Писанкарство - як вид народного художнього промислу на уроках в початкових класах

Історія зародження писанкарського мистецтва. Таємниці розпису яєць. Технологія виготовлення крапанок, дряпанок, мальованок. Особливості використання знаків вогню, води, християнських, рослинних і тваринних символів. Старовинні способи приготування фарб.

Рубрика Культура и искусство
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.06.2014
Размер файла 6,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Тема курсової роботи "Писанкарство - як вид народного художнього промислу на уроках в початкових класах". З відновленням державності відроджуються національні символи та духовні обереги. І писанка - серед них.

Прадавня стара легенда доводить: наш народ доти буде процвітати, допоки українські жінки писатимуть писанку.

Цей вид декоративно-ужиткового мистецтва своїми коренями сягає у сиву давнину. Його відродження в шкільному курсі на уроках трудового навчання сприяє пізнаванню культури українського народу, його звичаїв, традицій, розвитку в школярів естетичного розуміння світу, виховання любові до рідного краю.

Писанкарство вивчається в початковій школі з 2 по 4 клас.

Розділ "Мова образотворчого мистецтва" (2 клас) включає в себе тему "Композиційні прийоми в скульптурі та декоративно-прикладному мистецтві", яка вивчається протягом 8 годин. Після опрацювання цієї теми діти мають уявлення про ритм як засіб створення орнаменту, особливості кольору в декоративному зображенні, ефекти поєднання великих і дрібних елементів у декоративній композиції, сприймають та візуально розрізняють геометричні та рослинні орнаменти. Виконують колективну творчу роботу "Весна прийшла!". В 3 класі розділ "У майстернях художників" діти під час вивчення теми "У майстернях скульптора, архітектора в народних майстрів" (7 год.) ознайомлюються з технікою писанкарства, оволодівають навичками орнаментальних композицій, створюють групову роботу "Готуємось до свята". Під час вивчення розділу "Художній образ в мистецтві", тема "Образ рідного краю в мистецтві" (8 год.) учні ознайомлюються з кольоровою гамою та символікою писанки в окремих регіонах України. Після закінчення теми можуть створювати святковий настрій в композиції за допомогою кольору та декору в багатоплановій тематиці. По завершенню розділу створюють колективно-групову роботу "Неначе писанка село", в якій демонструють особливості орнаментального розпису в своєму регіоні.

Проблематикою дослідження є процес прищеплення любові та поваги до писанкарства в школі. Педагогічна наука визнає велике виховне значення народного мистецтва, яке зацікавлює дітей, сприяє розвитку естетичних захоплень та суджень. Вивчення творів народного декоративного мистецтва пробуджує у дітей перші яскраві образні уявлення про Батьківщину і мистецтво, сприяє вихованню патріотичних почуттів. Методика формування знань, умінь і навичок писанкового розпису являє собою цілісний процес пізнання та розвиток композиційних здібностей.

Зміст декоративної роботи в початкових класах значно ускладнюється. Вже в першому класі на уроках декоративного малювання учні повинні отримати певні естетичні знання : про народну глиняну іграшку, про виразні прийоми розпису, основи вишивання хрестом, різновиди швів, об'єкти та види розпису. Відбувається подальша систематизація умінь та навичок у створенні власних композицій узору та малюнка.

Мета дослідження: розкриття особливостей українського писанкарства, розглянувши їх в історичному, технологічному та регіональному ракурсі.

Завдання роботи:

- дібрати і вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу з даної теми;

- розкрити поняття писанки, особливості вивчення теми у початковій школі;

- вивчити практику застосування вчителями початкової школи елементів техніки писанкарства у навчанні молодших школярів;

- розробити фрагменти окремих уроків у початкових класах з використанням розпису писанкарства.

Об'єкт дослідження: навчальна діяльність молодших школярів. Предмет дослідження: процес ознайомлення з технікою писанкарства, засвоєння методичних прийомів, відтворення їх на практиці, продуктивність запам'ятовування і відтворення учнями навчальної інформації.

Методи дослідження:

теоретичні - системний аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з проблеми дослідження;

емпіричні - бесіди з вчителями і викладачами, вивчення і узагальнення досвіду вчителів-предметників, істориків, народознавців.

В процесі вивчення учнями декоративного мистецтва на уроках органічно вписується група методичних прийомів, які знаходять застосування в роботі з дітьми дитячого садка : питально- відповідна бесіда про твори народного мистецтва; усне малювання, яке створює сюжет, котрий потрібно вирішити декоративними засобами; прийоми пензлевого розпису; використовування аплікацій, як елемента, який організує декоративну композицію і як засіб пізнання дійсності для декоративного узагальнення.

Вчитель повинен вміти з'єднати розвиток мислення та мовлення учнів молодших класів з естетичним пізнанням та художнім розвитком. Знайомство учнів навіть із звичайними художніми предметами повинно бути приводом для серйозної розмови про сутність естетичного у мистецтві та дійсності, про становлення сучасного стилю та моди, про специфіку системи зображувально - виразних засобів декоративно-прикладного мистецтва на рівні з іншими видами мистецтва.

З кожним роком все більше уваги приділяється розвитку видатного українського виду декоративно-прикладного мистецтва - писанкарству. Багато дослідників, істориків, науковців, мистецтвознавців присвятили належну увагу даній галузі, видаючи збірки не лише в Україні, а й далеко за її межами. Спираючись на літературу не тільки істориків та народознавців минулого, а й на праці сучасників, зроблю висновок, що писанка цікавила людей не лише в прадавні часи, вона продовжує цікавити та захоплювати прихильників цього виду прикладного мистецтва і зараз.

Розділ 1. Загальний огляд писанкарства як виду народного промислу

1.1 Історія зародження писанкарського мистецтва

Писанка - пташине яйце, розписане певними знаками та символами за допомогою гарячого воску з використанням фарбників (природних чи анілінових) для надання йому різнокольорового забарвлення.

Ще за часів писемності нанесені на шкарлупу яйця чарівні, магічні знаки несли в собі певну систему побажань добра, щастя, захисту від природних стихій, розуміння Всесвіту і свого місця в ньому. Писанка з давніх-давен була оберегом українців. Тільки українському народу вдалося зберегти знакову символіку писанки, донести до сьогодні автохтоні графічні уявлення про життя так виразно, глибинно і лаконічно.

Звичаї, вірування та ігри, пов'язані з писанками, що зберігаються в народі, вказують що писанка своєю традицією сягає глибоко в дохристиянські часи і тісно пов'язані з сонячним культом наших предків.

