Сутність та завдання юридичної служби як підрозділу митного органу
Поняття, завдання, функції та обов’язки юридичної служби. Організація правової діяльності юридичної служби в митних органах. Виконання умов договорів і контроль за їх виконанням. Аналіз практики правової та договірної роботи Східної регіональної митниці.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.02.2011 |
| Размер файла | 66,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
- Вступ
- І. Сутність та завдання юридичної служби
- 1.1 Стан та перспективи розвитку правової роботи
- 1.2 Поняття юридичної служби
- 1.2 Завдання та фунції юридичної служби
- 1.3. Права та обов'язки юридичної служби
- ІІ. Договірно-правова діяльність юридичних служб
- 2.1 Організація правової діяльності ЮС в митних органах
- 2.2 Договірна робота юридичної служби митного органу, спеціалізованої митної установи, організації
- 2.3 Опрацювання, реєстрація та облік договорів
- 2.4 Виконання умов договорів і контроль за їх виконанням
- ІІІ. Аналіз практики правової та договірної роботи Східної регіональної митниці
- 3.1 Аналітичний матеріал по стану правової роботи митниці
- 3.2 Договірна робота Амвросівської митниці на 2006 рік
- Висновок
- Список використаних джерел
Вступ
Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р., політичні та соціально-економічні перетворення, спрямовані на розбудову демократичної правової держави, докорінно змінили і сферу суспільного виробництва.
За таких умов дедалі більшою мірою підвищуються роль і значення правових форм і методів управління економікою, правового забезпечення виробничої діяльності, зміни законності у сфері господарювання, державної, трудової, виробничої, технологічної дисципліни на всіх рівнях і в усіх ланках економіки країни. Реалізувати ці завдання, ефективно захистити законні права та економічні інтереси підприємств, організацій і установ покликані юридичні служби.
Роль юридичних служб постійно зростає, бо у процесі розбудови правової держави особливо актуальною стає законність -- одностайне розуміння, суворе і неухильне виконання законів усіма органами, організаціями, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя. Законність, правопорядок у сфері економіки -- це система врегульованих правом суспільних відносин у сфері керування діяльністю господарських організацій.
У виконанні завдання щодо забезпечення законності важливу роль відіграють юристи підприємств, організацій, установ, оскільки від їхньої принциповості, професіоналізму, досвіду, вміння працювати з людьми значною мірою залежить не лише діяльність конкретного підприємства або кількох підприємств, організацій та установ, а й зміцнення законності в економіці загалом.
Ефективність юридичних служб залежить не лише від особистих якостей їх працівників, а й від належного законодавчого забезпечення.
У своїй роботі юридичні служби керуються Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Уряду України та іншими нормативними актами. Кабінет Міністрів України з метою вдосконалення правової роботи у сфері суспільного виробництва, створення правових і організаційних засад для ефективної діяльності юридичних служб щодо запобігання порушенням прав і законних інтересів підприємства, установи, організації своєю постановою від 27 серпня 1995 р. № 690 затвердив Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, де чітко визначено форми, завдання юридичної служби, порядок підпорядкування і взаємодії з іншими структурними підрозділами, вимоги до співробітників юридичних служб, а також їхні обов'язки, права і відповідальність. З питань організації та методики ведення правової роботи юридична служба керується рекомендаціями Міністерства юстиції України.
Актуальність теми полягає важливій ролі юридичних служб, як таких, що покликані забезпечити законність в роботі митних органів, спеціалізованих митних управлінь та організацій, ефективний захист ними економічних інтересів держави при виконанні покладених на них функцій.
Метою курсової роботи є визначення завдань та функцій юридичної служби як підрозділу митного органу, визначення способів та методів діяльності у напрямі забезпечення належного виконання договірних зобов'язань.
Завданнями даної курсової роботи є: визначити коло правових актів, що регулюють діяльність юридичних служб митних органів, з'ясувати засоби та методи забезпечення належного виконання договірних зобов'язань.
І. Сутність та завдання юридичної служби
1.1 Стан та перспективи розвитку правової роботи
У сучасних умовах особливого змісту набувають завдання правової роботи та відповідно зростає роль юридичних служб, оскільки у процесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільства актуальною стає законність - одностайне розуміння, суворе і неухильне дотримання законів державними органами, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя.
Указ Президента України від 11 грудня 2001 року № 1207 "Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів", а також постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1693 "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади" засвідчують зростання уваги держави до питань здійснення правової роботи у державних органах.
Саме на Міністерство юстиції України покладено завдання щодо координації та методичного керівництва цією роботою, впровадження ефективних форм і методів діяльності юридичних служб.
Упродовж останніх років основна увага Мін'юсту зосереджена на питаннях надання методичної допомоги юридичним службам та підвищення кваліфікації їх працівників, що суттєво підвищує рівень правової роботи як невід'ємного елементу управління господарським комплексом, основу якого складає діяльність керівників, спеціалістів, юрисконсультів в організації застосування і належного виконання вимог чинного законодавства.
