Проект оцінки впливу на навколишнє середовище облаштування Кулічихівської фабрики УКПГіН

Місця обслуговування, розташовані вище 1,8 м вище рівня площадки обладнуються майданчиками обслуговування. До апаратів,розташованих на відкритій площадці,передбачена можливість під'їзду вантажопідйомного транспорту.

По території площадки прокладені трубопроводи теплоносія прямого, теплоносія зворотного, дренажу технологічного, дренажу сантехнічного. Кріплення трубопроводів виконано за допомогою опор ОПБ-2 для неізольованих трубопроводів, ОПП-2- для ізольованих трубопроводів.

Розміщення арматури і контрольно-вимірювальних приладів здійснено з урахуванням можливості їх корисного обслуговування. Всі апарати встановлені на залізобетонні фундаменти. Підземні і надземні трубопроводи покриваються антикорозійною ізоляцією.

Надземні колектори (нафта до ОП-1, нафта до ДП-1, нафта до Т, нафта до КСУ, вода пластова в колектор) прокладені в загальній ізоляції разом з теплоносієм. Передбачена можливість прокладки теплоносія прямого і зворотного.

Трубопроводи, крім дренажних, прокладені так, щоб забезпечити прохід до апаратів. Для проходу через низьку естакаду трубопроводів передбачен перехідний мостик. Для апаратів передбачена теплова ізоляція.

Технологічна насосна станція Для підготовки та подачі конденсату-розріджувача в кожну свердловину проектом передбачена технологічна насосна станція, яка розташована на окремій відкритій площадці під навісом та конструктивно продовжує існуючу насосну.

В насосній розташовані в ряд одинадцять насосів подачі вуглеводневого конденсату в свердловини (10 робочих + 1 резервний) НД-100/250.

Насоси встановлені на залізобетоні фундаменти і обв'язані згідно з технологічної схемою. Зона технологічної насосної станції класифікується по ПУЕ клас В-1г. Повз технологічної насосної станції прокладена естакада технологічних трубопроводів.

2.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції

Площадка ємностей з КСУ, яка входить до комплексу споруд підготовки і зберігання нафти, представляє собою двоповерхову споруду.

На першому поверсі на відкритій площадці розташовані дві ємності товарної нафти (Е-7/1 і Е-7/2).Для зберігання товарної нафти прийняті стальні горизонтальні циліндричні ємкості з надземною установкою, які виготовлюються по типовим проектам - внутрішнім об'ємом 50 м ( ПС-50-И-2-0).

Ємності встановлені на залізобетонних фундаментах. По верху ємностей передбачені площадки обслуговування арматури і приборів КВП. Відстань між ємностями прийнята 1,25 діаметра однієї ємності.

Висота обвалування(залізобетонної отбортовки) вміщує об'єм нафти ємності з запасом 200 мм. Від дзеркала розлитої речовини. Ємності обв'язані згідно технологічної схеми. Колектори трубопроводів розташовані на естакадах технологічних трубопроводів, які розташовані за межею площадки ємностей.

За межею площадки ємностей розташовані:

насос подачі нафти у конденсатопровід (Н-6);

насос подачі некондиційної нафти (Н-8);

насоси подачі нафти в автоцистерни (Н-5/1,Н-5/2).

Насосне обладнання розташовано згідно габаритів насосів, раціонального використання зв'язків насосів між собою і ємностями. Кріплення трубопроводів виконано за допомогою опор ОПБ-2 для неізольованих трубопроводів, 01111-2- для ізольованих. Зона ємностей Е-7/1,Е-7/2 класифікується по ПУЕ-"В-1г". Ємності обладнані запірною арматурою, замірними і запобіжними облаштуванням.

Підземні і надземні трубопроводи покриваються антикорозійною ізоляцією. Трубопроводи розташовані на висоті 2,2 м для забезпечення проходу під ними.

На другому поверсі на висоті 6,550 м розташована кінцева сепараційна установка (КСУ) ємністю 25 мк КСУ встановлена на залізобетонних фундаментах. По верху установки передбачена площадка обслуговування і приборів КВП. Обв'язка КСУ прийнята згідно технологічної схеми. Нафта з КСУ самопливом подається до ємностей зберігання нафти.

Площадка ємностей, яка входить до комплексу споруд підготовки і зберігання нафти, представляє собою відкритий майданчик, на якому розташовані дві ємності товарної нафти (Е-6/1...Е-6/2) з внутрішнім об'ємом 50 м3.

Ємності встановлені на залізобетонних фундаментах. По верху ємностей передбачені площадки обслуговування арматури і приборів КВП.

Висота обвалування (залізобетонної отбортовки) вміщає об'єм нафти ємності з запасом 200 мм. від дзеркала розлитої речовини. Ємності мають теплову ізоляцію.

2.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд

Реагентне господарство - установка зберігання і подачі деемульгатора, запобігає утворенню, а також ліквідує уже існуючі нафтові емульсії. Для цього на окремій площадці встановлюються апарат горизонтальний V=25 м3 з теплообмінним пристроєм, а також два агрегату електронасосних дозуючих НД 1,6/63 Д13В для подачі деемульгатора в колектор нафти перед вогневим підігрівачем нафти. Апарат горизонтальний і насоси встановлюються на залізобетонні фундаменти. Зона реагентного господарства по ПУЕ класифікується "В-1г". Установка зберігання і подачі деемульгатора обгороджена по периметру металевою сіткою.

Вузол заміру газліфтного газу запроектований у десять ниток з труби 140х20 Ст.20, які розташовані на опорах. Кожна нитка має двостороннє відключення клапанами кутовими перекривно-регулювальними із Ст..18хГС з ручним управлінням. На прохання замовника на кожній із десяти ліній установки рас ходомірів "Циклон-2" посередині труби 140х20 поставлений будівельний ригель. Для кріплення труби, в місці обпирання труби і будівельної опори ставиться опора ОПБ-1. В місцях виходу підземних трубопроводів на площадки труби гідро ізолювати на 300 мм. Вище рівня площадки вузла заміру газліфтного газу. Зона вузла заміру газліфтного газу класифікується по ПУЕ "В-1г". Устаткування, і трубопроводи вузла покриваються антикорозійною ізоляцією.

Компресорна стисненого повітря складається з двох автономних блоків (блок компресорний і блок допоміжного обладнання). Які встановлюються на залізобетоних фундаментах. Зона компресорної класифікується по ПУЕ "Д". Кріплення труб виконано за допомогою опор ОПБ2 ,011111 та ОПП2.

Блок підігріву нафти встановлюються на залізобетонних фундаментах на окремому бетонному майданчику. Зона блоку підігріву нафти та теплоносія класифікується по ПУЕ "В-іг".

Установка зберігання та видачі азоту розміщується на відкритому майданчику і складається із ємності зберігання азоту і трубопровідної обв'язки. Стальний горизонтальний резервуар об'ємом 80 м3 на залізобетонних фундаментах. Для обслуговування люка-лаза та штуцерів на верху резервуара передбачена металева площадка. Трубопровід і арматура трубопровідної обв'язки встановлені на опори.

