Екологічна оцінка якості річкових вод басейну Західного Бугу в межах Львівської області

Басейн Західного Бугу потребує термінового впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення якості річкових вод та покращання екологічного стану басейну, які рекомендують здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20% у зоні Лісостепу і 49% - Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту, відновлення захисної ролі водоохоронних смуг, зменшення обсягу скидів стічних вод населеними пунктами, побудови нових або модернізації існуючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води [10].

З метою скорочення економічних витрат, спрямованих на контролювання якості поверхневих вод у басейні Західного Бугу, що здійснюються на мережі державного і транскордонного моніторингу, а також підвищення ефективності моніторингових робіт, запропоновано диференційований підхід до його організації шляхом встановлення репрезентативного переліку показників якості поверхневих вод [10, 47], що не відповідають вимогам питного водопостачання для окремих приток і створів; синхронізацію строків спостереження; уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів, а також обмін результатами спостережень та оцінки між виконавцями на міжнародному рівні, з метою їх порівняння і узагальнення.

2.4 Оптимізація системи екологічного моніторингу поверхневих вод басейну Західного Бугу

Національний моніторинг якості річкових вод басейну Західного Бугу здійснюється: організаціями Державної гідрометеорологічної служби Міністерства екології і природних ресурсів (14 гідрохімічних пунктів, 9 гідрологічних постів); Державними управліннями екології і природних ресурсів у Львівській і Волинській областях Міністерства екології і природних ресурсів (30 гідрохімічних пунктів); структурними підрозділами Держводгоспу України (7 пунктів). Мережа транскордонного моніторингу якості поверхневих вод у басейні р. Західний Буг включає шість транскордонних пунктів спостереження, серед яких два мають статус міжнародних (м. Устилуг - м. Зосін, с. Ягодин - м. Дорогуськ). Контролювання якості поверхневих вод у цих пунктах спостережень здійснюють за 35 показниками з 39 запропонованих Європейським Союзом.

Державами-суб'єктами транскордонного моніторингу якості вод Західного Бугу є Україна, Польща і Білорусь, між якими існує тісна співпраця. Зокрема, під егідою TACIS у 1997-2001 рр. був здійснений перший міжнародний проект з питань проведення транскордонного моніторингу і оцінки якості води басейну р. Західний Буг. Другий проект (2004-2006 рр.) направлений на впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління річковим басейном.

Слід зазначити, що згідно вимог Гельсинської Конвенції "Про охорону та раціональне використання транскордонних водотоків і міжнародних озер" та програмі моніторингу сусідньої держави Польщі на українсько-польській ділянці Західного Бугу визначено 2 пункти транскордонного моніторингу якості вод (відповідно, міста Устилуг - Зосін; Ягодин - Дорохуськ). Крім того, у складі мережі національного моніторингу якості вод басейну виділяють пункти, які розташовані безпосередньо на прикордонних ділянках Західного Бугу та його приток - рр. Солокія та Копаївка. Ці пункти, за необхідністю можуть бути також залучені в систему транскордонного моніторингу. Таким чином, на території української частини басейну Західного Бугу створена міжвідомча розгалужена мережа моніторингу. Проте, поряд з цим є низка питань стосовно функціонального наповнення її діяльності, вирішення яких у найближчий час значно підвищило б ефективність як національного, так і транскордонного моніторингу вод. Найважливішим серед них є спрямування організації робіт на впровадження основних положень Водної рамкової директиви ЄС (2000 р.), яка передбачає ведення моніторингу річкових вод за трьома основними напрямками: гідроморфометричним, гідробіологічним та гідрохімічним. Поряд з цим, необхідною є синхронізація строків спостережень, розширення переліку гідрометричних вимірювань, а також уніфікація методик аналітичних визначень хімічних компонентів у лабораторіях різних відомств національного моніторингу та здійснення більш чіткого і результативного обміну інформацією на міждержавному рівні з метою інформаційної підтримки та попередження надзвичайних ситуацій.