Аналізуючи діяльність юридичних служб, Мін'юстом протягом 2000-2004 років підготовлено 26 методичних рекомендацій, спрямованих на розв'язання проблем, які виникають у їх діяльності. Крім того, з метою безперервного фахового вдосконалення спеціалістів юридичних служб центральних органів виконавчої влади щомісячно організовуються заняття постійно діючого семінару. За останні п'ять років проведено 54 заняття, на яких прочитано 85 лекцій з найбільш актуальних питань чинного законодавства. Така практика дає змогу колективно вирішувати актуальні проблемні питання, обмінюватись досвідом щодо вдосконалення правової роботи, спільно вносити пропозиції про усунення виявлених під час перевірок стану правової роботи недоліків і порушень та накреслити шляхи реалізації рекомендацій, наданих органами юстиції.
Міністерство юстиції України, здійснюючи перевірки стану правової роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, зосереджує увагу їх юридичних служб на необхідності організації в органах, установах, організаціях належного правового забезпечення їхньої діяльності, що, безумовно, сприятиме підвищенню ефективності цієї діяльності. [12]
В організації роботи юридичних служб існують ще певні проблеми. Залишається невирішеним питання щодо наявності вакантних посад працівників юридичних служб органів виконавчої влади, що негативно впливає на стан виконання юридичною службою основних завдань з організації правової роботи. Не краща ситуація і з питаннями укомплектування юридичними кадрами підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Як наслідок - неналежний стан правової роботи, яка не відповідає сучасному рівню розвитку господарських і соціально-економічних відносин, не забезпечує належне запобігання порушенням чинного законодавства. Значних матеріальних збитків зазнають підприємства, установи, організації з причин неналежного виконання договірних зобов'язань, наявності порушень трудових та інших соціальних прав громадян.
У зв'язку з необхідністю вжиття заходів щодо посилення роботи юридичних служб шляхом підвищення фахового рівня та професійної майстерності їх працівників Мін'юстом підготовлено та 13 грудня 2004 року за № 1657 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання підвищення кваліфікації працівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади".
Відповідно до зазначеної постанови Міністерству юстиції доручається організовувати підвищення кваліфікації працівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади для укомплектування цих служб висококваліфікованими фахівцями в галузі права.
З метою виявлення нових форм і методів організації правової роботи, вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду з питань організації правової роботи в міністерствах, інших органах державної влади та забезпечення методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління, Міністерством юстиції України у минулому році проведено огляд - конкурс на кращу організацію правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади (відповідно до Положення про огляд - конкурс, затвердженого наказом Мін'юсту 15 січня 2004 року).
Протягом 2004 року організаційний комітет оцінював діяльність центральних органів виконавчої влади з підготовки проектів нормативно-правових актів, міжнародних договорів, господарських договорів (контрактів), організації роботи з приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України та актів законодавства, забезпечення захисту майнових прав, здійснення методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади тощо.
Після вивчення інформації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо стану правової роботи, ознайомлення на місці з фактичним станом організації правової роботи центральних органів виконавчої влади переможцем огляду-конкурсу у 2004 році оргкомітетом визначено Адміністрацію державної прикордонної служби України.
Разом з тим відзначено діяльність Державного комітету України по водному господарству, Державного департаменту України з питань виконання покарань та Державної митної служби України з питань методичного керівництва правовою роботою та підвищення кваліфікації працівників юридичних служб підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління.
Не менш важливим кроком у наданні консультативної та навчально-методичної допомоги працівникам юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади стане функціонування створеного у Міністерстві юстиції України методичного кабінету, де будуть зосереджені нормативні матеріали з різних правових питань, методичні розробки, рекомендації з питань правової роботи, добірки зразків документів, що стануть суттєвою допомогою працівникам юридичних служб у їх практичній діяльності та забезпечуватимуть в цілому належний рівень правової роботи відповідної галузі. [8]
1.2 Поняття юридичної служби
Згідно із статею 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. [1]
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із статею 27 Закону України "Про підприємства в Україні" держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства.
Підприємство при здійсненні господарської та іншої діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.
Правова робота - невід'ємна частина діяльності всіх структурних підрозділів акціонерних товариств, сільськогосподарських підприємств. Найважливіше місце займає юридична служба як ведучий спеціалізований правовий структурний підрозділ. Організація і проведення правової роботи Покладається на керівників підприємств, незалежно від форм власності і господарювання.
У Загальному положенні про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня -1995 року № 690, зазначено про універсалізм правової роботи. [6]
Перша і основна вимога законності - добре продумана система правових демократичних законів та інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, підприємств, які засновані на різних формах власності і господарювання. Діяльність суду повністю залежить від якості законів.
Закони повинні бути якісні, однозначні для всіх громадян і посадових осіб.
В Україні проходить повне оновлення системи законодавства, почалась правова реформа.
Друга вимога законності - відповідність підзаконних нормативних актів законам і Конституції.
Третя вимога законності - чітке формулювання і закріплення компетенції, функціональних прав і обов'язків всіх державних органів та їх посадових осіб, підприємців, організацій тощо.
Законність - це є одночасно метод і режим діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин. Це процес реалізації правових норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого методів правового регулювання. Результатом цього процесу є стан правопорядку, стан правовідносин суспільства.
