Характеристика музею "Київська картинна галерея"
Історія та характеристика музею образотворчого мистецтва в м. Києві. Тематика та хронологічний принцип побудови експозиції музею. Відтворення громадсько-історичних та духовно-культурних подій від Древньої Русі до сучасності у полотнах видатних майстрів.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | практическая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.03.2019 |
| Размер файла | 31,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника»
Факультет туризму
Кафедра організації туризму та управління соціокультурною діяльністю
Індивідуальна робота
З дисципліни «Основи музеєзнавства»
на тему:
Характеристика музею «Київська картинна галерея»
Виконав: Федишин О.Р.
Студент групи Т-22
Перевірив: д.і.н. Вичівський П.П.
м. Івано-Франківськ, 2018
Зміст
1. Загальна характеристика музею
2. Історія музею
3. Тематико-експозиційний план
4. Створення екскурсії по музею
1. Загальна характеристика музею
Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея) - музей образотворчого мистецтва в м. Києві, Україна. До березня 2017 - Київський національний музей російського мистецтва. Розташований у приміщеннях будинку Федора Терещенка (кін. XIX - поч. XX ст.; архітектори - Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).
Музей володіє колекцією, утвореною з понад 12 тисяч експонатів - від ікон XIII століття до картин та скульптури XIX-XX ст.
Філія музею - Дитяча картинна галерея, що розміщується у Шоколадному будиночку (вул. Шовковична 17/2).
Тип музею - художній музей.
Відкрито - 12 листопада 1922 року.
Режим роботи - вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00-18:00; пн., чт. - вихідні.
Вартість входу - 35 грн.
Фонд - 12 тисяч експонатів.
Директор - Юрій Вакуленко.
Первинна експозиція музею становила близько 200 творів, зараз - розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за хронологічним принципом, вона знайомить глядача з києворуським іконописом, а також відображає майже всі основні етапи розвитку живопису північно-східних князівств, Російської імперії та Радянського союзу. Зокрема, в експозиції представлене портретне мистецтво XVIII століття, багата й різнобічна колекція другої половини XIX століття, твори передвижників, мистецтво реалізму, академізму, модерну та символізму, роботи художників періоду революції та соціалістичного реалізму.
XIII-XVII століття - музей володіє невеликим, але дуже цінним зібранням зразків давньоруського та давньоросійського мистецтва ХIII-ХVII століть. В основному це ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Головним джерелом формування колекції ікон музею стало зібрання стародавнього живопису Богдана і Варвари Ханенків, відомих київських меценатів і колекціонерів, які на рубежі XIX-XX ст. зібрали підбірку іконопису. Серед найвідоміших експонатів у колекції відзначаються:
«Борис і Гліб», ХIII ст. Київ.
«Тайна вечеря», остання чверть XIV століття - початок ХVI ст. Середня Русь.
«Усікновення голови Іоанна Предтечі», друга половина ХVI ст. Середня Русь.
«Архангел Михаїл і архідиякон Стефан», кін. ХV ст. Новгород.
«Чудо Святого Георгія про змія» (Юрій-Змієборець), середина XVI століття Середня Русь.
«Вогняне сходження пророка Іллі», XV ст. Новгород (провінція?).
Деісусний чин (13 фігур), святковий чин (12 клейм), XVI ст. Середня Русь.
«Страшний суд», XVI ст. Новгород (північна провінція).
Царські врата зі стовпчиком і покровом, ХVI ст. Середня Русь.
Богоматір Тихвінська зі святами (у 24 клеймах) та вибраними святими, кін ХVI - поч. ХVII ст. Новгород.
Тріодь пісна (3 двостороннні таблетки), ХVII ст. Строгановська школа.
Колекції музею діляться на періоди:
Мистецтво XIII-XVII ст.
В колекції Київського національного музею російського мистецтва є невелика, але дуже цінна збірка взірців давньоруського мистецтва (ХIII-ХVII ст.). Головно це ікони і твори декоративно-ужиткового мистецтва.
