Логічною складовою частиною загальнодержавної програми інформатизації повинно стати створення інформаційної мережі дитячих бібліотек. Цей процес полегшується тим, що перед дитячими бібліотеками стоять єдині і специфічні завдання по обслуговуванню своїх користувачів. Разом з тим він ускладнюється, тому що дитячі бібліотеки мають стати невід'ємною складовою частиною інформаційного потенціалу свого регіону. Це означає, що дитячим бібліотекам необхідно налагодити взаємодію у використанні місцевих ресурсів для інформаційного забезпечення владних структур, культурно-освітніх закладів, науково-технічних установ, громадських організацій та окремих користувачів, що в кінцевому результаті призведе до створення регіональної інформаційно-комп'ютерної мережі. Було б дуже добре, щоб наукові бібліотеки, в яких рівень автоматизації значно вищий, побачили в дитячих бібліотеках гідних партнерів, союзників по співпраці і залучали їх до регіональних програм інформатизації, підключали до участі у конкурсах бібліотечної програми фонду «Відродження» тощо. Особливо це стає актуальним зараз, коли питання економічного та соціального розвитку вирішуються, в основному, на місцях. В цих умовах створення і нормальне функціонування регіональних інформаційних ресурсів отримує особливу значимість. [23, с. 200-202]

Більшість дитячих бібліотекарів розуміють значення та необхідність впровадження нових комп'ютерних технологій, але на сьогодні вони потребують належної підтримки на місцевому рівні.

На сьогодні у бібліотеках України відбувається поступова комп'ютеризація всіх бібліотечних процесів, але найбільш актуальною залишається необхідність формування автоматизованих баз знань. Серед них провідну роль відіграє електронний каталог, що цілком замінив існуючу традиційну систему каталогів і картотек. Серед дитячих бібліотек України електронні каталоги (ЕК) створюються в 7 бібліотеках, які найбільш технічно оснащені і в яких сформовано єдиний технологічний цикл проходження документів від обліку до споживання інформації читачами. Майже в кожній з них існують: автоматизовані робочі місця комплектування та обліку фонду; обробки документів; споживання інформації; лінгвістичного забезпечення; адміністратора баз даних і програмного забезпечення. В цих бібліотеках також діють локальні мережі, що значно прискорює роботу бібліотекаря і, відповідно, процес надходження документів до читачів. [5, C 23-24]

Створення і подальший розвиток електронних каталогів в дитячих бібліотеках України повинен йти наступним шляхом. Має бути 2 категорії бібліотек - бібліотеки, що створюють ресурси, та бібліотеки-клієнти, які можуть використовувати уже створені ресурси для надання послуг користувачам. Але це не означає, що бібліотеки-клієнти можуть бути усунені від створення корпоративних інформаційних ресурсів. Необхідно активно залучати їх до цього процесу шляхом формування зведених ресурсів, що відображають в повній мірі унікальну краєзнавчу інформацію, якою володіють бібліотеки. Для кожної бібліотеки важливо оцінити реальний стан справ, свої можливості і намагатися визначити для себе ті напрямки роботи, в яких вона зможе найкращим чином себе проявити, внести свій неповторний вклад в загальну справу інформатизації суспільства, домогтися успіху та визнання.

Першочерговою для дитячих бібліотек в ході інформатизації є робота по створенню та підтримці інформаційно-лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем. Її успіх у значній мірі залежить від масштабів співробітництва на міжвідомчому, міжрегіональному, галузевому рівнях з крупними бібліотеками, організаціями, що займаються проблемами дитинства.

Особливу роль у бібліотечній справі, як і раніше, продовжує відігравати каталогізування. Його методи і принципи - це ніби спеціальна мова бібліотекарів, без якої неможливий жоден процес професійної роботи з книгою. Три основних принципи розкриття змісту документальної інформації (систематичний, предметний і авторський) були створені і удосконалювались на протязі століть в надрах бібліотек. Дитячі бібліотеки, де введено автоматизовану технологію обробки інформації, дотримуються стандартизації формату запису бібліографічних даних на магнітних носіях.

На сьогодні зростає число бібліотек, що займаються конверсією каталогів. Починати цю роботу потрібно, перш за все, з обґрунтування необхідності даного процесу. Якщо вже йде мова про конверсію каталогів, це свідчить, що бібліотекою вибрано автоматизовану систему, закуплено програмне забезпечення, необхідне обладнання, підготовлено кадри, відпрацьовано технологічний цикл автоматизованої обробки нових надходжень. Необхідно зразу планувати роботу в координації з іншими бібліотеками, створювати зведений електронний каталог, який би розкривав фонди декількох бібліотек. Тобто конверсія повинна стати справою колективною, головне полягає в подоланні відомчих бар'єрів, налагодженні співпраці бібліотекарів з усього регіону, а не лише своєї мережі. [8, C 135-138]

З чого ж краще розпочинати конверсію бібліотекарям? Перш за все, з вибору і відображення краєзнавчої літератури, цінних та рідкісних видань, що є в фонді бібліотеки. Надалі слід враховувати закономірності читацького попиту і старіння літератури. Читачі - найкращі експерти, вони знають, які книги потрібно зберігати в бібліотеці, а від яких потрібно відмовитись назавжди. Якщо правильно організувати процес конверсії, то на опрацювання фахівцям необхідно передавати ті видання, які самі читачі вивели з ретрофонду. Вводити інформацію про документи бібліотекарю потрібно дуже уважно. І ні в якому разі не слід будувати цю роботу на використанні каталожних карток. В основі цього процесу має лежати лише безпосереднє спілкування бібліотекаря з книгами.