Символічні знаки писанки вміщували в собі святкування перемоги сонця над темрявою, весни над зимою, життя над смертю. Поєднання відкритого вогню (свічка, що горить), бджолиного воску (бджола як "божа мушка" і уявленні українців), хороших думок в момент писання знаків (що є магічним за своєю силою) та власне самого яйця (символу життя і вічності) - все це створює могутній оберіг, ім'я якому - писанка.

Писали писанки від Різдва до Трійці, охоплюючи весь весняний цикл. Різдвяні "голуби" були провісниками весни, а на Стрітення вже розписували обов'язково три писанки з церквами на кожній та пташками: зозулею, ластівкою та сорокою. На Сорок святих робили писанки-"сорокаклинці" (бажано 40 штук). Благовіщення приносило писанки з "сосонками", "квітками", Вербна неділя знаменувалась "вербовими гілочками", а Великдень - яскравими писанками з різноманітною знаковою символікою. Маленьким діткам дарувалися писанки яскраві, здебільшого на білому або червоному тлі з "зірками", "сонечками"; господарям - писанки із зображенням "дерева життя"; старшим людям - писанки на темному тлі з "безкінечником". Було в традиції обдаровувати писанками і свійських тварин. Малювали писанки із зображенням "курячих лапок", "гусячих шийок", "котиків", "баранчиків". Вірили, що шкарлупа від такої писанки давала здоров'я тваринам.

Писанку з "безкінечником" пасічник клав під кутовий вулик, щоб роїлися і множилися бджоли; корові, що вперше йшла у стадо, одягали на ріг писанку із зображенням "вербової гілочки", щоб не хворіла. На чотирьох кутах поля закопували писанки, щоб урожай був хороший. На Великдень обов'язково писали писанки із зображенням "гребінця півня" і клалися на підвіконня (охорона від пожежі); обов'язково писалася писанка із зображенням Богині-Беригині, що охороняє все суще на землі.

Таким чином, жінка мала власноруч написати для своєї родини понад десяток писанок, що за потребою використовувались протягом року.

Але Великодніми писанками не закінчувалося написання. Далі були Проводи, або поминальна неділя, коли несли писанки з білими візерунками, здебільшого "хрестиками" на чорному тлі, на могилки рідних. Вірили, що ті писанки є мостиком, який поєднує душі померлих з живими, і вони чують наші думки і слова, звернення до них. Вознесенські писанки вміщували всю гаму кольорів і символічних знаків. Закінчувалося писання писанок на Трійцю, на них здебільшого панував рослинний орнамент: "трилист", "дубовий лист", "яровий лист", "кленовий лист". Так майже півроку писали писанки, славлячи життя, розквіт та любов.

Серед народу є багато вірувань, які пов'язані з готуванням великодніх писанок та крашанок. Наведемо деякі з них.

На Поділлі вірять, що найкращий час починати роботу з писанками - це другий день після Хрестопоклонної неділі, а на Сорок Святих треба виписати сорок клинців. У Вербну неділю та на Благовіщення з писанками нічого не можна робити, - попсуються. Щоб писанки довго зберігались, їх треба варити в Чистий четвер.

Шкаралупу з крашанок треба поламати на найдрібніші шматочки, щоб відьма не могла нею набрати роси, бо тією росою вона може попсувати корів.

Якщо відьма вколе кого-небудь шкаралупою з писанки, той захворіє і "висхне".

Хустку, якою обтирають писанки, ховають - "щоб підкурювати нею бешиху".

Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям - "щоб краще неслися".

Шкаралупу з писанок чи крашанок в одних місцях викидають на стріху хати, а в других виносять на текучу воду.

Топтати ногами рештки пофарбованого яйця або писанки - великий гріх. Хто буде товкти ногами свячене яйце, того Бог покарає хворобою.

Майже по всій Україні є вірування, що шкаралупою свяченої крашанки можна підкурювати хвору людину чи тварину від пропасниці.

Крашанка, а ще більше писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається - "бо вона відвертає напасті злого чоловіка". Крім того, така писанка "припинить пожежу". Дівчата вмиваються з першою крашанкою - "щоб кращими бути".

На перший день Великодня вся нечиста сила пов'язана і сидить по закутках. Якщо, прийшовши з церкви, піти з згаданою вище крашанкою по закутках двору, котячи свячене яйце по всіх темних закамарках, то можна натрапити на чорта, який буде сидіти у шапці-невидимці. "Як здобудеш ту шапку - щастя твоє, матимеш усе, що захочеш. Та бережіть, бо як схопить твою крашанку чорт - пропав ти, задушить нечиста сила".

"Якщо на Великдень вистоїш у церкві всю ніч з крашанкою в кишені і вислухаєш, не куняючи, утреню і обідню, то тоді тримай це яйце хоч і десять років - воно не зіпсується. Якщо з тим яйцем вистоїш у церкві великодню службу вряд 20 років, будеш бачити всяку нечисту силу, а найбільше відьми будуть чіплятися до тебе, щоб виманити у тебе те яйце. Якщо ж підеш до церкви, не вислухавши діяння і не діждавшись, поки дочитаються до Христа, і покладеш крашанку на стіл, то після обідні вона буде іншого кольору. Знай: відьма перемінила твою крашанку".

В ніч проти Великодня кладуть у миску з водою крашанку і мідний шаг - хто найраніше встане, тому шаг і крашанка. Якщо в хаті є доросла дівчина, то всі стараються робити так, щоб це дісталося їй. - "щоб вона була найкраща в хаті".

Прийшовши з церкви, одне яйце відкладають окремо. Після того, як розговіються, господар бере те свячене яйце, йде з ним у стайню до тварин і, проводячи крашанкою по спині кожної тварини так, щоб був хрест, каже: "Христос воскрес!". Потім обчищають у хаті це яйце від шкаралупи, кришать на дрібні частинки, змішують з висівками і дають їсти худобі. В інших випадках просиляють крізь це яйце нитку і вішають його цілим під повіткою. І одне, і друге робиться на те, "щоб скотина була здорова".

Свячені крашанки люди зберігають з року в рік і, як трапиться пожежа, перекидають через вогонь, вірячи, що вогонь погасне. Вживають свячені яйця і від різних хвороб: кладуть шкаралупу свяченого яйця на вогонь і димом підкурюють хворого на пропасницю; від курячої сліпоти теж підкурюють таким же способом. Вірять, що свячене яйце може заспокоїти зубний біль. Хворі на пропасницю зашивають свячене яйце в хустку і носять при собі доти, доки хвороба не минеться.

"Дороге яйце не крашене, а біле і в піст бачили, та ще в Петрівку побачимо".

Всі ці вірування свідчать про те, якого великого значення надавали наші предки писанкам та крашанкам.

