Екологічний стан городньої продукції, вирощеної на території Червонозаводського району м. Харкова

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Екологічні проблеми районів з високо розвинутою промисловою інфраструктурою сильного впливу на навколишнє природнє середовище (атмосферу, ґрунти, наземні та підземні водні джерела). Це впливає на розвиток та взаємодію екологічних систем, включаючи здоров'я і соціально-демографічні фактори існування людей в великих містах.

Для зниження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище необхідно виявляти чинники цього впливу, їх негативний внесок в розвиток та взаємодію екосистем, що дозволить розробити ефективні конкретні екологічні програми, спрямовані на зниження цього впливу.

Особливе місце займає проблема екологічного стану рослинної продукції, що вирощується населенням на власних ділянках в умовах великого міста.

Актуальність досліджень.

Для всіх міст України характерне інтенсивне забруднення навколишнього природного середовища. Серед них м. Харків відноситься до таких міст, де зосереджені об'єкти промисловості, залізниці, автомагістралі та житлові райони. Типовим прикладом є Червонозаводський район м. Харкова. В зв'язку з цим актуальним є вивчення ступеня забруднення території району та формування екологічної якoсті рослинної продукції в межах цього району. Тому вивчення впливу природних та соціально-економічних факторів на формування якості рослинної продукції Червонозаводського району є актуальним.

Мета роботи: дослідити вплив природних та соціально-економічних факторів на якість рослинної продукції, яка вирощувалась на території Червонозаводського району м. Харкова.

Об'єкт дослідження: рухомі форми та валовий вміст важких металів в ґрунті, пилу, опадах, рослинній продукції, що вирощена на території Червонозаводського району м. Харкова.

Предмет дослідження: ґрунтовий покрив, рослинна продукція (морква), роса, пил, опади Червонозаводського району.

Методами досліджень є огляд наукової літератури, атомно-абсорбційний, польовий, лабораторний, графічний та статистичний методи, власні дослідження автора.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

Визначити вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території району: атмосфери, літосфери, водних об`єктів, ґрунтів, рослинного і тваринного світу;

Дослідити екологічну ситуацію та охорону природно-територіальних і природно-антропогенних комплексів як інтегральних показників екологічного стану території дослідження.

Дослідити екологічний стан городньої продукції, вирощеної на території Червоно заводського району м. Харкова.

Робота виконана на основі вивчення фондових матеріалів Державного управління екологічної безпеки по Харківській області, екологічного відділу Червонозаводського району, даних Головного управління статистики по Харківській області, літературних джерел, особистих спостережень та лабороторних дослідів.

1. ВПЛИВ РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ

СТАН ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ ТЕРИТОРІЇ

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ХАРКОВА

1.1 Характеристика джерел забруднення

Головними джерелами забруднення навколишнього середовища на території Червонозаводського району є автотранспорт та промислові підприємства.

На території Червонозаводського району розташовано понад 500 виробничих підприємств [1]. Велика сконцентрованість промислових підприємств на території району призводить до значного погіршення стану атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих та підземних вод.

Необхідно підкреслити, що викиди в атмосферу на території Червонозаводського району становлять біля 70 % від загальних викидів м. Харкова і найбільша щільність викидів - 66% також на території Червоно заводського району. Особливість забруднення території міста визначається тим, що основними джерелами забруднення є підприємства машинобудування. До складу викидів входять високотоксичні з'єднання рідких металів (Be, Se, Mg, Cd, Cn, Co і ін.). Майже на кожному великому машинобудівному заводі знаходяться ливарні цехи, у тому числі і кольорових металів.

Основними забруднювачами атмосферного повітря та ґрунтів на території району є завод “Червоний Жовтень”, Машинний завод “Світло шахтаря”, Канатний завод, Дослідний коксохімічний завод, Харківський цегляний завод № 15 та інші підприємства [2]. Діяльність промислових підприємств, котелен та стаціонарних забруднювачів взагалі призводить до значного забруднення атмосфери такими речовинами як оксид та двооксид вуглецю, оксиди азоту, пил, сажа, формальдегід, сполуки сірки, сполуки заліза.

