Розробка рекомендацій щодо збереження насаджень заказника УкрДНІЛГА ім. Г.М. Висоцького

Плоди - головки більшого діаметру - до 3 см, по одній - дві штуки висять на гілках майже всю зиму. Насіння дещо крупніше. Платан західний більш морозостійкий, менш посухостійкий, придатний не тільки для зеленого будівництва, але й для лісових посадок у Прикарпатті та Закарпатті. У садово-парковому будівництві ефектно гармоніює в змішаних групах з буком, дубом, липою, кленом сріблястим, смерекою, та ін. породами.

У заказнику має відмінний декоративний і санітарний стан.

Ліщина ведмежа (деревоподібна)- Corylus colurna Дерево висотою до 25 м. крона густа, широко пірамідальна. Листя широке, яйцеподібне, подвійно зубчасте. Квіти одностатеві, чоловічі - повислі, циліндричні сережки, жіночі - дрібненькі приховані в кулястій бруньці. Плоди сплюснуті горіхи, мають дуже товсту та міцну шкарлупу. У декоративних посадках рекомендується висаджувати алеями, рідкими групами та солітерами, добре гармоніює з хвойними породами.

В заказнику один екземпляр, занесений до реєстру. Вік більше 57 років, висота більше 20 метрів. Має роздвоєння стовбура, діаметр кожного стовбура більше 40 см У відмінному декоративному і санітарному стані

Ялиця одноколірна - Дерево 30-40 м висотою, доживає до 300 років, походить з Північної Америки. Хвоя довга, 4-8 см довжиною, з обох боків одноколірна, матова, зеленувато-синя, серпоподібно зігнута. Шишки довгасті циліндричні, 8-12 см довжиною і діаметром 3-5 см, покривні луски втричі коротші ніж насінні.

У заказнику 1 екземпляр, занесений до реєстру. Вік більше 90 років, висота більше 25 метрів, діаметр 34 см. Має при цьому дуже гарний декоративний і санітарний стан.

Ялиця біла (гребінчаста, європейська) - Abies alba - Вічнозелене дерево висотою 30-45 м, діаметром до 2 м. доживає до 400-500 років. Природно росте в Карпатах.

Хвоя розташована правильно гребінчасто, 2-3 см довжиною, по краях не загнута. Знизу з двома білими смужками. Пагони червонувато-коричневі, опушені.

Шишечки - жіночі - дрібні, зелені; чоловічі - циліндричні жовтуваті колоски. Опилюються вітром. Цвіте в травні.

Шишки прямостоячі, 10-16 см довжиною і 2,5 -4 см в діаметрі. Покривні луски довші від насінних, з довгим загостренням, виступають назовні. Насіння велике, трикутне, смолисте, з крилаткою.

В заказнику знаходиться два екземпляри, один з яких має задовільний санітарний і декоративний стан, а другий - відмінний стан.

Туя західна - Thuja occidentalis - Вічнозелене дерево висотою 10-15 м або великий кущ з вузькою кулясто-видовженою кроною. Стовбур часто збіжистий, вкритий сіро-коричневою, дрібно-тріщинуватою корою. Туя західна походить із східної частини Північної Америки. Хвоя лускоподібна, зверху темно-зелена, знизу ясніша (без білуватої смужки). Крайні хвойні луски яйцеподібні, серединні - трикутні, близько 4 мм довжини і 2 мм ширини. Взимку хвоя буро-зеленого кольору.

Шишечки - чоловічі - колосочки; приверхівкові в пазухах листків, дрібні, округлі, майже сидячі; жіночі - дрібні шишечки, з трьома - п'ятьма парами лусок. Шишечки з'являються в травні.

Шишки видовжено-овальні, їх луски шкірясто - дерев'янисті, налягають одна на одну, 8-15 мм довжини, дозрівають в перший рік. Насіння дрібне, плоске, з двома крилатками.

Туя західна морозостійка, відносно тіневибаглива, росте повільно, до ґрунту мало вибаглива, але найкраще росте на свіжих і вологих суглинкових структурних грантах. Вона добре переносить забруднення повітря пилом, димом, газами, витримує стрижку та формування крони, хвоя її пахучо-фітонцидна.

Цінна порода в зеленому будівництві. Висаджують її чистими і змішаними групами, алеями, біогрупами на газонах і в партерах, у солітерах. Ефектно гармоніює в групах з сосною жовтою, дугласією, тсугою, кипарисовиком, ялицею одноколірною та ін. породами. Придатна також для озеленення територій міських промислових районів.

В заказнику посаджено 51 дерево, як в групах так і поодиноко. 48 має відмінний декоративний і санітарний стан, 8 штук мають декоративний і санітарний стан добрий.

Сосна звичайна - Pinus silvestris Дерево висотою 30-40 м, має добре сформований, прямий стовбур. Кора знизу стовбура груба, червоно-бура, глибоко тріщинувата, у верхній частині стовбура і на гілках жовтувата. Крона молодих дерев конусовидна, гостро вершинна, у старих -зонтична. Сосна звичайна природно росте майже по всій Європі, поширена в Україні. Хвоя у пучках по дві штуки, 4-7 см завдовжки, шириною 2 мм, тверда, гостра, темно (сіро) -зелена, виходить з піхви. Розміщена на пагонах і гілках спірально. Шишечки - чоловічі - видовжені жовті колоски; жіночі - червонуваті, дрібненькі. Цвіте в кінці квітня - на початку травня.

Шишки поодинокі або по дві - три штуки, яйце-конусоподібні, згорнуті донизу на зігнутих коротких ніжках; сіро-коричневі, матові, 3-7 см довжини, діаметром 2-3,5 см. Насіння дрібне, яйцеподібне, чорнувато-сіре з крилаткою.

Сосна звичайна - цінна лісова порода. У молодому віці росте швидко, доживає до 300-400 років. Світлолюбна, невибаглива до ґрунту, росте в різних кліматичних зонах і на рівних ґрунтах; витримує суворий клімат степів з суховійними вітрами. Погано витримує забруднення повітря димом і промисловими газами. Її можна застосовувати для декоративних посадок у зелених зонах, у ландшафтних біогрупах у суміші з буком, березою, дубом, білою тополею, липою, смерекою та ін. породами.

У заказнику знаходиться один екземпляр, який має задовільний декоративний і добрий санітарний стан. Не має заповідального значення.

Яловець віргінський - Juniperus virginiana Невелике дерево висотою 10-15 м (на батьківщині, в Північній Америці - 25-30 м). крона кулястої форми, кора на стовбурі червоно-коричнева. Хвоя луско і голкоподібна, без запаху. Шишкоягоди дрібні, кулясті, темно-сині з сизуватою поволокою. Насіння дрібне, смолисте. Яловець віргінський росте на відносно родючих ґрунтах, світлолюбний, морозостійкий. Завдяки своїм еколого-біологічним і декоративним властивостям широко використовується в озелененні. Його висаджують групами, алеями та поодинокими деревами, змішуючи з світлолюбними породами. Колоноподібні, пірамідальні, кулясті, плакучі та карликові форми гармоніюють в архітектурних композиціях у регулярних парках.

