Не врятована душа воїна УПА (Українська Повстанська Армія)

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Міністерство освіти та науки України Національний Педагогічний

Університет ім. М.П. Драгоманова

Реферат

з курсу: Постановка концертних номерів

Тема: Не врятована душа воїна УПА (Українська Повстанська Армія)

Виконала:

студентка 4 курсу 45 ХХК

Вітковська В.В.

Керівник:

Доцент. Заслужений

працівник культури України

Воронов Г.Л.

Київ 2013

План

Вступ

Педагогічне обґрунтування вибраної теми

Психо-фізіологічні особливості виконавців їх урахування при виборі тематики хореографічної постановки

Теоретична основа та першоджерела хореографічного твору

Визначення теми, ідеї, завдання хореографічного твору

Лібрето.

Аналіз музичного супроводу

Сценарно-композиційний план хореографічного твору

Ескіз костюму

Висновки

Список використаної літератури

сценарій хореографічна постановка повстанська армія

Вступ

Останні знищені вовки. Степане! Визнай,що програв ти! Червоно - чорні помилки У жовто - синій книзі правди. Львів. 1952 р.

Кожний вид мистецтва має свої специфічні закони відображення життя, свої особливі форми, виразні методи і свій матеріал.

Письменник пише роман повість, поему, п'єсу, користуючись словом; композитор в своїй творчості користується звуками музики; художник - фарбами; скульптор - пластичними матеріалами (глина, гіпс, мрамор) а хореограф - виразною пластикою тіла, рухами, мімікою і жестами.

Але всі види мистецтва об'єднує одна ціль - створення краси, яка рівнозначна добру, душевній і фізичній досконалості людини. Створена мистецтвом ідеальна краса народжує в людині благородні наміри до самовдосконалення.

Вихід України на світовий культурний простір після проголошення Незалежності, сприяв активному проникненню до країни великої кількості художніх норм,опанування якими за радянських часів було неможливо в зв'язку з їх невідповідністю принципам соціалізму. Тому нинішній розвиток сучасних норм хореографії, розширення сфери інтересів вітчизняних фахівців завдяки вивченню більшого різноманіття їх стилів і видів відбувається під знаком інтеграції в галузі культури та мистецтв.

Активне співробітництво та обмін досвідом між українцями та зарубіжними фахівцями відкрили необмежені можливості для творчого пошуку, проте недостатня теоретична база, нечітке усвідомлення характерних ознак різних напрямків сучасної хореографії призвели до змішування різних за сутністю стилів та видів. В результаті утворилися нерегламентовані художні норми,які не можна було однозначно класифікувати.

Педагогічне обґрунтування вибраної теми

Крізь вічність із ясних зір і свічадо тихих вод в усій земній красі та зболеній печалі світить нам материнський образ нашої країни. Багато поколінь пішло на страждання, муки, смерть, щоб засвітилася зірка вільної незалежної суверенної Держави нашої,яка вже продовж 21 року, з 24 серпня 1991 року, існує, поволі встає на ноги, розправляє крила, займає незалежне їй місце серед світових держав.

Сьогодні, маючи свою державу,ми повинні пам'ятати, що для того, щоб синьо - жовтий Державний Прапор України вільно тріпотів над державними установами і закладами та вирізняв український народ серед інших, поклали свої голови мільйони українців. І найбільша заслуга в цьому тих, хто поліг за неї в середині минулого століття, тих замордованих у в'язницях і на каторжних роботах у 60-80 ті роки.

Півроку мовчала зґвалтована історія, мовчали люди, а коли і назвали імена героїв, то говорили з острахом, пошепки. Нині до нас повернулися і повертаються пласти правди, а з ними імена борців за національну незалежність, за право на життя, за свободу і віру…

Що для нас історія?Що для нас армія УПА?Для когось - це забутий курс зі шкільної, або вузівської програми, набір подій та дат, які збуваються вже на наступний день після екзамену. Для інших історія - це події з їхнього власного життя, які приємно, або не дуже приємно згадувати в години відпочинку. Однак, мало хто з нас замислюється над тим, що саме події минулих віків сформували нас такими, як ми є.