Рисунок 1.1 - Стаціонарні джерела забруднення на території Червонозаводського району м. Харкова [за автором]

Умовні позначення: Комсомольське озер 4- р. Уди р. Харків 5- відстійники р. Лопань

Масштаб 1: 25000

Представником фармацевтичної промисловості є ВАТ хіміко-фармацевтичний завод “Червона зірка”, де виготовлення лікарських препаратів (аерозолів, пігулок, мазі тощо) є основною виробничою продукцією. Основними шкідливими речовинами, що надходять до атмосферного повітря є двооксид азоту, пил лікарських препаратів та окис вуглецю [2].

На території Червонозаводського району розвинена промисловість будівельних матеріалів і представлена такими підприємствами: ЗЗБК та будівельних деталей ПЗД, ВАТ “Харківський завод ізоляційних та азбестоцементних матеріалів”, ЗАТ “Завод залізобетонних конструкцій”, Завод гіпсу та сухої штукатурки. На території району існує навіть сировинна база для будівельних матеріалів - це Безлюдівське та Основянське родовища піску будівельного, придатного для всіх видів будівельних робіт, а також для виготовлення залізобетонних виробів, будівельного гіпсу тощо. Через застаріле пиловловлююче обладнання на заводах будівельних матеріалів в повітря надходить значна маса забруднюючих речовин, на першому місці серед яких є пил, тому треба визначити значний негативний вплив, що здійснює промисловість будівельних матеріалів на навколишнє середовище.

На стан атмосферного повітря Червонозаводського району також має значний негативний вплив харчова промисловість. Найкрупнішим представником харчової промисловості Червонозаводського району (і міста Харкова взагалі) є ТОВ “Харківський м'ясокомбінат”. Внесок підприємства в фонове забруднення розраховано для пилу деревини (0,014%), діоксиду азоту -0,083%, оксиду вуглецю - 0,08%. Згідно розрахунків розсіву оксиду вуглецю та сірчаного ангідриду з врахуванням фону на межі житлової забудови концентрація дорівнює 0,6 ГДК. Згідно гігієнічної класифікації підприємство відноситься до 2 класу з розміром СЗЗ 500 м [2].

Крім того, харчова промисловість представлена наступними підприємствами: Хлібозавод №1, Харжелдортранс, Харківський птахокомбінат, “Харківська овочева фабрика” та ін. [1].

Забруднення атмосферного повітря на території Червонозаводського району є одним з найпотужніших серед інших районів міста. На території дослідження спостерігається максимальна доля проб з перевищенням ГДК по вмісту забруднюючих речовин.

Стан атмосферного повітря на території Червонозаводського району можна оцінити як негативний. Вміст таких забруднюючих речовин як SO2, формальдегід, сажа та пил перевищують ГДК в декілька разів, особливо підвищення концентрацій забруднюючих речовин спостерігається у вересні та жовтні (табл. 1.1).

Основною проблемою промислових підприємств є те, що більшість виробничих підприємств на території Червонозаводського району були засновані ще у дореволюційний період, коли вимоги до встановлення санітарно-захисних зон були відсутні. Внаслідок цього більшість підприємств не мають санітарно-захисної зони і знаходяться безпосередньо біля житлових мікрорайонів. Це негативно впливає на умови життя населення та відображується на стані його здоров'я.

Крім того стаціонарні джерела забруднення завдають значний вплив на якість ґрунтів, вони є основними джерелами надходження до ґрунтів важких металів, марганцю, сірки, фтору та інших забруднювачів.

За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста за 2008 рік становив - 5,03.

Підвищений рівень забруднення атмосфери спостерігається за окремими інгредієнтами, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології.

