Екологічна експертиза діяльності друкарні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

З курсу «Законодавство України в галузі природокористування та екологічна експертиза»

Зміст

1. Фізико-географічні особливості району розміщення об'єкта проектування.

1.1 Фізико-географічні умови Хмельницької області.

1.2 Рельєф місцевості .

1.3 Водне середовище .

1.4 Транспортна система.

1.5. Наявність об'єктів природно-заповідного фонду.

2. Загальна характеристика об'єкта проектування.

2.1 Загальна характеристика планової діяльності та її альтернативи.

2.2 Характеристика продукції та сировинних матеріалів.

2.3 Опис технологічного процесу планової діяльності.

3. Оцінка впливів діяльності на навколишнє природне середовище.

3.1 Клімат і мікроклімат.

3.2 Повітряне середовище.

3.3 Геологічне середовище.

3.4 Водне середовище.

3.5 Грунти.

3.6 Рослинний, тваринний світ та об'єкти природно-заповідного фонду України.

4.Оцінка впливів діяльності на навколишнє соціальне середовище.

5. Оцінка впливів діяльності на навколишнє техногенне середовище.

6. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки.

Заява про екологічні наслідки.

Список використаних джерел інформації.

1. Фізико-географічні особливості району розміщення об'єкта проектування

1.1 Фізико-географічні умови Хмельницької області

Населення - 1319691( на 1.02.2012 ), Площа - 20629 км2,Густота населення - 64,2 осіб/ км2.Обласний центр - Хмельницький,Райони - 20,Міста :Обласного значення - 6,Районного значення - 7,Смт.- 24Села - 1410,Селища - 5.

За площею території - 3.4% від площі країни. Протяжність області з півночі на південь - 220 км, із заходу на схід - 120 км. Хмельницка область межує з Тернопільською, Рівненською, Житомирською, Вінницькою і Чернівецькою областями. За площею території Хмельницька область належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Центром регіону є м.Хмельницький.[2]

Протяжність області з півночі на південь - 220 км, із заходу на схід - 120 км. Географічний центр області майже співпадає з місцерозташуванням м.Хмельницького, що є дуже вигідним чинником соціально-економічного розвитку території.

У Хмельницькій області станом на 1.02.2012р. налічується 13 міських, 24 селищних і 550 сільських рад; останні об'єднували 1410 сільських поселень. 5 міст (Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Славута, Нетішин) мають обласне підпорядкування, решта міст - районне.[1]

1.2 Рельєф місцевості

Більшу центральну частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270--370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра. На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі -- Поліська низовина (висоти 200--250 м).Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області -- гора Велика Бугаїха (409 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська). Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану каньйоноподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою.[2]

1.3 Водне середовище

Територією області течуть 120 річок завдовжки понад 10 км кожна. Найбільшими є Дністер (довжина в межах області 160 км) із притоками Збруч,Смотрич, Ушиця; Південний Буг (довжина в межах області 120 км) із притоками Бужок, Вовк, Іква; річки Дніпровського басейну -- Горинь, Случ,Хомора. Озер мало. Зустрічаються переважно в басейні Горині, а також Голубі озера, що утворилися на мiсцi вiдпрацьованих торфових кар'єрiв.Найбільше водосховище -- Дністровське. Споруджено 1858 ставків і водосховищ, головним чином у басейнах Горині та Південного Бугу, зокрема Щедрівське (1258 га), Новоставське (1168 га), Кузьминське (765 га).[2]По території області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки -- Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич, Хомора. Область має 60 водосховищ з обсягом води 153 млн.куб.м, 1799 ставків. Найбільші водосховища -- Дністровське та Щедрівське на Південному Бузі. По запасах водних ресурсів регіон займає 6 місце в країні.

1.4 Транспортна система

природний заповідний друкарня техногенний

Хмельницька область має добре розвинуту транспортну мережу. Важливе значення має її положення на транспортних шляхах, що зв'язують основні промислові райони України ( Харківський, Придніпров'я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Східної Європи. З півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які надають вихід Білорусь і країни Балтії, Молдову та країни Південно-Східної Європи.

Головне місце у перевезенні вантажів і пасажирів як у межах області, так і в зв'язках з іншими регіонами країни, займає залізничний транспорт. Область розташована в зоні діяльності Південно-Західної залізниці, на її території функціонує 40 залізничних станцій. Найбільшими залізничними вузлами в області є станції Шепетівка і Гречани, яка знаходиться у Хмельницькому.

Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Москвою,Прагою,Братиславою,Варшавою,Будапештом,Белградом. Транспортне сполучення в майбутньому стане ще кращим: планується будівництво високошвидкісної автомобільної магістралі «Західна Європа-Київ», яка пролягатиме по території Хмельниччини.

У Хмельницькому розташований аеропорт, що відповідає вимогам статусу міжнародного. [14]

1.5 Наявність природно-заповідного фонду

На території області розташовано 492 об'єкти природно-заповідного фонду (14,8 % від площі області), які включають в себе:

Національний природний парк “Подільські Товтри”

Регіональний ландшафтний парк “Мальованка”;

- заказники - 156 об'єктів;

- пам'ятки природи - 274 об'єкти.;

- парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва - 35 об'єктів;

- ботанічний сад загальнодержавного значення;

- дендропарки - 3 об'єкти;

- заповідні урочища - 20 об'єктів.[2]

2. Загальна характеристика об'єкта проектування

2.1 Загальна характеристика планової діяльності та її альтернативи

Важливою галуззю вдосконалення друкарського процесу є застосування систем дистанційного налагодження вузлів друкарської машини, систем саморегулювання.

Безперечно, що клас, рівень автоматизації друкарського устаткування прямопропорційно пов'язаний з його вартістю. Від дешевого устаткування важко вимагати високу продуктивність, довговічність та якість продукції [13]

Основні напрямки розвитку сучасних друкарських машин і їхніх додаткових елементів:

- поява різноманітних засобів автоматизації для прискорення переналагодження з тиражу на тираж;

- спрощення засобів керування друкарською машиною;

- скорочення витрат матеріалів;

- збільшення швидкості друку;

- розвиток засобів керурання й автоматизації виробництва .

Друкарські машини обладнані центральним пультом керування. Завдяки системам, розроблених на основі комп'ютерних технологій, наприклад, таким, як системи керування і регулювання подачі фарби Roland RCI і Roland CCI.

На даний момент є досить багато друкарень, які знаходяться на високому рівні розвитку і конкурентно спроможності серед інших друкарень, які знаходяться у Хмельницькій області .[4]

2.2 Опис технологічного процесу планової діяльності

Існують такі види друку :

Офсетний друк. Офсетний друк є найбільш розповсюдженим при виробництві поліграфічної продукції. Технологія офсетного друку дозволяє здійснити якісний повноколірний друк великих тиражів. Якісні вхідні матеріали та високий рівень автоматизації дозволяють виконати навіть найскладніші поліграфічні роботи за короткі терміни, зберігаючи при цьому високий рівень якості продукції.[13]

Переваги офсетного друку: Найвища якість відтворення оригіналу.У порівнянні з усіма іншими видами друку офсетний відрізняється високою якістю та яскравістю. При друці можуть бути використані основні кольори (CMYK) та додаткова палітра кольорів (Pantone), а також різні види оздоблення.[9]

Глибокий друк. У глибокому друці друкуючі елементи форми поглиблені. Чим глибші друкуючі елементи, тим більше фарби переходить із форми на папір при одержанні відбитка. Для видалення фарби з поверхні форми (пробільних елементів) використається спеціальний ніж (ракель). Глибокий друк добре передає півтони й звичайно застосовується для фотоальбомів, портретів і т.д. Переваги глибокого друку : Якість друку залишається незмінним протягом усього тиражу.

Флексодрук. Флексодрук - один з найпопулярніших і затребуваних способів нанесення зображень, логотипів і написів на поліетиленову плівку. За допомогою застосування послуги флексодруку, пакувальний матеріал набуває більш презентабельного та привабливого зовнішнього вигляду.

Основними перевагами флексодруку є:

- Високий рівень продуктивності

- Простота технологій

- Відмінна якість відбитків на самих різних матеріалах

- Невисокі витрати

- У порівнянні з офсетним друком, невисока енергоємність обладнання

- Низький рівень відходів

- Екологічність застосовуваної сировини і матеріалів[5]

Розгляд альтернативних варіантів друку

Офсет - це найвідоміший і широко поширений на сьогоднішній день вид друку. Офсетний спосіб друку оптимальний для тиражів середніх і великих об'ємів. Застосовується підприємством для друку повнокольорової малоформатної, листової і рулонної продукції, багатосторінкових ілюстрованих видань.[13] В порівнянні зі всіма іншими видами друку офсет відрізняється чудовою чіткістю і яскравістю. Офсетний спосіб друку розширює поліграфічні можливості виконання: якісна передача всіх нюансів і півтонів, друк металізованими фарбами . [7]