Жорстокі та антилюдські політичні системи комуністичних та фашистських загарбників сприяли державницьким та патріотичним почуттям мирного населення, котре масово вливалося в ряди УПА. В 1944р. УПА нараховувала близько півмільйона осіб. Саме УПА врятувала населення Західної України від масового терору і повного знищення комуністичним режимом, очолюваним Сталіним. Добре організована УПА вела успішну, але кровопролитну війну із комуністичними загарбниками. УПА тісно співдіяла з підпільною організованою мережею ОУН , отримуючи від них необхідну інформацію. УПА це широкомасштабний партизанський рух опору, який був дуже добре організованим, мобільним, скоординованим і являв собою дійсно партизанську армію відмінну від усіх інших, що діяли в Другу Світову Війну. Тому, педагогічне оргрунтування моєї теми полягає в тому,що я як майбутній педагог, хочу донести до молодшого покоління всю правду про діяльність організації ОУН-УПА ,про вірність своєму народу,силу духу,спритність та віру в національну ідею, підтримання своїх традицій…та бажання збагатити їх. І я хочу,щоб патріотична іскорка не зникла в сучасній молоді. Щоб вони поважали історію, та плекали українські звичаї. Живучи в своїй незалежні країні,розуміли ,якою ціною вона нам дісталася.

Психо-фізіологічні особливості виконавців їх урахування при виборі тематики хореографічної постановки

Студентський вік - період романтики, життєвого оптимізму, активної соціальної позиції, хоча кожна історична доба має свій вектор її спрямованості. Так, наприклад, у 80-і роки студенти підкоряли трудові вершини на просторах Тюмені, Чукотки і Далекого Сходу; на початок 90-х років припав пік політичної активності студентської молоді (участь у демократичних виборах, акціях політичного протесту на, робота в органах місцевого самоврядування тощо); із середини 90-х активність студентства поступово зміщується на процеси ринкових перетворень і реалізацію себе в бізнесі тощо.

Оскільки студентській молоді властиве почуття нового, сміливість і рішучість, максималізм і творчість, то саме з нею завжди пов'язують надію на соціальний прогрес, краще майбутнє суспільства. Не випадково саме люди цього віку були учасниками організації ОУН-УПА. Загалом людину певного віку як особистість можна охарактеризувати з трьох сторін: 

1. з психологічної, як єдність психічних процесів, станів і властивостей особистості. Головне в психологічному аспекті розгляду - це психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить перебіг психічних процесів, виникнення психічних станів, вияв психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба враховувати разом з тим особливості конкретно його психічних процесів і станів; 

2. з соціальної, в якій втілюються суспільні відносини, якості, породжені приналежністю студента до певної соціальної групи, національності тощо; 

3. з біологічної, яка включає тип вищої нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, інстинкти, фізичну силу, статуру, риси обличчя, колір шкіри. Ця сторона в основному визначена спадковістю і вродженими задатками, але у відомих межах змінюється під впливом умов життя. Вивчення цих сторін розкриває якості та можливості студента, його вікові і особистісні особливості. 

Тому,для розкриття цієї легендарної теми,я вибрала саме студентів. Це люди,які психічної точки зору зможуть свідомо заринутися у світ постанців,емоційно передати їх душевний стан і звичайно фізично виконати лексику танцю,тому що їх тіло вже готове до сильних навантажень.

Теоретична частина та першоджерела хореографічного твору

Яка іще юна, яка молода

Армійська сестричка Харитя.

Когось із повстанців настигла біда -

На поміч примчить вона миттю.

Де силу бере? Звідки в неї вона?

(Не всім юнакам це збагнути!)

