Вплив заводу "Харпластмас" на стан навколишнього середовища

0. 019

0

-150

0.78

0.46

0.12

0. 012

0. 020

0. 017

0. 038

100

-145

0. 785

0.46

0. 090

0. 012

0. 019

0. 018

0. 047

170

-150

0.79

0.46

0. 072

0. 012

0. 018

0. 017

0. 043

200

-155

0.79

0.46

0. 065

0. 011

0. 017

0. 016

0. 040

85

-155

0. 785

0.46

0. 093

0. 012

0. 019

0. 018

0. 046

45

-165

0. 785

0.46

0.10

0. 011

0. 019

0. 017

0. 042

-100

-195

0.8

0.46

0.11

0. 012

0. 018

0. 012

0. 024

Точки на границі санітарно-захисної зони

0

-195

0. 785

0.46

0.11

0. 012

0. 018

0. 015

0. 033

-205

0

0.8

0.46

0.33

0. 046

0. 077

0,018

0. 059

220

0

0. 795

0.46

0.20

0. 033

0. 065

0,016

0.14

-33

190

0. 795

0.46

0.21

0. 028

0. 075

0,017

0. 075

У результаті розрахунку розсіювання забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери було встановлено, що концентрації забруднюючих речовин, що викидають в атмосферу розглянутим підприємством не перевищують їх ПДК на границі СЗЗ.

Визначення категорії небезпеки підприємства

У відповідності з рекомендаціями по діленню підприемсв на категорії небезпеки від маси і видового складу викидаємих в атмосферу забрудиюючих речовин проведений розрахунок категорії заводу «Харпласмас» за формулою:

КШП= (4.2)

де м_і - маса викиду і - тої речовини, т/рік;

ГДК_і - середньодобова гранично-допустима концентрація і - тої речовини, мг/м³;

- кількість викидаємої речовини;

- безрозмірна константа.

Таблиця 4.2 - Категорії шкідливих речовин

Назва речовини	Маса викиду, т/рік	Середньодобова ГДК, мг/м3	Константа	Значення КШП
Пил	9,5239	0,05	1	190,48
Оксид углерода	9,8362	3	0,9	2,25
Діоксид азоту	17,64	0,04	1,3	2740
Фенол	0,623	0,003	1,3	1029,6
Формальдегід	0,738	0,003	1,3	1283
Ацетон	0,262	0,35	0,9	0,77
Бензапірен	65*10-6	1*10-6	1,7	1207,7
Толуол	0,061	0,6	1	0,102
Стирол	0,895	0,002	1,3	2792,7
Оцтова кислота	3,8159	0,06	1	63,6
Аміак	0,279	0,04	0,9	5,7
Сірчана кислота	0,052	0,1	1,3	0,43
Їдкий натрій	0,023	0,01	1,3	2,95
Марганец	0,007	0,001	1,3	12,55
Масло	0,037	0,05	1,3	0,68
Озон	0,8673	0,03	1,7	304,6
Капролактан	2,023	0,06	1	33,7
Етилацетат	0,163	0,1	0,9	1,55
Етиловий спирт	0,0015	5	0,9	0,0007
Всього	9672

Розрахунки показали, що 10⁴ КШП 10³, значить завод «Харпласмас» відноситься до 3 категорії шкідлтвості.

Розрахунок санітарно - захистної зони

Згідно санітарної класифікації СН - 245 - 71підприємство по виробництву пластичних мас різними методами відноситься до 4 класу з розміром СЗЗ 100 метрів.

СЗЗ визначена по санітарній класифікації, построєна від істочників розсредоточених викидів і представлена на ситуаційній ларті.

В границях СЗЗ, визначеній по санітарній класифікації жилі будинки, школи, зони відпочинку не розміщєні.

Получені за розрахунками розміри СЗЗ, уточнюються окремо для різних напрямків вітру за формулою:

(4.3)

де L - розрахунковий розмір СЗЗ;

L- розрахунковий розмір участка місцевості в данному напрямку, де концентрація шкідливої речовини перевищує ГДК;

P-середньорічна повторюваність напрямку вітрів розглядаємого румба;

P-повторюваність напрямків вітру одного румба при круговій розі вітрів.