Огляд технології друку

Різноманітність задруковуваних матеріалів та їх властивостей вимагає застосування різних технологій друкування. Усі технології включають в себе ступені процесу - додрукарські процеси, друк та обробка, які, залежно від способу друку, розрізняються за своєю технологією. Під друком у широкому сенсі розуміється розмноження оригіналів з текстом і зображенням у будь-яких кількостях шляхом переносу друкарської фарби або забарвлюючих субстанцій з друкарської форми на задруковуваний матеріал.[8] У вужчому сенсі термін «друкування» означає процес машинного пробного друку або друкування тиражу, тобто перенесення фарби на задруковуваний матеріал у друкарській машині. За механізмом переносу фарби розрізняються контактні і безконтактні технології друку. У так званих звичайних друкарських машинах друкарська фарба як носій інформації переноситься за допомогою тиску . На противагу до цього у цифрових друкарських машинах для переносу фарби використовуються фізичні безконтактні принципи .[12]

Задруковуваний матеріал залежно від способу друку і типу машини може бути у вигляді листів, полотна або предметів. Форма задруковуваного матеріалу (аркуші або стрічка) у значній мірі визначає конструкцію друкарської машини стосовно агрегатів подачі. У той самий час як в рулонній друкарській машині завдяки неперервній подачі стрічки задруковуваного матеріалу може бути досягнута висока швидкість, в аркушевих друкарських машинах потужність машини дуже залежить від механіки агрегатів подачі аркушів.[10]

Залежно від в'язкості і властивостей висихання друкарської фарби фарбові апарати або системи накочування фарби в друкарських машинах мають різну конструкцію. Розрізняють фарбові апарати для в'язких фарб і фарбові апарати для рідкої фарби (подача друкарської фарби низької в'язкості).

Висихання перенесеного на задруковуваний матеріал шару друкарської фарби досягається фізичним шляхом (всмоктування, випаровування) або хімічним шляхом (полімеризація). Використання спеціальних сушильних установок, сконструйованих як сушки гарячим повітрям, інфрачервоним, ультрафіолетовим, а також електронним випромінюванням, залежить від властивостей друкарської фарби і задруковуваного матеріалу, а також швидкості машини.[11] Принцип дії офсетного друку грунтується, як і літографічний друк, на розділенні друкуючих і недрукуючих ділянок друкарської форми шляхом хімічної підготовки поверхні, тобто утворення сприймаючих фарбу та відштовхуючих фарбу поверхонь на друкарській формі. Крім того, пробільні ділянки стають здатними всмоктувати воду, щоб шляхом зволожувального розчину покращити нанесення фарби на друкуючі елементи.[8]

Зволожувальним розчином в офсетному друці є вода з домішками спеціальних хімікатів для стабілізації показників речовини: показника рН (біля 4,8-5,3), жорсткості (біля 8-10 градусів dH) і поверхневого натягу (біля 30-40 мН/м). Додавання активних речовин значно зменшує поверхневий натяг води, що призводить до покращення зволоження друкарської форми (більш рівномірний і тонкий шар), а також до стабільнішої емульсії з фарби і зволожувального розчину на друкарській формі. Строгіше законодавство стосовно відпрацьованого повітря за останні роки призвело до зниження концентрації спирту в офсетних машинах з 10-15 % до 5-10 %. Як наслідок виникли технологічні проблеми, яким намагаються протистояти за допомогою так званих замінників спирту або конструктивних змін зволожувальних валиків. Альтернативу за допомогою спеціальних друкарських форм пропонує офсетний друк без зволоження. Відсутність зволожувального апарату може призвести до термічних проблем (нагрівання формного циліндру при друкуванні тиражу), оскільки немає зволожувального розчину, який служить як охолоджувальне середовище. [18]

