Екологічні аспекти формування талого та дощового поверхневого стоку міста

Місце відбору проб	Схожість насіння, % до контролю
	редис	пшениця
Контроль (водопровідна вода)	100%	100%
Мікрорайон “Митниця”	96,5%	107,3%
Мікрорайон ”Дахнівка”	85,6%	96%
Центр міста	101,2%	90,3%
Південно-Західний район	97,3%	109%
Хімселище	102,9%	107,9%

Найвищий показник схожості насіння був у мікрорайоні “Хімселище” (102,9% у редису та 107,9% у пшениці), що можна пояснити погодними умовами, які протягом лютого формували переважно циклони, тому погода була нестійкою, з частими опадами і значними коливаннями температури. Такі умови сприяли очищенню атмосфери від забруднюючих речовин. Показник схожості насіння з центру міста та Південно-Західного району доволі високий (101,2% і 97,3% у редису та 90,3% і 109% у пшениці) тому що, проби снігу було взято щойно, як випав сніг. Відомо, що старий сніг більш токсичний, ніж сніг, який нещодавно випав. Мікрорайони “Митниця” та “Дахнівка” характеризуються доволі низькими показниками схожості насіння (96,5% і 85,6% у редису та 107,3% і 96% у пшениці). Пояснюємо це тим, що у зимовий та осінній періоди атмосферні опади найбільш забруднені, що пов'язано із забрудненням приземного шару атмосфери, оскільки у ці періоди працюють котельні у зв'язку з опалювальним сезоном.

Таблиця 3.2 Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (5 березня 2013 року)

Місце відбору проб	Схожість насіння, % до контролю
	редис	пшениця
Контроль (водопровідна вода)	100%	100%
Мікрорайон “Митниця”	122,4%	103%
Мікрорайон ”Дахнівка”	95,7%	107,5%
Центр міста	74,5%	105,7%
Південно-Західний район	83,5%	108,6%
Хімселище	84,3%	91,4%

Найвищими показниками схожості насіння були мікрорайони ”Дахнівка” та ”Митниця” (95,7% і 122,4% у редиски та 107,5% і 103% у пшениці), що можна пояснити значними коливаннями температури у період, коли було взято пробу. Показники схожості насіння зафіксовано у пробі з мікрорайону “Хімселище” становлять 84,3% у редису та 91,4% у пшениці. Вважаємо, що результати спричинені територією, де було взято пробу, оскільки це промислова зона міста. Результати схожості насіння з Південно-Західного району (83,5% у редису та 108,6% у пшениці) пояснюються відносною забрудненістю території. Доволі низький показник схожості насіння (74,5% у редису та 105,7% у пшениці) зафіксовано у пробі з центру міста. Пояснюємо це тим, що територія де було взято пробу характеризується транспортною навантаженістю, а також викидами автотранспорту.

Різний відсоток схожості насіння був і у відібраних нами пробами снігу протягом 2014 року (табл. 3.3, 3.4).

Таблиця 3.3 Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (28 січня 2014 року)

Місце відбору проб	Схожість насіння, % до контролю
	редис	пшениця
Контроль (водопровідна вода)	100%	100%
Мікрорайон “Митниця”	105%	95%
Мікрорайон ”Дахнівка”	112%	83,5%
Центр міста	89,5%	88%
Південно-Західний район	100%	99%
Хімселище	104%	92,3%

Найвищими показниками схожості насіння характеризуються мікрорайони “Дахнівка” і “Митниця” (112% і 105% у редису та 83,5% і 95% у пшениці). Ймовірно, це пояснюється тим, що ці мікрорайони міста знаходяться у зонах помірного і слабкого забруднення. Якщо порівняти результати досліджень з минулорічними, то вони відрізняються. Пояснюється це тим, що приземний шар атмосфери цього року був слабко забруднений. Південно-Західний район і мікрорайон “Хімселище” (100% і 104% у редису та 99% і 92,3% у пшениці) характеризуються відносно однаковими та високими показниками схожості насіння, як минулого року, так і цього року, що доволі нехарактерно для цих районів міста, адже вони характеризуються, як відносно забруднені. Ми вважаємо, що високому показнику схожості насіння сприяли погодні умови, що характеризувалися посиленими вітрами, а, отже, і очищенню атмосфери. Показники схожості насіння з центру міста (89,5% у редису та 88% у пшениці) найнижчий в порівнянні з іншими показниками, а також з минулорічними. Це пояснюється тим, що територія характеризується антропогенною навантаженістю, біля будинків, площ, бульварів та інших міст загального користування паркують значну кількість автомобілів, а також сніг для проби відбирали старий, який пролежав у зоні забруднення певний час.

