Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою

Кафедра екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

на тему: «Водогосподарсько-екологічна оцінка басейну р. Турія»

Виконав: студент IV курсу ННІАЗ спеціальності 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Зіміч О.П.

Рівне - 2017

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальна характеристика басейну р. Турія

1.1 Фізико-географічна умови

1.2 Кліматичні умови

1.3 Гідрографічна мережа

1.4 Рельєф території

1.5 Геологічна будова басейну річки

1.6 Гідрологічні умови

1.7 Запаси підземних вод

1.8 Грунтовий покрив

1.9 Рослинний і тваринний світ

Розділ 2. Антропогенне навантаження в басейні річки Турія

2.1 Використання земельних ресурсів

2.2 Використання водних ресурсів

2.3 Стан атмосферного повітря в басейні р. Турії

2.4 Рекреаційні ресурси

Розділ III. Водогосподарсько-екологічна оцінка басейну р. Турія

3.1 Умови формування поверхневого стоку в басейні р. Турія

3.2 Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія

3.3 Оцінка якості води в р. Турія

Розділ IV. Охорона праці

4.1 Система управління охороною праці

4.2 Навчання з питань охорони праці

4.3 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

4.4 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів

Висновки

Література

Вступ

Основою правовідносин у галузі управління використанням і охороною водних ресурсів є норми природоохоронного законодавства, визначені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». На підтримку даного базового Закону прийнятий ряд природоохоронних законодавчих актів, що стосуються майже всіх аспектів охорони навколишнього середовища і природних ресурсів.

Водний кодекс України є базовим документом для правових відносин у водному законодавстві.

Одним з пріоритетів екологічної політики України є гармонізація законодавства України з законодавством ЄС. На виконання Указу Президента України «Про програму інтеграції України в Європейський Союз» Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд заходів, спрямованих на поетапну гармонізацію українського законодавства в сфері навколишнього природного середовища, природних ресурсів і екологічної безпеки з відповідними директивами ЄС, зокрема з Водною Директивою 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу від 23 жовтня 2000 року.

Відповідно до матеріалів Глобального Водного Партнерства, на Всесвітньому саміті в Йоханнесбурзі в серпні 2002 року, міжнародним співтовариством усвідомлено, що шлях до екологічно безпечного водокористування -- це впровадження принципів Інтегрованого управління водними ресурсами.

Інтегроване управління водними ресурсами визначається як «процес, що сприяє погодженому розвиткові й управлінню водою, землею й іншими ресурсами з метою досягнення максимального соціально-економічного благополуччя на справедливій основі без заподіяння збитку стійкості життєво-важливим екосистемам».

Метою бакалаврської роботи є водогосподарсько-екологічного оцінка басейну річки Турія.

Об'єктом дослідження у даній роботі є басейн річки Турія.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних завдань:

- аналіз природних умов формування екологічного стану басейну р. Турія;

- аналіз та оцінку антропогенного навантаження в басейні Турії;

- вивчення умов формування поверхневого стоку;

- екологічну оцінку стану гідрографічної мережі р. Турія;

- оцінку якості води в р. Турія.

Розділ I. Загальна характеристика басейну р. Турія

1.1 Фізико-географічна умови

Басейн річки Турія розміщений в межах лісової зони. Протікає річка по території Волинської області через: Локачинський район, Володимир-Волинський, Турійський, Ковельський, Старовижівський, Камінь-Каширський, Ратнівський, Любешівський райони.

Річка Турія належить до басейну річки Прип'ять і являється її правою притокою першого порядку.[4]

Довжина річки 188 км, площа водозбору 2900 км², залісненість 17,9%, заболоченість 4,22%, розораність 36,7%.

За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 281,0 м абс., розміщена в 2 км південіше с. Затурці.

Річка має 15 приток довжиною більше 10 км, загальна довжина яких 442,3 км. Коефіцієнт густоти мережі (без врахування річок з довжиною менше 10 км) складає 0,15 км/км².

Падіння річки 116,5 м, середньозважений нахил 0,34 м/км.

Норма стоку річки складає 333,3 млн. м³, стоку маловодних років забезпеченістю 95 % - відповідно 211,3 і 113,98 млн. м³ .

Власний стік річки зарегульований слабо. Загальна кількість ставів і водосховищ, регулюючих місцевий стік, станом на 01.01.1994 р. складає 24 шт., а їх сумарний об'єм 4,5 млн³. Вода річки відноситься до гідрокарбонатно - кальцієвого класу, жорсткість її складає 4,4 мг екв /л, загальна мінералізація 320 мг/л.[7]

1.2 Кліматичні умови

Клімат басейну помірно теплий, достатньо вологий, з коротким літом і м'якою зимою.



Рис.1.1. Схема басейну річки Турія

Зареєстровані максимальна і мінімальна температури повітря відповідно дорівнюють +39 і -39 ⁰С. Число засушливих днів (вологість повітря менше 30%) складає в середньому 9,6 в рік

Спостережений добовий максимум опадів дорівнює 122 мм.

Наведемо середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик по метеостанції м. Ковель в таблиці 1.1.[20]

Таблиця 1.1 Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик по метеостанції м. Ковель

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Температура повітря, 0 С
-4,6	-3,7	0,4	7,2	13,9	17,0	18,6	17,4	13,2	7,4	2,4	-2,2	7,2
Відносна вологість повітря, %
85	85	80	72	68	70	72	76	78	82	88	98	79
Опади, мм
44	46	40	44	54	85	87	84	51	44	55	51	685

Сніговий покрив у басейні спостерігається щорічно, стійкість снігового покриву спостерігається в 85% зим.

Середня висота снігового покриву складає 14 см, максимальна 42 см.

Найбільша глибина промерзання ґрунту досягає 60-98 см.

Переважаючими являються вітри західного напрямку. Середня річна швидкість вітру складає 3,8 м/с.

Середня величина випаровування з поверхні води складає 553 мм.

Річний розподіл температур, відносної вологості повітря та опадів в басейні р. Турія представлено на рис.1.2-1.4.[20]

Рис. 1.2. Середні багаторічні значення температури повітря в басейні р. Турія, ⁰С

Рис. 1.3. Середні багаторічні значення відносної вологості повітря в басейні р. Турія, %



Рис. 1.4. Середні багаторічні значення опадів в басейні р.Турія, мм

1.3 Гідрографічна мережа

Гідрографічна мережа басейну річки розвинута добре. Басейн річки характеризується такими показниками як: лісистість - 17,9%, заболоченість -5,22%, озерність - 0,26%, розораність - 36,7%, еродованість - 0,28%, урбанізованість - 9,77%. [20]