Таблиця 1.1 - Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Червонозаводського району м. Харкова за 2008 р. [2]

Місяць	пил	SO2	СО	NO2	формальдегід	сажа
січень	0,06	0,006	2	0,05	0,003	0,03
лютий	0,12	0,007	2	0,04	0,003	0,04
березень	0,18	0,008	2	0,05	0,003	0,05
квітень	0,2	0,007	2	0,05	0,003	0,04
травень	0,2	0,008	2	0,06	0,005	0,03
червень	0,12	0,009	2	0,04	0,004	0,03
липень	0,14	0,008	2	0,05	0,005	0,03
серпень	0,21	0,01	2	0,04	0,004	0,3
вересень	0,18	0,008	3	0,02	0,002	0,01
жовтень	0,16	0,008	2	0,04	0,005	0,08
листопад	0,13	0,008	2	0,04	0,003	0,13
грудень	0,14	0,007	2	0,04	0,002	0,1
За рік, середньодобове	0,15	0,008	2,08	0,04	0,05	0,05
ГДК середньодобове	0,15	0,05	3	0,04	0,001	0,05

Проаналізувавши дану таблицю, можна сказати що пилу в атмосферному повітрі найбільше навесні та влітку. Середньодобові концентрації не перевищують ГДК. Вміст оксиду азоту на протязі всього року приблизно однаковий, найменша концентрація в грудні.

Рисунок 1.2 - Концентрації забруднюючих речовин у повітрі м.Харкова [2]

Виявлені концентрації формальдегіду перевищують ГДК середньодобове на протязі всього року. Вміст оксиду вуглецю за даний відрізок часу на рівні ГДК.

З аналізу стану атмосферного повітря міста відмічаємо збільшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,14 мг/м3 (в 2007 році 0,12 мг/м3), вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 2,5 мг/м3 (в 2007 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,02 мг/м3 (в 2007 році 0,01 мг/м3), вмісту заліза середньорічна концентрація 1,16 мг/м3 (в 2007 році 0,86 мг/м3) (рис.1.5). Відзначається незначне зменшення вмісту бензапирену, свинцю, цинку, міді.

На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, марганцю, нікелю, кадмію та хрому.

В звітному році значно збільшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 2,7% до 4,6%, оксиду вуглецю з 1,8% до 9%, діоксиду азоту з 2,1% до 3,7%, сажі з 0,1% до 1,3%.

Рисунок 1.3 - Концентрації забруднюючих речовин у повітрі м. Харкова [2]

Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 6 разів, оксиду вуглецю в 4,2, діоксиду азоту в 4,1 рази, фенолу в 3,3 рази, формальдегіду в 1,6, сажі в 2,8, бенз/а/пирену в 1,8 разів (по середньомісячних концентраціях).

Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2008 році дорівнював 5,03 (в 2007 році - 4,71).

Спостереження за вмістом пилу в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7063 проби повітря, з них 4,6% мають концентрації перевищуючі гранично допустимий норматив (в 2007 р. - 2,7%).

Стан забруднення атмосфери міста пилом декілька погіршився. Середньорічна концентрація пилу в цілому по місту становить 0,14 мг/м3 (в 2006 р. - 0,12 мг/м3, гранично допустима концентрація (ГДК) середньодобова дорівнює 0,15 мг/м3).

Індекс забруднення атмосферного повітря пилом 0,90, тобто середньорічна концентрація пилу в цілому по місту не перевищує середньодобову гранично допустиму норму.

Спостереження за вмістом діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження.

За звітний період відібрано і проаналізовано 9550 проб повітря, з них 3,7% мають концентрації перевищуючі максимально разову гранично допустиму норму (в 2007 році - 2,1 %).

Індекс забруднення атмосфери діоксидом азоту в цілому по місту становить 0,77 (в 2007 р. - 0,68). Середньорічна концентрація діоксиду азоту на рівні минулого року 0,03 мг/м3 при гранично допустимій нормі 0,04 мг/м3. Максимальна концентрація в 4,1 рази (в 2007 р. - в 3,4) перевищувала норматив.

Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту по районах міста, відмічаємо, що майже в усіх районах середньорічні концентрації на рівні минулого року.

Спостереження за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері міста проводяться на всіх 10 пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 5682 проби повітря. Значно збільшилась кількість проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму норму з 1,8% в 2007 р. до 9% в звітному.