атмосферний фітотоксичностий забруднюючий талий

Таблиця 3.4 Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (10 лютого 2014 року)

Місце відбору проб	Схожість насіння, % до контролю
	редис	пшениця
Контроль (водопровідна вода)	100%	100%
Мікрорайон “Митниця”	85%	120,6%
Мікрорайон ”Дахнівка”	78,5%	125,5%
Центр міста	96,3%	128%
Південно-Західний район	123,6%	122%
Хімселище	101,8%	124%

Найвищим показником схожості насіння характеризується Південно-Західний район (123,6% у редису та 122% у пшениці), що на відмінно від минулорічних результатів значно відрізняються. Ймовірно, це пояснюється тим, що на період відбору цьогорічних проб спостерігався невеликий обсяг викидів забруднюючих речовин. Показники відбору проб з мікрорайону “Хімселище” (101,8% у редису та 124% у пшениці) відрізняються з минулорічними показниками цього мікрорайону, що пояснюється вітровим режимом, який належать до метеорологічних чинників, що найбільше впливає на концентрацію домішок в приземному шарі атмосфери і визначає умови їх приземного вимивання атмосферними опадами, а, оскільки вітровий режим зазнає певних сезонних коливань, тому сезонно можуть змінюватися і умови перенесення забруднень. Центр міста та мікрорайон “Митниця” (96,3% і 85% у редису та 128% і 120,6% у пшениці) відрізняються від результатів відібраних нами проб минулого року, адже як правило на цих територіях спостерігається підвищена концентрація забруднювачів, що є наслідком перенасичення транспортом адміністративних служб та власників офісів приватних підприємств, а також антропогенною трансформацією ландшафтів. Показники проб відібраних нами у мікрорайоні “Дахнівка” (78,5% у редису та 125,5% у пшениці) ймовірно можна пояснити тим, що сніг знаходиться у більш тривалому контакті з атмосферним повітрям, ніж дощ, і тому під час його досліджень ймовірність виявлення забруднювачів більш висока. Якщо порівняти проби з мікрорайону “Дахнівка” у різні роки взяття проб, то можна спостерігати суттєву відмінність, адже кліматичні умови коливалися у різні роки по-різному.

3.2 Фітотоксичність дощової води на території м. Черкаси

Основними забруднюючими компонентами поверхневого стоку, що формується на урбанізованих територіях, є продукти ерозії ґрунту, що змиваються з газонів і відкритих ґрунтових поверхонь: пил, побутове сміття, компоненти дорожніх покриттів і будівельних матеріалів, що зберігаються на відкритих складських майданчиках, що вимиваються, а також нафтопродукти, що потрапляють на поверхню водозбору в результаті несправностей автотранспорту та іншої техніки.

Другий пік збільшення концентрації забруднюючих речовин, що надходять з поверхневим стоком з урбанізованих територій припадає на період формування дощового зливового стоку в теплий період року.

Результати проб дощу, відібраних нами протягом 2013 року мають різний вплив на схожість насіння редису і пшениці (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (31 березня 2013 року)

Місце відбору проб	Схожість насіння, % до контролю
	редис	пшениця
Контроль (водопровідна вода)	100%	100%
Мікрорайон “Митниця”	107,8%	109,5%
Мікрорайон ”Дахнівка”	89,2%	97,2%
Центр міста	82,1%	83,9%
Південно-Західний район	89%	101,5%
Хімселище	74,1%	90,6%

Доволі високими були показники схожості насіння у мікрорайоні ”Митниця” (107,8% у редиски і 109,5% у пшениці), що можна пояснити відсутністю забруднювачів безпосередньо на цій території. Показники проб з мікрорайону ”Дахнівка” (редис 89,2% і пшениця 97,2%) показали різну схожість, ймовірно, пояснюється погодними умовами березня, які були дуже контрастними, “хвилі тепла” чергувалися з “хвилями холоду” на фоні посилених вітрів, частих опадів у вигляді дощу. Результати схожості насіння з мікрорайону “Хімселище” (редис 74,1% і пшениця 90,6%) показали, що є істотні відмінності між складом атмосферних опадів, що випали в районі підприємств міста - значить є суттєві відмінності в технологічних процесах підприємств. Показники схожості з Південно-Західного району (редис 89% та пшениця 101,5%) ймовірно пояснюються межуванням з невеликими за розмірами промисловими об'єктами. Найнижчі показники схожості насіння (редис 82,1% і пшениця 83,9%) зафіксовано у пробі з центру міста. Вважаємо, що це спричинено значним забрудненням не лише викидами автотранспорту, а й зношеними покришками та власне самим асфальтним покриттям.

По-різному забрудненість території впливала на схожість насіння відібраних нами проб протягом 2014 року, що наведено у табл. 3.6.