Таблиця 1.2 Основні гідрографічні характеристики басейну р. Турія

Найменування характеристик	Розмірність	Основна річка
Куди впадає		р. Прип'ять
Права чи ліва притока		Права
Довжина	км	188
Відмітка: витоку гирла	м.абс	281,0
Падіння	м	116,5
Нахил: середньозважений	м/км	0,34
Площа водозбору	км2	2900
Лісистість	%	17,9
Заболоченість	%	5,22
Озерніть	%	0,26
Розораність	%	36,7
Еродованість	%	0,28
Урбанізованість	%	9,77
Зрошених земель з постійною водопровідною мережею	тис. га	-
Осушених земель з постійною водопровідною мережею	тис. га	81,377
Кількість притоків:	шт
довжиною більше 10 км		15
довжиною 10 км і менше		35
Довжина річкової мережі:	км
з врахуванням річок ? >10 км		442,3
з врахуванням річок ? <=10 км		639,2
Коефіцієнт густоти річкової мережі:	км/км2
з врахуванням річок ? >10 км		0,15
з врахуванням річок ? <=10 км		0,22
Звивистість річки		1,22

1.4 Рельєф території

Басейн річки розташований в північній частині в межах Верхньоприп'ятської низовини, центральна частина належить Волинській моренній гряді та Турійський денудаційній рівнині, верхів'я ріки Сокальсько-Торчинській лісовій височини. [14]

Абсолютні відмітки поверхні складають 144,7- 268,1, I МБС.

Загальний схил поверхні в північному напрямку складає 0,0009- 0,0052.

Густота розчленування складає 0,15- 0,62 км/км².

Глибина ерозійного урізу складає 6-32,5 м.

Тип русла річки - меандруючий, ширина 9-50м.

Аналіз даних, які характеризують схили долини, заплаву та русло річки показують, що в басейні р. Турія мають розвиток процеси заболочування та підтоплення, карст, суфозія, частково розвіювання пісків, лінійна та площинна ерозія, просадочність грунтів.

Розвитку фізико-географічних процесів сприяють певні кліматичні умови, специфічні особливості рельєфу, різноманітна літологічна основа.[14]

1.5 Геологічна будова басейну річки

В геоструктурному відношенні територія басейну річки Турія розташована в межах південно-західної окраїни Руської платформи і займає північну частину Волино - Подільської плити.

В геологічній будові території приймають участь верхньо - протерозійські, палеозойські, мезозойські, найпозойські відклади.

Палеозойська група представлена кембрійськими, силурійськими, девонськими та кам'яновугільними відкладами, мезозойська- крейдяними відкладами, найпозойська - відкладами палеогенової та четвертинної систем.[14]

Відклади четвертинної системи практично повсюдно перекривають досить потужною товщиною до антропогенові породи. У складі її відкладів четвертинної системи виділяються різновікові алювіальні, озерно-алювіальні, водно-льодовикові, озерно-льодовикові, льодовикові, еолово-делювіальні, еолові, болотні та озерно-болотні утворення.

1.6 Гідрологічні умови

Басейн річки Турія розташований в межах Волино-Подільського артезіанського басейну кліматичні умови району характеризуються значною кількістю атмосферних опадів, помірними температурами та підвищеною вологістю, що проводить до досить слабкого випаровування і великої інфільтрації атмосферних вод в пористі та трицінуваті породи, постійно поповнюючи запаси ґрунтових вод та більш глибоких водоносних горизонтів.

Водоносні горизонти басейну р. Турія приурочені до відкладів четвертинної, палеогенової, крейдяної, кам'яно-вугільної, силурійської, кембрійської і протерозойської системи. [15]

Локальним водоупором грунтовим водам служать лінзи та прошарки середньочетвертинних озерно-алювіальних, озерно-льодовикових та нижньо четвертинних водно-льодовикових суглинків та супісків і середньо палеогенових глин та алевритів.

Місцевим водоупором служить зона кольмації, верхньої крейди, яка представлена водотривкими пластичними мергелями потужністю 2,3-15 м, регіональними - товщина щільних монолатних мергелів та крейди, які залягають у підошві, верхньокрейдяних відкладів.

Водопроникні, але безводні відклади представлені верхньо-четвертинно-сучасними еоловими пісками.[15]

1.7 Запаси підземних вод

Джерела формування прогнозних запасів підземних вод: природні ресурси. Є такі види водоносних горизонтів: сучасні болотні та озерно-болотні відклади, сучасні алювіальні відклади, верхньо- четвертинні алювіальні відклади, верхньо- четвертинні озерно- алювіальні микумінські відклади, середньо- верхньо- четвертинні еолово-делювіальні бугскі відклади, середньо-четвертинні водно льодовикові дніпровські відклади, середньо- четвертинні льодовикові дніпровські відклади, середньо- четвертинні озерно- льодовикові дніпровські відклади, нижньо- четвертинні водно льодовикові окських, середньопалеогенні відклади, верхньокрейдяних сенонтуронських відкладів, кам'яновугільні відклади, девонських відклади, силурійські відклади, нижньо- кембрійські відклади, верхньопротерозойські відклади.

Прогнозні запаси води в річці становлять 197,1 тис.м³/добу, а затверджені - 3,28 тис.м³/добу. [14]

1.8 Грунтовий покрив

Басейн р. Турія розміщений згідно районування території України по потенційній загрозі ерозійних процесів в першому і п'ятому ерозійних районах агроґрунтової зони Українського Лісостепу та Полісся.

Розміщення ґрунтового покриву Волинської області чітко підпорядкована певним географічним закономірностям. Так у поліській частині області, де зокрема і розміщений басейн р. Турія, переважають азональні та гігроморфні ґрунти, пов'язані з її низинним рельєфом і поширенням піщаних і супіщаних відкладів легкого механічного складу, які представлені дерново -підзолистими, дерновими, лучними і болотними ґрунтами та торфовищами.

Найбільшого поширення на території мають лучно-глеєві і лучно-болотні супіщані і легкосуглинкові ґрунти, вони становлять 23,4 % території. Глибина ґрунтового горизонту 20-50 см, вміст гумусу 1,3-9,3 %. Колір його ясно -сірий, за складом пухкий, розсипчастий, безструктурний.

Другим за поширенням є дерново-підзолисті, глеєві-піщані і глинисто-піщані ґрунти, вони займають 22,3 % території. Глибина ґрунтового горизонту сягає 18-25 см, вміст гумусу 1,9-7,4 %. реакція ґрунтового розчину середньо кисла, pH становить 4,7-5,4.[4]

Також значну частину території, 15 % займають торфовища. Глибина гумусового шару становить 0,5-1,5 см розташовані вони на заплавах річок, прохідних долинах та замкнутих луговинах.

Однакову по площі величину займають дерново-підзолисті піщані і дерново-підзолисті глеюваті супіщані і легко суглинисті, а саме 9,7% території. Глибина ґрунтового горизонту і вміст гумусу становить 15-18 см і 0,6-1,8 % та 20-28 см і 0,6-3,6 % відповідно.

Лучні супіщані і легкосуглинкові ґрунти становлять 6,9 % території. Глибина гумусового горизонту - 50-60 см, вміст гумусу -1,9-7,4 %. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рідко слабо кисла або слабо лужна. Ці ґрунти багаті на поживні елементи, а структурність гумусового горизонту створює сприятливий водно-повітряний режим.

