Виразність образу людини у графічному портреті

Гризайль (франц. grisaille, gris - сірий) - це живопис, виконаний відтінками одного кольору, коли зображення створюється на основі тональних стосунків (тонів різного ступеня світлини) переважно сірої або коричневої фарби Мета цього завдання - навчитися передавати форму голови за допомогою світлотіньових стосунків, щоб згодом перейти до складнішого завдання - зображення голови в кольорі. Це завдання можна вважати за перехідне від малюнка до живопису. Ліплення форми голови за допомогою кисті відрізняється від передачі олівцем. У малюнку аналізується конструкція голови і умовно передається її колірна характеристика. Форма і конструкція можуть передаватися іноді лінійно, без фону. У техніці гризайлі форма голови зображається не окремо від фону, а обов'язково разом з тим оточенням, в якому вона знаходиться. Для одноколірного живопису краще використовувати темно-коричневі (сепія, умбра палена, марс коричневий) і чорні акварельні або гуашеві фарби. При роботі гуашшю використовують білила. Не слід брати яскраві фарби (червоні, оранжеві, зелені і так далі), оскільки в цьому випадку зображення втрачає виразність і гостроту. Фоном для голови може бути гладка драпіровка спокійного сірого або коричневого кольору. Бажано щоб форма голови чітко «читалася» на фоні. А освітлення підкреслювало б об'єм і характер натури.

Виконання етюду голови в техніці гризайлі також ґрунтується на знанні її анатомічної будови, конструкції і пропорцій. Робота над етюдом починається з композиційного розміщення малюнка на листі. Потім намічаємо загальний об'єм голови і шиї, звіряючи рух і загальні пропорції по серединній лінії. Проводимо конструктивну побудову форми голови. Докладне деталювання і розбір світлотіньових характеристик форм голови в малюнку для живопису не обов'язкові, все це з'явиться пізніше, коли кистю опрацьовуватимуться деталі голови. Зараз важливо, щоб малюнок був основою, що виявляє загальну конструкцію голови і її окремих форм.

На наступній стадії виконуємо прокладку тоном. Пишемо узагальнено, не захоплюючись деталями. Краще почати з тіней, тому що вони відразу визначать форму голови і дадуть якийсь тональний камертон. Коли прокладені тіньові місця, тоді з'являється необхідність у вирішенні фону, оскільки без нього важко вгадати на білому листі тіньову частину: вона здаватиметься надмірно темною. Для першої тонової прокладки не слід брати фарбу в повну силу, інакше етюд вийде дуже темним.

Наступний етап - конкретизація і уточнення форми голови.

Опрацьовуємо переходи від світла до тіні, деталі особи. Захоплюючись деталями, не забудьте про цілісність сприйняття натури. Всі деталі мають бути зв'язані між собою і із загальною формою голови.

Зразок виконання практичної роботи

IV. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ.

Етапи виконання самостійної роботи:

· вибір формату (горизонтальне або вертикальне положення аркуша);

· композиційне рішення голови;

· побудова голови олівцем;

· вибір матеріалу;

· виконання малюнка у техниці гризайль;

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

По закінченню роботи дітьми проводиться спільний аналіз малюнків. На виставці малюнків пейзажів можна запропонувати дітям розповісти про свою роботу, поділитись думками і оцінити кращі роботи.

Оцінювання дитячих робіт.

VI. ВИДАЧА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

VII. ОГОЛОШЕННЯ УРОКУ ЗАВЕРШЕНИМ.

ВИСНОВКИ

Портрет це вид образотворчого мистецтва, присвячений зображенню певної людини або групи людей, - зовні індивідуальне схоже відображення людини на полотні або папері, з метою його уявлення що оточує, показуючи характер, внутрішній світ, життєві цінності зображеного.