З огляду на значні перевищення вмісту у воді ріки біогенних речовин (азоту амонійного, азоту нітратного, азоту нітритного і фосфатів) і специфічних речовин токсичної дії (мідь, цинк, нафтопродукти). Н.М. Вознюк [10, 11] запропонований перелік репрезентативних показників якості поверхневих вод для окремих приток і створів у басейні Західного Бугу, контролювання яких доцільно проводити не рідше 1 раза на місяць.

Найбільша увага в програмі моніторингу повинна бути приділена тим показникам, вміст яких свідчить про регулярне забруднення водних об'єктів, а саме:

а) трофо-сапробіологічні показники: БСК5, розчинений кисень, амонійний, нітритний та нітратний азот, фосфор фосфатів;

б) специфічні показники токсичної дії: кадмій, мідь, цинк, хром, залізо, феноли, СПАР;

в) показники сольового складу: сульфати, хлориди.

Оскільки, р. Західний Буг є транскордонною, то необхідно на міждержавному та державному рівнях провести синхронізацію строків спостереження, уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів у лабораторіях різних відомств суб'єктів державного моніторингу, а також обмін результатами спостережень між виконавцями на державному та міжнародному рівнях з метою їх порівняння і узагальнення. Оптимізацію системи екологічного моніторингу в басейні Західного Бугу доцільно провести шляхом створення мережі моніторингу на основі автоматизованих систем контролю якості води або сучасних геоінформаційних систем, які успішно використовуються польською стороною.

2.5 Міжнародна співпраця у впровадженні передових технологій і світових стандартів у водному господарстві України

Міжнародне співробітництво між Україною та Польщею в галузі водного господарства на прикордонних водах здійснюється на основі "Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі водого господарства на прикордонних водах", підписаної 10 жовтня 1996 року.

Для розгляду питань, які регулюються положенням цієї Угоди створена спільна Польсько-Українська Комісія з питань прикордонних вод. Засідання Комісії проводиться на територіях кожної з Договірних Сторін. Кабінет Міністрів України призначив Уповноваженого Уряду України з питань співпраці на прикордонних водах. Уповноваженими польської і української Сторони створено 5 спільних польсько-українських Робочих груп:

1. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань планування прикордонних вод.

2. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань ліквідації надзвичайних забруднень.

3. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань протиповеневого захисту регулювання і меліорації прикордонних вод.

4. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань охорони прикордонних вод від забруднень.

5. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань гідрометеорології та гідрогеології.

Групи працюють наоснові затвердженого комісією Регламенту роботи груп, що складається із завдань Групи, організаційних засад та реалізації завдань. У відповідності до Регламенту та Плану роботи на черговий рік групи почергово зустрічаються на території кожної із Договірних Сторін. Результати роботи оформляються Протокольними записами або Пам'ятними записами, які направляються Уповноваженому та його заступнику, Держприкордонслужбі, іншим зацікавленим організаціям. По наслідкам роботи складається Річний звіт діяльності кожної Робочої Групи, який розглядається та протоколюється на черговому засіданні Комісії.

Співпраця здійснюється по всьому українсько-польському кордону в межах Львівської та Волинської областей. Відповідно до затвердженого плану заходів облводресурсів за бюджетною програмою КПКВ 2407060 "Ведення державного моніторингу поверхневих вод, державного водного кадастру, паспортизація, управління водними ресурсами" на 2012 рік, спеціалісти управління взяли участь у зустрічі українсько-польської робочої групи з питань протиповеневого захисту, регулювання та меліорації прикордонних вод у межах виконання Міжурядової українсько-польської Угоди про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах, яка відбулась у квітні місяці на території Республіки Польща, у травні місяці представники облводресурсів взяли участь у роботі ХІІІ українсько-польської комісії з питань прикордонних вод.

