Екологічна експертиза земельних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічна експертиза земельних ресурсів

1. Основи екологічної експертизи стану агроландшафтів

1.1 Сучасний екологічний стан області

Погіршення загального рівня технічного і технологічного стану об'єктів народного господарства, концентрація їх в обласному центрі позначаються на загальній характеристиці екологічної ситуації в області.
При здійсненні контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території області особлива увага приділялась недопущенню надзвичайних ситуацій техногенного походження, проведено комплексні перевірки всіх об'єктів, що входять до «Переліку екологічно небезпечних об'єктів України».

Таблиця 1.1.1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів

№ з/п	Назва об'єкту	Вид діяльності	Відомча належність (форма власності)
1	2	3	4
1.	Дністровське водосховище	Вироблення електроенергії, водозабезпечення одеської області, республіка Молдова, риборозведення	Держводгосп України та міністерство енергетики України
2.	Чернівечькі міські очисні споруди	Очистка вод від промислових підприємств та житлового сектору м. Чернівці	Державне підприємство дитлово-комунального господарства
3.	Лопушнянське родовище нафти і газу	Виробуток нафти і газу	ДП "Надвірнанафтогаз АК" Укрнафта»
4.	Газопровід Угерско-Івано-Франківськ-Чернівці	Транспртування природного газу	Державна компанія «Укратрансгаз»

Ядерна та радіаційна безпека

Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій Атомній Електростанції.

Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях:

· машинобудівної, харчової, електронної промисловості;

· обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах;

· Чернівецькому державному університеті;

· підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства.

Не вирішуються проблеми, пов'язані з виділенням коштів на забезпечення заходів по підвищенню безпеки проведення робіт з ДІВ, а саме на:

· вжиття належних заходів щодо відповідних умов зберігання та використання ДІВ;

· проведення робіт щодо облаштування обмеженого доступу до ДІВ;

· передачу ДІВ на утилізацію підприємству-виробнику.

Залишається низькою якість оформлення нормативно-технічної документації. За результатами інвентаризації радіоактивних відходів на території Чернівецької області налічується 3 підприємства, на зберіганні яких знаходяться 147 одиниць списаних приладів, що вміщують в собі ДІВ:

Таблиця 1.1.2

№ з/п	Назва та адреса підприємства	Вид РАВ	Кількість (кг)	Загальна активність (Бк)	Умови зберігання РАВ
1	2	3	5	6	8
1.	ВАТ «Кварц» м. Чернівці, вул Головна, 246	94 відпрацьованих сповіщувачів диму РІД-6М з радіонуклідом (259) Pu	28	1,57 E+7	сейф
2.	ВАТ «Вікторія» м. Чернівці, вул Нагірна, 7	45 відпрацьованих сповіщувачів диму РІД-6М з радіонуклідом (259) Pu	13,5	8,3 E+6	сейф
3.	Кінотеатр «Чернівці» м. Чернівці, вул. Університетська, 10	94 відпрацьованих сповіщувачів диму РІД-6М з радіонуклідом (259) Pu	2,4	1,48 E+7	сейф
	Всього:		455,9	3,4 Е+11

1.2 Основні етапи проведення екологічної експертизи

Екологічна експертиза грунтується на принципах:

· презумпції потенційної екологічної небезпеки будь-який запланованій господарської та іншої діяльності;

· обов'язковості проведення державної екологічної експертизи до прийняття рішень реалізації об'єкта екологічної експертизи;

· комплексності оцінки впливу на навколишнє природне середовище господарської та іншої діяльності та її наслідків;

· обов'язковості врахування вимог екологічної безпеки при проведенні екологічної експертизи;

· достовірності та повноти інформації, представленої на екологічну експертизу;

· незалежності експертів екологічної експертизи при здійсненні ними своїх повноважень у сфері екологічної експертизи;

· наукової обгрунтованості, об'єктивності та законності висновків екологічної експертизи;

· гласності, участі громадських організацій (об'єднань), врахування громадської думки;

· відповідальності учасників екологічної експертизи та зацікавлених осіб за організацію, якість, проведення екологічної експертизи.

Перший етап - робота експертної комісії починається з пленарного засідання, нерідко із запрошенням представників засобів масової інформації, на якому одним з керівників міністерства проводиться подання Голови експертизи, його заступників та керівників робочих груп.