На Гуцульщині ґаздині з писанок роблять пташки - голубці. Вибирають середину писанки, доробляють із кольорового паперу хвіст та крила, голову з воску. Цих пташок вішають у хаті на пам'ятку про те, що ."Ісус народився, то голубец прилетів і над ним лелів".

Шкарлупу від великодніх яєць викидати не можна - це великий гріх. На Гуцульщині їх кидали у вогонь, або воду.

1.2 Пишемо писанку: таємниці майстра

Для написання писанки необхідно приготувати чисте, свіже, без плям, тріщин та подряпин куряче яйце. Інколи писанки пишуть на гусячих, качиних або яйцях інших свійських чи диких птахів. За давньою традицією писанки мають бути написані на повному (цілому) свіжому яйці, яке не можна варити. Для того, щоб виготовити таку писанку, необхідно взяти "домашнє", запліднене яйце, бо воно може зберігатися тривалий час, поступово висихаючи. Якщо ж для писанки беремо яйце птахофабрики, то після нанесення всього малюнка і перед зніманням воску необхідно зробити у двох протилежних кінцях яйця отвори за допомогою гостро заточеного надфіля або тонкого свердла та обережно "видути" вміст яйця. Якщо ж цього не зробити, така писанка за кілька тижнів зіпсується і лусне. До речі, в деяких селах був звичай мати за оберіг саме порожні писанки, які вішали під образами у вигляді намиста.

Перед початком роботи яйце миють у чистій теплій воді. Після миття яйце витирають сухою чистою ганчіркою. Для поділу поверхні яйця й нанесення малюнків потрібен простий олівець, гостро заточений і бажано не дуже м'який, щоб лінія на шкарлупі буде не дуже темна. (Додаток А)

Свічка з воску або парафіну кріпиться до підставки з металу, яка має бути стійкою й мати гострий край, об який знімаються надлишки воску з писачки. Найпростіша й найзручніша підставка - звичайна бляшанка.

Для фарбування писанок приготуємо набір розчинених анілінових барвників, що призначені для фарбування вовни. Фарбу (приблизно одну чайну ложку) висипаємо у банку місткістю 0,5 л та заливаємо її 250-300 мг окропу. Воду бажано брати м'яку. Фарбувати писанки можна тоді, коли фарба охолоне до кімнатної температури. Основні кольори - жовтий, зелений, червоний та чорний. Рідше використовуються синя, фіолетова, помаранчева та коричнева фарби.

Для більш якісного фарбування підготуємо близько 300 мл 9%-го розчину оцтової кислоти (харчового оцту), який наливаємо у банку 0,5 л. А для написання писанок способом "відбілювання" - розчин з використанням будь-якого відбілювача для білизни (наприклад, 3-4 столових ложки "білизни" на 300 мл води). Потрібні ще чисті ганчірки, що добре вбирають вологу, та ложки, бажано пластмасові або з нержавіючої сталі, якими опускатимемо яйце у фарбу. Ложки беруться для кожної фарби окремо. (Додаток Б)

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Раніше його виготовляли зі шматочка тонкої фольги, переважно мідної, яку скручували на голці у вигляді трубочки або конуса (мал.1). Цю трубочку вкладали у розколену частину палички і перев'язували ниткою навхрест. При цьому трубочка виходила чи з одного боку, чи з обох боків, тобто писачок має один чи два носики. Один із носиків був тонший, а другий - товщий (для наведення ліній різної товщини). Такий інструмент у різних місцевостях називався "писак", "кістка", "дідік", "мигулка". Потрібно зазначити, що такий писачок не можна гріти на відкритому полум'ї , бо згорить паличка, тож спочатку розігрівали віск у череп'яній посудині, куди потім і опускали писачок. Гарячий віск набирався у трубочку і деякий час залишався горячим всередині писачка.

Такий інструмент подекуди готують і зараз, але найзручнішим у роботі є писачок, виточений зі шматочка мідного або латунного прута (мал. 2). При роботі з таким інструментом будемо нагрівати його металеву частину у полум'ї свічки, після чого набиратимемо через широкий отвір віск. Час від часу необхідно підігрівати писачок на вогні для підтримування постійної температури, та набирати віск, а також при потребі чистити писачок шматочком металевого дротика з боку вузького отвору.

1.3 Технологія написання писанки

Розглянемо технологію виконання писанки на прикладі писанки-крапанки із Київщини (мал.3).

На поверхні готової вже крапанки будуть крапки білого, жовтого та зеленого кольорів на червоному тлі. Беремо у ліву руку яйце, а у праву - писачок (так, як тримаємо ручку). Пальці повинні бути настільки близько до металевої частини писачка, щоб під час виконання роботи мізинцем та безіменним пальцем спиратися на яйце. Запалюємо свічку і встановлюємо її на підставку. Далі потрібно нагріти писачок та набрати воску. Підносимо писачок до яйця і малюємо на шкарлупі крапки або кружечки, але тільки ті, які мають бути білого кольору. Віск при цьому витікає через тонкий отвір писачка. Не слід малювати крапки дуже густо, щоб залишити місце для крашанок іншого кольору. Після закінчення цього етапу роботи яйце кладемо на ложку та обережно опускаємо у баночку з оцтом на 3-4 с. Ложкою - виймаємо з оцту й обережно беремо пальцями яйце, намагаючись не подряпати підготовлену до фарбуванню поверхню, після чого відразу кладемо яйце до жовтої фарби.

Фарбується писанка в середньому 5 хв., після чого виймаємо її ложкою й обережно витираємо ганчіркою, "промокаючи" поверхню. Після остаточного висихання знов наносимо крапки воском уже по жовтій поверхні - ці крапки залишаються жовтими. Далі фарбуємо писанку в зеленій фарбі. В оцет опускати писанку вже не потрібно. По висушеній поверхні зеленого кольору знов малюємо воском крапки. І, нарешті, опускаємо до червоної фарби. Таким чином, під восковими крапками залишаються кольори: білої шкарлупи, жовтий, зелений, - тобто віск щоразу захищав ділянки потрібного кольору, а не покриті воском ділянки перефарбовувались у інший колір. Зазначимо, що саме такою має бути послідовність нанесення кольорів, а чорна фарба, в яку дуже часто зафарбоване тло писанки, має бути завжди останньою.

Крапанка готова. Тепер знімемо віск із поверхні, поступово нагріваючи ділянки яйця у полум'ї свічки і витираємо розігрітий віск ганчіркою. Зазначимо, що підносити писанку до свічки збоку, для того, щоб писанка не вкрилась кіптявою. Зручніше знімати віск за допомогою полум'я газової плити, але найкраще покласти її на кілька хвилин до нагрітої духовки або, як це робили раніше, - до печі.