2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі

Трубопроводи, які з'єднують споруди, розташовані на технологічних естакадах і виконані із металевих опор з прогінними балками і проміжними траверсами. Неізольовані трубопроводи опираються на траверси на безкорпусних опорах типу ОПБ-1, ОПБ-2; ізольовані - на опорах типа 01111-2. Висота опор приймається, як правило, з урахуванням прокладки трубопроводів без "мешків" з метою забезпечення їх спорожнення при дренажі. Шаг опор - 6 м. Монтаж трубопро-водів виконується на сварці, різьбові та фланцеві з'єднання виконуються тільки у разі приєднання до обладнання і арматури. Біля блоку підігріву нафти розташована ємність аварійного зливу нафти V=10 м3.

2.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря

2.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря

Технологічна схема роботи Кулічихівської УКПГіН забезпечує підготовку газу для транспортування, підготовку конденсату та нафти.

Сирий газ зi свердловин по газопроводам-шлейфам надходить в блок газового сепаратора першого ступеня С-1, де звільняється вiд пластової води та вуглеводневого конденсату. Вiдсепарований газ через замірний вузол надходить в магістральний газопровід.

Рідина, яка випала в сепараторі С-1 конденсат i пластова вода, надходить в конденсатопровід та відправляється на Новотроїцьку УСП для подальшої переробки.

Нафта зі свердловин по нафтопроводам надходить на УПС-1, де звільняється від попутного нафтового газу, який направляється в газопровід та пластової води, яка потрапляє в ємність ЕП-1. Після УПС-1 рідина через вогньовий підігрівач ОП-1 (джерела №№ 1,2), де нагрівається до 80 °С потрапляє на УПС-2, де звільняється від залишків газу та пластової води, потім нафта відправляється на кінцеву сепараційну установку (КСУ) та через насос 9 МГР (джерело № 17) відправляється на Тимофіївську УСП. Газ після УПС-2 через сепаратор С-2 потрапляє на власні потреби, попутна пластова вода на ємність ЕП-1, з якої потім відправляється на Новотроїцьку УСП для подальшої переробки. При виникненні аварійної ситуації на нафтопроводі нафта потрапляє в ємності нафти Е-2 місткістю 25 м3, (джерело № 6) і Е-3, Е-6-1, Е-6-2, Е-7-1, Е-7-2 місткістю 50 м3, (джерела №№ 7-11). Потім нафта за допомогою насосів НШ (джерела №№ 18-20) потрапляє на наливну естакаду (джерело №21) і автомобільним транспортом вивозиться для подальшої переробки. При перекачуванні та зберіганні нафти в атмосферне повітря виділяються вуглеводні граничні.

Для запобігання гiдратоутворення на установці та в газопроводах шлейфах використовується метанол. На майданчику УКПГіН для зберігання метанолу встановлено дві ємності метанолу Е-4, Е-5, (джерела №№ 4,5) мiсткiстю 25 м3. На майданчику УКПГіН також встановлено дренажну ємність метанолу, об'ємом 2 м3 (джерело № 13), в яку збирається метанол, який прокапує при роботі метанольних насосів. Метанол за допомогою насосів НД (джерело № 16) подається на технологічну установку та свердловини. Ця ж насосна застосовується для закачування вуглеводневого конденсату в міжтрубний простір нафтових свердловин. При наповненні ємностей метанолу та роботі насосів в атмосферне повітря виділяється спирт метиловий та вуглеводні граничні.

При гiдратацiї свердловин та газопроводiв-шлейфiв, при експлуатацiї та ремонті технологічного обладнання виникає необхідність їх продувки, скиду гiдратної пробки i спалювання газу в факельному амбарi. Факельний амбар УКПГіН є джерелом постійної дії - працює черговий пальник, а продувка проводиться періодично (дж. № 15). В результаті спалювання газу в атмосферу в складі продуктів згоряння видаляються шкідливі речовини - дiоксид азоту, оксид вуглецю та сажа.

На випадок виникнення такої аварійної ситуації, як зникнення напруги в мережі електропостачання на УКПГіН встановлено дизельну електростанцію. В якості палива використовується дизельне пальне. При роботі електростанції в атмосферу викидаються діоксид азоту, оксид вуглецю, ангідрид сірчистий, сажа (дж. № 3). Характеристика забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря, та їх кількість наведені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Характеристика забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря

№ п/п	Код	Найменування забруднюючої речовини	ГДКм.р.	ГДКс.д.	ОБРВ	Клас небезпеки	Потужність викиду, т/рік
			мг/мі
1	301	Азоту діоксид	0,085	0,040	---	2	1,446
2	337	Вуглецю оксид	5,000	3,000	---	4	75,102
3	1052	Спирт метиловий	1,000	0,500	---	3	0,494
4	328	Сажа	0,150	0,050	---	3	1,572
6	2754	Вуглеводні граничні	1,000	---	---	4	2,947
7	330	Ангідрид сірчистий	0,500	0,050	---	3	0,003
8	410	Метан	---	---	50,000	---	5,504
						ВСЬОГО:	87,068

2.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки

Азоту діоксид Токсичність: високотоксична речовина, викликає загальнотоксичну (запаморочення, бронхопневмонія, судороги, серцебиття), подразнюючу, алергенну (астма) дію. Клас небезпеки: II - повітря населених місць; III - повітря робочої зони.

Вуглецю монооксид, угарний газ Токсичність: високотоксичний, кров'яний яд, при вмiстi в повiтрi 0,01% у людей відзначається запаморочення, головний біль, рвоту, при змісті 0,1% - втрата свідомості, а при 0,2% - оксид вуглецю може бути причиною численних отруєнь iз смертельним наслідком. Клас небезпеки: IV - повітря населених місць і повітря робочої зони.

Метан Токсичність: в звичайних умовах визначається головним чином хибою кисня. Клас небезпеки II.

Вуглець технічний (сажа) Токсичність: викликає загальнотоксичну дію та дратує, канцероген (сажi чорнi промисловi з змiстом бенз(а)пiрену не бiльш 35 мг/кг). Клас небезпеки: III - повітря населених місць і повітря робочої зони.

Діоксид сірки (сірчаний ангідрид) Токсичність: викликає загально токсичну дію, дратує. Клас небезпеки: II - повітря населених місць; III - повітря робочої зони.

Метиловий спирт Токсичнiсть: сильний нервово-судинний яд, викликає загальну токсичну та наркотичну дiю, дратує, вражає внутрiшнi органи, сiтчатку ока, центральну нервову систему, смертельною дозою для людини є 30 см3; важкi отруєння, що супроводжуються слiпотою, можливi при дозах 5ё10 см3. Клас небезпеки: III - повiтря населених мiсць.

2.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря

Перелік забруднюючих речовин Кулічихівської УКПГіН, впливи яких мають підсумуватися:

група № 31 - ангідрид сірчистий та діоксид азоту.