Другий етап - розгляд проекту експертами з робочим групам. У процесі експертування передбачений взаємний обмін інформацією та обговорення з проектувальниками. У разі необхідності експерти мають можливість виїзду на місця для уточнення деталей.

Третій етап - завершення роботи на рівні окремих груп і підгруп, коли їхній керівник на підставі індивідуальних висновків становить загальний висновок по групі і воно доводиться до відома проектувальників.

Четвертий етап - складання зведеного висновку на базі висновків окремих груп. Зведений висновок (висновок) - це нормативний документ, що має свою структуру.

Вступна частина. Склад експертної комісії, перелік представлених проектних матеріалів.

1) Історія питання (проекту).

2) Характеристика проекту та альтернативних варіантів.

3) Оціночна (аналітична частина) по основних групах експертної комісії.

4) Результуюча частина - зауваження та пропозиції.

5) Висновки.

Структура екологічного паспорта: (В даний час розробка цього документа не є обов'язковою). Екологічний паспорт промислового підприємства (далі - підприємства) - нормативно - технічний документ, що включає дані по використанню підприємством ресурсів (природних, вторинних і ін) і визначенню впливу його виробництва на навколишнє середовище. В екологічному паспорті підприємства відбиті його економічні, технологічні характеристики, питання використання природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище.

2. Характеристика фізико-кліматичних умов Чернівецької області

2.1 Географічне розташування

Територія області 8,1 тис. кв. км (1,3% території України). На заході область межує з Івано-Франківською областю, на півночі - з Тернопільською, на північному сході - з Хмельницькою та Вінницькою областями, на півдні - з Румунією, на південному сході - з Республікою Молдова.

Територією Чернівецької області проходить державний кордон протяжністю 404,4 км., в тому числі: з Румунією - 226,4 км., з Республікою Молдова - 178 км. Митний контроль здійснюється в пунктах пропуску митниць.

Протяжність автомобільних шляхів загального користування становить 2900 км. Територію перетинають залізничні магістралі, що забезпечують пасажирські та транспортні перевезення у напрямку сполучення України з Європою. Довжина залізничних колій загального користування - 423 км.

Чернівецька область розташована у трьох зонах: лісостеповій (між річками Дністер та Прут), передгірській (між Карпатами та річкою Прут), і гірській - Буковинські Карпати з середньою висотою 900 м над рівнем моря. Територією області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. З них понад 4130 річок, струмків та водотоків довжиною менше 10 км кожна та 109 річок довжиною понад 10 км. Найбільші серед них - Дністер (290 км в межах області), Прут (108 км), Сірет (100 км) та Черемош (80 км). На північному сході області розташоване глибоководне Дністровське водосховище.

Чернівецька область - край, багатий на рекреаційні ресурси, з потужним економічним потенціалом, сприятливий для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

2.2 Виробничий комплекс, промисловість

За січень-серпень п.р. проти січня-серпня 2011 р. темп росту обсягів виробництва у промисловості становив 120,7%.

У добувній промисловості обсяги виробництва збільшились у 1,7 раза.

Підприємства переробної промисловості перевищили рівень обсягів виробництва на 22,7%. Збільшення випуску продукції спостерігалось на підприємствах машинобудування на 39,8%, хімічної, нафтохімічної промисловості, з виробництва харчових продуктів та напоїв - на 32,5%, металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів - на 28,2%, з оброблення деревини та з виробництва виробів з деревини, крім меблів - на 17,1%, целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності - на 14,1%, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - на 0,7%.

Скорочення обсягів виробництва спостерігалось у легкій промисловості на 14,2% і у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - на 7,1%.

Збільшилось виробництво продукції у промисловості 9 районів області. Найвищі темпи зростання зафіксовано у Заставнівському (у 3,3 раза), Герцаївському (на 45,3%), Вижницькому (на 37,3%) та Хотинському (на 27,8%) районах. Скоротився випуск продукції на підприємствах Сокирянського (на 26,8%) та Глибоцького (на 12,8%) районів.

У м. Чернівцях обсяги промислового виробництва зросли на 15,2%, у м. Новодністровську - скоротились на 31,7%.

У січні-серпні п.р. промисловими підприємствами області було реалізовано промислової продукції на 1382,9 млн. грн.