Таблиця 4.3 - Розміри СЗЗ

Позначення	Румби напрямку вітру
	С	СВ	В	ЮВ	Ю	ЮЗ	З	СЗ
Середньорічна роза вітрів, Р0, %	12	12	16	15	8	11	12	14
Р/Р0	0,96	0,96	1,28	1,2	0,64	0,88	0,96	1,12
Розрахунковий розмір СЗЗ після заходів	96	96	0	0	64	0	106	112

Границя СЗЗ, получена за розрахунком і уточнена для напрямків вітру, нанесена на карту. Приземна концентрація шкідливих речовин не перевищують ГДК в атмосферному повітрі жилого масиву.

Контроль за приземними концентраціями на границі жилої зони пропонується здійснювати по пилу, діоксиду азоту, фенолу, формальдегіду, оцтовій кислоті.

Як видно на границі санітарно - захисної зони концентрація оцтової кислоти дорівнює 0.72 ГДК, що відповідає вимогам до санітарно - захисної зони.

Можна зробити висновок, що за цими речовинами можна залишити на рівні існуючих років.

4.2 Вплив об'єкта на гідросферу

ЗАТ «Харпласмас» не здійснює скидання стічних вод у водний об'єкт. Стічні води, що утворяться в результаті функціонування підприємства, надходять у мережу внутрімайданної каналізації й далі в колектор міської побутової каналізації, розташованої по вулиці Золочевська. Поверхневий стік з території промплощадки підприємства збирається за допомогою спеціальних лотків і каналів, і надходить у мережі каналізації. Безпосереднього прямого впливу на водні об'єкти підприємство не робить. Тому необхідно розрахувати:

- припустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах підприємства, що підлягають до скидання в каналізаційну мережу;

- обсяг поверхневого стоку, що скидає в каналізацію й сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком.

Розрахунок припустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства

ДК забруднюючих речовин у стічних водах підприємства визначають виходячи з таких умов:

1. ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на випуску підприємств);

2. ДК забруднюючої речовини в спорудженнях біологічного очищення (на вході в ці спорудження);

3. Величини лімітів на скидання забруднюючих речовин у водойму, які встановлені Водоканалам органами Минэкоресурсов України в дозволах на спеціальне водокористування;

4. Припустимий зміст важких металів в опадах стічних вод, які будуть використатися як органічні добрива.

Із цих чотирьох величин найменша встановлюється в якості ДК.

1. При визначенні ДК забруднюючої речовини в стічних водах по ДК у каналізаційній мережі ДК приймають за даними додатка 1 до Правил прийому стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України.

2. При визначенні ДК забруднюючої речовини в стічних водах по ДК у спорудженнях біологічного очищення розрахунок виконується за правилами прийому стічних вод підприємства по формулі: [8,18]

, г/м³ (4.4)

де С_i - ДК забруднюючої речовини в аеротенку, г/м³ (приймається за даними додатка 2 [9]);

Q - середньодобова витрата стічних вод на вході на очисні [8,18] 20% від Q).

УQ_п= 50000 м³/сут.

С_iхб - концентрація забруднюючої речовини господарсько-побутових стічних водах, г/м³.

3. ДК конкретного забруднення по величині загального ліміту на його скидання у водойму (Л_общ, т/рік) розраховується за правилами прийому стічних вод підприємства [8] по формулі:

, г/_м3 (4.5)

де Л_хб =, т/рік - частина ліміту, що доводиться на господарсько-побутовий стік населеного пункту.

Q_хб - середньодобова витрата господарсько-побутових стічних вод даного міста, м³/сут. (приймається 80% від Q). Q_хб = 200000 м³/сут.

К_р - коефіцієнт ефективності видалення даного забруднення на міських очисних спорудженнях.

Значення коефіцієнта приймається по додатку 2 до цих Правил.

