Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом географії, соціоекології та медицини, що вивчає медико-екологічні аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством і природою.

Екологія людини розглядає людський організм і середовище його існування в єдності, як цілісну систему. Тому об'єктом дослідження екології людини стала система «людина - навколишнє середовище», критерієм ефективності функціонування якої є рівень здоров'я населення. Фізичний стан окремих людей у межах певної території визначає суспільне здоров'я населення, а суспільне здоров'я визначається станом динамічної рівноваги населення з навколишнім середовищем у конкретних соціально-економічних умовах. Це означає, що стан здоров'я населення можна розглядати як показник якості навколишнього середовища, як показник кінцевого екологічного ефекту.

У рамках вивчення курсу «Екологія людини» я виконала курсову роботу, яка складається з анотації і трьох частин. У курсову роботу входить пояснювальна записка у супроводі відповідного графічного матеріалу.

Перша частина - «Аналіз екологічної ситуації території» - направлення на придбання уміння проводити комплексний екологічний аналіз умов проживання людей у певному районі (області) України, виходячи з

- фізико-географічного розташування району та типів природокористування, що склалися;

- основних видів господарської діяльності;

- економічних, еколого-економічних, соціально-економічних і соціальних умов регіону;

- ступеня забрудненості території регіону;

- стану здоров'я населення, що проживає в даному регіоні.

Друга частина - «Дослідження виробничого мікроклімату й умов праці людей» - обумовлює придбання навичок аналізу санітарно-гігієнічних умов праці людей у різних галузях промисловості з урахуванням специфіки виробництва і певних мікрокліматичних умов.

Третя частина - «Фізіологічне дослідження» - складається з двох розділів:

- розрахунку теплового балансу людини, на основі якого визначається стан системи терморегуляції працівника, що знаходиться в конкретних мікрокліматичних умовах і виконує певну фізичну роботу;

- комплексної оцінки дії мікрокліматичних умов на організм людини, яка дає змогу оцінити комфортність чи дискомфортність самопочуття людини в певних умовах праці (чи відпочинку).



Й частина. Аналіз екологічної ситуації та стану здоров'я населення Пирятинського району

1.1 Загальна характеристика району

Характеристика територіальних меж району:

Пирятинський район розташований у північно-західній частині Полтавської області в лісостеповій зоні Придніпровської низовини.

Адміністративна характеристика району: У районі 42 населені пункти, підпорядковані Пирятинській міській і 14 сільським радам. Районний центр - Пирятин, обласного підпорядкування розташований на правому березі річки Удаю (басейн Дніпра) за 197 км на північний захід від Полтави.

Площа - 863,5 кв. км, сільгоспугідь - 65,2 тис. га, в т.ч. орної землі - 55,5 тис. га. Населення - 36,6 тис. чоловік.

Аналіз господарської діяльності:

Господарство Пирятина представлене 13 промисловими підприємствами, 3 підрядними будівельними організаціями, 1 автотранспортним підприємством, вузлом поштового зв'язку, ЦЕЗ №6 підприємства "Укртелеком", близько 70 малих підприємств та 1,5 тисячі підприємців. У галузі промисловості економічне зростання забезпечують підприємства галузей харчової,борошномельної та круп'яної, машинобудування та металообробки, виробництва готових кормів для тварин, оброблення деревини та виготовлення виробів з дерева.

1.2 Аналіз природних умов та природних ресурсів району дослідження

Природні умови:

· Умови геологічного районування: палеогенова система. Олігоцен. Піски,пісковики,глини,вохри.

· Геоморфологічна структура території: рівнини акумулятивні рівнинами (плоскі та терасові алювіальні низовини та долини річок).

· Рівень ураженості екзогенними геологічними процесами середній 11-25%

· Гідрогеологічне районування - Дніпровський артезіанський басейн.

· Типи природних ландшафтів: надзаплавні терасові низовини лесові,з лучними степами на чорноземах залишково-солонуватих і солонуватих.

Кліматичні умови:

Район відноситься до центрального району в підвищеною вологістю, для якого характерна сума активних температур вищих за 10⁰С 2700-2800, і кількістю опадів 300-325 мм/рік.