Аналізуючи розмаїтість читацьких запитів можна виділити вимоги, висунуті до створення баз даних:

· інформативність,

· оперативність,

· доступність до джерел інформації різних вікових категорій читачів,

· багатоаспектність пошуку. [13, C 9-12]

Задоволення цих вимог допомагає бібліотекарю вірно спрямувати процес спілкування дитини з комп'ютером, домогтися того, щоб освоєння комп'ютерної техніки не перетворилося для дитини лише в розвагу, марне витрачання часу, а було пов'язане з процесом мислення, пошуком інформації в освітніх цілях. Через спілкування з комп'ютерними інформаційними системами в бібліотеці до користувача приходить розуміння ролі інформації та інформаційних технологій в житті людини.

Формування інформаційного ринку в Україні обумовлює нове ставлення до джерел інформації та інформаційно-бібліографічних послуг як товару особливого роду, змушує бібліотеки з позиції ринкової економіки переглядати зміст, організацію і технологію традиційної бібліотечно-бібліографічної діяльності. В останнє десятиліття ХХ століття бібліотеки почали застосовувати бібліотечно-інформаційний маркетинг з метою вивчення інформаційних продуктів і послуг та визначення свого місця в ньому як виробників, постачальників та інформаційних посередників.

Поява комп'ютера в дитячих бібліотеках викликає багато суперечок, але, здається, вже ні в кого більше не виникає сумнівів, що він не замінить книгу. Часто електронна машина нерідко сприймається як зло, як дорога, але дуже шкідлива забава. Між тим очевидно - зло міститься не в самому комп'ютері, а в його невмілому використанні. Як показує досвід, у процесі роботи з комп'ютером у дітей проблеми технічного характеру не виникають. Завданням же бібліотекаря залишається не тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але і виховання інформаційної культури, перетворення бібліотеки в центр інтелектуального розвитку дитини. У дитячих бібліотеках України це досягається різними формами роботи, починаючи від індивідуальних і групових занять по вихованню бібліографічної комп'ютерної грамотності і завершуючи впровадженням цільових комплексних програм. Це й організація тематичних полиць, проведення бесід, здійснення комплексу заходів по реалізації цільових програм. Використання комп'ютерних технологій допомагає також вихованню в дітей естетичного смаку. Так, завдяки їх впровадженню працівники бібліотеки для дітей вводять дітей у багатоликий і прекрасний світ мистецтва. Виховання інформаційної культури може здійснюватись працівниками бібліотеки на заняттях різноманітних гуртків, під час яких за допомогою мультимедійних засобів діти можуть отримати інформацію про образотворче мистецтво, слухати класичну і сучасну музику, переглядати фрагменти театральних і кіношедеврів. Вагомим стимулом для учасників занять можуть слугувати комп'ютерні тести, що дають можливість перевірити отримані знання. [6, C 155-160]

В довідково-бібліографічному обслуговуванні читачів широко використовуються і нетрадиційні носії інформації - електронні видання на CD-ROM: словники, довідники, енциклопедії, ігри для розвитку. Полюбились юним читачам такі форми роботи, як віртуальні уроки, медіа-панорами, віртуальні екскурсії по музеях світу, що стали можливі завдяки підключенню бібліотеки до мережі Інтернет. За допомогою електронної пошти з'явилась можливість оперативно обмінюватись інформацією з своїми колегами, що виводить кожну бібліотеку на нову сходинку ділового спілкування.

Для впровадження нових напрямків роботи з сім'єю, виявлення попиту на інформаційні послуги, сприяння соціальному, духовному, моральному благополуччю, для налагодження взаємодії у справі залучення до читання всіх членів сім'ї, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей, надання консультативної допомоги батькам з проблемних питань виховання у кожній бібліотеці може діяти служба інформаційного комфорту сім'ї. Основним завданням кожного бібліотекаря є виховання майбутніх читачів з самого раннього віку, адже сім'я - це школа людських взаємовідносин, де дитина з перших кроків свого життя опановує систему моральних цінностей, осягає світ культури, в тому числі і як читач. Тому бібліотека намагається створити всі умови, щоб найголовнішими та найближчими вихователями дитини стали її батьки, вчителі, бібліотекарі. Саме ці люди повинні робити все можливе, щоб дитина отримала можливість рости активною, життєрадісною, творчою особистістю.

Бібліотека для дітей є одним з гарантів реалізації в суспільстві прав дитини на вільний доступ до інформації, до духовних цінностей світової та національної культури.

Структурна реорганізація, що відбувається в бібліотеках країни, змінює ставлення дітей до бібліотеки, яка стає для них привабливішою, комфортнішою, зручнішою для користування і вибору заняття до душі.

Отже, як бачимо, вже зроблено перші кроки по розвитку інформатизації дитячих бібліотек України. Спектр використання інформаційних технологій різноманітний, але головне завдання дитячої бібліотекаря полягає в досягненні того, щоб застосування комп'ютера носило світоглядний, загальнокультурний характер, було спрямоване на всебічний розвиток особистості дитини і розкриття її творчих здібностей. Бібліотека обслуговує їх на основі комп'ютерних технологій, а як центр виховання культури залишається засобом підготовки юного покоління до життя в інформаційному суспільстві.