При спільній присутності в атмосферному повітрі декількох речовин, які володіють сумарною дією, сума відношень їх концентрацій до граничнодопустимих концентрацій не повинна перевищувати 1 (одиниці) при розрахунку по формулі:

С1 С2 С3 Сn

-------+ -------- +------+…+-------= 1, (2.1)

ГДК1 ГДК2 ГДК3 ГДКn

де С1, С2, Сn - фактичні концентрації речовин в атмосферному повітрі;

ГДК1, ГДК2, ГДКn - граничнодопустимі концентрації тих же речовин.

Речовини, викид в атмосферу яких заборонений, на Кулічихівській УКПГіН відсутні.

2.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря подані у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

№ джерела викиду	Найменування забруднюючої речовини	Код забруднюючої речовини	Викиди речовин, г/с	Періодичність р/рік	Тривалість викиду, год.,(хв.)	Річна величина викиду, т/рік
			по регламенту	залповий викид
22	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
23	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
24	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
25	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
26	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
27	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
28	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108
29	Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа	301 337 328	--- --- ---	0,6220 35,470 0,7470	20 20 20	4 4 4	0,090 5,108 0,108

2.5.5 Характеристика залпових викидів

На свердловинах двадцять разів на рік, протягом чотирьох годин відбувається продувка свердловини природним газом, який потім спалюється на факелі. При згорянні газу в атмосферу викидаються азоту діоксид, вуглецю оксид, сажа. На даний час експлуатується 8 свердловин. Їх продувка здійснюється на індивідуальних факельних амбарах. Санітарно-захисна зона для цих джерел викиду встановлена в розмірі 300 м.

2.5.6 Аварійні ситуації

До найбільш iмовiрних ситуацій відноситься займання ємностей з пальною речовиною (нафта). При виникненні цієї аварійної ситуації здійснюються викиди речовин, що забруднюють атмосферу, а значить ймовiрнiсть шкідливого впливу в першу чергу на людей, тваринний i рослинний світ.

В зв'язку з тим, що в цей час не розроблено розрахункових методик iмовiрностi виникнення аварій при експлуатації газопереробних підприємств, в наданому роздiлi пропонується не розраховувати валовий викид в атмосферу (тон/рiк) при виникненні аварії, а обмежитися описом i розрахунком одиничної аварійної ситуації i масовим секундним викидом забруднюючих речовин в атмосферу.

При займаннi ємностей з пальною речовиною припускається, що займається одна ємність, а двi iншi (розташовані в безпосередній близькості вiд неї) швидко нагріваються вiд полум'я горіння пальної речовини, ємності що горить.

При інтенсивному нагрiваннi речовини, яка знаходиться в ємностях, підвищується її температура i починається інтенсивне її випаровування, що призводить до значного підвищення парціального тиску насиченої пари речовини в ємності (рис.2.2).

Внаслiдок підвищення тиску в ємності спрацьовують запобiжнi або дихальні клапани чи пари відводяться через дихальнi трубки, в залежності вiд того який тип ємності (пiд пiдвищенним тиском або пiд атмосферним). При спрацюваннi клапана, пари речовини, виходять або безпосередньо в атмосферу, або можливе вiдведення їх на скидну свiчу чи на факельний пристрiй.

При виходi в атмосферу з дихального клапана або трубки пари загоряються вiд полум'я палаючої ємностi, та згоряючи, утворюють такi забруднюючi речовини як оксиди азоту, оксид вуглецю i сажа.

Розрахунок кiлькостi парiв, що виходять через клапан, проводять з розрахунку пропускної можливостi клапану в вiдповiдностi з "Технiчними умовами на запобiжнi клапани" ТУЗК-83.

Для розрахунку горiння ємностей на Кулічихівській УКПГіН прийнято групу не теплоiзолюваних ємностей: V=50 м3 - 3 шт.

Згiдно ОСТ 26-02-2080-84 для резервуарів ПС-50 визначена кiлькiсть парів насичених вуглеводнів, якi виділяються при горiннi резервуару:

для ємностi № 1: G = 13107,5/2 = 6553,8 кг/год;

для ємностi № 2: G = 13107,5 кг/год;

для ємностi № 3: G = 13107,5 / 2 = 6553,8 кг/год;

Всього при горiннi ємностей G = 26215,1 кг/год = 7282,0 г/сек. Якщо пари насичених вуглеводнiв загоряються, то в атмосферне повiтря з продуктами сгоряння видiляються оксиди азоту, оксид вуглецю i сажа.

Так як ємності обладнані дихальними трубками, то пари речовини будуть безпосередньо стравлюватися в атмосферу i загорятися вiд полум'я палаючих ємностей.

Розрахунок викидів при загорянні парів при виході iз дихальних трубок визначається по методиці розрахунку викидів вiд факелів по дослідним коефіцієнтам:

МсNOx = 7,282 [г/сек];

МсCO = 415,072 [г/сек];

Мссажи = 8,738 [г/сек].

2.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Визначання критерію Ф доцільності проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря на ЕОМ для кожної речовини, які викидаються в атмосферу на даному підприємстві, виконаний по формулі:

Ф = М / ГДК, (2.2)

де М - сумарне значення викиду даної речовини вiд усiх джерел пiдприємства, (г/с);

ГДК - максимальна граничнодопустима концентрація, (мг/мі ).

Одержане в результаті розрахунків значення Ф порівнюється з нормативним значенням Фн, яке залежить вiд середньозваженої висоти Н джерел, викидаючих розглядувану речовину:

Фн = 0,01 Н при Н > 10 м; Фн = 0,1 при Н < 10 м.

Розрахунок забруднення атмосфери необхідно проводити при Ф > Фн. Визначення середньозваженої для даної речовини висоти джерел викидів проводиться по формулi:

5 х М1-10 + 15 х М11-20 + 25 х М21-30 + ...

Н = ------------------------------------------------------,(2.3)

М

де М1-11, М11-22, М21-30 - сумарнi викиди (г/с) забруднюючої речовини джерелами пiдприємства, висоти яких знаходяться в iнтервалах 1-10 м, 11-20 м, 21-30 м і т.д. вiдповiдно.

Якщо всi джерела на підприємстві мають висоту до 10 м (викиди можуть бути як органiзованi, так i неорганiзованi), то значення Н приймається рівним 5 м. Доцільність проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря приведена у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Доцільність проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря

№ п/п	Найменування забруднюючої речовини	а)ГДКм.р. б) ГДКс.д. в) ОБРВ, мг/мі	М1-10, г/с	М11-20, г/с	М21-30, г/с	М31-40, г/с	M, г/с	H,м	Ф	Фн	Так/Ні
1	Азоту діоксид	а)	0,085	0,4764	0,0038			0,480	5,1	5,6	0,1	ТАК
2	Вуглецю оксид	а)	5,000	26,566	0,0226			26,589	5,0	5,32	0,1	ТАК
3	Спирт метиловий	а)	1,000	0,0121				0,0121	5,0	0,012	0,1	НІ
4	Сажа	а)	0,150	0,5603				0,5603	5,0	3,735	0,1	ТАК
5	Вуглеводні гpан.	а)	1,000	0,3262				0,3262	5,0	0,326	0,1	ТАК
6	Ангідрид сірч.	а)	0,500	0,0016				0,0016	5,0	0,003	0,1	НІ
6	Метан	в)	50,000	0,6636				0,6636	5,0	0,013	0,1	НІ

2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ)

Пiд регулюванням викидiв шкiдливих речовин в атмосферу розумiють їх короткочасне скорочення в перiод несприятливих метеорологiчних умов (НМУ), якi спричиняють високий рiвень забруднення повiтря. У лiтнiй перiод року найбiльш iмовiрним часом виникнення НМУ в м.Полтавi та областi є нiч.