Природні ресурси:

· Водні ресурси: запаси води 126-150 млн. м³ на га, запаси підземних вод 150-200 млн. м³ на рік.

· Земельні ресурси: на 1 особу припадає 2-3га землі. Землі переважно сільськогосподарських угідь.

· Лісові ресурси: кількість лісу 8,1-12,0% від загальної площі району.

· Мінеральні ресурси: Незначна площа мінеральних родовищ 0-1 тис. га. Із корисних копалин нафта і природний газ.

· Рівень заповідності території: 4-10%. Кількість об'єктів ПЗФ - 16.

· Рекреаційні ресурси: рівень рекреаційних ресурсів незначний - 35-55 тис. чол.. на рік.

Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок ,що рівень забезпеченості природними ресурсами середній.



1.3 Аналіз екологічної ситуації в районі дослідження

Рівень навантаження на атмосферне середовище (НавА)

Викиди в атмосферне повітря 2,1- 4,0 тис. тон забруднюючих речовин. На одну особу припадає 70,1-100,0 кг забруднюючих речовин. Переважають викиди автотранспорту: 3,01 - 10,0 тис,тон (за даними 2007 року).

Стан ґрунтів (СГ)

– розораність ґрунтів становить 60,1-70,0% від загальної площі району;

– родючість земель становить 61 -75 бали, переважають ґрунти високої якості IV класу якості.

– використання пестицидів середнє 5,1-7,5 кг/га ріллі, але кількість їх використання зростає;

– використання мінеральних добрив є досить високим 60,1- 75% кількості полів, що удобрюються мінеральними добривами. Переважають азотовмісні добрива. Тенденція використання збільшується;

– обсяг внесення органічних добрив у ґрунти становить 5,1-20% від загальної площі району під урожай;

– клас забезпеченості ґрунту СГ підприємств нітратами 5 - дуже низький вміст(0-5 мг/кг)

Якісний стан підземних вод

· Стан ґрунтових вод низький 0-1 бали. . Найбільше забруднення по залізу.

· За ступенем загальної жорсткості підземних вод вода є м'якою .

· За ступенем мінералізації підземних вод вода є помірно солоною ,1000-1500 мг/л.

Якісний стан питної води

За бактеріологічними показниками - низький рівень 2-10% невідповідності проб.

За хімічними показниками - середній рівень 5-10 % невідповідності проб.

Стан поверхневих водних джерел має низький рівень:

Стан поводження з відходами та непридатними пестицидами

- рівень утворення відходів невисокий (100,1-200 кг/км²⁾;

- рівень використання відходів середній (20,1-40 тонн)

- рівень навантаження середній (0,51-1,0 )

- обсяг наявності непридатних пестицидів у сховищах організованого складування становить приблизно 5 мм стовпчика (1мм=1т).

Екологічна ситуація є задовільною. Це зумовлено тим що навантаження на атмосферне повітря низьке,стан ґрунтів також має низький рівень, середній рівень має стан підземних вод, стан поверхневих вод і поводження з відходами знаходиться на мінімальному рівні і це добре оскільки ці показники являються показниками де стимуляторами.

1.4 Аналіз демографічної ситуації

Аналіз демографічної ситуації, що склалася у Пирятинському районі, здійснюється на основі показників:

- загальної смертності (ЗСм);

- дитячої смертності (дітей до 1 року) (ДСм);

- природного приросту (скорочення) населення (ПрП).

Загальна смертність (ЗСм)

Рік	2008	2009	2010	середнє
Чоловік	21,2	21,0	19,9	20,7
Мін.знач	12,0	13,0	12,3	12,4
Макс.знач	24,4	24,5	23,8	24,2

Дитяча смертність(дітей до 1 року) (ДСм)

Рік	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	14,2	12,9	6,1	11,07
Мін.знач	3,0	3,7	2,6	3,1
Макс.знач	16,6	24,7	19,0	20,1



Природний приріст (скорочення) населення (ПрП)

Рік	2008	2009	2010	середнє
Чоловік	-11,8	-11,1	-10,2	-11,03
Мін.знач	-2,0	-1,8	-1,9	-1,9
Макс.знач	-14,9	-16,6	-16,1	-15,9

З отриманих даних можна зробити висновок про те що показник загальної смертності на протязі 2008-2010 років зменшився як і показник дитячої смертності. Природне скорочення у районі знизилося але на загальному фоні інших районів показник скорочення є досить високим.