2.2 Особливості роботи бібліотекаря з читачами в умовах інформатизації дитячих бібліотек

У кожен історичний період функцію естетичного вдосконалення особистості було особливим чином покладено на конкретні види мистецтва. У добу античності її виконували література і театр, в епоху середньовіччя - архітектура і поезія, Відродження асоціювалося з живописом та скульптурою, Новий час - з музикою та театром. На перетині ХІХ-ХХ століть виник кінематограф (синтетичний вид мистецтва), який перебрав на себе роль найефективнішого засобу естетичного виховання. ХХІ століття - це епоха відео та Інтернету.

Виховувати дітей небайдужими до краси не так просто в умовах, коли в ефірі, у пресі, на книжковому ринку спостерігаємо засилля несмаку, комерційної псевдокультури. Така ситуація висуває перед дитячими бібліотеками два взаємопов'язаних завдання:

1) сприяння засвоєнню підростаючим поколінням кращих зразків вітчизняної і світової культури та

2) допомога у формуванні особистого естетичного світосприйняття, естетичного смаку дитини. [18, C 72-76]

Естетичне виховання посідає одне з провідних місць у національному вихованні, і водночас має формувати багату, орієнтовану на загальнолюдські цінності, особистість.

В бібліотеці кожна дитина повинна мати змогу розкрити свої творчі здібності, реалізувати потаємні задуми щодо проби сил у літературній творчості, в мистецтві, розширити світ своїх захоплень.

Все більшого соціального акценту набуває рекреаційна діяльність дітей. Як відпочивають наші діти? Чому присвячують вони своє дозвілля? Вміння ефективно використовувати свій вільний час сьогодні є важливим показником формування загальної культури особистості, а дозвілля в бібліотеці, попри наявні проблеми, залишається в числі найбільш продуктивних і ефективних.

Названі завдання та їх аспекти виконуються сучасною дитячою бібліотекою комплексно, із застосуванням широкого спектру тематики, форм і прийомів популяризації книги, методик виховного впливу, технічних новацій, приклади яких буде подано далі. [21, C 71-76]

Основи естетичної культури закладаються в ранньому дитинстві. Тому, з точки зору дитячого бібліотекаря, виключне значення має естетичне виховання учнів молодшого шкільного віку. Саме в цьому віці здійснюються перші свідомі кроки в світ прекрасного, від яких залежить успіх роботи на наступних етапах виховання, а нерідко - естетичні запити і уподобання дорослих людей.

Але роль естетичного виховання підлітків не менш важлива: фахівці стверджують, що стійкі літературні та мистецькі уподобання формуються у віці 12-14 років.

Очевидно, що бібліотечні працівники повинні щоразу враховувати вікові характеристики потенційної аудиторії планованих фронтальних заходів, індивідуальної роботи з користувачами. Література з мистецтва, як, можливо, жоден інший галузевий розділ бібліотечного фонду, потребує також врахування особистісних інтересів дітей, а також стійких стереотипів у сприйнятті певних напрямків, жанрів.

Пріоритетною групою у контексті естетичного виховання бібліотекарі визначають дітей, що мають талант, творче обдарування, науковий інтерес до мистецтва:

· учнів музичних, художніх шкіл, шкіл естетичного виховання;

· учасників самодіяльних театральних, хореографічних та вокальних колективів, гуртків художнього читання;

· членів шкільних наукових товариств, МАНівців, що працюють над темами з літературознавства, фольклору, етнографії, мистецтвознавства тощо. [24, C 30-32]

Талант - одна з природжених якостей духовного складу особистості, але щоб природні здібності стали справжнім талантом, наділеній здібностями людині доводиться багато вчитися і працювати над собою. Таку можливість дають бібліотеки, в арсеналі яких літературні клуби і вітальні, творчі зустрічі юних читачів з народними та професійними майстрами, конкурси та виставки дитячих творчих робіт.

Бібліотеки пропонують своїм користувачам комплексні програми естетичного розвитку, наприклад: «Сходження до прекрасного», «Художня культура людства», «Музика з тобою», «Плекаємо художника в собі» та подібні. Головна їх мета - пробудження у дітей позитивного ставлення до цінностей художньої культури, розвиток естетичних смаків, художньо-творчих здібностей.

Комплексного підходу для свого розкриття потребують і узагальнюючі теми естетичного спрямування: «Вершини світового мистецтва», «Наш світ об'єднує краса», «Українська культура: від витоків у день прийдешній».

Бібліотека повинна вибудовувати, виходячи з поставлених перед собою цілей та наявних можливостей, систему заходів, що допоможуть дітям поглиблювати свої знання в галузі мистецтва, сформувати естетичні смаки, розвинути творчі обдарування. Партнерами бібліотеки у цій діяльності можуть бути: музичні школи та школи мистецтв, палаци творчості дітей та юнацтва, музеї, палаци / будинки культури, керівники гуртків дитячої творчості.

Дитячі бібліотеки при цьому повинні бути зорієнтовані на вивчення та врахування інтересів сучасної дитини. З іншого боку - пропоновані форми та зміст бібліотечної роботи повинні враховувати рівень естетичного розвитку дітей.

У своєму естетичному розвитку дитина проходить певні етапи:

Ознайомлення-Пізнання-Творчість. [25, с. 13]

Отож, і в арсеналі бібліотечної роботи ми зустрічаємо форми, спрямовані на формування первинного уявлення про прекрасне:

· про мистецькі жанри та напрямки, відчуття краси поетичного чи прозового твору;

· на поглиблене вивчення мистецтва, художньої літератури, фольклору;

· на стимулювання власної творчості дитини.