Якщо на яку-небудь речовину загальний ліміт органами Мінекоресурсів України ще не встановлений, тоді як ліміт приймають масу речовини, що скидається у водойму при його наявності в суміші стічних вод на рівні ПДК_вод, установленої для водойми відповідного призначення:

, т/рік (4.6)

де ГДК_вод - ГДК забруднюючої речовини у водоймі хазяйновито-питного й культурно-побутового водокористування, г/м³

4. Припустимий вміст важких металів в опадах стічних вод, які будуть використатися як органічні добрива. Розрахунок виконується за правилами прийому стічних вод підприємства [8] по формулі:

, г/^м3 (4.7)

де С_iтм - ДК важкого металу на вході ГКОС, г/м³

 (4.8)

ДО₁, ДО₂ - коефіцієнти перерахування сирого осаду первинних і вторинних відстійників на суху речовину.

ДО₁, ДО₂= (100-W_1,2)/100 ДО₁= (100-96,2) / 100= 0,038 ДО₁= ДО₂

С_iос - припустимий вміст важких металів в опадах, г/т сухої речовини. Приймається за даними додатка 3 до Правил прийому стічних вод до каналізаційної мережі.

При відсутності конкретних даних про кількість опадів первинних і вторинних відстійників загальна кількість опадів стічних вод приймається 0,01 Q, вологість - 96,2%.

Розрахуємо:

С_iТМ = г/м³

ДК для важких металів:

ДК₄= г/м³

Можна зробити висновок, що концентрації забруднюючих речовин у стічних водах підприємства не перевищують розраховану припустиму концентрацію. У зв'язку із чим, стічні води не мають потреби в доочищенні на підприємстві й можуть скидатися в каналізаційну мережу.

Розрахунок річного обсягу поверхневого стоку

Поверхневий стік містить у собі дощові, снігові й стічні води.

Обсяг дощових або снігових вод за рік розраховується по формулі:

W= 10 • ц • F • H, м³/рік (4.9)

де - коефіцієнт стоку дощових або снігових вод;

F - площа водозбірної території, га;

Н - шар опадів за теплий або холодний період року відповідно, мм.

Значення коефіцієнта стоку визначається як середньозважена величина по формулі: [18]

ц = L_i• ц_i (4.10)

де L_i - коефіцієнти, рівні по величині відношенню площі, займаної даним видом покриття, до загальної водозбірної площі (результати розрахунку представлені в таблиці 4.2.);

ц_i - коефіцієнти стоку для різних видів покриттів (значення коефіцієнта стоку представлені в таблиці 4.3.)

Таблиця 4.2 - Значення вагового коефіцієнту

Вид водозбірної поверхні	F, га	L
Будинки й спорудження Зелені насадження Водонепроникні покриття Незабудована територія	1,6 0,31 0,74 1,1	0,427 0,0833 0,197 0,2933

Таблиця 4.3. - Значення коефіцієнта стоку

Вид водозбірної поверхні	цg	цm
Будинки й спорудження Зелені насадження Водонепроникні покриття Незабудована територія	0,6 0,1 0,8 0,3	0,6 0,2 0,95 0,6

Шар опадів за теплий період часу: Hg= 352 мм.

Шар опадів за холодний період часу: Hm= 170 мм.

Розрахуемо значення коефіцієнта дощового й снігового стоку:

ц_g= 0,6 • 0,427+ 0,1 • 0,083+ 0,8 • 0,197+ 0,2 • 0,293= 0,48

ц_с= 0,6 • 0,427+0,2 • 0,083+0,95 • 0,197+0,6 • 0,293=0,64

Знаючи значення коефіцієнтів дощового й снігового стоку, розрахуємо обсяг дощових і снігових вод.

W_g=10 • 0,48 • 3,75 • 352= 6336 м³/рік

W_m=10 • 0,64 • 3,75 • 170= 4054,5 м³/рік

Обсяг поливомийних стічних вод визначається по формулі:

W= 10? m ? k ? F_m? ц, м³/рік (4.11)

де m - витрата води на полив одиниці площі (0,5 л/м²);

К - коефіцієнт сезонності (64 разів/рік);

F_m - площа поливає території, що (1,84 га);

ц - коефіцієнт стоку поливомийних стічних вод приймається рівним 0,6.

