каталог включає додаткові описи документів.

Нерідко серед шкільних бібліотекарів можна почути розмови про доцільність чи недоцільність ведення каталогів: «Фонд невеликий і коли багато працюєш, то напам'ять знаєш, де яка книга стоїть, де розміщено те чи інше періодичне видання, та й учні рідко коли звертаються до каталогів, а найчастіше просять дайте таку-то літературу, чи матеріал з даної теми». Хочеться зазначити, що такі розмови є неприпустимими для роботи шкільної бібліотеки, що регламентується «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього закладу», зокрема пункт 3. Зміст роботи - 3.2. формує і веде довідково-бібліографічний апарат, використовуючи традиційні і сучасні електронні носії інформації з метою багатоаспектного бібліографічного розкриття бібліотечного фонду [5].

Для того, щоб читачі користувалися каталогами та картотеками необхідно, щоб шкільний бібліотекар популяризував роботу з ними. Це наочні форми і методи популяризації: зовнішнє оформлення, чіткі написи на етикетках, таблички з назвами каталогів, бібліотечні плакати розміщуються поруч з каталогами, на них вміщують алфавіт, який використовується під час розстановки карток в алфавітному каталозі; основні правила розстановки карток із записами документів одного і більше авторів, із записами під назвою. Звичайно, найбільш ефективною формою популяризації є індивідуальні бесіди з користувачами; екскурсії, лекції, практичні (зокрема бібліотечні уроки) виховання інформаційної культури користувачів.

Розділ 2. Досвід роботи бібліотеки спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №6 для слабочуючих дітей м. Києва

Бібліотека діє з 1976 року, з моменту відкриття спеціалізованої школи-інтернату для слабочуючих дітей, єдиної в України, де діти отримують повну середню освіту.

Бібліотека організовує свою роботу відповідно до «Положення про бібліотеку з/о закладу» та вимог навчально-виховного процесу школи. Основний напрямок виховної роботи бібліотеки - через книгу сприяти комплексному вирішенню завдань гармонійного розвитку учнів, підготовка слабочуючих дітей до більш повної адаптації у суспільстві, набуття навичок громадянина демократичної держави.

Значна увага приділяється вивченню історичних традицій українського народу, формування почуття патріотизму, любові до своєї родини, міста, країни.

Всі учні є постійними читачами бібліотеки. За навчальний рік видано 3042 книг, в середньому кожним читачем прочитано по 9 книг. Залученню учнів до постійного відвідування бібліотеки сприяє естетичне оформлення книжкового фонду, актуальность і повнота книжкових виставок, полиць, стендів. В читальному залі оформлено стенди: «Юний друже! Бережи книгу», «Вам юні читачі», «Моя Україна», «Календар знаменних і пам'ятних дат». Діють тематичні виставки: «Книга - джерело знань», «Бібліотечні друзі».

На абонементі відкритий доступ до книжкового фонду учнями всіх вікових груп.

Для учнів молодшого віку оформлені книжкові полички:

- Хто багато читає - той багато знає;

- Чарівний світ казки;

- У світі пригод;

- Твої улюблені письменники;

- На хвилинку зупинись, на новинку подивись;

- Письменники Києва - дітям;

- Для учнів 5-12 класів є тематичні полички;

- Любіть книгу - джерело знань;

- Живій природі уклонись;

- По сторінках підручника «Рідний край»;

- Українська муза;

- Діти, які люблять життя;

- Прочитаймо тую славу.

- Діють книжкові виставки:

- Україна - назва нашої землі з найдавніших часів;

- Ким бути та інш.

Весь книжковий фонд абонементу розставлено відповідно до єдиної системи ББК. Враховуючи особливості фізичного стану дітей, особлива увага приділяється індивідуальній роботі. На постійному контролі учні, які бажають читати книги про природу, життя своїх однолітків, казки.

Надзвичайна інформаційна і пошукова робота бібліотеки направлена на допомогу педколективу: є постійні інформації про нові надходження, публікації з періодичних видань, підбір літератури до тематичних педрад, уроків, виховних годин, масових заходів, 3 цією метою бібліотека веде алфавітний каталог, систематичний каталог 74-го відділу «Освіта». «Педагогічні науки», тематичні картотеки:

- Навчати всіх - навчати кожного.

- Україно моя, Україно!

- Підбір матеріалів в папках по темах:

- Передаймо нащадкам наш скарб - рідну мову;

- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів;

- Ким бути?

- Чи знаєш ти, в якому місці живеш?

- Сценарії

- До уваги абітурієнтів.