Враховуючи, що діяльність басейнового управління тісно пов`язана з вирішенням багатьох питань по співпраці на прикордонних водах як з Республікою Польща, так і Республікою Білорусь, діяльність ведеться у наступних напрямках:

- участь у роботі груп та комісіях по співробітництву на транскордонних водах з Республіками Польща і Білорусь в галузі контролю якості вод та спільного використання водних ресурсів;

- встановлення та розвитку співробітництва із спорідненими організаціями інших держав (співпраця з Регіональним управлінням водного господарства в м. Варшава);

- участь у міжнародних басейнових організаціях (INBO);

- участь у міжнародних проектах екологічного спрямування.

Представники управління приймають участь у роботі українсько-польської робочої групи з питань планування прикордонних вод (групи ПЛ), робочої групи з питань протиповеневого захисту, регулювання і меліорації (групи ПО) та українсько-польської Комісії з питань прикордонних вод, де вирішуються питання управління водними ресурсами на міжнародному рівні.

Протягом 2011-2014 рр. Західно-Бузьким БУВР продовжувалась активізація євроінтеграційного прикордонного співробітництва на території басейну річки Західний Буг, проведення узгодженої із сусідніми країнами водогосподарської та охоронної діяльності на прикордонних водах, розвиток співробітництва з країнами-членами ЄС у сфері управління транскордонними водними ресурсами.

Управління приймало активну участь в реалізації українсько-польського проекту на тему "Застосування сучасних інструментів ГІС в управлінні водними ресурсами відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви в українській частині басейну річки Буг". Партнери проекту - Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів та Регіональне управління водного господарства у м. Варшава Республіки Польща. Проект фінансувався за рахунок міжнародних коштів: 90% з польської програми допомоги Міністерства закордонних справ Республіки Польща та 10% (власний внесок) за рахунок польського партнера. Загальний бюджет проекту становив 304879 польських злотих (850,5 тис. грн.). Метою проекту була підготовка даних по українській частині басейну річки Західний Буг для використання сучасних інструментів ГІС в управлінні водними ресурсами для потреб інтегрованого управління річковим басейном.

В рамках реалізації даного проекту 3-4 листопада у м. Луцьк відбулась зустріч з польськими партнерами та проведено конференцію на тему "Європейська водна політика у сфері протидії антропогенному тискові", результатом якої стало:

- укладення і підписання чергової Угоди про співробітництво в басейні Західного Бугу між Західно-Бузьким БУВР та Регіональним управлінням водного господарства в м. Варшава терміном на 3 роки; основна мета співпраці - впровадження принципів Водної Рамкової Директиви та Паводкової Директиви на території басейну річки Західний Буг;

- представлення розроблених проектним інститутом ТзОВ "Pector-Eco" (Республіка Польща) результатів визначення антропогенного тиску на стан якості вод в українській частині басейну річки Західний Буг відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви з рекомендацією подальших робіт;

- отримання сучасного комп'ютерного обладнання та ліцензійного програмного забезпечення для ефективної роботи по впровадженню ГІС технологій.

В рамках даного проекту було проведено навчання працівників управління у сфері застосування географічних інформаційних систем, зокрема використання інструментів ArcGIS, які застосовуються для візуалізації географічних даних та створення карт.

Висновки

У дипломній роботі висвітлено актуальну проблему управління водними ресурсами р. Західний Буг, як процесу сукупності безперервних взаємопов'язаних дій (планування, організації, координації та контролю). Показано, що раціоналізація водокористування повинна передбачати впровадження басейнового принципу до обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку цієї галузі економіки та обсягів використання водних ресурсів.

За результатами роботи зроблені наступні висновки:

1. Про засади регіональної державної політики в галузі водного господарства:

Відповідно до Водного кодексу України і Загальнодержавної програми розвитку водного господарства управління водними ресурсами в Україні здійснюється за басейновим принципом. На сьогоднішній день, з чотирьох басейнів Львівської області, для двох створені та діють басейнові управління водними ресурсами, а саме р. Дністер (Дністровсько-Прутське БУВР) та р.Західний Буг (Західно-Бузьке БУВР). Взаємодія облводресурсів з БУВРами відбувається згідно укладених Угод про взаємодію з питань забезпечення збалансованості використання, охорони і відтворення водних ресурсів річок Дністер та Західний Буг. Львівське облводресурсів є членом Басейнових Рад річок Дністер та Західний Буг.