Ц_пм= 0,6 • 0,427 + 0,6 • 0,083 + 0,6 • 0,197 + 0,6 • 0,293= 0,6

W_пм= 10 • 0,4 • 64 • 1,84 • 0,6= 2822,62 м³/рік

Загальний обсяг поверхневого стоку з території промплощадки підприємства за рік визначається як сума відповідних обсягів:

W= W_g+W_m+W_nм= 6336 + 4054,5 + 282,62= 10673,12 м³/рік

Сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується як

G= W_g • C_g+ W_m • C_m + W_nm • C_nm (4.12)

де C_g, C_m, C_nm - концентрації речовин у дощових, снігових і поливомийних стічних водах відповідно, г/м³.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером основних технологічних процесів, ефективністю роботи систем газоуловлення, організацією складування й транспортування сировини й відходів виробництва. Проаналізувавши вищесказане можна зробити висновок, що на підприємстві ЗАТ «Харпластмас» поверхневий стік не містить специфічних речовин з токсичними властивостями й близький по своєму складі до дощового стоку з районів житлової забудови. Так як. відсутні дані про концентрації речовин у снігові й поливомийних стічних водах, то значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується для дощових стічних вод, концентрації речовин у які були прийняті за усередненими показниками складу дощового стоку з території промислових підприємств, наведеним у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Усереднені показники складу дощового стоку з території промислових підприємств

Показник	Зміст у дощовому стоці з території підприємства, г/м3
Зважені речовини БПК5 ХПК Нафтопродукти Мінеральний склад	2000 30 200 30 500

Таким чином, значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується по формулі:

G= W_g • C_g (4.13)

G_в.в. = 2000 • 6336 = 12672000 г./рік

G_бпк5 = 30 • 6336 = 190080 г./рік

G_хпк = 200 • 6336 = 1267200 г./рік

G_нефт = 30 • 6336 = 190080 г./рік

G_м.с. = 500 • 6336 = 3168000 г./рік

Таким чином, навантаження від поверхневого стоку становить:

по зважених речовинах - 12,672 т/рік;

по БПК₅ - 0,19 т/рік;

по ХПК - 1,2672 т/рік;

по нафтопродуктах - 0,19 т/рік;

по мінеральному складі - 3,168 т/рік.

4.3 Розрахунок показників атмосферної міграції хімічних елементів

Розрахунок показника пилового навантаження підприємства.

Вихідні дані для виконання розрахунку представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Вихідні данні

№ джерела	Показник	Q, т/рік	Висота источни-ка викиду, м
56	Пил абразивно-металева	0,0398	11
70	- // -	0,0428	11

Пилове навантаження розраховується за формулою[10]:

(4.14)

де Q_i - річний викид підприємства, т/рік

R - радіус впливу підприємства, км

L - коефіцієнт, що характеризує осадження з опадів,

L=0,4 - пил,

0,3 - Fe, Мn, Ni, Сr й їхнього з'єднання

0,22 - для щьолочноземельних і кольорових металів: Сu, Zn, Na

К - коефіцієнт пропорційності, 2,76

R= 50 H = 550 м = 0,55 км

L= 0,4

Навантаження по пилу:

P_n =

Фонове навантаження по пилу (показують величину осадження пилу за рахунок природних процесів):

Пилове навантаження в частках фонового навантаження становлять:

0,096/20=0,0048

У результаті проведених розрахунків можна зробити висновок, що пилове навантаження підприємства не перевищує фонову.

Розрахунок навантаження на ґрунт по азоті, створюваної підприємством:

Р_N = C_N · V_t · K (4.15)

де C_N - концентрація азоту, мг/м³,

V_t - швидкість випадання, рівна в середньому 0,125 див/з

К - коефіцієнт пропорційності, 864

Вихідні дані для виконання розрахунку: джерело з, речовина NO₂, яка дорівнює 0.053 мг/м³

NO_2:46 - 0,053 х = мг/м³

14-х

Р_N= 0,016 ? 0,125 ? 864= 1,728

Критичне навантаження по азоті: 1

Навантаження по азоті в частках фонового навантаження становлять:

1,728/2,74=0,63.