Сучасна шкільна програма пропонує дітям доволі широкий спектр курсів, під час освоєння яких діти набувають знань у сфері культури та мистецтва (від малювання і музики до спеціальних та факультативних курсів «Народознавство», «Історія культури», «Основи естетики», «Культурологія» тощо).

Бібліотека ж має змогу і покликана не лише допомогти дітям у їх освоєнні, але й інтегрувати знання, почерпнуті на цих уроках, поєднати їх у цілісному естетичному світобаченні дитини.

Але варто підкреслити: естетичне виховання в бібліотеці ґрунтується перш за все на читанні дітей та підлітків.

Знайомство з численними книгами про мистецтво, його кращими творами спонукає дітей до творчого, поглибленого вивчення специфіки художньої творчості, знайомства з життям і діяльністю видатних митців, допомагає зрозуміти мову мистецтва. Читання не лише викликає певні почуття, роздуми про життя, а й спонукає до проби себе як творця (художника, поета, актора), сприяє реалізації і розвитку творчого потенціалу особистості. [16, C 113-115]

Важливо, щоб таке читання набуло системних ознак, не було випадковим, фрагментарним. Тут знайде застосування бібліографія малої форми: індивідуальні рекомендаційні списки; закладки «Що читати далі?», пам'ятки типу «П'ятикласникам про живопис».

Між тим, реальна поведінка теперішнього покоління дітей як читачів свідчить про зниження естетичної ролі друкованого слова та збільшення його ролі як джерела ділової, навчальної інформації (понад 80% бібліотечних запитів дітей пов'язані з навчанням, виконанням домашніх завдань, а коло читання - обмежується навчальними програмами). Така ситуація орієнтує бібліотекарів дитячих бібліотек на інтенсивний пошук варіантів оновлення культурно-просвітницької діяльності, визначення завдань естетичного виховання як особливого інноваційного напряму роботи.

Прикладом можуть бути різноманітні програми стимулювання читання, які набули поширення в останнє десятиліття.

Коли йде мова про читання художньої літератури як чинник естетичного виховання дітей, ми маємо на увазі позапрограмне читання, книги, що залишились поза рамками курсів літератури, але є надбанням національної та світової культури.

Основним засобом у естетичному вихованні і культурному розвитку юних читачів у бібліотеці, попри сказане вище щодо прагматичності читання сучасних дітей, залишаються твори художньої літератури.

Бібліотеки повинні плекати об'єднання за інтересами літературно-творчого спрямування: літературні вітальні, клуби «Книголюб», «Рідне слово», «ДАР» та подібні. Тут гуртуються творчо обдаровані діти, з якими поряд з бібліотекарями й вчителями літератури працюють місцеві письменники та журналісти. На засіданнях обговорюються перші проби пера дітей, але головне те, що за допомогою фахівців діти пізнають красу і естетичну цінність художнього твору, рідної мови. [7, C 14]

Традиційними для дитячих бібліотек є зустрічі з майстрами слова, презентації нових книг письменників-земляків, літературні фестивалі.

Бібліотечна діяльність дає широкі можливості для організації естетичного виховання шляхом створення різноманітних клубів, об'єднань за інтересами тощо, залучення дітей до підготовки і проведення масових заходів, включення їх у мистецьку творчу діяльність та спілкування. Саме для цих форм роботи характерним є важливий компонент розвитку та реалізації творчого потенціалу - стимулювання особистої активності дитини.

Особливий акцент ми при цьому ставиться бібліотекарями на роботі з творчо обдарованими дітьми. Розглядаючи проблему творчості дітей, слід зазначити, що справа не лише в тому, щоб виявити обдарованих дітей та підлітків і проводити з ними систематичні заняття в гуртках і об'єднаннях, а й реалізувати їх творчий потенціал. Цінним у цій роботі є те, що діти самі створюють журнали і газети, ставлять інсценівки, займаються в гуртках народної творчості і лялькових театрах.

Клуби дають можливість обдарованим дітям не лише отримати дружню, авторитетну пораду і підтримку, а й нагоду та можливість творчої самореалізації, першої публікації.

В роботі з обдарованими дітьми бібліотекарі широко застосовують конкурсні, змагальні форми роботи. Конкурси проводять як жанрові (конкурс малюнків на асфальті, конкурс книжкових ілюстрацій, конкурс читців), так і тематичними.

Об'єднання типу «Мала академія народознавства» пропонують своїм учасникам участь у дослідженнях фольклорних джерел класичного і сучасного мистецтва; організують прилучення дітей до народних художніх ремесел.

Керівники дитячого читання, що справляють найбільший вплив на естетичне виховання дітей, складають окрему групу користувачів дитячої бібліотеки і потребують від неї перш за все інформаційної підтримки своєї діяльності. Це вчителі, вихователі, викладачі творчих дисциплін, керівники гуртків та дитячих художніх колективів та ін.

Від бібліотекарів вони очікують також підтримки для свої учнів та вихованців, можливості продемонструвати свої здібності та навички.

Від налагодження бібліотекарями тісної співпраці з ними багато в чому залежить успіх бібліотечної роботи:

· спільна рекомендація книг для читання;

· організація масштабних заходів;

· авторитетна підтримка індивідуальної ефективної роботи з юними читачами. [33, C 102-106]

Далеко не останню роль в естетичному вихованні читачів відіграє середовище бібліотеки - її інтер'єри, візуальний ряд (виставки, оформлення інформаційно-орієнтаційних компонентів).