Обсяги експорту товарів за січень-липень п.р. становили 83,4 млн. дол. США і збільшилися в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 36,6%, імпорту - 72,7 млн. дол. США, що на 29,9% менше.

Зовнішньоторговельні операції з товарами підприємства області здійснювали з партнерами із 65 країн світу, основними з яких були Росія, Італія, Німеччина, Туреччина, Польща.

Основу товарної структури експорту становили поставки механічного та електричного обладнання (22% від загального обсягу експортованих товарів), деревини та виробів з неї (21,9%), недорогоцінні метали та вироби з них (18,5%), товари групи текстилю та виробів з текстилю (16,6%), імпорту - текстиль та вироби з нього (25,4% від загального обсягу імпортованих товарів), недорогоцінні метали та вироби з них (15,4%), транспортні засоби та шляхове обладнання (13,5%).

За зазначений період в область надійшло іноземної давальницької сировини на 10,2 млн. дол. США, з якої виготовлено продукції на 14,9 млн. дол. США.

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за січень-серпень п.р. становив 2794,3 млн. грн., що на 40% більше обсягів січня-серпня 2011 рр.

Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) за січень-серпень п.р. у порівнянні з січнем-серпнем 2011 р. зріс на 7,4% і становив 105,4 млн. грн.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) за січень-серпень п.р. в цілому по Україні становив 106,2% (за січень-серпень 2011 р. - 103,8%).

По області індекс споживчих цін з початку п.р. становив 106,7% (проти 104,9% за січень-серпень 2011 р.), у тому числі на продовольчі товари - 110,2%, на послуги - 102,3%, на непродовольчі товари - 101,4%.

Індекс цін виробників промислової продукції за січень-серпень п.р. становив 108,1% (за січень-серпень 2011 р. - 107,6%).

2.3 Атмосферне повітря

В 2011 році за рахунок спаду виробничої діяльності та перехід з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Викинуто 4,8 тис. тонн шкідливих речовин, що складало на 1,2 тис. тонн менше, ніж у 2010 році.

Таблиця 2.3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернівецькій області за 2009-2011 роки

Викиди по області	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:	34,4	34,8	33,2
- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т	5,6	6,0	4,8
- від автотранспорту, тис. т	28,8	28,8	28,4

Таблиця 2.3.2. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря у 2011 р

№	Підприємство - забруднювач	Відомча приналежність	Валовий викид, т	Зменшення Збільшення	Причина зменшення, збільшення
п/п			2010 р	2011 р.
1.	Цукрозавод «Хрещатик»	Асоціація цукровиків	175.3	24,5	-150,8	Перехід на газоподібне паливо
2.	Черн.цегельний завод №3	ВАТ	222,7	186,8	-35,9	Зменшення замовлень
3.	Красноїльський деревообробний к-т	Мінпромполітики	153.5	73,6	-79,9	Зменшення об'ємів виробництва
4.	Чернівецьке АТ «Розма»	АТ	102,6	135,1	+32,5	Збільшення об'ємів виробництва
5.	Черн. Цегельний завод №1	ВАТ	196,3	183,7	-12,6	Зменшення об'ємів виробництва
6.	«Олійно-жировий комбінат»	ВАТ	279,6	244,7	-34,9	Зменшення об'ємів виробництва
7.	«Надвірна нафтогаз»	НГБУ	624,7	279,8	-344,9	Скорочення об'ємів пнреробки
8.	ПП «Колос»	ПП	285,8	206,9	-78,9	Зменшення об'ємів виробництва
9.	Сторожинецький держлісгосп	ДП	110,8	126,1	+15,3	Збільшення об'ємів переробки

Аналіз стану атмосферного повітря в м. Чернівці за 2011 р. показував перевищення нормативів гранично-допустимих концентрацій формальдегіду протягом всього періоду, що досліджується, в окремі місяці - по фтористому водню та хлористому водню.

Таблиця 2.3.3. Викиди в атмосферне повітря по Чернівецькій області в 2011 р. (стаціонарні джерела)

Викинуто забруднюючих речовин в атмосферу, тис. т (від стаціонарних джерел)	3,6
Уловлено та знешкоджено забруднюючих речовин, % від утворених	39,5
в тому числі: - твердих викидів - газоподібних викидів	0,92 3,68

Якість атмосферного повітря в м. Чернівці залишається незадовільною.

Це пов'язане з ростом кількості одиниць автотранспорту, а в окремих районах області - з створенням нових виробництв.