Львівське обласне управління водних ресурсів здійснює свої функції згідно Положення, затвердженого наказом Держводагентства України від 19.09.11р. №175, яке реалізує державну політику в галузі водного господарства на території Львівщини:

- щодо розвитку водного господарства і меліорації земель, використання, збереження та відтворення поверхневих водних ресурсів, експлуатації державних меліоративних систем, забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами;

- забезпечення потреб населення і галузей економіки області у водних ресурсах;

- організація робіт з експлуатації, капітального та поточного ремонту меліоративних систем, протиповеневих водогосподарських споруд та інших об'єктів міжгосподарського значення, водосховищ, групових сільських водопроводів, забезпечення раціонального використання водних ресурсів;

- організація виконання загальнодержавних і регіональних програм щодо розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушуваних угідь, захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів, інженерних комунікацій, сільськогосподарських угідь та інших об'єктів;

- раціональне використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, будівництво сільських водопроводів, розвиток виробничих баз та інші водогосподарські об'єкти;

- проведення заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів і земель у зоні впливу водних об'єктів.

Стратегічною метою діяльності Західно-Бузького БУВР є створення умов для забезпечення потреб населення водними ресурсами та приведення водних об`єктів в стан наближений до природного. Шляхами досягнення мети є:

- розробка плану управління басейном Західний Буг;

- розробка на його основі програми оздоровлення басейну;

- пошук джерел фінансування для реалізації плану;

- реалізація плану управління;

- міжнародне співробітництво з питань управління водними ресурсами та покращання екологічного стану басейну;

- встановлення поточного екологічного стану річкового басейну.

На даний час немає повної інформації про екологічний стан річкового басейну. Частина інформації, яка є в наявності управління, застаріла, недостовірна та безсистемна, тому в управлінні ведуться роботи по її уточненню з наступним формуванням баз даних та геоінформаційної системи.

2. Щодо екологічного стану водних ресурсів басейну Західного Бугу:

Безпосередньо ведення моніторингу якості поверхневих вод на території басейну р. Західний Буг здійснюють 2 вимірювальних лабораторії, які є структурними підрозділами обласних управлінь водних ресурсів (лабораторії Львівського облводресурсів та Волинської гідрогеолого-меліоративної партії Волинського облводресурсів, м.Ковель). систематично, починаючи з 1994 року, проводиться екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями в басейні Західного Бугу. Зокрема, моніторинг якісного стану поверхневих вод в басейні р. Західний Буг у 2013 році здійснювався по 13-ти затверджених створах, 52 гідрохімічних пробах, виконаних 1396 аналізах.

В рамках радіаційного моніторингу спостереження за вмістом радіоактивних речовин (Cs-137, Sr-90) у поверхневих водах басейну Західного Бугу році проводились на 5-ти створах спостережень, по 4-ох в межах Львівської області і на 1-му на території Волинської області. Всього у 2012 році було відібрано 20 радіологічних проб та виконано 28 вимірювань.

На підставі результатів моніторингу встановлено, що:

- поверхневі води в басейні Західного Бугу відносяться до другого класу якості;

- за показниками сольового блоку поверхневі води басейну відносяться до першого та другого класів якості;

- за показниками трофо-сапробіологічного блоку майже всі пункти спостережень в басейні Західного Бугу характеризуються третім класом якості;

- серед блоку специфічних показників токсичної дії в розрахунках був використаний лише один показник - залізо загальне і за його величиною води басейну Західного Бугу відносяться до третього класу якості;

- проведеними розрахунками визначення класу якості води встановлено, що найбільше впливають на погіршення класу якості води такі показники - азот

- нітритний, азот нітратний, прозорість.

В цілому, згідно норм Українського і Польського законодавства, у більшості випадків якість води р. Західний Буг не відповідає вимогам жодного виду водокористування, а якість води приток дещо краща. Головною причиною такої ситуації є надмірний вміст у водах біогенних речовин (азоту нітритного, фосфатів) та важких металів токсичної дії (цинку та міді).