Таблиця 3.6 Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (15 квітня 2014 року)

Місце відбору проб	Схожість насіння, % до контролю
	редис	пшениця
Контроль (водопровідна вода)	100%	100%
Мікрорайон “Митниця”	74%	112,3%
Мікрорайон ”Дахнівка”	107,6%	97,6%
Центр міста	74%	107,3%
Південно-Західний район	89%	121%
Хімселище	89%	115,5%

Показники схожості насіння були доволі високими у мікрорайоні “Дахнівка” (107,6% у редису та 97,6% у пшениці). В порівнянні з іншими місцями відбору проб він характеризується, як помірно чистий мікрорайон міста. У місцях перехрестя автомагістралей з промисловими вузлами має місце накладання фону забруднення від викидів транспортних засобів на фон промислових підприємств з Південно-Західного району і мікрорайону “Хімселище” (89% і 89% у редису та 121% і 115,5% у пшениці), що пояснюється впливом автотранспорту, а також розташуванням підприємства поблизу місця відбору проб на придорожніх смугах. Результати схожості насіння з мікрорайону “Митниця” і центру міста (74% і 74% у редису та 112,3% і 107,3% у пшениці). Пояснюється це тим, що у цих місцях відбору проб переважають зони багатоповерхової забудови з асфальтованими вулицями та інтенсивним транспортним навантаженням, тобто для “вимивання” забруднюючих речовин із ґрунту, дорожнього полотна, з дахів будівель і змиву з газонів достатньо 10-15 хвилин інтенсивного випадіння атмосферних опадів.

3.3 Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси

Ступінь і характер забруднення поверхневого стоку з житлових територій різні і залежать від санітарного стану басейну водозбору і приземної атмосфери, рівня благоустрою території, а також гідрометеорологічних параметрів опадів: інтенсивності і тривалості дощів, попереднього періоду сухої погоди, інтенсивності процесу весняного сніготанення.

На підставі результатів експериментальних даних було отримано залежності впливу дощової і талої води на схожість насіння тест-об'єктів відібраних нами проб протягом 2013-2014 років (рис. 3.1., 3.2.).



Рис. 3.1 Вплив поверхневого стоку на схожість насіння редису

Аналізуючи вплив забрудненості території на схожість насіння редису можна сказати, що дощовий поверхневий стік з концентрацією різних домішок по-різному проявляє свій вплив на схожість насіння редису, тобто чим менше шар опадів і триваліший період сухої погоди, тим концентрація основних домішок у дощовому стоці вище, і змінюється в процесі стікання дощових вод. Найбільші концентрації мають місце на початку стоку до досягнення максимальних витрат, після чого спостерігається їх інтенсивне зниження.

Отримані нами результати показали, що дощовий поверхневий стік характеризується нижчою схожістю насіння редису, аніж тала вода. Близькими до контролю виявилося більше місць відбору проб з талої води (мікрорайони “Митниця”, Хімселище та Південно-Західний район). Майже 100% схожість насіння редису з дощового поверхневого стоку ми отримали у результатах проб з мікрорайону “Дахнівка”.



Рис. 3.2. Вплив поверхневого стоку на схожість насіння пшениці

Проаналізувавши результати схожості насіння пшениці проб дощової та талої води варто відзначити, що пшениця інтенсивніше реагувала на токсичність проб.

Концентрація домішок в талих водах залежить від кількості опадів в холодну пору року, частки ґрунтових поверхонь в балансі площі стоку і припливу талих вод з прилеглих незабудованих територій. В усіх місцях відбору проб снігу концентрація домішок низька, адже схожість насіння пшениці перевищила 100%, тобто вище за контроль.

Дещо вищий ступінь фітотоксичності мають проби дощової води, що можна прослідкувати у мікрорайоні “Дахнівка” та центрі міста. Концентрація домішок в дощовому стоці залежить від кількості опадів, частки ґрунтових поверхонь в балансі площі стоку і припливу дощової води з прилеглих незабудованих територій.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1. Мета і завдання дотримання положень з охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [12].

Стан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, насамперед Міжнародної організації праці. МОП розглядає цю тему як частину своєї Програми гідної праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань. Причому це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвищена увага. До сфери безпеки праці все більшою мірою залучаються питання, пов'язані з самопочуттям працівника, і фактори, що побічно впливають на трудову діяльність.

Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексне розв'язання завдань з охорони праці, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань [12].

Важливість вивчення дисциплін охорони праці пояснюється необхідністю навчання людей безпечним методам життя та праці, необхідно навчати починаючи з дитячого віку і до похилого. Для цього були створені спеціальні освітні програми, які стали обов'язковими складовими світових стандартів освіти. Україна в освітньому плані приєдналася до Європейської програми навчання з ризиків FORM-OSE. Узагальнюючи знання з охорони праці, цивільної оборони, екології, валеології, фізіології, гігієни, філософії, теології, фізики, хімії, біології, інженерних наук, технічних предметів, електроніки, медицини, психології, ергономіки, педагогіки, соціології, економіки, права та інших наук безпека життєдіяльності відкриває нові горизонти використання основних положень цих наук для створення належних і безпечних умов праці та побуту. Тому кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань уникнення ризиків у житті та праці [12].