1.5 Аналіз стану здоров'я населення

Захворюваність населення вважається найчутливішим показником, який характеризує дію оточуючого середовища на людину. Тому при вивченні впливу комплексу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення найбільш часто за основний оціночний критерій обирають показники захворюваності.

Зараз спостерігається значна зміна картини захворюваності. Це виявляється у зміні співвідношення між інфекційними і неінфекційними.

Захворюваннями, яке щорічно все більше зміщується у бік неінфекційних захворювань населення, тісно пов'язаних із погіршенням стану навколишнього середовища.

Рівень захворюваності дорослого населення

Злоякісні новоутворення (на 100 тис. населення) (Зл.н):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	3393	3274	3581	3648	3474
Мін.знач	2657	2512	2555	2468	2468
Макс.знач	5771	5728	6007	5883	6007



Хвороби системи кровообігу (на 10 тис. населення) (Ск)

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	6022,0	6182,4	6314,5	6541,6	6265,1
Мін.знач	5697,4	5690,3	5893,1	6008,3	5690,3
Макс.знач	9353,4	9228,0	11264,9	9621,2	11264,9

Хвороби органів дихання (на 10 тис. населення) (Од):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	1090,4	1421,6	1294,5	1354,0	1290,8
Мін.знач	1068,5	1421,6	1254,1	691,6	691,6
Макс.знач	2522,4	2664,2	3028,7	3449,3	3449,3



Хвороби органів травлення (на 10 тис населення) (От):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	1264,4	1334,6	958,7	1016,6	1143,6
Мін.знач	912,9	911,3	958,7	1016,6	911,3
Макс.знач	2489,4	2613,4	2695,4	2855,2	2855,2

Хвороби крові та кровотворних органів (на 10 тис. населення) (К.к):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	65,1	66,6	72,2	76,3	70
Мін.знач	56,7	47,1	56,2	48,7	47,1
Макс.знач	191,9	221,8	269,1	252,8	269,1



Хвороби нервової системи (на 10 тис. населення) (Нс):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	161,8	180,5	181,9	122,5	161,8
Мін.знач	96,3	89,3	77,3	115,9	77,3
Макс.знач	771,9	626,1	703,0	726,6	771,9

Хвороби ендокринної системи (на 10 тис. населення) (Ес):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	767,4	822,3	936,1	1013,0	884,7
Мін.знач	303,2	335,6	389,6	416,7	303,2
Макс.знач	767,4	822,3	936,1	1013,0	1013,0



Інфекційні та паразитарні захворювання (на 10 тис. населення) (Інф):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Чоловік	236,3	217,3	192,5	199,2	211,3
Мін.знач	70,6	71,2	50,4	61,0	50,4
Макс.знач	606,9	589,0	590,2	588,1	606,9

Рівень загальної захворюваності дитячого населення (Здит)

Оцінюється за показником кількості захворювань дітей (Здит), вираженої у відносній величині (кількість випадків захворювань віднесено до 1000 дітей).

Для обґрунтування рівня захворюваності дітей проводиться аналіз розповсюдженості окремих видів хвороб, що є найбільш пріоритетними серед дитячого населення та екологічно залежними. Для аналізу використовуються відносні величини розповсюдженості хвороб, тобто кількість випадків захворювань, віднесених до 1000 дітей.