Проте є і переваги даного способу: забезпечується чіткість передавання растрових елементів, скорочується процес налагоджування і приведення, спрощується весь друкарський процес, значно зменшуються відходи паперу. Спосіб друкування без зволоження («сухий офсет») був запропонований у 1969 році в Англії, але свій розвиток і практичне застосування отримав в США. В основу цього способу закладено використання принципово нової друкарської форми, яка виготовляється з алюмінієвої пластини, яка має на своїй поверхні діазокопіювальний шар і покриття із силіконового каучуку. При копіюванні через негатив діазошар на ділянках друкувальних елементів, які були під дією світла, руйнується і при проявленні за допомогою органічного розчинника вилучається одночасно із силіконовим покриттям на цих ділянках. Таким чином, отримується готова до друкування форма, на якій друкувальні елементи є металевим алюмінієм, який має невисокий критичний поверхневий натяг, і тому вони добре сприймають друкарську фарбу. [15] У покритих силіконом прогалинних ділянках форми критичний поверхневий натяг значно менший за поверхневий натяг фарби, а тому їх змочування фарбою не здійснюється. Незважаючи на відносно «молодий» вік цього процесу, він з кожним роком знаходить все ширше використання. Згідно із запевненнями фірми К.П.КОСМО (Японія), рулонний офсетний друк без зволоження забезпечує вищу якість друкування відбитків, ніж традиційний аркушевий офсетний друк. Перспективи офсетного друку без зволоження залежать від якості формних пластин, друкарських фарб і декельних офсетних пластин. Для підвищення ефективності друкування необхідно розробити друкарські фарби, які не змінюють своєї в'язкості з підвищенням температури в процесі друкування. [13]

Якість офсетного друку незаперечно висока і постійно покращується завдяки використанню нових технологій в додрукарських процесах. Офсетні відбитки відрізняються рівномірним зафарбовуванням друкарських елементів з чіткими контурами. [12]

Офсетні формні пластини.

Для виготовлення форм офсетного плоского друку використовується алюміній, магнієвий сплав алюмінію, вуглецева та неіржавіюча сталь. Із механічних властивостей металів, найбільш відповідальних за експлуатаційну надійність у процесі друкування, можна виділити міцність, пластичність, опір утомлюваності та зносостійкість.[15] Міцність металу характеризується максимальним умовним напруженням, яке витримує метал при розтягу до руйнування; пластичність визначається як відносне видовження при розтягу. Опір утомлюваності характеризується максимальним напруженням, яке витримує матеріал, не руйнуючись при повторно-змінних навантаженнях. Зносостійкість металу може оцінюватися за об'ємом зішліфованого металу з урахуванням умов витирання. Крім названих металів, при виготовленні офсетних форм використовуються мідь, нікель і хром у вигляді електролітичних осадів завтовшки 1-8 мкм. [8]

На вітчизняних поліграфічних підприємствах до появи попередньо сенсибілізованих пластин використовувалися шість різних варіантів конструкцій металевих форм. На основу (вуглецеву сталь, алюміній) наносили гальванопокриття: спочатку нікелю (4 мкм), потім міді (10 мкм), хрому (1 мкм) або нікелю (4 мкм). Здобуті поліметалеві пластини служили основою при виготовленні біметалевих друкарських форм способом хімічного або електрохімічного (анодного) травлення верхнього покриття на друкуючих елементах до шару міді. Таким чином, за конструкцією поліметалевих пластин, які застосовувалися для нанесення копіювального шару, до останнього часу існували такі варіанти їх виготовлення:

1) вуглецева сталь - (нікель) - мідь - хром;

2) вуглецева сталь - (нікель) - мідь - нікель;

3) алюміній - (нікель) - мідь - хром;

4) алюміній - (нікель) - мідь - нікель;

5) алюміній - (нікель) - мідь;

6) неіржавіюча сталь - (нікель) - мідь.

У дужках зазначено гальванічне покриття нікелю, яке називається підшаром і наноситься для поліпшення зчеплення міді з вуглецевою сталлю та алюмінієм. Крім підшару нікелю, на поверхню алюмінію наноситься ще один підшар - хімічно осадженого цинку, який сприяє міцному його зчепленню з наступним гальванічним покриттям.[17]

Процес виробництва цього типу пластин був досить складним. Нарощування гальванічним способом на сталеву основу шарів міді та хрому, які в процесі виготовлення форм ставали відповідно друкуючими і пробільними елементами, необхідно було контролювати особливо ретельно. Будь-яка похибка могла призвести до явного браку, який міг визначитися лише на стадії виготовлення форм або навіть друкування. Неякісне декапіювання сталевої основи могло призвести до відшарування від неї робочих шарів хрому та міді. Порушення в рецептурі електролітів або режимів подачі електричного струму могли призвести до такого дефекту, як м'який або пористий хром, що в подальшому впливало на стійкість пробільних елементів друкарської форми. Склад і рівномірність нанесення світлочутливого шару також невпинно слід контролювати.

