В цьому випадку взаємини між кінофабрикою та виробничо-творчим об'єднанням (або Студією), регулюватимуться договірними відношеннями. Це й будуть відношення повного госпрозрахунку. Будуть знищені безвідповідальність, підніметься матеріальна зацікавленість та відповідальність за результати праці, виникне об'єктивна необхідність в постійному покращенні методів і форм організації виробництва та технічного прогресу.

Разом з тим буде помилкою розцінювати що розділ кіностудії, нині єдиного підприємства, на самостійні підприємства само по собі вирішить корінні художні та економічні проблеми виробництва фільмів.

Такий розділ зробить тільки передумови підвищення художнього та технічного якостей фільму, покращення організації виробництва та зниження собівартості фільмів.

Безумовно, що вищеназвані заходи в області підвищення продуктивності праці зйомочних груп в умовах відділення технічної бази від зйомочних груп практично виявляться ще більш необхідними, простіше реалізуючими та більш ефективними.

Необхідно лише, щоб реорганізація управління була ретельно підготовлена та здійснювалась послідовно та безкомпромісно.

Крім покращення форм та методів організації виробництва важливою умовою зростання продуктивності праці зйомочних груп являються упорядкованість технічної регламентації виробництва та підвищення рівня технічного оснащення кіностудії.

Регламентацією повинні бути охоплені всі технологічні процеси виробництва фільмів, за виключенням тих процесів, які відносяться до чисто художньо-творчої діяльності.

Не можна, наприклад залишати без всякої регламентації роботу кінооператорів, звукооператорів, освітлювачів. Кожен оператор працює, як правило, на свій розсуд, використовуючи особисті навики, та накопичений досвід.

Досвід кращих операторів систематично не вивчається, не узагальнюється, не стає надбанням для операторів. Природно, що при цьому технічні засоби та прийоми, що допомагають прискоренню та підвищенню якості зйомок, не використовуються в достатній мірі, мало того вони не відомі широкому колу операторів.

А між тим в сфері праці операторської групи є такі ефективні засоби сучасної техніки, як дистанційне управління освітленням, широке використання ламп накалювання, механізація засобів операторської техніки, відеокамера, відео контроль, сучасна експонометрія і таке інше.

Технологічною регламентацією повинен бути охоплений і загальний порядок робіт на знімальному майданчику.

Кожен зйомочний день повинен бути використаний за прямим призначенням, з тим, що за його межі мають бути віднесені якомога більше об`єм робіт підготовчого характеру. Знімальним групам виходити на зйомки без заздалегідь складеного плану, що передбачає, як мінімум, послідовність зйомки кадрів, точки зйомок, мізансцени, схеми освітлення, мінімально переставляючи освітлювальних приладів та інше - не дозволяти.

Наряду з цим, важливо чітко визначити характер репетиційних робіт в дні зйомок. Ці роботи необхідно обмежить уточненням мізансцен, в умовах конкретної декорації, відпрацювання жестів та діалогів акторів в їх зв'язку з підготовленим в декорації реквізитом та технікою.

Слід технологічно регламентувати ті конкретні роботи, які без втрат для якості можуть виконуватися паралельно, з тим, щоб добитись найбільш високого рівня суміщення робіт.

Правильна технологічна регламентація тих операцій зйомочного процесу, які можуть бути регламентовані, не тільки не притиснуть художню діяльність режисера, оператора, художника, але нададуть їм більш чіткі виробничі форми, підвищать їх продуктивність та підвищать відповідальність за виконання норм продуктивності зйомочного процесу.

Важливою умовою продуктивності праці зйомочної групи являється також, високоякісне та безперебійне обслуговування їх цехами технічної бази кіностудії.

Факт що кількість і якість технічного оснащення кіностудій уже не відповідає рівню сучасного кіновиробництва.

Техніки на студії мало і вона в значній мірі застаріла фізично та морально. Не достає сучасних зйомочних камер, оптики, мікрофонів, операторських кранів, штативів, світофільтрів та інших засобів так названих „малої студійної техніки”, системи запису багатоканальної звуку „Долбі” та інше.

Значну економію часу та праці при виробництві фільмів можуть давати подальше покращення використання фундусного господарства ( стандартні деталі декорацій) та попередня зборка вузлів декорацій та їх фактуровка в спеціальних приміщеннях - колекторах, що набагато прискорює оборотність павільйонної площі (підраховано, що це може скоротити все будівництво декорації приблизно в 1,5 раз).

Підвищення рівня технічного оснащення кіностудії потребує відповідних капіталовкладень і, можливо, навіть приведе до деякого росту собівартості одиниці продукції (фільму). В зв'язку з цим виникає необхідність вивчення питання економічної ефективності капіталовкладень та використання нової техніки на кіностудії.

Має бути внесена повна ясність в питаннях про вимірювання виробничої потужності кіностудії та її резервах, при цьому, в першу чергу в частині, що відноситься площі зйомочних павільйонів, як головного показника потужності кіностудії.