За результатами виконаних розрахунків можна зробити висновок про те, що навантаження по азоті від підприємства не перевищує критичну.

4.4 Оцінка впливу на биотичні компоненти

Оцінка стану зелених насаджень виробляється за допомогою шкали санітарно-гігієнічного стану дерев, у якій виділяють 6 класів стану:

1. Здорові дерева.

2. Ослаблені дерева - спостерігається всихання неголовних гілок.

3. Сильно ослаблені дерева - усихання менш 1/3 крони.

4. Сухокронні - засихання 1/3-2/3 крони, появи збудників немає.

5. Засихаючі дерева - заусихання більше 2/3 крони, ознаки зараження стовбурів збудниками.

6. Сухостій.

У ході оцінки стану зелених насаджень вироблялися:

виділення найбільш характерних видів.

підрахунок у межах кожного виду кількості дерев, що належать до одного класу стану.

Розрахунок середнього класу стану для кожного виду виробляється по формулі: [10]

I = (K₁n₁ + K₂n₂ + … + K_in_i) / N (4.16)

де I - середній клас стану деревостою,

K_i - категорія стану,

n_i - кількість дерев кожного класу стану,

N - загальне число дерев даної категорії стану.

Зони ушкодження насаджень виділяють відповідно до таблиці 2.6.

Загальний клас стану по ділянці розраховується за формулою:

I_ср= (4.17)

де N_i - кількість видів на ділянці.

Таблиця 2.6 - Характеристика санітарного стану деревостою

Індекс стану	% поточного середнього періодичного радіального приросту від контролю	Ступінь ушкодження	Санітарний стан деревостою	Середня категорія стану
1,0-1,50 1,51-2,50 2,51-3,50 3,51-4,50 4,51-6,00	100 71-100 40-70 40 0	Відсутній Слабка Середня Сильна дуже сильн.	Здоровий Ослаблений Сильно осл. Засихаючий мертве	1 2 3 4 5

Таблиця 2.7 - Оцінка якості стану деревостою

Види дерев	Количество, шт.	Кількість дерев у кожному класі, шт.	Середній бал	Порівн. категорія стану дере-востою	Санітарний стан стоя деревостою
		1	2	3	4
Каштан кінський	58	8	20	24	6	2,48	2	Ослаблений
Тополя чорний	32	0	11	18	3	2,75	3	Сильно ослаблений
Клен ост-ролистный	38	0	23	7	9	2,71	3	Сильно ослаблений

З таблиці видно, що середній клас стану дерев на території санітарно-захисної зони дорівнює 3, якому відповідає санітарний стан деревостою.

5. Природоохоронні заходи

У результаті проведеної оцінки впливу підприємства ЗАТ «Харпластмас» на компоненти о.п.с. можна зробити наступні висновки:

Концентрації забруднюючих речовин у стічних водах підприємства не перевищують розраховану припустиму концентрацію, тому стічні води не мають потреби в доочищенні на підприємстві й можуть скидатися в каналізаційну мережу міста; у результаті розрахунків розсіювання забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери було встановлено, що концентрації забруднюючих речовин, що викидають в атмосферу розглянутим підприємством з урахуванням фонових концентрацій, не перевищують ПДК цих речовин на границі СЗЗ; середній клас стану дерев на території санітарно-захисної зони дорівнює трьом, котрому відповідає санітарний стан деревостою - сильно ослаблене; навантаження на ґрунт по азоті від підприємства на границі СЗЗ не перевищують критичну; пилове навантаження підприємства на ґрунт на границі СЗЗ не перевищують критичну, котра показує величину осадження пилу за рахунок природних процесів;

За результатами оцінки впливу підприємства на стан навколишнього природного середовища можна запропонувати наступні природоохоронні заходи:

Озеленення території СЗЗ; нові шляхи обігу з відходами виробництва; стежити за справною роботою П.Г.О. устаткування; вчасно робити ремонт П.Г.О. устаткування; робити контроль змісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі; робити контроль якості стічних вод.