Процеси виготовлення форм на цих пластинах були не менш складними. Задублювання та травлення потребували точного співвідношення робочих розчинів і підтримання постійних концентрацій основних речовин, щоденного коригування.[14]

Проте всі ці складнощі та незручності, значна матеріало- та енергомісткість були виправдані лише однією обставиною. Тиражостійкість форм, виготовлених на біметалевих пластинах, перевищувала 1 млн. відбитків. Тиражі тодішніх центральних газет і журналів, книг і брошур непорівнянні з теперішніми. [16]

Проте навіть у ті роки друкарні оперативної поліграфії, оснащені малоформатними офсетними друкарськими машинами, мали достатній досвід у роботі на монометалі. Лиственицький монометал важко назвати монометалом у сучасному розумінні цього терміну. Чеський «Rominal» вважався панацеєю від усіх бід. Технологічні інструкції про процеси офсетного друку донині базуються на процесах виготовлення форм на цих пластинах, хоча якісний високолініатурний кольоровий друк під час роботи з ними недоступний. [18]

В Україні досі немає свого виробництва попередньо сенсибілізованих офсетних пластин, але ведуться роботи щодо його створення. У зв'язку з цим поліграфічні підприємства можуть скористатися пропозиціями різних фірм-виробників попередньо сенсибілізованих пластин, асортимент яких на світовому ринку постійно збільшується. Понад 50 фірм світу виготовляють сьогодні попередньо сенсибілізовані пластини негативного та позитивного копіювання, моно- та поліметалеві завтовшки 0,1…0,5 мм, форматом від 370 х 450 до 1420 х 1680 мм для друкування малих, середніх і великих тиражів на паперовій, плівковій та металевій основах.

Сьогодні на ринку України активно працюють такі виробники пластин, як «Agfa», «Polychrome», «Du Pont», «Lastra», «Pluri Metal», «Horsell» тощо.[10] Усі вони працюють через вузьке коло дилерів та дистриб'юторів, які здійснюють поставки від фірм-виробників на різних умовах.

2.3 Опис технологічного процесу планованої діяльності

У сучасну друкарню газета може переслати смуги по Інтернету.

Перший етап - Співробітники фотонабору, друку газети, перевіряють наявність на всіх смугах числа, дати і чи не помінявся потрібний шрифт.

Другий етап виробництва газети в друкарні - монтаж. Смуги, виведені на фотоплівці, кріплять на спеціальний матеріал - астралон. Потім на обладнанні копіюється зображення з астралона на тонкі металеві пластини - форму. Друк відбувається із спеціально підготовлених офсетних форм, котрі почергово розміщуються в друкарській машині. Друкуючим елементом форми є хімічно оброблені ділянки поверхні пластин. На форму накатується офсетна фарба, котра через головний офсетний циліндр переносится на матеріал (папір). Для кожного із основних складових кольрів використовують окрему форму (за звичай їх чотири), відповідно, кожний колір друкується на окремій секції машини та називається "прогон". На металевих аркушах проявляється зображення, воно проходить водну обробку. А потім форми відправляються в друкований цех.[21] У друкованому цеху зображення з аркушів переноситься на папір, друк, обрізка, скріплення, розфасовка.

Третій етап. За допомогою спеціального підйомника газети летять вгору. На газетах можна помітити розрізи з боків з зовнішнього боку - це сліди від машинних штифтів, які тримають папір для друку. Також машини самі проводять підрахунок примірників, людям залишається лише перевірити газету на наявність браку. Номери складаються в пачки і надходять на склад, де чекають господаря до ранку.

У загальній складності друкарська робота над одним номером газети становить не більше двох годин. Рано вранці газету забирає замовник і розвозить по торгових точках або поштовим відділенням.

3.Оцінка впливів діяльності на навколишнє природне середовище

3.1 Клімат та мікроклімат

Друкарня не буде несприятливо впливати на клімат.