Заради Вкраїни, ідеї УПА

Готова і гори вернути

Кохання прийшло з весною, як і сама весна, неждано. Змережана із сонячних променів безмежна ніжність і неймовірне захоплення огорнуло Його. Коли почув ЇЇ пісню вперше, одразу ж підхопив таку тремку мелодію і … сталось диво - заграло барвами і піднесло душу до невідомих вершин незнане досі почуття…

А далі - як одна мить: зустріч небесно - блакитних і карих очей, місячна ніжність перших зізнань, тремких поцілунків і пісня … Мов живодайне джерело вона допомагала передати те, що не можна було сказати словами. Під таємним покровом ночі, подалі від чужих очей і вух мережали свою долю. Він - хлопець лісовий, Вона - дочка сільського коваля.

Вінчались у лісі. Було тривожно і урочисто. Разом із молодими за священиком повторювало листя на деревах, зорі в небі:

«… шлюбую тобі любов, вірність і чесність подружню і не покину тебе аж до смерті. Так поможи мені Боже в Тройці Святій єдиній і всі святі».

Чужі не спали…

Не дали доспівати їхню пісню на Рідній Землі. Вони прощались без сліз. «І не покину тебе аж до смерті,» - стукало в скронях. «Ти - у серці, - шептали уста, - ти і Україна».

Та не змогла чекати Харитя свого коханого Степана,пішла за ним у слід,у повствнці,бо кохала чоловіка і Батьківщину,боротися хотіла за незалежність…і стала вона однією із найвідоміших сестер милосердя у період німецької окупації. Вона працювала медсестрою в міжнародній організаціі Червоний Хрест. Ризикуючи власним життям, вона рятувала життя сотням ранених вояків УПА, лікувала поранених і хворих в'язнів концтаборів що знаходилися в нашому місті, виконувала доручення командирів. Як і тисячі героїв, вона боролася за волю та незалежність України. Ой, як же хотілося щоб наша поневолена Україна стала, гордо розправивши плечі, в колі вільних народів!

Болісно переносила смерть кожного з повстанців,намагалася врятувати,але основною її трагедією стала смерть чоловіка,якого принесли їй закривавленого,змореного боєм і майже без свідомості. Рятувала як могла,цілувала…та все плакала,та шептала:

»Живи, живи,дихай ПРОШУ!»Та не змогла, помер.Відпустила…

Останє слово сказала: «Я буду боротися за Україну!»Та побігла рятувати інших…та разом із тим,молитися Богу…

У її погляді ми читаємо себе…

Книга історії мого народу писалася «кров'ю на своїй землі». На її сторінках мільйони людських доль, серед яких особливими є жіночі.

Жінка в історії свого народу… Хто вона? Про що думає? До чого прагне? На що сподівається?

Вона дивиться нам у душу… У її погляді ми читаємо себе. Жінку зрозуміти легше, адже кожен із нас має матір, духовний зв'язок із якою вічний.

Вона звертається до нашого приспаного сумління, ми згадуємо про материнські напучування жити по совісті, дбати про власну честь, сім'ї, роду, народу й прагнемо стати кращими.

Вона грає на струнах нашої душі і видобуває з неї щирі звуки каяття і смирення, любові і всепрощення.

Українська жінка ніколи не стояла осторонь долі свого народу - вона була берегинею. І не лише домашнього вогнища, а й цілої України. У грізний час для своєї землі, не роздумуючи, ставала до лав борців.

Погляд із минулого звучить як церковний дзвін, як звернення до духовно глухих і німих. Це нагадування сьогоднішнім українцям про небезпеку національного безпам'ятства: відсутність глибокого осмислення та належного пошанування тих здобутків, які ціною крові далися нашим предкам - це рух у небуття на шляху до духовного відродження, майбутнього нації та держави.

Сміливий воїн - дівчина з УПА...

Це Кононенко - наша медсестра.

Як Жанна в Франції, ти так у Україні

Живеш у нашім серці ти донині.