При вивченні питання зниження собівартості фільму, слід прийняти до уваги, що структура собівартості змінюється дуже мало. Майже 80% собівартості фільму складають три найважливіших види витрат: заробітна платня, оплата послуг, цехів технічної бази та загальностудійні витрати. Всі ці види витрат прямо залежать від термінів виробництва фільму (особливо зйомочного періоду).

Витрати на літературний сценарій, гонорари авторам музики, оператору, режисеру, художнику виросли, та вони в структурі затрат не займають домінуючого положення (Вони не залежать від строків виробництва, так же як і плівка, матеріали).

Тому пошуки зниження собівартості фільму лежать в площині термінів виробництва.

Скорочення строків зйомочного періоду приводить, в прямій залежності, до скорочення двох найбільш значних в структурі собівартості фільму розділів витрат: заробітної плати з нарахуваннями та послуг цехів.

Виросла вартість експедиційних витрат, що впливає на собівартість фільму, часом значно. Через те при розробці режисерського сценарію зйомочна група має мінімізувати терміни та об'єми зйомок в кіно експедиції.

Як показують фотохронометражні дослідження, зйомочні роботи в експедиціях організовано гірше, ніж в павільйонах кіностудії. Не можна не рахуватися з тим, що зйомки в експедиції часто зриваються із-за несприятливих погодних умов. Через те, щоб не перебільшити оцінку можливостей скорочення витрат по фільму на експедиційних зйомках, вона прирівнюється 15%, і відноситься цілком за рахунок кращої організації зйомок на натурі.

Немаловажним фактором значного зниження собівартості фільму являється зниження вартості декораційного оформлення фільму.

Значний ефект дає розподіл операцій по заготовці вузлів та деталей декорації від операцій по їх розбудові в павільйоні, для чого в павільйонах споруджено колектори для попередньої зборки вузлів декорацій та застосовується крупноблочний метод збірки декорацій. Підраховано, що ці міри дають можливість скоротити середній час побудови декорацій приблизно в 1,5 рази.

Зменшенню собівартості декорацій сприяє широке використання фундусного господарства.

Широко використовуються нові матеріали для побудови та відфактурення декорацій (пенимагнезит, паперовий паркет, імітація дерева, граніту інших матеріалів на папері та інших дешевих основах).

За самих скромних розрахунків, використання багаточисельних резервів зниження собівартості виготовлення побудови, розбирання декорацій, а також зниження вартості матеріалів дають знижку витрат по статті „Декорації”, та „Оренда павільйону” на 15-20%.

Поряд з цим витрати на декораційне оформлення фільмів можуть суттєво скорочені за рахунок усунення художньо-творчими працівниками всякого роду надлишків.

Хоч характер і масштаби декорацій закономірно відрізняються, тим не менше, завжди можна найти вирішення в творчому відношенні більш чи менше рівноцінні, але суттєво відмінні по своїй коштовності.

Часто-густо у творчих працівників поняття економії відхиляються на задній план, а верх бере націленість вкласти в декоративне оформлення найбільшу масштабність, фундаментальність, непотрібну деталіровку, пишність, дорогу фактуровку і таке інше.

Усьому сприяє творче не доопрацювання режисерських сценаріїв, що допускають самі різні трактування художньо зображувальних засобів фільму. В результаті ескізи декорацій являються лише приблизними рішеннями, що мають великий „запас” деталей та площ декорацій , що вимушує режисера на зйомках уточнять характер кадрів, що знімаються та варіюють.

Показово, що навіть досвідчені режисери за звичай очікують закінчення побудови декорації за цими ескізами і лише після цього приймають остаточне творче рішення.

Та вже в закінченій декорації, визначаються точки зйомки, варіанти зйомочних планів; нерідко при цьому виявляється; що окремі частини та деталі декорацій зовсім не будуть зняті. Надлишки, таким чином, викликаються устремлінням творчих працівників забезпечити себе можливостями вибору варіантів рішення.

З метою зниження витрат на декоративне оформлення фільмів повинні бути приведені в дію такі резерви, як багаторазове використання декорацій, в тому числі і для других фільмів ( шляхом незначних трансформацій та переробок).

При умові проведення таких заходів середня вартість декоративного оформлення фільму може бути зниження додаткового вже вищевказаним 15-20% по крайній мірі ще настільки, тобто на 35% (приблизно).

Ш. Розділ

1.1. Фактори, які впливають на зниження собівартості фільму.

Сказане про характер резервів зниження собівартості декоративного оформлення фільмів в значній мірі можна віднести і до резервів здешевлення сценічно - постановочних засобів. Ця аналогія підкріплюється тим, що, як і в декорації, характер і об'єм витрат по костюмах, гриму, піротехніці, реквізиту, бутафорії і т.д. визначається головним чином характером та постановочною складністю фільму. Цією схожістю потрібно і пояснити той факт, що середня вартість сценічно-постановчих засобів знижувалась в останні роки приблизно в тій же мірі, що і вартість декоративного оформлення фільму.

Біля 60% загальної вартості сценічно-постановчих засобів складають витрати на виготовлення костюмів. Костюми, так же як і декорації найчастіше виступають об'єктом надмірності.