Найменшу площу, а саме 2,0 % займають дернові і лучні карбонатні супіщані і легко суглинисті ґрунти. Глибина гумусового горизонту становить 20-50 см, а вміст гумусу 1,4-3,9 %.

Ступінь вияву ерозії: водна - слабка (45%), середня ( 55%), вітрова - слабка (45%), середня (55%) вітроерозійний індекс до 1.

Структура грунтового покриву обумовлена різноманітністю грунтотвірних порід, глибиною залягання грунтових вод, виявів процесів ерозії. Площа еродованих земель становить 827 га (0,3%).[4]

1.9 Рослинний і тваринний світ

В системі геоботанічного районування басейн річки Турія знаходиться в границях Середньо - Дніпровської підпровінції, Східно - Єропейської провінції, Європейської широколистяної області.

Залісненість басейну р. Турія становить 0,62 км², або 17,9 % від загальної площі. Головною лісоутворюючою породою є дуб, ясен, липа, які становлять 35,7 % від загальної площі. Хвойні ліси, що складаються із ялини та піхти становлять 0,1 %, а сосни звичайної -30,5 % від загальної площі. Значні площі займають вільха чорна та береза бородавчата 10,6 та 17,6 % відповідно. Такі породи, як тополя, вільха сіра займають 4,8 % і зовсім незначну площу займають букові, грабові і вербові ліси, вони становлять 0,7 % від загальної площі.

Що стосується лучної рослинності, то вона займає площу 761,62 км² або 26,26 % від загальної площі. Більша частина луків на сьогодні розорана. Тому луки не утворюють суцільних масивів, а збереглися невеликими ділянками серед орних площ, по лісових галявинах, на підвищених окраїнах боліт, по узліссях. Особливо поширені різнотравно -злакові.

Природна рослинність займає приблизно 48,42% від загальної площі брутто. Басейн р. Турія багатий на види рослин які занесені до Червоної та Зеленої книги України.[4]

У Зелену книгу занесені: сушениця болотна, валеріана лікарська, пустирник, чорниця, конвалія, звіробій звичайний, череда три роздільна, багно звичайне.

У Червону книгу України занесені рідкісні види зозулинець блощичний, зозулинець салепів, зозулинець шоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, вовчі ягоди пахучі, меч-трава болотна, плаун - баранець, коручка болотна, плаун колючий, гніздівка звичайна, тофільдія чашечкова, любка дволиста.

Рис. 1.5. Червона книга басейну річки Турія

Рис. 1.4. Видовий склад деревних порід в басейні р. Турія,%

Таблиця 1.3. Основні характеристики луків

Типологія	Площа
	км2	в % від загальної площі
Заплавні, місцями в поєднанні з лісами, чагарниками, болотами і сільськогосподарськими землями	716,62	26,26

Таблиця 1.4. Природоохоронні об'єкти на території басейну

Назва	Ранг	Площа, км2	Підпорядкування
1. Державний заказник «Нечимне»	загальнодержавного значення	0,4	Ковельський лісгоспзаг
2. Державний гідрологічний заказник «Соминський»	місцевого значення	0,298	Колективне сільськогосподарське підприємство «Світанок» Ковельський район
3. Державна пам'ятка природи «Озеро Добре»	загальнодержавного значення	0,46	Камінь - Каширський лісгоспзаг
4. Дуб звичайний велетенський	місцевого значення	2 дерева	Колодяжненська сільська Рада
5. Дуб звичайний велетенський	місцевого значення	2 дерева	Володимир - Волинський лісгоспзаг
6. Модриновий ліс	місцевого значення	0,016	Володимир - Волинський лісгоспзаг
7. Дубовий ліс	місцевого значення	0,046	Ковельський лісгоспзаг
8. Насадження дуба		0,009
9. Осівська діброва		0,014
10. Дубове насадження		0,037
11. Високобонітетний ліс		0,007
12. Ділянка лісу		0,024
13. Ділянка лісу		0,028
14. Ділянка лісу		0,019
15. Ділянка лісу		0,034
16. Ділянка лісу		0,032
17. Урочище «Козакова нива»	місцевого значення	0,029	Ковельський лісгоспзаг
18. Урочище «Козакова нива»		0,008
19. Затурцівські джерела	місцевого значення	0,002	Затурцівська селишна Рада
20. Виток р. Турія
21. Турійські джерела	місцевого значення	0,0002	Холопичівська сільська рада
22. Державний парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва «Літинський»	місцевого значення	0,084	Туличівська сільська Рада народних депутатів

За географічними параметрами Волинська область належить до борсально-лісової зоогеографічної зони, поліської зоогеографічної округи, західно-волинського зоогеографічного району.

На її території налічується 301 вид хребетних, зокрема 64 ссавці, 183 гніздових та зимуючих птахів, 8 плазунів, 12 земноводних, 34 види риб.

Своєрідними представниками хребетних являються ропуха очеретяна, рябчик, лелека чорний, вовчок садовий, щуроголова полівка або полівка -економка, ондатра, лось. До суто лісових тварин належать: глухар, вальдшнеп, білка звичайна, припутень, полівка підземна, борсук, олень звичайний, лось, ластівка сільська, заєць -русак, лисиця, козуля.

Висновок до розділу I: Басейн річки Турія розміщений в межах лісової зони. Протікає річка по території Волинської області.

Вона належить до басейну Прип'яті і являється її правою притокою першого порядку. Довжина річки 188 км, площа водозбору - 2900 км².

Р.Турія має 15 приток довжиною більше 10 км, загальна довжина яких 442,3 км.

Клімат басейну помірно теплий, достатньо вологий, з коротким літом і м'якою зимою.

Лісистість басейну становить - 17,9%, заболоченість -5,22%, озерність -0,26%, розораність - 36,7%, еродованість - 0,28%, урбанізованість - 9,77%.

Розділ 2. Антропогенне навантаження в басейні річки Турія

Освоєння басейну річки високе. В його межах розміщено м. Ковель, смт. Турійськ і 152 села.

На території басейну проживає приблизно 110 тис. чоловік.

Народногосподарський комплекс басейну представлений в основному сільським господарством зерно - тваринницького напрямку з розвинутим виробництвом льону, картоплі, а також місцевою промисловістю по переробці сільськогосподарської продукції.

2.1 Використання земельних ресурсів

Сільськогосподарське освоєння басейну невисоке і складає 63,2 %, що на 2,8 % менше освоєння держави в цілому.

Сільськогосподарські угіддя басейну складають 183,16 тис. га або 63,2 % від його загальної площі.

Орні землі займають 106,43 тис. га, або 58,2 % від всіх сільськогосподарських угідь.[4]

Рис.2.1. Рівень лісистості в басейнах основних приток р. Турія



Рис.2.2. Заболоченість в басейнах основних приток р. Турія

Рис.2.3. Озерність басейну р.Турія

На території басейну розміщено 71 сільськогосподарське підприємство, в тому числі 59 колективних сільськогосподарських підприємств, 10 радгоспів і два інших господарства які займаються сільськогосподарським виробництвом.