4.2. Нормативно-правова база

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження потребують значних фізичних та розумових затрат, обізнаності його із технікою безпеки у галузі виконання його досліджень, що передбачає певний індивідуальний ризик під час виконання науково-дослідної роботи. Тому з метою зведення цього ризику до мінімуму, а також відповідно до Типового положення, затвердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, студенти перед виконанням досліджень повинні пройти інструктаж щодо техніки безпеки. Вищесказане обумовлюється також положеннями Закону України “Про охорону праці”, нормативно-правовими актами з охорони праці, що стосуються роботи в лабораторіях, науково-дослідних лабораторіях, установах та організаціях, лабораторіях вищих навчальних закладів. Правилами проведення туристичних походів, експедицій та екскурсій з учнівською і студентською молоддю України (затверджено наказом Міносвіти України №52 від 03.03.99 р.); влаштуванням та обладнанням кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах (Державні санітарні правила і норми ДСАНПіН 5.5.6.009-98) [12].

Протягом виконання досліджень у польових умовах проводиться декілька інструктажів. Зокрема, перед початком досліджень проводиться вступний інструктаж, за програмою, що розроблена відповідно до вимог галузевих стандартів освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми напряму підготовки 0708 екологія поводження студентів під час польової практики. Проведення вступного інструктажу із студентами реєструється у журналі з техніки безпеки.

Оскільки еколого-ботанічні дослідження передбачають камеральну обробку зібраного матеріалу, то інструктаж з питань охорони праці, на робочому місці, зокрема в лабораторії, проводиться старшими лаборантами, безпосередня участь яких пов'язана з обслуговуванням лабораторного обладнання, застосуванням інструменту, використанням і зберіганням сировини, матеріалів тощо, який також реєструється у журналі з техніки безпеки. Доцільно через три місяці повторити інструктаж. Усі види інструктажу завершуються перевіркою знань студентів усним опитуванням, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці.

Вихідною методологічною базою охорони праці під час виконання науково-дослідної роботи є концепція діяльності. Основною ознакою чинника є характер взаємодії його з людиною. У цьому контексті чинники, які діють на студента під час проведення науково-дослідної роботи, камеральної обробки зібраного матеріалу, статистичної обробки результатів дослідження та оформлення кваліфікаійної роботи поділяються на активні, пасивно-активні та пасивні. У контексті наших досліджень до активних чинників належать ті, що містять у собі енергетичний ресурс. За видом енергії ця група чинників поділяється на наступні підгрупи: механічні, термічні, електричні, електромагнітні, біологічні. До активно-пасивних факторів, які активізуються за рахунок енергії, носієм якої є студент (гострі нерухомі елементи, нерівні або з малим тертям поверхні, по яких пересувається студент під час польових досліджень, ухили, підйоми) [12].

4.3. Правила та техніка безпеки під час проведення еколого-ботанічних досліджень

При виконанні трудових обов'язків на студента діє навколишнє повітряне середовище. Зокрема, параметри метеорологічних умов - температура, відносна вологість, швидкість руху повітря.

Висока відносна вологість повітря при низьких температурах погано впливає на терморегуляцію організму, може викликати його переохолодження, тому оптимальна вологість при яких можна проводити дослідження у природі становить 30-60% при температурі 18-20°С.

Туман погіршує видимість і може призвести до втрати орієнтації. Перебуваючи у віддалених районах необхідно точно орієнтуватися за допомогою компаса, карти і в обов'язковому порядку контролювати правильність визначення свого місцезнаходження [12].

Дощ погіршує пересування, ускладнює техніку руху людей і транспорту, піднімає рівень води в річках, струмках тощо. Для захисту від дощу необхідно мати одяг, що не промокає.

Гроза небезпечна тим, що може вразити людину блискавкою. Необхідно припинити рух. Металеве спорядження слід тримати подалі від себе. Не можна стояти під поодинокими деревами.

Яскраве сонце в літній жаркий день - причина сонячних ударів, опіків тіла, сліпоти. Необхідно обов'язково покривати голову легким головним убором (бажано білого кольору), застосовувати сонцезахисні окуляри, одягати легкий світлий одяг із натуральних тканин.

Сильний вітер може стати причиною каменепадів, падіння дерев на схилах, тому у дуже вітряну погоду слід обирати безпечний маршрут пересування.

Враховуючи таку велику роль погодних умов при роботі в польових умовах, потрібно вміти проводити елементарні спостереження за температурою повітря, тиском, напрямом і силою вітру, характером хмарності, вологістю повітря, станом сонця, місяця, зірок і вміти робити з цих спостережень правильні практичні висновки для себе, для своїх подальших дій.

