Розробка проекту фільтраційної станції по очищенню сточних вод

Висоту встановлення прожектора по умовам обмеження засліплюючої дії визначаємо по формулі:

, [м], (6.3)

де, І_мах = 165000 св - максимальна сила світла прожектора.

Найвигідніший кут нахилу оптичної осі прожектора, при якій площа світлової плями буде максимальною, а освітленість буде не менше заданої, визначаємо по формулі:

, [град], (6.4)

де, - значення граничної освітленості.

для розрахунку приймаємо К=1,3; Е=2Лк; m =0.052; Н = 25м; n = 0.00064

Приймаємо найбільш прийнятний кут нахилу прожекторної установки 20.

6.7 Пожежна безпека

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" відповідальність за стан пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників та уповноважених ними осіб.

На кожному полігоні ТПВ має бути розроблена "Інструкція про заходи пожежної безпеки", в якій встановлюється порядок протипожежних заходів, обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, засоби оповіщення керівників та пожежної охорони, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.

Інструкція має бути затверджена керівником підприємства.

Для виконання щоденних робіт з нагляду за первинними засобами вогнегасіння і організації гасіння вогнищ призначається відповідальна особа.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території полігону ТПВ (у господарській зоні) необхідно встановити спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) і засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.

У господарській зоні на видному місці має бути встановлений щит (стенд) з відомостями про дії персоналу в разі пожежі і засоби оповіщення найближчої пожежної охорони. Дозволяється розміщувати названу інформацію на щиті (стенді) поряд із засобами пожежогасіння.

Пожежні щити (стенди) на території об'єкта встановлюються з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 площі.

До комплекту засобів пожежогасіння на одному щиті слід включати: вогнегасники - 3 шт.; гаки - 3 шт.; лопати - 2 шт.; ломи - 2 шт.; сокири - 2 шт.; ящик об'ємом 0,5 м³ з піском - 1 шт.; покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу - 2 х 2 м.

Придатність заряду пінного вогнегасника необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік в організаціях, які мають ліцензію на виконання таких випробувань.

При прийнятті на роботу працівники полігону ТПВ повинні пройти вступний інструктаж, у процесі роботи - первинні, повторні, позапланові та цільові інструктажі з питань пожежної безпеки.

Використання пожежного обладнання, інструментів, інвентарю для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі або навчанням протипожежних формувань, забороняється.

Кожний транспортний засіб, який працює на полігоні ТПВ, має бути оснащений вуглекислотним чи порошковим вогнегасником.

У приміщеннях під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається автотракторна техніка полігону ТПВ, а також безпосередньо на картах складування відходів забороняється:

· заправляти техніку пальним;

· заряджати акумулятори безпосередньо на машинах;

· залишати автомобілі з увімкненим запаленням.

Внаслідок біохімічних процесів у тілі полігону ТПВ утворюється біогаз. Так як в біогазі міститься до 15% кисню, то він може самозайматися і вибухати. При цьому в повітря попадуть полімервмісні фракції у виді летючих з'єднань і зважених речовин, серед яких можуть бути і токсичні. Щоб запобігти його вибуху і пожежам, слід створювати дренажні свердловини.

Рекомендується облаштовувати свердловини металевими або полімерними трубами діаметром 200 мм і більше з перфорацією у заглибленій частині до 2,5-3,0 м.

В міру зростання шару відходів трубу слід нарощувати таким чином, щоб висота над поверхнею становила не менше 1,5 м.

Частина труби, що виступає над поверхнею, має бути пофарбована в яскравий оранжевий колір, щоб запобігти її руйнуванню транспортними засобами.

Висновки

За час існування полігону №5 м. Києва в його межах відкладено приблизно 400тис. тон фільтрату. Вищезгадана кількість збільшується кожного дня навіть тому, що отримані сьогодні концентрати фільтрату після зворотного осмосу все одно залишаються для його складування. Основна проблема на наших полігонах, яка потребує вирішення при їх експлуатації, - це очищення фільтрату, що утворюється за рахунок трьох складових: дощових, підземних вод, біологічного розпаду органічної складової ТПВ.

За своїм складом фільтрат - це небезпечна рідина, і її витік у підземні води чи на прилеглу територію приводить до тяжких екологічних наслідків.

Проблема існує не тільки для полігона № 5 м. Києва, а також для полігонів міст Сімферополя, Ялти, Вінниці, Львова, Хмельницького, Житомира та багатьох інших міст.