Таким чином, законність - це особливий режим або процес діяльності держави та інших суб'єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьох основних вимог: наявність добре продуманої системи правових законів і підзаконних нормативно-правових актів; точне і повне закріплення правового статусу (прав і обов'язків) всіх учасників правовідносин; точне й неухильне виконання і дотримання законів та інших нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами.
Режим законності є необхідним елементом політичного режиму. Законність безпосередньо зв'язана з відповідним демократичним режимом - дотримання і виконання демократичних правових законів.
Всі державні органи діють на підставі законів. Законність е конституційний принцип, який конкретизується в таких принципах і вимогах: принцип єдності законності на всій території України; принцип загальної законності - всі без винятку державні органи, громадські об'єднання, посадові особи і громадяни зобов'язані дотримувати і виконувати закони; дотримання і охорона прав громадян - одна з основних вимог законності; верховенство права над законами і підзаконними нормативне правовими актами - важливий принцип законності у правовій державі; принцип єдності законності і доцільності; невідворотність юридичної відповідальності за вчинені правопорушення - один із принципів законності. [1]
Таким чином, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти підприємницької діяльності та посадові особи повинні діяти на підставі законності, прав і свобод громадян. [1]
У справі забезпечення законності, високої організованості, дисципліни і порядку велике місце відводиться праву - регулятору громадських відносин.
У міністерстві, іншому центральному органі державної виконавчої влади, на державному підприємстві, в установі, залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи є, як правило, в формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група, або юридична служба).
Юридична служба підпорядковується безпосередньо керівникові відповідного митного органу, спеціалізованого митного управління, організації, а в разі його відсутності - особі, яка його заміщує. [10]
Порядок взаємодії юридичної служби з іншими структурними підрозділами визначається керівником відповідного митного органу, спеціалізованого митного управління, організації.
У своїй роботі юридична служба керується Конституцією та іншими законодавчими актами України, Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95 N690 ( 690-95-п ), рекомендаціями Міністерства юстиції України, наказами Держмитслужби України, а також Положенням. З питань організації та методики ведення правової роботи юридична служба керується рекомендаціями Мінюсту. [10]
Що стосується керівного складу юридичної служби, то на посаду керівника, його заступника, головного юрисконсульта юридичної служби митного органу, спеціалізованого митного управління, організації призначаються особи з вищою юридичною освітою і стажем роботи за спеціальністю не менш як три роки, а провідного і відповідної категорії юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, - особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів. [10]
Особи, які навчаються у вищих юридичних навчальних закладах або не мають досвіду роботи, після прийняття їх на роботу до юридичної служби митного органу, спеціалізованого митного управління, організації, повинні пройти стажування в управлінні юстиції в області, м. Києва та Севастополя.
Начальники юридичних секторів митниць (крім митниць прямого підпорядкування) призначаються на посади та звільняються з посад керівниками відповідних регіональних митниць за погодженням з Правовим управлінням та Управлінням кадрами Держмитслужби України. Начальники юридичних секторів ГЕМУ та ІАМУ, головні юрисконсульти інших спеціалізованих митних управлінь та організацій призначаються на посади та звільняються з осад керівниками цих управлінь та організацій за погодженням з Павовим управлінням та Управлінням кадрами Держмитслужби.
Керівники митних органіd, спеціалізованих митних установ та організацій зобов'язані створювати умови для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним зв'язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання службових обов'язків, законодавчими та іншими нормативними актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань. [10]
1.2 Завдання та фунції юридичної служби
В пункті 2 загального Положення про юридичну службу зазначено, що основне завдання юридичної служби - організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками й працівниками під час виконання покладених на них завдань та функціональних обов'язків. [6]
З метою додержання законності в діяльності підприємства юридична служба бере участь у підготовці або перевіряє і візує проекти наказів, інструкцій, положень та інших документів правового характеру, які приймаються у митних органах, спеціалізованих митних установах. Юридична служба митниці несе відповідальність за відповідність законодавству документів, які вона візує.
При виявленні порушення законності в роботі структурних підрозділів або посадових осіб юридична служба зобов'язана доповісти керівнику митного органу про ці порушення для прийняття необхідних заходів щодо усунення їх.
В разі невідповідності чинному законодавству проектів документів, які представляються на підпис керівнику (наказів, положень, інструкцій і т. д.), юридична служба не повинна візувати їх, а зробити відповідні висновки з пропозиціями про приведення цих документів у відповідність з чинним законодавством. [6]
Тільки після цього документ може бути прийнятим.
Бажано на підприємстві мати встановлений конкретний перелік документів, які повинні візуватись юридичною службою. Він повинен відповідати конкретним умовам діяльності даного підприємства: колективний договір, накази, інструкції, положення, стандарти, правила внутрішнього трудового розпорядку, господарські договори, договори про колективну (бригадну) або повну індивідуальну матеріальну відповідальність за зберігання товарно-матеріальних цінностей.