Визначення теми, ідеї, завдання хореографічного твору

Тема: »Не врятована душа воїна УПА»

Ідея: Наша країна не завжди була вільною та незалежною. Багато років за неї боролися хоробрі та безстрашні вояки. Вони віддали своє життя за рідний край. Про силу та патріотизм наших вояків складають легенди. Та не тільки чоловіки відзначились у боротьбі за вільну Україну. Багато жінок зробили немалий внесок. Українки не тільки чарують своєю красою, а й дивують своєю витримкою. впевненістю та патріотизмом. Такі жінки достойні називатись героїнями. Однією з таких героїнь є Харитя Кононенко.У своєму хореографічному творі я хочу показати один епізод із життя цієї легендарної жінки. А зокрема смерть коханого Степана.

Лібрето

Експозиція:

Був спекотний літній день. На небі - жодної хмаринки, лише сонце омивало своїм промінням землю, залиту невинною кров'ю.Ніби нічого не віщувало біди,та дарма надіялися…як у смерч занесло партизанів у вихор бою. Поранених несли до табору юні партизанки. Серед них був Степан,коханий Хариті…який попав до неї на руки майже без свідомості та закривавлений.

Зав'язка:

Прибувши до табору медсестра Харитя намагається визначити складність ран свого коханого чоловіка.

Розвиток дії:

Юна партизанка зрозумівши складність поранень все одно не втрачає надії. Рятує,плекає,та показує свою любов. Намагається вилікувати…

Кульмінація:

Не змогла,не врятувала, помирає коханий чоловік у Хариті на руках.

Розв'язка:

Все посилювався біль на серці, сум за коханий, але молода жінка розуміє, що повинна відпустити,змиритися, та допомагати іншим,боротися за нашу незалежність. Адже вони патріотка і ніяка біда не зламає її сили духу.

Аналіз музичного супроводу

Якщо ти триматимеш мене за руку - я матиму сили.

Божевільним свистом горіють в повітрі кулі, та я ще дихаю.

Дихатиму доти, доки існує НАШЕ серцебиття....

Притискаю до грудей зброю. Наче останню теплу надію...

Притискаю...

Музичний супровід підібраний на українську тематику,музика співпадає з образом героїв,передає їх настрій. Та відтінок кожної із дій. Співпадає з сильними та слабкими долями,з технічними елементами виконавців,відтворює почуття кожного із них. З початку і в кінці фонограми є спеціальні ефекти,які ще більше розкривають зміст постановки. Та надають їй глибокого значення,що переносить на у роки УПА.

Ескіз костюму

Вояків армії будь-якої країни світу важко уявити без власної уніформи. Обмундирування, спорядження та знаки розрізнення характерного вигляду в будь-який період світової історії давали можливість відрізнити солдата однієї армії від іншої. Однострій свідчив про приналежність військовика до особливої категорії людей, яким довірена місія оборони незалежності своєї держави або її здобуття.

Партизанський виряд більше спрощений. У період організування повстанських відділів Команда УПА наказала, щоб новобранці затягайсь до повстанських відділів у повному виряді. Але пізніше виявилось, що таке велике "барахло" дуже обтяжує вояка, робить його нерухливим, прив'язує до речей, тому наказано зредукувати повний виряд до мінімуму, так, щоб виряд без зброї важив максимум 6 кл. (повний виряд польського вояка важив 42,50 кл., німецького вояка -- більше).

Виряд українського партизана в порівнянні до виряду вояка в регулярній армії дуже малий, найбільш зраціоналізований, зведений до найпотрібніших речей: наметна плахта заступає дощовик, зимовий плащ та коц. Вона хоронить його перед дощем, нею накривається, з неї будує шатро. Запасові чоботи заступають йому шевські приладдя (кілки, шило, дратва тощо); запасове убрання -- голка, нитки та кусник матерії (як латки); наплечник вживає не для особистого виряду (він його вміщує в хлібаку.)