Хвороби органів дихання (Од):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	987,9	1401,6	1013,9	959,8	1090,8
Мін.знач	395,6	557,4	497,8	509,5	395,6
Макс.знач	1173,1	1401,6	1217,9	1150,1	1401,6

Хвороби органів травлення (От):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	84,2	110,8	95,0	90,0	95
Мін.знач	83,7	78,7	78,8	82,0	78,7
Макс.знач	346,1	352,6	346,8	371,0	371,0



Хвороби крові та кровотворних органів (К.к):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	56,0	51,8	54,8	55,6	54,6
Мін.знач	22,2	22,6	20,7	20,8	20,7
Макс.знач	98,7	104,9	115,0	106,3	115,0

Хвороби ендокринної системи (Ес):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	221,3	232.6	205,4	204,0	215,8
Мін.знач	13,8	17,0	20,0	16,7	13,8
Макс.знач	221,3	232,6	205,4	204,0	232,6



Хвороби системи кровообігу (Ск):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	36,7	32,3	34,2	38,0	35,3
Мін.знач	15,8	14,0	13,5	18,0	13,5
Макс.знач	105,1	119,5	118,4	123,0	123,0

Вроджені аномалії (вади розвитку) (Ва):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	13,6	20,7	23,9	22,6	20,2
Мін.знач	9,0	9,5	9,7	7,8	7,8
Макс.знач	39,3	37,1	40,6	40,8	40,8



Інфекційні та паразитарні захворювання (Інф):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	21,9	24.1	15,2	25,0	21,6
Мін.знач	5,9	6,3	9,4	15,8	5,9
Макс.знач	112,6	94,4	96,5	112,1	112,6

Злоякісні новоутворення (Зл.н):

Рік	2006	2007	2008	2009	середнє
Дітей	18,6	21.8	21,9	24,5	24,5
Мін.знач	0,7	0,7	0,8	0,8	0,7
Макс.знач	18,6	21,8	21,9	24,5	24,5

Визначення загального рівня здоров'я

Оцінюється за комплексним показником «Рівень втрат здоров'я населення», який визначається за вище визначеними показниками Здор і Здит, а також за показниками загальної захворюваності дітей першого року життя З_1рік.

З цих показників виділяються пріоритетні, що обумовили даний рівень втрат здоров'я населення даного району.

Показник загальної захворюваності дітей першого року життя (З_{1 рік})

Рік	2008	2009	середнє
Дітей	1563,8	1617,5	1590,7
Мін.знач	816,3	810,2	810,2
Макс.знач	1989,6	2031,3	2031,3

Проаналізувавши стан здоров'я населення і навколишнього середовища пирятинського району можна зробити наступні висновки. Здоров'я людей - це не лише показник демографічної ситуації даної території, а й чудовий індикатор стану навколишнього середовища.

Розглядаючи рівень загальної захворюваності дорослого населення повинна відмітити, що захворювання ендокринної системи мають надзвичайно високі показники. Щодо дітей то найбільшого поширення також набули захворювання ендокринної системи, злоякісні новоутворення, і ті і ті знаходяться на надзвичайно високому рівні,високі показники наявні по хворобам органів дихання.

На мою думку високі показники цих хвороб зумовлені біохімічними особливостями і станом ґрунтів району:

– використання пестицидів на території району має середній рівень і їх кількість використання щорічно зростає;

– використання мінеральних добрив є досить високим - майже 75% кількості полів, що удобрюються мінеральними добривами. Переважають азотовмісні сполуки і тенденція їх використання також зростає;

– стан ґрунтових вод низький, найбільше забруднення виявлено по залізу;

– стан поверхневих водних джерел має низький рівень;

– рівень навантаження території відходами середній.

Отже, стан здоров'я населення Пирятинського району загалом має підвищенні показники , які здебільшого зумовлені екологічною ситуацією не дивлячись на те що вона знаходиться на задовільному рівні.



ІІ Частина. Дослідження виробничого мікроклімату й умов праці людей

Професія виробник термічного цеху

Задачею даного дослідження є вивчення комплексного впливу санітарних умов праці,характеру ц організації трудових процесів на стан здоров'я і працездатність працюючих на даному підприємстві.

2.1 Вивчення особливостей метеорологічних умов праці у термічному цеху

Метеорологічні умови праці у термічному цеху є досить складними та напруженими. Адже основними факторами, які здійснюють негативний вплив на працюючого, це є робота при високих температурах і при постійному шумі. Температура у цеху робочої зони на 7-10 ^о С вище зовнішньої. Інфрачервоне випромінювання на робочому місці сталевара досягає 3780-13020 кДж/м² *г.