З метою абезпечення законності в роботі митних органів, спеціалізованих митних управлінь та організацій, ефективного захисту ними економічних інтересів держави при виконанні покладених на них функцій в регіональних митницях створюються юридичні відділи, в митницях, Господарсько-експлуатаційному митному управлінні (ГЕМУ) та Інформаційно-аналітичному митному управлінні (ІАМУ) - юридичні сектори, в спеціалізованих митних оганізаціях (крім ГЕМУ та ІАМУ) - посади головних юрисконсультів далі - юридичні служби). [10]
Організує та забезпечує правильне застосування чинного законодавства у службовій, господарській та соціальній сферах діяльності митного органу, спеціалізованого митного управління, організації. У разі виявлення порушень вимог законодавства подає керівництву митного органу (управління, організації) письмові пропозиції щодо їх усунення. Консультує керівництво митного органу (управління, організації) з правових питань. [10]
Перевіряє відповідність чинному законодавству проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, що подаються на підпис керівника митного органу (управління, організації), та візує їх за наявності погодження цих проектів заінтересованими підрозділами. Видання зазначених актів без попередньої перевірки юридичною службою не допускається.
Пропозиції юридичної служби щодо приведення у відповідність до чинного законодавства проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, що видаються митним органом (управлінням, організацією), є обов'язковими для розгляду керівником митного органу (управління, організації). [10]
Бере участь у підготовці пропозицій про зміну чи скасування виданих митним органом (управлінням, організацією) актів нормативного та розпорядчого характеру, які втратили актуальність або суперечать законодавству.
Вносить пропозиції щодо подання виданих митним органом (управлінням, організацією) актів нормативного та розподільчого характеру на державну реєстрацію до відповідного управління юстиції.
Забезпечує облік і зберігання текстів законодавчих та інших нормативних актів, а також актів нормативного та розпорядчого характеру, виданих митним органом (управлінням, організацією), підтримує їх у контрольному стані.
Бере участь у підготовці, укладанні митним органом (управлінням, організацією) господарських договорів (контрактів) та контролі за їх виконанням.
Організує претензійну і веде позовну роботу. Представляє у встановленому законодавством порядку інтереси митного органу (управління, організації) в судах, арбітражних судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів.
Аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладання та виконання договорів (контрактів). За наслідками аналізу подає керівництву пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення службової та господарської діяльності митного органу (управління, організації).
Дає висновки стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості та правову оцінку фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, псування майна. Розглядає матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб матеріальної шкоди, що готуються відповідними підрозділами на основі економіко-правового аналізу даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності, інших документів фінансово-господарської діяльності митного органу (управління, організації), а також матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і контролюючими органами. [6]
Бере участь у підготовці та укладанні колективного договору, консультує виборні органи трудового колективу з правових питань, що стосуються їх діяльності.
Сприяє своєчасному вжиттю заходів за актами прокурорського реагування, окремими ухвалами суду, рішеннями, постановами, ухвалами арбітражного суду, відповідними документами інших правоохоронних і контролюючих органів.
Організує і проводить роботу, пов'язану із підвищенням рівня правових знань працівників митного органу (управління, організації), надає консультації з правових питань працівникам, які потребують правової допомоги.
Юридична служба регіональної митниці здійснює наступні функції:
Здійснює методичне керівництво правовою роботою в підпорядкованих митних органах та організаціях, узагальнює та аналізує практику застосування ними чинного законодавства, подає керівництву регіональної митниці свої висновки та пропозиції з цих питань.
Разом з відповідними підрозділами сприяє підпорядкованим митним органам та організаціям у встановленні та підтриманні господарських зв'язків. [10]
Веде інформаційно-довідкову роботу з питань законодавства,оперативно доводить до підпорядкованих митних органів та організацій інформацію про зміни в нормативно-правових актах, рекомендації органів юстиції, роз'яснення Вищого арбітражного суду та Пленуму Верховного Суду України, консультує керівництво регіональної митниці з правових питань.
Аналізує матеріали, що надійшли від правоохоронних та контролюючих органів, результати претензійної та позовної роботи, дані статистичної звітності, що характеризують стан законності в діяльності підпорядкованих митних органів та організацій.
Розробляє і подає на розгляд керівництва регіональної митниці пропозиції щодо усунення недоліків у правовому забезпеченні діяльності підпорядкованих митних органів та організацій.
Разом з відповідними підрозділами визначає потребу підпорядкованих митних органів та організацій в юридичних кадрах.
Сприяє підвищенню кваліфікації працівників юридичних служб підпорядкованих митних органів та організацій, у взаємодії з відповідними управліннями юстиції організує обміни досвідом, регіональні наради та семінари з працівниками цих служб. [10]
1.3 Права та обов'язки юридичної служби
Важливим питанням правового становища юридичної служби (далі - ЮС) митниці є питання про їхні обов'язки. Чинне законодавство не обмежується лише закріпленням функцій ЮС, але встановлює такі ж обов'язки для її працівників. Слід зазначити, що функції спеціалістів ЮС -- це ті ж обов'язки, лише визначені особливим чином.
Загальним положенням про ЮС міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації і відомчими актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади про ЮС встановлюється не тільки те, що слід робити правовим працівникам, а й ті засоби, способи і форми, які вони повинні застосовувати у своїй діяльності.