Настання НМУ спричиняється виникненням приземної iнверсiї товщиною шару до 0,3 км. при малих швидкостях вiтру, а також при штилi. З цих причин настання НМУ найбiльш iмовiрно у липнi або серпнi, так як у цю пору спостерiгається найбiльша повторюванiсть штилiв - 15% та повторюванiсть приземних iнверсiй - 35% вiд загальної кiлькостi спостережень. У зимову пору основна причина виникнення НМУ - це тумани та припiднятi iнверсiї. Найбiльша кiлькiсть припiднятих iнверсiй спостерiгається вранцi, а особливо вдень у груднi i сiчнi. В цей перiод повторюванiсть iнверсiй - 3035 % вiд загальної кiлькостi спостережень.

Для запобiгання утворення пiдвищених рiвнiв забруднення атмосфери в подiбних ситуацiях на пiдприємствах розробляються захо-ди по скороченню викидiв у перiод НМУ. Заходи по тимчасовому скороченню викидiв у перiод НМУ - обов'язковi i повиннi виконуватись пiдприємством пiсля одержання попередження про пiдвищення рiвня забруднення атмосфери. Регулювання викидiв здiйснюється з урахуванням прогнозу НМУ, на основi попердження про можливе зростання концентрацiй шкiдливих речовин у повiтрi, з метою його запобiгання.

У першу чергу передбачається скорочувати викиди на дрiбних, холодних, низьких i неорганізованих джерелах забруднення атмосфери (ДЗА) та ДЗА, якi є основними забруднювачами повiтря, так як високий рівень забруднення повітря по мiсту у цiлому створюється у більшестi випадків невисокими джерелами. Умовно до таких викидів віднесено ДЗА з висотою устя нижче 30 м вiд поверхнi землi.

Трьом ступеням попередження вiдповiдають три режими роботи підприємства у період НМУ. У вiдповiдностi з вимогами заходи по тимчасовому скороченню викидів при НМУ повинні забезпечувати зниження концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарi атмосфери по слiдуючiй градації:

I режим - на 1520%; для цього пропонується слiдуючий комплекс заходів, якi дозволять отримати зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу:

посилити контроль за точним додержанням технологiчних процесiв;

посилити контроль за точним додержанням режимних карт при спалюваннi природного газу в пальниках газоспоживаючого обладнання;

посилити контроль за герметичнiстю технологiчного обладнання, яке викидає забруднюючi речовини;

забезпечити безперебiйну роботу установок очистки газiв, не допускати роботу технологiчного обладнання у випадку виходу iз ладу газоочисного обладнання;

обмежити розвантажувальнi роботи, якi пов'язана iз значним виділенням шкiдливих речовин;

інтенсивнiше проводити вологе прибирання територiї пiдприємства;

зупинити випробування обладнання, яке пов'язане iз змiнами технологiчного режиму та яке приводить до збільшення викидів забруднюючих речовин у атмосферу.

II режим - на 2040%; при цьому необхiдно знизити продуктивнiсть окремих агрегатiв i технологiчних лiнiй, робота яких пов'язана зi значними викидами у атмосферу шкiдливих речовин; у разi, якщо початок ППР по ремонту технологiчного обладнання близько спiвпадає iз настанням НМУ, треба зупинити обладнання; забезпечити безперебiйну роботу усiх ПГОУ, не допускати в цi днi їх вiдключення на профiлактичнi огляди, ревiзiї, ремонти, а також зниження продуктивностi цих установок.

III режим - на 4060%; для зниження викидiв необхiдно знизити навантаження або зупинити виробництва, якi супроводжуються значними викидами забруднюючих речовин; вiдключити апарати та обладнання, в яких закiнчується технологiчний цикл i робота яких пов'язана iз значним забрудненням повiтря; зупинити технологiчне обладнання у разi виходу iз ладу ПГОУ; заборонити вiдвантажувально-розвантажувальнi роботи сипучої вихiдної сировини i матерiалiв, якi є джерелами забруднення атмосфери; перерозподiлити навантаження виробництв i технологiчних лiнiй на бiльш ефективне обладнання, яке призведе до скорочення викидiв у атмосферу. Вiдповiдальнiсть за виконання заходiв у перiод НМУ в пiдроздiлах несуть їх керiвники. Контроль за виконанням заходiв у перiод НМУ покладається на iнженера по охоронi навколишнього середовища. Контроль за викидами у атмосферу в перiод НМУ повинен здiйснюватися спецiалiстами органiзацiї з екологiчною орiєнтацiєю. Метод контролю - iнструментальний на устях ДЗА.

2.5.9 Гранично допустимі викиди

Аналiз результатiв розрахунку розсiювання в атмосферi викидiв шкiдливих речовин вiд джерел на ЕОМ показав, що для забруднюючих речовин концентрацiї за межами санітарно-захисної зони, не перевищують допустимих величин, тому викиди пропонується прийняти на рiвнi гранично допустимих.

Пропозицiї по нормативах ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повiтря та заходи по їх досягненню наведенi в таблицi 2.5.

Таблиця 2.5 - Пропозиції по нормативах ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря

№ п/п	№ джерела викиду	Нормативи викидiв забруднюючих речовин
		на 2012 р.	граничні нормативи викидів
		г/с	т/рік	г/с	т/рік
1	2	3	4	5	6
Код № 301 Азоту діоксид
1	1	0,0019	0,058	0,0019	0,058
2	2	0,0019	0,058	0,0019	0,058
3	3	0,0134	0,025	0,0134	0,025
4	15	0,464	0,585	0,4640	0,585
5	22	0,622	0,09	0,6220	0,090
6	23	0,622	0,09	0,6220	0,090
7	24	0,622	0,09	0,6220	0,090
8	25	0,622	0,09	0,6220	0,090
9	26	0,622	0,09	0,6220	0,090
10	27	0,622	0,09	0,6220	0,090
11	28	0,622	0,09	0,6220	0,090
12	29	0,622	0,09	0,6220	0,090
	Всього:	5,4572	1,446	5,4572	1,4460
Код № 337 Вуглецю діоксид
13	1	0,0113	0,356	0,0113	0,356
14	2	0,0113	0,356	0,0113	0,356
15	3	0,0956	0,173	0,0956	0,173
16	15	26,47	33,353	26,4700	33,353
17	22	35,47	5,108	35,4700	5,108
18	23	35,47	5,108	35,4700	5,108
19	24	35,47	5,108	35,4700	5,108
20	25	35,47	5,108	35,4700	5,108
21	26	35,47	5,108	35,4700	5,108
22	27	35,47	5,108	35,4700	5,108
23	28	35,47	5,108	35,4700	5,108
24	29	35,47	5,108	35,4700	5,108
	Всього:	310,3482	75,102	310,3482	75,1020
Код № 328 Сажа
25	3	0,0033	0,006	0,0033	0,006
26	15	0,557	0,702	0,5570	0,702
27	22	0,747	0,108	0,7470	0,108
28	23	0,747	0,108	0,7470	0,108
29	24	0,747	0,108	0,7470	0,108
30	25	0,747	0,108	0,7470	0,108
31	26	0,747	0,108	0,7470	0,108
32	27	0,747	0,108	0,7470	0,108
33	28	0,747	0,108	0,7470	0,108
34	29	0,747	0,108	0,7470	0,108
	Всього:	6,5363	1,572	6,5363	1,5720
Код № 2754 Вуглеводні гpаничні
35	6	0,3262	0,003	0,3262	0,003
36	7	0,3262	0,006	0,3262	0,006
37	8	0,3262	0,006	0,3262	0,006
38	9	0,3262	0,006	0,3262	0,006
39	10	0,3262	0,006	0,3262	0,006
40	11	0,3262	0,006	0,3262	0,006
41	14	0,0532	0,001	0,0532	0,001
42	16	0,0778	2,454	0,0778	2,454
43	17	0,0138	0,436	0,0138	0,436
44	18	0,0083	0,004	0,0083	0,004
45	19	0,0083	0,004	0,0083	0,004
46	20	0,0083	0,004	0,0083	0,004
47	21	0,0099	0,011	0,0099	0,011
	Всього:	2,1368	2,947	1,9572	2,947
Код № 330 Ангідрид сірчистий
48	3	0,0016	0,003	0,0016	0,003
	Всього:	0,0016	0,003	0,0016	0,003
Код № 410 Метан
49	12	0,6636	5,504	0,6636	5,504
	Всього:	0,6636	5,504	0,6636	5,504
Код № 1052 Спирт метиловий
50	4	0,0121	0,001	0,0121	0,001
51	5	0,0121	0,001	0,0121	0,001
52	13	0,0014	0,044	0,0014	0,044
53	16	0,0142	0,448	0,0142	0,448
	Всього:	0,0398	0,494	0,0398	0,494
Всього по підприємству:	325,1835	87,068	325,0937	87,068

Примітки:

* - джерела викидів, вклад яких в рівні забруднення в приземному шарі в будь-якій точці за межами промплощадки складає більше 0,1 ГДК;

** - джерела викидів, які обладнані газоочисним обладнанням;

*** - неорганізовані джерела викидів.

Контроль за дотриманням нормативiв ГДВ на пiдприємствi здiйснюється беспосередньо на джерелах викидiв i на спецiально вибранних контрольних точках. Контроль проводиться по слiдуючiй речовинi: оксидам азоту, оксиду вуглецю, сажi, ангідриду сірчистому. Методики визначення викидiв забруднюючих речовин эксперементальними методами розробленi та апробованi, приведенi в вiдповiднiй лiтературi. Використання балансових методiв i розрахункiв по питомим викидам не рекомендується. Замiри необхiдно проводити в перiод, коли обладнання працює з навантаженням, близьким до номiнального. Викиди шкiдливих речовин не повиннi перевищувати встановленi нормативи викидiв, наведених в планi-графiку контролю.

2.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації

Заходи по зниженню шуму на промислових майданчиках розробленi на рiвнi планувальних, технологiчних i архiтектурно-будiвельних рiшень згiдно СНиП II-12-77.

Основними джерелами шуму при експлуатацiї обладнання на територiї промислового майданчика УКПГіН являється наступне обладнання: високошвидкiсний рух газiв по обладнанню та трубопроводам.

Граничнi рiвнi звукового тиску прийнятi в вiдповiдностi з ГОСТ 12.1.-003. Шум. Загальнi вимоги.

Розробка заходiв по зниженню шумової дiї проводиться на основi наступних матерiалiв:

ГОСТ 12.4.051-81. Средства индивидуальной защиты органов слуха;

СНиП II-12-77. Защита от шума.

Досягнення граничних величин рiвня шуму i вiбрацiй передбачено за рахунок закриття найбiльш шумових вузлiв обладнання звукоiзолюючими кожухами.

Джерела ультразвукових коливань та iонiзуючих випромiнювань якi впливають на навколишнє середовище на територiї промислового майданчика вiдсутнi.

При споруджені свердловини наявні джерела механічного шуму :

привід бурової установки;

блок приготування розчину;

цементно-змішувальна установка;

дизель-генератор;

викидний патрубок бурового ключа АКБ;

система управління бурової лебідки;

вентилятори обдуву бурової лебідки;

компресорна установка.

Шумові характеристики вказаних агрегатів приведено в табл. 2.6. Заходи по зменшенню рівня звуку приведені в табл.2.7.

Таблиця 2.6 - Шумові характеристики обладнання

Назва	Кількість	Рівень звуку, дБА
1. ДВЗ приводу бурової установки	2	85
2. Дизель-генератор	1	85
3. Цементно-змішувальна установка	1	75
4. Блок приготування бурового розчину	1	75
5. Викидний патрубок бурового ключа АКБ	1	84
6.Система пневмоуправління бурової лебідки	1	84
7. Вентилятор СВН-5	1	83
8. Вентсистема обдуву бурової лебідки	1	80
9. Компресорна установка	1	86

Таблиця 2.7 - Заходи по зменшенню рівня звуку

Назва	Ефективність заходів по зменшенню рівня звуку, дБА
1.Установка обладнання на гумові прокладки ( поз. 1,2,3,4 табл. 5.15)	8
2. Установка обладнання (поз. 1,2,3) в звукоізолюючому корпусі	8
3. Наявність лісових насаджень	9
4. Глушник шуму конструкції ВНИИБТ, який встановлюється на викидний патрубок пневматичного бурового ключа АКБ - 3м2	16
5. Клапани-розрядники системи пневмоуправління буровою лебідкою поміщені у звукоізолюючі кожухи	10
6. Вентилятор СВН-5 в звукоізолюючому кожусі та обладнаний глушником	15
7. Вентиляційну систему обдуву бурової лебідки і ротора обладнані насадками-глушниками	12
8.Компресорна установка в звукоізоляційному корпусі і викидний патрубок обладнаний глушником	16

Велике значення для зниження рівнів шуму має правильна експлуатація механізмів, своєчасне проведення профілактичних ремонтів та якісний монтаж.

Загальний рівень звуку вентиляторів та дизель-генератора розраховано по формулі:

Lр.з.= Lр.о.+ 10lg n(2.4)

Рівень звуку на межі СЗЗ розраховано по формулі:

Lж.з. = Lр.з. -L з.з. - 20 lg r2/r1(2.5)

Умовні позначення складових формул, їх назва приведено в табл. 2.8., а розрахунок рівнів звуку на території бурового майданчика і в житловій забудові - табл.2.9.

