Природно-заповідний фонд України

Законодавчі засади природно-заповідного фонду України. Огляд географічних і кліматичних особливостей Черкаської області. Аналіз системи природоохоронних об’єктів Черкащини. Опис Канівського природного заповідника, дендрологічного та ландшафтного парків.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 27.12.2015
Размер файла 37,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Черкаська область. Загальна характеристика

2. Законодавчі засади природно-заповідного фонду України

3. Природа Шевченкового краю

3.1 Канівський природний заповідник

3.2 Національний дендрологічний парк «Софіївка»

3.3 Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»

3.4 Черкаський міський зоопарк

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 503 природних комплексів та об'єктів загальною площею 61054,1 га, що становить 2,9% від загальної площі території області. Серед об'єктів природно - заповідного фонду області: один природний заповідник -- Канівський; дендрологічний парк «Софіївка»; два національні природні парки -- «Білоозерський», Нижньосульський; один зоопарк -- Черкаський та інші об'єкти. Тема є досить актуальною, адже всі багатства природи, що є візитівкою нашої області потребують захисту та піклування. Для формування активної соціальної громадської позиції необхідно усвідомити значення дій людини та її впливу на природу, як позитивного, так і негативного.

Метою написання роботи є формування уявлення про наш регіон, його географічні та кліматичні особливості. Також ознайомлення з природно-заповідним фондом Черкаської області. Поставлені наступні завдання: 1) виявити загальні характеристики Черкаської області; 2) з'ясувати законодавчі засади природно-заповідного фонду України; 3) ознайомитися з прикладами природно-рекреаційних об'єктів.

Дана тема не має обмежень в літературі - їй присвячено безліч праць науковців, істориків, дослідників. Також є безліч спогадів відомих поетів, письменників, що описували природу Черкащини. Інформацію можна знайти в Географічній енциклопедії України та Універсальній енциклопедії Черкащини. Укладачі Коноваленко О. С. та Карастан І. М присвятили 169 сторінок природно-заповідний фонд Черкаської області. Досить оригінальними є праці черкаського журналіста та краєзнавця Бориса Юхно, зокрема стаття «Чорні перлини Черкащини» та книга «Черкаські місторії: Мандрівка в часі від Соснівки до Кривалівки», де живою українською мовою викладена суть питання. Також є Інтернет ресурси природно-заповідного фонду Черкаської області.

1. Черкаська область. Загальна характеристика

Черкаська область -- адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу. Область на півночі межує з Київською, на півдні з Кіровоградською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь -- на 150 км. Площа області становить 20,9 тисяч кмІ, що становить 3,46% території держави (18 місце в країні).

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини -- правобережну і лівобережну. Більша, правобережна частина лежить на Придніпровській височині, менша, лівобережна,-- на Придніпровській низовині. Вздовж долини Дніпра смугою завдовжки понад 70 км простягаються Канівські гори (висоти до 253 м).

У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях -- сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти.

Водна поверхня області займає 4% загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка -- Дніпро (150 км -- довжина по території області), водяне дзеркало якого у зв'язку зі створенням Кременчуцького (довжина -- 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося. Праві притоки Дніпра -- Рось (101 км), Вільшанка, Тясмин (133 км), ліві -- Супій, Золотоношка, Ірклій, Коврай, Баталей, Сула. До басейну Південного Бугу належать річки Гірський Тікич (161 км), Гнилий Тікич, Ятрань.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ. На Правобережжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок. Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади.

Із корисних копалин найважливішими є буре вугілля, торф, бентонітові глини, каолін, граніти різних типів, лабрадорити, пісковики, гнейси.

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.

В Черкаській області на території урочища «Холодний Яр» зростає один із найстаріших дубів України віком близько 1000 років -- дуб Максима Залізняка.

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб. У лісах області водяться: лось, олень, сарна, дикий кабан, вивірка, вовк, лисиця звичайна, заєць сірий, по берегах річок, озер і ставків -- бобер європейський, видра річкова, крижень, кулики. У водоймищах -- лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолобик, сом, карась [6.123-165].

Тож, ми сформували уявлення про Черкащину, природні особливості та багатства краю. Очевидно, що вони посприяли формуванню природних комплексів та об'єктів, що є надбанням не тільки нашої області, а й України.

