Розвиток сучасного плакату та його вплив на суспільство

На нашу думку, даний проект визначає нові тенденції українського графічного дизайну. І не тільки тому, що творчі роботи студентів поєднані ідеєю відродження національної культури, їх значимість ще й в тому, що, збагачуючи історію культури нашого народу, вони насичують візуальний інформаційний простір позитивною інформацією високої художньої якості.

Даний проект здатний впливати на свідомість реципієнта як естетична об'єктність, від чого його дія посилюється, викликаючи відчуття власної гідності, самоповаги, причетності до культурно-історичного поступу нації, «чуття великої родини». Відроджуючи забуті імена, проект формує нову соціальну свідомість.

Таким чином, насичення візуального простору позитивною інформацією високої художньої вартості є основним завданням соціальної реклами (в нашому випадку соціального плакату). Реальність окремої людини може координуватися її позитивним світосприйняттям. Енергія думок, що сфокусована на почуттях радості, краси, любові тощо, поступово знайде свою реалізацію в матеріальному світі.

Останнім часом екологічний плакат, що належав до соціального, як менше до більшого, починає підпорядковувати собі останній. Тобто, зважаючи на надзвичайну глобальність екологічних проблем і ріст екологічної свідомості серед населення, соціальний плакат все більше стає екологічним, а звертаючись до нового філософського поняття - «внутрішня екологія людини», і тотожним екологічному.

Як підтвердження думок, розглянемо Міжнародні триєннале плаката і станкової графіки - «4-й Блок» [16; 17; 18; 19; 20] .

Існуючи у межах тематики (аварія на ЧАЕС), з першого фестивалю завданням «4-го Блоку» було звернення уваги людей планети до проблем екології, котрі на початку 1990-х років переважною більшістю сприймалися як захист навколишнього середовища. Проте існувало ще одне, не деклароване, втім не менш важливе завдання, яке досить скоро стало очевидним - втілення у художню форму і створення символічного рівня проблеми.

Слід пояснити, що поки страх від наслідків ядерної катастрофи перебував у формі невисловленості, люди продовжували реагувати на спомини про Чорнобиль, як на повернення до психічної травми. Та коли учасники триєннале в образах і символах спробували відобразити свій страх - він втратив частину своєї влади над ними і над суспільством. З часом у візуальному просторі «4-го Блоку» була напрацьована своєрідна канва символів і знаків (що природно для плакатного мистецтва), а згодом почала формуватись власна образна система, зацікавленість до якої потіснила безпосередній страх від трагедії.

Таким чином, перші «4-ті Блоки» стимулювали художню творчість до створення, з одного боку, можливості осмислення життя у вельми складний період, з другого - до символічних уявлень про минулий страх з метою приборкання жаху спогадів. Очевидно, що страх необхідно було проговорити, відобразити (образотворити) - саме у цьому полягала частина терапії суспільної свідомості. На наш погляд, створення своєрідного «тексту» образів-символів-знаків - епатажних, гротескних чи вишукано-витонченних (хто як), стало одним із головних досягнень «4-го Блоку» з перших проектів.

Емоційний формат «Блоків» 1991-го, 1994-го, 1997-го років - це символічні переживання трагедії. Та з часом неодноразове звернення до даної теми призвело до втрати гостроти, не тому, що були вичерпані виражальні можливості, а, скоріше через те, що суспільство стомилося повертатись назад. Відтворили - прожили. Слід жити далі. Загальна ідея лише на певний час згуртувала ряди та великий ментальний принцип - «моя хата з краю...», привів до бажання розмежуватися, закритися від проблем, що залишалися існувати незалежно від того, апелює до них мистецтво чи ні.

Погрузнувши у зневірі завтрашнього дня, у страхові безсилля, у страхові критики, в боязні самого страху, сучасна матеріальна людина (соматик) стала відчувати себе безсилою і безпорадною. Втомлена від життя, вона інтуїтивно прагне гармонії, радості. Що вже говорити про наслідки від ядерної катастрофи та образотворчі рефлексії з цього приводу, коли так зрозуміло просте бажання не роз'ятрювати старі рани.

В наш час змінюється форма світу, й у зображенні пластичної форми допускається величезна свобода, а звідси багатозначність у її трактуванні (що є нормальною прикметою постмодернізму) - з одного боку, така багатозначність викликає у вихованого на класичних естетичних зразках глядача незрозумілість, не сприйняття, які, у свою чергу, також породжують агресію і страх; з іншого - сприймається агресивно й посилена увага до самої теми та спроби художників, котрі наважилися доторкнутися до реального життя. У зв'язку з цим особливо актуальними стають звернення учасників проекту до глядачів як до співучасників поглядів на світ, що і відбувається в емоціональному форматі «4-го Блоку» сьогодні.