Отже, тут має йтися про обов'язки ЮС та її працівників. Визначити такі обов'язки означає полегшити реалізацію функцій, покладених на ЮС законодавством України. [11]
Конкретні обов'язки для ЮС усіх рангів виконавчої влади та суб'єктів господарювання визначені чинним законодавством України.
Якщо працівник ЮС виявив, що його зауваження при підготовці проекту наказу або іншого документа правового характеру не враховані, він повинен не візувати такі проекти і подати керівництву висновки з пропозиціями про законний порядок вирішення питання.
Загальним положенням про ЮС передбачено, що пропозиції ЮС щодо приведення відповідно до вимог законодавства проектів наказів, рішень та інших локальних актів, що суперечать законодавству, є обов'язковими для розгляду керівником міністерства, підприємства, установи, організації та їх структурних підрозділів. [11]
Цим положенням також встановлено, що видання таких локальних актів всупереч вимогам законодавства без попереднього узгодження з юридичною службою не допускається. [6]
Для забезпечення виконання працівниками юридичної служби своїх функціональних специфічних обов'язків законодавством надані певні права (п. 10 Загального положення про ЮС):
перевіряти додержання законності в міністерствах, відомствах, на підприємствах та в їх структурних підрозділах;
одержувати в установленому порядку від відповідних посадових осіб міністерства, підприємства, їх структурних підрозділів документи, довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для забезпечення виконання покладених на них обов'язків;
залучати за згодою керівника іншого структурного підрозділу міністерства або підприємства, установи, організації відповідних спеціалістів для підготовки проектів нормативних актів та інших документів, а також для розроблення і здійснення заходів, які проводяться ЮС відповідно до покладених на неї обов'язків;
інформувати керівника міністерства, іншого відомства, підприємства, установи чи організації у разі покладення на працівників юридичної служби виконання роботи, що не належить до її функції чи виходять за її межі, а також у випадках, коли відповідні підрозділи або особи не надають документи, інші матеріали, необхідні для вирішення порушених питань;
брати участь у засіданнях колегії, інших дорадчих і колегіальних органів, нарадах, які проводяться в міністерстві, на підприємстві, в установі чи організації при розгляді на них питань щодо практики застосування законодавства. [6]
Юридична служба митного органу, спеціалізованого митного управління, організаціїї, відповідно до положення «Про юридичну службу митного органу, спеціалізованого митного управління, організації»
Перевіряти стан законності в діяльності підрозділів митного органу (управління, організації), а також підпорядкованих митних органів (управлінь, організацій).
Одержувати від посадових осіб митного органу (управління, організації), а також підпорядкованих митних органів (управлінь, організацій) довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, інформуючи керівника митного органу (управління, організації) про випадки ненадання таких документів та матеріалів. Залучати за згодою керівників відповідних підрозділів митного органу (управління, організації), а також підпорядкованих митних органів (управлінь, організацій) необхідних спеціалістів для підготовки проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, інших документів, а також для розробки і здійснення заходів, які проводяться юридичною службою відповідно до покладених на неї обов'язків.
Інформувати керівника митного органу (управління, організації) про випадки покладання іншими посадовими особами на юридичну службу завдань та функцій, не передбачених Положенням «Про юридичну службу митного органу, спеціалізованого митного управління, організації». [10]
Брати участь у нарадах, які проводяться в митному органі (управлінні, організації), у разі розгляду на них питань, що стосуються практики застосування законодавства. [10]
У разі переслідування працівника юридичної служби у зв'язку з виконанням ним обов'язків, передбачених Положенням інформувати про це Правове управління та керівництво Держмитслужби України.
Працівник юридичної служби, який не вжив передбачених Положенням «Про юридичну службу митного органу, спеціалізованого митного управління, організації» заходів до усунення порушень законодавства, що призвели до негативних економічних наслідків, ущемлення прав і законних інтересів працівників, несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.
ІІ. Договірно-правова діяльність юридичних служб
2.1 Організація правової діяльності ЮС в митних органах
Питання організації юридичної діяльності в митних органах можна умовно розділити на загальну і особливу. Загальні питання мають значення для організації правової роботи, а особливі -- відображають її окремі напрями.
До загальних питань, насамперед, належать планування роботи юридичної служби, кодифікація та облік нормативних актів, організація довідкової роботи, аналіз правової діяльності митного органу і узагальнення матеріалів юридичної практики та правової роботи.
До особливих напрямів належать питання організації юридичної роботи із збереження власності, зміцнення виконавчої, трудової, виробничої і договірної дисципліни, захисту економічних інтересів за допомогою правових засобів.
Розподіл питань правової роботи митних органів на загальні і особливі не до кінця збігається.
Правильна організація роботи ЮС неможлива без її планування. Практика засвідчує, що де робота і діяльність ЮС не плануються, проведені нею заходи нерідко випадкові, несистемні, їх ефективність низька. [13]
За таких обставин основу діяльності ЮС становлять і поточні справи, внаслідок чого багато з покладених на неї функцій і завдань не виконується, а всі можливі для поліпшення роботи митних органів правові засоби не використовуються, в окремих випадках відсутність плану роботи ЮС виправдовується тим, що в митному органі складені загальні плани або заходи. В них помилково відображають завдання ЮС на підставі виданого спеціального наказу або прийнятого рішення щодо митного органу для поліпшення правової роботи і передбачені конкретні заходи.