У заказнику він знаходиться під тінню і тому має задовільний санітарний і декоративний стан, його можна пересадити.

Яловець козачий - Juniperus Sabina Низькорослий сланкий кущ висотою 1-2 м, гілочки і хвоя з сильним гострим запахом, отруйний. Кора гладка, червонувато-сіра.

Хвоя у дорослих кущів лускоподібна, 1-2 мм довжини, на молодих рослинах, іноді на нижніх безплідних гілках кущів, голковидна, колюча, 2,5-8 мм довжини.

Дводомна рослина. Шишкоягоди дрібні, 5-8 мм в діаметрі. Природно росте зрідка на вапнякових скелях, в Карпатах. Насінин у шишці дві і більше. Яловець козачий морозостійкий, світлолюбний, невибагливий до ґрунту, посухо- і газостійкий. У декоративних посадках його висаджують на газонах, на узліссі, в підліску ажурних груп, на кам'янистих схилах. З огляду на те, що хвоя і плоди отруйні, в насадженнях дитячих садків і ясел не культивується.

В заказнику він не представляє шкоди для здоров'я. Його нараховується 10 штук, з яких один в задовільному стані - його потрібно замінити або пересадити, тому що знаходиться у тіні фасаду будинку; двоє з них у доброму стані, трохи затінені; останні знаходяться у відмінному стані, тому що ростуть на відкритому освітленому просторі.

Горіх серцевидний -Дерево до 15 м висотою з шатровидною напіважурною кроною. Кора сіра. Молоді пагони коричневі опушені. Листя складне, довжиною 50-100 см, з 11-15 коротко черешковими, широко еліптичними листочками, зубчастими по краю, 6-18 см довжиною і 3-5 см шириною. Квіти тичинкові - в сережках, маточкові - в китицях по 8-12 штук. Плоди - горіх, сіро-коричневий, яйцеподібний до 4 см довжиною і до 3,5 см шириною, з двома ребрами, сплюснутий зі сторони створок, з сильно відтягнутою гострою верхівкою, практично гладкий, товстостінний.

Походить з Японії. На Україні рідко росте в основному в ботанічних садах. В міських зелених насадженнях використовується мало, однак росте добре. Досить зимостійкий і засухостійкий. Використовується в зелених насадженнях по всій території України, однак в Степу потребує поливу.

1 екземпляр більше 65 річного віку є в заказнику. Діаметр біля 50 см і висота більше 20 м. Має відмінний декоративний і санітарний стан, але потрібна обрізка декількох сухих гілок.

Горіх сірий - Juglans cinerea - Дерево висотою 15-20 м На батьківщині, в Північній Америці, виростає до 30-35 м, діаметр стовбура - до 1 м Крона не дуже густа, широко яйцеподібна. Кора на стовбурі груба тріщинувата, сіра. Молоді пагони опушені, з сочевичками, серцевина з перегородками. Листя складне непарно перисте, довжиною 50 -70 см, з 11-19 листочками; листочки довгасто-ланцетні, гостро пильчасті, з обох боків опушені. Листя розпускається у травні, влітку - сіро-зелене. Квіти одностатеві, з'являються у травні одночасно з листям. Плоди довгасто-яйцеподібні кістянки, довжиною до 6 см, близько 3 см в діаметрі. Оболонка плода сіра, густо опушена, клейка. Насіння - чорно-коричневий довгастий горіх. Оболонка горіха тверда, ребриста, з бороздками.

Горіх сірий поширений у парках і садах по всій території України. Він досить швидкорослий, світлолюбний, у молодому віці витримує притінення. Морозостійкий. До ґрунту середньо вибагливий. Відносно довговічний, доживає до 200 років, розмножується насінням та живцями. Плоди їстівні, але шкарлупа груба та тверда і ядра небагато.

Горіх сірий дуже декоративний у зеленому будівництві. Придатний для лісорозведення в західній частині України. В заказнику є 2 екземпляри в відмінному санітарному і декоративному стані.

Каркас південний - Celtis australis - Дерево висотою 15-20 м, крона досить густа, куляста, стовбур добре сформований. Листя яйцеподібно-ланцетне, довжиною 4-8 см, по краю гостро пильчасте, на верхівці витягнуте в тонкі, загнуті вістря. Листя зверху темно-зелене, знизу сіро-зелене, м'яко опушене. Квіти дрібні, зеленувато-жовті, малопомітні, з'являються разом з розпусканням листя. Плоди кулясті, темно-пурпурні, майже чорні кістянки діаметром близько 1,5 см. Насіння - кулястий горішок. Плоди на досить великих черешках, їстівні.

Каркас звичайний походить з Південної Європи, в дикому стані росте на Закавказзі. Він досить швидкорослий, середньо вибагливий до родючості ґрунту, витримує посуху та засоленість ґрунту, відносно світлолюбний. Каркас звичайний добре росте в умовах забрудненого повітря (димом, газами та пилом), витримує стрижку та формування крони. Довговічний, доживає до 300 років.

Придатний для полезахисних смуг у посушливих районах; оригінальний в декоративних вуличних посадках. У парках і садах росте в алеях, у невеликих рідких групах та солітерних композиціях.

У заказнику 4 дерева вони знаходяться у доброму санітарному і декоративному стані.

Каркас голий - Celtis glabrata Листопадне дерево або кущ до 5 м висотою. Молоді пагони світло-бурі, гілки бурі. Листя яйцеподібні або ромбічні, світло-зелені, 4 -7 см довжиною, 4 см шириною. Квіти тичинкові, невиразні. Плоди памаранчево - жовті або червоні, з сизим нальотом. Кісточка округла, слабо зморшкувата. Цвіте в березні - травні, плоди дозрівають -у вересні.

Природно росте в Криму, на Кавказі. На Україні росте добре, цвіте і плодоносить. Зимо- і засухостійкий. Рекомендується використовувати в посушливих містах України в парках і в степному лісорозведенні.

В заказнику знаходиться у доброму стані.

Клен-явір - Acer pseudoplatanus Велике листопадне дерево висотою до 30-40 м, крона густа широко еліптична, стовбур добре сформований. Кора у старих дерев груба, сіро-буруватого кольору, відпадає пластинами. Листя п'ятилопатеве, велике. Довжиною до 18 см, зверху темно-зелене, матове, знизу сизувато-сіре; лопаті неглибокі, загострені, грубо зубчасті. Квіти жовтувато-зелені, зібрані в довгі повислі колосоподібні китиці довжиною 6-12 см, мають приємний запах, з'являються у травні - червні. Медоносні. Плоди подвійні, голі крилатки, розходяться під гострим кутом. Насіння - округлий горішок.

Клен-явір - цінна деревна порода, росте переважно як домішка в лісах західних областей України. Відносно теплолюбна, вибагливий до родючості ґрунту та вологи; найбільш продуктивний у свіжих та вологих дібровах і бучинах. У молодому віці тіневитривалий та швидкорослий. Вітростійкий, дає переважно змішані деревостани.

Клен-явір дуже декоративний, його широко використовують у зеленому будівництві. Добре переносить клімат великих міст і промислових районів, доживає до 300 років.

Клен - явір у заказнику знаходиться у одному екземплярі і відмінно виглядає як в санітарному так і в декоративному стані.