На нашу думку, саме емоції складають зміст актуального мистецтва, тобто, якщо сюжет значною мірою був змістом класичного твору, то в актуальній арт-практиці емоції важливіші ніж сюжет. У своїй роботі «Колір і контраст» В. Желєзняков пояснює, що емоційна реакція глядача від візуального сприйняття об'єкта мистецтва виникає у трьох напрямках, кожен із яких містить декілька груп змінних величин:

- психофізіологічні змінні - відчуття часу, простору, руху, колориту, текстури тощо, власне всього того, що складає зовнішню форму предмета мистецтва;

- порівняльні змінні - креативність, складність, структурність тощо;

- екологічні змінні - любов, агресія, страх тощо, власне ті, що відповідають біологічним і соціальним потребам людини; вони відносяться до категорії змісту.

20-та річниця аварії на атомній станції (2006) безумовно піднімає хвилю спогадів і стимулює художню творчість до переосмислення трагедії, що призведе до нових образотворчих пошуків та адекватних часу вирішень. Проте на гребені хвилі, як нам здається, мають бути не стільки згадка про четвертий реактор, скільки погляд у майбутнє, осмислення нових проблем крізь призму позитивного досвіду.

Сьогодні у процесі екологічної взаємодії суспільства і природи назріли протиріччя планетарного маштабу, які вимагають нових підходів та способів вирішення. Ситуація, що склалася, обумовлює необхідність глибинної трансформації форм мислення - переходу від корпоративної, блокової свідомості до розуміння єдності соціальної та духовно- культурної практики і, на основі цього, прогнозування та творення майбутнього.

Нігілізм, що знайшов відображення у графіці «4-х Блоків» (1990-ті), поступово змінюється толерантним підходом до людських емоцій і сприйняття світу. «Мабуть, все мистецтво так чи інакше екологічне, якщо прагне до стану рівноваги й гармонії» (О. Векленко).

На сьогодні «4-й Блок» уже виріс із тематичного фестивалю. Апелюючи до екологічних питань, він свідомо почав вирішувати глобальні світові проблеми шляхом екологізації дизайн-графіки. Можливо, немає сенсу говорити про те, що саме графіка і графічний дизайн визначають тенденції розвитку візуального мистецтва в цілому. А нині графічний дизайн активно впливає на основоположні підвалини культури, на сприйняття й декодування візуальної інформації - саме графічному дизайну належить роль першопрохідника і першотворця актуального мистецтва. Він найбільш комунікативний серед візуальних мистецтв і сучасний художник - більше дизайнер. Якщо образотворче мистецтво оперує символами і знаками опосередковано, то графічний дизайн працює з ними безпосередньо. Так, П. Родькін переконаний, що «збіг структурних основ дизайну і глобальної комунікації культури робить його вплив на долю актуального мистецтва винятковим!» .

Тому програма «засвоєння уроків Чорнобиля» (О. Векленко) - це насамперед створення нової візуальної системи символів і знаків у контексті нових завдань актуального мистецтва і розкриття змісту його трансляції. Т акий розвиток можливий лише завдяки специфіці графічного дизайну як сучасної візуальної комунікації. Жоден вид мистецтва, окрім останнього, ще не пристосований до подібного зрушення у сприйнятті буття. Однак класичне плакатне мистецтво внаслідок своєї природи «поступово перетворюється на раритет» (О. Векленко), а станкова графіка, у свою чергу, виявляється уже недостатньо мобільною, гнучкою й уступає місце новим формам відео-арту.

Тому у межах екологічної триєннале розпочався пошук новітніх підходів і шляхів засобами мистецтва усвідомити нетривкість людського буття, відшукати альтернативні шляхи розвитку. У зв'язку з цим виникла ідея створення нової молодіжної номінації, де на розсуд міжнародного жюрі мають бути представлені арт-проекти екологічних акцій, розрахованих на міське середовище, об'єкти, інсталяції, art-book, хеппенінги, флеш-анімації, кінематографічні та анімаційні проекти з використанням елементів малих скульптурних та архітектурних форм.

Молодим дизайнерам, що виросли у сучасному інформаційному середовищі, запропоновано «відповісти», що означає для них поняття «екологія», як зрозуміти і осмислити в її контексті досвід Чорнобиля, та якою має бути нова візуальна мова.

У роботах, що представлені на конкурс, чітко прослідковуються дві основні тенденції - світотворча та застережна, що сприймається як культивація образу трагедії (проекти ядерної хмари, спустошеного міста, писанок з символікою радіації тощо). Вони викликають у глядача сильну емоційну реакцію й породжують відчуття страху. Але страх руйнує людину не менше ніж екологія. Не варто пояснювати, що перманентне відчуття страху подавляє волю до життя, веде до деградації особистості. А постійний страх на рівні суспільства призводить до формування агресивного, депресивного натовпу, де кожен захищає лише себе і свої інтереси.

