Особливості природного поновлення головних лісоутворювальних порід у безперервності розвитку лісового покриву буковинських Карпат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мінагрополітики України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

Білоцерківський національний аграрний університет

Особливості природного поновлення головних лісоутворювальних порід у безперервності розвитку лісового покриву буковинських Карпат

В.Д. Солодкий¹, В.В. Лавров²

Анотація

Солодкий В., Лавров В. Особливості природного поновлення головних лісоутворювальних порід у безперервності розвитку лісового покриву буковинських Карпат // Агроекологічний журнал. - 2012. - №4. - С.

Охарактеризовано основні фактори, які слід враховувати при природному відновленні основних типів букових лісів Буковинських Карпат та Передкарпаття: рівномірно-поступові рубки головного користування, лісорослинні умови та вплив лісогосподарських заходів на появу і виживання сходів самосіву головних лісоутворювальних порід під наметом деревостанів.

Запропоновано принципово новий, ефективний метод сприяння природному поновленню лісу в ході першого прийому рівномірно-поступових рубань. Біологічні основи методу обґрунтовано на лісотипологічних засадах з урахуванням «Правил відновлення лісів» та «Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат».

Аннотация

Солодкий В., Лавров В. Особенности естественного возобновления главных лесообразующих пород в непрерывности развития лесного покрова Буковинских Карпат // Агроекологический журнал. - 2012. - №4. - С.

Охарактеризованы основные факторы, которые необходимо учитывать при возобновлении основных типов буковых лесов Буковинских Карпат: равномерно-поступательные рубки главного пользования, лесорастительные условия и влияние лесохозяйственных мероприятий на появление и выживание всходов главных лесообразующих пород под пологом древостоев.

Предложен принципиально новый, еффективный метод улучшения природного возобновления леса в ходе первого прийома равномерно-поступательных рубок. Биологические основы метода обоснованы на лесотипологических принципах з учетом «Правил возобновления лесов» та «Правил рубок главного пользования в горных лесах Карпат».

Abstract

Solodkyу V., Lavrov V. Features of natural renewal of main formative the forest breeds are in continuical development of forest cover of Bukovina Carpathians // Agroekological journal. - 2012. - №4. - Р.

Basic factors that must be taken into account at proceeding in the basic types of the beech beechen forests of Bukovina Carpathians are described. There are evenly-forward deck-houses of the main use, sylva condition and forestry measures influence on appearance and survival of shoots of main breeds are formative the forest under of stands.

Fundamentally new, the effective method of improvement of natural renewal of the forest during first stage of evenly-forward deck-houses is offered. Biological bases of method are reasonable on forest typology principles the з account of "Rules of proceeding in the forests" that "Rules of deck-houses of the main use in the mountain forests Carpathians.

Особливості природного поновлення головних лісоутворювальних порід у безперервності розвитку лісового покриву буковинських Карпат

Формування і розвиток лісових екосистем істотно залежить від лісорослинних умов, можливостей якомога повнішої реалізації екологічного потенціалу певної території, ефективності участі у цьому процесі людини.

Уже тривалий час лісівники надають перевагу штучному відновленню лісів шляхом створення лісових культур і досі недостатньо використовують фактор природного залісення лісових територій. Проте, досвід показав, що саме природне лісовідновлення у сприятливих лісорослинних умовах є не лише менш витратним, але й забезпечує відтворення корінних, складних за будовою насаджень, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття і підтримання стійкості лісових екосистем. Фахівцями визнано, що протиріччя між екологічними вимогами щодо збереження лісів, їх цінних несировинних функцій та економічними інтересами щодо лісових ресурсів можна ефективно усунути або мінімізувати шляхом впровадження у практику принципів наближеного до природи ведення лісового господарства [1-4]. Його суть полягає у прагненні до мінімального порушення природних процесів розвитку лісових екосистем завдяки дотримання принципу вибіркової експлуатації лісів та екологізації лісокористування, зокрема, впровадження рівномірно-поступових рубань (далі - РПР). Так, у пристигаючих букових насадженнях одним із методів встановлення екологічної рівноваги є сприяння природному поновленню бука лісового Fagus sylvatісa L. [5]. Це дає змогу відтворювати насадження, які подібні за видовою, віковою і ценотичною структурою фітоценозу лісовим екосистемам природного походження і здатні до саморегулювання, самовідновлення та саморозвитку. В Україні, у т.ч. в Карпатах уже накопичено доволі великий досвід з питань природного поновлення лісу [6, 7]. Проте поширення цього методу лісовідновлення гальмується за певної непередбачуваності результатів, технологічної складності РПР і заходів сприяння поновленню лісу, а також за домінування в управлінні економічних інтересів.