2. Законодавчі засади природно-заповідного фонду України

Природно-заповідний фонд України -- ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До природно-заповідного фонду відносять: 1) природні об'єкти - заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; 2) штучні об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Природні заповідники, заповідні зони біосферних заповідників, національні парки є власністю народу України. Решта об'єктів природно-заповідного фонду може перебувати і в інших формах власності. Охорона об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується встановленням заповідного режиму, організацією систематичних спостережень і досліджень, здійсненням державного і громадського контролю, встановленням підвищеної відповідальності тощо. До того ж ці об'єкти можуть використовуватися тільки для природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та освітньо-виховних цілей.

Безпосереднє управління більшістю об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється спеціальними адміністраціями, до складу яких входять відповідні наукові підрозділи, служби охорони, господарського та іншого обслуговування. Згідно з Законом право участі в управлінні вказаними об'єктами належить і відповідним об'єднанням громадян.

За порушення законодавства України про природно-заповідний фонд винна особа може притягуватися до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

Закон України "Про природно-заповідний фонд України" складається з 11 розділів (67 статей) та регулює економічні, соціальні, правові та екологічні засади природно-заповідного фонду в Україні. Його розділи:

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Управління в галузі організації охорони та використання природно-заповідного фонду.

Розділ 3. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіонально-ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Розділ 5. Науково-дослідні роботи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

Розділ 6. Екологічне забезпечення організації та функціонування природно-заповідного фонду.

Розділ 7. Порядок утворення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Розділ 8. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Розділ 9. Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Розділ 10. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Розділ 11. Міжнародне співробітництво в галузі охорони й використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ін.

Знаходиться під державним управлінням Міністерства екології та природних ресурсів України.

Отже, природно - заповідний фонд України знаходиться під державним наглядом та піклуванням. Щоб попередити шкідливий антропологічний вплив законодавством передбачені штрафні санкції та кримінальна відповідальність.

3. Природа Шевченкового краю

Існуюча система природоохоронних об'єктів Черкащини сформувалась на основі концептуальних засад програми формування загальнодержавної мережі природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує близько 503 природних комплексів та об'єктів (станом на 11.01.2011 р.), котрі виділені з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу регіону.

Площа заповідних об'єктів становить 61054,1 га, що становить 2,9% від загальної площі території області (показник заповідності).

Розподіл об'єктів та територій природно-заповідного фонду в межах адміністративних районів області є вкрай нерівномірним. Дана ситуація зумовлена в першу чергу значною розорюваністю земель. Зокрема, площа сільськогосподарських угідь області становить 1 454 800 га (70% загальної площі області -- 2 091 668 га), з яких ріллі -- 1 273 600 га (88% площі сільськогосподарських угідь). Відсоток розорюваності для більшості районів коливається від 62% до 80%.

Велика площа об'єктів природно-заповідного фонду у Канівському районі існує за рахунок Канівського природного заповідника, Національного природного парку «Білоозерський», Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів».

У Золотоніському районі -- за рахунок орнітологічного заказника «Липівський», ботанічного заказника «Пташині Острови». Три райони мають показник від 3 до 7% (Чорнобаївський, Корсунь-Шевченківський, Черкаський), чотири -- від 1 до 3% (Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Чигиринський), десять -- найнижчий -- до 1% (Городищенський, Драбівський, Звенигородський, Кам'янський, Катеринопільський, Лисянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський та Шполянський. А також 209 заказників, 188 пам'яток природи, 49 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 51 заповідне урочище [5.57-64].

3.1 Канівський природний заповідник

Найстаріший (створений у 1923 р.)та найбільший (площа 2027 га) об'єкт ПЗФ області. Розташований неподалік Канева, на правому березі та заплавних островах річки Дніпра.

Основні функції заповідника -- охорона еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття, спостереження за зміною природних процесів.

Є науковим підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, базою практики студентів. Заповідник об`єднує три різні за природними особливостями частини: надзаплавну "нагірну" - вкриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра - всесвітньовідомі Канівські геологічні дислокації: два заплавні острови на Дніпрі - Круглик і Шелестів; Зміїні острови у Канівському водосховищі. Природні умови

За схемою фізико-географічного районування територія заповідника перебуває на межі Дністровсько-Дніпровського та Лівобережно-Дніпровського лісостепових країв Лісостепової зони. За геоботанічним районуванням рослинність цієї території відноситься до Уманьсько-Канівського (Правобережного центрального) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.