При роботі у великих лісових масивах за найменшої ознаки лісової пожежі (запах гару, втеча лісових тварин і переліт птахів в одному напрямку) слід негайно залишити небезпечний район. Крім того, слід самому обережно поводитись з вогнем: не кидати сірників, що горять, недопалків, не розводити багать без спеціальних запобіжних засобів. Обов'язково гасити багаття, заливаючи їх водою і засипаючи землею.

Працюючи у польових умовах, слід пам'ятати про можливе існування в цьому районі отруйних земноводних, плазунів та членистоногих, а тому дотримуватися обережності під час руху та оглядати одяг після повернення.

Камеральна обробка матеріалу зібраного матеріалу та статистичне опрацювання результатів дослідження вимагає роботи у приміщенні. Щоб уникнути протягів, швидкість руху повітря повинна бути в наступних межах: 0,1-0,5 м/с при загальній вентиляції та 0,7-2,0 м/с при місцевій вентиляції. Допустима норма вуглекислого газу в приміщенні 0,1-0,2%, а в робочих місцях - 0,5% [12].

Під час проведення польових та лабораторних досліджень потрібно керуватися основними положеннями Закону України “Про пожежну безпеку”.

Під час проведення стаціонарних або маршрутних польових досліджень, до місця дослідження потрібно добиратися громадським або власним транспортом. Категорично забороняється використовувати транспорт, який не призначений для перевезення пасажирів. Пішоходи повинні рухатися по тротуарах пішохідним доріжкам, а при їхній відсутності - по узбіччях. При відсутності тротуарів, пішохідних чи доріжок узбіч, а також у випадку неможливості рухатися по них пішоходи можуть рухатися по велосипедній чи доріжці йти в один ряд по краю проїжджої частини (на дорогах з розділовою смугою - по зовнішньому краю проїжджої частини).

Пішоходи повинні перетинати проїжджу частину по пішохідних переходах, у тому числі по підземних і надземних, а при їхній відсутності - на перехрестях по лінії чи тротуарів узбіч.

При відсутності в зоні видимості чи переходу перехрестя дозволяється переходити дорогу під прямим кутом до краю проїжджої частини на ділянках без розділової смуги й огороджень там, де вона добре проглядається в обидва боки.

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами чи регулювальника пішохідного світлофора, а при його відсутності - транспортного світлофора.

4.4. Загальні положення дотримання правил пожежної безпеки в приміщеннях

Пожежа -- це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека -- можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває, якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини, то завдають чи призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів:

· токсичні продукти згорання;

· вогонь;

· підвищена температура середовища;

· дим;

· недостатність кисню;

· руйнування будівельних конструкцій;

· вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

· паніка.

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Дуже важливо виконання елементарних правил пожежної безпеки під час перебуванняна робочому місці:

- меблі та обладнання необхідно розміщувати таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними;

- електромережі, електроприлади і апаратуру експлуатувати тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення в пожежобезпечний стан;

- документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення;

- засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані.

Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

У разі, якщо пожежі не вдалось уникнути, необхідно:

· терміново повідомити пожежну охорону по телефону 101, вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище;

· організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей;

· повідомити про виникнення пожежі адміністрацію та чергового (за його наявності);

· вимкнути, у разі необхідності, струмоприймачі та вентиляцію;

· розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння;

· організувати зустріч підрозділів пожежної охорони й надати їм консультаційну та іншу допомогу в процесі гасіння пожежі [13].

4.5. Безпека в надзвичайних ситуаціях

Ефективність захисту населення у НС може бути досягнута тільки на основі усвідомленого урахування принципів забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях і ефективному використанні всіх засобів і способів, що послаблюють її негативні впливи та збільшують безпеку населення. Принципи забезпечення безпеки в умовах НС за ознаками їх реалізації умовно ділять на три групи.

Перша - це завчасна підготовка і накопичення засобів захисту (колективних та індивідуальних) від небезпечних і шкідливих чинників, забезпечення їхньої готовності для використання населенням, а також підготовка до проведення заходів щодо евакуації населення з небезпечних зон (зон ризику).

Друга - диференційований підхід у забезпеченні повного обсягу захисних заходів в залежності від виду джерел небезпечних і шкідливих чинників, а також від місцевих умов.

Третя - комплексне ефективне застосування засобів і способів, які забезпечують надійний захист від наслідків НС, узгоджене здійснення усіх заходів, що гарантують безпеку життєдіяльності в сучасному техносоціальному середовищі [11].

Основний засіб захисту населення в надзвичайних ситуаціях - це евакуація населення, його укриття в захисних спорудах, наприклад у бомбосховищах, використання засобів індивідуального захисту і медичної профілактики.