Попри наявний досвід і знання проблеми, для ефективного переходу господарювання на двоприйомні РПР на Буковині необхідні додаткові дослідження особливостей природного відновлення основних лісоутворюючих порід залежно від трофності ґрунтів. Правилами відтворення лісів [8] передбачено, що на ділянках, які мають відповідні ґрунтово-кліматичні умови, перевагу слід надавати природному відновленню лісів. Необхідною умовою формування якісного природного поновлення високопродуктивних молодняків є проведення відповідних заходів сприяння цьому процесу.

Тому метою наших досліджень було виявлення шляхів удосконалення системи заходів сприяння природному поновленню основних типів букових лісів Буковинських Карпат та Передкарпаття.

Об'єкти та методи досліджень

Об'єктами досліджень є характерні для Буковини буково-ялицево-смерекові та буково-ялицеві насадження Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство», Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство», Комарівського лісництва Сторожинецького та Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспів АПК. Досліджували ділянки, розміщені на висоті над рівнем моря від 514 до 634 м з крутизною схилів 9-12 градусів, де корінними типами лісу є свіжа та волога ялицево-смерекова бучина С₂₍₃₎-яцсмБк і свіжа та волога ялицева бучина С₂₍₃₎- яцБк. Відповідно до «Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат» [9] та матеріалів лісовпорядкування, у цих деревостанах проведено перший прийом РПР, після чого основний породний склад деревостанів став таким - 5Бк3Ял2См та 6Бк4Яц (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика пробних площ дослідження природного поновлення деревостанів у Буковинських Карпатах та Передкарпатті

Виявляли вплив на природне поновлення лісу запропонованого нами методу сприяння цьому процесу шляхом рихлення ґрунту у процесі тракторного трелювання деревини при здійсненні основного лісогосподарського заходу - першого прийому рівномірно-поступових рубань (РПР). Дослідження здійснювали за загальноприйнятими галузевими методиками на засадах порівняльної екології.

Внаслідок проведення першого прийому РПР на пробних площах повноту деревостану було доведено до 0,5. Облік та аналіз природного підросту деревних рослин, який розвивався після РПР, проводили на 48 дослідних та 48 контрольних облікових майданчиках (далі - ОМ) розмірами 2 х 2 м, закладених на лісосіках (пробних площах - далі ПП). На дослідних ділянках мінералізацію ґрунту здійснювали запропонованим нами майданчиковим методом. Дослідні ділянки порівнювали з контрольними, де у процесі РПР мінералізацію ґрунту здійснювали рихленням ґрунту культиватором, як це зазвичай роблять у лісогосподарських підприємствах. Враховували дворічний життєздатний підріст на третій рік після рубання. Кількісну оцінку рослин проводили за шкалою В.Г. Нестерова, якісну оцінку підросту давали за шкалою М.В. Успенського [10]. Кількість і якість життєздатного підросту порівнювали також з ідентичними ділянками на суміжних лісосіках, де сприяння природному поновленню не здійснювали.