Липа дрібнолиста (серцелиста) - Tilia cordata Листопадне дерево висотою до 30 м, крона густа, кулясто-яйцеподібна; стовбур циліндричної форми діаметром близько 1,5 м. кора до 20-30 років гладка, пізніше глибоко тріщинувата, темно-сірого кольору. Коренева система пластична, на глибоких ґрунтах стрижнева.

Листя серцеподібної форми, зверху зелене, блискуче, знизу сизе з борідками рудих волосків у кутах жилок, по краю гостро зубчасте, довжиною 4-8 см; черешок листка становить близько половини довжини пластинки. Восени світло-жовтого кольору. Квіти жовтувато-білі, пахучі, з крилоподібними прицвітниками, зібрані по 5-7 штук, у прямих щитовидних суцвіттях. Квітує у липні. Плоди кулясто-овальні горішки з бурою оболонкою.

Липа серцелиста росте в змішаних лісових насадженнях майже по всій території України. Спочатку до 6-8 років росте дуже повільно, пізніше дає більші прирости. Вона тіневитривала, морозостійка, вибаглива до родючості ґрунту, на сухих піщаних та засолених ґрунтах не росте. Грунтополіпшуюча порода, цінний медонос.

Липа дрібнолиста досить димо- та газостійка, густа крона досить добре затримує пил; переносить стрижку та формування крони. Довговічна, доживає до 300-400 років. Липу дрібнолисту широко використовують для озеленення міст, садово-паркового будівництва, вуличних та бульварних посадок. Висаджують її в чистих та змішаних групах у парках і лісопарках. В основному, вона виконує в садово-парковому будівництві вітрозахисну, пило захисну та санітарно-гігієнічну роль, а також є терморегулятором влітку в гарячу пору.

В заказнику знаходиться п'ять екземплярів у відмінному стані. Заповідального значення не має, але добре гармоніює з іншими породами.

Каштан їстівний - Aesculus hippocastanum Дерево висотою до 30 м; крона густа, яйцеподібної форми; стовбур в насадженні добре сформований, колоноподібний. Молоді пагони і гілки червонувато-бурі, опушені. Листя. широколанцетне, загострене, по краю пильчасто-зубчасте, довжиною до 25 см, темно-зелене, блискуче. Квіти одностатеві; чоловічі - прямостоячі, довгі, жовтуваті сережки; жіночі - зеленуваті, здебільшого по три розміщені або в окремих сережках, або на нижній частині спільних сережок. Цвіте в червні - липні. Плоди обгорнуті кулясті горіхи. Обгортки плодів шкірясті, покриті колючками. У плодах в обгортці буває від одного до чотирьох каштанів.

Каштан їстівний у дикому стані росте в м'якому кліматі на Кавказі, поширений у Південній Європі. На півдні України поширений у садах та парках, а в Закарпатті - у лісових насадженнях. Він теплолюбний, в молодому віці досить тіневитривалий, вибагливий до родючості ґрунту та вологи, але росте також і на неглибоких кам'янистих ґрунтах; сирих важких ґрунтів не виносить. В оптимальних умовах швидкорослий, плодоносити починає рано - 5-7 років. Каштан їстівний довговічний, доживає до 500 років. Але часто уражується грибними хворобами.

Каштан придатний для зеленого будівництва, переносить мікроклімат великих міст. Має ефектний вигляд в алейних, групових і солітерних посадках. Добре витримує стрижку та формування крони.

У заказнику налічується 3 екземпляра і всі вони знаходяться у відмінному стані.

Дуб звичайний (черешчатий) - Quercus robur Велике дерево висотою до 40-50 м, крона в насадження компактна, шатровидна; стовбур добре сформований, циліндричний, очищений від гілок; кора на стовбурах до 20-30 років тонка, гладка, оливкового кольору, на старих деревах - груба, тріщинувата, темно-сіра. Пагони тверді, зелено-сірі, з яйцеподібними бруньками. Листя перисто лопотеве, в основі ледь-ледь серцеподібне, шкірясте, блискуче, темно-зелене, голе, довжиною 5-15 см. Черешок листка короткий 0,5-1 см. Квіти двостатеві; чоловічі - довгі, повислі сережки, зібрані по 2-3 штуки; жіночі - дрібненькі червонуваті, на довгих квітоніжках. Цвіте одночасно з розпусканням листя.

Плоди видовжено-овальні жолуді на довгих черешках, охоплені чашечкоподібною мисочкою.

Дуб звичайний росте по всій території України, утворює чисті та змішані насадження. Середньо вибагливий до родючості ґрунту, але найкраще росте на родючих, вологих, структурних ґрунтах. Дуб світлолюбний, посухостійкий, утворює глибоку стрижневу кореневу систему, вітростійкий. Дуб звичайний морозостійкий, але в молодому віці боїться заморозків. У молодому віці дуб росте повільно, з 8-10 років приріст у висоту збільшується; дуб - одна з найбільш довговічних деревних порід, доживає до 500 років.

Дуб черешчатий як довговічна, стійка, мало вибаглива до родючості ґрунту порода придатний до зеленого будівництва. Він дає основу великим паркам і лісопаркам, росте в алеях, групах та невеликих гаях. У солітерних посадках особливо декоративні колоноподібні та пірамідальні форми.

У заказнику налічується 11 дерев. 5 з них 10-річного віку були підсаджені під крони інших дерев, тому у затінку не мають приросту, тому їх потрібно видалити. Декільком деревам потрібна обрізка гілок.

Чубушник звичайний - Philadelphus coronariиs Кущ висотою до 3 м, з густою кроною; кора на старих гілках коричнево-бура, розтріскується. Листя яйцеподібне або довгасто-яйцеподібне, на вершку загострене, в основі заокруглене або широко клиноподібної форми, по краях віддалено-зубчасте. Квіти білі, дуже пахучі, зібрані в китиці по 5-7 штук, з'являються після розпускання листя, у травні - червні. Плоди багатонасінна чотиристулкова коробочка.

Чубушник звичайний походить з Південної Європи, широко культивується в садах і парках. Нараховує багато садових декоративних форм. Він морозостійкий, світлолюбний, середньо вибагливий до родючості ґрунту, добре витримує забруднення повітря димом та пилом. Він придатний для декоративних посадок в садово-парковому будівництві. Висаджують його солітерами на передньому плані, невеликими групами та в живоплотах.

У заказнику знаходиться 8 екземплярів, всі вони знаходяться у відмінному санітарному і декоративному стані.

Сніжноягідник білий - Symphoricarpus vulgaris Невеликий кущ висотою до 1,5 м, гілки і пагони тонкі, прямостоячі. Листя дрібне, овальне, або еліптично-довгасте, довжиною до 2,5 см, дещо лопатеве, зверху зелене, голе, знизу сизе, опушене. Квіти дрібні, зібрані в невеликих колосках, довжиною 1-3 см, рожево-білого кольору. Цвіте з червня до вересня. Плоди сніжно-білі, кулясті, ягодоподібні кістянки, діаметром близько 1 см, зібрані в невеликих гронах. Дозрівають у вересні і залишаються на пагонах майже всю зиму. Насіння дрібне, по дві штуки в ягодах.