А мікроклімат у цехах офсетного друку рекомендується такий: відносна вологість - 55-60% при температурі повітря в холодний період 20 С, а в теплий період року допускається підвищення температури до 25 С. Для поліпшення комфорту в робочих приміщеннях рекомендується підтримувати вологість на рівні 55 %. При такому значенні практично не утворюються електростатичні заряди, а число захворювань серед персоналу значно знизиться.[14]

3.2 Повітряне середовище

Швидкість руху повітря та відносна вологість повітря у виробничих приміщеннях друкарні не відповідає вимогам , так як фактичні величини перевищують оптимальні величини відносної вологості повітря та швидкості руху повітря, але не перевищують допустимі величини цих параметрів. Забрудненість повітря у виробничій зоні характеризується кількістю у ньому домішок парів, пилу. Для кожного виду домішок санітарними нормами встановлено гранично допустимі концентрації.

На працівників у процесі виробництва впливають наступні шкідливі речовини: пари складових робочих розчинів - етиловий спирт, єдиний луг , пари складових зволожуючих розчинів, пари складових фарб. Друковані фарби для офсетного друку не містять летких органічних сполук, оскільки використовувані як розчинники масла не випаровуються при кімнатній температурі.[7]

Кондиціонування і вентиляція друкарні.

Кондиціонування приміщень друкарні викликане необхідністю створення оптимальних технологічних умов для отримання якісного друку.Будь-яке відхилення відносної вологості повітря від необхідних значень неминуче впливає на виробничий процес і приводить до наступних наслідків:

-змінюються лінійні розміри паперу, що у свою чергу спричиняє за собою скручування, хвилястість, утворення складок, труднощі при поєднанні фарб;

- змінюється швидкість сушки фарб;

- при низькій вологості частішають обриви паперу., сортування і укладання друкарських листів;

Кондиціонування друкарні є найбільш раціональним методом боротьби з технологічними проблемами. У окремих приміщеннях друкарень слід підтримувати різну величину відносної вологості повітря.В цеху виготовлення і підготовки форм відносна вологість і температура повітря повинні складати відповідно 50-55% і 18-22 С, при обрізанні відносна вологість повітря повинна бути 60-70 %.У цехах офсетного друку рекомендується відносна вологість - 55-60% при температурі повітря в холодний період 20 С, а в теплий період року допускається підвищення температури до 25 С.

Саме для дотримання вимог конденціонування рекомендуються « Касетні» кондиціонери.[10] Потужність охолодження та обігріву, як правило, розрахована на 50-200 м кВ . і становить від 5 до 14 кВт .

Завдання вентиляції приміщень друкарні зводиться до підтримки рівня ГДК шкідливих речовин, створення необхідних санітарних умов роботи персоналу. Повітрообмін в приміщеннях друкарні визначається за розрахунком на видалення шкідливих речовин. Для зменшення великих кратностей необхідно якісно спроектувати схеми повітряного розподілення, застосовувати припливно-витяжні локалізуючі пристрої.

Таблиця 1

Аналіз стану забрудненості повітря у виробничих приміщеннях друкарні.[21]

Дільниця	Назва шкідливої речовини	Фактична концентрація мг/м3	ГДК, мг/м3
Дільниця підготовки до друку	Фосфорний ангідрид Етиловий спирт, луг	0,6 20,0 0,36	1,0 1000 0,5
Друкарська дільниця	Паперовий пил	3,0	6,0
Палітурна дільниця	Паперовий пил	2,00	6,0

Таблиця 2

Характеристика персоналу та шкідливі виробничі фактори.[16]

Професія	Шкідливий виробничий фактор	Кількість працюючих	Із них жінок
1.Оператор комп'ютерного набору	Напруження зорового аналізатора	3	2
2. Коректор	Напруження зорового аналізатора	1	1
3.Фотомонта- Жист	Напруження зорового аналізатора, уайспирит, розчин ортофосфорної кислоти	2	2
4. Друкар	Шум, вібрація, офсетна фарба.	6	2
5. Палітурник	Паперовий пил	11	4
Всього		23	11

Заходи по зменшенню шуму і вібрації

Виробничий шум негативно впливає на продуктивність праці та здоров'я працівника. Так, при тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражається центральна нервова та серцево-судинна системи також органи травлення, впливає на психіку і т.п. У виробничих приміщеннях шум створює обладнання, яке експлуатується, та система вентиляції.[18]

Таблиця 3

Аналіз рівнів шуму у виробничих приміщеннях [18]

Дільниця	Допустимий рівень виробничого шуму	Фактичний рівень виробничого шуму, дБА
Підготовки до друку	60	55
Друкарська	80	85
Палітурна	80	83

Проаналізувавши стан та умови праці друкарні рекомендуються наступні заходи :

- провести навчання з питань охорони праці та атестацію з усіма працівниками друкарні;

- провести атестацію окремих робочих місць;

- створити оптимальні мікрокліматичні умови у виробничих приміщеннях, у яких вони не відповідають санітарно - гігієнічним нормам:

- освітленість приміщень має бути відповідною до норм;

- знизити рівень шуму до допустимого.[18]

3.3 Геологічне середовище

Ділянка, де розташовуватиметься друкарня, знаходиться на роздоріжжі вулиць Сковороди і Камянецької на межах міста Хмельницького.



