Проблема відведення поверхневих стічних вод з території м. Суми

При будівництві водостоків у цей час застосовують збірний залізобетон.

Дощоприймачі

Дощові води, що стікають із поверхні, надходять у закриту водостічну мережу через дощоприймачи.

Дощоприймач має лоток з решіткою, яка знімається, перепадну частину, виложену з бетонних кілець, і днище. З дощоприймача дощова вода надходить у закритий водостік по сполучній гілці діаметром 300мм, що закладається в нижній частині дощоприймача. Прийомні решітки звичайно роблять прямокутними або круглими й установлюють у проїзній частині на 2-3см нижче поверхні лотка, довгою стороною уздовж лотка.

Глибина залягання основи дощоприймача повинна бути, як правило, не менш 0,8м. Відстань між дощоприймачами залежить від нахилу вулиці, висоти бардюрного каменю, площі стоку кварталів і характеру забудови. При ширині вулиці до 30м відстань між дощоприймачами можна призначати залежно від нахилу території:



Нахил	<0,004	0,004--0,006	0,006--0,01	>0,01
Відстань між дощоприймачами, м . . , .	50	60	70	80

Якщо у вуличні лотки надходить вода із внутрішньої частини кварталу, відстань між дощоприймачами визначають розрахунком.

Скидання дощових вод у водойму здійснюють через випуски.

В м.Суми зливова каналізація проходить по наступним вулицям, які представлені в Таблиці 2.1

Таблиця 2.1- Перелік вулиць м.Суми, по яким проходить зливова каналізація (станом на 2008 рік)

Назва вулиць	Довжина каналізації, м.	Кількість колодязів та зливоприймальників, шт.
	Усього	утому колек- торів	числі: відво- дів	Усього	У тому числі: Зливоприйомників, оглядових колодязів
Зарічний район
1 Вул. Аерофлотська	690	520	170	25	22	3
2 Вул. Кірова	491	491	-	11	3	8
3 Вул. Петропавлівська	107	97	10	4	2	2
4 Вул. Паркова	442	402	40	14	6	8
5 Вул. Першотравнева	17	-	17	1	1	-
6 Театральна площа	695	645	50	19	11	8
7 Вул. Гагаріна	105	75	30	7	5	2
8 Вул. Фрунзе	198	195	3	4	1	3
9 Вул. Героїв Сталінграду	2044	1897	147	52	25	27
10 Вул. Набережна р. Стрілки	195	-	195	6	6	-
11 Вул. Набережна р. Сумки	510	415	95	13	8	5
12 Вул. Харківська	5728	4640	1088	153	88	65
13 Вул. Прокоф'єва	1137	955	182	22	16	6
14 Вул. Зеленко	562	537	25	13	7	6
15 Вул. СКД	582	512	70	18	11	7
16 Проспек Космонавтів	3253	2223	1030	133	95	38
17 Вул. Д.Коротченко	2057	1861	196	92	64	28
18 Вул. Інтернаціоналістів	603	473	130	30	17	13
19 Вул. Р.Корсакова	5	-	5	3	1	2
Підсумок:	19421	15938	3483	620	389	231
Ковпаківський район
1 Проспект Курський	5162	4082	1080	192	93	99
2 Вул. Л.Українки	522	467	55	20	15	5
3 Вул. Металургів	1114	922	192	28	14	14
4 Вул. Леваневського	967	705	262	49	28	21
5 Вул. Привокзальна	627	475	152	50	18	32
6 Вул. 2-а Залізнична	307	267	40	10	5	5
7 Вул. Горького	1066	835	23,1	42	15	27
8 Вул. Засумська	450	330	120	36	15	21
9 Проспект Шевченко	959	887	72	23	18	5
10 Вул. Пушкіна	320	300	20	22	13	9
11 Вул. Дзержинського	40	40	-	2	1	1
12 Вул. Білопільске шосе	30	-	зо	2	-	2
13 Вул. Калініна	1120	845	275	68	21	47
14 Вул. Лугова	190	135	55	15	6	9
Підсумок:	12874	10290	2584	559	262	297
Усього по місту:	32295	26228	6067	1179	651	528
(33 вулиці)