Озеленення території СЗЗ.

Було встановлено, що територія санітарно-захисної зони озеленена недостатньо, а саме - на 35%, тоді як потрібно 60% для СЗЗ розміром до 100 м згідно «Посібник із проектування санітарно-захисних зон промислових підприємств». Крім того, було встановлено, що середній клас стану деревостою - 3, якому відповідає санітарний стан дерев - сильно ослаблене.

У зв'язку із цим пропонується озеленити територію санітарно-захисної зони пилегазостійкими видами дерев, що мають найбільший показник поглинання пилу за 1 вегетаційний період. До таких зелених насаджень можна віднести наступні: верба біла, клен ясенелистий, тополя канадський, ясен звичайний, шовковиця біла, туя західна, горобина; чагарники - акація жовта, жимолость татарська; трави - мятлик луговий, їжака збірня, овсяника.

Сануючим ефектом в осадженні пилу для дерев у вегетаційний період становить 12-26 кг. Крім того, при нормальних метеоумов вони знижують концентрації газо- і пароподібних домішок на 25-30%, шляхом розсіювання й відхилення забруднюючого повітряного потоку, а також у результаті поглинання.

Згідно «Посібнику із проектування санітарно-захисних зон промислових підприємств» з боку житлової забудови повинна бути смуга деревинно-чагарникових рослин шириною не менш 20 м, тому що нормативна СЗЗ 100 м. Тому зазначені пилегазостійких рослини пропонується висаджувати з боку житлової забудови. Не слід висаджувати щільно зелені насадження друг до друга щоб уникнути скупчення шкідливості. Відстані між деревними саджанцями в рядах повинне бути не менш 2 м, між чагарниками - не менш 1 м. Така густота посадки забезпечує швидке змикання крон дерев у рядах й, отже, раніше прояв захисної дії смуги.

Рекомендовані шляхи обігу з відходами.

У зв'язку зі схемою технологічного процесу, використав аного на підприємстві ЗАТ «Харпластмас» при виготовленні виробів з термопластів утворяться відходи, описані в розділі 3 «Характеристика об'єкта». Відходи підприємства в основному передаються на полігон ТБО відповідно до договору на розміщення i-го виду відходів. Для зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище рекомендуються наступні заходи щодо обігу з відходами:

демеркуризація люмінесцентних ламп;

Так як лампи люмінесцентні містять у своєму складі скла - 90%, твердого металу - 9,9% і ртуті металевої - 0,1%, те даний відхід можна піддати демеркуризації, тобто витяг ртуті, виділення склобою, відходів металу і їхня переробка.

виплавка чорних металів з лома й відходів чорних металів;

Відходи металів, які утворяться при обробці металу у вигляді стружки, шматків, у результаті морального й фізичного спрацювання устаткування, запасних частин й інструмента (амортизаційний лом), рекомендується повторно використати для виплавки металів. Для цих цілей існують підприємства «Вторчермет». Також виплавкою займаються металургійні комбінати або машинобудівні, що мають плавильні печі.

термічне спалювання дрантя обтиральної промасленої;

Дрантя обтиральну промаслену, утримуючу 70% текстилю й 30% нафтопродуктів, рекомендується піддавати термічному знешкодженню, що полягає в спалюванні даного виду відходу на сміттєспалювальних установках.

брикетування деревостружечних відходів і використання як паливо;

Деревостружечні відходи, забруднені нафтопродуктами, зі змістом деревини - 95% і нафти - 5%, рекомендується спресовувати в брикети й використати як паливо.

дроблення кіл абразивних і використання для виробництва щебенів;

Кола абразивні є високоміцним матеріалом, що рекомендується збирати спеціалізованими підприємствами, дробити, фракціонувати і використати для виробництва щебенів.