Бібліотекар повинен потурбуватись про те, щоб в бібліотеці постійно була присутня виставка, присвячена мистецтву - (але не одна і та ж!). Слід продумати не лише тематику, а й послідовність, періодичність цих виставок; зв'язок книги та ілюстративного матеріалу (образотворчого, музичного).

Це виставки, присвячені:

· мистецтву окремих країн, регіонів;

· окремим видам мистецтва;

· видатним особистостям у мистецтві;

· окремим періодам у розвитку мистецтва («Мистецтво Відродження», «Українське бароко» і т. п.).

Доречними будуть розроблені бібліотекарем інформаційний стенд або полиця, де висвітлюються новини культурного і мистецького життя селища/міста, ті, до яких бібліотекар хотів би привернути увагу своїх читачів: анонси концертів, художніх виставок, театральних вистав, кіно - та відеопоказів - газетні публікації, афіші, оголошення.

Мистецтво дає широкий простір бібліотекарю для творчого підходу у виборі виставкових форм та засобів подачі матеріалів у експозиції виставки - навіть за умови обмеженого репертуару літератури з мистецтва. Деякі приклади тематики та жанрових різновидів виставок, що можуть бути розроблені бібліотекарем:

· «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе» - виставка-панорама творів майстрів народного мистецтва;

· «Попурі з улюблених мелодій» (5-9 кл.), «Прислухайтеся! Класика звучить!» (1-4 кл.) - озвучені виставки;

· «Велика Вітчизняна у творах митців нашого краю» - виставка-реквієм;

· «Мистецька палітра моєї області» (5-9 кл.), «Оберіг із бабусиних рук» (1-4 кл.) - виставки-презентації;

· «Створи свою книгу» - виставка-презентація робіт юних художників-графіків - книжкових ілюстрацій;

· «Музичний феєрверк» - виставка-кросворд (6-7 кл.);

· «Мистецтво розуміти мистецтво» - виставка-лекторій (5-7 кл.);

· «Екологічні фантазії» - виставка-панорама прикладних дитячих робіт (3-4 кл.);

· «Улюблені натюрморти» - виставка-колаж;

· «Прекрасне із саду та від самої природи» - виставка-ікебана (предметний елемент оформлення - композиції з квітів);

· «Книга дарує натхнення» - виставка-заохочення (предметний елемент оформлення - художні роботи, виконані дітьми за «підказками», знайденими в книгах);

· «Коли співає мама навесні.» - народознавча галерея (до Дня матері).

Взагалі, виставки, приурочені до пам'ятних, знаменних дат у мистецькому календарі, надзвичайно поширені й популярні в бібліотеках.

В умовах сільської бібліотеки (бібліотекарі мають мало літератури з мистецтва, обмежена експозиційна площа) фахівцям варто звернути увагу на виставки малих форм - виставка однієї картини, наприклад.

Українці мають славу одного з найбільш музично обдарованих народів світу. Народна пісня плекає в нас любов до рідного краю, утверджує, виховує, передає з покоління в покоління національну свідомість, гідність, несе високі естетичні почуття. Саме це ставлять за мету працівники бібліотек для дітей, проводячи заходи, присвячені музиці.

Починаємо просвітницьку роботу з наймолодшими читачами, проводячи для них музичні хвилинки, муз-перерви, музичні кіоски «Веселі нотки», «Змалку вчитись музику любити», «Сторінками музичної казки», «Мамина пісня». [38, C 86-92]

В традиціях бібліотек проведення заходів, присвячених українській пісенній культурі, що вміло розробляються працівниками бібліотеки:

· дитячий ранок «Пісенна історія України»;

· музичні години «Наша пісня, наша дума», «Душа України у пісні»;

· музичний вернісаж «Наша пісенна спадщина»;

· цикл бесід «Народні музичні інструменти.»

Співпраця бібліотекарів з музичною школою дає можливість продемонструвати учасникам музичні інструменти, про які йшла мова, проілюструвати розповідь не лише книгами, звукозаписами, а й «живою» музикою.

Враховуючи смаки юних читачів-підлітків, бібліотекарі повинні звертатись і до теми сучасної популярної та рок-музики, наприклад:

· експрес-огляд періодики «Українська музика, століття 21-е»;

· літературно-музичний архів: «Бітлз. Музика, легенда, стиль епохи»;

· «Рок-н-рол живий!», цикли музичних подорожей;

· зустріч з музикантами-ровесниками «З музикою в серці».

Бібліотекар (співпрацюючи з вчителями, музикантами) може організувати і провести прес-конференцію або круглий стіл на тему «Чи люблять класику сучасні школярі?» - це спосіб викликати читачів на відверту розмову про музичні стилі та жанри, про ті фактори, що впливають на формування естетичних оцінок молодого покоління читачів-слухачів.

У співпраці із школою бібліотекар може організувати такі заходи, як:

· інтегрований урок у курсі вивчення літератури «Поезія, що музикою стала» (програмні твори, покладені на музику);

· «Дансклас» (дискотека, якій передує розповідь про хореографічне мистецтво, проілюстрована виступом танцюристів із шкільного ансамблю спортивного / народного танцю). [41, C 29-31]

Нагоду випробувати свої акторські здібності читачі бібліотеки отримують і щоразу, якщо працівники бібліотеки проводитимуть заходи з елементами інсценізації, театру, шоу. Театралізовані заходи та інноваційні форми популяризації літератури ставлять читача в позицію творця і сприяють емоційно-образному сприйняттю літературних першоджерел. Що можуть зробити подібного працівники районної дитяча бібліотеки? - організувати театральний гурток, літературно-драматичну студію за підтримки й допомоги шкільних викладачів літератури, музики. Проводити інсценовані читання уривків з драматичних творів або й постановки - класичного репертуару, оригінальних драматичних творів (можливо, проби пера самих дітей - замальовки із шкільного життя). Для наймолодших - ляльковий театр. У сільській бібліотеці він цілком може бути імпровізаційним, з власноруч виготовленими ширмою, декораціями, ляльками, а літературним матеріалом стануть улюблені дитячі казки, уривки з дитячих книг.