На жаль, сьогодні сучасне мистецтво: література, кіно, графічний дизайн тощо, більше руйнують людину, аніж допомагають їй жити. Т ому ціллю проектів мають стати не тільки і не стільки показ негативних наслідків (зображальна функція мистецтва), а й пошуки, можливо, на перший погляд утопічних ідей - «що робити» (функція світотворча). Дану думку не слід сприймати буквально, а лише як спробу культивації позитивних емоцій. Безумовно, всі проекти змушують замислитись, проте є й такі, що пропонують локальні вирішення проблеми (метаморфози з контейнерами для сміття, нанесення символіки анти-сніду на білизну, перетворення відходів в арт-об'єкти тощо).

Людство вже не в змозі відмовитися від техногенної цивілізації, її гнучких і динамічних спокус. У зв'язу з цим, екологічні проблеми у тому вигляді, як звикли їх розуміти, уявляються нам безвихідними. Тому, на наш погляд, програма екологізації мистецтва має розпочатися як культивація творчого духовного стану - стану внутрішньої свободи і гармонійності. Так, Л. Савицька переконана, що «знаряддя» перетворення людини, як показує історичний досвід, залишаються незмінними - гуманізм і моральність.

Оскільки мистецтво - не тільки одна із форм пізнання уже існуючого світу, а й пошук нових шляхів розвитку, важливо зрозуміти, що здоров'я суспільства залежить, як від зовнішньої екології так і від емоційно-почуттєвого стану - екології внутрішньої.

Отже, основна аудиторія «4-го Блоку» - молоді люди (студенти), що виросли в сучасному інформаційному просторі. Вони працюють, як правило не розуміючи, що виконують велику місію актуального мистецтва, яка полягає у гуманізації та екологізації людського середовища (зовнішнього і внутрішнього). Ставши «органом загальнолюдської чуттєвості» (О. Шило) автори не тільки самовиражаються, а й виражають можливості почуттєвого осягнення світу, як ті, що уже накопичені людством, так і ті, що тільки формуються, де головним має стати свідоме позитивне світосприйняття і його ретрансляція, свідома акцентуація екологічних основ. Підтвердження своїх думок знаходимо у В. Даниленка, котрий зазначає, що сучасне «суспільство зосередилося - в бажанні зберегти себе, цивілізацію і культуру - на екологічних пріоритетах так сильно, як ніколи до цього в своїй історії» [1, с.16].

2.2 Рекламний плакат та його впливна суспільство у 21 ст.

На сьогоднішній день актуальність досліджень реклами не викликає сумнівів, адже вона в значній мірі визначає наш образ і стиль життя. Реклама стала комунікацією, яка міцно впровадилася у всі сфери суспільного життя - побут, культуру, систему масових комунікацій.

Рекламна діяльність несе в собі величезний культурний потенціал, здатний за певних умов позитивно впливати як на окрему людину, так і на суспільство в цілому. При цьому рекламна діяльність відіграє важливу роль не тільки в плані розвитку так званої масової культури, але й культури в глобальному, суспільному змісті.

Оскільки плакат є однією з найпоширеніших і найдоступніших форм зовнішньої реклами, то розглянувши вплив реклами загалом, ми краще розумітимемо як саме рекламний плакат впливає на споживачів, та якими засобами цей вплив досягається.

КОНЦЕПЦІЯ РЕКЛАМИ ЯК ФОРМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ

На рубежі XІ-XX століть реклама в психології розглядалася як односпрямований вплив рекламіста па споживача. І в цей час ця точка зору як і раніше висловлюється й приймається деякими сучасними авторами.

Коли комерційну рекламу представляють у вигляді однобічного впливу рекламіста на споживача, а психологію реклами - тільки як прикладну дисципліну, необхідну для підвищення ефективності продажу товарів і послуг, то завдання психолога виявляються досить вузькими. Він займається вивченням людини як споживача, в основному з метою розробки прийомів наступного психологічного впливу. Тут мова може йти, наприклад, про застосування вселяння, гіпнозу, нейролінгвістичного програмування, технологій типу «25-го кадру» та ін. Іноді елементарний обман, заснований на підтасуванні фактів, перекручуванні інформації, необґрунтованих перебільшеннях або маніпулюванні співрозмовником під час переговорів також відносять до завдань психології реклами.

В 1923 році німецький психолог, професор Психологічного інституту Вюрцбургського університету Т. Кеніг (1925) затверджував, що торговельна реклама це не що інше, як планомірний вплив на людську психіку з метою викликати в ній вольову готовність купити рекламований товар. Наявність у споживача об'єктивної потреби в рекламованому товарі (актуальної або потенційної) як головна умова ефективної реклами їм практично не розглядалося.