Рис.2.4. Розораність басейну р.Турія

Рис.2.5. Еродованість земель басейну р.Турія



Рис.2.6. Урбанізованість земель басейну р. Турія

Рис.2.7. Розподіл земельного фонду, %

У використанні земельних ресурсів в останні роки спостерігається зменшення частки ріллі в зв'язку з впровадженням контурно-меліоративної організації території, відведенням земель під сади - городи, землі запасу і організацією фермерських господарств.

Рис.2.8. Внесення мінеральних добрив (кг) на 1 га землі

Рис.2.9. Внесення отрутохімікатів (кг) на 1 га ріллі

Рис.2.10. Структура використання земель в межах прибережної смуги, %

В межах прибережно-захисної смуги басейну річки Турія землі використовується під ріллю (1,0%), сінокоси (49,4%), пасовища (13,9%), присадибні ділянки (0,1%), ліси і чагарники (3,4%) інші угіддя (32,2%).

2.2 Використання водних ресурсів

Водні ресурси басейну р. Турія використовуються на теперішній час помірно. Основними способами використання водних ресурсів є вилучення для господарських цілей води з водних об'єктів та безпосереднє використання останніх як робочого середовища (риборозведення і т.д.).

В басейні р. Турія забір води для потреб різних галузей народного господарства здійснюється за допомогою поверхневих водозаборів та з підземних водних горизонтів, які є основними джерелами водопостачання для промисловості, комунально-побутового споживання та зрошення і зволоження.[4]

На території басейну р. Турія функціонують 2 споруди по забору поверхневих вод (насосні станції) загальною потужністю 0,37 м³/с - з-д «Ковельсільмаш» та «Ковельбудіндустрія» с. Люблинець

Найбільшими водоспоживачами в 2012 році були Ковельське управління водопроводу і каналізації 5400,0 тис. м³/рік, Ковельбудіндустрія - 512,5 тис. м3/рік, Ковельсільмаш - 532,5 тис. м³/рік. Пункт водопостачання станції Ковель - 509,9 тис. м³/рік, комбінат молочних продуктів - 662,0 тис. м³/рік. Сумарна потреба у воді складає приблизно 19690,0 тис. м³/рік, а безповоротне використання 8144,0 тис. м³/рік.

Споживачі одночасно повертають частину забраної води в басейн річки Турія, скидаючи стічні та промислові води безпосередньо в річку або на поля фільтрації і у вигріби, а частина іде у безповоротне використання та на поповнення замкнутих технологічних циклів води у виробництві, тобто не вся вода, забрана на господарські потреби, повертається назад у річку. Структура використання водних ресурсів в басейні р. Турія представлена на рис 3.1.-3.3.

Рис. 2.11. Забір води в басейні р. Турія у 2015 році, тис. м³/рік

Рис. 2.12. Скид води в басейні р.Турія у 2015 році, тис. м³/рік

Рис. 2.13. Використання водних ресурсів в басейні р. Турія у 2015 році, тис. м³/рік

Детальні відомості про використання водних ресурсів в басейні р. Турія, в т.ч. по притоках і районах наведені в табл. 2.3. Об'єм забору і скиду води різними галузями народного господарства наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Відомості про використання водних ресурсів в басейні річки

Басейн річки	Область, район	Забір води, тис. м3/рік	Скид води, тис. м3/рік	Безповоротне використання води, тис. м3/рік,
		Всього	В тому числі	Всього	в тому числі
			з річки	з ставків	з підтем. джерел		в річку	на поля фільтрації	у вигріби
	Волинська
р. Турія від витоку до м. Турійськ	Локачинський	485,0	205,0		280,0	48,0		11,0	37,0	334,3
	Вол. Волинський	411,0	173,0		238,0	17,0		13,0	4,0	288,7
	Турійський	1756,0	703,0		1053,0	95,0		68,0	27,0	1201,7
Всього	2652,0	1081,0		1571,0	160,0		92,0	68,0	1824,7
р. Турія від Турійська до м. Ковель	Турійський	1438,0	576,0		8620	77,4		55,2	22,2	983,2
	Ковельський	1070,0	1509,0		9191,0	8000,0	7429,0	245,2	325,8	2400
Всього	12138	2085,0		10053,0	8077,0	7429,0	300,4	348,0	3383,2
р. Турія від м. Ковель до гирла	Ковельський	1888,0	266,0		1622,0	248,0		160,0	88,0	859,0
	Старовижівський	801,0	338,0		463,0	33,0		25,0	8,0	554,0
	Ратнівський	443,0	187,0		256,0	18,0		16,0	2,0	314,0
	Любешівський	63,0	26,0		37,0	3,0		3,0	-	45,0
	Кам. Каширський	1705,0	737,0		968,0	69,0		52,0	53,0	1165,0
Всього	4900	1554		3346,0	371		256,0	151,0	2934,0
Всього по басейну:	19690,0	4720,0		14970,0	8608,0	7429,0	612,0	567,0	8144
в т.ч. по притоках
с. б/н № 9	Турійський	232,0	96,0		136,0	11,0		6,0	5,0	179,0
с. б/н № 8	Турійський	276,0	114,0		162,0	11,0		7,0	4,0	204,0
р. Срібниця	Турійський	385,0	159,0		226,0	16,0		9,0	7,0	286,0
с. б/н № 7	Турійський	116,0	48,0		68,0	5,0		4,0	1,0	86,0
с. б/н № 6	Гурійський	261,0	107,0		154,0	11,0		6,0	5,0	194,0
р. Воронка	Ковельський	726,0	307,0		419,0	30,0		18,0	12,0	538,0
с. б/н № 5	Ковельський	261,0	110,0		151,0	11,0		7,0	4,0	194,0
р. Бобровка	Ковельський	494,0	209,0		285,0	20,0		14,0	6,0	366,0
р. Рудка	Ковельський	585,0	241,0		344,0	25,0		16,0	9,0	435,0
р. Дурниця	Ковельський	551,0	274,0		277,0	62,0		40,0	22,0	448,0
р. Сукачі	Кам.Каширський	334,0	145,0		189,0	14,0		9,0	5,0	115,0
с. б/н № 3	Кам.Каширський	117,0	48,0		68,0	5,0		3,0	2,0	88,0
с. б/н № 4	Старовижівський	430,0	186,0		244,0	17,0		10,0	7,0	147,0
с. б/н № 2	Старовижівський	234,0	99,0		135,0	10,0		8,0	2,0	175,0
с. б/н № 1	Кам.Каширський	167,0	72,0		95,0	7		5	2	124,0
в т.ч. по районах:
	Локачинський	485,0	205,0		280,0	48,0		11,0	37,0	334,3
	Вол. Волинський	411,0	173,0		238,0	17,0		13,0	4,0	288,7
	Турійський	3194,0	1279,0		1915,0	172,0		123,2	49,2	2184,9
	Ковельський	12588,0	1775,0		10813,0	8248,0	7429,0	405,2	413,0	3259,0
	Старовижівський	801,0	338,0		463,0	33,0		25,0	8,0	554,0
	Ратнівський	443,0	187,0		256,0	18,0		16,0	2,0	314,0
	Любешівський	63,0	26,0		37,0	3,0		3,0	-	45,0
	Кам.Каширський	1705,0	737,0		968,0	69,0		52,0	53,0	1165,0

На території басейну р. Турія знаходиться 24 ставки, що використовуються для риборозведення (10 ставків) , зволоження (2) та мають комплексне використання (12) загальним об'ємом води 4489,8 тис. м3. Корисний об'єм складає 2615,60 тис. м3. Площа водного дзеркала при НПР становить 351,5 га. Стан всіх ставків задовільний.