Повторне використання

Найбільш ефективним рішенням проблеми попередження забруднення водойм поверхневим стоком являється повторне його використання в системах технічного водопостачання промислових підприємств. Таке рішення часто являється і економічно більш вигідним, так як скорочує потреби природної води і, як правило, потрібна менш глибока очистка в порівнянні варіанта скиду в водойму. Але в зв'язку з вірогідним характером утворення поверхневого стоку необхідна акумулююча ємність. Таким чином повторне використання поверхневого стоку в системах технічного водопостачання, володіючи екологічними ,а в ряді випадків економічними перевагами, потребує, як правило, значних промислових майданчиків.

В теперішній час на ряду закордонних заводів поверхневий стік використовується в оборотних системах водяного охолодження та для пожежогасіння, при цьому очистка та підготовка його до використання обмежується, як правило, відстоюванням в ставках. Показовим прикладом використання поверхневого стоку в системах технічного водопостачання може служить нафтопереробний завод під Парижем. Його продуктивність складає 5,1 млн т перероблючої нафти в рік. Основна продукція - бензин, дизельне паливо, мазут та бітум. Особливість заводу з точки зору водозабезпечення, заключається в тім, що в районі його розташування не має водойм, а в якості єдиного джерела промислового водопостачання використовуються атмосферні опади. Для максимального затримання атмосферних опадів по периметру території заводу площею 200га на глибину до водонепроникних пластів збудована залізобетонна стіна товщиною 50см. Протяжність цієї стіни в грунті 5км.

Затримуючи атмосферні води, річний об'єм яких більше 1 млн м³, дренажними насосами перекачується в акумулюючий резервуар та в подальшому використовується в системах промислового водопостачання. При використанні таких вод в охолоджуючих системах ніякої додаткової обробки, крім періодичного хлорування, не застосовують. Якість води в акумулюючом резервуарі така, що для приготування обезсоленої води, яка необхідна для технологічних нужд заводу вона піддається на іоннообмінні фільтри без попередньої очистки. Багаторічний досвід експлуатації заводу показав, що прийнята схема дозволяє задовольняти всі вимоги технологічних процесів водних ресурсів за рахунок атмосферних опадів.

Значний досвід використання поверхневого стоку в системах промислового водопостачання накопився і в нашій країні на підприємствах нафтопереробної, металургійної, автомобільної та інших галузей промисловості.

В теперішній час на більшості нафтопереробних заводів (НПЗ) поверхневий стік з території технологічних установок, резервуарних парків відводиться разом з промисловими стічними водами. Після фізико-механічної очистки, а в ряді випадків і біологічної ці стічні води, як правило, використовуються для підживлення оборотних систем. Розрахунок показує, що при середній кількості атмосферних опадів 600мм в рік загальний об'єм поверхневого стоку для НПЗ середньої потужності коливається в межах 0,9-0,27 млн м³ в рік, що складає від 10 до 30 % річної витрати свіжої води, яка використовується для технічних нужд завод.

Розділ 3. Охорона праці

3.1 Характеристика приміщення

Робоче відділення розміщене у головному корпусі ДКП "Міськводоканал" на 3 поверсі. Площа приміщення складає 35м². Висота - 3м . За умови мінімального нормативного значення 2,5м, таке значення висоти приміщення повністю відповідає нормативним вимогам.

У відділі звичайно знаходиться 3 працівники. Таким чином на одного працівника приходиться площа приміщення, розміром 11,67м² , а також об`єм - 35м³.Згідно СНіП 2.09.04-87 таке приміщення задовольняє всі необхідні норми та вимоги щодо параметрів адміністративних будівель та приміщень.