3. Щодо шляхів покращення охорони водних ресурсів басейну Західного Бугу:

- впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління басейном Західного Бугу, інтеграції водоохоронних заходів з боку сусідніх держав згідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу.

- у басейні Західного Бугу необхідна термінова розробка та впровадження заходів спрямованих на відновлення якості річкових вод басейну, які рекомендується здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну, шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20% у зоні Лісостепу і 49% - Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту; зменшення скидів стічних вод міст, побудови нових та модернізації діючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води; введення штрафних санкцій за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства.

- з метою скорочення економічних витрат, спрямованих на контролювання якості поверхневих вод у басейні Західного Бугу, що здійснюються на мережі державного і транскордонного моніторингу, а також підвищення ефективності моніторингових робіт, необхідно застосувати диференційований підхід до його організації, шляхом встановлення репрезентативного переліку показників якості поверхневих вод, що не відповідають вимогам питного водопостачання для окремих приток і створів; синхронізацію строків спостереження; уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів, а також обмін результатами спостережень та оцінки між виконавцями на міжнародному рівні, з метою їх порівняння і узагальнення.

Список використаної літератури

1. Білявський Г.О. Фурдуй Р.С. Основи екології - Київ: Либідь, 2006. - 408 с.

2. Боднарчук Т.В. Дослідження стійких органічних забруднювачів у басейнах річок Західний Буг та Сан / Т.В. Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2009. - Т. 16. -С. 144-153.

3. Боднарчук Т.В. Оцінка впливу на якість води річок басейну Західного Бугу на території України / Т.В. Боднарчук // Матеріали 23-ї Європейської регіональної конференції "Прогресивні методи управління водними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій" / Інститут гідротехніки і меліорації УААН, 2009. - С. 66-67.

4. Боднарчук Т.В. Формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів'ях басейнів Дністра та Західного Бугу: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. сільськогосподарських наук / Боднарчук Тетяна Василівна; КНУ імені Тараса Шевченка. - К, 2010. - 24 с.

5. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЄС. Основні терміни та їх визначення: Вид. офіційне. - К.: Твій формат, 2006. - 240 с.

6. Водний кодекс України, 1995р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №24. - 99 с.

7. Водні ресурси на рубежі ХХІ ст.: проблеми раціонального використання, охорони та відтворення / [М.А. Хвесик, О.В. Яроцька, І.Л. Головинський та ін.]; за ред. М.А. Хвесика. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - 564 с.

8. Вознюк Н.М. Оцінка екологічного стану української частини басейну ріки Західний Буг: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. сільськогосподарських наук / Вознюк Наталія Миколаївна; Держ. агроекологічний ун-т. - Житомир, 2006. - 19 с.

9. Вознюк Н.М. Оцінка придатності поверхневих вод р. Західний Буг і її приток для різних видів водокористування // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП). - Рівне, 2006. - Вип. 1(33). - С. 3-8.

10. Геренчук К.І. Природа Львівської області. - Львов: Вища школа. Вид-во при Львов. ун-те, 1981. - 156 с.

11. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Методика. КНД 211.1.4.010 - 94. Київ, 1994. - 37 с.

12. Екологія Львівщини 2013. - Львів: ЗУКЦ, 2010. - 126с.

13. Емельянова В.П., Данилова Г.Н., Колесникова Т.Х. Оценка поверхностных вод суши по гидрохимическим показателям. - Гидрохимические материалы, 1983. - Т. 88. -С. 119-129.

14. Забокрицька М.Р. Гідрохімічний режим і якість води основних приток р. Західний Буг у межах Волинської області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2001. - Т. 2. -С. 432-437.

15. Забокрицька М.Р. Гідрохімічний режим та стік хімічних компонентів Західного Бугу // Тези доповідей Другої Всеукраїнської наукової конференції "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія". К.: - 2003. - С. 113-115.