Сніжноягідник походить з Північної Америки, росте як декоративна рослина майже по всій території України. Морозостійкий, мало вибагливий до родючості ґрунту, досить тіневитривалий. Сніжноягідник декоративний дрібненькими квітами, листям та кулястими білими ягодами. Його висаджують у парках і скверах невеликими куртинами та групами; добре витримує мікроклімат великих міст та промислових районів.

У заказнику знаходиться 2 шт. сніжноягідника у відмінному санітарному і декоративному стані, тому на місці вирубаного дуба черешчатого зробили підсадку ще двох кущів, які теж знаходяться у відмінному стані.

Бук європейський (лісовий) - Fagus silvatica Листопадне дерево до 30-50 м висотою і до 2 м в діаметрі. Кора стовбура сіра, часто з лусками, звичайно гладка і тонка, кора молодих віточок світло-коричнева. Листя прості, еліптичні, широко загострені донизу і до верху, 4-10 см довжиною і 2,5-6 см шириною, по краю зубчасті, зверху темно-зелені, блискучі, знизу світліші. Квіти роздільно полі, в суцвіттях, розквітають одразу з листям. Плоди тригранний горішок, довжиною 1-1,5 см.

Бук європейський - цінна порода для лісового господарства і зеленого будівництва. В зеленому будівництві він ціниться за його високі декоративні якості, використовується в парках, алеях. Особливо декоративні такі форми бука як плакуча, з темно-пурпуровим листям, з ланцетним, іноді лінійним або глибоко лопатевим листям.

Бук лісний у заказнику знаходиться у відмінному стані.

Горобина домашня - Sorbus aucuparia Дерево з широко пірамідальною або шаровидною кроною. Кора гладка, сіра. Пагони майже голі, блискучі. Листочків 11-21, вузько ланцетні, 3-8 см довжини гостро пильчасті. Квіти білі, в багатоквіткових, 6 -10 см в діаметрі, широко-пірамідальних суцвіттях.

Плоди - яблучко, до 3 см довжиною, жовтувато-чрвоні до коричнюватих, з червонуватим боком, терпкі. Цвіте в травні-червні, плоди в вересні.

Природно росте в Середній і Південній Європі, Північній Африці. На Україні в культурі доволі рідка. Росте добре. Зимостійка. Використовується для озеленення в садах і парках.

Горобина домашня у заказнику має санітарний та декоративний стан добрий.

Яблуня Недздвецького - Malus nedzwetskiana - Дерево до 2-8 м висотою. Кора на старих деревах слабо зморшкувата. 2-3-х літні пагони темно-пурпурові або червоно-бурі. Листя обернено яйцевидні, еліптичні або продовгуваті, до 8 см довжиною, з клиновидною або округлою основою, дрібно зубчасте. Квіти інтенсивно-рожеві або пурпурні. Плоди одиночні, шаровидні або трохи видовжені, фіолетово-пурпурові з восковим нальотом і рожево - пурпуровою м'якоттю.

На Україні в культурі росте добре, цвіте і плодоносить. Зимостійка, дуже декоративна. Цінується в декоративному садівництві. В заказнику 1 екземпляр у доброму санітарному і декоративному стані.

Клен гостролистий - Acer platanoides - Листопадне дерево висотою 25-30 м з добре сформованим стовбуром, покритим буро-сірою, дрібно-тріщинуватою корою. Крона компактна, густа, кулясто-видовжена. Молоді гілки і пагони покриті червонувато-сірою гладкою корою. Листя п'яти - семилопатеве, лопаті листків тонко загострені, з 2-3 велико виїмчастими зубцями. Виїмки між лопатями заокруглені. Листя на черешках голе, тонке, блискуче, зверху темно-зелене, знизу світліше, довжиною до 18 см. Квіти зелено-жовті, зібрані в прямостоячі, щиткоподібні, голі суцвіття; чоловічі і жіночі квіти звичайно містяться на одному дереві. З'являються до розпускання листя. Плоди подвійна велика крилатка, яка розпадається на два плодики; крила плодів розходяться під тупим кутом. Насіння - плоскі горішки.

Клен гостролистий - лісоутворююча лісова порода, в змішаних насадженнях росте майже по всій території України. У молодому віці швидкорослий і тіневитривалий. Морозостійкий, не боїться заморозків. Вибагливий до вологи та родючості ґрунту, добре росте в свіжих і вологих субучинах та бучинах. Мало посухостійкий, засолених ґрунтів не витримує. Добре росте в умовах мікроклімату великих міст. Це одна з головних порід для садово-паркового будівництва не тільки на Україні. Доживає до 300 років.

Клен гостролистий використовують у зеленому будівництві для солітерів, тінистих алей, великих гарних куртин, для рядових вуличних посадок тощо. Він добре гармоніює у змішаних пейзажних посадках. Особливо декоративні кулясті та червонолисті форми.

У заказнику налічується 6 дерев - половина з них знаходиться у доброму санітарному і декоративному стані, а інша половина - у відмінному.

Самшит вічнозелений - Buxus sempervirens - Невелике вічнозелене дерево висотою 6-10 м висотою, часто росте кущем. Кора сіро-жовта, гладка, на старих стволах дрібнотріщинувата. Молоді пагони чотирьохгранні, опушені, густо залистяні. Листя продовгувато-яйцеподібні, еліптичні, рідше вузько еліптичні, ромбічні до заокруглених, 1,5-3 см довжиною і 0,5-1,5 см шириною. Квіти в пазушних суцвіттях, тичинкові і маточкові. Коробочка яйцевидна - шаровидна, 5-10 мм довжиною і 5-6 мм шириною з ріжками до 1,5 мм. Цвіте березні - травні, плоди достигають в червні.

Природно росте в Іспанії, Франції, Австрії, Греції. В культурі на Україні добре пристосувався. Доволі часто використовується в зеленому будівництві. Добре росте, плодоносить. Розмножається живцями, відводками, щепленням. Відносно зимостійкий. Засухостійкий. Витримує міські загазовані райони. Легко переносить стрижку і обрізку.

У заказнику він добре пристосувався до місцевих умов, знаходиться у відмінному санітарному стані, підлягає стрижці для покращення декоративного стану. В 2007 році навесні була зроблена підсадка живоплоту з самшиту (20 штук вздовж дороги).

Виноград дівочий п'ятилисточковий - Parthenocissus quinquefolia - Листопадна міцна ліана. Молоді пагони червоні, пізні темно-зелені, в розрізі округлі, іноді з повітряними корінцями. Вусики з 5-8 розчленуваннями. Листя пальчасто складні, на черешках 6-8 см довжиною, з 5 листочками; листочки еліптичні або обернено яйцеподібні, 4-12 см довжиною. Ягоди шаровидні, синьо-чорні з легким восковим нальотом, 6-8 мм в діаметрі.

Природно росте Північна Америка. В культурі на Україні використовується в вертикальному озелененні стін, балконів. Росте добре. Пристосований до міських загазованих районів.

Основна відміна в винятковій здатності прикріпитися до любої твердої вертикальної поверхні (навіть до скла) за допомогою багатьох присосків на кінцях вусиків. Рослини цієї форми, посаджені біля стіни будинку можуть піднятися самостійно без допомоги опірних споруд.