Висновок

В процесі дослідження обраної теми я дійшла висновку, що проблема формування культури є насущною проблемою нашого часу.

Цінності мистецтва важливі з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо - образної мови, вони передають зрозумілу для різних народів інформацію, дають змогу вступити в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасного, розуміти інших і розширювати свій власний досвід. Найбільш ефективно він може проходити в процесі сприйняття хореографічного мистецтва.

20 століття, попри все інше,можна назвати «Українським століттям» активного,кривавого вирішення «замороженого» українського питання. Століття в якому сили добра і зла вибрали собі для грецю багатостраждальну Україну. На початку століття національна ідея, покликана до життя Українськими Січовими Стрільцями, була теоретично відшліфована ОУН, а на практиці її спробували реалізувати УПА. Народ загорівся,наповнився національною гідністю,прагненням до справедливості у взаєминах з іншими народами світу. За дуже короткий час - історичну мить - наступив переломний момент у народній душі. Народ усвідомив, що лише він сам,а ніхто інший повинен бути господарем на своїй Землі. Цей перелом насамперед стосувався моральної сторони, психіки,як окремого громадянина,а й народу в цілому. А це вже немало!

Тому,на мою думку хореографічна постановка розкриває всю ідеологію не тільки УПА,а й чистого кохання,людяності,вірності не лише своєму чоловікові,та народу в цілому.

Список літератури

1. Юрій Ступницький. Спогади про пережите. -- 2000. -- 128 с.

2. Володимир В'ятрович. Рейди УПА теренами Чехословаччини. -- 2001. -- 208 с.

3. Ярослав Грицай. А рани не гоїлися. Спомини. -- 2001. -- 332 с.

4. Спогади вояків УПА та учасників збройного підпілля з Львівщини та Любачівщини. -- 2003. -- 481 с.

5. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Львівщини (без Дрогобиччини) 1944-1947 (за архівними документами). -- 2003. -- 417 с.

6. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини 1939-1950 (за архівними документами). -- 2005. -- 1054 с.

7. Володимир Ковальчук. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941-1944 рр.). -- 2006. -- 467 с.

8. Леся Онишко. Катерина Зарицька в українському національно-визвольному русі. -- 2007. -- 928 с.

9. Галина Коханська. З Україною у серці. Спомини. -- 2008. -- 402 с.

10. Олександр Іщук, Ігор Марчук, Дарія Даревич. Життя і творчість Ніла Хасевича. -- 2011. -- 432 с.

11. Олександр Іщук. Молодіжні організації ОУН (1939-1955). -- 2011. -- 941

12. Олександр Іщук, Наталія Ніколаєва. Ярослав Богдан -- «Всеволод Рамзенко». -- 2011. -- 128 с.

13. Дмитро Проданик. Шлях боротьби Василя Сенчака -- «Ворона». -- 2011. -- 128 с.

14. О. Іщук, І. Марчук. Брати Бусли. Життя за Україну. -- 2011. -- 128 с.

15. Марія Прокопець. Світло душі родини Левицьких. -- 2011. -- 128 с.

16. Петро Потічний. Моя дорога. Частина 3. -- 2012. -- 160 с. (на англійській мові)

17. Ігор Марчук. Ростислав Волошин. -- 2012. -- 128 с.

18. Дмитро Проданик. Микола Кричун -- «Черемшина». -- 2012. -- 128 с.

19. Наталія Ніколаєва. Підпільні друкарні ОУН та їх ліквідація каральними органами СРСР в 1944-1954 рр.. -- 2012. -- 132 с.

20. Василь Ільницький. Провід ОУН Карпатського краю. -- 2012. -- 128 с.

21. Богдан Зек. Олег Штуль у боротьбі за Україну. -- 2013. -- 112 с.

22. Наталія Ніколаєва. Уляна Крюченко - «Оксана». -- 2013. -- 128 с.

Размещено на Allbest.ru