Середньорічна концентрація оксиду вуглецю в цілому по у збільшилась і становить 2,5 мг/м3 (1,7 мг/м3 в 2007 р.). Індекс забруднення атмосфери міста оксидом вуглецю 0,86 (в 2007 р. - 0,61).

Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста по районах, відмічаємо збільшення вмісту оксиду вуглецю в усіх районах.

Спостереження за вмістом фенолу в атмосферному повітрі міста проводяться на 3 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 3185 проб повітря, з них 1% мають концентрації перевищуючі гранично допустиму норму, в 2007 р. - 1,4%.

Середньорічна концентрація фенолу в цілому по місту дорівнює 0,002 мг/м3, що на рівні минулого року (ГДК 0,003 мг/м3).

Індекс забруднення атмосфери міста фенолом 0,46. Максимальна концентрація перевищує норматив в 3,3 рази.

Спостереження за вмістом формальдегіду в атмосферному повітрі міста проводяться на 7 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7450 проб повітря, з них 0,2% проб мають концентрації перевищуючі гранично допустиму норму.

Середньорічна концентрація формальдегіду в цілому по місту не змінилась в порівнянні з минулим роком і на рівні середньодобової гранично допустимої норми (ГДК 0,003 мг/м3).

Індекс забруднення атмосфери формальдегідом в цілому по місту незначно збільшився з 1,03 в минулому році до 1,07 в звітному.

В цілому по місту зменшились концентрації: міді - 0,02 мкг/м3 (0,10 мкг/м3 в 2007 р.), свинцю - 0,02 мкг/м3 (0,03 мкг/м3 в 2007 р.), цинку -0,08 мкг/м3 (0,10 мкг/м3 в 2007 р.) [1].

Збільшились концентрації заліза - 1,16 мкг/м3 (0,86 мкг/м3 в 2007 р.), на рівні минулого року середньорічний вміст нікелю, марганцю, кадмію, хрому [1]. Вміст всіх перелічених металів в межах відповідних гранично допустимих концентрацій по середньомісячних значеннях.

Основним джерелом забруднення поверхневих водойм Червонозаводського райну є неочищений поверхневий стік і скид неочищених стічних вод. Скид недостатньо очищених та неочищених стічних вод призводить не тільки до замулення рік, але і до їх забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та інших, які в декілька разів перевищують ГДК.

Найбільший вплив на поверхневі водойми Червонозаводського району справляють в основному скиди Харківських міських очисних споруд - КБО “Диканівський”. Для розбавлення їх сумарних скидів необхідно за рік більше 17 км3 чистої води. Промисловість та побутові відходи населення Червонозаводського району м. Харкова є основними забруднювачами поверхневих вод. Хоча цей комплекс біологічного очищення працює згідно технологічного навантаження, скиди відбуваються без перевищення нормативів гранично-допустимих обсягів [2]. Після білогічної очистки в стічних водах залишаються важкі метали, що потрапляють у водойми. У зв'язку з цим, на підприємствах необхідно покращити фізико-хімічне очищення.

Основними причинами скиду недостатньо-очищених стічних вод підприємств є значна технічна зношеність обладнання очисних споруд, порушення технології очистки стічних вод (у зв'язку з перевантаженням або значним недовантаженням потужностей), несвоєчасне виконання поточного та капітального ремонтів, що пов'язане з відсутністю фінансування на проведення цих робіт і нове будівництво.

Спостереження за якістю поверхневих вод в області проводилися Обласним центром з гідрометеорології і відділом аналітичного контролю та моніторингу держуправління [2].

Найбільше навантаження мають р.р.Лопань та Уди, які є приймачами стічних вод м. Харкова. Загальний обсяг стічних вод, скинутих в ці водні об'єкти у 2008р., становить 231,5 млн.м3.

Скид нормативно-очищених стічних вод в басейні Сіверського Донця на території Червонозаводського району збільшився за рахунок КБО "Безлюдівський” - скид в р.Уди збільшився на 1,6 млн.м3 , що обумовлено збільшенням обсягів водовідведення великих водокористувачів та за рахунок збільшення абонентів;

У 2007 році від КБО “Диканівський” скид в р.Лопань зменшився на 6,2 млн.м3, що обумовлено зниженням водовідведення населенням (за рахунок раціонального використання води).