Характер виробничого процесу - безперервний;

Спостерігається часткове застосування механізованої праці;

Режим праці - (змінність)- 3 зміни;

Професія виробника термічного цеху відноситься до категорії робіт - важка, напружена робота (категорія 3).

До основного виробничого устаткування термічних цехів належать різного роду печі і загартувальні ванни. Також в цеху використовуються шкідливі ТВЧ установки.

Процеси термообробки являються шкідливим джерелом шкідливих виробничих факторів (наявність в повітрі оксидів вуглецю, свинцю різних масел).



2.2 Гігієнічна оцінка виробничого мікроклімату

№п/п	Фактори виробничого середовища і трудового процесу	Джерело фактора	Фактичне (досліджуване) значення	Нормативне значення (ГДК, ГДР)	Клас шкідливості чи небезпечності впливу	Тривалість дії факторів, %, за зміну	Примітки
1.	Температура зовнішнього повітря, 0С	Теплий період
2.	Мікрокліматичні параметри: - температура , 0С	Нагнана печі ,печі - ванни	25-36	15-26		90	Температура джерела 450-1100 о С
	- відносна вологість, %		В межах норми	40-60		90
	- рухомість повітря, м/с		В межах норми	0,2-0,6		90
	- інфрачервоне випромінювання, Вт/м2		3780-13020	1260		90
3.	Шкідливі хімічні речовини, мг/м3		Ціаністий водень, ціаністі солі (0,01-0,03 мг/м3)	0,5 мг/м3	2	90
			Свинець (0,05-0,11 мг/м3 )	0,01 мг/м3	1	90
			СО (7-8 мг/м3)	20 мг/м3	4	90	0
4.	Шум, дБ ( дБА)		В межах норми	80		90
5.	Освітленість, лк		В межах норми	110-250		90

2.3 Аналіз стану здоров'я людей у термічному цеху

Для виробника термічного цеху характерні такі захворювання:

гіпертермія, опіки, катаракта, судомна хвороба,тепловий удар, злоякісні пухлини, токсичні ураження, отруєння.

Для даної професії характерні такі функціональні порушення:

порушення постави, варикозне розширення вен, деформація хребта.

Виникнення таких хвороб як ангіна, гіпертермія, судомна хвороба спостерігається в наслідок постійно дії високих температур і вологості повітря.

Злоякісні пухлини, токсичні ураження, отруєння виникають в наслідок в цеху шкідливих хімічних речовин : сполук свинцю (аерозолі), ціаніду і його солей, небезпечних газів і масел.

В результаті наявності великого впливу небезпечних виробничих факторів ( контакт з нагрітим металом, відлітання гарячих часточок) можливі опіки і травми.

Через наявність великої кількості печей, термічних процесів, з'являється інфрачервоне випромінення, що в свою чергу викликає теплові удари, опіки, катаракти та інші захворювання.

2.4 Рекомендації профілактичних заходів

екологічний забрудненість мікроклімат тепловий

Технічного характеру

Необхідне впровадження: застосування механічних магнітно-імпульсивних установок, оснащення установок ТВЧ вбудованими екранами, їм слід надати перевагу на відміну вогняним процесам.

Санітарно-технологічні заходи складаються з створення теплоізоляції робочої зони, повітряного душування, для вакуумних процесів максимальна герметизація, пристрій ефективної місцевої вентиляції з укриттям від ціаністих, свинцевих і загартувальних ванн.

Організаційного характеру

1) широке застосування аерації, ритмічне чергування робочого часу та відпочинку;

2) постійне забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту для зменшення негативної дії шкідливих виробничих факторів;

3) організація надійної вентиляції в цеху, термоізоляції, комплексна механізація і автоматизація основних і допоміжних процесів.

Медично-оздоровчого характеру

1) заходи щодо локалізації тепловиділень (наприклад гаряче устаткування накривати тепло ізоляційним матеріалом, проводити обдування стін);

2) заходи щодо зменшення впливу тепла на організм - придушування повітряним та водоповітряним потоком в зону перебування працівника та кондиціювання повітря;

3) заходи щодо асиміляції тепловиділень (застосування загального чи місцевого провітрювання цехів);

4) проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;

5) Застосування систем пільг та компенсацій на шкідливих виробництвах.