У відділі знаходиться персональний комп`ютер, принтер. Електричні розетки обладнані заземленням. Згідно ГОСТ 12.1.019-79 дане приміщення можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки, адже воно не має жодних з необхідних ознак небезпеки, що надані у вказаному ГОСТі.

3.2 Аналіз умов праці

В приміщенні відділу існують наступні шкідливі та небезпечні фактори:

- небезпека ураження електричним струмом;

- небезпека виникнення пожежі;

- небезпека падіння з висоти при розташуванні робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі та рівня підлоги.

Таких потенційних небезпек, як небезпека впливу підвищеного запилення, загазованості повітря робочої зони; підвищеного рівня шуму та вібрації; небезпечного впливу на людину подразливих, токсичних, мутагенних чи хімічних речовин, що можуть використовуватись в приміщенні не спостерігається, адже приміщення, що аналізується належить до категорії адміністративних будівель та приміщень.

За останній рік в аналізованому приміщенні нещасні випадки не виникали.

Проведемо аналіз санітарно-гігієнічних умов у приміщенні даного відділу та його відповідності діючий нормативно-технічній документації за наступними критеріями:

- достатність природного освітлення;

- достатність штучного освітлення;

- достатність вентиляції;

- метеорологічні умови на робочих місцях;

- наявні джерела шуму;

- інше.

Освітлення

Для оцінки ефективності природного освітлення в приміщенні необхідно відповісти на питання: чи задовольняє фактичне значення освітлення тому, що нормується за СНіП 11-4-79. "Естественное и искуственное освещение".

Значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) , що нормується для четвертого світового пояса України, енІУ, визначається за формулою

енІУ = енШ * m * с(4.1)

де енШ - значення КПО для III світового поясу, в якому виконуються роботи III розряду (середньої точності) для бічного освітлення енШ =1,5 %

m - коефіцієнт світового клімату (для України m = 0,9)

с - коефіцієнт сонячності - вікно приміщення направлене на схід, а тому для IV пояса північніше 50° c = 0,8

Звідси

енІУ = 1,5 * 0,9 * 0,8 = 1,0125 %.

Фактичне значення КПО для приміщення відділу можна вивести з формули

100*SB/Sn = (енШ *nв* Кз * Кбуд)/ тв * гі(4.2)

Звідки

еф =(100%* s_B*tB * rl)/( Sn*r|B * Кз * Кбуд), (4.3)

де So - площа всіх вікон в приміщенні, So = 2*2*2 = 8м п - площа підлоги в приміщенні, Sn - 35м²

tB- загальний коефіцієнт пропуску світла вікна. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями tB=0,5;

rl - коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. При відношенні глибини приміщення(5м) до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна (2м), що дорівнює 2,5, відношенні відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни(4м) до глибини приміщення, що дорівнює 0,8, при середньозваженому коефіцієнті відбиття внутрішніх поверхонь дорівнює 0,4 та відношенні довжини приміщення до його глибини (1) rl = 3,1.

г|в - світлова характеристика вікна. При відношенні довжини приміщення до його глибини, що дорівнює 1, і при відношенні глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна, що дорівнює 2,5, гів^І.8.

Кз - коефіцієнт запасу, приймаємо Кз=1,4.

Кбуд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти, за їх відсутності, приймаємо Кбуд=1.

Таким чином

еф = 100 * 8 * 0,5 * 3,1 / (35 * 18 * 1,3 * 1) = 1,40 %

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення з фактичним, робимо висновок, що природного освітлення в даному приміщенні достатньо і воно відповідає вимогам ГОСТу.

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичної освітленості і значення освітлення, яке створюється наявними у приміщенні джерелами.

Нормоване значення освітлення для адміністративно-управлінських приміщень при загальному освітленні за СНіП 11-4-79 складає при використанні люмінесцентних ламп 300 люкс, при використанні ламп розжарювання - 200 люкс.

При комбінованому освітленні частка загального освітлення у системі комбінованого повинна складати 10% від норми комбінованого освітлення, але не менше 50 люкс для ламп розжарювання і 150 люкс для люмінесцентних ламп.

