Оцінка стану поверхневих водоносних горизонтів у Полтавській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Наукова доповідь на тему:

"Оцінка стану поверхневих водоносних горизонтів у Полтавській області"

Викладач: Харламова Олена Володимирівна

Виконала:студентка групи ЕО-14-1

Велігодська Яна Віталіївна

Номер залікової книжки:147003

Кременчук 2014

Зміст

Вступ

1. Водні ресурси та їх використання

1.1 Загальна характеристика

1.2 Водозабезпеченість Полтавської області

1.3 Водокористування та водовідведення

2. Забруднення поверхневих вод

2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод

2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод

3. Якість поверхневих вод

3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозі

3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

3.4 Радіаційний стан поверхневих вод

Висновки

Література

Вступ

Вода - це найбільш важливий компонент життя всіх живих організмів. Вона слугує невід'ємним показником для рослинного і тваринного світів, а також і для самої людини. Якість води визначається комплексом її хімічних, біологічних компонентів та фізичних властивостей, які зумовлюють придатність води для певних видів водокористування.

Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.

Недостатньо - очищених стічних вод скинуто очисними спорудами області 189,1 млн.мі, що на 10,5 млн.мі (5,6%) більше ніж у попередньому році (2010р. -178,6 млн.мі). Таке зростання відбулося за рахунок збільшення скидів у поверхневі водні об'єкти ставковими господарствами Карлівського, Машівського та Миргородського районів.

З них 4,419 млн.мі (2,3% від загального скиду усіма очисними спорудами) - забруднені стічні води, що на 0,042 млн.мі або 1,0% більше ніж у 2011 році. Майже усі ці скиди 4,127 млн.мі, або 93,4% приходиться на очисні споруди житлово-комунального господарства. Цей показник у звітному році збільшився на 0,042 млн.мі, або на 1,02%.

Комунальними підприємствами області експлуатується більше 1тис.км каналізаційних мереж. Каналізаційні мережі, споруди, насосні агрегати в багатьох населених пунктах відпрацювали нормативний термін експлуатації та потребують капітального ремонту. Недостатнє фінансування цих заходів призводить до забруднення навколишнього середовища, підвищених витрат електроенергії,збільшення собівартості послуг.

1. Водні ресурси та їх використання

1.1 Загальна характеристика

Полтавська область розташована у водозбірному басейні річки Дніпро.

Площі, зайняті водними об'єктами, складають 148,454 тис.га, або 5,2% території області.

Територія області покрита густою мережею річок, яких є в кількості 1780 штук, загальною протяжністю 13006 кілометрів.

Таблиця 1.1. Розподіл річок області по їх протяжності

За даними Полтавського обласного управління водних ресурсів річкова мережа Полтавської області включає: одну велику річку - Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145км, 8 середніх річок загальною протяжністю 1360км (Сула - 213км, Удай - 129км, Оржиця - 89км, Псел-350км, Хорол - 241км, Ворскла - 226км, Мерла - 28км, Оріль - 80км) та 1771 малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 11501км, в тому числі малих річок завдовжки понад 10км в області нараховується 137, їх загальна довжина 3596 кілометрів.

1.2 Водозабезпеченість Полтавської області

Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища на річці Дніпро. В межах області формується стік трьох річок: Сліпорід, Говтва, Тагамлик. Гідрографічна мережа річок помірно розвинута, середня густота її, без врахування малих річок, водотоків і струмків довжиною менше 10км становить 0,17 км на 1кмІ, а з їх врахуванням - 0,45 км на 1кмІ, що майже співпадає із середньою густотою річкової мережі в Україні. В області є 69 малих водосховищ загальною площею водного дзеркала 6469,5 га і загальним об'ємом 149,87 млн.мі;2679 ставків загальною площею водного дзеркала 19649 гектарів і загальним об'ємом 278,072 млн.мі; 124 озера, загальною площею водного дзеркала 676 гектарів і загальним об'ємом 7,6млн.міводи.

Запаси підземних вод в межах області складають:

- прогнозні експлуатаційні - 4046,5 тис.мі/добу;

- розвідані та затверджені - 806,88 тис.мі/добу.

