Обґрунтування заходів щодо зменшення викидів забруднювальних речовин з нестаціонарних джерел (на прикладі ТОВ "Аеро-експрес")

- забезпечення трудової, виробничої, технологічної дисципліни;

- здійснення заходів щодо поліпшення умов та дотримання вимог охорони праці;

- здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зниження та компенсацію негативного впливу виробництва на природне середовище.

На ринку України функціонує велика кількість транспортно-експедиторських компаній, які надають послуги з транспортування вантажів. Серед них можна виділити 2 групи:

- фірми, що мають кращий охват території України, надають ільш якісний сервіс за нижчими цінами, але не мають виходу на зовнішній ринок. Це такі компанії як «Автолюкс», «Гюнсел», «Єгеря», «Нічний Експрес». TNT не вважає їх конкурентами, за потреби використовує зв'язки цих компаній для доставки відправлень адресатам, що знаходяться по-за зоною обслуговування компанії.

- представництва міжнародних фірм в Україні: DHL, FedEx, UPS, Pony Express, World Courier, Euro Express та інші. Серед цієї групи компаній найсильнішим конкурентом TNT є DHL. Вони провадять більш агресивну політику, що не завжди подобається клієнтам. Але обсяг території країни у них більший. У міжнародному плані, TNT та DHL мають практично ідентичні зв'язки з різницею тільки в тому, що їх головний склад у Німеччині, а склад TNT - в Бельгії.

UPS та Euro Express практично мають такі ж самі розміри, як і TNT, але вони не є новаторами. Скоріше послідовники TNT. FedEx обслуговують Україну та США, але не мають виходу на європейський ринок. Вони значно слабші за TNT як у локальному, так і міжнародному плані. Pony Express, Spedair - є представниками фірми Маркін в Україні, яка має репутацію досить стабільної компанії в усьому світі. Тому ці фірми мають клієнтів, контрагенти яких користуються фірмою Маркін. Але в обслуговуванні України вони значно слабші за TNT.

Статутний фонд Товариства становить 950 тис.грн. Він розділений на 354160 простих іменних акцій номінальною вартістю 2,68 грн. кожна. Розмір статутного фонду після повної оплати раніше випущених акцій може бути збільшений шляхом:

- випуску нових акцій;

- обміну облігацій на акції;

- збільшення номінальної вартості випущених акцій.

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарчої діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства оплачуються відсотки по кредитах банків і по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки і інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, взятий після цих розрахунків залишається в повному розпорядженні Товариства. Товариство створює:

- резервний (страховий) фонд;

- фонд оплати дивідендів; фонд накопичення;

- інші фонди.

Резервний фонд Товариства створюється в розмірі не менше 25% статутного фонду Товариства. Резервний фонд Товариства використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків, позапланових витрат. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань в розмірі не менше 5% чистого прибутку Товариства до отримання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку.

Фонд оплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку Товариства. Розмір планової і нарахованої за рік суми цього фонду затверджується самим найвищим органом Товариства. Засоби з фонду виплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості акцій що їм належать. Фонд накопичення створюється за рахунок чистого прибутку Товариства, шляхом щорічних відрахувань в розмірі не менше 30% чистого прибутку. Щодо типу системи управління в ТОВ „Аеро-Експрес», то вона носить риси децентралізованої системи, адже кожен керівник планує та координує роботу свого відділу самостійно, але, разом з тим, він звітує одному із заступників Генерального директора відповідно до профілю діяльності відділу. Водночас, стратегічні питання розв'язуються централізовано. TNT України є однією з гілок міжнародної кур'єрської служби TNT Express, яка, в свою чергу, є одним з підрозділів транснаціональної корпорації TPG. ОСУ TNT України відображає найширшу мережу представництв та агентів з головним офісом у Києві. Загальна кількість працівників налічує близько 300 професіоналів, що працюють з єдиною метою - забезпечити клієнтів найшвидшим та найнадійнішим можливим обслуговуванням.

Обрана організаційна структура зумовлює досягнення означеного суспільно корисного результату, спрямованість на розширення кола споживачів та підвищення стимулу колективу до максимізації прибутку та рентабельності операцій.

Керівництво компанією здійснює Генеральний директор TNT, під безпосереднім керівництвом ген. директора знаходиться його заступник, який координує роботу менеджерів наступних відділів: маркетингу та продажу послуг, операційного відділу, відділу кадрів, регіонального, фінансового директорів та юрисконсульта. Організаційна структура управління TNT є типовим зразком дивізіональної ОСУ.

Організаційна структура управління ТОВ «Аеро-Експрес» наведена на рис. 2.1. Матеріально-технічною базою, необхідною для якісного сервісу є автопарк TNT, у складі якого:

- Вантажівки МАЗ - 5 шт (рейси по Україні);

- Вантажівки Івеко - 5 шт (рейси);

- «Газель» - 8шт (2 шт - Київ, 6 шт - Донецьк, Одеса);

- «Пікап» - 35шт (20 шт - Київ, 15 шт - Донецьк, Одеса);

- «Таврія» - 20шт (7 шт - Київ, 13 шт - Донецьк, Одеса);

- «Вікс» - 10шт (1 шт - Київ, 9 шт - Донецьк, Одеса);

- тягачі Белаз-6411 - 3 шт (1шт - Донецьк, 2 шт. Одеса);

- Белаз-7421 - 2 шт (Одеса).

Власного авіапарку ТОВ не має, а використовує арендовані повітряні судна (Ан-2, Ан-24, Ан-28, Ан-74).

У 2008 р. за кошти ТОВ „Аеро-Експрес» в умовах аеропорту Донецьк створено контактну мережу електрифікованого транспорту, вартість котрої ще не внесена у баланс підприємства.

Для технічної обробки замовлень застосовуються комп'ютерні програми. Тому кожен співробітник компанії має власне автоматизоване робоче місце. Зв'язок з кур'єром здійснюється через мобільного оператора.

Матеріально-технічне забезпечення ТОВ „Аеро-Експрес» розразоване на теріторії аеропортів Київ (Жуляни), Донецьк, Одеса.

Діяльність ТОВ пов'язана із забрудненням НС через нестаціонарні джерела, тобто ЗР створюються в основному за результатами використання вантажівок, тягачів - наземних транспортних засобів. Нестаціонарними джерелами електромагнітного забруднення виступають контактні мережі електрифікованого транспорту, що утворені як радіотехнічний об'єкт на кошти ТОВ „Аеро-Експрес».

2.2 Методи аналізу забруднення атмосферного повітря за рахунок емісії наземної авіатехніки підприємства та визначення напряму мінімізації

Спеціальний автомобільний транспорт (САТ) і технологічні агрегати (ТА) належать до категорії нестаціонарних неорганізованих джерел викидів ЗР у повітря. Ці засоби технічного обслуговування переміщуються на значній території аеропорту, періодично перебуваючи деякий час біля ПС (процеси заправки, завантаження та розвантаження і т.ін.).