Кіномистецтво, колись таке популярне, переживши період відступу перед телебаченням та домашнім відео, знову починає привертати до себе увагу прихильників великого екрану, озброївшись сучасними технічними винаходами. Але виростає покоління молоді, що фактично не знає класики світового кіно, дуже погано обізнане з його шедеврами і справжніми зірками. Бібліотекарю варто почати з того, що привернуло увагу юних кінолюбителів («Зоряних воєн», «Гаррі Поттера», «Володаря кілець») - і прокласти для них стежку від видовищних спецефектів до поетичної глибини «Тіней забутих предків», «Зачарованої Десни», «Білого птаха з чорною відмітиною».

Також бібліотекар може організувати і провести для підлітків:

· книго-кіно-мандрівку на тему «У світі фентезі» (за фільмом та книгою Толкієна «Володар кілець»);

· виставку-знайомство «Корифеї українського кіно»;

· виставку-роздум «Кінематографічна Україна: між минулим і майбутнім?»;

· цикл виставок-портретів «Легенди українського кіно».

Для читачів-дошкільників та учнів молодших класів подарунком від бібліотекарів будуть:

· кінокалейдоскоп «Запрошує країна Мультляндія»;

· мультфеєрія «Подорож у казку»;

· кіночитання «Зі сторінки - на екран» (улюблені дитячі книги та їх екранізації).

Дитячі бібліотекарі мають у своєму розпорядженні безліч традиційних та інноваційних форм роботи з творами образотворчого мистецтва - від використання їх у якості ілюстративного матеріалу на книжкових виставках до спеціальних програм, адресованих художникам-початківцям.

Дитяча бібліотека своїм молодшим користувачам може запропонувати програму уроків образотворчого мистецтва, до якої ввійдуть:

· «Подружися з олівцем та пензлем» - майстерня юного художника (вступний урок);

· «Ілюструємо книгу» - творчий урок (завдання: малюнок-ілюстрація до дитячої книги за вибором дитини);

· «Пори року в полотнах художників» - мистецька година;

· «Абетка слов'янської писемності» - творчий урок (завдання: створити художньо-асоціативний образ літери з кириличного алфавіту, за власним вибором);

· «Таємниці шедеврів світового мистецтва» - пізнавальна година;

· «Суперобкладинка - це супер!» - творчий урок (виготовлення суперобкладинок для книг з використанням техніки аплікації);

Зараз спостерігається помітне пожвавлення і в такій традиційній для наших бібліотек справі, як організація виставок дитячого малюнка, дитячої художньої творчості. Малюнки читачів постійно демонструються в багатьох дитячих бібліотеках. І це якраз той випадок, коли всі бібліотечні працівники в рівних умовах і з однаковими можливостями.

Працівники бібліотек можуть проводити конкурси малюнків на найрізноманітнішу тематику. До участі в таких конкурсах бібліотекарі можуть залучити дітей усіх вікових груп, але виставляти їх доцільно або окремими експозиціями, або окремими блоками, - щоб «конкурували» між собою роботи ровесників.

Приклади подібних виставок дитячої творчості:

· «Хай завжди буде сонце!» - виставка-колаж дитячих малюнків (до міжнародного дня захисту дітей);

· «Хобіландія - країна твоїх захоплень» - виставка-презентація дитячих робіт;

· «Подаруй ми писаночку» - виставка-колаж;

· «Таланти дитини - родзинки родини» - виставка-презентація сімейної художньої творчості;

· «Таємниці бісерного мистецтва» - виставка-презентація.

У сфері естетичного виховання, окрім випробуваних прийомів та методів (бесід - рекомендаційних, про прочитане; спостереження за читанням та його аналізування; складання разом з дітьми програми читання у вигляді плану чи індивідуального рекомендаційного списку тощо), робота бібліотекаря передбачає ще й широке застосування інтерактивних елементів у системі зворотного зв'язку з читачем. До них можна віднести, наприклад:

· твори та малюнки-відгуки,

· рейтинги популярних книг,

· емоційні характеристики прочитаних книг;

· бенефіси обдарованих читачів (родин).

Кожному бібліотекарю, який визначив естетичний напрямок серед пріоритетів своєї роботи, має широке коло зацікавлених у мистецтві читачів, стане в пригоді:

· фактографічна картотека, що відображатиме інформацію про авторів музики та текстів, лібрето;

· назв кінофільмів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва та імен їх творців;

· назв музичних напрямів та імен/назв виконавців тощо.

Сформувати її бібліотекар може поступово, на основі виконаних ним бібліографічних довідок за запитами читачів, матеріалів організованих вікторин, літературних кросвордів тощо.

А джерелом ілюстративного (та й інформаційного) матеріалу послугують журнали та газети минулих років. Щоб знаходити потрібне швидко - бібліотекар повинен впорядкувати вирізки у тематичні досьє за видами мистецтва, за хронологією, за алфавітом імен та назв. Всю цю роботу бібліотечний працівник може зробити з допомогою своїх активістів, якщо організує для них «бібліотечний суботник» (з роботою та розвагами).