лісогосподарський відновлення самосів бук

Результати досліджень та їх обговорення

У буково-ялицево-смерекових насадженнях Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» (тип лісу С₂-яцсмБк) та Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (тип лісу С₃-яцсмБк) проективне покриття трав'яного та мохового покриву навесні сягає 70-80, влітку - до 90 відсотків, всього тут виявлено 48 видів вищих судинних рослин та 4 види зелених мохів, що утворюють задерніння та затруднюють природне поновлення деревних порід. У буковo-ялицево-смерекових лісах домінують ожина змієвидна (Rubus serpens Wieche.), квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.), а також маренка запашна (Asperula odorata L.), безщитник жіночий (Athirium filix-femina (L) Roth.), чорниця (Vaccinium myrtillus L.) тощо. Моховий ґрунтовий покрив складається із зелених мохів Hylokomium splendens (Hedw) Br. Eur., Eurhynchiuv striatum (Hedw) Schimp., Pleurozium Schreberi (Wild.) Mitt, Dicranum scoparium (L) Hedw.

У буковo-ялицевих лісах Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК (тип лісу С₃-яцБк) та Комарівського лісництва Сторожинецького держспецлісгоспу АПК (тип лісу С₂-яцБк) підлісок відсутній. Проективне покриття трав'яного покриву сягає навесні до 80, а влітку - до 95 відсотків, тут виявлено 54 види вищих судинних рослин. У трав'яному покриві домінують маренка запашна, квасениця звичайна, осока лісова (Carex silvatica Huds.), розсіяно - анемона дібровна (Anemona nemorosa L.), осока пальчаста (Carex digitata L.), зубниця бульбиста (Dentaria bulbifela L.). Моховий покрив із загальним покриттям до 35 відсотків складається із зелених мохів E. striatum та H. splendens.

Слід зазначити, що у досліджуваних господарствах, як і у всій системі лісового господарства України, питання здійснення першого прийому РПР та сприяння природному поновленню бука лісового завжди розглядали як певні лісогосподарські заходи, проте першочергову увагу досі зосереджують на заготівлі деревини. Нині сприяння природному поновленню лісу, зокрема створення відповідних умов для забезпечення схожості насіння, обмежують нарізкою мінералізованих смуг (мінералізацією ґрунту) на лісових ділянках. Із-за скрутних економічних умов і цей захід часто не виконують, або здійснюють його частково. Тому після першого прийому РПР на лісових ділянках ущільнюється ґрунт, внаслідок різкого збільшення освітлення та доступу атмосферних опадів після певного зрідження щільності намету рубкою дерев починається інтенсивне задерніння і процес лісовідновлення затрудняється.

Запропонований нами метод суміщає два лісогосподарські заходи (заготовлю деревини і його природне поновлення лісу) шляхом застосування спеціальних ланцюгів зі зрізано-конусоподібними шипами 10 х 10 см, які накладають на ведучі колеса тракторів, що трелюють деревину лісосікою і, водночас, рихлять ґрунт. Оскільки підтрельовування деревини до магістральних волоків лісосік здійснюється тракторами доволі часто і в різних напрямах, то це забезпечує мінералізацію лісосіки. Таким чином в процесі першого прийому РПР на ділянці відбувається розрихлення дернини, лісової підстилки та ґрунту і рівномірно по всій площі утворюються мінералізовані мікроділянки розміром приблизно 0,2 х 0,2 м в кількості до 20 тис. шт. на гектар. У результаті створюються сприятливі для поновлення лісу умови: проростання у зрихлений ґрунт і укорінення насіння дерев лісоутворювальних порід; формування благонадійного доброго підросту та його росту і розвитку у подальшому завдяки знищенню дернини, відсутності конкуренції трав'яного покриву, поліпшення аерації і зволоження ґрунту, збагачення його органічними речовинами внаслідок перемішування з ґрунтом товстого шару лісової підстилки, що перешкоджає укоріненню і росту сходів дерев.

Встановлено, що зазначений метод удосконалення сприяння природному поновленню найефективніший у високоврожайні роки бука лісового, які в умовах Буковини повторюються через 3-4 роки [7]. Тобто перший прийом РПР слід здійснювати у високоврожайний рік. Тоді повною мірою реалізуються можливості насіннєвого розмноження F. sylvatісa, оскільки на поверхні ґрунту формується значний запас насіння бука.