Малювання обличчя людини в портреті це найскладніший напрям в образотворчому мистецтві. Художник повинен виявити головні акценти особи, підкреслити характерні ознаки, емоційність людини і розкрити душевну вдачу портретуємого. Залежно від розмірів картини портрет може бути різних видів: погрудний, поясний, поколінний і на повний зріст. Поза портрета: з лиця, поворот в три чверті в будь-яку сторону і в профіль. Творчий портрет це креативна картина, особливий жанр живопису, що відноситься до створення чого або нового в зображенні людської особи.

Основним і головним в портреті є обличчя людини, над чим портретисти працюють велику частину часу, стараючись якомога точніше передати схожість і характер, колірні відтінки голови, жест і міміка відносяться до певного персонажа, художник знаходить риси більшої життєвості, природності в зображенні особи, тоді як решта деталей портрета, будь то одяг фон, відображення на полотні деталей певного антуражу, вважаються за більш умовних оскільки схожість від цього не залежить. Схожість в портреті займає основну і домінуючу роль, якщо схожість сильно шкутильгає це переважує в мінус решта всіх позитивних достоїнств класичного портрета, в результаті це може бути красива в опрацьовуванні і за кольором але безлика картина.

Творчий портрет в своїй єдності це відтиснення творчої особи художника і зображеного персонажа.

Портрети бувають різних стилів і техніки виконання, самій помітним стилем, тобто, технікою виконання є звичайно написання портрета маслом на полотні. Написання портрета маслом це дуже тривалий і трудомісткий процес вимагає великого терпіння і акуратності. Цей стиль виходить з глибини століть і заслужив на величезну славу у всьому світі.
Інший стиль портрета в графіці, частіше виконується в техніці суха кисть. Часто художники малюють накидання або швидкі портрети вугіллям, сепією, сангіною і набагато рідше особливо в даний час малюють портрети олівцем або портрети пастеллю і аквареллю, хоча це безперечно першокласні стилі виконань портретів, більш трудомістких, але заслуговують на особливу увагу.

Жанри портрета підрозділяються: камерний, інтимний парадний портрет, і також автопортрети, де як правило художники зображають самого себе. Жанр портрета в образотворчому мистецтві це природний самостійний жанр живопису, що не потребує конкретного обґрунтування.

Межі жанру портрета відображають різні напрями взаємозв'язані з елементами інших жанрів. Наприклад, Історичний портрет: зображення людини в одязі минулих століть, створюється по уяві і по доступних матеріалах, спогадах того часу. Картина портрет - персонаж представлений в оточенні природи, архітектури з сюжетом миру речей і предметів побуту. Костюмований портрет - персонаж зображується в історичних театральних костюмах красивих для сприйняття і різною взаємозв'язаною з сюжетом атрибутикою.

У теорії мистецтвознавства під портретом мають на увазі зображення певної конкретної людини або групи людей, в якому переданий, відтворена зовнішність людини, розкритий його внутрішній світ, суть його характеру. Мистецтвознавець М. Андроникова в своїй монографії про мистецтво створення портрета сказала так: «Портрет народжується не разом з мистецтвом, а тільки тоді, коли людина усвідомлює себе явищем винятковим і не схожим ні на одне інша істота, не на одного іншої людини. Портрет - це одна з найвищих форм мистецтва, що довго зріє в надрах його, перш ніж скластися, відокремитися і завоювати в нім свої самостійні і унікальні права».

Справжній художник, що створює портрет, найменше претендує на дзеркально-фотографічне відображення «натури». Людина відтворюється мистецтвом не «весь», не у всіх проявах своєї особи, а тільки в деяких, у вибраних, в певних аспектах. Мета і сенс роботи художника над будь-яким портретом полягає в пошуку головної ідеї шляхом відбору характерного. Завдання ж художника полягає в піднесенні цього до ступеня образу при збереженні портретних рис конкретної людини.

«Хороший портрет є біографія моделі, що драматизується, - розкриття природної драми, властивої кожній людині», - затверджував Шарль Бодлер, вважаючи, що портретист повинен володіти не тільки здатністю наслідування природі, але і силою вгадування. Тому кожен портрет містить в собі уявлення художника про свою модель.