ІІІ Частина. Фізіологічне дослідження

3.1 Розрахунок теплового балансу організму людини

Вивчення теплового обміну людини необхідне для визначення впливу окремих компонентів мікроклімату на організм і порівняння між собою ступеню цього впливу.

Тепловий баланс залежить від взаємовідношення теплоутворення в організмі людини та тепловіддачі його з навколишнім середовищем і може бути

Q = M ± Q_R ± Q_K - Q_W

М - теплопродукція людини, що пов'язана з інтенсивністю газообміну(споживання кисню в мл в 1 хв) під час виконання фізроботи або знаходження у стані спокою.

М = 7 ккал/хв

Q_R = тепловіддача (або одержання тепла) організмом людини шляхом випромінювання (радіації),визначається за формулою:

Q_R = 0,09 ? П ? (t_R +t_П )

Q_K - тепловіддача (або одержання тепла) організмом людини шляхом конвекції ,визначається за формулою:

Q_K = 0,1 ? П ? (0,5 + ) ? (t_В -t_П )

де П - поверхня тіла людини,м² , що бере участь у процесах теплообміну(знаходиться за графіком додатку ІІІ )

П=1,52 м²

v - швидкість руху оточуючого повітря, м/с.

v = 0,5 м/с.

t_R - температура оточуючих людину поверхонь і предметів.

t_R = 40 ^о С

t_{п -} температура оточуючого повітря

t_п=30,5 ^о С

t_пт = середньозважена температура поверхні тіла людини ^о С, залежно від температури повітря . Знаходиться за табл..2 додатку ІІІ.

t_ПТ = 33^о С

Q_R = 0,09 ? 1,52 ? (40-33) = 0,96

Q_K = 0,1 ? 1,52? (0,5 + v0,5) ? (30,5-33) = -0,456

Q_W = тепловіддача організмом людини за рахунок випаровування, визначається за формулою

Q_W = 0,58 ? Е

Е- кількість вологи (г) , що випаровується з поверхні тіла в 1 хв при даній температурі.

Е = 8 г/хв.

Q_W = 0,58 ? 8 = 4,64

Q=7+0,96-0,456-4,62= 2,864ккал/хв.

Q більше 1 ккал, то можна сказати, що терморегуляція людини в напруженому стані. Тому необхідними є такі заходи: покращення вентиляції, обдування людини та підвищення вологи.

Після проведення додаткових заходів робимо перерахунок.

v = 3м/с.

Е = 6 г/хв.

Q_K = 0,1 ? 1,52? (0,5 + v3) ? (30,5-33) = -0,836

Q_W = 0,58 ? 6 = 3,48

Q=7+0,96-0,836-3,48= 3,64ккал/хв. 4,22Вт

Після збільшення рухомості повітря до 5 м/с, бачимо що тепловий баланс збільшився, але все ж таки застосування додаткових заходів необхідне задля хоча б незначного покращення ситуації з нормалізації терморегуляційних функцій організму.

Зведена таблиця результатів розрахунку теплового балансу організму людини

Категорія роботи	Складові теплового балансу організму людини	Тепловий баланс Q ,ккал/хв Вт	Стан системи терморегуляції людини
	М, ккал/хв	QR , ккал/хв	Qк , ккал/хв	QW, ккал/хв
Важка праця	До проведення додаткових заходів
	7	0,96	-0,456	4,64	2,864ккал/хв. 3,33Вт	Напружений
	Після проведення додаткових заходів
	7	0,96	-0,836	3,48	3,64ккал/хв. 4,22 Вт	Напружений

3.2 Комплексна оцінка дії мікрокліматичних умов на організм людини

Теплове самопочуття людей у різних умовах мікроклімату є гігієнічним показником фізіологічного стану організму і одночасно є критерієм оцінки мікроклімату. Комплексна оцінка мікрокліматичних умов може бути проведена за допомогою визначення ефективних температур.

Ефективні температури ( ефективна та еквівалентно-ефективна), що є показником тепловідчуття людини при різних співвідношеннях температури і вологості визначаються залежно від прийнятої і швидкості повітря v робочої зони (відповідно до категорії роботи , що виконується) або залежно від фактичних величин температури t , відносної вологості повітря , що зареєстровані в цеху нафтопереробного виробництва.