Для розрахунку емісії ЗР усі засоби наземної авіаційної техніки поділяють на такі групи:

І - засоби на автомобільному шасі, які не є приводами для спеціального обладнання, а також легковий і вантажний транспорт загального призначення;

ІІ - засоби технічного обслуговування на автомобільному шасі, котрі як приводи спеціального обладнання потребують відносно невеликої потужності і в яких режим роботи двигуна близький до режиму холостого ходу;

ІІІ - засоби технічного обслуговування на автомобільному шасі, котрі як приводи спеціального обладнання (або від додаткового або окремого двигуна_ потребують відносно великої потужності - понад 30-40% від максимальної;

ІV - паливні підігрівачі повітря й теплової машини видалення льоду з обшивки ПС і штучного покриття аеродрому. Розрахунок дає можливість обчислити емісію викидів двигунами наземної авіаційної техніки основних ЗР, які викидаються з газами, що відпрацювали:

- оксиду вуглецю СО;

- вуглеводневих сполук, що не згоріли, СxHy;

- оксидів азоту NOx .

Для обчислень потрібні такі дані:

- кілометровий пробіг технічного засобу Lі (дійсний або приведений);

- кількість витраченого палива Qі;

- термін служби засобу (рік випуску);

- технічний стан засобу;

- режим роботи засобу;

- умови його експлуатації;

- природно-кліматичні умови аеропорту.

Для розрахунку емісій ЗР в атмосферне повітря від наземної авіаційної техніки використовують формулу [11]:

Mфj = (2.1)

де: Mфj - сумарний викид j-го шкідливого компонента (СО, СxHy, NOx ) i-м засобом за час ф, кг/рік;

n - кількість і-х засобів на авіапідприємстві;

mj - пробіг j-го засобу за рік;

Li - дійсний (або приведений) пробіг і-го засобу за рік, км/рік;

K1j - коефіцієнт впливу віку засобу на викид j-ї ЗР;

K2j - коефіцієнт впливу середньорічної температури повітря;

K3j - коефіцієнт впливу середнього атмосферного тиску;

K4j - коефіцієнт впливу середньорічної вологості повітря;

K5j - коефіцієнт впливу рівня технічного стану автомобілів.

Коефіцієнт впливу віку засобу K1j на викид ЗР визначають за графіком (рис. 2.2) залежно від середнього віку даної групи автомобілів або двигунів. Середній рік обчислюють за формулою:

фіcp = (2.2)

де: m - кількість засобів даного типу спец автомобілів;

Уni - сумарна кількість усіх засобів даної групи;

фlj - вік одиниці засобу одного типу в роках (підраховується як різниця між роком, для якого виконують розрахунки, і роком виробництва цього засобу). Наприклад, автотягач виробництва 1995р., розрахунки виконують для 1999р., вік цього засобу: 1999 - 1995 = 4 роки. Вік автомобіля року виробництва, що відповідає розрахунковому, - 1 рік. Якщо даних щодо конкретного аеропорту немає, можна взяти вік засобів умовно (наближено до реальних умов середньостатистичного аеропорту).

Коефіцієнти впливу середньорічної температури K2j, атмосферного тиску K3j і вологості повітря K4j визначають відповідно до графіків (рис. 2.3, 2.4 та 2.5).

Коефіцієнт впливу рівня технічного стану автомобілів K5j відображає рівень контролю токсичності авто засобів, що експлуатуються, і визначається з графіків (рис. 2.6) залежно від рівня технічного стану Ус.

Якщо всі автомобілі перед виїздом (не менше як один раз на добу) проходять контроль на токсичність і не випускаються з автобази за підвищеної токсичності, то:

Ус = 0; К5СО = 1,25; К5СО = К5СxНy = К5NOx =1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Коефіцієнт впливу віку автопарку

Коли автомобілі проходять контроль токсичності і відповідне регулювання двигунів тільки за ТО-2, то:

Ус = 0,5; К5СО = 1,25; К5СxНy = 1,3; К5NOx = 0,9.

Якщо контролю токсичності немає, Ус = 1, то коефіцієнт K5j беруть за даними графіка (рис. 2.5).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3 Коефіцієнт впливу середньорічної температури повітря

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Коефіцієнт впливу середнього атмосферного тиску



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5 Коефіцієнт впливу середньорічної вологості повітря

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.6 Коефіцієнт впливу рівня технічного стану автомобіля

Пробіговий викид mj ЗР визначають за графіками (рис. 2.7) залежно від року виробництва засобу або двигуна.

Оскільки авіапідприємство експлуатує автомобілі різних років виробництва, то з метою спрощення розрахунків пробіговий викид визначають для умовного (середнього, автомобіля, рік виробництва якого знаходять відніманням з року, для якого виконується розрахунок, середнього вику фіср автомобілів даної групи. Наприклад, якщо розрахунок роботи на 2000 р., а середній вік автомобілів групи, що розглядається, становить фіср = 6 років, то пробіговий викид mСО, mСхОy, mNОx, можна визначити за графіком (рис. 2.7) для 1994р. (2000 - 6).

Річний пробіг Lі визначають за формулою (2.1) для різних груп засобів таким чином. Для засобів І (табл. 2.1) розрахунковий пробіг Lі дорівнює фактичному (дійсному) пробігу даного засобу Lіg, помноженому на коефіцієнт впливу середньо технічної швидкості руху засобу К/ 6j на викид ЗР: Lі = Lіg К/ 6 j (2.3)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.7 Пробіговий викид шкідливих речовин вантажівками

Ураховуючи, що засоби І та ІІ груп витрачають потужність двигунів як на пересування, так і як привід спеціального устаткування, яким вони обладнанні, для цих засобів замість Lі у формулі (2.3) використовують приведений пробіг Lіn , що визначається за формулою (2.4):

Lіn = Lіg К/ 6 j + Lіум К/ /6 j (2.4)

Lіум - умовний річний пробіг, яким він був у засобів ІІ і ІІІ груп, якщо б паливо, витрачене на привід спеціального устаткування, було використане на проектування цього засобу територією аеропорту з допустимою середньо технічною швидкістю умовного руху засобу на викид ЗР двигуном.