3.4 Водне середовище

Так, як друкарні не потребується значна кількість води - 5м3/добу, то вода буде постачатися з місцевого водопроводу.

Стічна вода буде утворюватись на стадії промивки друкарських форм. ЇЇ очищення буде проводитись за допомогою адсорбційного фільтра

Характеристика фільтра :

- Продуктивність - 1.5 л/хв.; Ступінь очистки - 95%.;

- Термін використання - 2 роки;

- Термін експлуатації вугільного елемента - 6-8 місяців.

Оскільки друкарня планує використовувати в технологічному процесі фарби,які містять іони важких металів . Тоді очищена вода після очистки адсорбційним фільтром буде скидатися в місцеву каналізацію (Згідно укладеного договору з міським комунальним підприємством.)[15]

3.5 Грунти

Під час здійснення виробничого процесу друкарні є незначний вплив на грунт.

3.6 Рослинний та тваринній світ

Об'єкти природо-заповідного фонду України

Під час здійснення виробничого процесу друкарні негативного впливу на рослинний і тваринний світ не буде.

4. Оцінка впливів діяльності на навколишнє соціальне середовище

Характеристика населення міста

Кількість чоловіків, тис. осіб - 621,2; кількість жінок, тис. осіб - 725,9;

кількість працездатного населення, тис. осіб - 783,2; кількість непрацездатного населення, тис. осіб - 563,9; кількість народжених, тис. осіб - 14,8; кількість померлих, тис. осіб - 22,9 ; кількість померлих від нещасних випадків, тис. осіб - 1,6.

В 2010 році зареєстровано таку структуру поширення захворювань дорослого населення :

1. Хвороби системи кровообігу - 38,7%;

2. Хвороби органів травлення - 10,88%;

3. Хвороби органів дихання - 9,92%;

4. Хвороби ендокринної системи - 5,8%;

5. Хвороби кістково- м'язевої системи - 5,56%.

Оскільки друкарня є ще одним об'єктом утворення робочих місць, то відповідно відкриття такого джерела роботи є схвальним і прийнятним для населення міста. Планована кількість робочих мість на друкарні складатиме 23 особи.

5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє техногенне серодовище

Негативного впливу на навколишнє техногенне середовище чинити не буде.

6. Комплесні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

Поводження із виробничими і побутовими твердими відходами.

Тверде побутове сміття буде утворюватися щодоби в кількості 7кг/добу, яке буде зберігатися в спеціальному контейнері і вивозитись згідно укладеного договору з міським комунальним підприємством.

Відпрацьовані лампи освітлення (у кількості 25шт/рік.) будуть продаватись на спеціалізовані підприємства «D.M.V».Konsalting на переробку - згідно укладеного договору.

Тверді відходи виробництва

- Ємності із залишками фарб - 70 шт/рік ;(4 клас небезпеки)

- Забруднені адсорбційні фільтра ,1шт/2роки;(3 клас небезпеки)

Макулатура( 4 клас небезпеки ) паперові відходи, що утворюються при різанні реалізовуватиметься як вторинна сировина і продаватимуться на ВАТ “Картонно-паперовий комбінат” (Хмельницька обл.) - 2,2 т/рік

Друкарські пластини (2 клас небезпеки )1 млн.відбитків і більше здаватимуться на металобрухт хмельницькому ТзОВ “Меткомплект”

Заява про екологічні наслідки

Метою планової діяльності випуску газети сухим офсетним методом Друкарня буде розташоване в м.Хмельницького.Друкарня відноситься до 5 класу небезпеки, розмір СЗЗ = 50м. [20]

На друкарні буде працювати - 23осіб; Кількість змін - 1;Тривалість робочої зміни - 8 год.;

Друкарня не буде несприятливо впливати на мікроклімат.

Викиди в атмосферне повітря не будуть здійснюватися. Друковані фарби для офсетного друку не містять летких органічних сполук і не випаровуються при кімнатній темпера турі.