Мистецтво в Давній Русі, як і в усій середньовічній Европі, розвивалося в руслі християнського світогляду, сприйнятого в Х столітті Київською Руссю від Візантії. Давньоруські іконописці володіли системою художніх засобів, заснованій на умовно-площинних прийомах зображення людських фігур і предметів. За допомоги бездоганної гармонії фарб і ліній, дивовижній чіткості композиції, бездокірного відчуття ритму вони створювали вічний ідеальний світ, недоступний для повсякденного життьового погляду і відкритий лише для духовного споглядання.
Мистецтво XVIII ст.
ХVIII сторіччя - один із найзначніших етапів у російському образотворчому мистецтві. Реформи Петра I, направлені на зміцнення Російської держави, що зачепили так чи інакше всі її царини - економіку, державний устрій, військову справу, просвіту, науку, - позначилися й на художній культурі. Мистецтво набуває яскраво вираженого світського характеру, затверджуються цінності людської особистости - її розум, знання, сила, які приносять користь вітчизні. У малярстві з'являються нові жанри: портрет, історична та батальна картина, пейзаж.
Цей період представлено в музеї досить скромно і переважно творами портретного жанру, що не випадково - адже ХVIII століття називають епохою портрету. Портрет найповніше відбив образ епохи, її художню й історичну своєрідність.
Мистецтво першої половини XIX ст.
Перша половина ХIХ ст. - час значних громадсько-історичних подій, що викликали підйом національної самосвідомости і позначилися на розквіті художньої культури Росії: Вітчизняна війна 1812 року, рух декабристів, поява і розквіт генія О.С. Пушкина... Епоха породила багато різноманітних явищ у мистецтві. Поряд з високим злетом класицизму, який особливо яскраво проявився в архітектурі та скульптурі, великого значення набуває романтичний напрямок.
Розділ мистецтва першої половини ХIХ століття в музеї нечисленний і не дозволяє розкрити все розмаїття художніх тенденцій і творчих індивідуальностей. Однак в музеї є полотна відомих майстрів, які визначили своєю творчістю основні етапи цього періоду російського мистецтва.
Мистецтво другої половини XIX ст.
Цей період представлено в музеї найповніше.
Від початку 60-х років ХIХ сторіччя в Росії наспівають зміни в усіх царинах життя. Поразка в Кримській війні 1853-1856 рр., скасування кріпосного права 1861 року та решта реформ активізували національну самосвідомість. Нові ідеї, напружені духовні пошуки знайшли своє відсвічування в літературі й мистецтві.
Законодавицею офіційного мистецтва як і раніше була Петербурзька Академія мистецтв, що вимагала наслідування класичних зразків і не допускала свободи творчості. Однак нове покоління художників прагнуло самовираження, свободи вибору, що призвело до відкритого протесту проти нормативності мистецтва.
1863 року відбувся знаменитий «бунт 14-ти». Вихованці Академії мистецтв відмовилися від участи у випускному конкурсі на золоту медаль, відкинувши вимоги писати картини на далекий від життя міфологічний сюжет. 1870 року було утворено Товариство пересувних художніх виставок (ТПХВ), яке зібрало найліпші творчі сили, і протягом наступних 45 років було осередком передових ідей в російському реалістичному мистецтві. Художники-передвижники прагнули відбити сучасне життя в усій його повноті, виражати животрепетні етичні проблеми, побачити прекрасне і типове в буденному і повсякденному. Мистецтво пересувників, надихаючись вірою в людину, в її моральне вдосконалення, відкрило нові перспективи в усіх жанрах живопису.
Мистецтво кінця XIX-початку XX ст.
У Росії кінець ХIХ - початок ХХ ст. відзначено щонайскладнішими зрушеннями, як у соціальному, так і в культурному житті. Період 1890-1910 років нерідко називають «російським духовно-культурним ренесансом», коли глобально переосмислювали критерії художньої творчості, з'являлися нові течії та гуртування, яскраві творчі індивідуальності, робили новаторські відкриття, коли стрімко руйнувалися межі жанрів.
Збірка творів кінця ХIХ - початку ХХ ст. в музеї перебуває в постійному розвитку.
Мистецтво XX ст.
Мистецтво 1917-1980 років традиційно називають радянським і розглядають в контексті існування соціалістичної держави. На жаль, особливості колекції не дають змогу повно і об'єктивно показати, яким шляхом йшов розвиток мистецтва ХХ ст., все його розмаїття і суперечливість. Все ж глядач може скласти уявлення про основні тенденції розвитку, познайомитися як з окремими типовими роботами, так і з творчістю найвідоміших майстрів, яких представлено в музеї монографічними колекціями.