2.4 Водні ресурси

Вода є одним з основних елементів біосфери. Жоден життєво важливий процес не може здійснюватись без води. Вода необхідна як для організму людини, так і для виробничих потреб - найбільше у промисловості та сільському господарстві.

Річкова мережа області належить до басейнів двох основних річок Прута і Сірету, які займають відповідно 60 і 25,5% її території. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками, які становлять решту - 14,5% загальної площі.

На території області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. Їх кількісні характеристики були визначені на основі картографічних та довідникових матеріалів.

Річок, включаючи струмки і водотоки довжиною менше 10 км кожна, нараховується 4131, а їх загальна довжина 6597,5 км. Кількість водотоків довжиною 10 і більше кілометрів - 109, сумарною довжиною 2368,5 км.

В залежності від площі басейну річки поділяються на великі, середні і малі. До великих належать водотоки, які мають водозбірну площу понад 50 тис. км², середніх - більше 2 і до 50 тис. км² і малих - до 2 тис. км². Річкова мережа представлена в таблиці 2.1.1.

Відповідно до цієї класифікації на території Чернівецької області виділяються:

· одна велика річка:

- р. Дністер загальною площею басейну 72100 км² (в межах області - 1190 км²) і довжиною 1352 км (в межах області - 290 км);

· чотири середні річки:

- р. Прут загальною площею басейну - 27500 км² (в межах області - 4836 км²) і довжиною 989 км (в межах області - 108 км),

- р Черемош загальною площею басейну 2560 км² (в межах області - 1306 км²) і довжиною 80 км. Річка повністю протікає на межі з Івано-Франківською областю;

- р. Сірет загальною площею басейну 47600 км² (в межах області - 2070 км²) і довжиною 513 км (в межах області - 100 км),

- р. Сучава загальною площею басейну 2400 км² (в межах області - 315 км²) і довжиною 140 км (в межах області - 28 км);

· 4235 малих річок загальною довжиною 8360 км.

До них належать 104 водотоки довжиною 10 і більше кілометрів кожний загальною протяжністю 1762,5 км та 4131 - довжиною менше 10 км кожний загальною протяжністю 6597,5 км.

Таблиця 2.4.1. Річкова мережа Чернівецької області

Головна річка (велика, середня)	Площа басейну, км2 *	Довжина річки, км *	Кількість малих річок, шт.	Сумарна довжина малих річок, км	Густота річкової мережі, км/км2
			Всього	В т. ч. L< 10 км	Всього	В т. ч. L< 10 км
Дністер	72100 1190	1352 290	191	176	643	432	0,78
Прут	27500 4836	989 108	2584	2523	5078	3947	1,07
в т. ч. Черемош	2560 1306	80 80	1601	1582	2398	1940	1,90
Сірет	47600 2070	513 100	1461	1432	2639	2218,5	1,32
в т. ч. Сучава	2400 351	140 28	350	343	371,5	307	1,14
Разом по області:	8096	606	4235	4131	8360	6597,5	1,11

Таблиця 2.4.2. Наявність ставків і водосховищ в адміністративних районах Чернівецької області

№ п/п	Райони, обласний центр	Ставки	Водосховища
		К - сть, шт.	Площа водної поверхні, га	Об'єм, млн. м3	К - сть, шт.	Площа водної поверхні, га	Об'єм, млн. м3
							Повний	Корисний
1	Сокирянський	182	495,9	4,959	2*	5941,0*	1159,0*	775,4*
2	Кельменецький	135	477,6	4,776	1*	7520,0*	1590,0*	1060,0*
3	Хотинський	97	471,0	4,710	1*	1330,0*	282,0*	188,0*
4	Новоселицький	137	563,2	5,632	2	138,0	4,53	2,95
5	Заставнівський	181	559,9	5,599	-	-	-	-
6	Кіцманський	146	1106,1	11,06	-	-	-	-
7	Глибоцький	45	200,5	2,005	-	-	-	-
8	Герцаївський	29	89,4	0,894	-	-	-	-
9	Сторожнецький	87	284,4	2,844	-	-	-	-
10	Вижницький	86	111,7	1,117	-	-	-	-
11	Путильський	17	12,8	0,128	-	-	-	-
12	м. Чернівці	8	21,7	0,217	-	-	-	-
	Разом:	1150	4394,2	43,942	4	14929,0	3035,53	2026,35

2.5 Земельні ресурси та грунти

Грунт - основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери.