регенерація індустріального масла;

Відпрацьовані нафтопродукти, до яких ставиться індустріальне масло, є коштовним матеріально-технічним ресурсом. Тому рекомендуються відпрацьовані індустріальні масла піддавати регенерації й використати повтор.

Висновки

1. Визначені умови впливу підприємства на рельєф, гідрологічні умови, ґрунтовий покрив та мікроклімат частку розташування заводу. наведена характеристика структурного складу даної місцевості.

2. Проведена оцінка якості води по категорії водокористування заводу. Визначені екологічні нормативи якості води. Охарактеризований вплив підприємства на ґрунтові води.

3. Наведенні головні етапи технологічного процесу підприємства «Харпласмас» та визначення джерел утворення і викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Проведена оцінка існуючого газоочисного обладнання.

4. Розрахований показник атмосферної міграції хімічних елементів.

Розроблені природоохоронні заходи по впливу на атмосферу.

5. Наведена еколого-економічна оцінка впливу підприємства на атмосферу, гідросферу та розміщення відходів.

6. Вивчені умови безпеки життєдіяльності та розроблені заходи щодо охорони праці й техніки безпеки на заводі «Харпластмас».

Перелік посилань

1 Додаток №4 до Державних санiтарних правил планування та забудови населених пунктiв, затверджених Наказом мiнiстерством охорони здоров'я Украiни вiд 19.06.96 р. №173 «Санiтарна класаифiкацiя пiдпри мств, виробництв та споруд i розмiри санiтарно-захисних зон для них».

2 Інвентаризація викидів забруднюючих речовин на ЗАТ «Харпластмас», 2001 р.

3 Інженерно-екологічні вишукування по темі: «Визначення впливу промплощадки ЗАТ «Харпласмас» на підземні водоносні обрії», 1989.

4 А.С. Шумейко «Характеристика екологічного стану м. Харкова й Харківської області». - Х.: ХГАГХ 1994.

5 «Клімат Харкова» під ред. В.Н. Бабиченко, Ленінград 1983.

6 Паспорт водного господарства ЗАТ «Харпласмас», 2001.

7 А.Д. Яковлев «Технологія виготовлення виробів із пластмас». - Л.: Хімія, 1977.

8 Правила прийому стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізацій населених пунктів України.

9 Методика розрахунку концентрацій шкідливих речовин, які втримуються у викидах підприємств, ОНД-86 Госкомгидромет. - Л.: Гидрометеоиздат, - 93 с.

10 Екологія міста: Підручник / Під ред. Ф.В. Стольберга. - К.: Либра, 2000.

11 Методичні вказівки до розрахунку економічної ефективності здійснення розроблювальних у дипломній роботі заходів щодо збереження, поліпшенню й раціональному використанню природних ресурсів. Сост.: Ковзанок М.В. - Харків: ХГАГХ, 1998.

12 Методичні вказівки по оцінці ступеня небезпеки забруднення ґрунту хімічними речовинами. - М., 1987.

13 Довідник по запалі- і золовловленню / М.И. Бригер, А.Ю. Вальдберг, Б.И. Мягков й ін. - М., 1983.

14 Жуків В.И. «Служба техніки безпеки на хімічному заводі». - М.: Хімія, 1978.

15 ДСН 3.3.6.042. Санiтарнi норми мiкроклiмату виробничих примiщень. Постанова Головного державного санiтарного лiкаря Украiни вiд 01.12.99 №42.

16 Кондратьев А.И., Местечкина Н.М. Охорона праці в будівництві. - М.: Высш. шк., 1990.

17 Снип II -12-77. Захист від шуму. Норми проектування.

18 Душкін С.С., Крамаренко Л.В., Сорокіна Є.Б. Методичні вказівки до виконання курсового проекту і проведенню практичних занять по курсу «Водопровідні шляхи і спорудження». Харків - ХГАГХ - 2001

19 Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установкою ГКД 34/02/305 - 2002 МІН палива та енергетики України. Київ 2002

Размещено на Allbest.ru