Якщо необхідно видути писанку, то робимо це до знімання воску за допомогою надфіля, яким спочатку проколюємо писанку з одного торця й обертальними рухами робимо невеликий (діаметром 3 мм) отвір у шкарлупі. Повторюємо це і з іншого боку. Потім тримаємо писанку над склянкою, дмухаємо "грушею" в один отвір, через інший витікатимуть білок і жовток.

Наступною може бути писанка за малюнком, утвореним за допомогою тонких білих ліній на будь-якому тлі. Прикладом таких традиційних писанок можуть бути "Кривульки з сосонками" з Підляшшя (мал.4).

Мал. 4 Мал.5

Для написання такої писанки скористаємось олівцем. Нанесемо малюнок довільно. Наберемо в писачок віск і обведемо всі намальовані олівцем знаки. Далі писанку опускаємо в оцет та в потрібно фарбу. Після висушування з пофарбованої писанки знімаємо віск. При цьому стиратимуться і лінії, нанесені олівцем.

Більше складним для виконання є писанки з багатоколірним малюнком. Виконаємо писанку "Зірку" з Полтавщини (мал.5).

Промені зірки почергово є червоними та зеленими, поверхня поза червоними променями є жовтою, а поза зеленими - червоною. Отже, спершу нанесемо малюнок за допомогою олівця і писачком наведемо воскові контури малюнка. Після фарбування у жовтій фарбі малюємо ті ділянки малюнка, що мають бути жовтого кольору, тобто тло поза червоними променями. Для покривання воском великих ділянок писачок слід нагріти більше, бо від температури воску залежить товщина лінії. Віск має лягти широкими лініями, ніби "заливаючи" поверхню. Недостатньо нагрітий писачок залишає "подряпану поверхню", куди під час подальшого фарбування проникне фарба іншого кольору. Закривши таким чином потрібні ділянки, опускаємо яйце у зелену фарбу і покриваємо воском промінці зірки, що мають бути зеленими. Останньою фарбою є червона, нею зафарбовуються всі інші ділянки, що досі були не захищені воском.

Дуже привабливими є писанки з блідим тлом, що виконуються методом "відбілювання". Прикладом може бути писанка з Сумщини із зображенням "Дерева життя" на білому тлі. Контур малюнка - жовтого кольору, квіти - червоні, листки - зелені. Після нанесення малюнка олівцем фарбуємо писанку в жовтій фарбі і тільки тоді наводимо воском контури орнаменту. Далі фарбуємо в червоний колір. Закривши воском потрібні елементи, що є червоними, кладемо зелену фарбу з наступним покриттям воском ділянок, що мають бути зеленими. Далі поміщуємо писанку у відбілювач. Тло стає білим. Після відбілювання обов'язково промиваємо писанку у воді.

1.4 Різновиди орнаментованих яєць та їх особливості

Поруч із писанками гідне місце в народному декоративно-прикладному мистецтві займають інші види декоративних яєць, що мають свої відмінні технології виготовлення і не можуть називатися в повному розумінні цього слова писанками.

Найбільш розповсюдженими є крапанки, дряпанки, бісерки, крученики, мальованки. Перелічені види є традиційними і розповсюдженими у всіх регіонах України. (Додаток В)

Крапанка - малюнок складається з крапочок, зроблених восковою свічкою по яйцю, фарбованому почергово у різнокольорових фарбниках. Традиційна технологія виготовлення крапанки є відносно простою, в порівнянні з виготовленням писанок. Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку або піч. Після того як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

Дряпанка - один з перших різновидів орнаментованих яєць. Темно-коричневе або пофарбоване в цибулинні біле яйце з видряпаними на ньому малюнками. Інструментом може слугувати гострий ножик, скальпель, шило, циганська голка, будь-що, чим можна шкрябати. Малюнки на шкрябанках здебільшого рослинні з огляду на специфіку техніки вишкрябування. Техніка дряпанки популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у Польщі, Словенії, Україні.

Крученки ("мотанки") - яйця, обмотані нитками по горизонталі, від вершка до низу, нитка в нитку або за певним малюнком, за допомогою клею нитки тримаються на яйці.

Крашанки - зафарбовані в один колір яйця. Крашанки бувають варені, призначені для того, щоб "розговітись": їх фарбують переважно в червоний колір (інші назви: "слива", "галка", "галунка"). Водою, у якій лежала галунка, першого Великоднього ранку вмивається в родині дівчина на виданні, щоб бути гарною і вдало вийти заміж. Крашанками гралися діти в "битка", "котка", "ворота".

Бісерки ("вощанки", "восковки") - яйця, покриті однорідним шаром воску, в який "втоплювалися" розігріті на вогні бісеринки за певним малюнком. Оздоблювалися стрічками, кольоровим папером.

Мальованка - яйце, розписане за допомогою пензлика олійними, акварельними фарбами або гуашшю. У монастирях, де здебільшого їх виготовляють, мальованки прикрашають стрічками, кольоровим папером.

1.5 Символіка знаків

Орнамент писанки складається з поєднання знаків, що відображають певні символи. Маючи знання про символи і знаки, ми можемо "прочитати" писанку з більшою чи меншою достовірністю, бо з плином часу знання символу іноді змінювалося на абсолютно протилежне і первинний зміст нанесеної на яйце інформації нівелювався. Але з упевненістю можемо говорити про писанку як символ збереження життя, плодючості, розмноження і розвитку.

Орнаменти писанок збереглися недоторканими завдяки дбайливій традиції не вносити в них ніяких змін і передавати древні малюнки з роду в рід. Так до наших днів дійшли сотні писанок, про які можна впевнено сказати, що вони старовинні. Ми, українці, володіємо неймовірним скарбом - тисячі писанок XIX століття зберігаються в державних музеях України. Тож не порушуймо традицій! Зберігаймо традицій! Зберігаймо традиції старовинних зразків писанок тих міст і сіл, де сакральна сила писанки оберігатиме нас.

Символи на писанках поділяються на дві великі групи: символи вогню та символи води. Ці дві стихії (вода та вогонь), поєднуючись, народжують життя. І, як правило, знаки обох символів присутні кожній писанці,підтверджуючи життєдайність орнаменту. (Додаток Г )

Ознайомимося детальніше з символікою писанок:

Символи води

"Безкінечник" - символізує вічність, плинність життя, періодичність змін пір року, сонячний рух, перебіг подій.

"Грабельки" - з'єднують небесну та земну вологу: хмарка, з якої йде дощ, сприяє плодючості.

"Риба" - символ здоров'я, знак води, родючості, давній символ життя і смерті; у християнстві - символ Ісуса Христа.

"Дощові потоки" - небесна волога, що падає з неба, тобто дощ. Життєдайне значення.

"Сігма" ("юрок") - знак змія, символічне зображення бога підземного царства, що у вигляді блискавки викликає дощ. Змія вважали охоронцем домашньої оселі.