Практика підтверджує, що такі доводи безпідставні, бо в наказах та в інших документах не охоплені основні моменти правової роботи, відсутні строки виконання, не вказуються конкретні відповідальні особи. Отже, такі внутрішні акти повною мірою не можуть замінити план роботи ЮС.
Плани - поточні і перспективні
Як правило, плани складаються поточні і перспективні, можуть бути місячними, квартальними, піврічними і річними. Питання строку планування визначаються ЮС самостійно.
У процесі планування завдань, які стоять перед ЮС, вони конкретизуються при складанні та виконанні окремих заходів із зазначенням строків виконання запланованих правових робіт і відповідальних за виконання осіб -- працівників ЮС та інших структурних підрозділів митного органу.
Поточна правова робота -- це візування проектів наказів, розпоряджень, рішень, постанов, розгляд заявлених претензій і позовів, участь і виступ у судових засіданнях суду загальної юрисдикції, прийом громадян та надання їм, а також спеціалістам митного органу юридичних консультацій. До речі, вона не планується і виконується у разі потреби. [13]
Всі плани роботи ЮС обов'язково погоджуються з керівником митного органу, спеціалізованої митної установи, організації.
Як свідчить практика ЮС митних органів, правову роботу слід планувати за такими основними розділами: (1) здійснення методичного керівництва ЮС на місцях і організація правового обслуговування; (2) здійснення перевірки дотримання законодавства особовим складом митниці; (3) здійснення заходів щодо організації підвищення кваліфікації юристів та навчання кадрів інших структурних підрозділів; (4) проведення заходів із пропаганди та інформації законодавства; (5) вивчення і узагальнення практики застосування законодавства; (8) узагальнення і аналіз наслідків розгляду спорів.
На підставі узагальнень і аналізів готуються відповідні рекомендаційні листи зі складання кожного розділу плану з урахуванням особливостей виконання окремих видів запланованих заходів. В узагальненні і плануванні юридичної роботи не можна допускати шаблону. [13]
Плани правової роботи повинні відображати особливості вирішення основних господарських, фінансових та інших проблем митного органу і визначати комплекс першочергових правових питань, вирішення яких необхідне для забезпечення законності в конкретному підрозділі митниці, поліпшення правовими засобами його ефективності. Необхідність включення тих чи інших заходів у план роботи ЮС залежить від наслідків узагальнення судової практики розгляду конкретних справ місцевими судами, виявлення документальною перевіркою недоліків у фінансово-господарській діяльності, організації договірної роботи, аналізу інших сфер правової роботи за певний період. Така необхідність почасти виникає у зв'язку із введенням у дію або внесенням змін та доповнень у законодавчі та інші нормативні акти, які регламентують порядок укладання договорів, порядок вирішення претензій та позовних справ, створення нових організаційно-правових форм тощо, та інші заходи, які стосуються питань правового регулювання діяльності певного митної установи. [12]
Нерідко в практиці ЮС виникає необхідність здійснення цілого комплексу заходів, спрямованих на вирішення одного із загальних питань та завдань ЮС і складання окремого плану таких заходів. У такому випадку окремий план включається в загальний план роботи ЮС як його складова. [13]
Велике значення для правильної організації юридичної роботи має здійснення контролю за виконанням планів. Оперативний контроль за строками, якістю і ефективністю проведення працівниками ЮС заходів здійснює керівник ЮС або головний юрисконсульт. Як правило, виконання позапланових заходів окремі керівники ЮС оформляють доповідною запискою або інформацією на ім'я керівника митного органу. У більшості випадків затвердження плану роботи ЮС на наступний квартал або рік проводиться шляхом підбиття підсумків роботи за минулий запланований період. Таке підбиття підсумків дозволяє виявити і врахувати упущення та недоліки в роботі кожного працівника ЮС.
Також рекомендується, на які основні вимоги ЮС слід звертати увагу: систематичність планування; взаємозв'язок перспективного і поточного планування з майбутнім і попереднім плануванням; зв'язок планування завдань ЮС і конкретними обставинами того чи іншого митного органу, пеціалізованої митної установи, організації з виробничими планами; комплексність планів і цілеспрямованість з іншими службами; конкретність, повнота і чіткість формулювань для планування; координація заходів іншими структурними підрозділами митного органу; належний і дієвий контроль за виконанням планових завдань ЮС митного органу.
2.2 Договірна робота юридичної служби митного органу, спеціалізованої митної установи, організації
Особливе місце в діяльності юридичних служб посідає договірна робота, позаяк кінцевою метою діяльності будь-якого митного органу є виконання програми з найменшими витратами та отриманням максимального результату. А це прямо залежить від виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.