Таблиця 2.8 - Позначення складових формул, їх назва і значення показників

Позначення складових формул, їх назва	Значення показників
Lр.з. - загальний рівень звуку механізмів, що мають однакову звукову потужність, дБА
Lр.о. - рівень звуку
n - кількість, що мають однакову звукову потужність
Lж.з. - рівень звуку в житловій забудові, дБА
L з.з - зниження рівня звуку передбаченими заходами, дБА
r2 - відстань від джерела звуку до межі СЗЗ,м	500
r1 - відстань від джерела звуку, на якій визначається його рівень, м

Таблиця 2.9 - Розрахунок рівня шуму на території бурового майданчика і в житловій забудові

Назва, їх рівень звуку, дБА	Рівень звуку	Зниження рівня звуку заходами, дБА	Рівень звуку з врахуванням заходів, дБА
	розрахунок	значення, дБА
1. Викидний патрубок бурового ключа АКБ.		84	16	68
2. Система пневмоуправління буровою лебідкою.		84	10	74
3. Рівень шуму обладнання (поз.1 і поз. 2) 74-68=6	Lр.з= 74 + 1	75		75
4. Вентилятор СВН		83	15	68
5. Рівень шуму обладнання (поз.3 і поз.4) 75-68=7	Lр.з= 75+0,8	75,8		75,8
6. Вентсистема обдуву бурової лебідки		80	12	68
7. Рівень шуму обладнання ( поз.5 і поз.6) 75,8-68=7,8	Lр.з= 75,8+0,6	76,4		76,4
8.Компресорна установка		86	16	70
9. Рівень шуму обладнання (поз.7 і поз.8) 76,4-70=6,4	Lр.з= 76,4+0,7	77,1		77,1
10. Стаціонарні дизельні установки і дизельгенератор	Lр.з= 68 +10 lq6	84 75,8	15	68 75,8
11. Рівень шуму обладнання (поз.9 і поз.10) 77,1-75,8=1,3	Lр.з= 77,1+2,3	79,4		79,4
12. Цементно-змішувальна установка і установка приготування бурового розчину Рівень шуму однієї установки Рівень шуму двох установок	Lр.з= 67 + 10 lq2	75 70	8	67 70
13. Рівень шуму обладнання (поз.11 і поз.12) 79,4-70=9,4	Lр.з=79,4+0,5	79,9		79,9

Рівень шуму на межі СЗЗ розраховано по формулі і складе:

Lж.з. = 79,9 - 20 lg 500/1 = 25,9 дбА

Рівень звуку на території бурового майданчика складає 79,9 дБА і менше допустимого рівня шуму - 80 дБА. Рівень шуму на межі СЗЗ складає 19,9 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови - 45 дБА.

2.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат

При здiйсненнi проектованої дiяльностi по переробцi газу, активного i масштабного впливу на мiкроклiматичнi умови (значне теплове забруднення, випаровування в значних масштабах) не очiкується.

Експлуатацiя УКПГіН не впливає на зменшення сонячної радiацiї на прилеглих дiлянках, а також не впливає на температуру ґрунтiв, швидкiсть i напрям вiтру, атмосфернi iнверсiї, не сприяє створенню туманiв.

Теплове забруднення повiтря можливе у локальнiй зонi - майданчик розташування вогньового пiдiгрiвача на деякiй висотi вiд земної поверхнi та майданчику факелу УКПГіН на незначнiй вiдстанi вiд земної поверхнi, так як джерела викиду гарячих продуктiв згоряння мають незначну висоту до 15 метрiв.

Факела свердловин працюють в рiк не бiльше 80 годин та розосередженi по територiї НГКР на значнiй вiдстанi вiд УКПГіН i таким чином не мають сумарного впливу з факелом УКПГіН i носять локальне теплове забруднення в мiсцi розташування.

Сумарне теплове забруднення вiд обладнання УКПГіН та свердловин складає: 23107 Гкал/рiк:

вогневий пiдiгрiвач - 1453 Гкал/рiк;

факел УКПГіН - 6276 Гкал/рiк;

факела свердловин - 15378 Гкал/рiк.

Найзначнiше теплове забруднення на дiлянках запроектованої дiяльностi може очiкуватись при аварiйнiй ситуацiї - аварiї на газопроводi чи газопроводi-шлейфi при виходi великої кiлькостi горючого газу i його горiннi.

2.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище

На площадці УКПГіН проектом передбачається будівництво протипожежних систем та виробничо-дощової каналізації.

Для господарсько-питних потреб обслуговуючого персоналу використовується привозна вода (0,12 м3/добу).

Для пожежегасіння на території майданчика встановлюється дві ємності протипожежного запасу води по 50,0 м3 кожна, з сухим і прийомним колодязями та дві пересувних установки пожежогасіння УППУ-250ЛС. Заповнення резервуарів пожежного запасу води передбачається по водогону від Тимофіївської УСП. Витрати води по підприємству приведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Характеристика витрат води

№ п/п	Найменування споживачів	Одиниця виміру	Кількість споживачів	Норма,л	Витрата води	Примітка
					м3/добу	м3/рік
1	Обслуговуючий персонал	Чоловік	15	8	0,12	45	Привозна вода
2	Відновлення протипожежного запасу води	м3			100		Від існуючого про-типожежного водо-проводу Тимофіївської УСП, після пожежі

Для побутових потреб обслуговуючого персоналу використовується існуюча надвірна вбиральня з водонепроникливим вигрібом.

З метою охорони ґрунтів і водойм від забруднення поверхневими стічними водами відвід виробничо-дощових вод з площадок ємностей товарної нафти, технологічних апаратів та реагентного господарства, де можливі розливи продукту і забруднення дощових стічних вод передбачається в мережі виробничо-дощової каналізації.

Зливові стічні води з площадки стояків наливу нафти направляються в мережу виробничо-дощової каналізації через дощоприймач. Відвід дощових вод з площадки реагентного господарства передбачений в колодязь з приймальною частиною.

При аварійному розливі продукту площадку звільнюють від нього і тільки після цього миють, відкривають засувку і направляють стічні води в мережу виробничо-дощової каналізації.

Мережі каналізації передбачені з азбестоцементних труб встановленням оглядових колодязів із збірних залізобетонних елементів і колодязів з гідравлічними затворами.

Збір виробничо-дощових вод здійснюється в накопичувач стічних вод - металевий резервуар ємкістю 50 м3. Резервуар покривається дуже посиленою антикорозійною ізоляцією і підключається до системи електрохімзахисту.

Вивіз виробничо-дощових вод по мірі заповнення резервуару передбачається на існуючі очисні споруди Тимофіївської УСП. Відкачування стічних вод з резервуару для вивозу спецавтотранспортом здійснюється пересувним насосом ЕПЗ 16-14. Кількість та характеристика виробничо-дощових стічних вод приведені в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Характеристика виробничо-дощових стічних вод

Витрата стічних вод	Забруднюючі речовини	Концентрація забруднень в стічній воді, мг/л	Місце відведення	Примітка
м3/добу	м3/рік
32	376	Завислі речовини	300	Підземний металевий резервуар 50м3	Вивіз на очисні споруди Тимофіївської УСП
		Нафтопродукти	50
		БВК	30

Вся пластова вода, що відокремлюється від добутих нафти і газу (2500,0 м3/рік) збирається в підземній ємності об'ємом 25,0 м3 і по мірі накопичення вивозиться на Новотроїцьку станцію закачки води в пласт.