Водозабезпеченість на одного жителя в середній по водності рік за рахунок місцевого стоку становить 1,27 тис.мі/рік.

Водні ресурси в межах області визначені по методу водного балансу, як різниця стоку між вище розташованими і нижче розміщеними розрахунковими створами. Водні ресурси області з врахуванням стоку суміжних територій встановлені по характерах річного стоку річок.

Водні ресурси річок, що формуються на території області становлять:

- в середній по водності рік - 1940 млн.мі;

- в маловодний рік 75% забезпеченості - 1310 млн.мі;

- в надзвичайно маловодний рік 95% забезпеченості - 760 млн.

Озера Полтавщини - неглибокі староріччя, пониження з площею водного дзеркала менше 1,01 кмІ (всього 124 озера, загальною площею водного дзеркала 676 гектарів і загальним об'ємом 7,6 млн.мі води). Озерність області становить менше 1% від всієї площі території. Багато озер в Оржицькому районі - 57 (площа водного дзеркала 252 га) та в Семенівському районі - 32 (площа 246 га).

В області налічується 2502 ставків і малих водосховищ загальною площею водного дзеркала 22,38 тисяч гектарів і загальним об'ємом зарегульованої в них води 427,94 млн.мі

На півдні та південному заході розташовані два великих водосховища - Кременчуцьке та Дніпродзержинське, повний об'єм яких становить, відповідно - 13520 та 2450 млн.мі зарегульованої в них води.

Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання населених пунктів Полтавщини. Підземні води залягають у виді декількох водоносних горизонтів, які відрізняються по своїх запасах та хімічними показниками.

Основними водоносними горизонтами, придатними до використання, на території регіону є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Найбільше розповсюджений Бучакський водоносний горизонт, який залягає на відносно невеликих глибинах і повсюди на території області.

До земель водного фонду в області належать землі, зайняті річками, озерами, водосховищами, ставками, болотами, прибережними захисними смугами уздовж річок та навколо водойм, землі під гідротехнічними спорудами та каналами.

Таблиця 1.2. Площа земель водного фонду

1.3 Водокористування та водовідведення

Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. У звітному 2012 році із природних водних об'єктів Полтавщини забрано 248,4 млн.мі (що на 7,9 млн.мі (3,2%) більше ніж у попередньому), в тому числі 77,06 млн.мі (що майже на рівні попереднього року) з підземних водних об'єктів. У 2011 році цей показник становив 240,5 млн.мі, в тому числі 77,35 млн.мі - підземні води.670 водокористувачами (на рівні попереднього року 672) використано 223,4 млн.мі, зростання на 2,3% (2011р. - 218, 2млн.мі) свіжої води, у тому числі: на побутові потреби на рівні 2011 року - 50,77 млн.мі (2011р. - 50,60 млн.мі), навиробничі потреби - 41,31 млн.мі, зменшення на 4,4% (2011р. - 43,84 млн.мі), на сільськогосподарське водопостачання - 9,52 млн.мі, зменшення на 15,6% (2011р. -11,28 млн.мі). Найбільше свіжої води використовується у сільськогосподарської галузі 133,0 млн.мі, в тому числі рибними господарствами 117,8 млн.мі та у житло-комунальному і побутовому господарстві - 52,26 млн.мі. На 3,3% зросло використання свіжої води у розрахунку на одну особу 152 мі, (2011рік 147 мі, 2010 рік - 138мі, 2009 рік - 136мі), використання води на господарсько-питні потреби одним мешканцем залишилася на рівні 2011 року 34,5мі на рік (2011 рік - 34,1 мі, 2010 рік - 35,5 мі, 2009 рік - 35,7мі).Найбільшими споживачами води є підприємства сільського господарства (59,5% всієї використаної води) та комунальне господарство (22,5%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні дещо знизилися з 18% у 2011 році до 16,5% у 2012 році. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства чорної металургії (43,4%), харчової промисловості (28,6%) та енергетики (14,9%).

Втрати води при транспортуванні 17,32 млн.мі,- практично всі у комунальному і побутовому водопостачання мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання.