В результаті господарського використання, річка зазнає негативного впливу та забруднення шкідливими речовинами від наступних джерел: Ковельська ГКС, Ковельське управління водопроводу і каналізації і Ковельський крохмальний завод.

В умовах спаду промислового виробництва, коли більшість підприємств значно скоротили об'єми своєї діяльності, найбільш суттєвим джерелом забруднення поверхневих вод в басейні р. Турія є комунальні очисні споруди (КОС) міста Ковель. Це пояснюється тим, що на сьогоднішній день каналізаційні очисні споруди мають застарілі технологічні схеми, зношені і не забезпечують необхідної якості очистки стічних вод. Значна частина технічного устаткування на об'єктах каналізаційного господарства експлуатується вище розрахункового технічного ресурсу. Не дивлячись на такий стан, будівництво і реконструкція каналізаційних споруд і сіток ведеться незадовільно через відсутність необхідних коштів. На об'єктах каналізаційного господарства для підтримання їх функціонування в основному проводяться тільки поточні і профілактичні ремонтні роботи.

Незважаючи на уповільнення темпів виробництва та невеликі масштаби скидів, стічні води з концентраціями забруднюючих речовин, що значно перевищують допустимі значення, надходять від Ковельського крохмального заводу. У водах, що скидаються, спостерігається дуже високий вміст біогенних речовин та механічних часток.

Характеристика джерел забруднення, якісний склад стічних вод, що скидаються в басейн р. Турія та показники роботи очисних споруд наведені в таблицях 2.2 - 2.4.

У використанні водних ресурсів басейну р. Турія в останні роки спостерігається зменшення безповоротного використання води, яка витрачається на промислове і комунально побутове господарство.

За період, що досліджувався (з 1985 року по 1994 рік), значно зріс забір води - на 8530 тис. м3 за рік, а також скид стічних вод - на 1773 тис. м³/рік.

У 7 раз виросла потужність очисних споруд, що було зумовлене збільшенням кількості стічних вод, що скидаються підприємствами, а також частки неочищених та недостатньо очищених вод у їх складі.

Таблиця 2.2 Об'єм забору і скиду води різними галузями народного господарства

Басейн річки	Область, район	Забір води, тис. м3/рік	Скид води, тис. м3/рік	Безповоротне водоспоживання, тис. м3/рік
		Промисловість і комун.-побут. споживання	Зрошення і зволоження	Промисловість і комун.-побут. споживання	Промисловість і комун.-побут. споживання	Зрошення і зволоження
		всього	В т.ч. з підтем. джерел	всього	В т.ч. з підтем. джерел	всього	В т.ч. з підтем. джерел
	Волинська
р. Турія від витоку до м. Турійськ	Локачинський	280,0	280,0	205,0	-	48,0		129,3	205,0
	Вол. Волинський	238,0	238,0	173,0	-	17,0		65,7	173,0
	Турійський	1053,0	1053,0	703,0	-	95,0		498,0	703,0
Всього	1517,0	1571,0	1081,0		160,0		743,7	1081,0
р. Турія від Турійська до м. Ковель	Турійський	862,0	862,0	576,0	-	77,4		407,2	576,0
	Ковельський	9462,0	9191,0	1238,0	-	8000,0	7429,0	1162,0	1238,0
Всього	10324	10053	1814,0		8007,0	7429,0	1569,0	1814,0
р. Турія від м. Ковель до гирла	Ковельський	1622,0	1622,0	266,0		248,0		593,0	266,0
	Старовижівський	463,0	463,0	338,0		33,0		216,0	338,0
	Ратнівський	256,0	256,0	187,0		18,0		127,0	187,0
	Любешівський	37,0	37,0	26,0		3,0		19,0	26,0
	Кам. Каширський	968,0	968,0	737,0		69,0		428,0	737,0
Всього	3346,0	3346,0	1554,0		371,0		2952	1554,0
Всього по басейну:	15241	14970	4449,0		8608	7429,0	3695,0	4449,0

Таблиця 2.3 Показники роботи очисних споруд

Найменування об'єктів	місце скиду	Витрати стічних вод, тис.м3/добу	Потужність очисних споруд, тис.м3/доб	Вид очистки	Ефективність очистки, %
			проектна	фактична		БПК	завислі речовини	специфічні речовини
Ковельський ГКС	70	0,008	0,012	0,012	механічний	69	45	98
Ковельське управління водопроводу і каналізації	85	20,069	22,2	22,508	біологічний	89	84	97
Ковельський крохмальний завод	85	0,616	0,730	2,0	біологічний	99	92	98

Таблиця 2.4 Характеристика джерел забруднення

Ділянка річки	Найменування джерел забруднення	Відстань від гирла	Скинуто стічних вод, тис.м3/доб	концентрація забруднюючих речовин у стічних водах, мг/л
			всього	забрудн.	нормативно чистих (без очистки)	нормативно очищених	БПК, мгО2/л	завислі речовини	сухий залишок, мг/л	хлориди, мгС/л	сульфати, мг/л	нафтопродукти, мг/л	азот амонійний, мг	феноли, мг/л
				без очистки	недостатньо очищених		біологічної	фізико-хімічної	механічної
р. Рудка гирло	Ковельська ГКС	85	0,008			0,008	0,008			7,74	1,4	392,8	31,10	34,0		11,28
м. Ковель 80 км	Ковельське управління водопроводу і каналізації	85	10,06		10,06					42,0	22,38	687,0	144,0	50,29	1,05	9,27
	Ковельський крохмальний завод	85	0,62		0,62					1491,2	219,66	1680,2	310,3	23,45		72,6
	Ковельське управління водопроводу і каналізації	85	10,0							21,0	22,4	687,0	144,0	50,29	1,05	9,27

2.3 Стан атмосферного повітря в басейні р. Турії

Основним напрямком антропогенного впливу на атмосферне повітря виступає його забруднення різноманітними шкідливими викидами (газоподібними та твердими речовинами), а також безпосередні теплові потоки, що надходять в атмосферу в наслідок господарської діяльності. Ще більш загрозливо виглядає зростаюче забруднення атмосфери, яке здійснюється через стаціонарні джерела (різноманітні промислові підприємства) і нестаціонарні (пересувні) джерела.