Символи вогню

"Сонце" - небесний вогонь, джерело життя.

"Зірка" - відображає сонце, символ неба та порядку небесних світил, знак космосу.

"Трикветр" - вогонь, передає ідею триєдності світу, знак, пов'язаний з неолітичним богом землі, що володіє вогнем. Символ сили. "Свастика" - знак, що сприяє народженню дітей, в сонячному культі символізував рух сонця. Знак чотирьох сторін світу.

"Хрест" - знак тривимірного Всесвіту; хрест здатний розширюватися в будь-якому напрямку, отже, означає вічне життя. Вертикаль - лінія небесна, духовна, чоловіча. Це - вогонь. Горизонталь - лінія земна, пасивна, жіноча. Це - вода. Поєднання цих двох стихій символізує життя.

Символи родючості, розвитку, збереження життя

"Богиня Берегиня" (або "Богиня Мокоша", "Богиня Жива", "Велика Богиня") - символ життя і родючості, охоронниця всього сущого на землі.

"Косий хрест" - так званий "хрест Святого Андрія"; у добу палеоліту - символ Богині неба, знак родючості.

"Ромб", "квадрат" - знаки, що позначають зоряне поле, загальний символ жіночої основи в природі. Сітка та решето, що є в квадратах, символізують силу оберегу від злих духів, здатність відокремлювати добро від зла.

"Дерево життя" - світове космічне дерево, завдяки симетрії здатне встановлювати гармонію та спокій. Дерево роду, втілення родоводу сім'ї, сімейного оберегу. Дерево життя - це вісь, що поєднує потойбічний світ та майбутнє, це стрижень, за яким відбувається спілкування світів.

Рослинні символи

"Сосонка" - зелена травичка, що найпершою з'являється навесні, плететься, наче змійка, є провісником весни.

"Дубовий лист" - знак Перуна, Бога. Чоловічої, сонячної енергії, знак розвитку життя, захисту сили, довголіття. У християнстві дуб - символ сили Христа, твердості у вірі.

"Вербова гілочка" - жіночий знак, втілення сили у слабкості, відновлення здоров'я та життєдайних сил. Верба - дерево космічне, встановлює лад та порядок.

"Сливка", "яблунька" - символізує любов, злагоду, плодючість, знання, мудрість, має властивості причаровувати хлопців.

"Виноград" - символ дружби, братерства, доброзичливості, вірної любові.

"Квітка" - символізує чисті душі дітей, що мають народитися, чистоту промислів та дій.

Тваринні символи

"Олень", "коник" - пов'язаний із сонцем, щоденно на своїх рогах виносить сонце на небо. Олень - чистота, що приносить людям світло, сонце, вогонь, вважався провідником душ померлих у потойбічному світі. Пізніше ці культово-міфологічні уявлення були перенесені і на коня.

"Баранчик" - захист від зла, поганого ока, символізує чоловічу енергію,творче начало, оновлення, благополуччя, багатство.

"Пташка" - символізує щастя, любов; птах - істота священна, символ вічності, безсмертної душі, божественного прояву душ мертвих. За повір'ям, душа людини залишає землю у вигляді птаха.

"Рак" - знак багатства.

"Метелик" - провісник легкого, спокійного життя для дівчинки, жінки.

"Півень", "гребінець півня" - символ сонця, вогню, світла, пильності та войовничості, жертовності. У наших пращурів півень вважався передвісником зорі, сходу сонця, а також пробудження життя. Гребінь півня - захист від пожежі.

"Медвежі лапи", "вовчі зуби" - знаки перестороги.

"Заячі вуха" - знак уваги, обережності.

Качині лапки", "гусячі лапки" - знаки захисту свійських птахів від хвороб. "Баранячі роги" - емблема зеленої рослинності, її пробудження і розквіту весною.

Християнські символи

"Церква-вежа" - символ вічного Бога, спасіння, радості, любові, берегиня усього прекрасного, доброчинності і чистоти, духовного єднання, освіти і культури.

"Божа ручка" - охоронний знак, символізує силу, владу; підняті догори руки під час молитов - то звертання до вищих сил. Тому піднята рука - символ присутності Бога.

"Хрест" - православ'я тлумачить його як "знаряддя рятівної смерті нашого Ісуса Христа", символ Нового Заповіту, символ перемоги над смертю, перетину небесного і земного, що знаменує предвічну таїну створення Всесвіту.

1.6 Символіка кольору

Символіка кольору в контексті з символічними знаками має неабияке значення. Ці знання важливі для сприйняття писанки як оберегу.

Жовтий - колір небесних світил: сонця, зірок, місяця. Приносить приплід, достаток, урожай.

Зелений - колір весни, пробудження природи, всього живого, що є на світі, символ перемоги над хворобою.

Червоний - колір любові, сили, здоров'я, влади, символ чоловічої статі, радості життя.

Чорний - колір, що є символом землі, плодючості.

Чорний з білими лініями - колір, що вказує пошану душам померлих.

Коричневий - колір, що символізує землю-матір.

Блакитний - колір, що уособлює воду, повітря, здоров'я, небо.

До кінця ХІХ ст. для виготовлення писанок використовували виключно природні барвники (зілля, коріння, плоди, що заздалегідь збиралися і освячувалися на Спаса).

Старовинні способи приготування фарб

Жовта - молоді бруньки вільхи, тополі, гілки яблуні дикої, горицвіт, гречана полова.

Зелена - полова конопляного насіння, березове листя, осикові сережки, вербові котики, підсніжники і котики.

Червона - оленячий ріг, польський кошинель (комахи), кармазин.

Чорна - листя чорноклена, соняшникова луска із залізним купоросом, чорнильні горішки дуба, кора вільхи.

Коричневий - ліщина, кора дуба і яблуні, листя кінського каштану, волоський горіх.

Блакитна - сон-трава, квіти синьої мальви, проліски.

Наприкінці ХІХ ст., з появою анілінових фарбників, традиція фарбування писанок природними барвниками занепадає. Більшість писанок фарбується по-новому, з отриманням яскравих насичених кольорів. Такий вид фарбування зберігся і досі.

Розділ 2. Методика викладання писанкарства у початковій школі

2.1 Практична графічна діяльність на уроках основ писанкарства

писанкарський крашанка розпис символ

Писанкарство в школах - це не лише естетичне виховання. Для того, аби глибоко оволодіти цим мистецтвом, діти вивчають його глибину, змістову і історичку суть.