Приміщення даного відділу освітлюється люмінесцентними лампами, а отже необхідна норма освітлюваності складає 300 люкс.

Складемо розрахункову схему, на якій зобразимо наявну кількість світильників і розміри, які визначать їх розміщення на плані приміщення (Додаток Б).

Значення розрахункової освітленості Еф, лк при використанні даного виду ламп можна розрахувати за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

Fл = (Еmin*S*к*Z)/(N*Н*n),(4.4)

Звідки

Еф =(Fл * H*N* n)/( S * к * z ),(4.5)

Де Fл - світловий потік лампи, лм. Для люмінесцентних ламп, потужністю 40 Вт, складає 2000 лм.

Н - коефіцієнт використання світлового потоку. Для приміщення з традиційними розмірами та кольоровим оформленням Н = 0,5.

N - кількість освітлювачів, N = 6шт.

n - кількість ламп в освітлювачах, n = 2 шт.

S - площа приміщення, 35 м²;

К - коефіцієнт запасу : к =1,5;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,1.

Еф = 2000 * 0,5 * 6 * 2 / (35 * 1,5 * 1,1) = 208 лк.

Порівнюючи нормативне значення освітлення з фактичним бачимо, що фактична освітленість не задовольняє ГОСТу, а отже необхідно вжити додаткових заходів щодо поліпшення штучного освітлення в приміщенні.

Мікроклімат

Проаналізуємо стан метеоумов приміщення.

Згідно СНІП 2.09.04-87 об'єм робочого приміщення, що припадає на одного робітника, повинен складати не менш як 40 м³ . Інакше для нормальної роботи в приміщенні необхідно забезпечити постійний обмін повітря з допомогою вентиляції в розмірі не менш ніж 30 м³ /час на одного працівника.

Таким чином необхідний обмін повітря розраховується за формулою

Ln = L' * n, м³/час,(4.6)

Де n - кількість працівників.

Для нашого відділу, де, працює 3 чол. Ln = 30*3=90 м³ /час.

В даному приміщенні використовується природна безканальна вентиляція. Для знаходження фактичного повітрообміну складемо розрахункову схему, на якій зазначимо:

розміщення за висотою приміщення верхнього прорізу і його центра (кватирки), через який повітря буде виходити назовні;

розміщення нижнього прорізу і його центра (дверей), через який повітря буде входити в приміщення;

розміщення за висотою приміщення площини однакових тисків із розрахунку, що відстань від площини однакових тисків до центрів верхнього і нижнього прорізів зворотно пропорційна квадратам площі цих прорізів.

Фактичний обмін повітря у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції (аерації) як неорганізовано через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано через кватирку у вікні або спеціальні вентиляційні канали.

Фактичний обмін повітря Lф, м³ /час, розраховується за формулою:

Lф = m * F * V * 3600,(4.7)

Де m - коефіцієнт витрат повітря, лежить в межах значень 0,3-0,8 (приймаємо m= 0,5)

F - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, F=2*0,4=0,8m² V - швидкість виходу повітря з кватирки, м/с. її можна розрахувати за формулою:

V ²= (2g*H2)/ ус.(4.8)

g-прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с2

Н2 - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки,

Н2 = h2 (уз -- ус ),(4.9)

де h2 - висота від площини рівних тисків до центра кватирки. Для її розрахунку використаємо співвідношення

h₁/h₂ =S²/F²

h₁₌ h -h₂ (4.10)

де h=0,8м - висота від центру нижнього отвору до центру верхнього отвору. S = 2м² - площа двері.

З цього отримуємо систему рівнянь з двома невідомими, h₁ = 0,8 - h₂ h₁/h₂=2²/0,8²

в результаті розв'язання якої отримуємо, що h₂ = 0,11м.