Волинська область, де розташований басейн р. Турія, знаходиться серед небагатьох областей України, де питомі викиди в атмосферу традиційно не викликають великого занепокоєння науковців та громадськості.[4]

Поряд з необхідністю встановлення нових фільтрів та очисних споруд, на підприємствах серйозною проблемою залишається якість діючих пилогазоочисних установок (застарілість конструкції, необхідність ремонту). За наближеними даними головними забруднювачами атмосфери виступають не промислові підприємства, а автомобільний транспорт. Незважаючи на те, що і тут намітилися останнім часом деякі позитивні тенденції, можна говорити про явне відставання темпів повітряно-охоронних робіт на автотранспорті у порівнянні з ефективністю цих робіт на стаціонарних джерелах забруднення.

Великої шкоди може завдати радіоактивне забруднення атмосфери. Природна радіоактивність притаманна атмосферному повітрю, вона існує в природі постійно і не залежить від діяльності людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС територія басейну р. Турія відноситься до III категорії забруднення, на даний час показники радіоактивного стронцію і цезію знаходяться в межах ГДК. За цими показниками ведуться моніторингові спостереження.

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел є також значними, так як через територію басейну проходять великі автомагістралі та залізниці і дороги місцевого значення. Вздовж доріг насаджені лісосмуги, які складаються з двох ярусів: деревної та чагарникової рослинності. Такі лісосмуги зменшують пилове й шумове забруднення навколишнього середовища.

Таблиця 2.5 Динаміка викидів в атмосферне повітря в басейні річки, тис. т.

Роки	Викиди в атмосферне повітря, тис.т.	Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг	Обсяг викидів на одиницю ВРП, тис.т/млн.грн.
	Всього	у тому числі
		стаціонарними джерелами	пересувними джерелами
2000	42,3	10,3	32,0	2100	40,0	-
2006	56,8	12,2	44,6	2800	54,7	0,007
2010	66,4	11,5	54,9	3300	64,0	0,007
2012	63,4	10,0	53,4	3200	61,1	-
2014	57,1	7,6	49,5	2800	55,1	-

2.4 Рекреаційні ресурси

Певний антропогенний вплив на територію басейну р. Турія мають об'єкти туризму, пам'ятки культури, історії, архітектури, садово-паркового мистецтва, а в північній частині басейну знаходиться мисливський заказник.

Упорядкування цих територій в межах водоохоронних зон і захисних смуг зменшують навантаження на екосистеми річки.

Поблизу м. Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м³/добу на 25-річний термін.[2]

Таблиця 2.6 Рекреаційні умови басейну р. Турія

Ділянка річки	Протяжність берегів, придатних для купання,км	Існуючі пляжі	Існуючі оздоровчі заклади
		кількість, шт	санітарно-технічне обладнання	місце положення	характер	Протяжність охоронних зон курортів, км
м. Ковель	1,0	2	є	м. Ковель санаторій матері і дитини	1	0,3
м. Турійськ	0,2	1	є
м. Затурці	0,1	1	-

Висновок до розділу II: освоєння басейну річки високе. В його межах знаходяться м. Ковель, смт. Турійськ і 152 села.

На території басейну проживає приблизно 139 тис. чоловік.

Народногосподарський комплекс басейну представлений в основному сільським господарством зерно - тваринницького напрямку з розвинутим виробництвом льону, картоплі, а також місцевою промисловістю по переробці сільськогосподарської продукції. Також частково розвинута промисловість та будівельна галузь. Основне коло складаю 12 підприємства. Малих підприємств -- 230 та 1706 підприємців-фізичних осіб по Ковельському району

Прибережно-захисна смуга басейну використовується під ріллю (1,0%), сінокоси (49,4%), пасовища (13,9%), присадибні ділянки (0,1%), ліси і чагарники (3,4%) інші угіддя (32,2%), а заплава річки має високу екологічну значимість маючи коефіцієнт розвитку 6,16.

Найбільші водоспоживачі басейну річки Турія: Ковельське управління водопроводу і каналізації 5400,0 тис. м3/рік, Ковельбудіндустрія - 512,5 тис. м3/рік, Ковельсільмаш - 532,5 тис. м3/рік. Сумарна потреба у воді складає приблизно 19690,0 тис. м3/рік, а безповоротне використання 8144,0 тис. м3/рік. А основні джерела забруднення річки Турії є Ковельська ГКС, Ковельське управління водопроводу і каналізації і Ковельський крохмальний завод.

Основними джерелами антропогенного впливу на атмосферне повітря є стаціонарні і пересувні джерела, які викидають різноманітні газоподібні і тверді шкідливі речовини.

Розділ III. Водогосподарсько-екологічна оцінка бассейну р. Турія

3.1 Умови формування поверхневого стоку в басейні р. Турія

Загальний екологічний стан річки Турія значною мірою зумовлюється рівнем антропогенного навантаження на басейни малих річок приток 1-го та 2-го порядків. Як відомо на величину стоку, мутність води, її хімічний склад, крім морфографічних особливостей басейнової ландшафтно-територіальної структури (ЛТС), впливає характер рослинності, особливо залісеність. Лісові насадження сприяють зменшенню поверхневого стоку, поліпшенню якості води в річках.

Проте цей вплив опосередковується багатьма іншими властивостями басейнової ЛТС, які в басейнах високих порядків можуть бути дуже контрастними. Чітка залежність величини стоку від залісненості характерна для басейнів 1-3-го порядків (коефіцієнт кореляції тут становить 0,6-0,8). Із збільшенням порядку басейну ця залежність стає все меншою і, за дослідженнями М.О. Ржаніцина (1960), в басейнах 6-7-го і вищих порядків зникає [20].

В басейні р. Турія розташовані 4 осушувальні системи: «Красновольська» - р. Рудка, «Верхів'я р. Турія», «Воронка», «Турійсько-Дольська». Згідно «Методических рекомендаций по учету влияния хозяйственной деятельности на сток малых рек при гидрологических расчетах для водохозяйственного проектирования» вплив осушення на зміну річного і сезонного стоку в басейнах малих річок для зони Волинського Полісся стає відчутним, коли частка осушуваних земель досягає 7% від площі басейну.[21]

Нами виконана оцінка екологічної стійкості ЛТС 15-ти приток - малих річок, довжина яких перевищує 10 км, що належать до басейну р. Турія. Екологічна стійкість ЛТС басейнів оцінювалась за коефіцієнтом екологічної стійкості ландшафту (КЕСЛ), згідно методики Климентової Е. - Гейниге В. [11]. Дані про розподіл осушуваних земель та результати оцінки стану ландшафту в басейні річки Турія представлені в таблиці 3.1.