Практична графічна діяльність учнів на уроках оволодіння основами писанкарства проходитиме успішне за таких умов:

- інтеграція курсу "Писанкарство" або окремих розділів у шкільній програми з трудового навчання;

- використання методів і прийомів активізації навчально-пізнавального процесу, у тому числі ігрових методів, методу продукування нових ідей - "мозкова атака";

- проведення екскурсій на виробництві, в музеї;

- використання наочності;

- заохочення учнів до самостійного удосконалення шкільного предметного середовища;

- організація виставок виробів, виготовлених художньо-конструкторськими засобами.

Найважливішою умовою, що забезпечує підвищення ефективності трудового навчання учнів на уроках з основ писанкарство, вважається залучення їх до практичної діяльності, яка максимально уможливлює самостійну трудову активність і творче ставлення до праці.

Мета предмета - забезпечення особистого розвитку учнів та збагачення їх емоційно-естетичного досвіду від час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, а також формування цілісних орієнтацій, потреба у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Висновок

Писанки вражають єдністю архаїчних елементів, а особливо різноманітністю писанкових елементів в різних регіонах. Нині писанкарство набуває колишнього розвитку. Відроджуються забуті техніки, з`являються нові майстри. Наші часи позначені небувалим зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення.

У справі оптимізації міжнаціональних відносин, пошуку шляхів задоволення соціально-культурних запитів людей важливого значення набуває етнографія (етнологія, народознавство) - наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхні культура і побут, походження, розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Ці дослідження зосереджені переважно у сфері традиційно-побутової культури, яка створювалася протягом століть творчим генієм багатьох поколінь, розвивалася й удосконалювалася. Водночас етнографія не лише звернута у минуле -- вона активно включається у визначення закономірностей сучасного розвитку і взаємодії народів, виявлення загального та специфічного в їхніх походженні й культурі, використання прогресивних національних традицій.

Досягнення українського народу на ниві культури загальновідомі. Разом із тим якщо розглядати національну культуру як цілісну систему, слід брати до уваги надбання різних верств населення протягом тривалого історичного шляху. Це і зразки культури інших народів, які населяють Україну; це і досягнення вихідців з України, яких доля закинула далеко за її межі, тощо.

Отже, не зводячи культуру народу лише до фольклорно-етнографічного рівня, підкреслимо, що кожен народ -- це своєрідний, створений тільки йому притаманними фарбами образ, і лише зберігаючи національну неповторність, можна зробити гідний внесок у загальну скарбницю народів.

У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення. Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.

Писанки -- це витвір вашої руки і вашої душі. Винагородою за вашу творчу працю, за вашу терпеливість та наполегливість буде прекрасна, барвиста, чарівна українська писанка.

Кожен народ прагне увійти до світової цивілізації зі своїм національним культурним набутком навіть одним мистецьким твором - писанкою.

Писанкарство сягає своїми витоками сивої давнини та відбиває уявлення наших предків про навколишній світ. Писанка - давній засіб передачі інформації, тайнопис, відомий тепер не багатьом. Знавці можуть читати символи великоднього яйця так само вправно, як ми з вами читаємо книжку. Тільки знакова система інша. Її "літери" мають часом романтичні, примхливі чи й несподівані назви, про які ми дізналися вище. Писанка є не лише магічним знаком, оберегом - езотеричний зміст якої нині важко осягнути. "Письмом віків" на білому яйці можна розказати про свої мрії, бажання, любов. В клинці писанки можна вписати загадки і байки, поетичні твори. Тому писанку називають твором - мініатюрою. Іноді це унікальний шедевр народного мистецтва. Магнетизм писанки існував завжди. Він існує і нині, цілюще діє на наші стомлені, пронизані раціоналізмом XXI ст., душі.

Україні пощастило стати батьківщиною найбільшого великоднього яйця на землі, і з'явилося воно на Прикарпатті, в Коломиї, з нагоди великого ювілею - 2000 років від народження Ісуса Христа.

Список використаних джерел

1) Адруг А. Писанки Чернігівщини //Літературний Чернігів.-1995. - № 6. - С.95-99;

2) Адруг А. Писанки Чернігівщини //Народна творчість та етнографія. - 1990.-№4.-С.64-68;

3) Адруг А. Писанки Чернігівщини: історія та сучасність. - Чернігів, 2005

4) Білоус О; Сташук 3. Школа писанкарства: Учбово - методичний посібник.-К.,1999

5) Боплан Гійом Левассер де. Опис України. - Львів:Каменяр, І990.-С.78-79.

6) Воропай О. Звичаї нашого народу . -Т.1. -К.: Оберіг, І99І. - С.355-378.

7) Державний музей українського народного декоративного мистецтва УРСР: Альбом. -К.: Мистецтво,1983

8) Квітка-Основ'яненко Г.Ф. От тобі і скарб // Квітка-Основ'яненко Г.Ф. Зібрання творів у 7 томах. - Т.З.-К.: Наукова думка, 1981.-С.194-195.

9) Кириченко М. Український народний декоративний розпис. - К., 2006

10) Культура і побут населення України. - К., 1993

11) Литвинова П.Я. Южнорусский народный орнамент. - Вып.1. Черниговская губерния, Глуховский уезд. Узоры вышиванья, тканья и рисования. - К.,1978.- С.7

12) Лубенский музей Е.Н. Скаржинской. Этногр. отдел. Описание коллекции народных писанок.-Вып.1. /Сост. С.К.Кулжинский. -М.,1899. -С.109-І32.

13) Макарова Т.И. О производстве писанок на Руси // Культура Древней Руси.- М.: Наука 1966.-С. 141-143.

14) Моця А.П. Некоторне сведения о распространении христианства на юге Руси по данным погребального обряда //Обряды и верования древнего населения Украины. -К.: Наукова думка, І990. - С.129.

15) Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян /Сост. Н.А.Маркевич. - К.: Час, 1991. - С.5-6

16) Онищук О. Писанки Чернігівщини // Писанка. - 1994.-№ 4.

17) Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. - М.: Изд - во Академии наук СССРД948-С.362.

18) Селівачов М.Р. Домінантні мотиви української народної орнаментики (кінець XIX - XX ст.) //Народна творчість та етнографія.-І990. -№2. - С.73.

19) Семенцов А. Писанки нашого краю//Деснянська правда.1992.-25 квітня.

20) Синопсис //Українська література XVII ст. - К.: Наукова думка, 1987. -С. 174-175.

21) Скорик М.М. З джерел писанкового орнаменту //Народна творчість та етнографія.-1988.- №4. - С.76

22) Соколова В.К. Календарные праздники и обряды //Этнография восточных славян: Очерки традиционной культуры. -М.: Наука, 1987. -С. 11,59,387.

23) Сумцов Н. Писанки // Киевская старина.-1991.- май. - С. 199-200.

24) Українське народне мистецтво: Живопис /Автор тексту Б.С. Бутник- Сіверський. - К.:Мистецтво,І967.