2. Забруднення поверхневих вод

2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод

У 2012 році загальне водовідведення в поверхневі водні об'єкти Полтавської області становило 221,0 млн.мі, що на 8,2 млн.мі (3,7%) більше, ніж у 2011 році.

Недостатньо - очищених стічних вод скинуто очисними спорудами області уповерхневі водні об'єкти 189,1 млн.мі, що на 10,5 млн.мі (5,6%) більше ніж у попередньому році (2011р. - 178,6 млн.мі). Таке зростання відбулося за рахунок збільшення скидів у поверхневі водні об'єкти ставковими господарствами Карлівського, Машівського та Миргородського районів. З них 4,419 млн.мі (2,3% від загального скиду усіма очисними спорудами) -забруднені стічні води, що на 0,042 млн.мі або 1,0% більше ніж у 2011 році.Левова частина 4,127 млн.мі, або 93,4% приходиться на очисні споруди житлово-комунального господарства. Цей показник у звітному році збільшився на 0,042 млн.мі, або на 1,02%.Звіт 2012 Управління екології та природних ресурсів.

Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об'єкти, становила 39,02 тис.т, що на 0,7 тис.т, або 1,8% більше ніж у 2011 році (на одного мешканця області 26,5 кг).

Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що при загальному водовідведенні води на одного мешканця області меншому лише в 1,4 рази, скид забруднених стічних вод менше у 11 разів.

2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

гідробіоценоз водосховище стічний радіаційний

Таблиця 2.1. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки

2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод

На території Полтавської області відсутні пункти спостереження щодо транскордонного забруднення поверхневих вод.

У 2006 році Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП м. Харків) виконано роботи за темою "Оптимізація мереж спостереження за станом довкілля в Полтавській області" в рамках якої створено програмне забезпечення "База даних "Гідросфера", що використовує платформу ArcGIS для візуалізації моніторингової інформації по державних створах спостережень за станом поверхневих вод, накопиченої по річках, в тому числі по транскордонних річках Псел та Ворскла. Витік річки Псел формується на території Російської Федерації, далі річка протікає через Сумську область та по території 8 районів Полтавської області (334 км) і впадає в Дніпродзержинське водосховище. У 2012 році спостереження велися Державною екологічною інспекцією у Полтавській області в 10-х створах.

Показники якості води в створі на межі з Сумською областю - в межах ГДК для водойм рибо-господарського призначення, окрім фосфатів. Якість води річки Псел на території області не погіршується, залишаючись на рівні 2011 року, крім збільшення вмісту фосфатів. Кисневий режим річки в нормі, заморних явищ не спостерігалось.

Також витік річки Ворскла формується на території Російської Федерації.

Річка протікає по території Полтавської області (206 км) від кордону з Сумською областю і впадає в Дніпродзержинське водосховище, має 8 створів спостережень Державної екологічної інспекції у Полтавській області.В створі на межі з Сумською областю показники якості води в межах ГДК для водойм рибо-господарського призначення, крім незначного перевищення по вмісту заліза загального. В гирлі річки показники якості води - в межах ГДК для водойм рибо-господарського призначення. Якість води річки Ворскла на території області не погіршується, залишаючись на рівні 2011 року, кисневий режим - в нормі, заморних явищ протягом року не спостерігалось.

3. Якість поверхневих вод

3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

За результатами аналізу досліджень, які надійшли від суб'єктів регіональної системи моніторингу Полтавської області, розраховано коефіцієнти забрудненості (КЗ) вод згідно з КНД 211.1.1.106 - 2003 "Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод" (надалі КНД).

Протягом 2012 року відділом аналітичного контролю Державної екологічної інспекції у Полтавській області проведено контроль стану вод у 19 річках області та на ставках дендропарку в м. Полтава, лабораторією Полтавського регіонального управління водних ресурсів - у 5 річках, установами Держсанепідслужби - у Дніпрі. Звіт 2012 Управління екології та природних ресурсів.

У 2012 році всі контрольовані водні об'єкти отримали оцінки від слабко забруднених до помірно забруднених.