У заказнику 1 екземпляр обвиває горизонтально натягнутий дріт, звисаючи над дорогою. Знаходиться у відмінному санітарному стані, має декоративний вигляд.

В'яз гладенький - Ulmus laevis - Дерево висотою 25-30 м з широко еліптичною кроною, з тонкими повислими гілками. Молоді пагони опушені, пізніше голі. Кора на стовбурах старих дерев буро-коричнева, відшаровується тонкими пластинками.

Листя округло - яйцеподібне, на верхівці загострене, основа асиметрична, довжиною 6-12 см і шириною 3-6 см, по краях двічі гостро пильчасте, зверху темно-зелене, голе, знизу світло-зелене, м'яко опушене.

Квіти на довгих квітоніжках, червоно-фіолетового кольору китиці, з'являються у березні - квітні до розпускання листя.

Плоди плівчасті, довгасті крилатки, по краю з густими війками. Насіння - плоский горішок, розміщений у центрі крилатки.

В'яз гладенький росте досить швидко, морозостійкий, тіневитривалий. Вибагливий до родючості ґрунту, вологи; найкраще росте на багатих ґрунтах в заплавах річок (витримує недовге затоплення). Посуху переносить задовільно. Довговічний доживає до 300 років, але у великих містах та промислових районах досить скоро гине (суховершинить, уражується голландською хворобою). В'яз росте в лісових насадженнях по всій території Україні. У зеленому будівництві, у зв'язку з морозостійкістю, більш поширений.

У заказнику його нараховано 3 штуки які знаходяться у задовільному стані, хоча в затіненні.

Таволга (спірея) середня - Spiraea media - Кущ висотою до 2-3 м з густою кулястою кроною, пагони жовтуваті або коричневі, молоді опушені, старші голі.

Листя мінливої величини, довжиною до 5,5 см, овально-видовжені, з декількома заглибленнями, зверху голі, знизу, вздовж гілок, опушені. Квіти білі, зібрані в зонтикоподібні суцвіття, квітує дуже рясно в травні. Плоди - листянки.

Таволга середня дуже поширена не тільки на Україні, а майже по всій території бувшого СРСР, вона морозостійка, мало вибаглива до родючості ґрунту, досить посухостійка, відносно тіневитривала, газостійка. Придатна до зеленого будівництва, зокрема в географічних зонах з більш суворим кліматом.

У заказнику її налічується 8 штук, які знаходяться у відмінному санітарному і декоративному стані, добре гармоніює з іншими групами дерев.

Калина гордовина - Viburnum lantana - Великий густий кущ висотою 2-5 м. Молоді пагони та гілки опушені. Листя овальне, зморшкувате, дрібно-пильчасте, діаметром 6-18 см, зверху темно-зелене, знизу - сіро-зелене, повстисте.

Квіти зібрані в густих, щитоподібних суцвіттях, 6-10 см у діаметрі. Усі квіти плідні, білі, з'являються у травні - червні. Плоди сплюснуті, чорні кістянки, дозрівають у серпні - вересні.

Гордовина росте в лісах в південних і південно-західних областях України. Вона досить швидкоросла, тіневитривала, вибаглива до родючості ґрунту, посухостійка, витримує незначне засолення ґрунту. Придатна для степового лісорозведення та полезахисних смуг.

У зеленому будівництві її використовують для посадок у групах, живоплотах та підліску. У заказнику гордовина в єдиному екземплярі, у відмінному санітарному і декоративному стані, підлягає обрізці гілок.

Свидина кров'яна - Thelycrania sanguinea - Кущ висотою 3-4 м, з розлогими темно-червоними пагонами. Листя округлояйцеподібні, довжиною 5-10 см, знизу і зверху опушене. Квіти світло-білі, дрібні, в густих щитках, 4-5 см в діаметрі, з'являються в травні - червні. Плоди синьо - чорні ягоди, діаметром до 6 мм, неїстівні; насіння - дрібні кісточки.

Свидина кров'яна росте на Україні природно, поширена майже по всій її території. Морозостійка, тіневитривала, мало вибаглива до родючості ґрунту, досить посухостійка, витримує забруднення повітря димом, газами та повітрям. Характерно, що кора на гілках і пагонах червоно-бура, а взимку майже кров'яно - червона. Її широко використовують у зеленому будівництві, висаджують групами, солітерами та в живоплотах, придатна для закріплення ярів та берегів.

Росте в єдиному екземплярі, має оцінку задовільно декоративного і санітарного стану.

Кизильник цілокраїй (звичайний) - Cotoneaster integerrima - Кущ висотою до 2,5 м, гілки і пагони прямостоячі, молоді пагони вкриті волосками, старші гладкі, блискучі. Листя широко яйцеподібне, майже кулясте, довжиною 1-4 см, притуплене, зверху темно-зелене, голе, знизу сіро-білувате, опушене.

Квіти рожеві, в пазушних, китицеподібних, повислих суцвіттях, з'являються у травні - червні. Плоди пурпурово - червоні, кулясті, голі кістянки. Насіння - дрібні кісточки (часто в плодах по дві штуки).

Кизильник природно росте в Карпатах та в Криму, трапляється на кам'янистих схилах та скелях. Він середньо вибагливий до родючості ґрунту, досить посухостійкий, морозостійкий, добре переносить мікроклімат великих міст, газо- і зимостійкий, піддається стрижці та формуванні крони. Кизильник звичайний використовують у садово-парковому будівництві для групових і солітерних посадок, придатний для декоративних живоплотів.

У заказнику нараховується 6 екземплярів і всі вони знаходяться у відмінному стані і добре гармоніюють з іншими породами.

Барбарис звичайний - Berberis vulgaris - Листопадний розгалужений кущ висотою близько 2 м. Гілки жовто-сірі. Пагони дещо ребристі, покриті три роздільними (потрійними) колючками довжиною 1-2 см. Листя на коротких пагонах, обернено яйцеподібне, пильчасто-зубчасте, 2-4 см довжиною, зверху темно-зелене, знизу - сіро-зелене. Квіти жовті, повислі китиці, довжиною до 6 см, декоративні, пахучі, з'являються у травні - червні. Плоди яскраво - червоні ягоди, продовгуваті, кислі (їстівні), з одною - двома насінинами, дозрівають восени і часто залишаються на пагонах на зиму.

Барбарис звичайний поширений у дикому стані в лісових насадженнях по всій території України. До ґрунту мало вибагливий, морозостійкий, витримує невелике затінення. Стійкий у міських умовах, переносить стрижку і формування крони. Одна з найгарніших декоративних кущів, його широко використовують у зеленому будівництві, висаджують на газонах солітерами, невеликими групами, формують у живоплотах. Особлива декоративна червонолиста форма. Розмножується насінням та порослю. Його вражає іржастий грибок.

У заказнику є 1 екземпляр барбарису звичайного, почуває себе відмінно.