уз та ус. - відповідно об'ємна вага повітря ззовні та з середини приміщення, кг с/м2

Об'ємна вага повітря визначається за формулою:

у = 0,465Рб/Т,(4.11)

де Рб - барометричний тиск, мм.рт.ст., Рб = 750 мм.рт.ст.

Т - температура повітря в К.

Для нашого відділу, який знаходиться в управлінському приміщенні, де виконуються легкі роботи згідно ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року температура повинна складати не більше 28 °С або Т = 301 °К, для холодного періоду року відповідно 17 °С або Т = 290 °К.

Для повітря ззовні приймаємо (СНІП 2.04.05-91):

Для літа - 24°С, Т = 297 °К.

Для зими - (-11 °С), Т = 262 °К.

Розрахуємо необхідний обмін повітря для теплого періоду року:

уз.л. = 0,465 * 750/297 = 1,174 кг с/м²

ус.л. = 0,465 * 750/301 = 1,159 кг с/м²

А Н2 = 0,11 * (1,174 - 1,159) = 0,0017 кг/м²

V= л/2*9,8*0,0017/1,159 = 0,17 м/с.

Lф = 0,5 * 0,8 * 0,17 * 3600 = 244,8 м³/час.

Для холодного періоду року:

уз.л. = 0,465 * 750/262 = 1,331 кг с/м²

ус.л. = 0,465 * 750/290 = 1,202 кг с/м²

Н2 = 0,11 * (1,331 - 4,202) = 0,0142 кг/м²

V²= 2*9,8*0,0142/1,202 = 0,48 м/с.

Lф = 0,5 * 0,8 * 0,48 * 3600 = 691,2 м³/час.

На основі цих розрахунків можна зробити висновок, що в приміщенні існує ефективна природна вентиляція, при чому в холодний період року обмін повітря за годину значно перевищує необхідний. А тому потреба в штучній вентиляції відсутня.

Для подальшої оцінки метеорологічних умов у досліджуваному приміщені порівняємо фактичні дані з нормованими параметрами мікроклімату: температури повітря, інтенсивності теплового випромінювання, за наявності його джерел за ГОСТ 12.1.002-84.

В результаті безпосередніх вимірів нами було з'ясовано, що температура в приміщенні влітку склала в середньому 27 С, взимку її значення коливалось в межах 21°С. Стосовно відносної вологості повітря, то вона істотно не змінювалася в теплому та холодному періодах року і складала 50%.

Швидкість переміщення повітря у приміщенні знайдемо з формули 4.7.

V = (Lф /(n*F*3600)(4.12)

Для теплого періоду року

V = 244,8/(0,5*0,8*3600) = 0,17м/с.

Для холодного періоду року

V = 691,2/(0,5*0,8*3600) = 0,48м/с.

Джерела теплового опромінювання в приміщенні відділу відсутні.

Рівень шуму в досліджуваному приміщенні за фактичними вимірами складає 20дБА. Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у відділі, занесемо в таблицю 4.1. Таким чином в даному приміщенні майже всі санітарно-гігієнічні параметри задовольняють нормативним вимогам, окрім освітленості. Проаналізуємо протипожежні заходи, вжиті на об'єкті дослідження за наступними параметрами:

категорія приміщення з пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 (А, Б, В, Г, Д);

можливі причини пожежі і необхідні заходи щодо їх попередження;

пожежо- і вибухонебезпечні матеріали, які використовуються, їх потреба і місце зберігання;

шляхи евакуації працівників і матеріальних цінностей з досліджуваного приміщення;

наявність, стан і кількість протипожежного обладнання і засобів пожежогасіння;

наявність пожежної сигналізації і зв'язку.

Таблиця 4.1 - Підсумкова таблиця санітарно-гігієнічних умов праці.