Договір повинен бути основним документом, що визначає права та обов'язки його суб'єктів (або сторін) з урахуванням конкретних особливостей господарських відносин для кожного випадку, взаємних економічних та інших інтересів сторін, вирішенням усіх питань, що входять до компетенції сторін. Недотримання зазначених вимог призводить до виникнення господарських спорів і майнової відповідальності установи.[2]
Договірна робота відповідно до Наказу ДМСУ №665 від 6 серпня 2007 року «Про затвердження Порядку опрацювання, реєстрації й обліку договорів, а також контролю за їх виконанням у Держмитслужбі України (інших митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях)» складається з наступних єтапів:
· підготовка та оформлення документів, потрібних для укладання договорів;
· підготовка проектів договорів;
· урегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні договорів;
· розгляд договорів у частині дотримання вимог законодавства України;
· робота з укладання договорів;
· реєстрація та облік договорів;
· контроль за виконанням договорів;
· виконання договірних зобов'язань;
· аналіз й узагальнення практики укладання договорів, підготовка висновків та пропозицій щодо її вдосконалення в митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях. [9]
Законодавче майнові договори всіх видів врегульовуються ст. 151-160 Цивільного кодексу України. [3]
Крім того, ці договори регулюються загальними законами про господарюючі суб'єкти:
про підприємства в Україні, про інвестиційну, зовнішньоекономічну, транспортну та інші види господарської діяльності. Окремі нормативні акти колишнього Союзу регулюють відносини, що повністю або частково неврегульовані законодавством України, наприклад щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, окремі підрядні відносини в капітальному будівництві. Ці норми законодавства обов'язкові для підприємств, але терміни виконання, порядок відвантаження продукції або товарів, надання послуг та інші правила можуть бути узгоджені тільки при укладенні конкретних договорів з урахуванням особливостей виробничо-господарської діяльності сторін.[2]
Не допускається укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів та/або оплату Держмитслужбою України (іншими митними органами, спеціалізованими митними установами й організаціями) товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених Законом України від 22.02.00 N 1490-III «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
При застосуванні процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) Держмитслужба України (інший митний орган, спеціалізована митна установа або організація) у строк не раніше ніж через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам про результати здійснення процедури та не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну. [9]
З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, Держмитслужба України (інший митний орган, спеціалізована митна установа й організація) укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю і редукціону про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.
При застосуванні процедури запиту цінових пропозицій договір про закупівлю укладається не раніше чим через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам про результати здійснення процедури і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця.
При застосуванні процедури закупівлі в одного учасника договір про закупівлю укладається після проведення з учасником переговорів, які оформлюються протоколом довільної форми. [9]
Будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю в тендері та укладенням договору, у тому числі пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованої митної установи й організації), не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.
Згідно Порядку усі витрати, пов'язані з укладанням договору (у тому числі витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням), можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі виключно на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Нотаріальне посвідчення договору не є обов'язковим, але на вимогу Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованої митної установи й організації) договір про закупівлю підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.
Істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків. [9]
Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в наступному бюджетному періоді на суму коштів не більше 15 відсотків вартості договору, укладеного в попередній бюджетний період, що не перевищує відповідного призначення в попередньому бюджетному періоді.
У договорах, укладених за результатами процедур закупівлі товарів і послуг, Держмитслужба України (інший митний орган, спеціалізована митна установа й організація) може передбачати здійснення попередньої оплати на строк, що не може перевищувати 90 календарних днів, а в разі закупівлі робіт - на строк, що не може перевищувати 180 календарних днів, за умови одержання відповідного позитивного висновку Комісії.
Недійсність договору
Порядок визначає недійсність (нікчемність) укладеного договору за наступних умов:
Держмитслужбою України (іншим митним органом, спеціалізованою митною установою й організацією) не дотримано вимог частини сьомої статті 12 (Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.договір було укладено в період зупинення процедури закупівлі в разі подання скарги замовнику або вповноваженому органу) або частини другої статті 29 (Протягом п'яти календарних днів з дня акцепту замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів (у тому числі через інформаційні системи в мережі Інтернет) із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки) [9,2]
договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю;
договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог статей 4-1, 4-2, 8, 17, 18-1, 19, 26, 29, 29-1 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»; [9,2]
договір за результатами торгів з обмеженою участю або процедури закупівлі в одного учасника було укладено з порушенням вимог частини другої статті 14 Особливості застосування деяких процедур закупівлі ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
У разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від виконання договору Держмитслужба України (інший митний орган, спеціалізована митна установа й організація) має право в односторонньому порядку розірвати договір і зобов'язана провести нову процедуру закупівлі.
Держмитслужба України (інший митний орган, спеціалізована митна установа й організація) зобов'язана надіслати Комісії інформацію щодо укладеного договору та його виконання протягом п'яти робочих днів з моменту укладення.
Реквізити договору
Інформація щодо укладеного договору повинна містити: повне найменування та місцезнаходження замовника; джерело фінансування закупівлі; предмет закупівлі; дату проведення процедури закупівлі; дату акцепту; дату укладення та ціну договору; інформацію про переможця торгів (повне найменування, місцезнаходження, телефон, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (для юридичних осіб), прізвище, ім'я та по батькові, місце реєстрації, телефон, ідентифікаційний код за державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (для фізичних осіб). [9]
Загальні вимоги до господарських договорів
Господарські договори повинні укладатися за правилами, установленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договори про закупівлю товарів, робіт і послуг укладаються після затвердження відповідного бюджету.