16. Забокрицька М.Р. Екологічна оцінка якості річкових вод басейну Західного Бугу за відповідними категоріями // Тези доповідей ювілейної міжнар. конференції, присвяченої 70-річчю утворення Одеського державного екологічного університету "Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища - 2002". - Одеса - 2002. - С. 185-186.

17. Забокрицька М.Р. Оцінка сучасного стану якості річкових вод басейну р. Західний Буг (у межах Волинської області) // Регіональні екологічні проблеми: зб. наук. пр. - К., 2002. - С. 143-145.

18. Забокрицька М.Р. Про антропогенне навантаження в басейні Західного Бугу // Тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції "Географічна наука і освіта в Україні". - К. - 2003.- С. 122-124.

19. Забокрицька М.Р. Про сучасний гідрохімічний режим р. Західний Буг та її приток // Наукові праці УкрНДГМІ, 2003. - Вип. 251. - С. 135-139.

20. Забокрицька М.Р. Стан моніторингу якості поверхневих вод у басейні р. Західний Буг // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2002. - Т. 3. - С. 161-166.

21. Забокрицька М.Р., Хільчевський В.К. Методичні аспекти транскордонного моніторингу річкових вод // Фізична географія і геоморфологія, 2002. - Вип. 42. - С. 55-61

22. Забокрицька М.Р., Осадчий В.І. Характеристика антропогенного навантаження в басейні р. Західний Буг // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2003. - Т. 5. - С. 218-225

23. Забокрицька М.Р., Осадчий В.І., Хільчевський В.К. Екологічні проблеми транскордонного моніторингу якості вод басейну річки Західний Буг // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2002. - Т. 4. - С. 25-34.

24. Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів /http://zbbuvr.lutsk.ua/Department/Statut.html/

25. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". Відомості Верховної Ради України, 1991. - №41. - 546 с.

26. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології - Київ: Вища школа, 2001. - 358 с.

27. Земельний кодекс України, 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №12. - 156 с.

28. Клименко М.О., Вознюк Н.М. Екологічний стан басейну ріки Західний Буг // Вісник КНУ імені Михайла Остроградського. Випуск 1/2011 (66). Частина 1. - С. 127-129.

29. Клименко Н., Лихо Е., Вознюк Н. Оценка экологического состояния земельных ресурсов в бассейне реки Западный Буг // Материалы V международной конференции - Варшава, 2001. - С. 125-129.

30. Клименко Н.А., Вознюк Н.Н., Лихо Е.А. Особенности формирования качества поверхностных вод р. Западный Буг // Материалы VII международной конференции - Варшава, 2005. - С. 193-200.

31. Клименко Н.А., Лихо Е.А., Вознюк Н.Н. Оптимизация экологическогос остояния водных экосистем в бассейне реки Западный Буг // Материалы VII международной конференции - Варшава, 2005. - С. 159-166.

32. Клименко Н.А., Лихо Е.А., Вознюк Н.Н. Основные источники загрязнения поверхностных вод в бассейне р. Западный Буг (Украина) // RzekaBug: zasobywodneiprzyrodnicze - Варшава, 2003. - С. 279-287.

33. Клименко Н.А., Лихо Е.А., Вознюк Н.Н., Статник И.И., Ефимчук Е.Б. Районирование басейна реки Западный Буг в зависимости от антропогенной нагрузки // Материалы VII международной конференции - Варшава, 2005. - С. 201-206.

34. Ковальчук І.П. Екологічний стан транскордонної річкової системи Західного Бугу / І.П. Ковальчук, Л.П. Курганевич, М.М. Гусак // Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. - К.: Вид-во Міносвіти України, 1995. - С. 150-151.

35. Ковальчук І.П. Концепція еколого-географічного аналізу басейну Західного Бугу / І.П. Ковальчук // Проблеми географії України: матеріали наук. конф. - Львів, 1994. - Ч. 2. - С. 34-36.

36. Мельник Л.Г. Учет экологических показателей при решении хозяйственных задач. - Экономические науки, 1983, №2. - 127 с.