25) Українські писанки /Вст. стаття, акварелі та упорядкування Е.Біняшевського.-К.:Мистецтво,1968 .-С.26-27.

26) Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. -К.: Наукова думка,1983. -С.51.

27) Черниговские писанки //Труды Черниговского предварительного комитета по устройству Х1У-гоАрхеологического сьезда в Чернигове // Киевская старина. - 1987. - С.176-178.

28) Українські писанки . - К., 1968.

29) Художні писанки України. - К., 1979.

30) Цюриць С. А вже недалечко червоне яєчко / С. Цюриць. - Луцьк, 1993.

31) Шухевич В. Гуцульщина / В. Шухевич. - Л., 1904.

Додаток А

Технологія підготовки яйця до написання

Додаток Б

Технологія виготовлення писанки

Додаток В

Технологія викготовлення писанок різного типу

Крапанка - малюнок складається з крапочок, зроблених восковою свічкою по яйцю, фарбованому почергово у різнокольорових фарбниках.

Виготовлення крапанки

Матеріали: яйце, воскова свічка, анілінові фарбники, оцет.

Дряпанка - один з перших різновидів орнаментованих яєць.

Темно-коричневе або пофарбоване в цибулинні біле яйце з видряпаними на ньому малюнками.

Інструментом може слугувати гострий ножик, скальпель, шило, циганська голка, будь-що, чим можна шкрябати.

Малюнки на шкрябанках здебільшого рослинні з огляду на специфіку техніки вишкрябування.

Виготовлення дряпанки

Матеріали: яйце, анілінова фарба, гострий прилад для видряпування.

Послідовність дій:

1. Пофарбувати яйце аніліновою фарбою або взяти найтемніше коричневе яйце;

2. Видряпати малюнок;

3. Видути;

4. Висушити.

Крученки ("мотанки") - яйця, обмотані нитками по горизонталі, від вершка до низу, нитка в нитку або за певним малюнком, за допомогою клею нитки тримаються на яйці.

Виготовлення крученки

Матеріали: яйця, клей ПВА, нитки.

Послідовність дій:

1. Видути яйця;

2. Наклеїти нитки за певним малюнком, використовуючи клей ПВА.

Крашанки - зафарбовані в один колір яйця. Крашанки бувають варені, призначені для того, щоб "розговітись": їх фарбують переважно в червоний колір (інші назви: "слива", "галка", "галунка").

Водою, у якій лежала галунка, першого Великоднього ранку вмивається в родині дівчина на виданні, щоб бути гарною і вдало вийти заміж.

Крашанками гралися діти в "битка", "котка", "ворота".

Виготовлення галунки (крашанки)

Матеріали: яйце, анілінові або природні барвники.

Послідовність дій:

1. Пофарбувати яйце в червоний колір аніліновими фарбами або природними барвниками.

Бісерки ("вощанки", "восковки") - яйця, покриті однорідним шаром воску, в який "втоплювалися" розігріті на вогні бісеринки за певним малюнком. Оздоблювалися стрічками, кольоровим папером.

Виготовлення бісерки:

Матеріали: яйце, віск, бісер, голка, блюдце, свічка.

Послідовність дій:

1. Яйце декілька разів занурити у віск, утворивши певної товщини покриття;

2. Бісер насипати на блюдце;

3. Нанизавши бісеринку на голку, нагріти над вогнем;

4. "втопити" гарячу бісеринку у віск на яйці;

5. Далі викладати бісеринки за малюнком.

Мальованка - яйце, розписане за допомогою пензлика олійними, акварельними фарбами або гуашшю.

Виготовлення мальованки:

Матеріали: яйце, клей ПВА, акварелі, олійні фарби, гуаш.

Послідовність дій:

1. Видути і висушити яйце;

2. Покрити сумішшю (1 частина води + 1 частина клею ПВА);

3. Після висихання на поверхню яйця будь-якими фарбами нанести малюнок.

Додаток Г

Символіка та орнамент

Додаток Д

Тематичний план писанкарства для гурткової роботи

1. Вступні заняття (3 год.)

1) Поняття про писанку. Різні види орнаментованих яєць. Демонстрація зразків. Обряди, пов'язані з написанням та використанням писанок. Демонстрація написання писанки. Приклади та матеріали, необхідні для написання писанок.

2) Крашанки. Символіка кольорів. Рослини, з яких готують природні барвники. Практичне заняття - виготовлення крашанки (на вибір).

3) Писанки-крапанки. Демонстрація зразків. Пояснення значення символу. Виготовлення крапанки (на вибір).

2. Символіка писанкарства (15 год.)

1) Поняття про символ. Символ води на писанках. Значення цього символу. Зображення води, дощу на писанках. "Грабельки" та "гребінець" на писанках. Демонстрація зразків. Практична робота - написання писанки з символом дощу (на вибір).

2) Символ Сонця, Зорі, Вогню на писанках. Значення цих символів. Зображення їх на писанках. Практична робота - написання писанки зі знаком Сонця і Вогню.

3) Символ "Хрест" та "Сварга" на писанках. Їх значення. Демонстрація зразків писанок. Практична робота - написання писанок із символами "Хрест" чи "Сварга".

4) Зображення Дерева життя на писанках. Символ "Богиня-Берегиня". Демонстрація зразків. Практична робота - написання писанок з символами "Дерево життя" та "Богиня-Берегиня".

5) Символ землі на писанках. "Ромб", "решітка", "драбинка". Демонстрація зразків писанок та пояснення значення символів. Практична робота - написання писанок зі знаками землі (на вибір).

6) Символ родючості - "сігма" та "баранячі ріжки", їх значення. Демонстрація зразків писанок. Практична робота - написання писанок за знаками родючості (на вибір).

7) Символ "Трикутник", "трійця", їх значення, демонстрація писанок. Виконання писанок з цими символами.

8) Символ "Божа ручка", його значення. Демонстрація зразків писанок. Виконання писанок з символом "Божа ручка".

9) Рослинні символи на писанках. "Калиновий лист", "верба", їх значення. Написання писанок з рослинними символами (на вибір).

10) Символ "Дубовий лист", його значення. Демонстрація зразків писанок. Написання писанки із зображенням дубового листка.

11) Зображення хмелю, барвінку на писанках. Значення символу. Демонстрація писанок. Написання писаки із зображенням хмелю чи барвінку.

12) Зображення квітів на писанках. Значення символу. Демонстрація писанок з квітами. Виконання писанок із зображенням квітів шляхом відбілювання.

13) Тваринні символи на писанках. Символ "кінь" та "олень". Значення символу. Написання писанки із зображенням символу "кінь" чи "олень".