Проект договору повинен містити такі умови:
· місце укладання договору;
· повне найменування сторін договору;
· повноваження осіб, які представляють сторони, на підписання договору із зазначенням документів, що свідчать про такі повноваження;
· предмет договору;
· ціну договору;
· права й обов'язки сторін;
· вимоги до якості товарів (робіт, послуг);
· порядок розрахунків за договором;
· порядок прийняття-передання товарів (робіт, послуг);
· гарантійні зобов'язання;
· порядок внесення змін і доповнень до договору, його розірвання, припинення;
· відповідальність сторін;
· порядок вирішення спорів;
· обставини непереборної сили (у разі потреби);
· строк дії договору;
· місцезнаходження, банківські та поштові реквізити сторін. [2]
З огляду на зазначене юридичні служби беруть участь у плануванні роботи митного органу, зокрема розроблюють нормативні акти, що регламентують форму участі, обов'язки структурних підрозділів і служб у розробці планової документації, порядок її узгодження і введення в дію.
Чинне законодавство передбачає відповідальність за невиконання зобов'язань, яку несуть керівники та інші посадові особи підприємств. Насамперед це матеріальна відповідальність за шкоду, завдану невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, а також виплатою санкцій підприємством. Притягнення до матеріальної відповідальності не виключає можливості притягнення винних і до дисциплінарної відповідальності. [3,4]
Виконання договорів
Своєчасне і належне оформлення договору є необхідною передумовою для його виконання. Виконання договору полягає у здійсненні сторонами прав, виконанні ними обов'язків, що виникли із зобов'язання, основаного на договорі. Відповідно до зобов'язання одна особа (боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 151 ЦК).[3]
Характер дій, які боржник вчиняє на користь кредитора, визначається змістом конкретного виду договору.
Суб'єктами виконання зобов'язання, як правило, виступають сторони, що уклали між собою договір. Виконання зобов'язання, яке виникло з договору, може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа пов'язана з однією із сторін адміністративною підлеглістю чи відповідним договором. У цьому разі відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо законодавством не передбачено, що відповідає безпосередній виконавець. Якщо із закону, договору або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, кредитор повинен прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою (ст. 164 ЦК).[3]
Подобные документы
Порядок формування та правові основи діяльності юридичної служби в митних органах. Права та обов’язки юридичної служби митних органів. Аналіз претензійно-позовної роботи митних органів на прикладі Харківської митниці. Розгляд проблем, шляхи їх вирішення.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 18.02.2011Роль юридичної служби митниці в опрацюванні, реєстрації й обліку договорів у Держмитслужбі України. Робота регіональної митниці з договорами на виконання підрядних робіт за державним замовленням. Адміністративні договори у діяльності митних органів.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 18.02.2011Документ як інструмент реалізації управлінських повноважень. Класифікація та типи службових документів, особливості та напрями їх практичного використання. Роль і місце юридичної служби у процесі документування управлінської діяльності митної служби.
курсовая работа [236,8 K], добавлен 18.02.2011Порядок прийняття на службу до митних органів України. Сутність та елементи правового статусу, обов’язки посадових осіб органів митної служби. Порядок видачі форменого одягу посадовим особам митних органів, його види. Правила носіння, строки видачі.
курсовая работа [218,6 K], добавлен 11.11.2014Сутність та особливості становлення комунікаційної діяльності у системі влади. Обґрунтування використання інформаційних джерел та комунікацій митного органу. Дослідження комунікативної політики Київської регіональної митниці та шляхів її удосконалення.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 25.04.2013Поняття і сутність комунікації. Організаційна структура та функції митниці. Показники роботи підрозділу у напрямку взаємодії зі засобами масової інформації і громадськістю. Проблеми і способи поліпшення зовнішнього комунікаційного процесу митної служби.
курсовая работа [121,3 K], добавлен 25.05.2015Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ, його правовий статус та роль в зовнішньоекономічній діяльності держави. Аналіз існуючого рівня організаційної та правової регламентацій діяльності Київської обласної митниці.
магистерская работа [3,6 M], добавлен 19.09.2010Діяльність митного органу на прикладі Дніпропетровської митниці, її організаційно-управлінські аспекти. Завдання та функції митного поста. Діяльність адміністративного апарату, кадровий потенціал. Загальні правила документування управлінської інформації.
отчет по практике [163,5 K], добавлен 10.09.2012Місце Державної митної служби України в системі органів державної виконавчої влади: система, основні функції та завдання даної служби. Взаємодія Державної митної служби України з іншими державними органами: правоохоронними та органами місцевої влади.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 13.03.2011Специфіка діяльності митного посту “Дніпрорудний” Запорізької митниці. Регіональні особливості ЗЕД. Показники роботи митного органу. Нормативно-правове регулювання діяльності. Структура адміністративного апарату митного посту, його кадровий потенціал.
отчет по практике [37,5 K], добавлен 22.07.2014