Найбільший внесок (табл.1.2) в забруднення водних об'єктів на території Червонозаводського району дає ВАТ ХМЗ «Завод Світло шахтаря».

Таблиця 1.2 - Перелік підприємств, які скидали зворотні води в поверхневі водойми Харківської області в 2008 році [2]

Назва підприємства	Приймач	тис.м3
“НЕДОСТАТНЬО-ОЧИЩЕНІ”
ВАТ ХМЗ «Завод Світло шахтаря», м. Харків	р. Лопань	47,3
”НОРМАТИВНО-ОЧИЩЕНІ”
ДПЗ ім. Шевченка, м. Харків	р. Лопань	41,0
Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря»	р. Лопань	17,6

Червонозаводський район має розвинуту систему внутрішньоміського транспорту, який є органічною часткою транспортної мережі м. Харкова. Основним забруднюючим інгредієнтом при експлуатації трамваїв є викиди сірки, що утворюються під час гальмування від тертя коліс і колії. Функціонування трамваїв і тролейбусів неможливе без линій електропередач. Місто з мережею електропроводів є джерелом електромагнітного випромінювання. Автобуси додають до повітря сполуки свинцю, оксид вуглецю, сірчаний газ, сажу, пил. Усі види транспорту є джерелом шумового забруднення довкілля.

У Червонозаводському районі нараховується близько 20 АЗС. Лабораторні дослідження стану атмосферного повітря поблизу них проводить райСЕС. Охоплення лабораторним контролем АЗС в районі становить 60% від загальної кількості.

Показник забруднення атмосферного повітря в житлових кварталах Червонозаводського району поблизу автомагістралей перевищує середньо-обласний показник забрудненості повітря і становить найбільший відсоток показників, що не відповідають санітарним нормам - 13,1%. Дзержинський район має, наприклад, лише 5,3% проб [1].

В м. Харкові проведено 11390 досліджень атмосферного повітря, з них з перевищенням гранично-допустимих концентрацій - 3,8% (2006 - 4,0%). У викидах перевищують гігієнічні нормативи вміст азоту діоксиду., оксиду вуглецю, сірчаного газу. В порівнянні з минулим роком стан забруднення атмосферного повітря має незначну тенденцію до поліпшення.

Найбільш забруднене атмосферне повітря на пр. Московському, 37 (43% проб з перевищенням ГДК), по вул. Плеханівській, (29,2% проб з перевищенням ГДК), вул. Кооперативна (17,1% проб з перевищенням ГДК). Поблизу автошляхів міста рівень забруднення помірно-небезпечний.

1.2 Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як

складових формування стану довкілля

Територія Червонозаводського району міста Харкова розташована в північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини - тектонічній структурі, що утворилася на фундаменті Східно-Європейської платформи в результаті занурення найдавніших кристалічних порід, що залягають на глибині 2 - 3 км [1].

Фундамент розбито системою подовжніх скидів північно-західного напряму. На кристалічних породах залягає потужна товща осадочних порід, що представлена відкладами девону, карбону, пермі, тріасу, юри, крейди, палеогену, неогену та антропогену. З доантропогенних геологічних відкладів вище базису ерозії залягають породи крейдової, палеогенової і неогенової систем.

У тектонічному відношенні територія м. Харкова належить до південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву і займає крайню, найбільш занурену і мобільну його частину. Від північної крайової частини Дніпровсько-Донецької западини південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву відокремлюється регіональним розломом, який являє собою цілу серію розломів, зосереджених у порівняно вузькій, але видовженій зоні, що відокремлює дві геоструктури. Характерною рисою південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву є моноклінальне залягання поверхні докембрійського кристалічного фундаменту [2].

Докембрійський кристалічний фундамент розбитий системою поздовжніх, а саме північно-західного простягання, і поперечних розломів. Він перекритий осадовими відкладами різного віку. Найбільш давні осадові породи приурочені до западини. Це відклади девонської системи їх покривають кам'яновугільні, що представлені аргілітами, алевролітами, пісковиками, вапняками і кам`яною сіллю, і пермські породи, які представлені аргілітами, пісковиками, доломітами, ангідритами і кам`яною сіллю.