Через значну розчленованість рельєфу на території заповідника спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового й рослинного покривів та тваринного світу. Ще в недалекому минулому Канівські гори були лісовим краєм. Ковилово-різнотравний степ займав переважно верхівки горбів і південні крутосхили. Та вже на початку ХХ ст. внаслідок людської діяльності лісовий покрив значно зменшився. Вирубування лісів призвело до заміни основної породи дуба грабом. Після знищення лісів на крутосхилах почалася сильна ґрунтова ерозія. Тому нині яри займають майже третину території заповідника. Глибина деяких із них -- Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр -- сягає 30--40 м. До території заповідника входять також відроги Хмілянського яру -- одного з найбільших у Європі.

3.2 Національний дендрологічний парк «Софіївка»

природоохоронний заповідник черкащина дендрологічний

Парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні -- це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа -- 179,2 га.

«Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII -- першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 -- буків, 41 -- ялин, 44 -- ялівці, 100 -- ліан, 320 -- троянд, 57 -- рододендронів, 376 -- ґрунтопокривних та 98 -- квіткових рослин. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав'янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.

Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки, за адресою -- вулиця Київська, 12-а. З 1980 року директором дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Семенович Косенко.

У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського парку. [4.23-54]

Основні напрями діяльності дендропарку:

· вивчення природної та культурної флори Правобережного Лісостепу України;

· збереження в штучних умовах у зоні південної частини Правобережного Лісостепу України біорізноманіття рослин, в тому числі рідкісних і зникаючих видів, а також насаджень і ландшафтних композицій парку;

· проведення науково-дослідних робіт в галузі інтродукції і акліматизації рослин і охорони рослинного світу, а також розробка питань ландшафтного паркобудування на базі дендропарку;

· розробка технології розмноження найбільш цінних видів рослин і впровадження їх в культуру;

· науково-просвітна робота в галузі ботаніки і охорони природи, декоративного садівництва і ландшафтної архітектури.

Наукові відділи:

1. Відділ дендрології паркобудівництва та екології рослин

2. Відділ репродуктивної біології рослин та впровадження

o науково-дослідна лабораторія по захисту рослин

o дослідно-виробничий розсадник

3. Відділ трав'янистих рослин природної та культурної флори

4. Відділ фізіології, генетики та селекції рослин

5. Лабораторія мікроклонального розмноження рослин

3.3 Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»

Регіональний ландшафтний парк в Україні, в межах Канівського району Черкаської області та Миронівського району Київської області.

Площа 10711,2 га (станом на 2012 рік). Установа, яка є землевласником та у віданні якої перебуває регіональний ландшафтний парк,-- АТЗТ "Аграрно-екологічне об'єднання «Трахтемирів». Створений Рішенням Черкаської обласної ради від 26.02.2000 р. № 14-14.

Являє собою унікальний за геологічною будовою район, що характеризується значною піднятістю горбистої поверхні та утворенням ярів на правобережжі Дніпра. Переважають лучно-степові та широколистяно-лісові формації, зростає близько 10 червонокнижних видів рослин (цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія лісова, рябчик російський та ін). Багатий тваринний світ (кріт звичайний, вечірниця дозірна, полівка лісова, миша жовтогорла, бабак, тхір чорний, лисиця звичайна, вовк сірий, козуля європейська, лось європейський, кабан дикий, орлан-білохвіст, пугач, канюк звичайний та ін.).

3.4 Черкаський міський зоопарк

Був організований в 1979 році на базі зоокутка станції юних натуралістів, його територія складала 3,7 гектара. До моменту відкриття колекція налічувала 86 видів тварин.

До останнього часу статус зоопарку визначався кількістю демонстрованих видів тварин. Формувався так званий «Зоопарк по інтересах». Сьогодні ми приходимо до розуміння зоопарку за якістю його експозиції, результатам розмноження тварин, його участі в науково-дослідних, природоохоронних і просвітницьких програмах.

У 2009 році була розроблена концепція розвитку зоопарку на найближчу та подальшу перспективи.