Таблиця 2.1 Групи наземної авіаційної техніки, що викидають шкідливі речовини в атмосферне повітря

№	Назва і тип засобу	Тип основного двигуна	Тип допоміжного приводного двигуна	Тип палива осн./доп	Норма витрати палива
					на 1 год. роботи двигуна, л/год	на 100 на пробігу, л/100 км
1	2	3	4	5	6	7
Група І
1 2 3 4	Тягач аеродромний БелаАЗ-6411 Тягач аеродромний БелаАЗ-7421 Тягач аеродромний БелаАЗ-74211 Тягач аеродромний F-356	ДІ2А-375, дизель ДІ2А-525, дизель ЯМЗ-84421, дизель Deutsh12L413, дизель	- - - -	ДП ДП ДП ДП	30,0 32,0 - -	131,0 162,0 130,0 130,0
Група ІІ
1 2 3 4	Маслозаправник МЗ-66 (ГАЗ-66) Заправник систем рідинами ЗСЖ-66 (ГАЗ-66) Аеродромна кисне зарядна станція АЗС-75М (ЗІЛ-131) Машина для оброблення санвузлів (АС-154, АС-161)	ЗМЗ-66, бензин ЗМЗ-66, бензин ЗІЛ-131 ЗІЛ-130	двиг. базов. шасі двиг. базов. шасі двиг. базов. шасі двиг. базов. шасі	бензин/газ бензин бензин бензин	4/30 8,3 14,0 11,5	28,0 28,0 42,0 33,0
Група ІІІ
1 2 3 4 5 6 7	Паливозаправник ТЗ-60 (МАЗ-74103) Паливозаправник ТЗ-22 (КрАЗ-258) Паливозаправник ТЗ-7, 5-500А (МАЗ-500А) Установка для перевірки гідросистеми УГП-300 АПА-35-2МУ (ЗІЛ-130) АПА-80 (ЗІЛ-130) АПА-100 (Урал-4320)	ЯМЗ-238ГМ, дизель ЯМЗ-238, дизель ЯМЗ-236, дизель ЗІЛ-131, бензин ЗІЛ-130, бензин ЗІЛ-131, бензин КамАЗ-740-111, дизель	двиг. базов. шасі ГАЗ-51 двиг. базов. шасі ЗІЛ-375, бензин ЯЗМ-М204Г, дизель КамАЗ-740, дизель УІД6, дизель	ДП ДП/бензин ДП бензин бензин/ДП бензин/ДП ДП/ДП	45,1 7,2 4,8 44,0 9,0 28,0 31,5	156,1 40,1 27,9 42,0 32,0 42,0 38,0

Таблиця

1	2	3	4	5	6	7
Група ІV
1 2 3	Спецмашина для вилучення льоду з поверхні літаків А-2001 (МАЗ-5335) Універсальна льодова машина УММ-2 (КрАЗ-250Б) Універсальна протильодова машина УПМ-1	ЯМЗ-236 дизель ЯМЗ-238 дизель ЗІЛ-130 бензин	двиг. базов. шасі двиг. базов. шасі + ГДТ Аі-25 двиг. базов. шасі + ГДТ М-701	ДП ДП/газ бензин/газ	8,3 11,4/600 9,0/540	26,0 34,0/- 33,0/-
Викиди: СО - 9,9 г/л; СxHy - 1,83 г/л; NOx - 0,164 г/л
4	Уніфікований мотоний підігрівач УМП-350-131	ЗІЛ-131 бензин	двиг. базов. шасі + підігрівач	бензин/газ	16,0/50,0	43,0/-
Викиди: СО - 8,75 г/л; СxHy - 2,24 г/л; NOx - 0,462 г/л

За таких умов коефіцієнти К/ 6 j та К/ /6 j беруть:

- для СО: К/ 6 j = 0,9; К/ /6 j = 1,2;

- для СхОy: К/ 6 j = 0,95; К/ /6 j = 1,25;

- для NОx: К/ 6 j = К/ /6 j = 1,0.

Умовний річний пробіг Lіум певного засобу можна підрахувати за формулою (2.5):

Lіум = 100 QіУ / qум (2.5)

де QіУ - сумарна річна витрата палива всіма засобами даного типу, л/рік;

qум - умовна втрата палива на 100 км пробігу, л/100 км.

Для засобів групи ІІ Lіум визначають з графіка (рис. 2.8) залежно від витрати палива за годину qгод під час обслуговування ПС. Для засобів групи ІІІ Lіум обчислюють за технічними даними двигуна або з табл. 2.1.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.8 Залежність умовних (100 км пробігу) витрат палива від годинних витрат палива засобами ІІ групи ТО літаків

Для засобів групи ІІ витрата палива за годину під час обслуговування пс визначається за формулою (2.6):

(2.6)

де: qn - норма витрати палива конкретним засобом на 100 км пробігу, яку беруть зі стовпця 6 табл. 2.1, л/100 км;

Lig - фактичний (дійсний) пробіг засобів даного типу по території аеропорту за рік, беруть за даними авіапідприємств, км/рік;

фУ - сумарний час роботи впродовж року всіх засобів даного типу, год/рік. Для засобів групи iv кількість викидів ЗР МJ до атмосферного повітря за рік розраховують за формулою (2.7):

 (2.7)

де: Вj - кількість викидів конкретної зр із двигуна під час згоряння 1 л газу (бензину), беруть із табл. 3.1, г/л. ТОВ „Аеро-експрес», як наведено у п. 2.1, має машини та обладнання на території двох аеропортів Одеси та Донецька. Розрахуємо кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря аеропорту Одеси двигунами тягачів, що належать ТОВ протягом поточного 2009р. (табл. 2.2, 2.3). Вибір аеропорту обумовлюється наявністю відносно нового обладнання.

Середньорічна температура повітря - 10 0С.

Середній атмосферний тиск - 760 мм рт. ст.

Середньорічна вологість повітря - 7,5 г води / кг повітря.

Контроль токсичності за другим технічним обслуговуванням (ТО-2) - Ус = 0,5.

Таблиця 2.2 -Дані для розрахунку викидів двигунами тягачів

Тип тягача	Рік випуску	Кількість, т	Вік засобу, ф, років	Пробіг, L, км/рік
Белаз-6411 (дизель) Белаз-6411 (дизель) Белаз-7421 (дизель) Белаз-7421 (дизель)	1995 1996 1999 2002	2 3 2 1	14 13 10 7	2200 2800 1400 800

Таблиця 2.3 - Середньорічні значення температури, вологості, тиску атмосферного повітря для аеропортів різних кліматичних зон

№	Назва аеропорту	Середньорічна температура	Середньорічний атмосферний тиск	Середньорічна вологість повітря, г води / м3 повітря
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27	Адлер (Сочі) Алмати Архангельськ Ашгабад Бішкек Владивосток Донецьк Єреван Іркутськ Київ Кишинів Львів Магадан Мінськ Москва Мурманськ Новосибірськ Одеса Ростов-на Дону С.-Петербург Таллінн Ташкент Тбілісі Тюмень Хабаровськ Харків Якутськ	13 7 0 16 10 4 7 11 -1 7 9 7 -5 5 3 0 0 10 9 3 5 14 12 1 2 7 -10	760 695 760 745 700 750 740 690 730 750 760 735 755 745 745 760 750 760 750 750 760 730 720 750 750 750 750	8,8 6,0 4,6 6,9 6,0 6,0 6,2 6,0 4,5 6,2 6,9 6,2 3,6 6,0 5,0 4,4 5,6 7,5 7,1 6,0 6,0 6,7 7,6 4,3 5,9 6,2 3,5

Згідно з методикою класифікації ці засоби належать до групи І.

1. Визначаємо середній вік автомобілів за формулою (2.2):

2. Для з'ясування про бігового викиду обчислюємо розрахунковий рік для «середнього» автомобіля:

2009 - фср = 2009-12= 1997 (р.).

3. З графіків (рис. 2.1) визначаємо коефіцієнт впливу віку автомобілів за фср = 12 років:

КІСО = 1,65; КІСxНy = 1,42; КІNOx = 1,0.

4. З графіків (рис. 2.2) розраховуємо коефіцієнт впливу середньорічної температури повітря за tср = 10 0С:

К2СО = 0,75; К2СxНy = 0,71; К2NOx = 0,85.

5. З графіків (рис. 2.3) обчислюємо коефіцієнт впливу середнього атмосферного тиску за Р = 760 мм. рт. ст.:

К3СО = К3СxНy = К3NOx = 1,0.

6. З графіків (рис. 2.4) визначаємо коефіцієнт впливу середньорічної вологості повітря за б = 7,5 г/кг:

К4СО = 1,0; К4СxНy = 0,96; К4NOx = 1,05.

7. Коефіцієнти впливу рівня технічного стану автомобілів при Ус = 0,5 згідно з графіками (рис. 2.5) дорівнюють:

К5СО = 1,25; К5СxНy = 1,3; К5NOx = 0,9.

8. З графіків (рис. 2.6) визначаємо пробіговий викид ЗР «середнім» автомобілем з дизелем, що відповідає 1987р.:

mСО = 11 г/км; mСxНy = 10 г/км; mNOx = 60 г/км .

9. Коефіцієнти впливу середньо технічної швидкості руху засобів групи І:

К/ 6СО = 0,9; К/ 6СxНy = 0,95; К/ 6NOx = 1,0.

10. Підрахуємо сумарний річний пробіг усіх тягачів (у межах однотипних засобів):

Lg = 2200 + 2800 + 1400 + 800 = 7200 (км).

11. Розрахунковий пробіг тягачів (за формулою (2.3)) буде:

- для СО: L СО = Lg К/ 6 СО = 7200 * 0,9 = 6480 (км/рік);

- для СхОy: L СxНy = Lg К/ 6 СxНy = 7200 * 0,95 = 6840 (км/рік);

- для NОx: L NOx = Lg К/ 6 NOx = 7200 * 1,0 = 7200 (км/рік).

12. Розрахуємо викид шкідливих речовин (за формулою (3.1)):

- для СО: М СО = 1,65 * 0,75 * 1,0 * 1,0 * 1,25 * 11 * 6480 * 10-3 = 110,3 (кг/рік);

- для СхОy: М СxНy = 1,42 * 0,71 * 1,0 * 0,96 * 1,3 * 10 * 6840 * 10-3 = 86,1 (кг/рік);

- для NОx: МNOx = 1,0 * 0,85 * 1,0 * 1,59 * 0,9 * 60 * 7200 * 10-3 = 525,5 (кг/рік).

13. Загальна кількість речовин, викинутих у повітря аеропорту за рік автомобільними тягачами, становить:

Мзаг = М СО + М СxНy + МNOx = 110,3 + 86,1 + 525,5 = 721,9 (кг/рік).

Таким чином, чотири тягача, котрі належать ТОВ „Аеро-експрес» забезпечують річне забруднення НС у розмірі 721,9 кг ЗР. Отримані дані можуть використовуватися для розрахунку збитків від забруднення повітря, планування природоохоронних заходів тощо.

Як видно із розрахунків, важливими факторами, що обумовлюють збільшення викидів із нестаціонарних джерел є вік та технічний стан основних засобів (машин). Таким чином, мінімізація викидів ЗР є можливою тільки за рахунок повної модернізації двигунів та оновлення наземної техніки авіатранспортних підприємств.

2.3 Захист навколишнього середовища від електромагнітного забруднення

Штучні електромагнітні поля (ЕПМ) можуть негативно впливати як на людину, так і на інші біологічні об'экти. Тому вони є фізичними факторами забруднення біосфери. Параметри цих полів перевищують на цей час параметри природних ЕМР у сотні, а іноді 1 тисячі разів [11, 56].

Антропогенні джерела електромагнітного випромінювання можна поділити на три групи:

- точкові (радіостанції, телецентри);

- вузлові (промислові установки, радіолокаційні станції);

- лінійні (лінії електропередач, контактні мережі електрифікованого транспорту).

Спорудження потужних електростанцій зумовило будівництво високовольтних повітряних ліній електропередач (ЛЕП), які є джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) низької частоти (50 Гц). Навколо магістральних ЛЕП напругою 330-500 кВ і більше виникає ЕМВ з напруженістю 5-15 кВ/м, що є небезпечним у разі проходження ЛЕП над житловими будинками або безпосередньо біля них. Максимальні рівні напруженості - на поверхні Землі посередині між опорами ЛЕП. Поблизу опор напруженість зменшується у 3-6 разів за рахунок ефекту металевої опору. Низькочастотна електромагнітна енергія добре поглинається грунтом, тому поширення електричного поля вбік від ЛЕП э незначним - воно не перевищує десятків метрів.

Проте біологічна активність ЕМП вимагає проведення профілактичних і оздоровчих заходів, які ґрунтуються на відповідних гігієнічних нормах. Напруженість ЕМВ в умовах тривалого безперервного (до цілодобового) перебування людей не повинна перевищувати 0,5 кВ/м, що можливо тільки за віддалення від ЛЕП. Тому найважливішим заходом попередження можливих негативних наслідків впливу ЕМВ ЛЕП на населення є утворення санітарно-захисної зони вдовж лінії для ЛЕП 110 кВ - 6 м, ЛЕП 220 кВ - 10 м, ЛЕП 330 КВ - 20 м, ЛЕП 500 кВ - 30 м. Забороняється використовувати цю зону для житлового будівництва або місць відпочинку. Там можна вирощувати сільськогосподарські культури, що не потребують ручної праці і взагалі частого догляду, пов'язаного з необхідністю тривалого перебування людей.

Оскільки неможливо цілком виключати перебування людей у зоні ЛЕП (в Україні 90% ЛЕП проходять над орними землями), то встановлюють обмеження за часом. Понад сільськогосподарськими угіддями, де люди з'являються не частіше ніж три рази по 30 хвилин на добу (разом 1,5 год.), напруженість ЕМВ ЛЕП на висоті 1,8 м не повинна перевищувати 15 кВ/м. Навколо перехресть доріг, де людей буває більше, - 10 кВ/м, а у важкодоступній місцевості - 20 кВ/м. Диференціацію напруженості здійснюють підвищенням дротів на окремих ділянках ЛЕП на різній висоті з метою зниження параметрів ЕМВ до нормативних значень.