Спільно з класними керівниками та вихователями широко використовується книга в масовій роботі. В 4-а класі було обговорено книги: М. Коцюбинський «Харитя», В. Близнець «Золота гора до неба», Л. Глібов «Вовк і кіт»

Були проведені бесіди:

- «Твій друг підручник»;

- «Паління - найпоширеніша шкідлива звичка»;

- «Творчий шлях Сковороди» та інш.

З задоволенням учні брали участь в творчій зустрічі з головним редактором журналу «Барвінок», редактором газети «Шкілъний світ». У бібліотеці постійно діє бібліотечна рада та бібліотечний актив, які допомагають в організації проведення літературних свят. За їх участю змістовно проведено свято «Посвячення в читачі», зустріч з членами поетичного клубу «Дивосвіт», українського коледжу ім. В. Сухомлинського.

Незважаючи на фізичні особливості наших дітей, вчителі спільно з бібліотекою навчають дітей вмінню читати книги, берегти їх, сприяють вихованню культури читання шляхом проведення бібліотечних уроків, екскурсій до бібліотеки.

Тільки в цьому навчальному році проведено 6 бібліотечних бесід.

Крім централізованих надходжень, книжковий фонд поповнився за рахунок благодійних організацій, авторів книг, які приходили на зустріч з читачами. Це такі письменники, як В. Косовський, О. Краснокутська, В. Яременко.

Адміністрація школи знаходить можливості на додаткову передплату періодичних видань для педколективу та для дітей. Практикуємо також перегляд дітьми відеофільмів. Належне місце займає робота по збереженню підручників. За наказом директора школи щороку оголошується огляд-конкурс «Живи, книго!». До наказу розробляються заходи, відповідно яким в класах проводиться робота. Щоквартально проводяться рейди-перевірок стану збереження підручників, бесіди.

Результати рейдів оголошується на шкільній учнівській лінійці, батьківських зборах та висвітлюються на інформаційному стенді в бібліотеці. В бібліотеці переможці за рік відзначаються листами подяки для батьків та сувенірами. За результатами огляду-конкурсу актив бібліотеки випускає газету «Блискавка». Внаслідок кропіткої роботи в бібліотеці не буває неповернутих підручників. Наша бібліотека широко користується міжбібліотечним абонементом.

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №18 для слабочуючих дітей

Паспорт бібліотеки

Адреса: м. Київ -218, Бульвар Петрова, 23

Телефон: 8 (044) 542-46-66

Кількість учнів - 258

Кількість педколективу - 76

Фонд литератури - 6539: українською мовою - 2976 прим.; російською мовою - 5829 прим.

Навчальний фонд - 3564 прим.

Періодичні видання: газет - 3; часописів - 8

Кількість читачів - 338

З них: учнів - 258; вчителів - 70

Кількість відвідувань - 286 книговидач - 3042.

Висновки

З перетворенням України на самостійну державу розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Сформувати покоління всебічно розвинутих, свідомих громадян - почесне завдання освіти. Шляхи його розв'язання та необхідного для цього реформування освітньої галузі визначені Державною національною програмою "Освіта".

Вирішальну роль в її реалізації покликана відігравати двомільйонна громада освітян України, в т.ч. і шкільні бібліотеки. Їх головною метою є створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації. Шкільна бібліотека, як структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в неурочний час.

Сьогодення диктує школі нову модель бібліотеки, вимагає наповнення її новим змістом, виокремлює пріоритетні напрямки функціонування. Серед них:

- підвищення інформаційної, освітньої, культурологічної, виховної, пізнавальної функцій;

- глибоке вивчення читацьких інтересів та якнайповніше задоволення їх;

- координація дій шкільної бібліотеки зі школярами, педагогами, батьками в популяризації книги;

- систематична робота по збереженню книжкового фонду;

- вивчення і впровадження в практику роботи кращого досвіду бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів;

- сприяння підвищенню методичної, педагогічної майстерності вчителів шляхом популяризації педагогічної літератури;

- всебічне сприяння різними формами і методами бібліотечної роботи самоосвіті учнів і педпрацівників: забезпечення програмами, підручниками, посібниками, додатковою методичною літературою. Окрім традиційних, апробованих життям форм масової бібліотечної роботи з'явилися нові, народжені сучасними умовами та запитами читачів.

Особливістю бібліотечного обслуговування читачів шкільної бібліотеки обумовлена віковими особливостями читачів-дітей (7-9 років, 10-11 рр., 12-15 рр.). Також шкільна бібліотека обслуговує викладацький склад школи, керівників дитячого читання та батьків. Бібліотечне обслуговування в бібліотеці здійснюється за віковими категоріями дітей-школярів.