Шипшина звичайна - Rosa canina - Кущ висотою 2-3 м, з розкидистими, дугоподібними, зелено-червонуватими пагонами. Пагони і гілки густо покриті сильними, плоскими, зігнутими колючками. Листя непарно перисте, з 5-7 листочків, довжиною до 5 см, овально-продовгувате, по краях пильчасте, зверху темно-зелене, знизу по жилках опушене. Квіти двостатеві, рожевого кольору, поодинокі або по 2-4 штуки, до 5 см в діаметрі; з'являються після розпускання листя, у травні - червні.

Плоди яйцеподібно- кулясті, м'ясисті, гладкі багатокістянки, довжиною близько 2 см. Насіння продовгувате, опушене. Плоди вітамінозні.

Шипшина мало вибаглива до родючості ґрунту, посухостійка, досить світлолюбна; коренева система міцна, розвинута, дає рясні кореневі паростки (добре закріплює береги ярів та балок). Вона поширена по всій території України. Морозних зим не витримує.

Шипшина звичайна росте на тільки в лісових угіддях, але використовується також в агролісомеліорації та зеленому будівництві. Вона придатна на підщепу для культурних сортів троянд. У садово-парковому будівництві її висаджують у захисних живоплотах та на сухуватих еродованих схилах. Розмножується насінням та вегетативно.

У заказнику її налічується 2 штуки. Вона стара, загущена, не має декоративності.

Асортимент порід

№ п\п	Найменування	Кількість, шт..	Цінність
	українська	латинська
1	Алича		1
2	Барбарис звичайний	Berberis vulgaris	1
3	Береза повисла	Betula verrucosa	4
4	Бузок звичайний	Syringa vulgaris	10
5	Бук лісовий	Fagus silvatica	1
7	В'яз гладкий	Ulmus laevis	3
8	Гінко дволопатеве	Ginkgo biloba	1
9	Гірко каштан звичайний	Aesculus hippocastanum	3
10	Глід обманливий	Crataegus monogyna	2
11	Гордовина	Viburnum lantana	1
12	Горіх Зібольда	Juglans Ziboold	2
13	Горіх сірий	Juglans cinerea	2	+
14	Горобина домашня	Sorbus aucuparia	1
15	Дикий виноград	Parthenocissus quinquefolia	1
16	Дуб великоплодий	Quercus	1
17	Дуб звичайний	Quercus robur	11
18	Дуб червоний	Quercus rubra	1
19	Каркас голий	Celtis glabrata	1
20	Каркас західний	Celtis australis	4
21	Кизил	Cornus mas	2
22	Кизильник цілокраїй	Cotoneaster integerrima	6
23	Клен гостролистий	Acer platanoides	6
24	Липа дрібнолиста	Tilia cordata	5
25	Ліщина ведмежа	Corylus colurna	1	+
26	Модрина європейська	Larix decidua	1
27	Платан західний	Platinus occidentalis	1	+
28	Псевдо тсуга Мензиса	Pseudotsuga Menziesii	4	+
29	Жасмин звичайний	Philadelphus coronarius	8
30	Самшит вічнозелений	Buxus sempervirens	20
31	Свидина кров'яна	Thelycrania sanguinea	1
32	Сніжноягідник звичайний	Symphoricarpus vulgaris	4
33	Сосна звичайна	Pinus silvestris	4
34	Таволга середня	Spiraea media	8
35	Таволга японська	Spiraea japonica	5
36	Туя західна	Thuja occidentalis	51
37	Шипшина собача	Rosa canina	2
38	Шовковиця чорна	Morus nigra	2
39	Яблуня лісова	Malus sylvestris	1
40	Явір	Acer pseudoplatanus	1
41	Ялина європейська	Picea abies	3
42	Ялина колюча	Picea pungens	13	+
43	Ялиця біла	Abies alba	2
44	Яловець віргінський	Juniperus virginiana	1
45	Яловець козачий	Juniperus sabina	10

3.4 Аналіз планування території

Територія, що належить УкрНДІЛГА має конфігурацію прямокутника, що візуально розділений корпусами на три окремі ділянки. Перша з них - перед головним корпусом - є палісадником. Вздовж огорожі висаджений ряд туї західної. Ця ділянка декоративна. Вхід до головного корпусу поділяє палісадник на дві частини. Справа від нього розміщена клумба традиційно круглої форми з квітами. Ми пропонуємо по її центру встановити на постаменті погруддя вченого - Г.М. Висоцького, ім'я якого носить інститут. По периметру клумби висадити ялівець горизонтальний декоративної форми "tamariscifolia", що має сіро-голубий відтінок хвої і буде декоративним протягом усього року.

Територія відгороджена від вулиці Пушкінської та вул. Чайковської дуже вишуканою кованою огорожею. Через неї проглядається вся внутрішня територія, тому буде добре видно і погруддя на постаменті.

Вздовж огорожі вздовж вул. Чайковської пролягає смуга газону шириною 1,6 м, на якій зростають клен гостролистий, ялина колюча та горіх з щільною кроною, яка затінює територію подавлює ріст злакових трав, тому газон зріджений. Для декорування цієї ділянки пропонується прокласти "сухий струмок", що імітує природній. Він починається від постаменту і звивистою стрічкою обминаючи стовбури дерев проляже до кінця цієї ділянки.

Територія між головним корпусом і корпусом №2 (відстань 21 м) добре проглядається з вікон кабінету директора інституту і приймальні. І повинна мати високу декоративну привабливість. Вона має виглядати презентативно, ошатно. Недоліком для озеленення є сильне затінення кроною дуба (15м), трьох ялин колючих (які входять в реєстр пам'ятки природи). У другому ярусі - бузок.

Ця територія транзитними пішохідними доріжками розчленована на 4 частин і має широку в'їзну дорогу.

Всі ці три подрібнені ділянки потребують візуального об'єднання. Для цього пропонується вздовж доріжок посадка бордюру з самшиту. Зсередини розмістити тіньовитривалі тис ягідний кулястої форми та тую форми "коніка". Засадити тіньовитривалим барвінком малим, що є зеленим до вкриття снігом. А навесні квітує квітами голубого кольору.

На четвертій ділянці розміщені 2 ялини колючої, які занесені до реєстру заказника і потребують особливої уваги. Пропонується їх огородити невисокою огорожею.

Особлива цінна у науковому сенсі третя частина загальної території між бічним фасадом корпусу № 2 і огорожею (площею 1352 м²). Вона суцільно озеленена, 4 вида занесені у реєстр пам'ятки природи. 295 М² зайняті гаражем і в'їздом до нього. Ми пропонуємо три стіни гаража зі сторони вулиці прикрасити вертикальним озелененням і використовуємо виноград дівочий п'ятилисточковий. Для вертикального озеленення стін будинків і високих огорож застосовують решітки із дерев'яних рійок січенням 25х25 мм., закріплюються перпендикулярно між собою з ячейками 40х40 або 50х50 см. По верхньому і нижньому краю решітки прикріплюється до стіни на шпонках. При великій площі решітки її вертикальні елементи продовжують до землі і опору роблять на відмостку.

По периметру прямокутної ділянки прокладена стежка шириною 1 м. і довжиною 92 м. З неї добре проглядаються усі цінні екземпляри екзотів. Цю стежку, що має асфальтове покриття пристойного стану прикрасить декоративний бордюр з дикого каменю.