У основу цієї концепції була закладена багатолітня практика зоопарків за змістом диких тварин, погляди співробітників Черкаського зоопарку на формування і розвиток колекції тварин, економічні і господарські перспективи підприємства.

Для забезпечення стабільної роботи зоопарку як природоохоронної, науково-дослідної, просвітницької організації були визначені наступні пріоритети:

· розширення території зоопарку;

· розвиток експозиції тварин і створення оптимальних умов для утримання та експонування впродовж всього року;

· впровадження сучасних технічних систем для забезпечення теплом, водою і енергією;

· створення комфортних умов відвідувачам зоопарку впродовж всього року;

· участь в наукових проектах по дослідженню біології тварин в штучно створених умовах;

· популяризація зоопарку, як унікального туристичного об'єкту, просвітницького, наукового і культурного закладу.

Регіональний зоопарк, володіючи скромними фінансовими можливостями, а найголовніше - маючи невелику площу, не в змозі підтримувати на хорошому рівні колекцію крупних тварин, у зв'язку з цим, при формуванні видового складу зоопарку перевага буде надана тваринам невеликого розміру, для яких на обмеженій площі можна створити хороші умови для утримання, розмноження та експонування.

Група копитних ссавців буде сформована з тварин лісової та лісостепової кліматичних зон України. Буде проведена реконструкція вольєра із зміною рельєфу, конфігурації і збільшенням площі.

Хижі ссавці будуть представлені дрібними та середніми хижаками. Це -- перш за все дрібні і середні котові, псові і особливе місце відводиться створенню колекції кунячих.

Приматів представлятимуть мавпи Нового Світу і напівмавпи Мадагаскару.

Будуть знесені старі вольєри «Хижого ряду» і побудовані декілька великих вольєрів з панорамним оглядом, буде проведена реконструкція приміщень для дрібних хижаків.

У відділі орнітології буде зібраний унікальний склад птахів для зоопарків України: рідкісні види куроподібних, водоплавні птахи України, середні і крупні папуги.

Відділ тераріумних тварин формуватиме окремі експозиції з регулярною зміною видового складу. Вперше серед зоопарків України ми приступили до реалізації проекту «Земноводні світу». Незабаром буде представлений в окремій експозиції група безхребетних. Продовжаться роботи по формуванню різноманітної колекції лускатих.

Важливим досягненням став вступ зоопарку до Євроазіатської Регіональної Асоціації Зоопарків і Акваріумів, що надало нові можливості і нові перспективи розвитку.

Робота сучасного зоопарку відбувається в ситуації безперервного скорочення біорізноманіття і зростання числа чинників, що негативно впливають на стан природного середовища.

У багатьох країнах, у тому числі і в Україні, історичні і соціальні традиції зумовили формування зверхнього відношення до зоопарків, які досі асоціюються з образом звіринців для розваги публіки.

В рамках загальної картини і домінуючих тенденцій сучасного світу Черкаський міський зоопарк прагне до визначення своєї місії, як унікального об'єкту із збереження природи.

Висновок

Отже, Черкащині воістину пощастило як з географічним розташуванням, кліматичними умовами, так і з природними об'єктами. Черкащина - це прозорі простори ланів, квітучих садів і грабових лісів у долинах річок.

Для поверхні характерні різні типи рівнинного рельєфу, чергування широких степових просторів з великими ділянками лісів, які ростуть по долинах річок, боліт, балок.

Наш лісостеп - це край барвистий, куди не глянь - краса кругом. Тож і не дивно, що споконвіків надихала наша земля співців і літописців своєю красою, своїм багатством, мужністю і мудрістю людей. Скільки пісень складено!

Скільки захоплених слів сказано про неповторну красу мальовничого куточка України.

Безпосереднє управління більшістю об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється спеціальними адміністраціями. За порушення законодавства України про природно-заповідний фонд винна особа може притягуватися до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Закон України "Про природно-заповідний фонд України" складається з 11 розділів (67 статей) та регулює економічні, соціальні, правові та екологічні засади природно-заповідного фонду в Україні.

Загалом на території Черкаської області сформовано загальну мережу природно-заповідного, яка здебільшого охоплює найцінніші природні комплекси або їх ділянки.