Параметр	Значення параметру	Нормативний документ
	Фактичне	Нормоване
Освітленість штучна (загальна), лк	208	300	СНІП 11-4-79
Значення коефіцієнта природного освітлення, % ,	1,40	1,0125	СНІП 11-4-79
Температура повітря, ° С -зимою -влітку	21 27	22-24 23-25	ГОСТ 12.1.005-88 ГОСТ 12.1.005-88
Відносна вологість, %	50	40-60	ГОСТ 12.1.005-88
Швидкість руху повітря, м/с	0,17	ОД	ГОСТ 12.1.005-88
Рівень шуму, дБ	20	60	ГОСТ 12.1.003-83

Пожежна безпека

Приміщення відділу відноситься до пожежобезпечної категорії Д (робота з непалаючими речовинами і матеріалами у холодному вигляді). Можлива причина пожежі в приміщенні: порушення правил техніки безпеки, несправність електропроводки. Кожного кварталу проводиться комплексне пожежно-технічне обстеження кабінетів, допоміжних приміщень і території установи із складанням актів обстеження, на підставі яких видаються вказівки або розпорядження про усунення встановлених недоліків і порушень. З усіма працівниками відділу, фахівцями відділу охорони праці систематично проводяться заняття по пожежно-технічному мінімуму і протипожежний інструктаж при зарахуванні на роботу. Проводяться бесіди на робочих місцях по вивченню первинних засобів пожежогасіння і дії в результаті виникнення пожежі. Організовано відповідно до типових правил пожежної безпеки для установ і організацій. Для гасіння пожежі використовують стаціонарні та первинні засоби пожежегасіння. В відділі використовуються вогнегасники повітряно-пінні та водяні. Пожежний інвентар: пісочниця, пожежні цебра, стенди пожежні, ємності для піску, знаки пожежної безпеки. Також у всіх приміщеннях є внутрішні трубопроводи. Установки пожежегасіння та способи пожежної безпеки й охоронно-пожежної сигналізації проходять систематичний контроль, профілактичне обстеження і ремонт з метою отримання установок і засобів сигналізації у стані постійної готовності. Строго дотримуються періодичності і термінів проведення цих заходів, що проводяться спеціально підготованим персоналом. На кожному поверсі приміщення доступні засоби зв'язку - телефони, за допомогою яких у випадку небезпеки можна викликати пожежників. Границі вогнестійкості будівельних споруджень і ступінь вогнестійкості споруди -- другий. Шляхи евакуації людей і матеріальних цінностей зроблено згідно з вимогами будівельних норм. Двері запасного виходу мають ширину 100см, Евакуаційний коридор - 2м ширини. Найбільш ефективним рішенням проблеми попередження забруднення водойм поверхневим стоком являється повторне його використання в системах технічного водопостачання промислових підприємств. Таке рішення часто являється і економічно більш вигідним, так як скорочує потреби природної води і, як правило, потрібна менш глибока очистка в порівнянні варіанта скиду в водойму. Але в зв'язку з вірогідним характером утворення поверхневого стоку необхідна акумулююча ємність. Таким чином повторне використання поверхневого стоку в системах технічного водопостачання, володіючи екологічними ,а в ряді випадків економічними перевагами, потребує, як правило, значних промислових майданчиків. В теперішній час на ряду закордонних заводів поверхневий стік використовується в оборотних системах водяного охолодження та для пожежогасіння, при цьому очистка та підготовка його до використання обмежується, як правило, відстоюванням в ставках. Показовим прикладом використання поверхневого стоку в системах технічного водопостачання може служить нафтопереробний завод під Парижем. Його продуктивність складає 5,1 млн т перероблючої нафти в рік. Основна продукція - бензин, дизельне паливо, мазут та бітум. Особливість заводу з точки зору водозабезпечення, заключається в тім, що в районі його розташування не має водойм, а в якості єдиного джерела промислового водопостачання використовуються атмосферні опади. Для максимального затримання атмосферних опадів по периметру території заводу площею 200га на глибину до водонепроникних пластів збудована залізобетонна стіна товщиною 50см. Протяжність цієї стіни в грунті 5км. Затримуючи атмосферні води, річний об'єм яких більше 1 млн м³, дренажними насосами перекачується в акумулюючий резервуар та в подальшому використовується в системах промислового водопостачання. При використанні таких вод в охолоджуючих системах ніякої додаткової обробки, крім періодичного хлорування, не застосовують. Якість води в акумулюючом резервуарі така, що для приготування обезсоленої води, яка необхідна для технологічних нужд заводу вона піддається на іоннообмінні фільтри без попередньої очистки. Багаторічний досвід експлуатації заводу показав, що прийнята схема дозволяє задовольняти всі вимоги технологічних процесів водних ресурсів за рахунок атмосферних опадів. Значний досвід використання поверхнового стоку в системах промислового водопостачання накопився і в нашій країні на підприємствах нафтопереробної, металургійної, автомобільної та інших галузей промисловості. В теперішній час на більшості нафтопереробних заводів (НПЗ) поверхневий стік з території технологічних установок, резервуарних парків відводиться разом з промисловими стічними водами. Після фізико-механічної очистки, а в ряді випадків і біологічної ці стічні води, як правило, використовуються для підживлення оборотних систем. Розрахунок показує, що при середній кількості атмосферних опадів 600мм в рік загальний об'єм поверхневого стоку для НПЗ середньої потужності коливається в межах 0,9-0,27 млн м³ в рік, що складає від 10 до 30 % річної витрати свіжої води, яка використовується для технічних нужд завод.