Обстеження показало, що природне поновлення на лісосіках свіжої ялицево-смерекової бучини Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» після проведення першого прийому РПР за шкалою В.Г. Нестерова [10] є добрим. Цьому сприяло пониження повноти деревостану до 0,5 внаслідок вирубки Picea abies (L.) Karst та Abiеs аlba Mill, а також одиничних дерев Carpinus betulus L. із загальною інтенсивністю вибірки деревини 280 куб. м/га. Крім планових технологічних трелювань деревини до магістрального волоку колісними тракторами з шипованими ланцюгами, ґрунт за необхідності рихлили також додатковими заїздами трактора до оптимальної мінералізації лісосіки. Це забезпечило рівномірне розміщення по всій площі якісного природного підросту F. sylvatісa в достатній кількості для лісовідновлення. Наявність значної кількості підросту інших головних лісоутворювальних порід, що вдвічі перевищує нормативні показники за В.Г. Нестеровим, свідчить про надійність методу формування корінних насаджень за участю F. sylvatісa, A. аlba, P. abies.

На лісосіках свіжих буково-ялицевих типів лісу Сторожинецького держспецлісгоспу АПК загальна кількість природного підросту головних лісоутворюючих порід становить 28,87 тис. шт. на 1 га, в т.ч. F. sylvatісa - 19,90 і A. Аlba - 8,97 тис. шт. на 1 га (табл. 2). Він формується в результаті першого прийому РПР, здійснюваного за нашим методом з повним вибиранням C. betulus та Populus tremula L., також частковою вирубкою A. Аlba із загальним обсягом вибирання деревини 210 куб. м/га. Самосів формується благонадійний у достатній кількості, він рівномірно розміщується по всій площі, що сприятиме нормальному лісовідновленню. Як видно із табл. 2, на суміжних задернілих ділянках лісу, де не проводили заходів сприяння природному поновленню дерев, ґрунтова схожість здорового насіння бука втричі гірша.

Слід зазначити, що добра збереженість молодих рослин природного поновлення значною мірою зумовлена тим, що під час росту самосіву (до другого прийому РПР) у лісівників немає потреби проводити лісогосподарські заходи.

У вологій ялицево-смерековій бучині Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» провели лісогосподарські заходи сприяння природному поновленню дерев з вирубанням P. abies, A. Аlba та поодиноких дерев Betula verrucosa Ehrh із загальним обсягом біомаси 260 куб. м/га. Це забезпечує рівномірно розміщений по всій площі природний підріст F. sylvatісa в достатній для лісовідновлення кількості 17,78 тис. шт./га. Наявність значної кількості підросту A. Аlba (9,57 тис. шт./га) та P. abies (4,90 тис. шт./га) забезпечує формування якісних буково-ялицево-смерекових деревостанів. Щільність природного підросту втричі перевищує його поширення на суміжних ділянках без заходів сприяння природному поновленню дерев.

В умовах вологої ялицевої бучини (Вижницький держспецлісгосп) успішно розвивається «благонадійний» за шкалою В.М. Успенського природний підріст головних лісоутворювальних порід F. sylvatісa та A. аlba, що найбільш пристосовані до цих умов місцезростання. Загальна кількість самосіву є достатньою за В.Г. Нестеровим і становить 25,76 тис. шт. на 1 га (табл. 2). Як і в інших розглянутих типах лісу, в цих деревостанах також ефективним є застосування запропонованого нами методу сприяння природному поновленню дерев у процесі проведення першого прийому РПР (210 куб. м/га) з повним вибиранням B. verrucosa, часткової вирубки A. аlba та поодиноких особин P. tremula.