Важливою властивістю грунтів є їх родючість. Завдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості - неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.

Земля є не тільки основним засобом виробництва у сільському господарстві, але й базисом розміщення та розвитку всіх галузей економіки. В сучасних умовах земельні ресурси зазнають все більшого техногенного посилюються ерозійні процеси та збільшується рівень їх забрудненості.

Грунти у Чернівецькій області можна об'єднати в такі ос­новні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорно­земи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні). Структура земельного фонду регіону представлена у таблиці 2.2.1.

Географічне розміщення окремих ґрунтових типів і підтипів зумов­лене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову. Кожна зі згаданих провінцій відзначається своїм специ­фічним спектром грунтів. Наприклад, у Карпатах поширені грунти бу­роземного типу, Передкарпатті переважно грунти підзолистого типу, на Прут-Дністровській височині - здебільшого грунти чорноземного типу. У згаданій послідовності ми і розглядаємо ґрунтовий покрив Чернівець­кої області.

Так, темносірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти займають 91,3 тис. га площі земель, з яких 16,2 тис. га (17,7%) мають різну ступінь змитості. Світлосірі та сірі опідзолені - 70,0 тис. га, змитих - 10,5 тис. га (15%). Дерново-підзолистих - 29,7 тис. га, змитих - 4,6 тис. га (15,5%). Чорноземів опідзолених суглинкових - 12,5 тис. га, еродованих - 1,5 тис. га (12,0%) земель с/г угідь. Всього еродовані землі займають 59,7% від загальної площі с/г угідь області.

У ході здійснення земельної реформи в області сформовано 2 форми власності - державна і приватна. В державній власності перебувають 453,5 тис. га земель, що складає 56%; в приватній власності - 356,1 тис. га, або 44% від загальної площі.

Згідно з даними досліджень виявлено, що в області 155,8 тис. га земель (51,2% площ) мають низький, а 128,4 тис. га (48,2%) - середній вміст рухомого фосфору. Середньозважений показник становить 58 мг/кг грунту. По калію забезпеченість дещо краща. Так, з низьким вмістом виявлено 30,5 тис. га (10%), середньою -104,5 тис. га (34,4%) і підвищеною забезпеченістю -130,0 тис. га (42,7%). Середньозважений показник становить 128 мг/кг ґрунту.

Ступінь кислотності ґрунтів різна згідно класів рН, кількість кислих земель, що підлягають вапнуванню, складає 147,0 тис. га (70% с/г угідь) в т.ч. ріллі - 113,8 тис. га (54,2%).

Вміст гумусу низький і становить 2,4% легкогідролізованого азоту. Середньозважений показник становить 116 мг/кг ґрунту.

За результатами проведеної Чернівецьким центром «Облдержродючість» суцільної паспортизації земель виявлено, що землі області в розрізі районів по якості відносяться до 3-4 груп та від 5 до 8 класів з 47-29 балами по шкалі бонітету.

Більш родючі середньоякісні землі третьої групи, 6 класу з потенційною ґрунтовою родючістю 18 ц/га зернових займають 133 тис. га орних земель, 48% площі. Найбільше таких земель у Кельменецькому -34,0 тис. га, бонітет 47 балів; Новоселицькому - 40,0 тис. га, 42 бали; Кіцманському - 29,0 тис. га, 44 бали; Заставнівському районах -30,0 тис. га, 40 балів.

Землі низької якості четвертої групи 7-8 класів займають в області 52% площі с/г угідь і без внесення добрив не здатні давати урожай зернових більше 12 ц/га.

В цілому по області нараховується 198,8 тис. га перезволожених земель, з них осушено 121,8 тис. га, підлягають осушенню 77 тис. га, або 38,7%. Останнім часом припинено будівництво та реконструкцію осушувальних систем, не проводиться глибоке розпушування їх. Все це впливає негативно на продуктивність сільськогосподарських угідь. Особливо це помітно в передгірній та гірській зонах. За умовами рельєфу, ґрунтового покриву та клімату ці зони одні з найскладніших в області.

Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок.

Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти. З цього випливає, що переважна більшість грунтів сільськогосподарських угідь колгоспів і радгоспів потребує вапнування і внесення лужних форм мінеральних добрив, а оглеєні відміни ще й гідромеліоративного втручання - осу­шення гончарним дренажем.