3.3 Заходи щодо поліпшення умов праці

З приведеного вище аналізу стану охорони праці випливає висновок, що показники охорони і безпеки праці не завжди відповідають усім параметрам. Потрібно ретельніше слідкувати за станом охорони праці. Особливо це стосується штучного освітлення, яке не забезпечує достатньої освітленості в темні години дня. Для її збільшення пропоную таку систему заходів: замінити освітлювачі на ті, в яких використовується більша кількість ламп(Зшт), що дозволить збільшити освітлюваність до 312 лк ( Еф = 2000 * 0,5 * 6 * 3) / (35 * 1,5 * 1,1) = 311,7 лк.) , що задовольняє нормативним вимогам, за якими нормальна штучна освітлюваності повинна складати не менше 300 лк. Крім того можна покращити освітленість за допомогою зміни кольорової характеристики приміщення (забарвлення стін в більш світлий колір) та ін. Щодо обміну повітря в приміщенні то в холодний період року він перевищує параметри, задані в нормативних документах. Тому для його приведення до задовільної величини я пропоную:

зменшити площу кватирки, через яку буде виходити повітря в 2 рази, тобто, щоб її площа складала 0,4 м² , наприклад зменшити висоту кватирки в два рази -1м.

зменшити коефіцієнт витрат повітря - тобто прикривати кватирку або поставити на неї захисні мережі - до розміру 0,25.

- встановити прилад, який штучним способом буде контролювати мікроклімат в приміщенні- кондиціонер .

ВАТ "СМВО ім. Фрунзе" м. Суми

Категорія зворотних вод - дощові, талі.

Тип очисних споруд - механічна очистка.

Найменування водного об'єкта,

що сприймає зворотні води - р.Сумка .

ГДС затверджено до 01.01.09.

ВАТ "СМВО ім. Фрунзе" м. Суми

Випуск № 1 ( вул. Привокзальна)

Результати аналізів відомчої лабораторії підприємства



№ з/п	Назва речовини	Середні дані за 2007, мг/м3	ГДС, мг/м3
1	Завислі речовини	27,0	10,5
2	Мінералізація	348,0	150,0
3	Амоній сольовий	1,63	0,5
4	Азот амоністий		0,39
5	Нітрити	0,03	1,0
6	Нітрати	2,3	2,0
7	ХСК		25,0
8	БСК5	6,8
9	БСКп		4,5
10	Хлориди	36,8	27,0
11	Сульфати	259,3	47,4
12	Ортофосфати	0,38	0,5
13	Залізо загальне	0,44	0,3
14	Нафтопродукти	н/в	0,15