Захисні споруди - це інженерні об'єкти, спеціально призначені для захисту населення від фізичних, хімічних, біологічно небезпечних і шкідливих чинників. В залежності від захисних властивостей їх ділять на захисні і протирадіаційні укриття (ПРУ), які повинні відповідати будівельним нормам і правилам (СНіП 2.01.51-90).

Крім цього колективного способу захисту, важливі засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) населення від потрапляння всередину організму, на шкірні покрови та одяг радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Важливу роль в цьому відіграють медичні засоби індивідуального захисту, які призначені для профілактики і надання медичної допомоги населенню, постраждалому у НС. За їх допомогою можна зберегти життя, попередити або значно зменшити ступінь розвитку поразки людей, підвищити стійкість організму людини до впливу деяких небезпечних і шкідливих чинників (іонізуючих випромінювань, токсичних речовин і бактеріальних засобів). До них відносяться радіопротектори (наприклад, цистамін, що знижує ступінь впливу випромінювань), антидоти (речовини, що попереджують або послаблюють дію токсичних речовин), протибактеріальні засоби (антибіотики, інтерферони, вакцини, антитоксини), а також засоби часткового санітарного опрацювання (індивідуальний перев'язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет).

Велике значення для забезпечення безпеки життєдіяльності населення у НС має завчасне здійснення заходів, адекватних виниклої ситуації. Для цього необхідно навчити населення, робітників діям у НС, організувати своєчасне оповіщення про загрозу виникнення НС, проведення радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, а також дозиметричного і лабораторного (хімічного) контролю; проведення профілактичних протипожежних, протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів, створення запасів матеріальних засобів для проведення рятувальних невідкладних аварійних робіт (РНАВР), які необхідно провести після аварії.

Для зменшення негативних наслідків аварії на підприємстві важливим є порядок оповіщення. При аварії, масштаби якої не виходять за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) об'єкту сповіщаються чергові зміни аварійних служб, невоєнізована охорона, цехи, які потрапляють в зону хімічного зараження, керівний склад та штаб ЦЗ об'єкту, керівництво підприємства, установи, організації, в тому числі тих, які розташовані поблизу СЗЗ [11].

Оповіщення про аварію проводиться черговим диспетчером по об'єктовій системі оповіщення з використанням гучномовців та електросирен. Черговий диспетчер повинен доповісти черговому по відділу з надзвичайних ситуацій (НС) підприємства та міста (області).

Якщо масштаби аварії виходять за межі СЗЗ об'єкту черговий диспетчер в першу чергу сповіщає чергову зміну аварійно-технічних служб, керівництво цехів, які потрапляють в зону хімічного, біологічного, радіаційного зараження. Необхідно сповістити керівний склад та штаб ЦЗ об'єкту, органи державної адміністрації, чергових по відділу з НС міста (області) та по відділу внутрішніх справ. Це необхідно для швидкого оповіщення підприємств, установ, організацій (в першу чергу дитячі заклади і школи) та населення. Текст звернення до працівників і службовців та населення повинен бути розроблений завчасно і затверджений начальником цивільної оборони міста (району, області).

Своєчасне попередження населення про виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за допомогою сирен, гудків промислових підприємств, що означає: “Увага всім!”. За цим сигналом всі повинні включити радіотрансляційні точки, радіо-, телеприймачі і прослухати повідомлення. Щоб орієнтуватися у власних діях, необхідно знати зміст сигналів, характерних для НС на кожному небезпечному об'єкті і виконувати суворо визначені дії. Всі повідомлення штабу ЦО повторюють на протязі 5 хвилин.

ВИСНОВКИ

1. З'ясовано, що основними забруднюючими компонентами поверхневого стоку, що формується на урбанізованих територіях є продукти ерозії ґрунту, які змиваються з газонів і відкритих ґрунтових поверхонь; побутове сміття, компоненти дорожніх покриттів і будівельних матеріалів, що зберігаються на відкритих складських майданчиках, а також нафтопродукти, що потрапляють на поверхню водозабору в результаті несправності автотранспорту та іншої техніки.

2. Встановлено, що найвищими показниками схожості насіння рослин-індикаторів з відібраних нами проб снігу характеризується мікрорайон “Митниця” (96,5%, 122,4%, 105%, 85% у редису та 107,3%, 103%, 95%, 120,6% у пшениці) та Південно-Західний район (97,3%, 83,5%, 100%, 123,6% у редису та 109%, 108,6%, 99%, 122% у пшениці). Найнижчі показники схожості насіння спостерігалися у центрі міста (101,2%, 74,5%, 89,5%, 96,3% у редису та 90,3%, 105,7%, 88%, 128% у пшениці).