У якості основного дослідницького методу з метою збору інформації для прийняття організаційних рішень у рекламі психологами був обраний метод експерименту. Співробітник науково-виробничого інституту вищої торговельної школи в Маннгейме професор И. Лисипський повсюдно доводив, що лише експеримент може дати тверду основу для вироблення науково обґрунтованих рішень у рекламі.

В 1923 році професор Т. Кеніг докладно проаналізував деякі питання психологічних впливів у рекламі на прикладі теорії, сформульованої в невеликій статті в 1905 році німецького вченого Б. Вітієса. У цій публікації Б. Вітієс намагався пояснити, «чому реклама продовжує робити на публіку визначальний вплив, незважаючи на те що ця ж сама з теоретично прекрасно розуміє своєкорисливі інтереси й мети реклами, і в силу цього, як і в силу вже наявного в неї досвіду, ставиться недовірливо й скептично до всіх обіцянок і заманювань реклами». Він затверджував, що люди мають якусь споконвічну «здатність духу» переймати готові думки й судження інших мислячих істот і давати цим судженням можливість робити на них своя інтелектуальна дія. Це явище в його роботі одержало назву «інтелектуальної рецепції».

З теорії Б. Вітієса випливало, що реклама здатна не тільки зробити об'єктивну потребу актуальною, перетворити її в мотив, але й створити потребу в рекламованому товарі як би «з нічого», тобто без усяких на те об'єктивних причин.

Сьогодні багато практиків усе ще переконані, що, впливаючи на свідомість або підсвідомість людей, комерційна реклама здатна прямо створювати потреби в рекламованих товарах і послугах як би з нічого, штучно, на «порожнім місці». Подібні погляди в сучасній науковій психологічній літературі й у літературі по маркетингу досить часто зазнають критики, визнається лише непряма, опосередкована участь реклами в процесі формування потреб. Проте дотепер залишається відкритим питання: чому й у яких випадках люди все-таки купують товари, які начебто б їм не потрібні? Саме тому проблему вивчення ефективності методів психологічного впливу в рекламі, а також співвідношення впливу й потреб сьогодні вважають основною проблемою психології реклами.

При порівняно низьких витратах рекламодавець може довести свій рейтинг до дуже високого рівня, охоплюючи свою аудиторію багаторазово за короткий період часу. Природно, що це ідеальний варіант для рекламодавця, чий рекламний заклик короткий, простий і категоричний.

Нетрадиційні методи, використовувані в зовнішній рекламі, також підсилюють враження. Зовнішня реклама є найбільш видовищною із всіх засобів реклами. Крім цього, у зовнішній рекламі використається світло, анімація й чудові фарби.

И нарешті, у той час як інші засоби реклами повинні шукати свій шлях до споживача, зовнішня реклама впливає на людей при походах у магазини, на роботі й на відпочинку, день і ніч, збільшуючи прибуток від продажу рекламованих товарів. Це також надає більшу стабільність діяльності таких неритмічних областей бізнесу, як готельне господарство й мотелі, ресторани й парки атракціонів, туристичні бюро й автомайстерні.

У засобів зовнішньої реклами є свої недоліки. Плакати на щитах переміняються дуже швидко, тому, щоб бути ефективної, зовнішня реклама повинна буквально уриватися у свідомість споживачів. Дизайн реклами повинен робити заклик чітким і вражаючої, крім цього, реклама повинна сприяти збільшенню збуту.

Незважаючи на те, що зовнішня реклама ідеальна для охоплення аудиторії, вона має обмеження при роботі з вузькими демографічними групами. Більше того, демографічна аудиторія зовнішньої реклами важко піддається виміру.

Виробництво й розміщення зовнішньої реклами віднімає дуже багато часу, тому зовнішні рекламні кампанії повинні бути сплановані заздалегідь, звичайно за 6-8 тижнів до початку самої кампанії.

Високі попередні витрати на виробництво можуть спочатку обескуражить рекламодавців, що бажають розміщати свою рекламу локально, хоча за допомогою сітчастих трафаретів і інших сучасних засобів печатки ціни на виробництво можуть бути істотно знижені. Для національних рекламодавців придбання засобів зовнішньої реклами може представляти більші труднощі, тому що доводиться мати справа з величезною кількістю фірм, що займаються зовнішньою рекламою на різних ринках.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ЗОВНІШНЬОЇ РЕКЛАМИ

Ефективність зовнішньої реклами будь-якого підприємства залежить в першу чергу від правильності прийнятих управлінських рішень, проте, кожна організація представляє собою відкриту систему, яка може існувати тільки у взаємодії з навколишнім середовищем, внаслідок чого, на будь-яку її діяльність, в тому числі і на зовнішню рекламу, здійснює вплив зовнішнє оточення.