Коли ЛЕП проходить повз населений пункт, то висоту підвішення дротів збільшують згідно з установленими більш жорстокими нормами: напруженість ЕМВ безпосередньо під ЛЕП у населеному пункті за двогодинного перебування доступу не повинна перевищувати 5 кВ/м. З метою обмеження доступу населення до санітарно-захисних зон ЛЕП навколо них висаджують дерева і високі кущі, які виконують роль екрана ЕМП. Необхідною є й широка роз'яснювальна робота серед населення, яке мешкає поблизу високовольтних ЛЕП.

У населених пунктах значними джерелами електромагнітного забруднення є радіо- й телевізійні передачі, які можуть створювати ЕМВ високої частоти, які за своїми параметрами перевищують санітарні норми. У місцях розміщення короткохвильових радіостанцій на відстані 20-800 м від антени напруженість ЕМП може сягати 70 В/м, а поблизу середньохвильових передавачів на відстані 100-1000м - 40 В/м. Залежно від режиму роботи об'єкта тривалість впливу ЕМП може бути від 12 до 20 год. на добу.

За деяких умов напруженість ЕМП від таких джерел може навіть на відстані кількох кілометрів сягати десятків вольтів на метр. Засобом захисту НС від впливу джерел є створення санітарно-захисних зон навколо передавачів, заборона розміщення потужних радіопередавачів (понад 100 кВ) у межах населених пунктів, профілактична робота з населенням і т.ін.

Безпека польотів у авіації багато в чому визначається рівнем розвитку й надійністю роботи радіотехнічних засобів. На цей час є чимало аеропортів, у зонах яких протягом доби знаходяться більше ніж тисяча ПС. За умов такого інтенсивного руху, тому аеропорти обладнують радіотехнічними засобами зв'язку й локації. До радіотехнічних об'єктів аеропорту цивільної авіації належать такі засоби:

- оглядові радіолокатори;

- радіомаякові системи посадки і приводні радіостанції;

- радіолокаційні системи посадки й автоматичні радіопеленгатори;

- радіотехнічні системи ближньої навігації;

- автоматизовані системи управління повітряним рухом;

- устаткування зв'язку.

Основу електромагнітного фону аеропортів становлять випромінювання наземних і бортових радіолокаційних станцій (РЛС), які працюють у діапазоні дуже високих і ультрависоких частот, а також надзвичайно високочастотні випромінювання засобів радіонавігації та зв'язку. Електромагнітне випромінювання поширюється не тільки на територію аеропорту, а й на прилеглу до аеропорту місцевість.

Медико-біологічними дослідженнями встановлено, що рівень впливу ЕМВ на людину залежить від діапазону частот поля, інтенсивності й характеру випромінювання (безпосередньо або імпульсивного), а також від тривалості опромінювання. Найпотужніші ЕМВ сантиметрового діапазону створюють оглядові РЛС. Основними характеристиками, що визначають ЕМП РЛС, є:

- довжина хвилі л (м);

- імпульсивна потужність, що випромінюється, Рі, (Вт);

- тривалість імпульсу ф (мкс);

- частота Fn період Т = 1/ Fn посилання імпульсів;

- ширина діаграми спрямованості антени за половинною потужністю в горизонтальній та вертикальній площинах.

Рівень впливу ЕМВ на людину залежить головним чином від довжини хвилі л. Збільшення частоти призводить до збільшення негативного впливу ЕМВ на біологічні об'єкти, але при цьому поліпшується роздільна здатність РЛС Fn.

Fn = С / л (Гц) (2.8)

де: С - швидкість світла.

Якщо збільшується імпульсна потужність Рі, що випромінюється, то зростає густина потоку енергії (потужність), збільшується радіус дії РЛС і внаслідок цього радіус небезпечного впливу густини енергії (ГПЕ). Густина потоку енергії - це кількість енергії, що проходить крізь одиничну площину, розміщену перпендикулярно до напряму переміщення електромагнітної енергії. Цей параметр характеризує інтенсивність електромагнітного випромінювання тільки в діапазоні частот від 300 Мгц до 300 Гц, одиниця вимірювання Вт/м2 (мВт/см2, мкВт/см2).

РЛС цивільної авіації випромінюють ультрависокі й надзвичайно високі частоти з дециметровою й сантиметровою довжиною хвилі, які в просторі поширюються майже прямолінійно, подібно до променя світла. Сумарна ГПЕ, що діє на людину, залежить від режиму роботи радіовипромінювача та від наявності природних або штучних екранів, які поглинають енергію. Частина електромагнітної енергії відбивається від поверхні Землі. Саме тому в будь-якій точці простору ЕМВ визначають як наслідок інтерференції (накладення) полів від хвиль, що падають, та тих, що відбиваються від Землі. Ураховуючи це, антени РЛС проектують із точністю спрямованості випромінювання та приймання.

Заходи щодо захисту НС й населення від впливу ЕМВ можуть мати як активний, так і пасивний характер. Активний захист передбачає технічні заходи на об'єкті випромінювання шляхом удосконалення його робочих або експлуатаційних характеристик, наприклад, зменшення потужності випромінювання, збільшення висоти підняття антени. Пасивний захист ґрунтується на використанні індивідуальних або колективних засобів захисту.

Можливим є захист окремих ділянок місцевості, будинків, груп будівель і т.ін., а також спеціальні прийоми забудови, що забезпечують у житлових будинках і на прилеглій території параметри ЕМВ не вищі за граничнодопустимі рівні (ГДР) опромінювання населення (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 -Граничнодопустимі для населення параметри ЕМП

Під діапазон частоти	Частота	Довжина хвилі	ГДР
Низькі частоти (НЧ) Середні частоти (СЧ) Високі частоти (ВЧ) Дуже високі частоти (ДВЧ) Ультрависокі частоти (УВЧ) Надзвичайно високі частоти (НВЧ)	30-300 кГ 0,3-3 МГц 3-30 МГц 30-300 МГц 300-3000 МГц 3-300 ГГц	10-1 км 1-0,1 км 100-10 м 10-1 м 1-0,1 м 0,1-0,01 м	25 В/м 15 В/м 10 В/м 3 lg л В/м 10 мк/Вт/см2 10 мк/Вт/см2

З погляду санітарного нагляду за ЕМВ застосовують такі заходи.