3. Встановлено, що найвищий показник схожості насіння тестових рослин проб дощової води зафіксовано у мікрорайонах “Митниця” (107% і 74% у редису та 109,5% і 112,3% у пшениці) та “Дахнівка” (89,2% і 107,6% у редису та 97,2% і 97,6% у пшениці). Найнижчими показниками схожості насіння характеризуються центр міста (82,1% і 74% у редису та 83,9% і 107,3% у пшениці) та мікрорайон “Хімселище” (74,1% і 89% у редису та 90,6% і 115,5% у пшениці).

4. Проведений аналіз впливу поверхневого стоку міста протягом 2013-2014 рр. свідчить, що дощова і тала вода по-різному проявляє свій вплив на схожість насіння редису та пшениці. Встановлено, що дощовий поверхневий стік характеризується вищим ступенем фітотоксичності, аніж тала вода.

5. Дослідження проводилися відповідно до положень Закону України „Про охорону праці”, нормативно-правових актів з охорони праці, що стосуються роботи в лабораторіях вищих навчальних закладів та дотриманням правил поведінки та техніки безпеки під час еколого-ботанічних досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев М. И. Оценка загрязненности дождевого стока и выбор рациональных технологий его очистки / М. И. Алексеев, В. П. Верхотуров, О. М. Ильина // Известия высших учебных заведений. Строительство. - 2003. - №7. - С. 103-108.

2. Бакланов П. Я. География Примоского края / П. Я. Бакланов, Ю. Б. Зонов, М. Т. Романов; [под общ. ред. П. Я. Бакланова]. - Владивосток : Уссури, 1997. - 80 с.

3. Безуглая Э. Ю. Метеорологический потенциал и климатические особенности загрязнения воздуха городов / Э. Ю. Безуглая. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1980. - 184 с.

4. Берлянд М. Е. Современные проблемы атмосферной диффузии и загрязнения атмосферы / М. Е. Берлянд. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1975. - 448 с.

5. Бугаев В. А. Образование струйного течения в атмосфере под влиянием горных массивов Средней и Центральной Азии / В. А. Бугаев // Метеорология и гидрология. - 1958. - №5. - С. 3-10.

6. Булгаков Н. Г. Контроль природной среды как совокупность методов биоиндикации, экологической диагностики и нормирования / Н. Г. Булгаков Проблемы окружающей среды и природных ресурсов: Обзорная информация. - ВИНИТИ. - 2003. - №4. - С. 33-70.

7. Бурксер Е. С. Роль химического состава атмосферных осадков в формировании природных вод / Е. С. Бурксер, Н. Е. Федорова // Гидрохимические материалы. - 1955. - №24. - С. 81-83.

8. Владимирова Е. Г. Особенности загрязнения атмосферы города Одессы газообразными примесями и его прогноз / Е. Г. Владимирова. - Одесса, 1991. 176 с.

9. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього середовища / В. С. Джигирей. - К. : Знання, 2004. - 480 с.

10. Зайков Г. Є. Кислотні дощі і навколишнє середовище / Г. Є. Зайков, Н. А. Маслов, В. Л. Рубайло. М. : Хімія, 1991. - 150 с.

11. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1809-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради. - 2000. - № 40, - 337 с.

12. Закон України “Про охорону праці”. - К.: Основа, 1993. - 40 с.

13. Закон України “Про пожежну безпеку”. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. Т.1. - Київ, 1997 - 560 с.

14. Звягінцева Г. В. Методика з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього природного середовища /Г. В. Звягінцева // Вісник Донецького національного університету. Серія А: Природничі науки. - 2009. Вип. 2. - С. 307-316.

15. Израэль Ю. А. Экология и контроль состояния природной среды / Ю. А. Израэль. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1984. - 465 с.

16. Израэль Ю. А. Кислотные дожди, Ю. А. Израэль, И. М. Назаров, А. Я. Прессмен // Л. : Гидрометеоиздат. - 1989. - С. 269-271.

17. Корнелюк Н. М. Природні фактори аеротехногенного забруднення м. Черкаси важкими металлами / Н. М. Корнелюк, О. О. Мислюк // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - 2007. - №590. - С. 260-269.

18. Косовець-Скавронська О. О. Динаміка вмісту мінеральних речовин у атмосферних опадах на території України, О. О. Косовець-Скавронська, С. І. Сніжко. - К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. - 452 с.

19. Косовець-Скавронська О. О. Надходження хімічних речовин з атмосферними опадами на територію України та оцінка їх ролі у формуванні хімічного складу у формуванні річкових вод : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.07 “Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія” / О.О. Косовець-Скавронська. - К., 2010. - 180 с.

20. Краєзнавство. Географія. Туризм / Кліматичні умови на Черкащині. - 2004.- №8. - С. 7-8

21. Криворучко М. О. Роль дифузних джерел забруднення у формуванні якості поверхневих вод / М. О. Криворучко // зб. наукових праць Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем. - 2009. - С.46-52.