Результуюча температура ,що враховує комплексний вплив на організм людини температури,вологості,рухомості повітря та радіаційного тепла. Визначають за номограмою.

Зона комфорту для організму людини відповідає:

Нормам ефективних температур:

17,2…..21,7 ^о С- для умов легкої праці.

16,2…..20,7 ^о С для умов праці середньої важкості.

14,7…..19,2 ^о С для умов важкої праці.

t = 30,5°С

v = 0,5 м/с

= 50 %

t_еф = 25,2°С

Дана температура є несприятливим фактором для зони комфорту.

Нормам результуючих температур:

16…..18 ^о С при виконанні легкої роботи.

13…..16 ^о С при виконанні роботи середньої важкості.

10…..13^о С при важкій роботі.

Е=43,66.

е= (50 ?43,66/100) ?7,5 ?10^-3 ?100=16,37

t_рез = 27°С.

Отже, як бачимо, працівник при умовах важкої праці знаходиться у стані теплового дискомфорту, оскільки ефективна і результуюча температури не потрапляють у допустимий діапазон.



Висновок

Оскільки людина увесь час знаходиться під впливом фізичних і хімічних факторів навколишнього середовища, то метою моєї роботи було теоретично розглянути вплив фізичних факторів, а саме мікроклімату, на організм людини як з позитивної так і негативної сторін.

Мікроклімат - це особливості клімату, властиві закритим приміщенням, незначним ділянкам земної поверхні. Мікроклімат виробничих приміщень залежить від характеру технологічного процесу, пори року, часу доби, клімато-погодних умов на ефективності засобів щодо його нормалізації.

У заданому мені термічному цеху, основними негативними факторами мікроклімату є пил та перевищення норм температурного режиму.

Здатність організму пристосовуватися до метеорологічних умов хоч і висока, але не безмежна тому реакція організму на дію тепла або холоду може призводити до патологічного стану.

Важливим профілактичним заходом в умовах нагріваючого мікроклімату є механізація важких робіт, дистанційне управління, автоматизація технологічних процесів, локалізація та ізоляція тепловиділень шляхом вловлювання або відведення їх з місць утворення, герметичність обладнання, закриття технологічних отворів, влаштування водяних завіс, аерація, повітряне душування і ін. В умовах охолоджуючого мікроклімату облаштовують шлюзи, тамбури, перегородки, повітряні завіси і т. ін. З організаційних заходів суттєве значення має режим праці та відпочинку, припинення робіт при відповідних несприятливих температурах за постановами місцевих адміністративних органів.



Висновок

Екологія людини розглядає людський організм і середовище його існування в єдності, як цілісну систему. Тому об'єктом дослідження екології людини стала система «людина - навколишнє середовище», критерієм ефективності функціонування якої є рівень здоров'я населення. Фізичний стан окремих людей у межах певної території визначає суспільне здоров'я населення, а суспільне здоров'я визначається станом динамічної рівноваги населення з навколишнім середовищем у конкретних соціально-економічних умовах.

У рамках вивчення курсу «Екологія людини» я виконала курсову роботу, яка складається з анотації і трьох частин і можу зробити такі висновки:

У Пирятинському районі 42 населені пункти, підпорядковані Пирятинській міській і 14 сільським радам. Районний центр - Пирятин, обласного підпорядкування розташований на правому березі річки Удаю (басейн Дніпра) за 197 км на північний захід від Полтави.

Населення - 36,6 тис. чоловік.

Район відноситься до центрального району в підвищеною вологістю, для якого характерна сума активних температур вищих за 10⁰С 2700-2800, і кількістю опадів 300-325 мм/рік. Рівень забезпеченості природними ресурсами середній.

Екологічна ситуація є задовільною. Це зумовлено тим що навантаження на атмосферне повітря низьке,стан ґрунтів також має низький рівень, середній рівень має стан підземних вод, стан поверхневих вод і поводження з відходами знаходиться на мінімальному рівні і це добре оскільки ці показники являються показниками де стимуляторами.