Щодо рівнів забрудненості вод:

З усіх контрольованих у 2012 році водних об'єктів області (20) більша частина - 15 об'єктів мають оцінку слабко забруднені (від 1,17 для ставків дендропарку до 2,44 для р. Дніпро) та 5 - помірно забруднені (від 2,53 для р. Тагамлик до 4,72 для р. Хорол).

Головні інгредієнти, що обумовлюють низькі оцінки вод - розчинений кисень, БСК 5, азот амонійний, азот нітритний, марганець. Природу несподіваних значних коливань концентрації марганцю у воді річок Полтавщини ще достатньо не вивчено.

Таблиця 3.1 Розраховані коефіцієнти забрудненості (КЗ)

Для розрахунку КЗ згідно з КНД використані доволі жорсткі гранично допустимі концентрації (ГДК) для водойм рибогосподарського призначення (ГДК для господарсько-питного водокористування у 10 разів більші), тому стрибки концентрації марганцю можуть дуже суттєво змінювати оцінку вод. Вміст марганцю вимірювався у 6 річках і тільки у р. Коломак його середня концентрація була близька до норми. В інших річках середня оцінка коливалася від 6,03 у р. Ворскла до 21,16 у р. Хорол. Низький рівень азоту нітритного (7,72) вплинув на сумарну оцінку р. Крива Руда (4,56), азоту амонійного (5,46) - р. Тагамлик (2,53).Низький рівень БСК 5 (8,71) вплинув на сумарну оцінку р. Суха Лохвиця(3,35).

Низький рівень розчиненого кисню зумовив низькі сумарні оцінки річок Хорол і Крива Руда, де цей показник мав оцінку 7,76 та 21,435 відповідно. Сезонний підвищений вміст марганцю, а також невідповідність нормам розчинного кисню можна пояснити підвищеними температурними умовами літнього періоду, особливо липня-серпня року, коли спостерігається надзвичайно висока температура повітря.

У 2012 році фіксувалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення на р. Солониця (Войниха) і р. Суха Лохвиця, та ГДК для водойм культурно-побутового призначення на річці Дніпро і ставках дендропарку м. Полтава.

Причиною надмірного забруднення поверхневих вод є в першу чергу якість очистки стічних вод, які скидаються комунальними очисними спорудами. Однак аналіз результатів моніторингу стічних вод не завжди підтверджує отримані дані, тому необхідне поглиблене вивчення з проведенням контрольних замірів.

3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

Декілька років поспіль на базі Української медичної стоматологічної академії активно розробляється комплексна ініціативна наукова тема "Еколого-гігієнична оцінка даних моніторингу забруднення поверхневих вод Дніпровського басейну в середній течії з використанням в якості біологічних індикаторів гідробіонтів зоопланктону". Робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки комплексного впливу ступеню забруднення поверхневих вод на видовий склад певних груп зоопланктону Дніпровського басейну в середній течії.

Встановлені закономірності взаємозв'язку між видовим складом зоопланктону та ступенем забрудненості поверхневих вод на основі даних фізико-хімічного аналізу стану водойм, які можуть бути використані для комплексної оцінки стану забруднення водного середовища токсичними речовинами. В ракурсі вказаної комплексної теми виконаний фрагмент "Вивчення впливу відпрацьованого автомобільного масла на фізіологічні, біохімічні показники та морфологічну структуру тканин експериментальних тварин".

3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

У 2012 році з метою контролю якості питної води Головним управлінням Держсанепідслужби у Полтавській області досліджено 6389 проб питної води централізованих джерел водопостачання за санітарно-хімічними показниками. З загальної кількості досліджених проб не відповідали вимогам 874, що становить 13,7%. В Миргородському районі 98% проб води не відповідає санітарним правилам по вмісту хлоридів та фтору. В 11 населених пунктах Машівського району (М-Нехвороща, Коновалівка,Ряське, Кустолово, Суходілка, Жирківка, Андріївка, Любимівка, Новий Тагамлик, Селещина, Михалівка) більше половини досліджених проб води не відповідають вимогам по вмісту хлоридів.