Портрет завжди був і залишається одній з основних тем в образотворчому мистецтва. Художники часто звертаються до портретних зображень - адже це не тільки затребуваний і високо цінований в суспільстві живописний жанр, але і вельми цікава можливість вивчити фізичну, а особливо психологічну суть людини.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Алексеев С.С. Рисуем портрет / С.С.Алексеев. -- М., 1975.

2.Базанова М.Д. Пленэр. Учебная летняя практика в художественном училище М.Д. Базанова. -- М., 1994.

3. Беда Г.В. Живопись/Г.В.Беда. -- М., 1986.

4.Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты / Г. В. Беда. -- М., 1989.

5.Бердслей О. Шедевры графики / О.Бердслей. -- М., 2002.

6.Бесчастнов Н. П. Черно-белая графика / Н.П.Бесчастнов. -- М., 2002.

7.Ватагин В.А. Изображение животных/ В.А.Ватагин. - М., 1957.

8.Волков Н.Н. Цвет в живописи / Н.Н.Волков.-М., 1984.

9.Герчук Ю.Я. Язык и смысл изобразительного искусства / Ю.Я. Герчук. -- М., 1994.

10.Елешевская Г.В. Искусство рисунка / Г.В. Елешевская. -- М., 1990.

11.Зайцев А.С. Советы мастеров. Живопись и графика / А.С.Зайцев. -- Л., 1979.

12.Звонов В.М. Основы понимания графики / В. М. Звонов. -- М., 1963.

13.Зингер Л.С. Очерки теории и истории портрета / Л.С.Зингер. -- М., 1986.

14.Кирцер Ю.М. Рисунок и живопись / Ю.М.Кирцер. - 2-е изд. - М., 1998.

15.Кузин B.C. Наброски и зарисовки / В.С.Кузин. - 2-е изд. - М., 1981.

16.Кузнецова Э.В. Искусство силуэта / Э.В.Кузнецова. -Л., 1970.

17.Кулебаки н Г.И. Рисунок и основы композиции / Г.И. Кулебакин. -- 3-е изд., перераб. и доп. -- М., 1988.

18.Лаптев A.M. Рисунок пером / А. М.Лаптев. -- М., 1962.

19.Лушников Б.В. Рисунок-портрет,Владос -М.,1988.

20.Одноралов Н.В. Материалы, инструменты и оборудование в

изобразительном искусстве / Н.В.Одноралов. -- М., 1988.

21.Пармон Ф.М. История портрета Ф.М.Пармон. -- М., 1997.

22.Рогов А.П. Кладовая радости / А.П. Рогов. -М., 1982.

23.Ростовцев Н.Н. Академический рисунок / Н.Н. Ростовцев. -- 3-е изд., пере- раб. и доп. -- М., 1995.

24.Ростовцев Н.Н. История методов обучения рисованию: Зарубежная школа

рисунка/ Н.Н.Ростовцев. -- М., 1981.

25.Ростовцев Н.Н. История методов обучения рисованию. Русская и советская школы рисунка / Н. Н. Ростовцев. -- М., 1982.

26.Секачева А.В. Рисунок и живопись / А. В. Секачева, А. М.Чуйкина, Л. Г. Пименова. -- М., 1983.

27.Смирнов Г.Б. Живопись/Г.Б.Смирнов. -- М., 1975.

28.Сокольникова Н.М. Изобразительное искусство и методика его

преподавания в начальной школе / Н. М. Сокольникова. - М., 1999.

29.Храповский М.Б. История портрета М.Б. Храповский. -- М., 1960.

30. Шорохов Е.В. Композиция : учебник для студентов худож.-граф. фак. пед. ин-тов / Е.В. Шорохов. -- 2-е изд. -- М., 1986.

31.Шембель А.Ф. Основы рисунка -М., 1967.

Размещено на Allbest.ru