Площа доріжок і площадок займають 0,156 га, тобто 32,8 % від загальної території. Більше ніж займає площа газонів (0,13 га - 27,3%). Доріжка перед головним корпусом має покриття з тротуарної плитки. Вона виглядає дуже акуратно і красиво Що ж стосується доріжок за першим корпусом, які призначені для проїзду машин, то вони знаходяться у незадовільному стані і підлягають обновленню.

3.5 Проектні пропозиції

Інститут має напрямок наукової діяльності в лісовому господарстві, тому доречним буде використання лісових трав'янистих рослин, каміння, хвойних декоративних чагарників.

1. Накриття підземного сховища пофарбоване червоним кольором, вкрите зеленим дахом, сильно виділяється на тлі насадження. Ми пропонуємо накрити дах дерев'яним гонтом, а стіни перефарбувати зеленим кольором як у альтанки, що встановлена поруч.

2. На місці теперішньої круглої клумби, що має недекоративний вигляд пропонуємо розмістити кам'янисту гірку площею 6,28 м², висотою 0,6 м. Серед дикого каміння висаджуються низькорослі хвойні та трав'янисті рослини.

3. Від гірки бере початок стилізований гірський струмок ("сухий струмок"). "Сухий струмок" пропонується як декоративний елемент. Він прокладений по газону вздовж вуличної огорожі, плавно оминаючи стовбури дерев і закінчується при вході.

4. Оформити ділянку за головним корпусом у вигляді партеру з використанням низького стриженого живоплоту - бордюру з самшиту. В середині яких розміщуються декоративні форми туї західної і тису ягідного на тлі барвінку.

5. Всі дерева-екзоти, що занесені до реєстру знаходяться у доброму санітарному стані, на даний час не потребують втручань. Обновити інформацію на табличках у сучасному дизайні.

6. На затінених ділянках (де не ростуть злакові трави) висаджувати тіньовитривалі ґрунтопокривні лісові рослини.

3.5.1 Технологія спорудження «Сухого струмка»

Почати роботу треба з розробки дизайну, ескізів і складання плану з точним масштабом. В садах пейзажного типу бажано, щоб русло струмка змінювало свою ширину. Після цього переходять к перенесенню плана в натуру.

Відмітивши на землі за допомогою піску або мотузки, закріпленої за допомогою шпильок, контури майбутньої споруди, приступають к виїмці ґрунту у формі корита. В залежності від призначення струмка глибина корита може коливатися від 20 до 50 см. В нашому випадку струмок займає тільки декоративне значення тому глибину струмка можемо взяти 20 см. Після проведених земляних робіт корито вистеляють геотекстилем або нетканим матеріалом, який пропускає воду. Геотекстиль запобігає уходу гравію у грунт і при невеликому шарі гравію попереджається небажаний ріст буряну. Потім котлован засипають керамзитом або гравієм любої фракції, не досипаючи до поверхні 5-10 см.

На шар гравію укладають полімерну сітку. Сітка служить роздільним бар'єром між гравієм і декоративним матеріалом, під час дощу або поливу пил змивається з верхнього шару у гравій. Періодично сітку з декоративним наповнювачем можна знімати для видалення бруду.

Декоративним наповнювачем струмка може бути мармурова крихта, дрібна галька та інше. Струмок майже готов. Залишається добавити декілька каменів вздовж русла струмка і висадити рослини по його берегах.

Вибір рослин залежить від особистого характеру і уподобань, місцеположення струмка, можливості забезпечення поливу рослин. У нашому випадку рослини підбираємо світлолюбні і ті, що переносять затінення; полив забезпечений добре.

Запропонований список трав'янистих рослин.

1. Гвоздика лісова - Dianthus arenarius

2. Костриця - Festuca ovina

3. Вероніка колосиста - Veronica spicota

4. Дзвоник круглолистий - Campanula rotundifolia

5. Перстач білий - Potertilla alba

6. Орляк звичайний - Pteridium aquilinum

7. Буквиця лікарська - Betonica officinalis

8. Герань кроваво - червона - Geranium sanguineum

9. Пірястий мох - Preurozium schereberi

10. Первоцвіт лікарський - Primula officinalis

11. Фіалка волосиста - Viola hirta

12. Копитняк європейський - Asarum europaeum

13. Медунка лікарська - Pulmonaria officinalis

14. Дріоптеріс чоловічий - Dryopteris filix - mas

15. Горлянка повзуча - Ajuga reptans

16. Ялівець козацький форма - Juniperus sabina "Variegata"

17. Сосна звичайна «Глобоза Вірідіс» -- pinus sylvestris “Globosa Viridis”.

18. Сосна звичайна «Ватерері» - pinus sylvestris “Watereri”.

19. ,Барвінок малий - Vinca minor

20. Ялівець козацький форма - Juniperus sabina "Tamariscifolia"

21. Молодило - Sempervirium

22. Флокс шиловидний - Phlox subulata

23. Пахізандра верхівкова - Terminalis

24. Очиток їдкий - Sedum arce

Короткий опис трав'янистих рослин:

Барвінок малий. Багатолітнє трав'яниста, вічнозелена рослина з багатьма повзучими укоріненими стеблами, довжиною 40-90 см, квіти до 2,5 см в діаметрі, пагони до 15 см довжиною, цвіте в травні - червні на протязі 25-30 днів. Барвінок добре росте на дренованих, середньоплодородних, регулярно зволожених ґрунтах в полу затінених місцях. Достатньо агресивний вид, але його глянцеві кожисті листя дуже декоративні цілий рік.

Тимьян повзучий або чебрець. Висота «килимка» тьмяна 2-8 см. Цвіте чебрець рясно с травня по липень, менш активна до осені. Існує багато видів з різноманітною окраскою і відтінками листків (зелені, зелено-білі, зелено-жовті) і квітів (рожеві, білі, лилові, червоні і ін.). добре зростають і пахнуть на відкритому сухому місці.

Молодило. Багаторічне з цільними товстими вічнозеленими листям в прикоренних розетках, діаметром 5-15 см. Квіти дрібні, звіздчаті або дзвін очні, зібрані в щитковидно - метельчасті суцвіття, жовті, білі, розові, червоні і фіолетові. Добре росте на відкритих ділянках, переносить і затінення. Практично не має потреби в поливі. Підкормки не потребує. Рослина не переносить затоплення. Використовують для бордюрних і килимкових посадок, в альпінаріях, на кам'янистих ділянках.

Очитки. Рослини невибагливі, не бояться жари, холоду, добре розростаються в ширину по землі. Очитки рясно цвітуть дрібними, але багато численними квітами - зірочками, зібраними в щільні суцвіття.

Флокс шиловидний. Трав'янистий, добре квітучий, багаторічник висотою 15-20 см. Колір квітів від білих і світло-рожевих відтінків до червоних. Квітне майже місяць в квітні - травні. Квіти надзвичайно рясні, під квітами зовсім не видно листків. Дернинки і після цвітіння не втрачають декоративності до пізньої осені. Світлолюбний, в засушливому кліматі потребує поливу, надає перевагу піщаних ґрунтам, кислі і перезволожені не переносить. Пересаджується добре. Потребує щорічної підсипки землі і підкормки повним мінеральним добривом у вигляді розчину. Зимує без укриття.