Відклади трьох систем належать до мезозойської групи порід: тріасової, які представлені пісками, пісковиками, глинами, конгломератами, юрської системи представлені глинами, алевролітами та пісковиками, і крейдяної системи. Відклади цих порід залягають на глибині близько 1200 м.

На території району повсюдно поширені породи кайнозойської групи: палеогенові, неогенові і четвертинні. Рідше зустрічаються палеоценові відклади канівської світи. Частіше зустрічаються більш звичайні піщано-глинисті еоценові відклади бучацької і київської світ; а олігоценові відклади - це харківська світа, представлені переважно зеленуватими глауконітовими пісками та пісковиками [2]. Потужність їх в середньому досягає 30-40 метрів.

Наймолодшими породами неогену є відклади полтавської серії, які представлені переважно світлими дрібнозернистими пісками. Геологічні відклади пісків і глини полтавської серії досягають потужності 20-25 метрів. У верхній частині полтавські піски іноді пофарбовані в різні тони, частіше у вохристий, фіолетовий, золотавий та ін., з тонкими прошарками і лінзами ліпних глин. Піски поступово переходять у строкаті верхньо пліоценові та неоген-антропогенові червоно-бурі глини.

Антропогенові відклади на території району генетично різноманітні. Вододіл і високі тераси покриті лесовидними породами. В долинах річок Уди та Лопань широко представлені алювіальні і озерні піски і суглинки, флювіальні утворення. Лесовидні суглинки є найбільш розповсюдженими четвертинними відкладами, що розділяються прошарками викопних ґрунтів. Також є річкові (алювіальні), схилові (делювіальні), озерні осадки, перевіяні еолові піски й інші. Всі ці відклади пропускають забруднюючі речовини, які можуть надходити на поверхню ґрунту. Рухаючись вниз по профілю, вони забруднюють ґрунтові води, які потім використовуються як питна вода для населення або у промисловості.

Таким чином, геологічна будова на території Червонозаводського району головним чином представлена піщаними породами, що сприяє проникненню забруднення з поверхні ґрунту.

Гідрогеологічні умови на території району досить сприятливі для використання в народногосподарських цілях. Значно впливають на природні компоненти ґрунтові води першого від денної поверхні водоносного горизонту. На території відмічені прошарки піску, що зустрічаються в товщі суглинків. За певних умов, що виникають у результаті природних процесів чи господарської діяльності, вони можуть стати колекторами для накопичення води.

Рельєф

Територія Червонозаводського району м. Харкова розташована в басейні притоки р. Сіверський Донець, р.Уди і її лівої притоки р. Лопані і лежить у порівняно глибокій ерозійній улоговині, що утворилася в результаті діяльності цих річок. Прилегла до центру міста частина району лежить у межиріччі Лопані і Харкова, що являє собою лівобережні тераси р. Лопані та р.Уди.

Загальний ухил поверхні території району спрямований з півночі на південь за течією річок Лопань та Уди. Наявність терас свідчить про складний і тривалий шлях формування рельєфу території [1]. Після відступу останнього морського басейну на території Великого Харкова утворилася первинна акумулятивна рівнина. Протягом пліоцену відбувалося формування гідрографічної мережі і нагромадження континентальних відкладів, що збереглися від розмиву на деяких ділянках найбільш високих геоморфологічних рівнів.

У межах річкових долин сформувалися тераси. Заплава голоценового віку поділяється на знижену, іноді заболочену, прируслову, центральну підвищену і притерасну. Над заплавою підіймається горбиста піщана тераса. Піщані ґрунти борової тераси обумовлюють високу міграційну спроможність та розсіювання забруднюючих речовин по ґрунтовому профілю та їх надходження у водоносні горизонти. На території району добре виражені плоскі чи слабко хвилясті лесові тераси четвертинного віку, а саме однолесова, двухлесова і трьохлесова, переважно на території Основи, Жихар, Безлюдівки.