37. Мельник Л.Г. Экономика развития: [монография] / Леонид Григорьевич Мельник. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2006. - 662 с.

38. Мороз П.І., Косенко І.С. Екологічні проблеми раціонального природокористування: навч. посібник. - Львів: Престиж Інформ, 1999. -282 с

39. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. Спеціальне видання до 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища "Довкілля для Європи". - К., 2003. - 128 с.

40. Національний шлях до гармонійного розвитку. За ред. В.Я Шевчука. - К.: Літсофт, 2002. - 50 с.

41. Организация управления промышленным производством. Под редакцией О.В. Козловой, СЕ. Каминицера. - М.: Высшая школа, 1990. -189с.

42. Постанова Верховної Ради України "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, №38-39, ст. 248.

43. Сніжко С.І. Аварії на нафтопроводах як причина забруднення поверхневих вод нафтопродуктами (на прикладі басейну Дністра) / С.І. Сніжко, Т.В. Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2003. - Т. 5. - С. 253-259.

44. Сніжко С.І. Оцінка багаторічної мінливості стоку річок басейну Верхнього Дністра / С.І. Сніжко, І.В. Купріков, Т.В. Боднарчук // Україна: Географічні проблеми сталого розвитку. - 2004. - Т. 3. - С. 270-272.

45. Сніжко С.І. Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення / С.І. Сніжко, Т.В. Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2002. - Т. 2. - С. 521-529.

46. Советский энциклопедический словарь / Под. ред. А.М. Прохорова. -- М.: Сов. Энциклопедия, 1986. - 1600 с.

47. Сухарев С.М., Чудак С.O., Сухарева O.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища: навч. посіб. - Львів: Новий Світ. - 2000, 2004. -256 с.

48. Хільчевський В.К., Забокрицька М.Р. Про вплив м. Львова на стік хімічних речовин та якість поверхневих вод Західного Бугу // Матеріали наук.-практ. конференції ІІ Міжнародного Водного Форуму "АКВА-Україна - 2004". - К.: 2004. - С. 101-103.

49. Хільчевський В.К., Забокрицька М.Р., Осадчий В.І. Характеристика гідрохімічного режиму та стоку хімічних речовин річок басейну Західного Бугу // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2004. - Т. 6. - С. 159-172.

50. Чернявська А.П. Екологічна оцінка сучасного стану якості води річок Львівської області / А.П. Чернявська, Т.В. Боднарчук // Український географічний журнал - 2006. - №2. - С. 45-53.

51. Шаблій О.І., Муха Б.П. та інші. Географія: Львівська область. Охорона природи і забруднення довкілля Львівської області /http://geoknigi.com/book_view.php?id=30/.

52. Шмандій В.М. Управління природоохоронною діяльністю: навч. посіб. / В.М. Шмандій, І.О. Солошич. - Київ: Центр навч. літератури, 2004. - 296 с.

53. Экологический энциклопедический словар / Под. ред В.И. Данилова. - М.: Ноосфера, 2000. - 930 с.

54. Bodnarchuk T. Licensing of hazardous industries and public participation in the Ukraine / T. Bodnarchuk [та ін.] // NATO Science for peace and security series / IOS Press BV (Nieuwe Hemweg 6B, 1013 BG Amsterdam, The Netherlands), 2009. - P. 247-260.

55. Klimenko N.A., Liho E.A., Voznyuk N.N. State of surface waters monitoring in theWestern Bug river basin // Материалы VI международной конференции - Варшава, 2003. - с. 117-120.

56. Klimenko N.A., Liho E.A., Voznyuk N.N. Tendencies in formation of surface waters quality of Western Bug river basin // Материалы VI международной конференции - Варшава, 2003. - С. 111-116.

57. Snizhko S. Hydroecological effects of water management in the Ukrainian part of the Bug river basin / S. Snizhko, T. Bodnarchyk // Badania Geograficzne w poznawaniu srodowiska. - 2004. - S. 333-340.

Размещено на Allbest.ru