Водоспоживання буде здійснюватися з місцевого водопроводу становитиме 5 м3/добу. Джерелами забруднення водного середовища буде стічна вода, яка очищатиметься адсорбційним фільтром продуктивність - 1.5 л/хв.; Ступінь очистки - 95%.; Вода після очистки адсорбційним фільтром буде скидатися в місцеву каналізацію, згідно укладеного договору з міським комунальним підприємством.[15] Макулатура, паперові відходи, що утворюються при різанні реалізовуватиметься як вторинна сировина і продаватимуться на ВАТ “Картонно-паперовий комбінат” (Хмельницька обл.) - 2,2 т/рік. Друкарські пластини після 1 млн.відбитків здаватимуться на металобрухт хмельницькому ТзОВ “Меткомплект”

Відпрацьовані лампи освітлення (у кількості 25шт/рік.) будуть продаватись на спеціалізовані підприємства «D.M.V».Konsalting на переробку згідно укладеного договору.

Тверде побутове сміття буде утворюватися щодоби в кількості 7кг/добу, яке буде зберігатися в спеціальному контейнері і вивозитись щодоби згідно укладеного договору з міським комунальним підприємством.

Громадськість поінформована в ЗМІ Хмельниччини

Замовник забов'язується експлуатувати друкарню згідно з проектними рішеннями.

Список використаних джерел

1.О. В., Заставецький Б. І., Дітчук І. Л. Географія Хмельницької області. -- Тернопіль, 1995

2.Природа Хмельницької області / За ред. К. І. Геренчука. -- Львів: Вища школа, 1980. -- 152 с.

3 . Раскін О.М., Ромейко І.В. та ін Технологія друкованих процесів. Підручник. М.: Книга, 1989, 432 с.

4. Стефанов С.І. Путівник у світі поліграфії. М.: Унісерв, 1998, 320 с.

5. Ніканчікова Є.А., Попова О.П. Технологія поліграфічного виробництва. Частина 1. Виготовлення друкованих форм. М.: Книга, 1978, 368 с.

6. Ніканчікова Є.А., Попова О.П. Технологія поліграфічного виробництва. Частина 2. Друковані процеси. М.: Книга, 1980, 288 с.

7. Самарін Ю.М.. Сапошніков А.П., Синяк М.А. Друковані системи фірми Heidelberg. Переддрукове обладнання. М.: Видавництво МГУП, 2000, 200 с.

8. Вдовін В., Цвєтков Л. Зміст форм. Формні процеси: техніка та технологія. Журн. «Курсив», 2000. № 4 (24). С.____.

9. Друковані форми. Лабораторний практикум. Частина 1. / Под ред. Полянського М.М. М.: Видавництво МГАП «Світ книги», 1997, 64 с.

10. Такчук Ю.М. Обладнання до друкарських процесів. Конспект лекцій. М.: Видавництво МГУП, 1999, 108 с.

11. Леонардо-Сайс В. Майбутнє - за вітчизняним виробником. Журн. «Поліграфія», 2000. № 28. С. 44 - 46.

12. Процеси офсетного друку. Технологічні інструкції. М.: «Книга», 1982, 472 с.

13. Видавничо-поліграфічне обладнання та витратні матеріали. Компанія

14. Інформаційний сайт: http://www.terem.ru.

15. Сучасні друковані технології. Компанія Варіант. Інформаційний сайт: http://www. variant.ru.

16. Холланд К. Зірковий час цифрового офсету. Журн. «Publish», 2000. № 67

17. Кисельов А.П. Основні поняття і терміни газетного оформлення. - М., 1988.

18. http://ua-referat.com Теплове шумове та інші види забруднень атмосфери.

19.Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств,будинків і споруд. ДБН А.2.2-1-2003.

20. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць.Видання офіційне ДСП - 201- 97 від 9 липня 1997 року №201.

21. Поліграфічне обладнання, видавничі системи AMOS. Інформаційний сайт: http://www.amos.ru.

Специфікація

I. Офісні приміщення.

1.) Бухгалтерія.

2.) Редакторське приміщення.

3.) Комплекс побутових приміщень

II. Друкарський цех.

4.) Кімната управління.

5.) Друкарський цех.

III. Складські приміщення.

6.) Охоронний пункт.

7.) Газетний склад.

8.) Журнальний склад.

9.) Склад малотиражного друку.

Размещено на Allbest.ru