22. Курганов А. М. Закономерности движения воды в дождевой и общесплавной канализации / А. М. Курганов. - М. : Стройиздат, 1982. - 72 с.

23. Кучерявий В. П. Урбоекологія / В. П. Кучерявий. - Львів : Світ, 1999. - 360 с.

24. Маджд С. М. Оцінка хімічного забруднення атмосферного повітря на основі аналізу стану атмосферних опадів в зоні аеропорту / С. М. Маджд, Л. С.Кіпніс, Г. М. Франчук // К. : НАУ. - 2003. - С. 486-489.

25. Матвеев Л. Т. Основы общей метеорологии. Физика атмосферы / Л. Т. Матвеев. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1965. - 876 с.

26. Маячкина Н. В. Особенности биотестирования почв с целью их экотоксикологической оценки // Н. В. Маячкина, М. В. Чугунова // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. - 2009. - №1. - С. 84-93.

27. Молоков М. В. Отведение дождевих вод с территории городов / М. В. Молоков // Матер. науч.-техн. совещ. по вопросам внедрения достижений науки и техники в городское хозяйство. - М., 1959. - Вып. 2. - С. 24-28.

28. Найманов А. Я. Сучасні проблеми поверхневого стоку в Україні / А. Я. Найманов, О. В. Яковенко // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. - 2012. - Вип. №3(95). - С. 52-55.

29. Ніщук В. С. До проблеми забруднення міських водойм та прилеглих до них територій / В. С. Ніщук, П. І. Берова // Містобудування та терит. планув. 2004. - Вип. 19. - С. 158-163.

30. Осадчий В.І. Вплив урбанізованих територій на хімічний склад поверхневих вод басейну Дніпра / В. І. Осадчий, Н. М.Осадча, Н. М. Мостова Наук. праці УкрНДГМІ. - 2002. - Вип. 250. - С. 242-261.

31. Оценка поступления веществ из атмосферы с пылью и атмосферными осадками / [О. М. Башмакова, В. И. Ткачева, Л. М. Крученя, А. А. Матвеев] // Качество вод и научные основы их охраны. - Л. : Гидрометеоиздат, 1973. - С. 15-24. - (Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда; Т. 9).

32. Павлов Е. Х. Охрана труда / Е. Х. Павлов. - K. : Книжный мир, 2003. - С. 512.

33. Піціль А. О. Екологічні аспекти формування дощового поверхневого стоку з міських територій (на прикладі м. Житомир) / А. О. Піціль // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. - 2010. - Випуск 1(49). - С. 79-84.

34. Піціль А. О. Оцінка забруднення поверхневого стоку та його вплив на якість водних джерел на міських ландшафтах / А. О. Піціль // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2012. - №1 (30), т.1. - С. 391-401.

35. Пляцук Л. Д. Моделювання поширення викидів від автотранспорту у селітебних територіях міст / Л. Д. Пляцук, Р. А. Васькін, І. В. Васькіна // Екологічна безпека. - 2011. - №2. - С. 36-38.

36. Ромась М. І. Формування хімічного складу атмосферних опадів на території України / М. І. Ромась, О. О. Косовець // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. -- 2007. -- №12. - С. 172-181.

37. Ситник О. Кліматичні умови на Черкащині / О. Ситник, Г. Волжаніна // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - №8. - С. 7-8.

38. Тарасова Т. Ф. Оценка воздействия выбросов промышленных предприятий города Оренбурга на состав атмосферных осадков и качество территорий, прилегающих к ним / Т. Ф. Тарасова // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2004. - №6. - С. 111-116.

39. Фесюк В. О. Водо-господарський комплекс Луцька - модель сучасного стану водокористування міст і його впливу на оточуюче середовище / В. О. Фесюк // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - Т.ІІ. - К. : Ніка-Центр, 2001. С. 535-543.

40. Шакина Н. П. Условия выпадения замерзающих осадков в некоторых аэропортах России и СНГ / Н. П. Шакина, Е. Н. Скриптунова, А. Р. Иванова, И. А. Хоменко, Г. В. Хоменко // Метеорология и гидрология. - 2005. - №9. - С. 5-18.

41. Экологический энциклопедический словар / [под ред. И. И. Дедю]. - Кишинев, 2000. - 408 с.

42. Экология города / под. ред. Ф. В. Стольберга. - К. : Либра, 2000. - 465 c.

43. Юнге Х. Химический состав и радиоактивность атмосферы /Х. Юнге. - М. : Мир, 1965. - 424 с.

44. Яковлев С. В. Водоотведение и очистка сточных вод / С. В. Яковлев, Ю. В. Воронов. - М. : АСВ, 2002. - 704 с.

Додаток

Рис. А 1. Висіяне насіння пшениці

Рис. А. 2. Висіяне насіння редису

Размещено на Allbest.ur