Прийняті проектом рішення дозволяють звести вплив запроектованих виробничих об'єктів на водне середовище та територію в робочому режимі експлуатації до мінімуму. Він може бути помітним лише у випадках порушення нормального технологічного процесу, пошкодження технологічних трубопроводів, ємкісних споруд, мереж виробничо-дощової каналізації.

Потенційні негативні фактори впливу: попадання в ґрунтові води витоків нафти або вуглеводневого конденсату через нещільності фланцевих з'єднань технологічного обладнання і трубопроводів; попадання в ґрунтові води виробничо-дощових стічних вод у випадках пошкодження каналізаційних мереж.

Вплив зазначених факторів має випадковий характер, локальний за місцезнаходженням, нетривалий у часі і попереджується, насамперед, регламентуванням технологічного процесу в межах проектного режиму, організацією надійного контролю за технічним станом обладнання і трубопроводів.

2.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив

Споруди установки комплексної підготовки нафти розміщуються на існуючій площадці УКПГ Кулічіхівського НГКР в Гадяцькому районі Полтавської області .

Загальна площа ділянки, яка надана ГПУ "Полтавагазвидобування" у постійне користування складає 0,98 га.

Згідно з інженерно-геологічними вишукуваннями на УКПГіН, основою для фундаментів служить суглинок твердий осідний І-го типу.

Ґрунтові води зустрічаються на глибині 6.4-7.6 м від поверхні землі. Ґрунтові води не мають агресивності до бетону нормальної щільності.

Максимальне підняття рівня ґрунтових вод з урахуванням сезонних коливань можливе в середньому на 1.0-2.4 м.

Територія площадки класифікується, як така, що потенційно підтоплюється.

Організацією рельєфу передбачається планування території з максимальним збереженням існуючого рельєфу та мінімальним обсягом земельних робіт.

Відведення поверхневих вод вирішене по двох схемах:

від обортованих технологічних установок та ємностей - закритим способом по проектуємій виробничо-дощовій каналізації з відведенням у накопичувач дощових стоків;

від проїздів та інших споруд - відкритим способом на рельєф.

Існуючі проїзди на площадці частково зберігаються, а частково демонтуються та влаштовуються нові.

В місцях влаштування нового дорожнього одягу прийнята така конструкція покриття: залізобетонні дорожні плити розміром 1.5х3.0х0.18 м, монтажний шар суміші піску та цементу (9:1 по воді) - 0,05 м, пісок - 0,2 м, ущільнюючий ґрунт.

Територія вільна від забудови озеленюється шляхом влаштування газонів із багаторічних трав.

Негативний вплив на ґрунтовий покрив на території площадки УКПГіН в основному матиме місце під час виконання будівельних робіт.

Виділяються такі основні фактори впливу:

часткове порушення рельєфу при вертикальному плануванні території;

порушення ґрунтово-рослинного шару на ділянках виконання будівельних робіт, що певним чином впливає на флору території;

можлива вирубка дерев при будівництві;

забруднення території будівельним сміттям.

Прийняті проектом рішення дозволяють максимально зменшити вплив цих факторів на навколишнє природне середовище.

Проектом передбачається: зняття рослинного шару ґрунту площадок будівництва, переміщення його у відвал з послідуючим використанням для озеленення території та рекультивації порушених в процесі будівництва земель; проведення будівельних робіт на вільних від зелених насаджень площах.

Вплив на ґрунт, флору і фауну розташування нафтогазопромислових об'єктів в робочому режимі їх експлуатації незначний і відчутно помітний у випадках порушення нормального технологічного процесу при аварійних ситуаціях.

Основні негативні фактори впливу це забруднення ґрунтового покриву витоками нафти, вуглеводневого конденсату, виробничо-дощовими стічними водами, побутовими відходами.

Тверді побутові відходи (4,5 т/рік) збираються в спеціальних контейнерах і по мірі накопичення вивозяться на міське звалище м. Гадяч за договором з Гадяцьким УЖКХ. Вміст водонепроникливого вигрібну надвірної вбиральні (0,12 м3/добу) періодично вивозиться на каналізаційні очисні споруди м. Гадяч, згідно цього ж договору.

Локалізація вуглеводневих забруднень на поверхні ґрунту виконується:

при незначних розливах - оконтурюванням забрудненої ділянки плугом (глибиною забруднення леміха на 20-25 см);

при середніх розливах - встановленням земельних бар'єрів з влаштуванням захисних екранів, що попереджують інтенсивне просочування бар'єру нафтою або вуглеводневим конденсатом;

при великих розливах - шляхом влаштування по контуру ділянки траншей.

Збір розливів передбачається здійснювати за допомогою техніки, яка є у виробничих підрозділах ГПУ "Полтавагазвидобування", а також спеціальними засобами з використанням хімічних сорбентів (рулонів, матів, порошків).

Після того, як забруднюючі речовини будуть зібрані з поверхні ґрунту, виконується технічна і біологічна рекультивація території.

В зв'язку з тим , що проектуємий майданчик УКПГіН буде розміщений на землях КСП Полтавського району, раціональний підхід до рішення генплану, тобто до вибору і розміщенню площадки під будівлі, і являється одним з головних заходів по зниженню впливу на ґрунт.

З метою раціонального використання земель та зведення до мінімуму втрат сільськогосподарських угідь проектом передбачається:

максимально можлива густина забудови на проектуємих майданчиках;

прокладка коридорів комунікацій, в основному, по кордонам полів сівозмін;

одночасне будівництво в загальній полосі відводу максимальної кількості комунікацій;

мінімальна ширина полоси відводу.

Для попередження забруднення ґрунтів шкідливими стоками майданчиків під технологічним обладнанням, де можливий розлив рідких продуктів, виконуються з покриттям монолітного цементобетона з обородюренням: ливневі стоки збираються в дощеприймальники з подальшим направленням їх в резервуар промдощових стоків і вивозом на очисні споруди. Крім того до заходів по охороні земель треба віднести раціональний підхід до розміщення майданчиків і трас інженерних комунікацій, а також обов'язкове проведення рекультивації земель.

Об'єктом рекультивації в газовій промисловості являються землі, порушені при добутку транспортуванні та переробці газу. Порушені землі - це землі , які втратили першопочаткову цінність та являються джерелом негативного впливу на оточуюче середовище.

Порушення земель відбувається в основному механічне - зняття рослинного ґрунту, планування рельєфу. Затоплення, заболочування, висушування і тому подібне порушення не очікується.

Рекультивація порушених земель відбувається у 2 етапи: технічний і біологічний.

До технічного етапу відносяться роботи, які виконуються будівельною організацією:

зняття родючого шару ґрунту до початку будівництва і транспортування його до місця тимчасового зберігання в межах полоси відводу;

прибирання території по всій полосі будівництва від сміття, бетону, забрудненого ґрунту;

засипання ям з ущільненням ґрунту;

повернення родючого шару на місце.