Проте ще не всі природні комплекси та об'єкти, які заслуговують на увагу, належать до ПЗФ. Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000--2015 р. та «Національною програмою екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997 р.) у Центральному Лісостеповому Придніпров'ї (в межах Черкаської обл.) передбачається створення національних природних парків, зокрема: «Трахтемирівський» -- 10 тис. га (Черкаська та Київська обл.), «Черкаський бір» -- 40 тис.га (Черкаська обл.), «Холодний Яр» -- 6 тис.га (Черкаська обл.) та ін..

Тож ми маємо шалений потенціал до розвитку та реалізації задуманого.

Список використаних джерел

1. Борис Юхно. Чорні перлини Черкащини // Новини тижня (Черкаси)

2. Бурій В. Одне з семи чудес України / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2007. - 5 жовт. - С. 4.

3. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. -- К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.

4. Косенко I. С. Дендрологічний парк «Софіївка»/ I. С. Косенко -- Умань, 2003.-- 230 с.

5. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. ? Черкаси: Вертикаль, 2006. ? 196 с.

6. Черкащина. Універсальна енциклопедія. Документально-публіцистичне наукове фотоілюстративне історичне видання / Автор-упорядник Віктор Жадько. -- К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. -- 1104 с.; іл.

Інтернет - ресурс

http://www.ebk.net.ua/Book/BookPravothnavstvo/Glava7/R2G7p9.htm

http://chigirinzapovidnyk.org.ua/

http://sofiyivka.org.ua/ua/science.htm

http://zoocity.ck.ua/pro-zoopark/pro-cherkaskii-zoopark/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення та сутність природно-заповідного фонду. Юридичні джерела, механізми, принципи і особливості фінансування заходів по охороні природно-заповідного фонду України. Склад і повноваження служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

    реферат [17,9 K], добавлен 24.01.2010

  • Території природно-заповідного фонду: природні заповідники, заказники, біосферні заповідники, пам’ятники природи. Основні завдання природних заповідників. Аналіз природного заповіднику "Єланецький степ". Результати створення природно-заповідного фонду.

    реферат [42,9 K], добавлен 01.02.2012

  • Фізико-географічні умови Хмельницької області. Наявність об’єктів природно-заповідного фонду. Оцінка впливів діяльності друкарні на навколишнє природне та техногенне середовище. Рослинний, тваринний світ та об’єкти природно-заповідного фонду України.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 29.11.2013

  • Формування екологічних ціннісних орієнтацій і стосунків з навколишнім природним середовищем, розуміння екологічних проблем. Характеристика головних об'єктів природно-заповідного фонду, їх важлива екологічне, освітнє, виховне, природно-охоронне значення.

    реферат [49,3 K], добавлен 01.04.2010

  • Природно-географічна характеристика Корюківського району Чернігівської області. Характеристика окремих категорій природно-заповідних об`єктів. Особливості охоплення охороною біорізноманіття на територіях природно-заповідного фонду Корюківського району.

    реферат [785,4 K], добавлен 21.09.2010

  • Високий рівень господарського освоєння території, фрагментарність та нерівномірний розподіл об’єктів природно-заповідного фонду територією Запорізької області як причина нераціональної взаємодії об’єктів екомережі. Індекс інсуляризованості по районах.

    статья [1,8 M], добавлен 21.09.2017

  • Визначення природних чинників формування ландшафтів місцевості. Геологічна характеристика Лохвіцького району Полтавської області. Опис ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов формування ландшафту. Географічне районування природно-заповідного фонду.

    курсовая работа [5,6 M], добавлен 19.10.2014

  • Стан та напрямки природоохоронної діяльності в межах територій природно-заповідного фонду України. Особливості організаційно-правової охорони природи. Сучасний стан проблем охорони природи, програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності.

    курсовая работа [298,8 K], добавлен 25.09.2010

  • Вивчення предмету природно-заповідної справи - резервування, проектування та функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх мережі й екологічної мережі. Стан проектування екомережі Донецької області. Головні відомості про біоту.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 20.03.2011

  • Поняття про заповідну справу та природно-заповідний фонд України як пріоритет сучасної природоохоронної політики держави. Національна екомережа, класифікація природно-заповідних територій. Червоні книги в системі охорони біологічного різноманіття.

    реферат [31,9 K], добавлен 12.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.