З усього вищезазначеного, ми можемо зробити висновок, що професійна діяльність бібліотекаря дитячих бібліотек у сфері естетичного виховання передбачає своєрідний синтез педагогічної, освітньої, культурної та самоосвітньої діяльності дітей і підлітків.

бібліотекар читач інформатизація обслуговування

Висновки

У традиційній системі інформаційних комунікацій головним гарантом збереження фондів документів, а отже й інтелектуального потенціалу поколінь, є бібліотеки. Саме потреба в інформації змушує читача звертатися до бібліотеки, яка в цьому випадку виступає посередником у зв'язці «виробник інформації - споживач».

Об'єктивні процеси, що відбуваються у суспільстві, сприяють розширенню функцій бібліотечних закладів, які не лише виконують роль посередника між виробником інформації та її споживачем, а й перетворюються на провідні установи у формуванні як традиційних, так і електронних інформаційних ресурсів.

Організація виробничого процесу бібліотеки полягає в побудові колективу за принципом ЄК («єдиної команди»), водночас зростають вимоги до фахового рівня кожного працівника, який повинен, досконало знаючи найсучасніші комп'ютерні технології, аналізувати ефективність методів обробки інформації, вивчати ефективність, раціональність використання комп'ютерної техніки в межах усієї бібліотеки.

Інформаційним системам наразі мають бути надані нові функції: від інформаційного обслуговування науково-дослідницького комплексу до комплексного інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку у напрямі міжнародної інтеграції. Інформаційна структура у найближчому майбутньому має стати одним з головних чинників виробництва, і прогрес у цій галузі невід'ємний від загальних завдань соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Відповідно до соціокультурних умов, які склалися в Україні, головними складовими державної інформаційної політики стають створення сучасної інформаційної інфраструктури й підготовка кадрів, здатних забезпечити її функціонування і сприяти поширенню інформаційної культури у суспільстві. Для працівників бібліотек це означає формування професійного іміджу бібліотечного працівника як організатора і технолога інформаційної індустрії. Останнє набуває особливого значення з огляду на кількісне зростання інформаційного потоку.

Процес демократизації суспільного життя, нові вимоги до рівня культурного та інформаційного обслуговування населення, реорганізація системи освіти зумовлюють необхідність осмислення наукових засад кожної професії, в тому числі - бібліотечної. Конституція України гарантує вільний доступ до інформації, широкі можливості міжнародного фахового співробітництва, що сприяє встановленню демократичних поглядів на бібліотечно-інформаційну діяльність та утвердженню практики міжособистісної взаємодії бібліотекаря і читача як рівних партнерів.

У зв'язку з цим увага приверталася до розширення функцій бібліотечних працівників у напрямі здійснення ними аналізу інформаційного матеріалу, який потрапляє до бібліотек через комп'ютерну мережу Інтернет, діяльності зі структуризації інформації.

Завданням бібліотекаря стає не вплив на інтереси та погляди читача, а надання читачеві допомоги у відшукуванні та структуризації всього необхідного матеріалу. Такий підхід створює умови для формування у читача власного погляду на проблему, сприяє реалізації його права на свободу вибору, яке гарантується демократичною державою.

Навчальним закладам, які займаються підготовкою кадрів для сучасних бібліотек, доцільно ширше використовувати вітчизняний досвід роботи, зближувати навчальний процес із практикою, що відповідає потребам прискорення перетворень у бібліотечних закладах в сучасних умовах.

Також ми побачили, на прикладі роботи працівників дитячих бібліотек, що існує гостра необхідність посилення дієвості механізму соціального партнерства як важливого чинника збільшення ефективності роботи бібліотек, зміцнення іміджу бібліотечної професії, збереження бібліотечних кадрів, поліпшення їх соціального захисту.

Сучасний бібліотекар не тільки зберігає, а й розповсюджує нагромаджені людством протягом віків знання, досвід. Він повинен слідкувати за змінами, що відбуваються в науці і суспільстві, відповідати вимогам вміло поєднувати сучасні технології з традиційними формами обслуговування.

Вимоги читача до бібліотекаря значно підвищилися. В особі бібліотекаря він вбачає, насамперед, компетентного консультанта, аналітика, бібліографа. Саме у процесі обслуговування відбувається взаємодія двох суб'єктів - бібліотекаря і читача, формується ставлення читача до бібліотеки в цілому та бібліотечних працівників зокрема.

Потребує особливої уваги виховання бібліотекаря і користувача як рівноправних партнерів у спілкуванні стосовно книги, читання, інформації, з метою забезпечення демократичних норм вільного доступу до інформації та її джерел.

Список літератури

1. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Голос України. - 2000. - 5 травня. - С 8-9.

2. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України // відом. Верховної Ради України. - 1998. - №27-28. - С 494-509.

3. Національна доктрина освіти: Затв. Указом Президента України 17.04.2002 р. // Болонський процес: нормативно-правові документи. - К.: - Видав-во Європ. Університету, 2004. - С 102.

4. Концепція національного виховання: Схвалена Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти, 30.06.1994 р. // Освіта. - 1994. - 26 жовтня. - С 2-3.

5. Архипчук Ю. Інтернет - дітям // Бібл. Планета. - 2000. - №1. - С 23-24.