1. Створення санітарно-захисної зони навколо випромінювача, яка для потужного джерела енергії може складатись із зони суворого режиму та зони обмеженого користування. Зона суворого режиму огороджується, перебування там людей заборонено. У зоні обмеженого користування дозволяється розміщувати автостоянки, склади, гаражі, майстерні та інші об'екти, де людина перебуває обмежений час 9не більше 8 год. На добу). Житлове будівництво в цій зоні не дозволяється. Для кожного об'єкта розміри санітарно-захисної зони розраховують окремо. Головною умовою є не перевищення встановлених ГДР АМВ на межі зони на висоті до 2 м від поверхні Землі. Розрахунки уточнюють за допомогою інструментальних контрольних вимірювань.

2. Інженерно-технічні й організаційні заходи, що проводяться на радіотехнічному об'єкті (РТО); до них належать: зміна робочого сута нахилу антени, установлення секторів обмеження випромінювання, збільшення висоти підняття антени, перенесення РТО на інше місце. У разі підняття центру випромінювання зменшується торкання діаграми випромінювання Землі, за рахунок чого зменшуються розміри санітарно-захисної зони. Аналогічний результат дає зміна кута нахилу антени. Найкращі результати отримують за одночасного застосування цих двох заходів. Уведення секторів обмеження також є одним із заходів щодо захисту від опромінювання НС й людини. Цього досягають зниженням потужності випромінювання або його припиненням в одному або кількох секторах, де перевищення ГДР неприпустимо. Технічно це здійснюють, наприклад, у РЛС кругового огляду блокуванням передавача на час проходження антеною забороненого сектору.

Здійснення будь-яких захисних заходів має грунтувати можливість роботи РТО в необхідному режимі або в межах допустимого зниження режиму випромінювання. У деяких типах метеорологічних РЛС відповідно до технічного процесу їхньої роботи дозволяється зниження потужності в 4-100 разів. За потреби можуть уводитися різні комбінації секторів обмеження: секторів заборони випромінювання і секторів роботи на зниженій потужності. Такі пристрої розроблені й успішно працюють.

3. Інженерно-технічні заходи, що здійснюються поза РТО, не змінюють технічних і експлуатаційних характеристик РТО і мають на меті зменшення або припинення опромінювання населення на окремих ділянках прилеглої території. Потреба в таких заходах виникає під час вибору місця побудови РТО, у разі збільшення рівнів ЕМП внаслідок модернізації обладнання та за близької житлової забудови від технічної території РТО.

До цих заходів належать:

- установлення захисних екранів;

- застосування радіозахисних матеріалів;

- містобудівні та планування рішення з метою зниження опромінювання. Спорудження житлових районів має здійснюватися так, щоб нежитлові будівлі та споруди створювали якомога більші дільниці «радіо тіні». Застосування тих чи інших заходів захисту НС від впливу ЕМВ визначається місцевими умовами, можливостями зміни параметрів РТО, доцільністю й економічними витратами. У будь-якому разі перевагу віддають заходам колективного захисту, оскільки вони мають ширші можливості, бо створюють допустимі електромагнітні умови на великій території, легко контролюються.

Розрахуємо розміри санітарно-захисної зони навколо РТО, що створений за участю ТОВ „Аеро-експрес» на території аеропорту Донецьк. Для цього необхідно провести розрахунки безпечної відстані від антени радіолокаційної станції, що працює в імпульсному режимі, випромінюючи енергію надзвичайно високої частоти. У цьому частотному діапазоні безпечна густина потоку енергії, відповідно до нормативів не повинна перевищувати 10 мкВт/см2.

Потужність імпульсу Рі - 1000 кВт.

Довжина хвилі л - 3 см.

Тривалість імпульсу ф - 1 мкс.

Частота повторення імпульсу F - 2000.

Геометрична поверхня антени Sа - 0,4 м2.

Коефіцієнт використання антени г - 0,4.

Густина потоку енергії розраховується згідно формули (2.9):

(2.9)

де Рср - середня потужність імпульсу (Вт);

G - коефіцієнт посилення антени;

R - відстань від випромінювача (м).

1. Знаходимо середню потужність випромінювання згідно формули (2.10):

Рср = Ріф /Т = = Ріф F (2.10)

Рср = 1* 106 * 1 *10-6 * 2000 = 2000 (Вт)

2. Обчислюємо ефективну площу антени згідно формули (2.11):

Sеф = Sа г (2.11)

Sеф = 0,4 * 0,4 = 0,16 (м2)

3. Розраховуємо коефіцієнт посилення антени згідно формули (2.12):

(2.12)

G = (4 * 3,14 * 0,16) / (3 * 10-2)2 = 2233.

4. Розраховуємо відстань R, на якій ГПЕ не перевищує 10 мкВт/см2, або 0,1 Вт/м2:

(2.13)

Безпечна відстань від антени РЛС, на якій можуть перебувати люди, дорівнює 1 км 885,6 м.

Таким чином, удосконалення організації захисту НС від електромагнітного забруднення пов'язане із розрахунками безпечної відстані від антени радіолокаційної станції, що працює в імпульсному режимі і випромінює енергію надзвичайно високої частоти, за методикою „G-R» . Використання зазначеної методики дозволяє створювати допустимі електромагнітні умови на території РТО та здійснювати контроль за ними.

3. Аналіз фінансово-економічного стану та діяльності ТОВ «Аеро-експрес»

3.1 Аналіз фінансового стану авіатранспортного підприємства та джерел фінансування його еколого-економічної діяльності

Фінансовий стан підприємства - це його здатність фінансувати власну діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, що необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю їх використання, фінансовою взаємодіє з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та кредитоздатністю, фінансово стійкістю [4].

Фінансовий стан - це сукупність показників, що відображають наявність, розташування та використання фінансових ресурсів [27].

Головною метою фінансової діяльності TNT є вирішення того, де, яким чином і коли залучати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва та отримання максимального можливого прибутку.

Під аналізом розуміється спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей [38].

Фінансовий аналіз дає змогу оцінити:

- стан майна підприємства;

- ступінь підприємницького ризику;

- вистачання капіталу для поточної діяльності та довгострокових інвестицій;

- потреба в додаткових джерелах фінансування;

- здатність накопичування капіталу;

- раціональність залучення позикових коштів;

- доведення політики розподілу і використання прибутку.

Основу інформаційного забезпечення аналіз фінансового стану повинна скласти бухгалтерська звітність, котра є єдиною для організації всіх галузей і форм власності [39]. Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівників підприємства. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства. Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів).

Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналіз фінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив, їхній взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінка фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства [43].

Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники відповідних підрозділів, а і його засновники з метою вивчення ефективності використання ресурсів [49]. Фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток чи збитки. У випадку з TNT, це прибуток (позитивний результат діяльності), тобто доходи фірми перевищують витрати на надання послуг та здійснення всього виробничого процесу. Проведемо аналіз фінансового стану компанії шляхом аналізу змін статей балансу. На підприємствах при початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовуються показники горизонтального (динамічного) та вертикального (структурного) аналізу (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Горизонтальний та вертикальній аналіз балансу ТОВ "Аеро-експрес")

Актив	Код рядка	31.12. 2008	31.12. 2008	Зміна за рік	Вертикальний аналіз
				тис. грн.	%	2008, %	2008, %
1	2	3	4	5	6	7	8
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	20	210	771	561	267,14%	12,52%	26,65%
Основні засоби:
залишкова вартість	30	1242	1526	284	22,87%	74,06%	52,75%
первісна вартість	31	1874	2480	606	32,34%	111,75%	85,72%
знос	32	-632	-954	-322	50,95%	-37,69%	-32,98%
Усього за розділом I	80	1452	2297	845	58,20%	86,58%	79,40%
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	20	22	2	10,00%	1,19%	0,76%
Дебіторська заборгованість за товари:
чиста реалізаційна вартість	160	24	32	8	33,33%	1,43%	1,11%
Дебіторська заборгованість за розрахунками с бюджетом	170	30	18	-12	-40,00%	1,79%	0,62%
Грошові кошти та їн еквіваленти:
в національній валюті	230	128	408	280	218,75%	7,63%	14,10%
Інші оборотні активи	250	23	104	81	352,17%	1,37%	3,59%
Усього за розділом II	260	223,8	584	360,2	160,95%	13,35%	20,19%
III. Витрати майбутніх періодів	270	1,2	12	10,8	900,00%	0,07%	0,41%
Баланс	280	1677	2893	1216	72,51%	100,00%	100,00%
1	2	3	4	5	6	7	8
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	578	950	372	64,36%	34,47%	32,84%
Додатковий капітал	320	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	600	1500	900	150,00%	35,78%	51,85%
Неоплачений капітал	360	-48	-107	-59	122,92%	-2,86%	-3,70%
Усього за розділом I	380	1130	2343	1213	107,35%	67,38%	80,99%
Кредиторська заборгованість за товари	530	164	453	289	176,22%	9,78%	15,66%
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	12	29	17	141,67%	0,72%	1,00%
зі страхування	570	6	23	17	283,33%	0,36%	0,80%
з оплати праці	580	12	45	33	275,00%	0,72%	1,56%
Інші пот.зобов'язання	610	353	0	-353	-100,00%	21,05%	0,00%
Усього за розділом IV	620	547	550	3	0,55%	32,62%	19,01%
Баланс	640	1677	2893	1216	72,51%	100,00%	100,00%

У ході горизонтального аналізу вивчають абсолютні зміни розміру валюти балансу та різних його статей за звітний період, а також темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства.

Для цього підсумок балансу на кінець року, який аналізують, порівнюють з підсумком на початок цього періоду. Це дає змогу вивчити масштабність підриємства, загальний напрям руху балансу. В звичайних умовах діяльності збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, але необхідно визначити, за рахунок чого вона зросла. Якщо це сталося за рахунок власного капіталу або за рахунок власного капіталу разом із збільшенням позикових коштів, то це добре.

Однак керівництву підприємства варто замислитися, якщо зростання валюти балансу обумовлене зростанням лише боргових зобов'язань [49]. Зменшення валюти балансу свідчить про звуження діяльності підприємства. Причини такого згортання необхідно вивчити.

Після вивчення динаміки зміни валюти балансу потрібно встановити її відповідність динаміці обсягів виробництва та реалізації продукції, прибутку. Більш швидкі темпи зростання обсягів виробництва, реалізації продукції і прибутку порівняно з темпами зростання валюти балансу свідчать про поліпшення використання коштів на даному підприємстві і, навпаки, відставання темпів зростання виробництва, реалізації і прибутку від темпів зростання валюти балансу вказує на погіршення використання коштів [43].

Наступним етапом «читання» балансу є визначення показників прибутку, товарної і реалізованої продукції в розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості майна. Цей показник порівнюється з даними минулих років, з аналогічними показниками інших підприємств, середньогалузевими даними. Ці показники при ринковій економіці використовується для характеристики ділової активності керівників підприємств [48].

Показник виторгу від реалізації у розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості майна показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл діяльності та обігу або скільки реалізованої продукції дає кожна гривня господарських коштів.

Показники прибутку в розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості майна характеризують рентабельність усього майна підприємства.

Читання бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оцінюється збільшення в активі балансу залишків грошових котів, поточних фінансових інвестицій, як правило, основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу - підсумку першого розділу й особливо сум прибутку, доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської заборгованості в активі і кредиторської заборгованості в пасиві балансу.

Потрібно зазначити, що в у мовах ринкової економіки переглядається оцінка характеру змін деяких статей балансу. Наприклад, якщо раніше в усіх випадках позитивно оцінювались збільшення залишків грошових коштів на розрахунковому та валютному рахунках, то тепер підприємство повинно намагатися більш раціонально використовувати вільні грошові кошти. Підприємства, які орієнтуються на ринкову економіку, як правило, здійснюють короткострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купують патенти, ліцензії та іншу інтелектуально власність, які відображається в статті «Нематеріальні активи».

Метою вертикального аналізу є вивчення [4]:

- питомої ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець звітного періоду;

- змін у питомій вазі;

- змін у % до розміру статей балансу на початок періоду (темп приросту статті балансу);

- змін у % до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін).

Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз ТОВ „Аеро-Експресс» за 2007-2008 роки на основі річних балансів. Розрахунки проведемо в табл. 3.1. В даній таблиці стовпці 3-4 відображають стан статей балансу на вказаний в заголовку період. Горизонтальний аналіз (порівняння показників на початок року з показниками на кінець року) - відображається в стовпці 5. Стовпець 6 - це зміна стану кожної статті балансу за досліджуваний період. Відносне відхилення - це зміна (у %) показників за звітний період, тобто на скільки змінився стан кожної статті балансу протягом звітного періоду (стовпець 6). Вертикальний аналіз - це питома вага кожного з показників відносно валюти балансу, він відображається в стовпцях 7-8.

В першу чергу проаналізуємо зміну валюти балансу. За рік активи підприємства збільшився на 1216 тис. грн., тобто на 72,5%. Це обумовлено тим, що підприємство в 2008 році збільшило свої статутні внески та частку нерозподіленого прибутку і дані кошти використало на закупівлю основних засобів для здійснення своєї діяльності та на придбання нових виробничих фондів. Зростання активів підприємства за відсутності довгострокових зобов'язань свідчить про те, що за цей період підприємство не залучало довгострокових позик та банківських кредитів.

Зростання статті „Незавершене будівництво» відбулося внаслідок авансування підприємством коштів у будівництво власних виробничих будівель. Після завершення будівництва, та введення об'єкту у експлуатацію його вартість із статті „Незавершене будівництво» буде переведено в статтю „Основні засоби».

За досліджуваний період відбулося зростання основних засобів підприємства - збільшуючи обсяг діяльності, у 2008 році був збільшений парк автомобілів.

