Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику

Чисельність населення

Розділ ІІІ. Характеристика потенційних екологічних небезпек

регіону та визначення факторів екологічного ризику

3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

Ідентифікація факторів ризику - це виявлення найбільш серйозних джерел небезпеки та її ранжування з метою визначення реальної загрози людини та довкілля.

Протягом 2007 року виникло 152 НС природного характеру, що на 11% більше, ніж у 2006 році., і перевищує показники кількості НС 2000-2006 років. Збільшення кількості НС пов'язано, головним чином, з великою кількістю пожеж в природних екосистемах, які охопили південні, східні та південно-східні регіони країни та збільшенням кількості НС метеорологічного характеру. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій природного характеру протягом 2007 року зареєстровано у літні місяці.

Рис. 3.1 Динаміка кількості НС природного характеру за 1997 - 2007 рр

За видами надзвичайні ситуації розподілилися таким чином: метеорологічні - 23%; отруєння населення - 22%; пожежі в природних екосистемах - 20%; інфекційні захворювання людей - 13%; геологічні - 10%; інфекційні захворювання с/г тварин - 9%; гідрологічні морські - 2%; гідрологічні прісноводні - 1% (рис. 3.1). За масштабами більшість НС природного характеру віднесені до об'єктового (73) та місцевого (53) рівнів, 21 НС віднесено до регіонального, 5 НС - до державного рівнів.

Рис. 3.2 Розподіл кількості НС природного характеру за видами

За попередніми даними протягом 2007 року НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 673,3 млн. гривень, що вдвічі більше проти 2006 року (рис. 3.2).Внаслідок НС природного характеру у 2007 році загинуло 68 осіб, у тому числі 11 дітей, постраждало - 946 осіб, у тому числі 304 дитини. У порівнянні з 2006 роком кількість постраждалих збільшилася на 26% (при цьому кількість постраждалих дітей майже не змінилася), кількість загиблих зменшилася на 8% (при цьому кількість дітей збільшилася на 22%)(рис. 3.3).

Рис. 3.3 Співвідношення суми завданих збитків від НС природного характеру та їх кількості

Рис. 3.4 Співвідношення кількості НС природного характеру та постраждалих внаслідок них людей

Аналіз статистичних моделей, що зображені на рис. 3.4, 3.5 свідчить, що чисельність загиблих та постраждалих внаслідок НС природного характеру та розподіл збитків за період 1997-2007 років не мають чіткої кореляції з кількістю надзвичайних ситуацій, а залежність між цими параметрами виражається поліноміальним трендом. Найменша кількість НС зареєстрована у Сумській (1 НС), Хмельницькій, Тернопільській (по 2 НС відповідно), Чернівецькій області та м. Києві (по 3 НС). У решті областей кількість НС природного характеру відмічено на рівні 4-10 випадків (рис.3.4).

Рис.3.5 Розподіл кількості НС природного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами України

Найбільших збитків внаслідок НС природного характеру завдано НС гідрометеорологічного та геологічного характеру, більшість загиблих та постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру. Характерною особливістю виникнення НС у цьому році було переважання чинників теплого (травень-вересень) періоду (32 НС) над чинниками холодного (грудень-лютий, березень, листопад) періоду (9НС), при цьому найбільшу кількість НС було зареєстровано у червні ( 7НС), липні та серпні (по 8 НС відповідно). Внаслідок гідрометеорологічних явищ та процесів спостерігались ускладнення:

· в роботі автомобільного та громадського транспорту - у лютому внаслідок снігопадів, снігових заметів, хуртовин, поривів вітру в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та в АР Крим, у травні внаслідок сильних дощів, злив та інтенсивного місцевого поверхневого стоку;

· в роботі залізничного транспорту (короткочасна зупинка руху пасажирських поїздів) внаслідок сильних поривів вітру, пошкодження лінії електропостачання сильними поривами вітру у Львівській області у січні;

· в життєдіяльності населення: підтоплення присадибних ділянок та окремих приватних житлових будинків, насосних водозабірних станцій, ділянок автодороги у Харківській області внаслідок виходу води на міждамбовий простір (річки Уж, Боржава) під час паводку у січні, часткове підтоплення низинних територій сільськогосподарського призначення вздовж русел річок (Волинська, Рівненська області) внаслідок підвищення рівнів води під час розвитку водопілля у березні; пошкодження посівів сільськогосподарських культур.

Ускладнення гідрометеорологічних умов протягом 2007 року призвели до виникнення 41 НС (37 метеорологічні та 4 - гідрологічні) гідрометеорологічного характеру, що на 64% більше проти 2006 року. За рівнями вони розподілилися на 5 державного (2 НС у березні, 1 НС у травні, 2 НС у листопаді), 9 регіонального (по 2 НС у січні, липні, вересні, по 1 НС у червні, серпні, листопаді), 23 місцевого, 4 об'єктового рівня.

Надзвичайні ситуації місцевого рівня (23 НС) метеорологічного характеру спостерігались внаслідок інтенсивних гроз, випадіння сильних дощів або злив, граду, шквалистого посилення вітру, інтенсивного поверхневого стоку, поєднання сильного дощу з поривами вітру до 25-32 м/с. Вони зареєстровані у січні (в Закарпатській, Волинській, Тернопільській та Хмельницькій областях), у травні (у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Херсонській, Харківській та Чернівецькій областях).

2007 рік відрізнявся від 2006 року аномально високою пожежною небезпекою в природних екосистемах. Протягом року виникло 30 НС, пов'язаних із лісовими пожежами та пожежами степових і хлібних масивів. У порівнянні з 2006 роком кількість НС виросла майже у 3 рази. Більшість їх випало на літній період, який був досить спекотним та посушливим (особливо на півдні та сході країни), а нетиповим було те, що перші НС, пов'язані з пожежами, були зафіксовані вже в лютому-березні.

Кількість НС геологічного характеру, що виникала протягом 2007 року, зменшилася (на 40%) у порівнянні з 2006 роком, проте, динаміка активності небезпечних геологічних процесів, зокрема зсувних, залишалася прогресуючою. Всього виникло 15 НС геологічного характеру, з них, 11 НС пов'язано із зсувами, 2 НС - з підтопленням, 1 НС - з осіданням земної поверхні, 1 НС - з карстовим проваллям. У порівнянні з 2006 роком кількість зсувів майже не змінилася (11 проти 12 ), проте кількість НС, пов'язаних із підтопленням, зменшилася як в кількісному відношенню (2 проти 10), так і за масштабами територіального охоплення та негативних наслідків.

Протягом 2007 року виникло 66 НС медико-біологічного характеру, що на 15,4% менше показників кількості НС медико-біологічного характеру 2006 року. Внаслідок цих подій загинуло 66 осіб (у тому числі 11 дітей) та постраждало 903 особи (в тому числі 304 дитини). У порівнянні з 2006 роком кількість загиблих зменшилася на 13,2%, постраждалих - збільшилася на 20,4%, при цьому кількість постраждалих дітей зменшилася на 15,4%.

За статистичними даними найбільша кількість НС медико-біологічного характеру у звітному періоді зареєстрована у Чернігівській (9 НС), Київській (6 НС) Житомирській, Львівській (по 5 НС відповідно) Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Рівненській та Херсонській (по 4 НС відповідно) областях, більше всього постраждалих внаслідок НС медико-біологічного характеру відмічено в Рівненській (200 осіб), Закарпатській (95 осіб), Черкаській (85 осіб), Львівській області та АР Крим (по 75 осіб відповідно), загиблих - у Херсонській (11 осіб), Житомирській (7 осіб), Харківській та Луганській (по 6 осіб відповідно) областях.

Рис. 3.6 Розподіл кількості НС медико-біологічного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами

В структурі інфекційних захворювань, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій, переважають захворювання на сальмонельоз (31,6%), що спостерігалися у Чернігівській (3 НС), Луганській, Рівненській і Черкаській областях. На екзотичні та особливо небезпечні захворювання припадає 26,3% від загальної кількості інфекційних захворювань. Окремі випадки цих захворювань фіксувалися у Херсонській, Вінницькій (сказ, по 1 людині загинуло), Рівненській (сказ, 1 особа захворіла) Чернігівській (бруцельоз, 1 людина захворіла) та Житомирській (малярія, 1 особа захворіла).

На гепатит-А (у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, областях та АР Крим) припадає 21% від загальної кількості інфекційних захворювань, на гострі кишкові інфекції (у тому числі дизентерію), що спричинили виникнення надзвичайних ситуацій у Запорізькій, Донецькій та Чернігівській областях, - 15,8%. Протягом 2007 року виникло 34 НС, пов'язаних із отруєннями людей, що є на рівні показників кількості НС з отруєння у 2006 році.

Внаслідок цих подій загинула 51 особа (у тому числі 11 дітей) та постраждало 389 осіб (у тому числі 163 дитини). У порівнянні з минулим роком кількість загиблих зменшилася на 25%, постраждалих - збільшилася на 71%. Серед отруєнь домінують отруєння чадним та побутовим газом (50% від загальної кількості отруєнь), що спостерігалися у Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській (2 НС), Івано-Франківській, Київській (2 НС), Львівській, Луганській (2 НС), Миколаївській, Тернопільській, Черкаській, Харківській (2 НС) та Херсонській (2 НС) областях. Саме з цими ситуаціями пов'язано 91% кількості загиблих внаслідок отруєнь населення та 87% кількості загиблих внаслідок НС медико-біологічного характеру. З 13 НС, пов'язаних з інфекційною захворюваністю сільськогосподарських тварин, 7 спричинені поодинокими захворюваннями на сказ великої рогатої худоби в сільськогосподарських товариствах Житомирської (1 НС), Дніпро-петровської (2 НС), Київської (1 НС) та Чернігівської (3 НС) областей, 3 - з поодиноким захворюванням на сибірку в приватних та фермерських господарствах Харківської, Одеської та Івано-Франківської областей, 2 - з захворюванням на емфізематозний карбункул у приватному господарстві Донецької та фермерському господарстві Закарпатської областей. Серед головних причин виникнення НС медико-біологічного характеру у звітному періоді є неякісна питна вода, порушення правил експлуатації побутових газових приладів, грубе порушення безпеки життєдіяльності, порушення технології при виготовленні харчової сировини, грубе порушення санітарно-гігієнічних норм приготування їжі установами та приватними особами на масових родинних обідах, незадовільний рівень санітарно-просвітницької роботи, зниження контролю за виконанням протиепізоотичних заходів, особливо в Чернігівській області, погіршення екологічного стану водних об'єктів.

3.2 Індикація факторів екологічного ризику техногенного характеру

Протягом 2007 року зареєстровано 196 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що на 5,3% менше порівняно з 2006 роком (207 НС). Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 495 осіб, у тому числі 48 дітей, постраждало - 430 осіб (у 2006 році внаслідок НС загинуло 354 особи, у тому числі 34 дитини, постраждало - 284 особи).

Аналіз динаміки виникнення НС техногенного характеру показав, що у І кварталі сталося 55 НС техногенного характеру (у січні - 19, лютому - 18, березні - 18), у ІІ - 54 (у квітні - 20, травні - 18, червні - 16), у ІІІ - 33 (у липні - 12, серпні - 13, вересні - 8) та у ІV - 54 (у жовтні - 9. листопаді - 21, грудні - 24). За видами найбільше всього виникло НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (90), які разом із катастрофами на транспорті (47) та аваріями на системах життєзабезпечення (20) складають 78% від загальної кількості НС техногенного характеру (рис. 11, табл. 2).

Рис. 3.7 Розподіл кількості НС техногенного характеру за видами

Найбільш резонансними у 2007 році були НС техногенного характеру державного рівня:

· у м. Дніпропетровську (13 жовтня) у житловому багатоповерховому будинку за адресою вул. Мандриківська, №127, внаслідок виходу з ладу газорозподільного обладнання стався вибух побутового газу, в результаті чого загинуло 23 особи (у тому числі 7 дітей), постраждало - 23 особи (у тому числі 6 дітей), врятовано - 25 осіб, евакуйовано - 448 осіб. Внаслідок НС частково зруйновано та пошкоджено 45 житлових і один - адміністративний будинок;

· у липні сталася НС регіонального рівня у Буському районі Львівської області на залізничному перегоні Ожидів - Красне Львівської залізниці. Внаслідок аварії з рейок зійшло 15 цистерн (ємністю 50 т) з жовтим фосфором, що слідували у складі вантажного потягу (58 вагонів) за маршрутом ст. Аса (м. Джамбул, Республіка Казахстан) - ст. Олекса (Республіка Польща). У результаті аварії через розгерметизацію ємностей при контакті фосфору з повітрям зайнялося 6 цистерн. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння, у зону ураження потрапили 14 населених пунктів Буського, Радехівського та Бродовського районів області.

Найбільш трагічні наслідки мали НС, пов'язані із пожежами та вибухами, внаслідок яких загинуло 340 осіб, у тому числі 39 дітей, ще 135 осіб, у тому числі 9 дітей, загинуло внаслідок НС на транспорті. Найменшу кількість НС техногенного характеру зареєстровано у Чернігівській області і м. Києві (по 3 НС), Тернопільській (2 НС) та Чернівецькій області (1 НС), а на території Волинської - не зареєстровано жодної НС. На території решти регіонів сталося від 4 до 9 НС техногенного характеру (рис.3.8).

Рис. 3.8 Розподіл кількості НС техногенного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами

Орієнтовні матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру перевищили 153,5 млн. гривень. До ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що сталися протягом 2007 року, залучалося понад 11,2 тис. чоловік особового складу підрозділів та 2,5 тис. одиниць техніки, у тому числі понад 2,2 тис. чоловік особового складу підрозділів та майже 500 одиниць техніки МНС.

Кількісні показники надзвичайних ситуацій на транспорті у 2007 році залишились в межах відповідних показників 2004 - 2006 року, і є дещо більшими за минулорічні значення 2006 року, коли було зареєстровано 46 НС на транспорті, в яких загинуло 126 осіб та 128 - травмовано (див.таб.3). Надзвичайні ситуації на транспорті зареєстровано в 20 регіонах України, з них найбільшу кількість зареєстровано в Київській і Львівській областях - по 5 НС. В Запорізькій та Одеській областях зареєстровано по 4 НС, в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській і Полтавській областях - по 3 НС, Луганській, Миколаївській областях та в м. Києві - по 2 НС.

Таблиця 3

На збільшення кількості надзвичайних ситуацій на автомобільному транспорті вплинули ускладнення погодних умов, незадовільний стан транспортних засобів, неготовність дорожніх і комунальних служб до ліквідації наслідків метеорологічних явищ, грубі порушення правил руху водіями транспортних засобів. Серед надзвичайних ситуацій на транспорті, що сталися протягом 2007 року, найбільш резонансними були:

· НС державного рівня, що сталася 17 квітня поблизу с. Лозова Волочиського району Хмельницької області;

· НС регіонального рівня, яка сталася 16 липня в Буському районі на залізничному перегоні Красне-Броди біля станції Ожидів Львівської залізниці.

Аналіз причин виникнення НС на транспорті показав, що порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 61% випадків, внаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів і комунікацій - у 27%, - внаслідок протиправних дій осіб - у 7,3%, і в 4,8% випадків - внаслідок порушення правил та технологій проведення робіт.

У 2007 році порівняно із 2006 роком (89 НС) кількість НС, пов'язаних з пожежами та вибухами майже не змінилася, але помітно збільшилась кількість загиблих та постраждалих - в 1,5 та 1,2 рази відповідно, у тому числі дітей (у 2006 році загинуло 219 осіб, у тому числі 22 дитини, 139 осіб - постраждало, у тому числі 5 дітей), та особливо значно зросла сума матеріальних збитків, завданих НС (у 2006 році - близько 6 млн грн). Слід відмітити, що така тенденція до збільшення кількості постраждалих внаслідок НС, спостерігається з 2005 року.

До ліквідації наслідків НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, залучалося близько 7 тис. чоловік особового складу підрозділів та понад 1, 7 тис. одиниць техніки, у тому числі близько 1345 чоловік особового складу підрозділів та 284 одиниці техніки МНС. Загалом НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, виникали у 23 регіонах України (у 2006 році - у 24 регіонах).

Відповідно на Донецьку область припадає найбільша кількість постраждалих людей внаслідок НС - 165 осіб загинуло та 180 осіб госпіталізовано, з них 109 осіб загинуло та 180 постраждало внаслідок випадків пожеж і вибухів, що сталися у вугільних шахтах. Залишається високим рівень НС, що пов'язані з пожежами та вибухами у житлових будинках, на які припадає 72,2 % від загальної кількості НС, більшість з яких мають наслідки із загибеллю людей (від 3 до 5 осіб). Всього у 65 НС, що сталися у житлових будинках загинуло 211 осіб (з них 39 дітей) та 46 осіб (з них 16 дітей) постраждали.

Рис. 3.9 Розподіл НС, пов'язаних із пожежами та постраждалими, внаслідок них, протягом 2007 року за регіонами України

За даними Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України, у 2007 році стан з пожежами в цілому характеризувався такими основними показниками:

· зареєстровано 50 тис. 578 пожежі (на 5,2% більше порівняно з 2006 роком);

· прямі матеріальні збитки внаслідок пожеж 477 млн. 485 тис. гривень (в 2,4 рази більше порівняно з 2006 роком);

· внаслідок пожеж загинуло 3981 особа (на 50 осіб менше, ніж у 2006 році);

· отримали травми при пожежах 1869 осіб (у 2006 році травмовано 1900 осіб);

· вогнем знищено та пошкоджено: 23101 будівлю (+14,1%), 2841 одиницю техніки (+12,2%), 528 голів худоби (-36,0%), 16024 тонн кормів (+5,7%).

Щоденно в Україні виникало в середньому 138 пожеж (у 2006 році - 131, у 2005 році - 136, 2004 році - 130, 2003 році - 168). Кожного дня внаслідок пожеж гинуло 11 і отримувало травми 5 осіб, вогнем знищувалось близько 60 будівель та 7 одиниць техніки. Протягом 2007 року основними причинами виникнення пожеж залишалися: необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при встановленні та експлуатації електроустановок та порушення правил пожежної безпеки при встановленні та експлуатації печей. Найбільшу кількість пожеж зареєстровано в Донецькій області (5865), м. Києві (4699), Дніпропетровській (3962)та Одеській (3138) областях. Протягом 2007 року зареєстровано 3 надзвичайні ситуації об'єктового рівня, пов'язані із викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) на промислових об'єктах (у 2006 році - 2 НС). У серпні у м. Бориславі Львівської області на території автогаражу "Долинського тампонажного управління ВАТ "Укрнафта" внаслідок розгерметизації 6 т ємності стався витік 100 кг соляної кислоти на ґрунт.

Протягом 2007 року зареєстровано 7 НС, пов'язаних із випадками наявності шкідливих (забруднювальних) речовин понад гранично допустимі концентрації (ГДК) у навколишньому середовищі, які віднесено до об'єктового рівня. Порівняно з 2006 роком (9 НС) кількість НС цього виду зменшилася.

У травні зареєстровано 3 НС, пов'язані із розливами ртуті:

· у приміщенні фізико-технічного факультету Дніпропетровського Національного Університету;

· у підвальному приміщенні п'ятиповерхового житлового будинку у м. Красний Лиман Донецької області;

· у загальноосвітній школі с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області.

У вересні внаслідок забруднення р. Рось на території Богуславського району Київської області фахівцями Миронівської районної СЕС під час перевірки проб було зареєстровано значне перевищення норм бактеріологічних показників якості питної води. Введено режим гіперхлорування води, орієнтовні матеріальні збитки становлять 260 тис. гривень.

Протягом 2007 року зареєстровано 16 випадків раптового руйнування будівель та споруд, які віднесено до НС, що більше порівняно з 2006 роком (15 НС). За масштабами ці НС віднесено до регіонального - 2, місцевого - 9 та 2 - об'єктового рівнів. Внаслідок НС загинуло 20 осіб та 7 - постраждало (у 2006 році загинуло - 9, постраждало - 3).

Протягом року зареєстровано 3 НС, пов'язані із загрозою руйнування житлових будинків:

· у Кіровському районі м. Дніпропетровська по пр-ту Кірова, 92-а - п'ятиповерховий житловий будинок (80 квартир), розташований у зсувонебезпечній зоні;

· у м. Краматорську Донецької області - п'ятиповерховий гуртожиток "Краматорського професійного торговельно-кулінарного ліцею" (55 мешканців), активізація процесу руйнування цілісності конструкції даху;

· у м. Кам'янець - Подільському Хмельницької області - 9-ти поверховий житловий будинок (54 мешканця), внаслідок порушення будівельних норм на стадії проектування і в процесі будівництва.

Протягом 2007 року зареєстровано 11 надзвичайних ситуацій в електроенергетичних системах - всі класифіковано як події (інциденти) на атомних електростанціях, які за масштабами віднесено до об'єктового рівня (у 2006 році - 12). В усіх випадках було зареєстровано зниження потужності енергоблоків та їх відключення від об'єднаної енергосистему України. Радіаційний та протипожежний стан на станціях залишався в межах допустимих норм.

Порівняно з 2006 роком (32 НС) кількість НС на системах життєзабезпечення зменшилася в 1,6 рази.

Причинами виникнення НС на системах життєзабезпечення були:

· незадовільний технічний стан систем та обладнання (10 випадків);

· порушення вимог технологічних процесів, правил проведення робіт (5);

· зсув ґрунтів у місцях проходження комунікацій (5).

Внаслідок довготривалої експлуатації сталося руйнування елементів каналізаційних очисних споруд, що призвело до скиду неочищених стічних вод до земляних резервуарів та позначилося на погіршенні якості води у водозаборі. В результаті аварії обмежено водопостачання м. Канева (22 тис. мешканців). Орієнтовні збитки становлять 6,0 млн. гривень.

Розділ ІV. Прогнозовані наслідки викидів небезпечних хімічних речовин на аваріях промислових об'єктів

Наслідки впливу аварій на виробництвах та на транспорті можна оцінити за “Методикою прогнозування наслідків викидів небезпечних хімічних речовин при аваріях, промислових об'єктах і транспорті”, 2001р.

Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються в газоподібному стані або рідкому стані, які в момент викиду перейшли в газоподібний стан і створили первинні чи вторинні хмари.

Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвели до пошкоджень.

4.1 Довгострокове прогнозування

На ХНО розташований в населеному пункті з міською забудовою відбувся викид СL ємністю 3 тонни. Глибина міста по напрямку розповсюдження хмари становить 12.5 км. Метеорологічні умови: температура - 20⁰С, конверсія, швидкість вітру 4 м/с, напрямок Пн. Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.

РОЗВ'ЯЗОК: Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 0.8, коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожен 1 км населеного пункту становить 2.25.

Враховуючи те, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише 12.5 км., глибина розповсюдження яку може пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 12.5 км становить: Г= 12.5/2.25= 5,6 км.

Після проходження населеного пункту, глибина розповсюдження буде становити: 12.5*12.5/5.6=27,90 км

З урахуванням проведення розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде 27 км. Таким чином дана хмара забрудненого повітря пройде через даний населений пункт і вийде за його межі. Територія поза населеним пунктом підлягає можливому ризику забруднення.

4.2 Аварійне прогнозування

Унаслідок аварії на ХНО на місцевості стався розлив СL ємністю 3.0 тонни, швидкість вітру 4.0 м/с, конвекція, температура - 20⁰С, напрямок вітру Пн,ц=45⁰.

РОЗВ'ЯЗОК: З урахуванням що для швидкості вітру 4.0 м/с ц=45⁰ а глибина розповсюдження хмари ХНР 12.5 км.

1. термін дії джерела забруднення для СL 20.9 годин

2. При конвекції та швидкістю вітру 4.0 м/с, швидкість переносу повітря 27.90 км. Таким чином за час випаровування 3.0 тонн СL -21 година, глибина розповсюдження хмари ХНР дорівнює близько 0,80 км, що узгоджується з даними.

3. S_змхз = 8,72*10^-3*0,80²*45⁰=0,26 км²

4. S_прог.=0,235*0,80²*16*4^0,2=3,18 км²

5. Ш_пзхз=0,3*0,8^0,6=0,26км

Провівши розрахунки ми можемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО - має незначні масштаби розповсюдження.

Розділ V. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні

Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об'єктів. Під промисловим об'єктом розуміють окремо розміщений промислові майданчики підприємства або групу підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії.

Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємства повинно забезпечувати наступні пункти:

1) оцінка рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації;

2) прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;

3) оцінка ресурсоспоживання підприємства;

4) оцінка ймовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах;

5) безпека підприємства може бути описана наступними групами показників;

6) фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства (об'єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезення відходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);

7) ресурсоспоживання та ресурсний баланс підприємства (потреба кисню, водоспоживання виробництва та споживання електроенергії);

8) характеристики території на яку впливає підприємство (щільність населення, структура біоценозів, цінність території);

9) технічний стан підприємства;

10) комплексні показники, які характеризують екологічну безпеку підприємства;

11) еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспект екологічної безпеки.

Оцінка безпеки підприємства здійснюються на основі технічної документації підприємства (показники четвертої та частково другої груп); екологічної документації підприємства ( показники першої, частково другої, третьої, п'ятої та шостої груп); фінансової документації підприємства ( частина показників шостої групи); відомості про район розташування підприємства ( показники третьої групи); відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічних показників (п'ята та шоста група).

Для характеристики комплексних показників екологічної безпеки промислового підприємства необхідно розглянути основні терміни:

Клас небезпечності підприємства - основа в існуючій сучасній нормативній базі, комплексна характеристика екологічної безпеки підприємства. Виділяють п'ять класів небезпечності. Клас небезпечності визначається величиною параметрів розбавлення по воді та по повітрі. Параметр розбавлення характеризується кількістю повітря (або води), які необхідні щоб концентрація забруднюючих речовин, що викидає підприємство в навколишнє середовище не перевищувала ГДК. Залежно від класу небезпечності нормуються розміри СЗЗ.

Територія підприємства - територія відповідних промислових майданчиків, де розміщені основні технології та допоміжні об'єкти підприємства (S_п).

Зона дії підприємства - це територія на якій всі репіцієнти підлягають значній техногенній дії, яка пов'язана з функціонуванням підприємства. При дотримання підприємством відповідних екологічних нормативів, зоною дії вважається територія в середині СЗЗ підприємства (площа зони дії - S_д;радіус СЗЗ - r_СЗЗ).