Чистець шорсткистий і візантійський. Дуже привабливі низькорослі, вічнозелені, багаторічні рослини. Чудово ростуть на легких піщаних ґрунтах, при яскравому освітленні прямими сонячними променями. Пушисті листки вкриті багато чисельними шовковистими волосками, тому рослина в залежності від освітлення здається сріблястою, сіруватою, або голубуватою. Дрібні розовато - пурпурні квіти зібрані в колоски які досягають висоти 40 см.

Страусник звичайний. Дуже красива папороть (до 120 см) з ніжно - зеленими лисками у вигляді бокала. Швидко нарощується за рахунок кореневища. Відокремлена рослина досягає декоративності на 2-3 рік. Краще розвивається в тіні і напівтіні. Добре виглядає з будь - якими рослинами, камінням і ін. добрий як у масі так і в окремих посадках.

3.5.2 Технологія спорудження кам'янистої гірки

Будівництво гірки починається з розмітки ділянки. Краще її вісь направити схід - захід. В такому випадку північний схил освітлюватиметься західними та східними променями сонця, що сприятливі для гірських рослин. На 10 м в середньому знадобиться 1,5-2 тонни каменю середнього розміру, декілька крупних валунів та галька для остаточного декорування. Каміння необхідно розсортувати за кольором та розкласти окремо один від одного для зручності вибору. Під гіркою знімають шар родючої землі глибиною 20-25 см. Насипають дренаж з щебеня, гравію, битої цегли. Добре його утрамбовують та зволожують, для усунення подальшої усадки. Наступний етап - розмітка контуру першого ярусу гірки та укладка крупного фундаментального каміння (1-3 шт.). Під ними необхідно особливо ретельно ущільнити грунт, можна підсипати невеликий шар піску, щоб камінь надійно «сів». Між каміннями першого ярусу насипають землю, ущільнюють, поливають, розкладають каміння другого ярусу і т.д. Для гірки розміром 5x3 м звичайно укладаються 3-5 ярусів. На верхньому ярусі встановлюють відібраний за красивою формою, кольором, фактурою камінь. Поміж цими каменями розкладають плоскі та рівні зверху камені для наступання на них при догляді за рослинами. Оптимальна відстань між ними 50-70 см.

Каміння мають бути довговічні, однорідні та не радіоактивні. Найбільш цінні екземпляри, що згладжені вітром та водою, вкриті мохом та лишайником. Найбільш популярні: вапняк, піщаник, туф та сланець.

Вапняк частіше буває сірого, білого та кремового забарвлення. Його гострі кути швидко згладжуються вітром, боки вкриваються мохом та водорослями.

Піщаник має гарну зернисту фактуру та забарвлення: сіре, золотисте, червонувате Вивітрюється значно повільніше ніж вапняк.

Туф - має характерну пористу структуру. В його розщелинах та дірочках добре укорінюються рослини. Він у два рази легше вапняку.

Сланець - це гірська порода, яка найчастіше буває у вигляді голубих зеленуватих, фіолетових плоских плиток. Часто використовується з декоративною метою, для заповнення місця поміж крупних валунів.

Граніт - важкий, дуже стійкий до дії середовища камінь. Відрізняється великою різноманітністю відтінків, що ускладнює процес відбору серед них нейтральних світлих тонів. Нехтування підбором за кольором призведе до пістрявості та неприродності гірки. Трохи підкислює грунт.

Рослини - підбираються невеликі за розмірами: карликові дерева та чагарники. ґрунтопокривні багаторічні та цибулинні трав'янисті, папороті. Рослини підбирають за строками квітування, за забарвленням квітів та листя, тощо щоб гірка була декоративна з ранньої весни до пізньої осені. Треба зважати на вибагливість рослин до екологічних факторів. Ці вимоги надаються в спеціальних довідниках. З деревних рослин можна рекомендувати: хеномелес, курильський чай, вереск, рододендрони, лапчатку, кизильник горизонтальний, магонію падуболистну тощо. Хвойні зберігають декоративність гірки й взимку, становляться вертикальним акцентом в композиції. Колоновидні ялівці, туї, кипарисовики надають композиції висоти, а ялівець козацький, китайський, горизонтальний задекорують недоліки в укладанні каміння, притінять інші рослини.

В сучасному ландшафтному дизайні і озелененні хвойні рослини вже давно грають дуже важливу роль. І це недивно, бо хвойні в любу пору року не втрачають своєї красоти. А різновид видів, форм, сортів, які відрізняються габітусом крон, різновидом відтінків хвої, дозволяє складати декоративні ландшафтні групи.

Асортимент рослин.

1. Очиток їдкий - Sedum arce

2. Чебрець - Thymus serpyllum

3. Вероніка лікарська - Veronica officinalis

4. Орляк звичайний - Pteridium aquilinum

5. Купена лікарська - Polygonatum officinalis

6. Перстач білий - Potertilla alba

7. Фіалка запашна - Viola odorata

8. Чистець лісовий - Stachys sylvatica

9. Копитняк європейський - Asarum europaeum

10. Флокс шиловидний - Phlox subulata

11. Сосна чорна «Хампі» - pinus mugo “Humpy”

12. Сосна чорна «Міні Мопс» - pinus mugo “Mini Mops”.

13. Ялівець козацький форма - Juniperus sabina "Variegata"

14. Ялівець козацький форма - Juniperus sabina "Tamariscifolia"

15. ,Барвінок малий - Vinca minor

16. Пірястий мох - Preurozium schereberi

17. Горлянка повзуча - Ajuga reptans

18. Пахізандра верхівкова - Terminalis

Короткий опис хвойних рослин.

Сосна горна «Хампі» - pinus mugo “Humpy”. Мало вибаглива к родючості і волозі ґрунту, може рости на кам'янистих схилах. Кущова низькоросла рослина. Досягає у дорослому віці висоти 0,8-1 м і всього шириною крони 1,5-2 м. Колір хвої зелена.

Сосна горна «Міні Мопс» - pinus mugo “Mini Mops”. Карликова, майже шаровидна кущова низькоросла форма з дуже густою кроною. Росте дуже повільно. У 10-річному віці достигає до 0,5 м в діаметрі. Гарно підходить для вирощування в альпінаріях, на схилах і в ландшафтних групах. Хвоя темно-зелена.

Сосна звичайна «Глобоза Вірідіс» - pinus sylvestris “Globosa Viridis”. Карликова форма, з шаровидною формою крони. Росте повільно, у 10-річному віці досягає висоти до 1 метру, ширина крони до 2 метрів. Колір хвої зелена.

Сосна звичайна «Ватерері» - pinus sylvestris “Watereri”. Повілььноростуча форма сосни, в 30-річному віці досягає висоти до 3 метрів. Крона густа, округла, хвоя голубувата.

РОЗДІЛ 4. АГРОТЕХНІКА

Підготовчі роботи агротехнічного характеру включають підготовку рослинних субстратів і їхній складових для посадок дерев і чагарників, прибудую газонів і квітників, підготовку посадкових матеріалів (дерев, чагарників, квіткових, трав'янистих рослин); підготовку матеріалів різного призначення (піску, каменю, гравію і т.п.).