2. Історія музею
образотворчий мистецтво музей київ
Музей відкрився 12 листопада 1922 року під опікою Всеукраїнської академії наук під назвою Київська картинна галерея. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків.
Первинна експозиція галереї складалась із близько 200 творів мистецтва, а станом на 1928 рік вже налічувала близько 300 творів.
Зараз Київська національна картинна галерея володіє зразками робіт багатьох художників, серед яких - Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович.
25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури КМДА ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея». Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею Федора Терещенка, мотивуючи це небажанням трудового колективу.
2 березня 2017 року на пленарному засіданні Київської міської ради ухвалено рішення про про повернення музею історичної назви -- Національний музей «Київська картинна галерея» (офіційна скорочена назва - Київська національна картинна галерея). Рішення набуло чинності 21 березня 2017 року після його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик».
3. Тематико-експозиційний план
|
№ |
Назва |
Автор |
Рік |
Матеріал |
Розмір |
Опис |
|
|
1 |
«Борис і Гліб» |
Невідомо |
Сер. ХІІІ ст. |
липова дошка, ковчег, паволока, левкас, темпера |
154Ч104 |
На іконі зображені руські князі Борис і Гліб, сини київського великого князя Володимира Святославича; стали першими святими, які були канонізовані руською православною церквою. Спільне зображення святих, що символізує братолюбство, стало новим і виключно російським мотивом в іконографії. Брати Борис і Гліб зображені у повний зріст і в однакових позах. Кожен з братів тримає у своїй руці хрест, а в іншій - меч, вістрям донизу (символ миролюбства), що підтримується під руків'ям. Через різницю у віці, помітні відмінності у зовнішності князів. У Бориса невелика борідка та вуса, а юний Гліб зображений безбородим із ніжним круглим обличчям. Одяг князів відповідає тому, який носили у ті часи на Русі: сорочка-тільник, зверху корзно (старовинний верхній одяг, схожий на плащ) на підкладці, декорований орнаментом, а також шапка, оторочена хутром. Форма мечів збігається з характером зброї того часу, знайденої під час розкопок. Ікона відносно гарно збереглась, але має низку дрібних заробок і лагоджень у втрачених місцях. Також мало що залишилося від початкового срібного фону (у XIV столітті на цей срібний фон було нанесено червоний, який було видалено при реставрації). Місця поглиблень на дошці (на німбах, фібулах і руків'ях мечів) свідчать про те, що у своєму первісному вигляді ікона була прикрашена дорогоцінним камінням (нині втрачені). |
|
|
2 |
«Тайна вечеря» |
Невідомо |
Ост. чверть XIV ст. - поч.. ХVI ст. |
липова дошка, ковчег, паволока, левкас, темпера |
160Ч119 |
Ця ікона написана на Чернігівщині невідомим майстром. На ній видно Ісуса та апостолів, які сидять за круглим столом. Тайна вечеря - остання вечеря Ісуса Христа з його учнями-апостолами напередодні страстей, на якій він запровадив Таїнство Євхаристії (Причастя; Мт. 26:17-29), відбулася вона у Великий Четвер у Сіонській світлиці. Десять із присутніх у той день на Тайній вечері апостолів пізніше прийняли мученицьку смерть. Одним із найвідоміших представлень Тайної вечері в іконографії вважається фреска Леонардо да Вінчі. |
|
|
3 |
«Усікновення голови Іоанна Предтечі» |
Невідомо |
2 пол. XVI ст. |
липова дошка, ковчег, паволока, левкас, темпера |
91Ч64 |