6. Алиферова Л., Руфанова С. Роль новых компьютерных технологий в формировании информационной культуры детей и юношества // Науч. и техн. б-ки. - 1998. - №2. - 155-160.

7. Архипчук Ю. [Інформаційний портал «Діти України»] // Відкритий світ. - 2001. - №4. - С 14.

8. Бардашевська Г. Регіональна віртуальна бібліотека для дітей // Нові обличчя бібліотек та організацій: від надій до партнерства і професіоналізму. - К., 2001.

9. Безручко Н. Діти в інформаційному просторі суспільства // Публічні бібліотеки. - К., 1998.

10. Безручко Н. Інформаційна культура та формування особистості дитини // Бібліотека. Інформація. Суспільство. - К., 1998. - С 252-255.

11. Богза Н. Бібліотека і регіон: система інформаційних комунікацій території // Бібл. Планета. - 2000. - №1. - С 10-11.

12. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 3-ей Междунар. конф. «Крым-96». Т. 2. - М., 1996. - С 9-12.

13. Викулин А.А. Информационная деятельность общедоступных библиотек // Библиография. - 1995. - №4. - С 9-12.

14. Вобленко Ю. Інформаційна культура в працях провідних бібліотекознавців та бібліографознавців // Вісн. Кн. палати. - 1999. - №2. - 7.

15. Вобленко Ю. Система формування інформаційної культури юнацтва в бібліотеці на основі програмно-цільової методики // Вісн. Кн. Палати. - 1999. - №3. - С 4-6.

16. Гречко Г. Библиотека для детей - эпицентр информационной поддержки образования и его индикатор // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2000. - Т.2.

17. Гречко Г. Служба информационного комфорта семьи в библиотеке как синтез традиций и новаций // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2001. - Т.2. - С 277-281.

18. Гречко Г. Школьные годы чудесны, если компьютер и книги интересны // Мир библиогр. - 1999. - №7. - С 72-76.

19. Головко С.И. Самим учиться и учить других // Библиография. - 1995. - С 24-28.

20. Ершова Т.В., Хохлов Ю.Е. Информационное общество и будущее библиотеки // Науч. техн. б-ки. - 1998. - №1. - С 38-40.

21. Ершова Т.В. Усиление роли публичной библиотеки в информационном обществе // Науч. и техн. б-ки. - 1999. - №1. - С 71-76.

22. Дзюба Н., Архипчук Ю. Первые шаги: из опыта обучения основам компьютерной грамотности и работе в Интернет // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2000. - Т. 2.

23. Дзюба Н., Кобзаренко А. Электронные ресурсы детских библиотек Украины и формирование информационной культуры читателей // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - М., 2001. - Т. 2. - С 200-202.

24. Кобзаренко А. Дитячі бібліотеки: нові часи, нові можливості // Бібл. Планета. - 1998. - №2. - С 30-32.

25. Лукаш О. Дитяча бібліотека - центр додаткової освіти // Бібл. Планета. - 2000. - 4. - С 13.

26. Мартынова Е.В., Сбитнева Г.Н. Информационная культура в свете непрерывного образования // Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті: Міжнар. наук. конф., Київ, 12-15 жовт. 1993 р. - К., 1993. - Ч. 2. - С 159-161.

27. Медведева Е.А. Информационное обучение на Украине // Библиография. - 1997. - №1. - С 10-19.

28. Медведєва Є. Концептуальна модель інформаційного навчання користувачів // Бібл. вісн. - 1997. - №2.

29. Медведева Е.А. Основы информационной культуры: (Программа курса для вузов) // Социол. Исслед. - 1994. - №11. - С 59-67.

30. Минкина В., Брежнева В. Формирование информационной культуры личности: роль библиографа // Мир библиографии. - 1998. - №4. -

С 21-23.

31. Моргенштерн И.Г. Библиограф в информационном обществе // Библиография. - 1992. - №5/6. - С 3-8.

32. Моргенштерн И.Г. Профессиональный кодекс библиографа: Проект // Библиография. - 1992. - №5/6. - С 8-10.

33. Новікова Н. Основні напрямки діяльності дитячих бібліотек України // Публічні бібліотеки. - К., 1998. - С 102-1036.

34. Полякова Т.А. Информационная культура // Мир библиографии. - 1998. - №2. - С 49-51.

35. Прокошева Т. Політика Міністерства культури і мистецтв в галузі створення та інтеграції інформаційних ресурсів українських бібліотек: За матеріалами доп. на Всеукр. наук.-практ. конф. // Бібл. Планета. - 2000. - С 2-5.

36. Семеновкер Б.А. Информационная культура: от папируса до компактных оптических дисков // Библиография. - 1994. - №1. - С 11-14.

37. Соціальні функції бібліотек у сучасних умовах: (Метод. рекомендації) / М-во культури України, Нац. парламент. б-ка України; Матеріал підгот. І.А. Полякова. - К., 1995. - С 15.

38. Стрелкова Е. Книга и детская библиотека - фактор гуманизации электронных ресурсов для ребенка // Детское чтение: Феномен и традиция в конце - 20 столетия. - СПб, 1999. - С 86-92.

39. Щукіна Т. Електронні інформаційні продукти для дітей // Вісн. Кн. палати. - 2001. - №8.

40. Щукіна Т. Комп'ютер у бібліотеці для дітей // Вісн. Кн. палати. - 2000.

41. Щукіна Т. Медіацентр для дітей та юнацтва // Вісн. Кн. Палати. - 2000. - C 29-31

Размещено на Allbest.ru