Рис. 3.1. Схема басейну р.Турія. Осушувальні системи

Таблиця 3.1 Екологічна стійкість ландшафтів та розподіл площ осушуваних земель в басейні р. Турія

Басейн	Площа басейну, км2	Значення КЕСЛ	Стан ландшафту	Площа осушуваних земель в басейні
				км2	%
р. Турія	2900	0,56	нестабільний	813	28,0
р. б/н 1	45	0,67	нестабільний	14	31,1
р. б/н 2	64	0,8	нестабільний	25	39,1
р. б/н 4	115	2,40	умовно стабільний	49	42,6
р. Сукачі	90	2,43	умовно стабільний	21	23,3
стр. Дурниця	132	0,98	нестабільний	38	28,8
р. Рудка	164	0,85	нестабільний	88	53,7
р. Бобровка	136	0,50	яскраво виражена нестабільність	39	28,7
р. б/н 5	72	0,13	яскраво виражена нестабільність	29	40,3
р. Воронка	200	0,31	яскраво виражена нестабільність	45	22,5
р. б/н 6	72	0,75	нестабільний	14	19,4
р. б/н 7	32	0,80	нестабільний	16	50,0
р. Сребниця	106	0,97	нестабільний	17	16,0
р. б/н 8	76	0,03	стабільний	25	32,9
р. б/н 9	64	3,20	стабільний	12	18,8

Як видно з таблиці, частка осушуваних земель по басейнах малих річок коливається в межах від 16 % до 50 %. Згідно результатів наукових досліджень, проведених в басейні р. Турія, в пункті с. Ягідне відбулося збільшення річного стоку з зростанням площ осушуваних земель на 18 %, а в пункті - р. Турія - м. Ковель на 13 % [7]. Екологічна стійкість ландшафту в межах басейнів малих річок змінюється від «стабільного» до «нестабільного з яскраво вираженою нестабільністю».

3.2 Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія

Комплексна екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія здійснюється за методикою, запропонованою Грибом Й.В. формулою визначається як:[18]

Sе = S1 + S2 + S3 + S4 + S5 + S6… + Sп

де S1 - природно-часовий екологічний фактор, що характеризує пропускну здатність русла;

S2 - екологічний стан поверхні водозбору;

S3 - комплексний екологічний індекс якості поверхневих вод;

S4, S5, S6, - індекси, які характеризують рівень компенсаційних природоохоронних заходів відносно фактору S1, S2, S3. Природно - часовий фактор розраховується за формулою:

S1 = Qek / (V*b*h*K1*K2*K3*K4*K5)

де Qek - екологічні витрати у період межені (відношення навантаження органічної речовини до окисної здатності водотоку);

V - швидкість води у межінь по форвартеру річки, м/с;

b - ширина річки у бровках русла, м;

h - середня глибина, м;

К1 - звивистість русла;

К2 - зарегульованість русла; К3 - коефіцієнт розвитку заплави; К4 - коефіцієнт розвитку екотонів; К5 - коефіцієнт заростання водного дзеркала вищою водною рослинністю (еталон - до 11%).

Стан поверхні водозбору вираховували по відношенню суми антропогенних факторів до суми природних факторів та факторів управління, тобто:

S2 = ?Кантр / (?Кпр + ?Купр)

Для нормального функціонування екосистеми повинна бути збережена рівновага між антропогенними і природними чинниками і факторами управління, тобто S2 1,0.

Комплексний екологічний індекс якості води (S3) вираховували, як середньозважену величину трьох блокових індексів:

S3 = Іек = (Іа + Ів + Іс)/3,0

При розрахунках враховувалися максимальні значення лімітуючих забруднення характеристик серед кожного з трьох блоків.

Згідно з прийнятою концепцією, якість поверхневих вод визначається за станом поверхні водозбору та природно-часовим фактором, який є визначальним.

Отримані результати показали, що, виходячи з пентасистемної класифікації поверхневих вод, досліджувані створи на р. Турія відносяться до категорії вод з забрудненою та брудною водою. Вони віднесені до урбанізованих територій та житлово-промислових комплексів і займають середню течію річки та її гирло. У звичайних умовах лімітуючими факторами забруднень були хлориди та сульфати, мінеральний азот та фосфор, органічна речовина, бактеріальні забруднення, мідь, цинк та хром. Радіоекологічна ситуація у воді річки сприятлива, що обумовлено проточністю та змінністю води у руслах, фізіологічними процесами включення радіонуклідів в обмінні процеси та депонування у мулі, винесення на заплаву у повінь тощо. Сприятливі умови для риборозведення залишилися лише у витоках, окремих притоках першого і другого порядку.

Дослідження природно-часового фактору S1 показали на пряму залежність його від якості води. Чим менше значення Іе, тим краща якість води. Узагальнені дані про екологічний стан річкового басейну наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Узагальнені дані про екологічний стан річкового басейну р. Турія та їх статистична обробка(2013р ).

Створ	Іе у	S1 х	S2 z	х2	ху	у2	z2	уz	хz
вище м. Ковеля	14,0	1,6	2,0	2,56	22,4	196	4,0	28,0	3,2
нижче м. Ковеля	21,0	1,7	3,0	2,89	35,7	441	9,0	63,0	5,1

ух = 10,0; у = 9,1; х = 0,95; бу = 5,4; бх = 0,4; Vух = 0,62. уz = 17,6; z = 1,62; бz = 0,58; Vуz = 0,806; хz = 1,67; х = 0,95; z = 1,63; Vхz = 0,75.

Коефіцієнти часткової кореляції: Vух(z) = 0,97; Vуz(х) = 0,7; Vхz(у) = 0,789

Сукупний коефіцієнт кореляції: Rухz = 0,764.

Отже, після проведення еко оцінки гідрографічної мережі було встановлено, що вода в досліджених створах є забрудненою та брудною, для покращення потрібно запропонувати заходи які посприяють кращому самоочищенню русла та також намагатися зменшити кількість забруднень.

3.3 Оцінка якості води в р. Турія

Оцінка використання водних ресурсів проводиться згідно керівного нормативного документу «Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України», який встановлює загальні вимоги і єдині критерії оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України з метою реалізації екологічних приорітетів в галузі охорони НПС. Поширюється на методи та зміст робіт з екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, правила викладення одержаних результатів. Цей керівний документ посилається на такі законодавчі та нормативні акти:

1. Закон України від 25 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища»

2. КНД 211.0.0.001-94 Порядок розроблення, погодження та затвердження нормативних документів. Основні положення. - Київ, 1994;

3. РД - 02 - 90 Методическое руководство по биотестированию воды. - Москва, 1991. - На території України введений в дію Постановою Мін природи України №40 від 6 березня 1991 р.[2]

Екологічна характеристика якості води суші та естаріїв України здійснюється за екосистемним принципом.

Основою методичних підходів для здійснення комплексної оцінки стану поверхневих вод України є трьохступенева система оцінки екологічного стану річкових вод:

- екологічна норма, еталон порівняння, добрий стан;

- задовільний стан, що відповідає перехідному стану від чистих вод до забруднених;

- поганий або незадовільний стан, що відповідає кризі водної екосистеми (дефіцит розчиненого кисню, наявність сірководню, замори та задухи риб), погіршення якості води і біопродуктивності, клімаксному стану водного ценозу.