Ікона 2-ї половини XVI століття з Середньої Русі, що зображує сцену мученицької смерті Іоанна Хрестителя, якому за наказом тетрарха Галілеї Ірода відрубали голову. Зберігається у колекції Національного музею «Київська картинна галерея» у Києві. На іконі зображена сцена мученицької смерті Іоанна Хрестителя, якому за наказом тетрарха Галілеї Ірода відрубали голову. У центрі композиції стоїть Іоанн Предтеча, нахилившись над печерою, в якій лежить на трикутному блюді його голова. У його позі поєднані мотиви готовності до смерті і молитвенного протистояння. На обличчі Іоанна перед стратою показані страждання та напруга. Іконописець одночасно зображує момент, що передує відсіченню голови і результат страти. Смисловим центром є відсічена голова Іоанна; його обличчя майстерно промальоване, яке виражає заспокоєність і просвітленість. Голова Іоанна, що оточена золотим німбом, чітко виділяється на чорному фоні печери. Біля краю печери зображено тонке деревце із сокирою біля кореню - символом недовговічності земного буття, участі нерозкаяних грішників, які будуть подібно безплідному дереву, зрублені і кинуті до вогню. Інтерпретація традиційного пейзажного фону у виді гір, що піднімаються із виступами, і палаток із двома колонами і вузьким входом відповідають образній побудові ікони. |
|
|
4 |
«Архангел Михаїл і архідиякон Стефан» |
Невідомо |
кін. ХV ст. |
липова дошка, ковчег, паволока, левкас, темпера |
115Ч81 |
Михаїмл - архангел у юдаїзмі, християнстві, ісламі. Тричі згадується в Книзі Даниїла. В Апокаліпсисі постає як верховний командувач (архістратиг) Божого війська супроти нечистих сил, яких перемагає в битві. У єврейській народній традиції - заступник євреїв перед лицем Бога. У християнській традиції - ангел-цілитель, згодом - захисник, патрон вояків і лицарів. Часто зображається у вигляді воїна, що перемагає дракона чи чорта, з мечем, прапором або терезами. У християн в День вшанування Архистратига - 29 вересня у західній традиції, 8 (21) листопада у східній традиції. Також - святий Михаїл, архістратиг Михаїл. Стефан Першомученик - апостол, мученик. Ім'я в перекладі з грецької - корона. Християнський святий, один з перших християн. Диякон Єрусалимської христ. громади. Згідно з Біблією (Дії Апостолів) творив чудеса, переконливо проповідував про Христа. З 560 року його прах перепохований у римській церкві Сан Лоренцо фуорі ле Мура. |
|
|
5 |
К. Лобанова-Ростовська |
Борови-ковський Володимир Лукич |
Поч. 19 ст. |
Полотно, олія |
131Ч101 |
На портреті зображена дружина Олександра Лобанова-Ростовського Катерина. Боровиковський зумів прекрасно зобразити образ ніжної та красивої жінки. Вона підперла голову рукою, ніби задумалася про майбутнє, про життя, про кохання, про вічне. На портреті зображена дружина Олександра Лобанова-Ростовського Катерина. Боровиковський зумів прекрасно зобразити образ ніжної та красивої жінки. Вона підперла голову рукою, ніби задумалася про майбутнє, про життя, про кохання, про вічне. |
|
|
6 |
«Портрет хлопчика-українця» |
Ґе Микола Миколайович |
1891 рік |
Полотно, олія |
140Ч110 |
На полотні зображений хлопчик-українець у традиційному українському вбранні того часу, тобто кінця ХІХ століття. Хлопчик сидить на перевернутому відрі. Видно, що він з небагатої селянської сім'ї. Лице хлопчика майже не виражає емоцій. На мою думку ця картина показує становище українських дітей того часу, які були з небагатих сімей. Без грошей та майбутнього, вони жили для того, щоб працювати і працювали для того, щоб жити. |
|
|
7 |
«Голова Христа до композиції Голгофа» |
Ґе Микола Миколайович |
1869 рік |
Полотно, олія |
78Ч59 |
На картині зображений Ісус Христос, напередодні його страти на горі Голгофа. Сум і відчай добре виражені у кольорах картини. Ге один з небагатьох українських митців того часу, хто міг так гарно передати настрій картини. Більшість художників не визнавали його таланту і критикували його картини. Так висловився Стасов про полотно Ге «Тайна вечеря»: «Я не бачу в нього вищого творчого дару; я не бачу в нього тієї глибокої й правдивої фантазії, яка створює неочікуване, велике з елементів, що всюди розсипані в дійсності; я не бачу в нього здібності до характеристики обраних осіб, - один словом, я не бачу в Ґе всіх тих найважливіших сторін таланту, які складають основу великих майстрів і змушують їх робити творіння, на які будуть дивитися десятки тисяч людей. Його Христос не включив у себе жодної із тих високих якостей, під впливом яких у світі було створено переворот безприкладний, нечуваний. Так уявляти собі Христа - означає зовсім не розуміти ні його характеру, ні його значення» |
|
|
8 |
«На півночі дикій…» |
Іван Шишкін |
1891 рік |
Полотно, олія |
161Ч118 |
Назвавши цю картину першим рядком з відомого вірша Михайла Лермонтова, Шишкін недвозначно вказав на її джерело. Цю поезію було обрано Шишкіним для ілюстрації зібрання творів, яке готувалося до виходу в світ і було приурочене до 50-річчя від дня загибелі поета. Замовником був петербурзький видавець П. П. Кончаловський, один з пайовиків відомого видавництва І. М. Кушнерьова. У підготовці ілюстрованого видання взяли участь Михайло Врубель, Валентин Сєров, Віктор Васнєцов, Василь Полєнов. Так само, як і у вірші Лермонтова, в картині потужно звучить тема самотності. На неприступній голій скелі, серед суцільної пітьми, льоду і снігу, стоїть самотня сосна. Місяць освітлює похмуру ущелину і нескінченну далечінь, покриту снігом. Здається, в цьому царстві окрім холоду немає більше нічого живого. Але наперекір морозам, снігам і вітрам дерево живе. У назві картини використано перший рядок вірша Генриха Гайне, який пізніше переклав з німецької М. Лермонтов. На полотні Шишкину вдалось передати романтичний характер цього вірша. Застосувавши не зовсім звичні для своєї творчості світлові ефекти, узагальнені форми, колірне вирішення, майстер створив незабутній образ засипаного снігом дерева, переніс на полотно мить таємничого оціпенення і спокою нічної зимової природи. |
|
|
9 |
«Дівчинка на тлі перського килима» |
М.О. Врубель |
1886 рік |
Полотно, олія |
167Ч111 |
В Києві Врубель багато працював з натури, створюючи роботи різних жанрів. Один з найліпших творів київського періоду - композиційний портрет доньки власника позичкової каси. Тендітна дівчинка з блідим обличчям і великими темними сумними очима, оточена дорогоцінними килимами, шовками, ювелірними прикрасами, сама нагадує незвичайну дорогоцінність. Переливами сяйливих кольорів, різноманіттям фарб передано візерунки важкого килима, барвистість тканин, мерехтіння прикрас. Але вся ця розкіш не позбавила образ людяності, навпаки, на її тлі несподівано гостро виступили живі риси дівчинки, її прихований сум. Притаманне Врубелю захоплення реальними формами натури в поєднанні зі сміливим злетом фантазії дозволили йому перетворити модель - доньку власника позичкової каси в Києві Марійку Дахнович - в поетичний образ, сповнений загадковості, чарівності та краси. |
|
|
10 |
«Три царівни підземного царства» |
В.М. Васнецов |
1884 рік |
Полотно, олія |
124Ч172 |
В музеї експонується значне полотно майстра - "Три царівни підземного царства". Ця велика за розмірами картина дуже живописна і сприймається як декоративне панно. Первісний її варіант (ГТГ) із ще двома роботами художник виконав, щоб прикрасити залу управління Донецької залізниці. На полотні зображений момент із казкової оповіді, коли, піднявши з підземелля прекрасних царівен, брати Івана перерізають мотузку, залишаючи його в підземеллі, засліплені заздрістю до успіху брата. Царівни своїм вбранням і прикрасами уособлюють підземні багатства. Відштовхуючись від сюжету, переосмисливши його для точнішого втілення основної ідеї - прагнення показати історію, багатство і красу Донецького краю, Васнецов замість царівен золотого, срібного, мідного царств зображає володарок царств золота, дорогоцінного каміння, кам'яного вугілля і залізної руди. Майстра настільки захопила робота над цим сюжетом, що він створює нове, значніше полотно, яке потім придбав І. Терещенко, а тепер воно міститься в київському музеї. Сам Васнецов і його сучасники, колеги з цеху, високо оцінювали цю роботу. На їхню думку, вона ввібрала в себе всі найліпші якості живописця: одухотвореність образів, уявлення про національний тип краси, монументальність і декоративність твору загалом, що відзначений багатством живописних прийомів і пишнотою фарбових поєднань і контрастів. |
Розділ 4. Створення екскурсії по музею
Доброго дня, дорогі відвідувачі Національного музею «Київська картинна галерея». Я вітаю всіх у цьому прекрасному музеї образотворчого мистецтва. Будівля, у якій ми зараз знаходимось була особняком Федора Терещенка, родина якого подарувала музею більшість картин зі своєї приватної колекції.