Так по фільму „Сільський лікар” для головної героїні було пошито 18 костюмів, а для решти персонажів по 7-8 костюмів.

Для головної героїні фільму „Випробування вірності” було пошито 20 костюмів.

Великі резерви в справі здешевлення постановочних засобів сховані в системі заготовки та використання сценічного оформлення фільму.

Незалежно від строку служби та ціни окремих пристроїв повна вартість всього виготовленого та придбаного постановочного реманенту списується на фільм, для якого він був призначений. Не дивлячись на те, що реманент може бути використано (безкоштовно) для інших фільмів, при складанні кошторисів на потрібні для них постановочні засоби звичайно планується придбання нових.

Це „вигідно” тому, заплановані закупки потім можна відмовити, та одержати надпланову економію, використавши вже куплені для других фільмів речі. Такій збоченій практиці потурає незадовільна організація збереження сценічно-постановочних засобів, в результаті чого вони швидко приходять в непотрібний стан.

При умові корінного покращення системи зберігання постановочного реманенту та проведення інших мір, що забезпечують його багаторазове використання, а також розумної економії витрат на костюми для персонажів фільмів вартість сценічно-постановочних засобів можна знизити мінімум на 30%.

Необхідно звернути увагу на витрати на комбіновані зйомки, які ґрунтуються на використання багатих можливостей кінотехніки, що спрощують практичне вирішення деяких дуже складних творчих задумів в кіно та збагачують художньо-зображувальні засоби. Комбіновані зйомки використовуються частіше всього в тих випадках, коли реалізація того чи іншого творчого задуму звичайним способом дуже дорога, сильно обтяжена чи не можлива. До комбінованих методів зйомок звертаються і з метою спрощення та здешевлення зйомок.

Крім іншого, економія при комбінованих зйомках формується і по тій причині, що вони проводяться паралельно з другими роботами зйомочної групи, скорочуючи продовженість зйомочного періоду. За окремих випадків комбіновані зйомки практикуються не так об'ємно, як того заслуговують.

Про недооцінку комбінованих зйомок свідчить нижчеприведена таблиця використання комбінованих зйомок та затрат на комбіновані зйомки.

Таким чином, більш широке і сміливе втілення комбінованих зйомок в виробництво фільмів не тільки сприяло б їх більшій художній виразності, але і явилось би фактором зниження їх собівартості.

ІУ. Висновки

Розглянувши організаційні чинники та їх вплив на собівартість виробництва художнього фільму, можна для наочності скласти таблицю, що відбиватиме картину резервів (по видах витрат) собівартості фільму. Основні фактори, розглянуті в роботі, та їх вплив на скорочення витрат, дають змогу скоротити собівартість фільму на 30%,

Нижчеприведена таблиця дає конкретне уявлення про це, з визначенням долі кожного розділу витрат.

Зниження собівартості виробництва фільму один з головних засобів

підвищення рентабельності в кіновиробництві. Ось чому на кіностудіях країни (раніше) так багато приділялося уваги вивченню резервів зниження собівартості виробництва. З переходом до продюсерської системи кіновиробництва знання цих резервів новими кінопродюсерами дає їм в руки цінний інструмент для зниження собівартості, а значить підвищення рентабельності виробництва фільму.

Цілком зрозуміло, що в Україні роль продюсера в кіновиробництві буде зростати, і нарешті у нас з`являться професійні продюсери, які зможуть позитивно впливати на творчу діяльність, що дозволить покращити якість фільмів, та не менш важливо, вони будуть вишукувати нові шляхи до підвищення рентабельності фільмів, одним з яких є собівартість виробництва.

Одного продюсера запитали - чи вірить він в Бога, "Так, - відповів він, - то молитва в мене продюсерська: Господи! Дай мені смирення, щоб прийняти те, чого не можу змінити; силу, щоб змінити те, що можу, та мудрість, щоб відрізнити одне від одного".

Список

літератури та інших інформаційних джерел, що використовувалися при написанні дипломного проекту.

1. Г.Н. Горюнова

„Организация производства кинофильмов” Москва „Искусство” 1983г.

2. „Справочник по производству художественных фильмов”

Государственное издательство „Искусство” 1958г.

3. „Производство кинофильмов”

Б.Н. Коноплев Издательство „Искусство” 1962г.

4. Б.Н. Коноплев

„Технология производства кинофильмов” Государственное издательство „Искусство” 1956г.

5. Ю.А. Калистратов

„Экономика производства и обращение кинофильмов в СССР” Издательство „Искусство” 1958г.

6. Лекції викладача Київського Державного Університету театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого кафедри кінознавство А. Вінерського.

7. Матеріали групи Наукової організації праці Кіностудії ім. О. Довженка під керівництвом О.І. Стрєлкова.

8. Матеріали нормативної бази планового відділу кіностудії ім. О. Довженка.

9. «Основы экономики и управления» под редакцией профессора И.И. Сигова Издательство «Экономика» Москва 1872г.