Комплекс показників для екологічної оцінки якості води включає загальні і специфічні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробності (еколого-санітарні), характеризують звичайні властиві водним екосистемам інгредієнти, величина яких може змінюватися під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії.

Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки:

1. Блок А - показники сольового складу, сольовий фон - включає мінералізацію води, вміст сульфатів та хлоридів. Передбачає:

- визначення галинності;

- визначення класу, групи і типу за співвідношенням основних іонів;

- оцінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу, що відбиває ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та ін.

2. Блок Б- еколого-санітарні або трофосапробіологічні характеристики водойми. Дається за такими групами показників:

- гідрофізичні - вміст завислих речовин, прозорість;

- гідрохімічні - концентрація водневих іонів, азот амонійний, нітратний, нітритний, фосфор, фосфати, розчинений кисень, перманганат на та біхромат на окислюваність, біохімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню за 5 діб (БСК5);

- гідробіологічні - біомаса фітопланктону, чисельність бактеріопланктону, чисельність сапрофітних бактерій;

- біоіндикація сапрбності - індекс сапробності (індекс Пантле і Букка по фітопланктону) , характеристика видового складу бентосних організмів - індекси Вудівісса та Гуднайта - Уітлі.

3. Блок С - специфічні характеристики токсичної та радіаційної дії. Дається на підставі наявності й вмісту у воді таких інгредієнтів: ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, хром (6+), нікель, Арсен, залізо, фториди, ціаніди, марганець, миш'як, нафтопродукти, феноли, СПАР, хлорорганічні та фосфорорганічні пестициди. Токсичність поверхневих вод суші та естуаріїв України спричинена автономною чи сумісною дією вищенаведених речовин, а також інших інгредієнтів, що потрапляють у водні об'єкти в складі промислових, сільськогосподарських, комунальних стічних вод, а також з поверхневим стоком та атмосферними опадами. Зі специфічних показників радіаційної дії використовуються: сумарна бета-активність вміст стронцію-90, цезію-134 та цезію-137.

В еталон порівняння введені значення забруднюючих речовин на основі експертних та нормативних матеріалів для рибогосподарських водойм, тобто, ті характеристики, які визначають умови виживання та відтворення рибних ресурсів як найвищої ланки трофічного ланцюга водних екосистем. Екологічний еталон порівняння характеризує оптимальні стартові умови розвитку ценозу мікроводоростей, що задовольняють стартові умови розвитку інших ценозів водного середовища. Введення нульового еталону, як складової еталону порівняння, викликане необхідністю створення передстартових умов бактеріальної деструкції домішок. За еталонне значення приймаємо І клас якості води, щ відповідає ІІІ категорії якості (досить чиста).[1]

Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України має вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: I - відмінна, II - добра, III - досить добра, IV - задовільна, V - посередня, VI - погана, VII - дуже погана, VIII - занадто погана.

Категорії якості води відбивають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод сущі та естуаріїв України. За ступенем забруднення категорії якості води характеризують її як: I - дуже чисту, II - чисту, III - досить чисту, IV - слабко забруднену,V - помірно забруднену, VI - сильно забруднену, VII - брудну, VIII - дуже брудну.

За трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними ) показниками вони відповідають певним під категоріям трофності і підзонам сапробності:

I - оліго-мезотрофна,в - олігосапробна,

II - мезотрона, б-олігосапробна,

III - мезоевтрофна, в'-мезосапробна,

IV - евтрофна, в''-мезосапробна,

V - ев-політрофна, б'-мезосапробна,

VI - політрофна, б''-мезосапробна,

VII - полігіпертрофна, в - поліса пробна,

VIII - гіпертрофна, б - полісапробна.

Води в р. Турія належить до гідрокарбонатно кальцієвих вод з підвищеним вмістом іонів натрію і калію та до в-мезогалинних солонуватих вод у витоці та середині річки і б-мезогалинних солонуватих у гирлі. За вмістом компонентів сольового складу: чиста(ІІ) у витоку та середині, та досить чиста(ІІІ)у гирлі вода за якістю. За трофо-сапробіологічними показниками: V - ев-політрофна, б'-мезосапробна у витоку та IV - евтрофна, в''-мезосапробна у гирлі.

Спрощена екологічна оцінка якості поверхневих вод здійснюється шляхом обчислення екологічного індексу у випадках, коли зручніше користуватися однозначною оцінкою: для цілей планування водоохоронної діяльності, опрацювання водоохоронних заходів, здійснення екологічного районування і т.д. Екологічний індекс може використовуватися для визначення тенденцій зміни стану якості води у часі, узагальненого визначення впиву антропогенного навантаження на водні об'єкти, оцінки умов відтворення водних ресурсів, вирішення ряду економічних і природоохоронний питань тощо. [8]

Комплексний екологічний індекс стану річкових екосистем, запропонований у 1991 році Й.В. Грибом, визначається у залежності від чисельності визначуваних параметрів (гідрохімічних (Іа), трофо-сапробіологічних (Ів), токсикологічних (Іс)):

Ів = ? (Сі факт / Сі опт)/п

де Сі факт - фактична концентрація і-го гідрохімічного або трофо-сапробіологічного фактору;

Сі опт - оптимальна (або ГДК) концентрації і-го гідрохімічного або гідробіологічного фактору;

п - кількість показників.

Примітка: якщо фактор позитивний (вміст розчиненого кисню), то у формулі

Сі опт/Сі факт.

Тоді комплексний екологічний індекс стану водних екосистем визначається за формулою:

Іл = (Іа мах + Ів мах + Іс мах)/ 3;

Іе = 3v(Ігх * І гб * Ітк)

Вирахування екологічних індексів та визначення якості річкових вод виконується таким чином: як відомо, кожній стадії розвитку ценозу відповідають певні значення якісних характеристик, що визначають у матричній алгебрі, як вектор. Напрям вектору (напрям розвитку біоценозу) та його чисельні значення визначаються, як сума векторів, що входять до еталону порівняння, або як площа поверхні інформаційного поля даного гомеостатичного плато, окреслюваного радіусом-вектором. Інформаційне поле, що визначається екологічними характеристиками якості річкових вод на трьох прийнятих рівнях, являє собою колову діаграму, поділену на три рівнозначних сектори.

Після визначення комплексного екологічного індексу (Іе) можна визначити клас якості води, стан водного середовища і рівень антропогенного навантаження.

Отже, виходячи із значень показників трьох блоків якості води (дані за 1994 р.), обчислимо значення екологічних індексів для басейну р. Турія у трьох створах згідно методики Й.В. Гриба:

Іе = (Іа мах + Ів мах + Іс мах)/3

За еталонне значення приймаємо І клас якості води або ІІІ категорію якості (досить чиста).

де Іа мах - максимальне значення із знайдених співвідношень фактичних показників сольового складу до їх еталонів.