Балки і яри є характерним елементом рельєфу, переважно у південно-західній частині району. Глибина балок і ярів від декількох метрів до десятків метрів. За формою балки являють собою долини, нерідко зустрічаються цирковидні балки в районі Жихаря, Основи.

На території району широко практикується вирівнювання території шляхом засипання ділянок ґрунтом, особливо це розповсюджено на території приватної забудови сел. Жихор. Це впливає на баланс вод міської території, зменшує його видаткову частину, веде до розвитку підтоплення.

Підйом рівня ґрунтових вод сприяє вимиванню шкідливих речовин з території району, особливо з місць, де складуються відходи, що негативно позначається на екологічному стані прилежних територій. Тому такі території є одним з небезпечних і активних точок забруднення як поверхневих, так і підземних вод.

В цілому рельєф території Червонозаводского району міста Харкова представлений широкою річковою долиною до 3,5 км з заболоченими ділянками місцевості. З північного сходу рівнину перетинають маленька річка Жихорець. В цій частині району спостерігаються такі ділянки місцевості, як «левада» - місце переходу крутого берега в заплаву річки. Профіль річкових долин несиметричний, ліві береги річкових долин терасовані від 3 до 8 терас [1]. В цілому територія району має сприятливі умови для розвитку різноманітних галузей промисловості, а також для розміщення рекреаційних зон.

Вплив процесів сучасного рельєфоутворення на території Червонозаводського району м. Харкова неоднозначний. Зменшення крутизни схилів і перепаду висот знижує схилові й ерозійні процеси. Проте, зменшуються дренажні можливості території, змінюються природні області розвантаження підземних вод, що призводить до формування верховодки, підняття рівня ґрунтових вод і до підтоплення території а районі вул. Достоєвського, вул. Шаумяна, вул. Сінна, вул. Крюківська, районі Диканівських та Безлюдівських очисних споруд.

У процесі урбанізації рельєф території Червонозаводського району змінився у відповідності з потребами розвитку району міста. Головною тенденцією у зміні міського рельєфу можна вважати нівелювання, пов'язане з плануванням території та іншими будівельними роботами. Будівництво на території необхідно проводити з використанням заходів, що попереджають посадочні явища: гідроізоляція для попередження інфільтрації, зменшення просідаючих властивостей лесових порід, запобігання замочуванню лесових порід шляхом відводу дощових і талих вод через те, що значна частина району знаходиться на лесових породах.

Характер рельєфу впливає на умови господарської діяльності і екологічний стан території.

1.3 Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора

формування стану довкілля

Значний вплив на клімат міста створюють забрудненість атмосфери промисловими підприємствами та транспортом. Значення кожного з факторів на протязі року неоднозначне та істотно розрізняється по сезонам року.

Клімат Червонозаводського району м. Харкова формується унаслідок взаємодії основних кліматоутворюючих факторів - припливу сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру поверхні, що підстилає. Клімат району помірно-континентальний. Тривалість сонячного сяяння в середньому прирівнюється до 1885 годин у рік (через хмарність воно складає тільки 1461час). Сонячна радіація приблизно на 5% менше, ніж у природній зоні із-за зумовленої пиловими та аерозольними забруднювачами зниження прозорості атмосфери. Максимум місячних сум сумарної радіації припадає на червень, мінімум припадає на грудень. Максимальні значення фотосинтетично активної радіації ФАР (331 МДж/(м? · р)) у липні, мінімальні у грудні (38 МДж/(м? · р)) [5] .

Альбедо є одним з елементів радіаційного балансу і становить на рівні 0.16-0.19 в теплу пору року та змінюється від 0.2-0.3 на початку зими до 0.5-0.55 в січні - лютому. Але в місті альбедо змінюється. Особливо істотними відмінностями є взимку коли альбедо становить здебільшого 0.35-0.4. Такі показники викликані прибиранням та забрудненням снігу та призводять до збільшення температури. Радіаційний баланс за рік становить 1 984 38 МДж/ (м? · р). Інтенсивність у приполуденний час змінюється від - 0.042 кВт/м? в січні до 0.544 кВт/м? влітку [2].