ВАТ "СМВО ім. Фрунзе" м. Суми

Випуск № 2 ( вул. Леваневского)

Результати аналізів відомчої лабораторії підприємства

№ з/п	Назва речовини	Середні дані за 2007р., мг/м3	ГДС, мг/м3
1	Завислі речовини	14,1	7,6
2	Мінералізація	498,0	150,0
3	Амоній сольовий	0,27	0,5
4	Азот амоністий	0,21	0,39
5	Нітрити	0,1	1,0
6	Нітрати	2,4	2,0
7	ХСК		20,0
8	БСК5	5,86
9	БСКп		3,0
10	Хлориди	38,8	23,5
11	Сульфати	112,4	49,0
12	Ортофосфати	0,52	0,5
13	Залізо загальне	0,21	0,3
14	Нафтопродукти	За межею чутливості методу	0,15

ВАТ "СМВО ім. Фрунзе" м. Суми

Випуск № 3 ( вул. Холодногорська)

Результати аналізів відомчої лабораторії підприємства

№ з/п	Назва речовини	Середні дані за 2007р., мг/м3	ГДС, мг/м3
1	Завислі речовини	27,4	6,85
2	Мінералізація	504,0	200,0
3	Амоній сольовий	0,76	0,8
4	Азот амоністий	0,59	0,62
5	Нітрити	0,2	3,3
6	Нітрати	2,84	2,0
7	ХСК		30,0
8	БСК5	5,8
9	БСКп		6,0
10	Хлориди	52,,2	50,0
11	Сульфати	87,5	65,0
12	Ортофосфати	0,57	1,0
13	Залізо загальне	0,34	0,3
14	Нафтопродукти	За межею чутливості методу	0,3

ВАТ "Selmi" м. Суми

Категорія зворотних вод - зливові.

Тип очисних споруд - механічна очистка.

Найменування водного об'єкта,

що сприймає зворотні води - р.Сумка.

ГДС затверджено до 01.01.09.

ВАТ "Selmi" м. Суми

Результати аналізів відомчої лабораторії підприємства

№ з/п	Назва речовини	Середні дані за 2007р., мг/м3	ГДС, мг/м3
1	Завислі речовини	16,4	25,5
2	Мінералізація	398,0	420
3	Амоній сольовий	0,62
4	Азот амоністий	0,48	0,92
5	Нітрити	0,62	0,26
6	Нітрати	0,12	6,0
7	ХСК	2,52	30,0
8	БСК5	24,31	6,0
9	БСКп	5,07
10	Хлориди		31,6
11	Сульфати	30,12	059,8
12	Ортофосфати	54,6
13	Залізо загальне	За межею чутливості методу	0,4
14	Нафтопродукти	0,14	0,5

ЗАТ "Овочевий комбінат" м. Суми

Категорія зворотних вод - поверхневі (дощові та талі).

Тип очисних споруд - механічна очистка.

Найменування водного об'єкта,

що сприймає зворотні води - Косовщинське водосховище на р.Сумка .

ГДС затверджено до 01.01.09

ЗАТ "Овочевий комбінат" м. Суми

Результати аналізів відомчої лабораторії підприємства

№ з/п	Назва речовини	Середні дані за 2007р., мг/м3	ГДС, мг/м3
1	Завислі речовини	7,5	10,0
2	Мінералізація	82,0	100,0
3	Амоній сольовий	0,82
4	Азот амоністий	0,64	1,7
5	Нітрити	0,035	0,011
6	Нітрати	3,52	0,6
7	ХСК	30,0	20,0
8	БСК5	8,7	2,4
9	БСКп	11,6	3,2
10	Хлориди	За межею чутливості методу	10,0
11	Сульфати	16,7	20,0
12	Ортофосфати	0,23	0,05
13	Залізо загальне	За межею чутливості методу	0,5
14	Нафтопродукти	За межею чутливості методу	0,05

Размещено на Allbest.ru