На землях, відведених в постійне використання, частину знятого родючого шару, після закінчення будівництва, складується на тимчасовому відвалі з закріпленням його поверхні посівом трав, що скоро виростають. Об'єм рослинного ґрунту, що залишився використовується в сільському господарстві для покращення малопродуктивних ділянок землі. Товщина знімаємого шару ґрунту прийнята:

для майданчика УКПГіН - 0,5 м;

для будівництва комунікацій - 0,5 м.

Товщина знімаємого рослинного шару прийнята 0,5 м, ширина смуги для газопроводів-шлейфів - 3,5 метрів, для водоводу і каналізації 10 м, для кабелю зв'язку та кабелей ЕХЗ - 1,5 м, для автодоріг вона дорівнює ширині земельного полотна і складає 6-10 м.

По ширині полоси технічної рекультивації передбачається роздільна виїмка рослинного ґрунту і мінерального з наступним поверненням цього ґрунту для засипання траншей. Будівельна полоса при виконанні рекультивації для одного газопроводу дорівнює полосі відводу землі в тимчасове використання і складає 24 м. При одночасному будівництві декількох газопроводів ширина полоси збільшується на величину відстані між ними.

2.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні об'єкти

Ділянка під облаштування УКПГіН знаходиться в зоні середньоєвропейської широколистяної лісової провінції.

В загальній площі лісів переважають береза, вільха, явір, ясен, які займають понад 67% території лісу. Ліси формують тут одноярусні і багатоярусні лісостани, в яких лише поодиноко зустрічаються інші види дерев. Зрідка трапляються ліщина звичайна, бузина чорна, жимолость пухнаста, ожина лісова.

Трав'яний покрив представлений наступними видами: маренка запашна, зубниця залозиста. Осока волохата, переліска багаторічна, живокіст чорниця тощо. Ландшафтно-фауністичний комплекс лісовий. В цілому, в водоймах та на суші постійно або тимчасово мешкають близько десяти видів риб, земноводних, плазунів, декілька десятків видів птахів та ссавців.

Досить різноманітний видовий склад орнітофауни. Серед її представників можна зустріти горобців, ворон, сорок, сов, зозуль, денних хижаків, дрімлюг, сиворакш, дятлів та численні види горобиних. В лісах є такі види птахів: довгохвоста синиця, біла плиска, малинівка, чорний та співочий дрозди, жовтобровий вівчарик.

Серед ссавців можна відмітити таких представників: заєць, польовка, косуля, дикий кабан, лисиця, ласка. Теріофауна даної території містить ряд представників комахоїдних та рукокрилих (кріт, їжак, качкан, лісовий нетопир).

На тваринний світ проектована діяльність здійснює опосередкований вплив серед яких найважливіше місце посідає присутність на проектному об'єкті людей (працівників) та споруд облаштування УКПГіН.

Заповідні об'єкти на території будівництва та в межах впливу відсутні. На землях, що прилягають до території родовища, немає рідкісних і зникаючих видів рослин, що особливо охороняються.

Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу полягають в:

рекультивації порушених земель;

огородженні технологічних майданчиків.

2.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього

В адміністративному відношенні об'єкт проектованої діяльності розташований на території земель Гадяцького району Полтавської області. Гадяцький район знаходиться у межах Полтавської рівнини Днiпровсько-Донецької впадини. На заході межує з Лохвицьким, на пiвднi з Миргородським, на сходi з Зiнькiвським районами Полтавської області, на пiвночi з Липово-Долинським районом Сумської області.

Територія району складає 159,5 тис. га. Кiлькiсть населення району 56,353 тис. чол., в т.ч. міського 24 тис. чол., сільського 35,871 тис. чол. На території району є дві залiзничнi станції: Гадяч i Венеславiвка. Через місто проходять траси Київ-Харкiв, Київ-Бєлгород.

Загальна довжина доріг з твердим покриттям - 510,0 км, в т. ч. 69,3 км магiстралi. До складу району входять одна міська i 27 сільських рад, яким підпорядковано 94 населених пунктів.

Адмiнiстративний центр - місто Гадяч, яке розташоване за 116 км вiд обласного центру. Точна дата заснування Гадяча невідома. Перші письмові згадки про нього зустрічаються у документах XVII століття.

Економіка району аграрного напрямку. В структурi промислового виробництва провідна роль належить харчовiй промисловостi. В районi - 117300 га сільськогосподарських угiдь, у т.ч. 93700 га рiллi. Пiд лiсами знаходиться 26,1 тис. га, пiд водою 576 га.

В межах впливу УКПГіН відсутня житлова забудова. Відстань до житлової забудови 2350,0 м. Облаштування УКПГіН буде проводитись відповідно до вимог щодо охорони навколишнього середовища. Експлуатаційна служба повинна підтримувати задовільний стан прилягаючої території.

Виходячи з вище наведеного, облаштування проектованого об'єкта не буде мати значного негативного впливу на соціальне середовище, не буде впливати на стан здоров'я населення. Для запобігання та зменшення шкідливого впливу на соціальне середовище передбачено заходи, а саме:

комплекс споруд об'єкту прийняті у відповідності до робочих параметрів і запроектовані за діючими будівельними нормами і правилами;

використання герметичної системи транспортування та збору продуктів видобутку;

здійснення періодичного контролю за герметичністю системи.

контроль за рівнем забруднення атмосферного повітря на території промислового майданчика і на межі СЗЗ.

2.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього

В межах впливу проектованого об'єкту - УКПГіН, відсутні об'єкти і споруди інших галузей промисловості та споруди соціально-економічного призначення. Пам'ятників архітектури, історії і культури в зоні впливу немає.

Проектована діяльність здійснюється в межах відводу земельної ділянки.

Висновки

Запроектована дiяльнiсть має мету видобування вуглеводневої сировини на Кулічихівській УКПГіН в Гадяцькому районi Полтавської області та забезпечення ними народного господарства країни:

видобуток газу - 138,3 млн.нм3/рік;

видобуток газового конденсату - 17,49 тис.т/рік;

видобуток нафти - 39,56 тис.т/рік.

Найбільший вплив на стан оточуючого середовища запроектована дiяльнiсть має при нормальному процесі на:

стан атмосферного повiтря шляхом збiльшення шкiдливих речовин всього в кiлькостi - 87,068 т/рiк, в тому числi: дiоксиду азоту 1,446 т/рiк, оксиду вуглеця 75,102 т/рiк, метану 5,504 т/рiк, сажi 1,572 т/рiк; спирту метилового 0,494 т/рiк, вуглеводнiв граничних 2,947 т/рiк, ангідриду сірчистого 0,003 т/рік.

стан водного середовища шляхом водоспоживання в розмiрi 45 м3 на УКПГіН;

стан ґрунтового середовища шляхом заняття 0,98 га землi для постiйного користування (до закінчення розробки родовищ), розміщення твердих побутових відходів 4,5 т/рік та вмісту вигрібу - 0,12 м3/добу.

стан мiкроклiмату шляхом теплового забруднення по Кулічихівській УКПГіН та свердловинам в кiлькостi - 23107 Гкал/рiк.