Головні негативні моменти цього впливу полягають у тому, що реклама спричиняє стереотипізацію мислення, а відтак - поведінки, нав'язує готові моделі й стандарти життя. Реклама навіює людині думку, що якщо вона купить ту чи іншу річ, то вона стане щасливішою, привабливішою, успішнішою, що це сприятиме підвищенню її статусу. Люди оцінюють себе та інших в залежності від того, чим вони володіють, а не від їхніх особистих якостей. Так формується система цінностей, орієнтована виключно на споживання. Але неможливо купити все, особливо з огляду на матеріальний стан переважної більшості. У звичайному житті пересічні люди не можуть і виглядати такими привабливими і успішними, як герої рекламних роликів. Все це призводить до виникнення у багатьох людей, особливо молодих, комплексу меншовартості. Тим більше, що праця, пов'язана з досягненням добробуту, лишається «поза кадром». Подібні уявлення нерідко спричиняють асоціальну поведінку молоді. Втім, навіть у законослухняних громадян зрілого віку рекламний тиск, неможливість задовольнти усі, часом створені штучно самою ж рекламою потреби і запити, викликає стрес.

До реклами можна ставитися по-різному. Але загальновизнано, що вона давно вже перестала бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Психологи вважають її одним з найпотужніших засобів впливу на масову свідомість. Адже техніка переконання в рекламі створює лише ілюзію вільного вибору, нав'язуючи цілком певні стереотипи, стандарти і цінності. Серед негативних моментів цього впливу також створення штучних потреб і поширення далеко не бездоганних естетичних смаків.

І хоч більшість із нас, здається, чудово розуміє що те, в чому нас старанно переконує реклама, зовсім не є істиною в останній інстанції, ми всеодно заворожено стежимо за миготінням рекламного ролика, повторюємо не надто грамотні рекламні слогани, а в супермаркеті не замислюючись обираємо товари розкручених рекламою марок.

Особливо «рекламоманія» зачіпає молодь, дітей, підлітків. Адже зріла людина може протиставити рекламному впливові власні сформовані погляди, смаки, моральні критерії. Допомагає протистояти рекламному навіюванню високий рівень загальної культури. Проте, навіть дорослим і освіченим це протистояння вдається далеко не завжди. Тому так важливо навчитися критичному ставленню до реклами, зробити «щеплення» проти неї. Недобросовісній і навіть маніпулятивній рекламі цілком можна протистояти.

У сучасному світі останнім часом надзвичайна увага приділяється психології рекламного впливу. Психологічний вплив широко і весь час проявляється у стосунках дітей і батьків, учнів і вчителів, чоловіка і жінки, керівника і підлеглого. Психологія рекламного впливу - це складний багатоступеневий процес, який складається з кількох етапів, серед яких звернення уваги; підтримка інтересу; поява емоцій; переконання; прийняття рішення; дія (здійснення покупки).

Найголовнішими функціями реклами є інформаційна, маркетингова, просвітницька та соціальна. Основним психологічним методом впливу є механізм сугестії, або навіювання. Сугестія тлумачиться як прямий та неаргументований вплив одної людини на іншу чи групу, який побудований на некритичному сприйнятті інформації.

Упродовж багатьох років погляди дослідників на сутність навіювання різнилися. Інколи навіювання розглядалось як певний етап класичного гіпнозу, інколи - як окремий, самостійний засіб психічного впливу.

Вважається, що при навіюванні за допомогою діянь сугестора в корі головного мозку виникає певна затримка всіх протилежних імпульсів. Така затримка змушує діяти певним чином, тобто не роздумуючи.

Наступний метод впливу - переконання. Такий вплив спрямований на другу сигнальну систему людини і вже через неї - на ті чи інші соматичні прояви. Одним з найсильніших прийомів переконання є демонстрація в рекламі конкретної унікальної товарної продукції.

Серед різноманітних методів психологічного впливу на людей застосовуються також ті, що засновані на використанні стереотипів. Вчені розробили систему психологічного впливу, яка ґрунтується саме на використанні стереотипів. Розглянувши велику кількість так званих «позитивних» і «негативних», а також «вічних» стереотипів, вони стверджують, що вміння вдало використовувати стереотипи є важливим компонентом ефективності рекламної роботи.

Наслідування також відіграє значну роль у сфері рекламного впливу, хоча як механізм суттєво відрізняється за своєю природою, адже наслідування в підлітка і дорослої людини відбувається на основі різних психологічних закономірностей. У дорослої людини наслідування рекламного персонажу найчастіше виявляється у зіставленні побаченого з тим, що обумовлено їх ціннісними орієнтаціями, а також мотивацією, потребою і бажанням бути схожим на успішну людину.

За способом психологічного впливу рекламу умовно можна поділити на емоційну та раціональну.

Залежно від суб'єкта рекламної діяльності виокремлюють торгову, політичну і соціальну рекламу. Також можна виокремити класифікацію за принципом цільової аудиторії, використовуваних засобів передачі даних і територіального охоплення.