Збільшення суми амортизації свідчить про прискорений знос основних фондів внаслідок активного їх використання в умовах напруженого трудового графіку.

Незначне зростання дебіторської заборгованості, при зменшенні її частки в структурі балансу відбулося за рахунок активного впровадження товариством „Аеро-Експрес» попередньої форми оплати надаваних послуг. Серед іншого, змін у бік збільшення зазнали заборгованість за різними розрахунками (з бюджетом, зі страхуванням, з оплати праці).

Аналіз фінансового стану підприємства здійснюється на основі балансу (форма 1) і звіту про його фінансові результати (форма 2) та проводиться за допомогою системи фінансових коефіцієнтів за період, що охоплює 3 останні роки діяльності [44].

У табл. 3.2 і 3.3 приведена зведена характеристика показників оцінки фінансового стану підприємства. Додаток А містить розрахунок наведених коефіцієнтів. Коефіцієнти фінансового стану підприємства підраховуються на кожнім етапі за даними відповідних рядків балансу по формулах нижчеподаних таблиць.

Проведемо аналіз фінансової звітності за допомогою фінансових коефіцієнтів (рис. 3.1- 3.14.).

Таблиця 3.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства

	Показники	Економічна сутність	Вираження показника
1	2	3	4
Показники фінансової стійкості
1	Коефіцієнт фінансової незалежності	Показує частку власних засобів у загальній сумі авансованих засобів підприємства	Відношення суми власних джерел до підсумку балансу
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Характеризує структуру засобів підприємства з погляду частки позикових засобів	Відношення суми притягнутого капіталу до підсумку балансу
3	Коефіцієнт фінансової стійкості (стабільності)	Характеризує питома вага власних і довгострокових позикових засобів (пасивів) у майні підприємства	Відношення вартості власного капіталу і довгострокових пасивів до загальної суми фінансових ресурсів
4	Коефіцієнт стійкості (структури) оборотних коштів	Чим більше значення коефіцієнта, тим більше стійкість підприємства	Відношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотних коштів
1	2	3	4
5	Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості	Показує яка частина кредиторської заборгованості може бути погашена за рахунок планових надходжень	Відношення дебіторської заборгованості до загальної суми кредиторської заборгованості
Показники ліквідності і платоспроможності
6	Коефіцієнт абсолютної (поточної) ліквідності	Показує яка частина короткострокової заборгованості може бути погашена на дату складання балансу	Відношення найбільш ліквідних активів до суми найбільш термінових зобов'язань
7	Коефіцієнт проміжної (поточної) ліквідності	Показує яка частина короткострокової заборгованості може бути погашена за рахунок наявних грошових активів і грошових надходжень	Відношення суми коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до суми короткострокових активів
8	Загальний коефіцієнт покриття	Показує якою мірою короткострокова заборгованість забезпечена оборотними активами	Відношення суми оборотних активів до суми короткострокових зобов'язань
9	Частка оборотних коштів в активах підприємства	Характеризує джерела покриття поточних активів підприємства	Відношення суми всіх поточних активів до валюти балансу
Показники ділової активності
10	Середня величина оборотних активів	Характеризує величину засобів, що знаходяться у формі оборотних активів	Половина суми залишків на початок і на кінець періоду
11	Оборотність оборотних коштів	Характеризує швидкість обороту поточних активів	Співвідношення виторгу від реалізації до середньої величини оборотних активів
12	Тривалість обороту оборотних коштів	Тривалість одного операційного циклу	Відношення числа днів у періоді до коефіцієнта оборотності активів
13	Чистий прибуток	Абсолютний показник ефективності господарської діяльності підприємства	Різниця між прибутком і платежами в бюджет
14	Рентабельність виробництва	Показує рівень прибутку на грошову одиницю затрачуваних засобів	Відношення чистого прибутку до витрат на виробництво
15	Рентабельність підприємства	Показує рівень прибутку на грошову одиницю майна підприємства	Відношення чистого прибутку до середньої величини майна підриємства

Таблиця 3.3 - Показники оцінки фінансового стану підприємства

	Показники	Формула	Алгоритм розрахунку	Оптимальне значення
Показники ліквідності і платоспроможності
1	Коефіцієнт абсолютної (поточної) ліквідності			0,2-0,7 чи більше
2	Коефіцієнт проміжної (поточної) ліквідності			0,8-1 чи більше
3	Загальний коефіцієнт покриття			1,5-2 чи більше
4	Частка оборотних коштів в активах підприємства			Не менш 0,3 і зростання у динаміці
Показники ділової активності
5	Середня величина оборотних активів			Вивчається за структурою
6	Оборотність оборотних коштів			Збільшення при зростанні оборотних коштів (запасів)
7	Тривалість обороту оборотних коштів		Число днів у період і/ Коб	Залежить від структури обігу

Рис. 3.1 Зміна коефіцієнта фінансової незалежності підприємства

Рис. 3.2 Зміна коефіцієнта фінансової залежності підприємства

Рис. 3.3 Зміна коефіцієнта фінансової стійкості підприємства

Рис. 3.4 Зміна коефіцієнта співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості

Рис. 3.5 Зміна коефіцієнта абсолютної ліквідності

Рис. 3.6 Зміна коефіцієнта проміжної ліквідності

 Рис. 3.7 Зміна загального коефіцієнта покриття

Рис. 3.8 Зміна частки оборотних коштів в активах підприємства

Рис. 3.9 Зміна оборотності оборотних активів

 Рис. 3.10 Зміна чистого прибутку підприємства

Рис. 3.11 Зміна рентабельності виробництва

Рис. 3.12 Зміна рентабельності підприємства

 Рис. 3.14 Зміна тривалості обороту оборотних коштів

Щоб вияснити, чи достатньо має підприємство коштів для оплати своїх поточних зобов'язань, розрахуємо та проаналізуємо коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (або коефіцієнт покриття) Клп:

(3.1)

де ОА - оборотні активи, тис. грн.;

ПЗ - поточні зобов'язання, тис. грн.

Клп на початок досліджуваного періоду складав 223,8 / 547 = 0,41, на кінець - 584 / 550 = 1,062. Аналізуючи отримані показники можна свідчити, що на початок періоду поточні зобов'язання були більш ніж у 2 рази більшими за оборотні активи. На кінець періоду підприємство має 1,06 копійок активів на кожну гривню зобов'язань. Це свідчить про те, що товариство на протязі періоду діяльності надбало можливість в один момент розрахуватися за всіма своїми поточними зобов'язаннями.

Коефіцієнт проміжної ліквідності (Кл.пром.):

(3.2)

де КЕ - кошти та їх еквіваленти, тис. грн.;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції, тис. грн.;

ПДЗ - поточна дебіторська заборгованість, тис. грн.