В Глобинському районі половина водопроводів не відповідають вимогам по вмісту хлоридів та сухого залишку. В м. Глобино населення споживає питну воду з підвищеним вмістом хлоридів, заліза. Високий рівень невідповідності досліджених проб питної води по вмісту хлоридів, фтору спостерігається в Хорольському (43,2%), Лубенському (40%), Решетилівському (37,6%), Полтавському (31%), Н.Санжарському (21,5%), Карлівському (21%), В.Багачанському (18%) районах.

З джерел децентралізованого постачання досліджено 1184 проби питної води на бактеріологічні показники, з них не відповідало нормативам 112 проб, що становить 9,4%.

Таблиця 3.3.1 Бактеріологічна забрудненість питної води джерел водопостачання за даними обл СЕС, кількість проб, що не відповідали стандартам, %

Аналізуючи наявні умови забезпечення населення питною водою, визначено, що понад 600тис.людей користуються колодязною водою. Це становить 36% від усього населення області.Шахтні колодязі в більшості недостатньо захищені від хімічного та біологічного забруднення, основна маса колодязів знаходяться в приватномуволодінні населення. Одним із найважливіших забруднювачів питної води у шахтних колодязях області є нітрати. Кожного року реєструються випадки отруєння дітей віком до 3-хроків внаслідок використання колодязної води з підвищеним вмістом нітратів.

3.4 Радіаційний стан поверхневих вод

Радіологічний контроль стану поверхневих вод в області здійснює Полтавське регіональне управління водних ресурсів Держводгоспу України.

Здійснювалися дослідження р. Дніпро на Власівському водозаборі м. Кременчука, водозаборі м. Комсомольська Кременчуцького району та водозабору ВАТ "Полтаварибгосп" с. Святилівка, Глобинського району. У відповідності з постановою Головного санітарного лікаря України від 05.11.1997 №61 допустима концентрація радіо- цезію і стронцію-90 у питній воді становить 2,0 Бк/дмі(54,0 пKu/дмі)

Результати аналізів на визначення стронцію-90 та цезію-137 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді вказаних створів знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання.

Висновки

Встановлено, що на території Полтавської області поширені гідрокарбонатно-натрієві, гідрокарбонатно-кальцієві, хлоридно-натрієві й сульфатно-натрієві води. У процесі дослідження складу гідрокарбонатно-натрієвих і гідрокарбонатно-кальцієвихвод була виявлена закономірність: чим більша концентрація натрію (200-350 мг/л) у розчинах, тим більше фтору (3-7 мг/л).

Стан водних джерел за якістю води не відповідає нормативним вимогам. Через використання неякісної води зросла захворюваність людей. Треба вживати заходи які спрямовані на запобігання та усунення наслідків забруднення, засмічування і виснаження вод.

Ми повинні забезпечити відновлення та збереження сталого функціонування екосистем водних об'єктів. Захист водних ресурсів від забруднення та виснаження можливий лише за умов впровадження реалістичного підходу до розв'язань екологічних проблем. Однією з умов досягнення екологічної безпеки водних екосистем є розробка та впровадження у господарську практику комплексу регіональних екологічних нормативів, вимог, правил і т.д.

Для більш об'єктивної оцінки екологічного стану необхідно виконати роботу по вдосконаленню програм екологічного моніторингу, яка зараз не включає важливі з екологічної точки показники.

Література

1. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Полтавській області - http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/upload/files/poltava_region_dopovid2012.pdf

2. Закон України "Про охорону навколишнього середовища". - К., 1991.

3. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: "Новий Світ-2000", 2003. - 248 с.

4. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / А.В. Гриценко, О.Г. Васенко, Г.А. Верніченко та ін. - Х.: УкрНДІЕП. - 2012. - 37 с.

5. Васенко О.Г., Станкевич П.П., Голян Н.В./Сучасні принципи управління екологічними даними та розвиток національної системи моніторингу поверхневих вод//Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенної безпеки: Зб.наук.пр./УкрНДІЕП.,Харків,2000.-С.10-29

Размещено на Allbest.ru