2.6 Флора і фауна

Природа Чернівецької області відрізняється від сусідньої Івано-Франківщини та Закарпаття, що накладає певну специфіку і на систему природоохоронних заходів. Це пояснюється різними кліматичними й геоморфологічними умовами та дещо іншими шляхами розвитку рослинності у польодовиковий період. Давній інтенсивний вплив виробничої діяльності людини значною мірою позначився на природному стані ландшафтів.

Між Прутом і Дністром, куди надходять теплі повітряні течії з південного сходу, сформувалась остепнена лучна рослинність. У Прут-Сіретському межиріччі дуб скельний, як і в передгір'ї Закарпаття, має зональне поширення і утворює мішані з буком та зрідка чисті фітоценози. Його супроводять такі теплолюбиві види, як граб, клен польовий, дикі плодові - черешня, яблуня, груша, а іноді й берека. Темно-хвойні деревні породи - смерека, ялиця, тис - зростають у північній Буковині набагато нижче, ніж у Закарпатті. Смерека в басейні Черемошу у Вижницькому лісництві межує навіть з дубом скельним, а ялиця біла утворює, подібно як і на Івано-Франківщині, мішані ялицево-дубові й дубово-ялицеві лісостани в рослинній смузі дуба звичайного.

Гірська частина області складається з хребтів середньої висоти (найвища гора Яровець, 1574 м), легкодоступна. В минулому ліси тут інтенсивно експлуатувались, що вплинуло навіть на сучасний характер їх висотної поясності. Тепер у Північній Буковині не збереглось великих лісових масивів, придатних для організації заповідників. Тому охорона рештків лісових фітоценозів природного складу як еталонів первинних лісів вкрай необхідна. Це стосується і охорони рештків степової і лісостепової рослинності.

Територія Чернівецької області відзначається м'яким кліматом, багатою й своєрідною природою, мальовничими ландшафтами, густою мережею рік і водоймищ, а отже, й великими потенціальними можливостями для масового відпочинку трудящих. В області доцільно приділити належну увагу створенню ландшафтних парків рекреаційного призначення.

З метою охорони цінних для лісового господарства решток природних бучин на території Чернівецького лісництва Чернівецького лісокомбінату, організовано чотири невеликі резервати: в околицях села Чорнівки Новоселицького району в кв. 60 (5,3 га), і в кв. 45 (82 га), резерват Бордо в околицях Чорнівки Новоселицького (50,5 га) та Горіхівців Заставнівського району (25,5 га).

Тут охороняються стиглі фітоценози природного походження, представлені бучиною маренковою, безщитниковою та волосистоосоковою. Ряд рідкісних рослин - клокичка периста, лунарія оживаюча, цибуля ведмежа, беладонна звичайна та інші - заслуговують охорони.

Ряд лісових резерватів у Чернівецькому й Сторожинецькому лісокомбінатах запроектовано до охорони та описано доцентом кафедри ботаніки Чернівецького університету Т.І. Солодковою та старшим університету Т. І. Солодковою та старшим викладачем 3.С. Заєць.

Буковий резерват Цецино (430 га) організований на схилах одноіменної вершини (541 м) в Ревнянському лісництві Чернівецького лісокомбінату.

Панівними в резерваті є бучина маренкова, біднопокривна та волосистоосикова. До бука часто домішується явір, клен гостролистий, граб, дуб звичайний. Місцями зустрічається букова діброва зеленчукова. Заповідний масив розташований у зеленій зоні Чернівців і тому має ландшафтно-естетичне значення.

Резерват Городище створений у Ревнянському лісництві на південному схилі гори Цецино (40 га). Тут на висоті 400-500 м поширені буково-дубові й дубово-букові ліси з дуба скельного, які мають еталонне значення.

Панівними в заповідному масиві є букова діброва маренкова і волосистоосокова, грабова діброва маренкова та бучина маренкова.

Резерват буково-ялицевих та ялицево-буково-дубових лісів Зубровиця (11 га) розташований на висоті 525 м у Межиріченському лісництві Сторожинецького лісокомбінату. Панівними в заповідному масиві є букова яличина квасеницева, смерекова яличина безщитникова і квасеницева та смереково-букова яличина квасеницева. Варта уваги домішка дуба звичайного, граба, липи серцелистої. До резервату з кв. 28 доцільно приєднати чотири гектари лісової площі, де збереглась корінна ялицево букова діброва.