14) Зображення птахів на писанках. Демонстрація писанок. Значення символу "Птах". Практична робота - написання писанок із зображенням птахів.

15) Символ "Риба", його значення. Демонстрація зразків. Практична робота - написання писанки із символом "риба".

3. Регіональні особливості писанок України. Символіка. Кольорова гама (11 год.)

1) Писанки Київщини. Демонстрація писанок. Написання писанки Київщини.

2) Писанки Харківщини.

3) Писанка Чернігівщини.

4) Писанки Східного Поділля.

5) Писанки Західного Поділля.

6) Писанки Херсонщини.

7) Писанки Одещини.

8) Писанки Слобожанщини.

9) Писанки Львівщини.

10) Писанки Гуцульщини та Буковини.

4. Виготовлення прикрас з писанок (2 год.)

1) Оздоблення приміщень писанками. Виготовлення "гердану", "дзвонів", "хрестів".

2) Виготовлення "голуба" з писанки.

5. Підсумкове заняття.

Підведення результатів, організація виставки дитячих робіт. Конкурс на найкращу писанку.

Пропоную такі варіанти занять гуртка писанкарства.

Заняття 1

Тема: Вступ. Поняття про писанку. Різні види орнаментованих яєць: крашанки, писанки, дряпанки, мальованки, восковки-бісерки.

Мета: Ознайомлювати з обрядами, пов'язаними з написанням писанок, часом написання писанок, із тим, як використовували писанки. Які малюнки-символи зображені на писанка. Продемонструвати процес виготовлення писанок.

Заняття 2

Тема: Крашанка. Символіка кольорів.

Мета: Ознайомити з рослинами, з яких готують природні барвники. Навчити виготовляти крашанку.

Заняття 3

Тема: Писанки-крапанки. Значення символу "крапки".

Мета: Навчити різних способів нанесення крапок, показати зразки крапанок, допомогти виготовити писанку-крапанку.

Заняття 4

Тема: Поняття про символ.

Мета: Розкрити роль води у світостворенні. Очищення через воду. Вода - місток "з іншим" світом. Шанування води у народі. Жива, мертва, свята вода. Знаки води на писанках. Демонстрація зразків писанок із символами води. Виконання писанки.

Заняття 5

Тема: Символ Вогню, Сонця, Зорі на писанках.

Мета: Розкрити зміст цих символів. Роль вогню у світотворенні. Знаки, якими позначають вогонь. "Триріг", його різновиди. Використання символів вогню на народних писанках. Зображення Сонця на писанках. Шанування та зображення Зорі на писанках. Виконання писанки.

Заняття 6

Тема: Символи "Хрест" та "Сварга" на писанках.

Мета: Розкриття змісту цих символів. Хрест - знак світотворення. Зв'язок хреста з неолітичним богом Землі. Пояснення графічного зображення цього знаку. Використання символу "Хрест" на писанках. Сварга. Значення символу. Написання писанок зі знаками "хрест" та "сварга".

Заняття 7

Тема: Зображення Дерева життя на писанках. Символ "Богиня-Берегиня".

Мета: Розкриття змісту символів. Зображення Дерева життя на писанках. Богиня-Берегиня - охоронниця всього живого на землі. Написання писанок з даними символами.

Заняття 8

Тема: Символи Землі на писанках. "Ромб", "Решітка".

Мета: Розкриття змісту символів "Ромб" та "Решітка". Зображення цих символів на писанках різних регіонів України. Написання писанки з даними символами.

Заняття 9

Тема: Символ родючості - "Сігма" та "Баранячі ріжки".

Мета: Розкрити зміст символів "Сігма" та "Баранячі ріжки". Зображення цих символів на писанках. Практична робота - виконання писанок з даними символами за зразком.


Подобные документы

  • Можливості використання текстилю в інтер’єрі. Особливості створення декоративного панно. Історія розвитку декоративного розпису тканини. Обладнання, інструменти, матеріали та їх підготовка для художнього розпису. Технологія виконання декоративного панно.

    дипломная работа [90,1 K], добавлен 17.09.2011

  • Історія виникнення та поширення писанкарства на Україні. Ознайомлення із розмаїттям орнаментики та кольорів у виготовленні писанок в різних регіонах України. Технічні та художні особливості оздоблювання яєць. Вивчення семантики народних символів.

    курсовая работа [74,6 K], добавлен 07.10.2010

  • Вишивання як народний вид мистецтва. Історія розвитку і використання вишитого рушника у обрядах українського народу. Вагоме значення кольорової символіки та зображення геометричних (абстрактних), рослинних, зооморфних (тваринних) фігур на рушнику.

    презентация [2,6 M], добавлен 13.04.2014

  • Історія розпису тканини. Розвиток набойки и мистецтво батика. Устаткування, інструменти, матеріали і їх підготовка до художнього розпису. Основні способи розпису тканин. Холодний, гарячий батик та вільний розпис. Композиція, колорирование и спектр.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 26.03.2009

  • Історія виникнення, розвитку Петриківського розпису. Визначні майстри Петриківського розпису. Вибір матеріалів, інструментів для малювання картин на дощечках, складання композиції, прийоми виконання малюнка, технологічна послідовність виготовлення.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 11.04.2010

  • Історія дослідження мистецтва писанкарства. Духовна культура українського народу у писанковій обрядовості. Змістові особливості писанки на Дніпропетровщині, поєднання в них як геометричного, так тваринного і рослинного мотивів; значення кольорів.

    творческая работа [5,9 M], добавлен 25.10.2016

  • Значення народної творчості. Характеристика видів декоративно-прикладного мистецтва: ткацтво, килимарство, вишивка, в'язання, обробка дерева, плетіння, писанкарство. Народний одяг. Історія, семантичні засоби композиції творів прикладного мистецтва.

    курсовая работа [464,6 K], добавлен 13.07.2009

  • Аналіз історико-культурних умов та особливостей розвитку українського народного мистецтва 1920-1950-х років. Вивчення мистецької спадщини Катерини Білокур, яка представляє органічний синтез народної і професійної творчості у царині декоративного розпису.

    дипломная работа [100,1 K], добавлен 26.10.2010

  • Зародження і становлення кобзарства. Кобзарі й лірники – особлива елітна частина українського народу. Особливості звичаїв і традицій, кобзарського середовища. Особливе ставлення до музичного інструменту. Творчість Т. Шевченка. Історія знищення мистецтва.

    методичка [32,8 K], добавлен 15.10.2014

  • Історія виникнення української народної вишивки. Особливості народного мистецтва вишивання в Україні. Різноманітні техніки та орнаменти вишивок, її територіальні особливості. Роль та вплив вишивання у процесі родинного виховання майбутніх поколінь.

    реферат [36,3 K], добавлен 22.01.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.