Отже, реклама є складною психологічною технологію, яка орієнтована на маніпулювання потребово - мотиваційною сферою та сферою свідомості особистості для досягнення соціально-політичної, економічної та іншої користі.

ПЛАКАТ І ЙОГО МОДЕРНІЗОВАНІ ФОРМИ ТА ЇХ ВПЛИВ

Сприяючи реалізації товару, управляючи попитом, реклама поширюється різними каналами: у пресі, на телебаченні, на радіо, у кіно, на транспорті (на бортах автобусів, тролейбусів, трамваїв), у місцях продажу товару (вітрини магазинів, вивіски в торговельних залах, упаковка). Є й зовнішня реклама (щити на вулицях, плакати в метро, «рядок, що біжить») і сувенірна (календарі, папки, блокноти, значки, сумки, авторучки тощо). Фірми випускають для потенційних покупців власні друковані рекламні видання - проспекти, буклети, каталоги, плакати, листівки. Не можна не сказати й про такий канал поширення реклами, як пряме поштове розсилання: створивши яку-небудь новинку, фірма повідомляє про неї в інформаційних листах, які розсилає, скажімо, на двісті адрес - потенційним оптовим покупцям (дилерам). Якщо двадцять із них (10%) відгукнуться на пропозицію купити товар, то це можна вважати успіхом. Доставляються подібні листи й потенційним роздрібним покупцям - у їхні поштові скриньки.

Після такого екскурсу в історію реклами проаналізуймо методи реклами, за допомогою яких відбувається потужний вплив на людську психіку (особливо на дітей і підлітків), що призводить до небезпечної залежності від рекламованої продукції чи послуг.

Якщо в пресі реклама будується на аргументації та переконанні, то на телебаченні ми спостерігаємо ефект вселення, або сугестії. Це процес впливу на психіку людини, пов'язаний зі зниженням свідомості та критичності при сприйнятті змісту, який не потребує ні розгорнутого логічного аналізу, ні оцінки. Сила впливу залежить від наочності, доступності, образності та лаконічності інформації. Ефект зростає, коли нав'язувана продукція вселяється, відповідає потребам і інтересам телеглядачів. Доктор психологічних наук, професор Володимир Зазикін стверджує: «Реклама будується на нав'язуванні, сугестії, на вірі, без надання достатньої інформації».

Незважаючи на те, що національна реклама становить левову частину всієї зовнішньої рекламної продукції, приблизно чверть всіх замовлень на зовнішню рекламу надходить від місцевих рекламодавців. Звичайно, чим менше ринок, тим вище відсоток місцевих рекламодавців. Спеціалізована фірма може найняти художників для виконання реклами для місцевих рекламодавців, однак національні рекламодавці звичайно доручають цю роботу рекламним агентствам.

У рекламі, як методі впливу на індивідуальну та масову свідомість, застосовують різні психологічні ефекти, стимули, що запускають механізми формування умовного рефлексу.

Убивчий парадокс теперішнього життя полягає в тому, що сучасні стандарти споживчого суспільства потребують підтримки всіляких видів залежностей, що здійснюється за допомогою всюдисущої реклами. Саме стійкі залежності від певного виду послуг і товарів підтримують товарне виробництво та торгівлю. У кожному будинку телевізор є каналом рекламної агресії, що провокує види залежностей: від реклами алкогольних напоїв до підтримки доволі сумнівних медичних препаратів. Суспільству залежності його членів обходяться дорого. Згідно з даними медичної статистики, залежності вбивають набагато більше людей, ніж усі війни та злочинці разом узяті. Вони відбирають у людей найдорожче - час, життя й енергію, здоров'я, заважають розвиватися, стоять на шляху здійснення заповітних бажань.

У різних сферах діяльності зустрічаються різні визначення реклами. Але з практичної точки зору основна мета комерційної реклами - стимулювання продажів тих або інших товарів або послуг зараз /або в майбутньому. З цією метою реклама впливає на покупця і сприяє придбанню рекламованих товарів або послуг. У цій дії використовується різні методи і прийоми, направлені на роботу з різними психічними структурами, причому як на свідомому, так і на несвідомому рівні. Позначимо ці методи і прийоми поняттям «Рекламна дія».

Використання слоганів. Цей метод - один з найбільше популярних. У рекламі часто використовуються різноманітні девізи, гасла і слогани. Це дозволяє сфокусувати увагу споживача на основних особливостях, назві /або образі рекламованого товару, використовуючи для цього одну фразу яка легко запам'ятовується та закарбовується в свідомості споживача.

Особливістю методу є те, що при використанні гасла запам'ятовується не стільки особливості рекламованого продукту, скільки його позитивний образ. Наприклад, замість торгових марок «Аквафреш», «Синерджі З», «Ice-white» використовуються слогани «Потрійний захист для всієї сім'ї», «Щоб шкіра сяяла здоров'ям», «Для збереження білизни зубів».