Резерват Стаєчний Вижницького лісництва (25 га). На висоті 500-680 м збереглись рештки корінних високопродуктивних лісів, представлених бучиною маренковою, ялицевою бучиною ожиновою та буковою яличиною квасеницевою з домішкою липи серцелистої та широколистої.

Резерват Яворів Вижницького лісництва (85,3 га). Охороні підлягає суцільний буковий масив, що відзначається значною типологічною різноманітністю. Тут поширена бучина маренкова, зубницева, біднопокривна, ожикова та рідкісна для Карпат бучина барвінкова. Оскільки резерват близько розташований до Вижниці, він має і ландшафтно-естетичне значення.

Резервати буково-смереково-ялицевих пралісів в урочищі Чемернар кв. 48 (7,1 га) та 49 (15,0 га) Чемернарського лісництва Берегометського лісокомбінату. На висоті 700-800 м збереглись рештки високопродуктивних корінних лісів: буково-смерекова яличина безщитникова, смереково-букова яличина квасеницева, смерекова яличина сфагнова, що мають еталонне значення. В типі вологої буково-смерекової яличини середня висота ялиці становить 40 м, максимальна - 45 м, а діаметр - відповідно 80 і 110 см.

Не менше значення мають заповідні лісові об'єкти для збереження й розмноження корисної фауни. У заповідних умовах знаходять надійний притулок численні представники ссавців - олені, козулі, дикі свині, борсуки, зайці, куниця, білка, а в гірських районах зрідка - рись, ведмідь, дикий кіт, горностай, видра та інші звірі. Заповідні ліси сприяють розмноженню карпатської орнітофауни. В резерватах передгір'я частими є дятли, сови, звичайний канюк, зозуля, припутень, шпаки, синяк, повзик, костогриз, лісовий щеврик, а в гірських - рябчики, горіхівки, омелюхи, чижі, снігурі, беркут, а іноді трапляється й глухар та звичайний боривітер.

Рідкісні тварини:

Їжак вухатий

Поширення: Південно-степові райони УРСР. Знайдено на околиці Ворошиловграда, у Міловському (Стрільцівський степ) та Біловодському районах Ворошиловградської області.

Місця перебування: Живе у відкритих сухих біотопах на піщаних, суглинистих і чорноземних грунтах. Селиться в норах. Веде нічний спосіб життя. Впадає в зимову сплячку.

Чисельність: В УРСР налічується близько 300 тварин.

Розмноження: Один раз на рік. Самка у червні - липні народжує 4-6 (зрідка 8) малят. Ростуть вони дуже швидко, у двомісячному віці вже важать 340-360 г., а в річному - 480 г.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.

Чисельність у неволі: Немає даних про тривале утримання в неволі.

Розмноження у неволі: Відловлені вагітні самки в умовах неволі народжували й вигодовували малят.

Вжиті заходи охорони: Охороняється у степових заповідниках (Стрельцівський та Хомутівський степи).

Необхідні заходи охорони: Розширення території степових заповідників.

Вечірниця мала

Поширення: Спостерігалася в Харківській, Полтавській, Київській, Житомирській, Тернопільській, Львівській, Закарпатській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Дніпропетровській, Ворошиловградській, Херсонській, Кримській областях.

Місця перебування: Широколистяні ліси й парки. Типово нічна тварина, оселюється зграйками до 30 - 40 особин в дуплах дерев (переважно дуба).

Чисельність: Частіше трапляється в лісах Полісся і Лісостепу, в степовій зоні з'являється під час весняних та осінніх перельотів. За останні 60 років здобуто понад 250 особин.

Розмноження: Один раз на рік. Вагітність триває 45-50 днів. Самка народжує в червні 1-2 малят.

Причини зміни чисельності: Зменшення в лісах кількості дуплистих дерев.

Чисельність у неволі: Невелика кількість тварин утримується в лабораторії Московського університету.

Вжиті заходи охорони: Охороняється у Карпатському, Поліському, Чорноморському заповідниках та Кримському заповідно-мисливському господарстві.

Необхідні заходи охорони: Охорона дуплистих дерев в лісах УРСР. На півдні республіки слід вивішувати дуплянки в лісах, на кордонах заповідників будувати дерев'яні башти з щілинами між дошками.