Таблиця 2

Кількісна характеристика природного поновлення головних лісоутворювальних порід

Таким чином, завдяки застосуванню запропонованого нами методу сприяння природному поновленню лісу у характерних для регіону Буковинських Карпат та Передкарпаття буково-ялицево-смерекових та буково-ялицевих насадженнях у свіжих і вологих гігротопах формується більше самосіву бука лісового у 3,8-4,2 рази та супутніх головних лісоутворювальних порід - ялиці білої і смереки європейської - у 3,5-4,6 рази порівняно з непідготовленими ділянками та, відповідно, у 2,5-3,1 і 2,1-3,4 рази більше порівняно з лісосіками, де сприяють культиваторним рихленням ґрунту.

ВИСНОВКИ

Розв'язати нинішні проблеми лісового господарства можливо шляхом впровадження елементів наближеного до природи лісівництва. Насамперед необхідно переглянути стратегію лісовідновлення, досягнувши балансу між соціально-економічними та екологічними цілями діяльності. Важливим складником цієї стратегії є заміна лісокультурного методу відтворення лісів ефективним використання природного лісовідновлення у сприятливих лісорослинних умовах. Основними факторами, які слід враховувати при відновленні букових лісів, є періодичність плодоношення бука лісового, умови екотопу та вплив лісогосподарських заходів на екологічні умови лісової екосистеми, появу і виживання сходів під наметом деревостанів. У свіжих і вологих гігротопах буково-ялицево-смерекових та буково-ялицевих насаджень Буковинських Карпат та Передкарпаття найефективніше для насіннєвого відновлення головних лісоутворювальних порід застосувати при здійсненні рівномірно-поступових рубань трелювальні трактори зі спеціальними ланцюгами на ведучих колесах, що рихлять дернину і ґрунт лісосік. Забезпечується повноцінне лісовідновлення, збереження корінних типів лісу, гармонійне поєднання екологічних, економічних вимог щодо лісоексплуатації і лісовідновлення, створення сприятливих умов для отримання і формування надійного молодого покоління лісу природного походження.

Запропонований метод заслуговує створення належних методичних та нормативно-організаційні умов для його ширшого впровадження у практику лісового господарства з урахуванням умов інших регіонів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Стойко С.М. Еколого-економічні принципи оптимізації трансформованих лісів України на засадах наближеного до природного лісівництва / С.М. Стойко // Наук. вісник НЛТУУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: НЛТУУ, 2005. - Вип. 15.6. Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку. - С. 165-169.

2. Фурдичко О.І. Лісова галузь України в контексті збалансованого розвитку: теоретико-методологічні, нормативно-правові та організаційні аспекти: Монографія / О.І. Фурдичко, В.В. Лавров. - К.: Основа, 2009. - 424 с.

3. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення лісового господарства в Україні / М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.І. Парпан // Наукові праці Лісівничої академії наук України. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. - Вип. 9. - С. 29-35.

4. Лавров В.В. Проблеми та напрямки переходу лісової галузі України до сталого розвитку на основі лісівничо-екологічних принципів господарювання / В.В. Лавров, В.П. Пастернак // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України: Матеріали Восьмих Погребняківських читань. Харків, 3?5 жовтня 2002 р. - Харків: Харківський НАУ, 2002. - С. 109-113.

5. Кучерявий В.П. Екологія. Екологічні основи охорони природи / В.П. Кучерявий. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.

6. Генсірук С. А. Ліси України: Монографія / С. А. Генсірук.- Наук. тов. ім. Шевченка, УкрДЛТУ. - Львів, 2002. - 495 с.

7. Солодкий В.Д. Ліси Буковини: Буковинські Карпати та Передкарпаття: Монографія / В.Д. Солодкий. - Чернівці: Зелена Буковина, 2012 - 386 с.

8. Про затвердження Правил відтворення лісів. Затв. Постановою КМУ № 303 від 01.03.2007. - К., 2008. - 16 с.

9. Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат. Затв. Постановою КМУ № 929 від 22.10.2008. - К., 2009. - 14 с.

10. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва / Б.К. Термена. - Чернівці: Книги ХХІ, 2005. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru