Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ РЕГІОНУ

1.1 Відомості про територію та фізико - географічні умови розташування Добропільського району Донецької області

1.2 Кліматичні умови

1.3 Характеристика грунтового покриву

1.4 Гідрологічна та гідрографічна характеристики водних об'єктів території

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ТЕРИТОРІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкта в умовах нормальної експлуатації

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.

5.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

6.1 Розрахунок неканцерогенного ризику

6.2 Розрахунок канцерогенного ризику

Висновок

Використана література

Додатки

ВСТУП

екологічний ризик забруднення повітря

Для проведення детальної оцінки екологічної небезпеки обов'язково потрібно детально вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами, дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дозволить провести точну оцінку екологічної безпеки певного регіону.

Екологічна безпека - це сукупність дій й комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечують екологічний баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, без збитків. Екологічна безпека встановлює порушений взаємозв'язок людини і природи та гармонізує їх співіснування, а також сприяє розміреному, доцільному використанню ресурсів людиною.

Екологічна безпека є компонентом національної безпеки, що гарантує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що їх створюють антропогенні чи природні чинники

Основними завданнями екологічної безпеки є:

1. Вивчення і класифікація різних класів надзвичайних ситуацій;

2. Розробка комплексних показників оцінки екологічної безпеки територій, екосистем, потенційно-небезпечних б'єктів;

3. Виявлення зон екологічних криз та лих;

4. Оцінка екологічного ризику територій, екосистем та прогнозування розвитку екологічних ситуацій;

5. Розробка системи швидкодіючих заходів для забезпечення екологічної безпеки;

6. Розробка критеріїв оцінки екологічної безпеки підприємств народногосподарського значення.

Мета курсової роботи: оцінити стан екологічної безпеки території адміністративного району, дослідити небезпечні природні явища та техногенну небезпеку регіону, виявити антропогенні екологічні фактори які призводять до порушення екологічної безпеки.

Для проведення детальної оцінки екологічної небезпеки обов'язково потрібно детально вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами., дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дозволить провести точну оцінку екологічної безпеки певного регіону.

Основні завдання курсової роботи:

· охарактеризувати природні умови району;

· визначити рівень господарського освоєння району та охарактеризувати господарсько-виробничий комплекс;

· охарактеризувати потенційні екологічні небезпеки території, визначити фактори екологічних ризиків;

· оцінити екологічну безпеку промислового об'єкту на локальному та регіональному рівнях;

· спрогнозувати наслідки викиду небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах.

Згідно закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” б'.50 Екологічна безпека - це стан навколишнього природного середовища при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпек для здоров'я людей.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНІХ УМОВ ТЕРИТОРІЇ

1.1 Відомості про Добропільський район та фізико-географічні умови розташування

Добропільський район розташований в Північно-Західній частині Донецької області. Районний центр - м. Добропілля. Район межує: на півночі - з Олександрівським, на північному сході - зі Слов'янським, на сході - з Костянтинівстким, на півдні - з Красноармійським районами Донецької області, на заході - з Межівським районом сусідньої Дніпропетровської області (рис. 1.1).

Площа району 950 кв. км. (95 тис. гектарів). Населення - 19 тис. жителів.

Рельєф району різноманітний. Поверхня його сильно порізана густою сіткою річкових долин, глибоких балок і ярів. Характерні також гриви, горби і куполи. Особливо багата балками і ярами північно-східна частина району. Тут балки врізаються у водорозділ на 3-3,5 км., поповнюючи водами басейни річок Сіверський Донець і Дон. В південно-західній частині балок і ярів значно менше. Тут знаходяться витоки річок басейну р. Дніпро.

Територіально-адміністративний устрій Добропільського району за часи свого існування декілька разів змінювався. Так, в 1962 році Добропільський район, зовсім зник з карти Донеччини: Добропільщину разом з Олександрівщиною об'єднав Красноармійський район. І лише 8 грудня 1966 року Добропільський район було відновлено. До його складу увійшло вісім сільських і одна селищна ради. Адміністративним центром цього утворення стало місто Добропілля.

Зараз Добропільський район - це 10 сільських і 1 селищна ради, які об'єднують 62 населених пункти ( табл 1.1).

Населення району на перевищує 17,1 тисяч, з яких приблизно половина працездатних. Близько 3,4 тисячі дітей, майже 6 тисяч пенсіонерів (дод. 1).



Рисунок 1.1 Добропільський район

Таблиця 1.1

Адміністративно-територіальний розподіл

№ п/п	Міські, селищні, та сільські ради	Загальна площа території (тис. км2)	Кількість населення
Селищні ради
1.	Святогорівська селищна рада	84,43	3112
Сільські ради
1.	Ганнівська сільська рада	57,14	1159
2.	Добропільська сільська рада	48,78	1548
3.	Золотоколодязька сільська рада	122,77	1549
4.	Криворізька сільська рада	132,24	2352
5.	Никанорівська сільська рада	69,25	1050
6.	Нововодянська сільська рада	65,99	965
7.	Октябрьська сільська рада	79,65	1068
8	Новоторецька сільська рада	82,86	1166
9.	Світлівська сільська рада	110,16	2751
10.	Шилівська сільська рада	96,06	1072
Усього:		949,33	17792

1.2 Кліматичні умови

Клімат Добропільського району різко-континентальний. Середня температура січня - -6,5є С, липня +21є С. За агрокліматичним районуванням Донецької області Добропільський район віднесено до другого помірно-засушливого району, для якого характерні жарке літо і помірно холодна зима. Початок літнього періоду спостерігається в першій декаді травня, зимового - в третій декаді листопада.

Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5--6 метрів за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу містять в собі дуже низьку вологість, вони провокують виникнення суховіїв навесні. Але суховії -- це не єдиний недолік місцевого клімату. Бувають сильні зливи, іноді з градом, або зимні відлиги, які переходять в ожеледиці (дод. 1).

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів грунтів. На лісовидних породах утворилися гумусні чорноземи. У заплавах річок і балок лугові чорноземи, луго-болотні, переважно із засоленими грунтами. Для грунтового покрову більшої частини Донецької області характерні чорноземи, в північних районах зустрічаються дернові слабоопідзолені грунти, вздовж узбережжя Азовського моря - слабосолоніі чорноземи і солонці. Всього на карті області виділено 60 видів грунтів.

Земельний фонд Донецької області на 01.01.99 р. становить 2651,7 тис. га. З них близько 80% площ зайнято сільськогосподарськими землями. Вміст гумусу за останні 15 років зменшився на 0,35%. Донецька область має 68% еродованих земель. Промислові підприємства порушили близько ЗО тис.га сільськогосподарських угідь. У кінці ХХ ст. рекультивації підлягають 5 тис.га (дод. 1).

Ндер-- 0-0,05м -- дернина з великою кількістю корінців рослин, сірий до темно-сірого, пухкий, зернистий. Перехід і межа поступові за зменшенням кількості корінців. Піщано-пилуватий легкий суглинок.

Но Ї 0,05-0,35м--темно-сірий до чорного, пухкий, слабо освітлений до низу, але залишається майже чорним. В масі матеріал не кипить з НСІ, грудковато-зернистий, піщано-пилуватий легкий суглинок, багато кротовин і червориїн, переважно з чорним, або палево-темно-сірим заповненням, перехід і межа дуже поступові за легким освітленням матеріалу. нік.

Нрк -- 0,35-0,6м -- cірий до темно-сірого, з легким палевим відтінком, що посилюється до низу, пухкий, грудкувато-зернистий легкий суглинок, зі слідами активної діяльності землериїв Ї багато кротовин діаметром 10-12 см з корінцями окремих трав та дерев.

Рисунок 1.2. Грунтовий прфіль чорнозему звичайного

Рhk -- 0,6-0,75м -- палево-сірий, пухкий неоднорідно забарвлений, значно переритий землериями, крупногрудкувато-зернистий легкий суглинок. Рк -- 0,75-1,0 м, -- світло-палевий пухкий карбонатний лесоподібний пилуватий легкий суглинок, з грудкувато-розсипчатою структурою.

bg+Pк -1,0-1,2 м -- палево-буроватий, пухкий, лесовидний зцементований карбонатами, злегка озалізнений легкий суглинок, з грудкувато-розсипчатою структурою.

Bg -1,35-2,05 м. -- палевий лесоподібний суглинок, пухкий розсипчастий. По всьому горизонту прослідковуються карбонатні плями, трубочки та конкреції СаСО3.

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об'єкті

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стiчних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод, потужність яких в Донецькій області затверджено і зареєстровано більше 1,0 млн. куб. м/добу.

Природний стік річок, який формується у межах областi, регулюється 157 водосховищами загальним об'ємом біля 886 млн. м3 і 1566 ставками загальним об'ємом бiльше 200 млн. м3. Найбільші водосховища - Курахівське, Вуглегірське, Старобешівське, Клебан-Бикське, Карлівське, Палопольське, Старокримське та Краснооскольське.

Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область питним водопостачанням.

По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, усього одна відноситься до великих - Сіверській Донець, вісім до середніх - Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих.

З півдня на північ через Добропільський район протікає р. Казенний Торець зі своєю притокою р. Грузька, а зі сходу на захід -- р. Бик (притока Самари)(рис. 1.3), яка зливається зі своїми притоками: р. Водяною -- в с. Криворіжжі і р. Гришинка -- в с. Юр'ївка. Неподалік с. Новотроїцького бере свій початок р. Самара, а біля с. Нововодяне її притока -- друга р. Водяна. Всі річки невеликі і неглибокі, влітку пересихають і міліють, а з початку грудня і до середини березня покриваються льодом. Є кілька водойм штучного походження.



Рисунок 1.3. Річка Бик у Добропільському районі

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

Добропільський район - сільськогосподарський. Ґрунти, в основному, чорноземи, на берегах річок - лугові. Більша частина ґрунтів розорана і обробляється для вирощування зернових і технічних культур - озимої та ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику та інших. Розвинене також тваринництво, птахівництво, бджільництво, садівництво, на штучних водоймах - розведення риби.

В підземних надрах Добропільщини великі запаси кам'яного вугілля. Видобуток вугілля на території району ведуть 4 шахти - «Добропільська», «Алмазна» (колишня шахта ім. РСЧА), «Білозерська» і «Білицька»(табл. 2.1).

Клас шкідливості підприємств та розміри санітарно-захисних зон наведено в таблиці(табл.2.2). Відомості про промислові підприємства та їх галузева специфіка наведені в таблиці 2.3.

Район багатий на поклади пластичних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кераміки та будівельних матеріалів. Їх видобутком біля с. Октябрського займаються ЗАТ «Глини Донбасу», ТОВ «Донкерампромсировина», ЗАТ «Вогнеупорнеруд», АТЗТ «Веско». Глини Добропільщини експортуються майже в десяток країн для виробництва кераміки.

З 1967 р. проводиться промисловий розлив мінеральної води «Золотий Колодязь», яку знають і цінують не тільки в області, але й далеко за межами України.

Поклади піску знаходяться на території Світлівської, Ганнівської, Криворізької, а каменю - Шилівської, Октябрської та Новоторецької сільських рад (рис.2.1).



Рисунок 2.1. Промисловість Добропільського району на карті Донецької області

Транспортний комплекс міста представлений різними формами власності: ТОВ „Добропільське АТП”, ВП „Добропільська автобаза” ТОВ „ДТЕК Добропіллявугілля”, КП „Добропільський міський транспорт” та власниками приватного автотранспорту.

Таблиця 2.1

Перелік екологічно небезпечних об'єктів

№з/п	Назва екологічно небезпечного об'єкту	Вид економічної діяльності	Відомча належність (форма власності)
1	2	3	4
1.	ВП ш. Добропільська, ДП Добропіллявугілля	Видобувна промисловість	Державне підприємство
2.	ВП ш. Алмазна ДП Добропіллявугілля	Видобувна промисловість	Державне підприємство
3.	ВП ВП ш. Білицька ДП Добропіллявугілля	Видобувна промисловість	Державне підприємство
4.	ВП ш. Новодонецька ДП Добропіллявугілля	Видобувна промисловість	Державне підприємство
5.	ПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Добропільська»	Переробна промисловість	ПАТ
6.	ПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Октябрьська»	Переробна промисловість	ПАТ
7.	ЗАТ «Глини Донбасу»	Видобувна промисловість	Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями
8.	ТОВ «Донкерампромсировина»	Видобувна промисловість	Товариство з обмеженою відповідальністю

Таблиця 2.2

Клас шкідливості підприємства та розміри санітарно-захисних зон

Промислове підприємство	Клас шкідливості підприємства	Розміри СЗЗ
Підприємство по видобуванню кам'яного вугілля та глини	V	50

Таблиця 2.3

Відомості про промислові підприємства та їх галузева специфіка

Комплекс галузі	Назва підприємства	Коротка характеристика	Кат. Небезп.
Видобувна промисловість	ВП ш. Добропільська, ДП Добропіллявугілля	Підприємство по видобуванню вугілля	V
Видобувна промисловість	ВП ш. Алмазна ДП Добропіллявугілля	Підприємство по видобуванню вугілля	V
Видобувна промисловість	ВП ВП ш. Білицька ДП Добропіллявугілля	Підприємство по видобуванню вугілля	V
Видобувна промисловість	ВП ш. Новодонецька ДП Добропіллявугілля	Підприємство по видобуванню вугілля	V
Переробна промисловість	ПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Добропільська»	Підприємство по видобуванню та збагаченню вугілля	V
Переробна промисловість	ПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Октябрьська»	Підприємство по видобуванню та збагаченню вугілля	V
Видобувна промисловість	ЗАТ «Глини Донбасу»	Добування глини та каолiну	V
Видобувна промисловість	ТОВ «Донкерампромсировина»	Добування глини та каолiну	V

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

Потенційна екологічна небезпека-це сукупність ймовірних небезпек для живих природних систем і людини. З поняттям потенційної екологічної небезпеки пов'язане поняття потенційного екологічного ризику, якмй може визначатися як розрахункова величина і характеризувати цю величину в кількісних та якісних показниках.

Потенційний екологічний ризик - це явище небезпеки потенційного порушення стосунків живих організмів з навколишнім середовищем внаслідок дії природних, антропогенних та техногенних чинників. Частота реалізації потенційного екологічного ризику створює реальний екологічний ризик. Виділяють дві складові ризику: природну, антропогенну. До природних чинників можна віднести такі несприятливі процеси і явища як землетруси, повені, зсуви, несприятливі метеорологічні умови. Джерела і райони можливого порушення довкілля техногенними чинниками вузько локалізовані і, як правило, добре вивчені. Екологічний ризик притаманний територіям де зосереджені промислові виробництва.

3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

Ідентифікація факторів ризику - це виявлення найбільш вагомих джерел небезпеки та її ранжування з метою визначення реальної загрози для людини та навколишнього середовища на основі побудови карт ризику; визначення порогів стійкості технічних і екологічних систем; використання імітаційного моделювання.

Згідно Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1281- XIV від 14.12.1999 року Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру, - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Аварія, катастрофа та інше, стає надзвичайною ситуацією якщо вона набуває певних розмірів, передбачених законом, а також отримає підтвердження (класифікацію) Головного Управління МНС України в Донецькій області, та затвердження експертної комісії при МНС України.

На території міста хімічно небезпечних об'єктів немає, але практично 100% території потрапляє в зони хімічного забруднення які можуть виникнути в наслідок аварій на хімічно небезпечних об'єктах розташованих на землях Добропільського та Олександрійського районів. Так наприклад, при руйнуванні аміакопроводу „Горлівка - Панютине” на території Олександрійського району, в зону хімічного забруднення аміаком потрапляє сел. Новодонецьке. При аварії на Добропільській насосній станції що знаходиться в Північно-східному напрямку на відстані 200 м. від житлової забудови м. Білозерське все місто а також с. Бокове потрапляє в зону зараження хлором.

По ст. Красноармійськ Донецької залізниці транспортуються 60 т. цистерни з зрідженим хлором. У випадку аварії і викиду на м. Добропілля, м. Білицьке і сел.. Водянське потравляють у зону зараження.

За поданням Добропільського районного відділу Головного управління МНС України в Донецькій області на засіданні Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Добропільської міської ради було затверджено перелік надзвичайних ситуацій які можуть виникнути на території Добропільської міської ради:

1. Гідродинамічна небезпека

Гідродинамічна небезпека зумовлена наявністю 1321 гідротехнічних споруд загальним обсягом 1810,7 млн. м3. У тому числі:

ь 31 водоймища обсягом 1134,6 млн. м3 (ДП "Укрпромводчермет", компанія "Донбасенерго", управління водного господарства та меліорації, Донецьке регіональне управління експлуатації водогосподарчих об`єктів);

ь 1004 ставків обсягом 400,6 млн. м3;

ь 136 ставків шахтних вод обсягом 32,1 млн. м3;

ь 150 шламонакопичувачів, хвостосховищ, мулонакопичувачів обсягом млн. м3 (підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики).

Оцінка сумарних можливих зон підтоплення характеризується площею 400,4 км2, кількість населених пунктів, що підтоплюються, - 115 із населенням 181,4 тис. чоловік.

2. Екологічна небезпека

Екологічна небезпека зумовлена:

ь надзвичайними ситуаціями, пов'язаними з гідродинамічними аваріями на шламонакопичувачах, хвостосховищах, мулонакопичувачах;

ь наявністю на території області 359 складів пестицидів із загальною наявністю 18 тис. тонн добрив, з яких 243 тони - високотоксичних, що заборонені до застосування;

ь наявністю 2,7 млрд. тон токсичних промислових відходів із щорічним приростом 160 млн. тон.

Географічні і кліматичні умови області обумовлюють виникнення на її території надзвичайних ситуацій природного характеру:

геологічні:

ь зсуви, карстові провали;

ь осідання (провали) земної поверхні.

У межах області зареєстровано 6 ділянок 2-ї категорії (інтенсивного розвитку зсувів) і 12 ділянок 3-ї категорії (зсувні стаціонари).

До метеорологічних надзвичайних ситуацій, що виникають на території області, відносяться:

ь сильні вітри (шквали), що супроводжуються сильним дощем із крупним градом та сильними пиловими бурями;

ь сильні дощі (більш 100 мм) - спостерігаються з періодичністю 1 раз на 3 роки, носять локальний характер і викликаються виходом на територію області південних циклонів;

Донецька область відноситься до районів, небезпечних у зимовий період - по сильній ожеледиці, сильному снігопаду і сніговим заметам, що набувають характер стихійного лиха внаслідок масового порушення функціонування енергосистем, комунального господарства, об'єктів водопостачання, транспорту промислових об'єктів, суттєвого порушення життєдіяльності населення.

Протягом останіх п'яти років в Добропільському районі зареєстровано 4 НС природного характеру (табл. 3.1). Збільшення кількості надзвичайних ситуацій відбулося переважно за рахунок медико-біологічних та метеорологічних НС. Кількість гідрологічних НС у 2011 році порівняно з 2010 роком у кількісному відношенні не змінилася, проте були сприятливі зміни в масштабах територіального поширення, і за впливом на безпеку життєдіяльності людей та об'єктів господарювання. (рис. 3.2).

Рисунок 3.1. Динаміка кількості НС, загиблих та постраждалих в НС

Таблиця 3.1

Кількість та групи надзвичайних ситуацій природного характеру

№	Групи НС	2009	2010	2011	2012	2013
1	Геологічні небезпечні явища (землетруси,зсуви, провали)	1	-	-	-	-
2	Метеорологічні небезпечні явища	-	1	-	-	1
3	Гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки)	1	-	-	-	-
4	Лісові та торф'яні пожежі	-	-	-	-	-
	Всього	2	1	-	-	1

Рисунок 3.2.Розподіл кількості НС природного характеру, які виникли у 2013 році за регіонами України

3.2 Індикація факторів екологічного ризику техногенного характеру

У складі техносфери області значну частину займають потенційно небезпечні об'єкти, аварії на яких супроводжуються тяжкими соціально-економічними й екологічними наслідками.

За технічними та технологічними особливостях в області виділяється наступний комплекс потенційно небезпечних виробництв, що є джерелами надзвичайних ситуацій техногенного характеру:

ь промислові підприємства - вугільної промисловості, чорної металургії, кольорової металургії, хімічної промисловості, машинобудування;

ь системи життєзабезпечення населення і забезпечення функціонування господарського комплексу - енергетики, водопостачання, газопостачання, теплопостачання, транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного, морського, трубопровідного).

Виникнення на цих структурних підрозділах економіки області надзвичайних ситуацій може призвести до створення ряду небезпек для життєдіяльності населення.

Такими небезпеками є: хімічна небезпека, радіаційна небезпека, пожежо-вибухонебезпека, гідродинамічна небезпека, екологічна небезпека.

Хімічна небезпека

Хімічна небезпека визначається наявністю в області 171 хімічно небезпечних об'єктів, у тому числі 7 - першого ступеню, 6 - другого ступеню, 104 - третього ступеню, 54 - четвертого ступеню хімічної небезпеки.

В області зосереджено 43,3 тис. тонн СДОР, у тому числі 27,8 тис.тон аміаку, 1130 тонн хлору.

Найбільші запаси СДОР зосереджені на підприємствах обласних організацій: Укрпромводчермет - 830 т., Донецькоблводоканал - 150 т., а також на підприємствах металургійного комплексу - 6,5 тис. т., хімічного комплексу - 26,2 тис. т., м'ясо-молочної промисловості - 0,6 тис. т.

Оцінка ступеня хімічної небезпеки показала, що 40 адміністративно-територіальних одиниць області є хімічно небезпечними (24 міста, 16 сільських районів).

Можлива зона хімічного зараження складає 8,3 тис. км2 (31% території області), сумарна чисельність населення - 3,5 млн. чоловік (70% населення області), у тому числі по аміакопроводу ці параметри складають 5,2 тис. км2 і 941,0 тис. чоловік.

Пожежо-вибухонебезпека

Пожежо-вибухонебезпека визначається наявністю:

ь 54 промислових підприємств із пожежо-вибухонебезпечними технологіями і наявністю 467 тис. твердих і рідких пожежо-вибухонебезпечних речовин. В основному це підприємства металургійного, паливного, енергетичного комплексу області;

ь 25 складів вибухових речовин із наявністю 4166,9 тон продукції;

ь 62 вугільних шахт із підвищеною пожежо-вибухонебезпечністю гірських виробіток; проходженням по території області продуктопроводів Луганськ - Анадоль - Мелітополь, Лисичанськ - Кременчук для транспортування нафтопродуктів, 12 магістральних газопроводів із 73 відводами до міст, населених пунктів та промислових об'єктів;

ь 13765 житлових багатоповерхових будинків, у тому числі 2449 підвищеної поверховості, 9891 - обладнані постачанням природним і зрідженим газом.

Оцінка можливих зон ураження при виникненні надзвичайних ситуацій на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах показує, що можливі зони поразки можуть досягати площі до 60 км2 із населенням до 71 тис. чоловік.

Поширення спалахів інфекційних захворювань людей рівномірно розподіляється по всій території області. Частіше відзначаються інфекційні захворювання серед міського населення.

Таким чином, на території області є висока можливість виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру загальнодержавного і регіонального рівня.

Виникнення надзвичайних ситуацій порушує життєдіяльність області і створює великі зони повторного ураження, потребує залучення значних сил і засобів для ліквідації їх наслідків і проведення широкомасштабних заходів щодо захисту населення на більшій частині території області.

Загроза виникнення надзвичайних ситуацій створює необхідність постійної готовності до дій органів управління і сил цивільної оборони до виконання функцій із захисту населення і територій, а також виконання завдань з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Періодом з 2009 по 2013 роки в Добропільському районі зареєстровано 11 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які на третину зменшились порівняно із попередніми роками (рис. 3.3).

Рисунок 3.3.Розподіл кількості НС техногенного характеру, що виникли у 2013 році за регіонами України

За видами НС техногенного характеру в Добропільському районі розподілилися на:

1. НС, пов'язаних із пожежами та вибухами - 4;

2. НС на транспорті - 4;

3. НС унаслідок аварій на системах життєзабезпечення - 2;

4. НС унаслідок раптового руйнування будівель та споруд - 1;

5. НС, пов'язані із аваріями на електроенергетичних системах - 1(табл.3.2);

В внаслідок цих HC загинуло 6 осіб та постраждало - 24 (з них 3 дитини).

Найбільшу кількість загиблих у НС техногенного характеру зареєстровано внаслідок пожеж та вибухів та аварій на транспорті.

Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано унаслідок НС на транспорті. В середньому в кожній НС, пов'язаній із пожежами гинуло троє осіб та одна особа травмувалася, а в кожній НС унаслідок аварій на автомобільному транспорті - гинуло п'ять та травмувалось троє осіб.

Матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру протягом п'яти останіх років становили близько 9 млн. гривень.

Головними причинами виникнення НС техногенного характеру, які виникли у 2009-2013 роках, були:

-порушення правил дорожнього руху;

-недотримання правил пожежної безпеки;

-порушення вимог технологічних процесів;

-застарілість та фізична зношеність обладнання, комунікацій тощо.

Таблиця 3.2

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

№	Група НС	2009	2010	2011	2012	2013
1	Транспортні аварії	2	-	-	1	1
2	Пожежі, вибухи	-	2	1	1	-
3	Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)	-	-	-	-	-
4	Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР)	-	-	-	-	-
5	Раптове зруйнування споруд	-	-	-	-	1
6	Аварії на електроенергетичних системах	-	-	-	-	-
7	Аварії на комунальних системах життєзабезпечення	-	1	-	1	-
8	Аварії на очисних спорудах	-	-	-	-	-
9	Гідродинамічні аварії	-	-	-	-	-
10	Всього	2	3	1	3	2

За результатами аналізу виникнення надзвичайних ситуацій різних типів визначаємо питому вагу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру різних груп та видів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Питома вага НС, %

Вид НС	Кількість	Питома вага у %
Техногенного характеру	11	73,33
Природнього характеру	4	26,67
Всього	15	100

Зберігаються високими ризики виникнення НС природного (особливо гідрометеорологічних, геологічних та медико-біологічних НС) та техногенного (особливо пожеж ,вибухів), аварій на транспорті та в системах життєзабезпечення) характеру, що потребує зосередження діяльності єдиної державної системи цивільного захисту на заходах із запобігання виникненню НС (Рис. 3.4).

Отже, протягом 2013 року в Донецькій області збереглась тенденція до зменшення загальної кількості надзвичайних ситуацій.

Збільшення кількості постраждалих в НС сталося через інфекційні захворювання та отруєння неякісними продуктами харчування.

Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій на території Добропільського району Донецької області ми встановили, що питома вага надзвичайних ситуацій природного характеру є меншою (26,67%), ніж надзвичайних ситуацій техногенного характеру (73,33%).

РОЗДІЛ VІ. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов'язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення - споживання атмосферного кисню запропонована в роботах В. Владімірова (1982, 1990). Згідно цієї методи, для розрахунку балансу відновлення - споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

1. Загальний об'єм відновлення кисню на території, виходячи з характеристик природних і штучних біогеоценозів (екосистема).

2. Загальний об'єм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами.

3. Об'єм оптимального споживання кисню.

Об'єм відновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з об'єму щорічного відтворення і-тимм рослинним угрупуванням.

Загальний об'єм відтвореного кисню визначається, як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

ПВ = ? Sбгц і*Y, т/рік, (4.1)

де ПВ- регіональне відтворення кисню;

Sбгц і- площа і-го біогеоценозу, км2;

Y - щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км2.

Таблиця 4.1

Виробництво кисню рослинним угрупуванням

Вид біогеоценозу	Щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, (т/км2)
Змішаний ліс	1000-1500
Рілля	500-600
Пасовища	400-5000
Водна поверхня	100
Місто	80-100

Загальний об'єм відтвореного кисню коригується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості.

Відомо, що 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб. Цей коректуючий коефіцієнт дорівнює 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.

Фактичне споживання кисню розраховують виходячи з об'ємів викидів забруднюючих речовин, які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, при чому визначають об'єми тих забруднювачів, які зв'язують атмосферний кисень. Основними з них є оксид вуглецю, оксид азоту та сірчистий ангідрид.

Перехід від об'ємів забруднювачів до об'ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярних мас забруднювачів речовин. Так, для оксидів вуглецю (СО) такий перехідний коефіцієнт рівний 0,571, для оксиду азоту (NО2) - 0,696, а для сірчистого ангідриду (SO2) - 0,5.

Об'єм спожитого кисню можна розрахувати за допомогою формули:

ПС = 0,571*V(СО) + 0,696 V(NО2) + 0,5 V(SO2), т/рік (4.2)

де: V(СО), V(NО2), V(SO2) - сумарні об'єми викидів оксидів вуглецю, оксиду азоту та сірчаного ангідриду від пересувних та стаціонарних джерел забруднення, т/рік.

Баланс відтворення кисню П (т/рік) визначають за формулою:

П = 0,04*ПВ - ПС, т/рік, (4.3)

де 0,04 - коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону або області;

ПВ - об'єм відтвореного кисню, т/рік;

ПС - об'єм спожитого кисню, т/рік.

Якщо П?0 - екологічна рівновага не збережена, якщо П>0 - екологічна безпека збережена.

Таблиця 4.2

Вихідні дані

Площа біогеоценозів, км2
Змішаний ліс	4
Рілля	67
Пасовища	0,034
Водна поверхня	0,004
Місто	34
Об'єми викидів стаціонарними джерелами, тис. т
Оксид вуглецю	0,005
Оксид азоту	4,9
Сірчистий ангідрид	87
Об'єми викидів пересувними джерелами, тис. т
Оксид вуглецю	36,7
Оксид азоту	56
Сірчистий ангідрид	34

Розрахунок:

Загальний об'єм відтвореного кисню:

Пв=(4*100)+(67*500)+(0,034*400)=36634 т/рік;

Об'єм спожитого кисню для стаціонарних джерел:

Псс=(0,571*5)+(4900*0,696)+(0,5*87000)=46913,3 т/рік;

Об'єм спожитого кисню для пересувних джерел:

Псс=(0,571*36700)+(0,696*56000)+(0,5*34000)=76931,7 т/рік;

Загальний об'єм спожитого кисню:

Пс=46913,3+76931,7=123845 т/рік.

Баланс відтворення кисню:

П=0,04*36634-123843=-122379,6

Отже, баланс відтвореного кисню Пс=-122379,6 т/рік, тбто П?0 - це означає що екологічна рівновага не збережена,негативний екологічний баланс, територія небезпечна.

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

Оцінку екологічної безпеки промислового об'єкта здійснюють за основними напрямками:

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкта в умовах нормальної експлуатації

Для характеристики цього напряму використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки Кн , що характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації при дотриманні всіх екологічних нормативів. Даний коефіцієнт вимірюється в балах і залежить від класу небезпечності підприємства. Для підприємств 1-го класу небезпеки він рівний 400, 2-го - 100, 3-го - 36, 4-го - 4, 5-го - 1.

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

Для характеристики цього напрямку використовують:

Показник перевищення нормативної зони забруднення S. Цей коефіцієнт характеризує ступінь перевищення нормативів забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери.

S=р(Rсзз+V*Sпідп/р)2+Sзабр/р(Rсзз+V*Sпідп/р)2 (5.1)

де: Rсзз - радіус санітарно-захисної зони, м;

V - об'єм викиду забрудненої речовини в атмосферу, м3/с;

Sпідп - площа підприємства, м2;

Sзабр - площа зони забруднення підприємства, м2.

Sсзз=р*R2 (5.2);

S=(15…25%)Sсзз (5.3);

S=(5…10%)Sсзз+Sсзз (5.4).

Показник перевищення нормативу об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Vа - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів.

Va=Mсум / Mгдв (5.5);

Mсум=?(Mі / Cгдв і)bі (5.6);

Mгдв=?(Mгдв і / Cгдв і)bі (5.7).

де, Mі - кількість і-тої шкідливої речовини фактично викинутої в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства, т/рік;

Mгдв і - гранично-допустимий викид і-тої шкідливої речовини, т/рік;

bі - коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини. Для речовини 1-го класу небезпечності рівний 1,7, 2-го - 1,2, 3-го - 1,0, 4-го - 0,9.

Показник перевищення нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми.

Vв - безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику, з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче і т.п.).

Показник перевищення нормативного об'єму відходів.

Vвід - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реального об'єму вивезення і складування відходів над нормативними.

5.2.5 Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів.

Vфв - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук) над нормативними величинами.

5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.

Коефіцієнт озеленення зони дії.

Коз - характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі, коли зона забруднення переважає зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення.

Коз=Sд/Tоз+Sд (5.8)

Tоз=(1…10%)Sсзз (5.9)

Sд=р(Rсзз+V*Sпід/р)2 (5.10)

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії.

Клюд - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства:

Kлюд=Нр+Рн/Нр (5.11)

де: Нр - нормативна щільність населення, приймається одна людина на 1 га;

Рн - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Рн=0,8-1,2).

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу.

Безрозмірний коефіцієнт який характеризує природну, суспільну, культурну, історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства. Визначається експериментальним методом. Ктер=1-5.

5.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємств

Відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.

Rінт=Kоз*Kлюд*Kтер*S*Vа*Vв*Vвід*Vфв*Kн (5.12);

Rінт?Kн - підприємство екологічно безпечне;

Rінт>Kн - підприємство екологічно небезпечне.

Розрахунок:

Ми досліджуємо підприємство ДРЕС, яке відноситься до 1 класу небезпеки.

Зназодимо показник перевищення нормативної зони забруднення S:

Вихідні дані:

Sсзз=1000 мІ, так як клас небезпеки підприємства І;

Sпідр= 400мІ;

Sзабр=600 мІ:

Rсзз=17,8;

V=0,003.

S=(3,14(17,8+0,003*(400/3,14))2+600)/(3,14(17,8+0,003*(400/3,14)))2= 1,57

Розраховуємо показник перевищення нормативу об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу:

Mсум=?(2,4/0,01)1,2 + (4,7/0,15)1,0 + (45/0,2)0,9 = 718,2+31,3+130,9 = 880 т/рік

Mгдв=?(3,4/0,01)1,2 + (6,9/0,15)1,0 + (29/0,2)0,9 = 1190+6+88,2 = 1184,2 т/рік

Va=Mсум / Mгдв = 880 / 1184,4 = 0,74.

В даному випадку Mсум не перевищує, Mгдв в межах норми.

Розраховуємо коефіцієнт озеленення зони дії:

Sд=3,14*(17,8+0,003*400/3,14)2 = 1038;

Tоз= 1000/10 = 100;

Коз=1038/100+10,38 = 0,91.

Розраховуємо коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії:

Kлюд= 1 + 1/1 = 2.

Зназодимо інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства:

Rінт=0,91*2*2*1,57*0,74*1*1*1*400 = 1691,58.

Отже, так як Rінт = 1691,58, тобто є більшим ,ніж коефіцієнт норм екологічної небезпеки Kн = 400, тому підприємство ДРЕС вважається екологічно небезпечним.

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшений ризику, він складається з трьох взаємопов'язаних елементів: оцінка ризику; управління ризиком; інформування про ризик.

Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми, розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної реалізації цих рішень.

При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику ризику.

Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико- хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані: моніторингових досліджень; моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумулящї та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та вдсельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд:

LADD = [(Ca*Tout*Vout)+(Ch*Tin*Vin)]*EF*ED/(BW*AT*365) (6.1)

де: LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Са - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м3;

Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м3;

Tout - час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;

Tin - час, що проводиться у приміщенні, год/доба;

Vout - швидкість дихання поза приміщенням, м/год;

Vin - швидкість дихання у приміщенні, м /гад;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років;

365 - число днів у році.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз,дно викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідлігаого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнта (НQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено у додатку.

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (СРF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба).

Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR).

За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м3.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

HQ = AD/RfD або HQ = AC/RfC (6.2)

Де: HQ - коефіцієнт небезпеки;

АD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м3;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC - референтна концентрація, мг/м3.

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоров'я.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має буш аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Критерії неканцерогенного ризику

Характеристика ризику	Коефіцієнт небезпеки (НQ)
Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий	<1
Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна	1
Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ	>1

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику СR здійснюють за формулою:

СR = LADD*SF (6.3)

де: LADD - середня добова доза протягом життя, мг/(кг*доба);

SF - фактор нахилу, (мг/(кг*доба))

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

PCR= СR*POP (6.4)

де: СR - індивідуальний канцерогенний ризик;

POP - чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000рр.) (табл. 6.2).

Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей, що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів, процесів або моделей. Можливі невизначеності поділяються на три категорії:

- невизначеності, зумовлені відсутністю або неповною інформацією, яка необхідна для коректного визначення ризику (наприклад, неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища, якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо);

- невизначеності, пов'язані із деякими параметрами, які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику (наприклад, установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення);

- невизначеності, зумовлені пробілами в науковій теорії, яка необхідна для передбачення на основі причинних зв'язків, (неповнота інформації щодо параметрів, ярі застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції, довкілля, фізико-хімічні властивості сполуки тощо).