На сьогоднішній день загальна кількість накопиченого фільтрату сягає до 200 тис. м³, у т.ч. на першій черзі - 80 тис.м³, на другій-- 120 тис. м³.

З метою вирішення цієї проблеми, а саме, очищення фільтрату отримуючи, з однієї сторони воду, яка відповідає певним технічним вимогам і можливість подальшого її використання, а, з іншої сторони сухий продукт, пропонується проект з використанням установки, яка має назву «Палл Рохем», яка дозволяє очищати фільтрат до рівня скидання його у відкрите водоймище. Очищену від фільтру воду можна використовувати на господарсько-побутові потреби. Продуктивність установки- 200 м³ фільтрату на добу, з них 15 % у вигляді концентрату. Принцип роботи, якої заснований на проходженні рідини (забрудненої води -фільтрата) під великим тиском через мембранні фільтри, де унаслідок явища зворотного осмосу відбувається відділення молекул води від молекул розчинених в ній речовин.

Очищення стічної води виконується по таких стадіях:

стадія очищення концентрату нанофільтрацією;

стадія очищення перміата зворотним осмосом високого тиску;

стадія очищення об'єднаного перміата оборотним способом.

Закордонні приклади показують, що полігони міських відходів це багатофункціональні підприємства, на яких провадиться сортування будівельних відходів та цінних компонентів, зібраних при роздільному зборі ТПВ, прийом від населення великогабаритних предметів домашнього вжитку, а також старих автомобілів, ділянки польового компостування тощо.

За рахунок атмосферних опадів, дренажу фільтрату через товщу ТПВ кількість фільтрату у придамбовій частині постійно збільшується. Потужність діючої установки по очищенню фільтрату недостатня для забезпечення очистки на протязі наступних одного-двох років.

Аналізуючи роботу очисної установки «Пал Рохем», слід відмітити, що не зважаючи на велику забрудненість фільтрату органічними складовими та сільовими сполуками, вона забезпечує стабільний вихід перміату у кількості 200м³ на добу, який скидається на прилеглу територію, і відповідає всім вимогам.

До недоліків слід віднести такі:

· не вирішено питання з утилізацією концентрату;

· енергопостачання забезпечується від дизель-генератора;

· відсутня попередня підготовка фільтрату перед подачею на мембрани;

· високі витрати сірчаної кислоти та промивних розчинів.

На протязі останніх 5 років до ВАТ «Київспецтранс» зверталось багато організацій з пропозицією виділення коштів на розробку та випробування різних

технологій очищення фільтрату. Більшість з них - це тільки ідеї, які потребують виконання науково-дослідних робіт, виготовлення дослідних зразків та їх випробувань. ВАТ «Київспецтранс» не має коштів на фінансування таких робіт.

В перспективі, коли озера будуть очищені і необхідно буде обробляти лише щоденно утворений фільтрат (200тон/добу), це устаткування можна буде перенастроювати для обробки обезводнених залишків комунальних стоків на Бортничній станції аерації.

Список використаної літератури

1. Артемов Н.И. и др. Технологии автоматизированного управления полигоном ТБО / Н.И. Артемов, Т.Г. Середа, С.Н. Костарев, О.Б. Низамутдинов. - Пермь: НИИУМС, 2003. - 266 с.

2. Методические указания по выбору технологии очистки фильтрата и рекомендации по проектированию очистных сооружений фильтрата санитарных полигонов твердых бытовых отходов / Сост. Т.Г. Середа; Перм. гос. техн. ун-т. - Пермь, 1999.- 20 с.

3. Патент 2162059 RU. Способ очистки сточных вод полигонов твердых бытовых отходов от тяжелых металлов

4. Середа Т.Г., Костарев С.Н. Регулирование качества стоков на полигонах захоронения твёрдых бытовых отходов // Наука - производству. - 2002. - № 4. - С. 48 - 49.

5. Бутковский А.Г. Характеристики систем с распределенными параметрами.-М.: Наука, 1979.-224 с.

6. Середа Т.Г., Костарев С.Н. Метод расчёта эколого-экономического ущерба объектам гидросферы наносимого фильтратом полигонов депонирования твёрдобытовых отходов (ТБО): Информ. листок / Пермский центр. науч.-техн. информ. - Пермь, 1999. - 3 с.

7. Пособие по мониторингу полигонов твердых побутових отходов.Донецк: Тасис-2004-291 с

Размещено на Allbest.ru