Підковоніс малий

Поширення: Зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Одеській, Кримській, Запорізькій, Донецькій і Ворошиловградській областях.

Місця перебування: Гірські та передгірські райони, в рівнинних районах дуже рідко. Водиться там, де є підземелля-сховища. Оселюється в різних гротах, щілинах, льохах і печерах.

Чисельність: В УРСР налічується близько 500 особин.

Розмноження: Один раз на рік. Вагітність триває 40-50 днів. Самка народжує 1 маля, яке прозріває на 11-ту добу.

Причини зміни чисельності: Руйнування підземель, і будівель на виноградниках, часте відвідування підземель людьми.

Чисельність у неволі: 5-6 особин утримуються в лабораторії Московського університету.

Вжиті заходи охорони: Охороняється у Карпатському та Ялтинському гірсько-лісовому заповідниках, Кримському заповідно-мисливському господарстві.

Необхідні заходи охорони: Взяття під охорону всіх підземель, закриття входів до них гратами, охорона горищ старих будинків в місцях можливого перебування виду.

3. Екологічна експертиза земельних ресурсів

3.1 Визначення екологічної стійкості земельних ресурсів господарства

Розрахунок екологічної структури угідь

Розрахувати% орних земель від загальної площі і провести порівняння відповідно існуючих норм (таблицею 3.1.1).

Таблиця 3.1.1. Оптимальна площа орних земель від загальної для різних зон України

Зона	% орних земель від загальної площі
Полісся	15-25
Лісостеп, Північний Степ	40-45
Південний Степ	35-40
Сухий Степ	25-35

Визначення екологічної стійкості угідь.

Екологічна стійкість угідь (ЕСУ) розраховується як відношення площі нестабільних до умовно стабільних угідь.

де, S н - нестабільні угіддя (рілля), га;

S у.с. - умовно стабільні (сіножаті, пасовища, ліси, чагарники, болота тощо), га;

ЕСУ<1-екологічно стійкі угіддя;

ЕСУ=1-умовно стійкі угіддя;

ЕСУ>1-екологічно нестійкі угіддя.

ЕСУ =

Висновок: Угіддя Чернівецької області є екологічно нестійкими.

Встановлення потенційної небезпеки ерозійних процесів грунту.

Визначити даний показник на основі нормативів непрямої оцінки ерозійної небезпеки: розораності території, співвідношення площ під ріллею і стабільними земельними угіддями, еродованістю ріллі, розораністю земель на ухилах >2°.

агроландшафт безпека повітря експертиза

Таблиця 3.1.2. Нормативи для непрямої оцінки ерозійної небезпеки

Показники	Характеристика ерозійної небезпеки
	відсутня	слабка	помітна	сильна	катастрофічна
Розораність території, %	<40	40-45	45-50	50-60	>60
Співвідношення площ між ріллею і стабільними земельними угіддями	<1.0	1-1.3	1.3-1.7	1.7-3.0	>3.0

Визначення коефіцієнта просторової ураженості території та ступеня ураженості території.

Ступінь виявлення або ураженості території негативними процесами оцінюють за коефіцієнтом просторової ураженості (К_п.у.), який відображає частину площі, яку обіймає той чи інший процес у межах досліджуваної території.

Коефіцієнт просторової ураженості розраховують з формулою:

f_пр -площа, яка охоплена тим чи іншим негативним процесом, га;

F - загальна площа території, яка оцінюється, га.

Провести розрахунок коефіцієнту просторової ураженості території (К_п.у) при наявності негативних процесів. Визначити ступінь ураженості території відповідно до існуючої класифікації згідно таблиці 3.1.3.

Таблиця 3.1.3. Класифікація території за ступенем ураженості негативними екзогенними негативними процесами

Величина коефіцієнта просторової ураженості	Ступінь ураженості території
0 < КПУ < 0.01	Негативні процеси відсутні
0.01 < КПУ < 0.1	Слабкий ступінь ураженості
0.1 < КПУ < 0.35	Середній ступінь ураженості
0.35 < КПУ < 0.5	Сильний ступінь ураженості
КПУ > 0.5	Кризовий ступінь ураженості

Угіддя Чернівецької області мають кризовий ступінь ураженості.

Размещено на Allbest.ru