Показник загальної смертності на протязі 2008-2010 років зменшився як і показник дитячої смертності. Природне скорочення у районі знизилося але на загальному фоні інших районів показник скорочення є досить високим.

Розглядаючи рівень загальної захворюваності дорослого населення повинна відмітити, що захворювання ендокринної системи мають надзвичайно високі показники. Щодо дітей то найбільшого поширення також набули захворювання ендокринної системи, злоякісні новоутворення, і ті і ті знаходяться на надзвичайно високому рівні,високі показники наявні по хворобам органів дихання.

На мою думку високі показники цих хвороб зумовлені біохімічними особливостями і станом ґрунтів району:

– використання пестицидів на території району має середній рівень і їх кількість використання щорічно зростає;

– використання мінеральних добрив є досить високим - майже 75% кількості полів, що удобрюються мінеральними добривами. Переважають азотовмісні сполуки і тенденція їх використання також зростає;

– стан ґрунтових вод низький, найбільше забруднення виявлено по залізу;

– стан поверхневих водних джерел має низький рівень;

– рівень навантаження території відходами середній.

Отже, стан здоров'я населення Пирятинського району загалом має підвищенні показники , які здебільшого зумовлені екологічною ситуацією не дивлячись на те що вона знаходиться на задовільному рівні.

Метеорологічні умови заданого мені термічному цеху є досить складними та напруженими. Адже основними факторами, які здійснюють негативний вплив на працюючого, це є робота при високих температурах і при постійному шумі.

В результаті наявності великого впливу небезпечних виробничих факторів ( контакт з нагрітим металом, відлітання гарячих часточок) можливі опіки і травми. Через наявність великої кількості печей, термічних процесів, з'являється інфрачервоне випромінення, що в свою чергу викликає теплові удари, опіки, катаракти та інші захворювання. У заданому мені термічному цеху, основними негативними факторами мікроклімату є пил та перевищення норм температурного режиму. Важливим профілактичним заходом в умовах нагріваючого мікроклімату є механізація важких робіт, дистанційне управління, автоматизація технологічних процесів, локалізація та ізоляція тепловиділень шляхом вловлювання або відведення їх з місць утворення, герметичність обладнання, закриття технологічних отворів, влаштування водяних завіс, аерація, повітряне душування і ін.



Література

1. Екологічний атлас Полтавщини. Навчальне видання / За ред.. Ю.С.Голіка, В.А. Барановського, О.Е.Ілляш. - Полтава: Полтавський літератор, 2007. - 128стор.

2. Агроекологічний атлас Полтавщини. Лабораторний практикум. - Полтава, 2009. - 70 стор.

3. Статистичний щорічник Полтавської області. Державний комітет статистики України. Полтавське обласне управління статистики.

4. Довідник показників діяльності лікувально-профілактичних закладів області (щорічний). - Полтава.

5. Довідник показників діяльності лікувально-профілактичних закладів області по медичному обслуговуванню дитячого населення (щорічний). - Полтава.

6. Екологія Полтавщини. Аналіз виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. “Екологічна бібліотека Полтавщини”. Випуск 3 / за ред. Ю.С.Голіка, О.Е.Ілляш. - Полтава: Полтавський літератор, 2006. - 305с.

7. Жилов Ю.Д., Куценко Г.И. Справочник по гигиене труда и производственной санитарии. - М.: Высш. шк., 1989. - 240с.

8. Справочник по гигиене труда / Под ред. Б.Д.Карпова, В.Е.Ковшило. - 2-е изд., доп. и перераб. - Л.: Медицина, 1979. - 448с.

9. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиеничные требования к воздуху рабочей зоны.

10. Ориентировочно безопасные уровни воздействия (ОБУВ) вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Распоряжение главного санитарного врача СССР № 5203-90 от 07.12.90.

11. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

12. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

13. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

14. Наказ Мінздоров'я України «Про затвердження Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів» № 476 від 18.12.2002.

15. СниП II-4-79. Естественное и искусственное освещение.

16. Н.К.Витте. Определение теплового обмена человека в промышленном и сельскохозяйственном производстве. - Киев: Наукова думка, 1989. - 20с.

Размещено на Allbest.ru