При використанні слоганів і гасел важливим є створення чіткої асоціації між торговою маркою і слоганом. Для цього до складу слогану можна включити назву рекламованої торгової марки або компанії, наприклад: «Blend-a-med - хай усмішка сяє здоров'ям», «Весело і смачно - Mcdonalds», «Maggi - додай родзинку», «Roventa Delta - впокорює з першого погляду» та ін. Для посилення ефекту можна використовувати короткі, римовані фрази, наприклад: "Чистота - чисто тайд", "Мізим - для шлунку не замінимий", "Розігрався апетит - не гальмуй - сникерсуй!", "Міф-автомат - чисто ідеально і ціна реальна" та ін.

Метод "використання слоганів", безумовно, застосовується не тільки в комерційній рекламі. Своє застосування він знайшов і в рекламі політичної.

Як правило, реклама позбавлена можливості впливати на споживача тривалий час. Це пояснюється як особливостями розміщення реклами і високою вартістю рекламного виготовлення, так і з особливостями сприйняття цієї реклами споживачем. Як відомо, споживачі прагнуть уникати дії реклами, претендуючи на об'єктивність власних поглядів. Тому, звичайно, всім хочеться підсилити рекламний ефект в умовах недоліку часу або рекламної площі. Для цього реклама концентрується лише на деяких рисах іміджу, або якостей і рис товару. У цій якості може виступати образ товару, що створює гарний настрій, збільшує привабливість, сприяє поліпшенню здоров'я, є ознакою високого соціального статусу, пов'язаний з турботою про сім'ю і так далі.

Для більше ефективного запам'ятовування треба знайти емоційний контекст.

Для поліпшення сприйняття варто використовувати кольори. Установлено, що найбільш легким для читання є чорний текст на жовтому тлі. Можна користуватися іншими комбінаціями, однак варто дотримуватися тільки основних кольорів спектра й ніколи не користуйтеся світлим текстом на жовтому тлі.

Отже можемо підсумувати й зазначити, що в історії розвитку зовнішньої реклами були довгі роки негативного до неї відносини з боку громадськості. Репутація зовнішньої реклами за останні роки покращилася завдяки новаторському й розважальному дизайну стендів, попит на простір рекламних щитів у даний момент набагато відстає від пропозиції. І нарешті, сила впливу зовнішньої реклами у великому ступені залежить від навколишньої її обстановки. Рекламний щит, установлений на другорядній дорозі, навряд чи може сприяти підвищенню престижу рекламованого товару.

Реклама, як відомо, рушій торгівлі. Вона допомагає дізнатися про нові товари і послуги, зорієнтуватися в безмежному морі виробництва і споживання. Та реклама не лише інформує. Фахівці стверджують, що вона - могутній засіб впливу і маніпуляції людиною. Вона здатна формувати і змінювати світогляд і поведінку людей. Саме тому науковці нині так ретельно вивчають це явище. Щоправда, з різною метою: одні - щоби захистити людину від її негативного впливу, інші, навпаки, щоби навчитися якомога краще на неї впливати і керувати нею.

Сучасній рекламі притаманний вплив на свідомість та підсвідомість потенційного споживача, головним чином за допомогою усіляких соціопсихологічних методик. Власне, ця функція впливу з часом набула першочерговості та стала об'єктом критики від деяких представників громадськості. Певні маніпуляційні техніки, що використовуються у рекламі, мають чітко окреслений персоналізований характер - тобто, вони можуть застосовуватись лише особистостями-лідерами, до думки яких прислуховується аудиторія. У контексті даної роботи досліджується використання постаті лідера в різних видах реклами - комерційній, політичній та соціальній.

Секрет дії реклами криється у використання найтонших особливостей людської психології. Адже найчастіше вона діє не на логічному рівні, не на розум, а на емоції та підсвідомість.

ВИСНОВКИ

Мистецтво графічного дизайну - складне і суперечливе, здатне до трансформацій під впливом соціальних, технічних, естетичних та інших чинників. Йому найбільше притаманна мобільність і чутливість до вимог сьогодення. Переживаючи трансформації структурного і функціонального порядку, соціальний плакат перебуває у стані свого відродження на новому якісному рівні, а саме - за рахунок гуманістичних завдань і глобальності екологічних проблем відбувається його переформування. Він поступово набуває все більшої екологічної спрямованості. Оскільки в нових умовах інформаційної парадигми екологічні проблеми стосуються не лише забруднення зовнішнього світу та пошуку альтернативних енергоресурсів, а й гармонізації внутрішнього світу людини.

Сучасний соціальний плакат - це окрема і найбільш гуманістична (не хочеться говорити - єдина) галузь графічного дизайну. Формально його візуальна мова, у порівнянні з комерційним плакатом, є метафоричною і відрізняється високим рівнем художності.

Розглядаючи соціальний плакат як феномен графічного дизайну, ми все більше можемо говорити про специфічну колективну творчість, коли окремий твір взаємодіє, переплітаючись із безліччю інших «повідомлень», створює та насичує специфічний художній «текст», мова якого ускладнюється не тільки за мистецькими, а перш за все за світоглядними принципами, та за рахунок такого поєднання надзвичайно посилюється. Як влучне художнє повідомлення соціальний плакат може підключатися (включатися) і до соціальних художніх акцій як одиничне до загального.

Характерною рисою сьогодення стає візуальне сприйняття, що спонукає до розвитку візуального висловлення. Можна без перебільшення сказати, що в час формування нової інформаційно-візуальної парадигми візуальне сприйняття стає пріоритетним і суспільний простір насичується новою візуальною мовою та новими засобами її інтерпретації. Цій проблемі планується присвятити подальші наукові розвідки.

Сьогодні реклама, нав'язуючи фальшиві цінності, установки, формує нове відношення до світу й перетворює людину на слухняного виконавця чужої волі. Маніпуляція відбувається і як залякування глобальними соціальними проблемами. Експлікація негативних наслідків суспільних процесів підвищує стресогенність, а їх художня інтерпретація є роботою на проблему, її культивацією. Тому соціальні плакати мають не інтерпретувати соціальні проблеми, породжуючи страх, а пропонувати альтернативу, фокусуючи загальну свідомість на почуттях любові, радості, патріотизму тощо.

Сучасний соціальний плакат має бути позитивно налаштованим. Візуальна інформація високого художнього ґатунку збуджує позитивні емоції, викликає стійкі думки, здатні гармонізувати внутрішній світ людини, формувати нове сприйняття реальності.

У сучасному світі, що відзначається пріоритетністю візуального сприйняття інформації, соціальний плакат може стати одним із інструментів координації соціального простору. Власне, бажано формування загальної стратегії позитивного сприйняття світу усіма засобами візуальної комунікації.[25; 26; 27; 28; 29; 31; 32]

соціальний рекламний плакат

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Даниленко В. Дизайн України світовому контексті художньо-проектної культури: Монографія. - Х.: Колорит, 2005. - 244 с.: іл. - Бібліографія: С. 227-229.

2. Шевченко В.Я. Композиція плаката: Навч. посіб. - 2 вид., доп. / В .Я. Шевченко. - Х.: Колорит, 2007. - 133 с.: іл.

3. Енциклопедія українознавства: В 10 т. / Гол. ред. В.Кубійович. - Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1954-1989. - 2112 с.

4. Українська графіка ХІ -- початку ХХ ст.: Альбом / Авт.-упоряд. А О. В'юник. - К.: Мистецтво, 1994. - 328 с.

5. Дизайн: Словник-довідник / Ред. М.І. Яковлєва; Ін-т проблем сучасного мистецтва НАМ України / Укл. Ю.Іванченко, О.Ваврик, О.Бросаліна та ін.; Редкол.: В.Д. Сидоренко (голова), І.Безгін, Г.Веселовська та ін. - К.: Фенікс, 2010. - 384 с.

6. Радунскі П. Проведення виборчої кампанії - форма виборчої комунікації / П.Радунскі // Політичні партії в демократичному суспільстві. Спецвипуск. - К.: Український центр політичного менеджменту, 2005. - С. 97-98.

7. Вікіпедія // Вільна енциклопедія. - Режим доступу: http: // www.uk.wikipedia.org

8. Lasswell H. The Strategy of Soviet Propaganda / H.Lasswell // Proceedings of the Academy of Political Science. - Режим доступу: http: // ics.leeds.ac

9. Stults T. Propaganda / T.Stults // World Book Multimedia Encyclopedia. - Режим доступу: http: // ics.leeds.ac.uk

10. Гладун О. Соціальний/екологічний плакат як феномен графічного дизайну // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. - Харків: ХДАДМ, 2008. - №4. - С. 21-27.

11. Даниленко В.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури: Монографія. - X.: ХДАДМ; Колорит, 2005. - 244 с.: іл.

12. Рибалко С. Четвертый блок: факти, события, письма // Ватерпас. - 2003. - № 45. - С. 60-65.

13. Савицкая Л. Триеннале „4-й Блок” в Харькове // Art Line: Культурно- аналітичний журнал,- К., 1997. - № 10-11. - С. 74-75.

14. www.4block.com

15. www.kak.ru/columns/masterclass/a2466/

16. Денисон,, Делл. Учебник по рекламе: Как стать известным, не тратя денег на рекламу. - Минск : Современное Слово, 1997. - 349 с.

17. Джей Энтони. Эффективная презентация: монографія. - Минск : Амалфея, 1997. - 207 с.

18. Джефкінс,, Френк. Реклама: Практичний посібник. - К. : Знання, 2001. - 456 с.

ДОДАТКИ

     

Размещено на Allbest.ru