Наразі фонд музею складає близько 12 тисяч експонатів, та сьогодні ми побачимо лише малу їх частину. Але я обіцяю, що це будуть найцікавіші картини з усіх.
Музей відкрився 12 листопада 1922 року під опікою Всеукраїнської академії наук під такою назвою як «Київська картинна галерея». Розглядати музей ми почнемо з експонатів періоду XIII-XVII ст., а завершимо мистецтвом ХХ ст., тобто будемо дотримуватися хронології.
Первинна експозиція галереї складалась із близько 200 творів мистецтва, а станом на 1928 рік вже налічувала близько 300 творів.
Зараз Київська національна картинна галерея володіє зразками робіт багатьох художників, серед яких - Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович.
Твори цих митців ви зможете полюбуватися буквально через декілька хвилин у головному залі музею.
Також нагадую, що музей працює за таким графіком:
Пн, чт - вихідні
В інші дні - 10.00-17.45 (каса до 17.00)
Надіюсь вам сподобалась екскурсія музеєм і ви завітаєте знову.
Размещено на allbest.ru
Подобные документы
Історія формування колекції Сумського обласного художнього музею ім. Н.Х. Онацького. Життя, творчість і музейна діяльність художника його засновника. Загальна характеристика експозиції музею. Вивчення мистецтва Далекого Сходу на уроках художньої культури.
курсовая работа [235,1 K], добавлен 21.06.2014Музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, їх типи та характеристика. Історія виникнення музейної справи. Опис Музею народної архітектури і побуту, Музею трипільської культури, Національного музею авіації, Музею суднобудування і флоту.
реферат [35,2 K], добавлен 03.12.2011Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.
статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017Історія створення та розвитку Національного Музею ремесел в Нью-Делі як центру збереження самобутності індійської культури і напрямів народного промислу. Огляд основних експозицій в галереях музею. Розповідь про майстер-класи сучасних майстрів з Індії.
презентация [9,0 M], добавлен 07.10.2017Загальні відомості про музей образотворчого мистецтва Прада в Мадриді. Фонди та експозиції музею, представлені картинами Ель Греко, Франсиско Сурбарана, Хусепе де Рібери, Дієго Веласкеса, Сандро Боттічеллі, Рафаеля Санті, Тінторетто, Караваджо, Рубенса.
реферат [4,3 M], добавлен 05.02.2013Дослідження портрету українського громадсько-політичного діяча, педагога і філолога В.П. Науменка невідомого автора з колекції Національного музею історії України. Трактування Науменка як буржуазного націоналіста. Аналіз автора портрету Ф.С. Красицького.
статья [27,6 K], добавлен 06.09.2017Дослідження і характеристика основних етапів розвитку творчої і організаційної діяльності українського художника і поета Н.Х. Онацького. Утворення і розвиток Сумського художнього музею. Значення творчості і діяльності Онацького в художньому житті Сумщини.
дипломная работа [83,7 K], добавлен 18.04.2011Формування теоретичних і практичних знаннь про музеєзнавство як сферу знань, необхідну в професійній діяльності. Характер збірок найбільших музеїв світу та України. Практичні навички із створення музею, ведення фондової документації, побудови експозиції.
методичка [53,3 K], добавлен 13.04.2009Зібрання полотен італійських і нідерландських майстрів у Дрезденській картинній галереї. Відділ живопису старих майстрів Західної Європи. Утворення в 1560 році кунсткамери. Комплекс Цвінгера. Відновлювання шедеврів дрезденської галереї після війни.
презентация [2,7 M], добавлен 18.10.2016Історія створення музею просто неба в Пирогово, його відмінні риси - театралізовані дійства. Основні експозиції музеїв народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, історії сільського господарства Волині, дитячої творчості в селі Прелесне.
реферат [27,8 K], добавлен 21.12.2010