Річний режим температури повітря має чітко виражений континентальний тип. Підвищення температури повітря слідує річній ході притоку сонячної радіації, але трішки запізнюється на відміну від нього. Тому високі температури припадають на липень та червень.

забруднення екологічний городній продукція

Таблиця 1.3 - Річний розподіл температур[2]

Клімат Харкова
Місяць	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум °C	11.0	14.6	21.8	30.4	34.5	36.8	37.6	37.4	32.0	29.3	18.5	13.4	37.4
Середній максимум °C	-3.6	-2.7	2.8	13.3	20.8	24.7	26.4	25.6	19.6	11.6	3.9	-1.0	11.9
Середня температура °C	-6.8	-5.7	-0.4	8.9	15.6	18.8	20.3	19.4	14.1	7.2	1.2	-3.4	7.4
Середній мінімум °C	-9.4	-8.7	-3.8	3.9	9.9	13.6	15.4	14.4	9.2	3.5	-1.4	-5.9	3.5
Абсолютний мінімум °C	-35.6	-29.8	-32.2	-11.4	-1.9	2.2	5.7	1.6	-2.9	-9.1	-20.9	-30.8	-35.6
Норма опадів, мм	44	32	27	36	47	58	60	50	41	35	44	45	519

За рік на території району випадає в середньому більш ніж 500 мм опадів (рис.1.4)

Рисунок 1.4.Середньорічна кількість опадів на території Червонозаводського району [2]

Треба відмітити, що у літні місяці температура підвищується значно помірніше, ніж навесні.

Рисунок 1.5 Річний розподіл температур [2]

Про це свідчить мінімум середньомісячних температур повітря до січня, а максимум до липня, а також значні амплітуди екстремальних температур.

Середньорічна температура повітря в Харкові + 8°С. Протягом зими середня температура змінюється незначно: січень холодніше грудня на 2-3°С, лютий тепліше січня на 1°С. Різке підвищення температури відбувається навесні: березень тепліше лютого на 5°С, квітень тепліше березня на 8° С; травень тепліше квітня на 7-8°С. Далі середньомісячні температури підвищуються повільніше і досягають максимуму в липні, після цього повільно знижуються до початку осені. Різке падіння середньомісячних температур відбувається з вересня до грудня.

У листопаді підвищується вплив циркуляційних процесів, викликаючи зміну повітряних мас. Від жовтня до листопада відбувається інтенсивне зниження середньої температури на 6-8?. Взимку температурний показник від?ємно низький.

По характеру розподілу тиску рік поділяється на два основних періоди: холодний - з жовтня по квітень, та теплий - з червня по серпень[5] .

Травень та вересень є перехідними місяцями. У травні в зв'язку атмосферний тиск підвищується та стає в середньому близьким до 1018 мб. В жовтні остаточно формується тип розподілу тиску притаманний холодній порі. У зв'язку з цим у жовтні спостерігається високий тиск який складає 1021 мб. В листопаді спостерігається подальше підвищення тиску, яке підвищується до 1022 мб. Такий розподіл зберігається у грудні [5] .

У річному ході тиску атмосферного повітря найбільших значень досягає у січні. В цьому місяці на всій території лежить сніговий покрив , що призводить до зниження температур та збільшенню стійкості повітряних мас.

У лютому на відміну від січня вагомих змін у розподілу полів високого чи низького тиску не спостерігається. Березень по характеру розподілу тиску відноситься до холодної сезону. Але у зв'язку з підвищенням притока сонячної радіації та значним прогріванням повітря у березні на відміну з попередніми місяцями починається загальне інтенсивне зниження тиску.

З особливостями рельєфу зв'язана зміна напрямку вітру, нерівномірний розподіл сонячної радіації й атмосферних опадів. Вітер є важливим екологічним показником. Від його швидкості та напряму залежить концентрація забруднюючих речовин в атмосфері міста, що надходять від джерел забруднення [5].

На території Червонозаводського району переважають східні і південно-східні вітри. Ця територія характеризується високою температурою і меншою кількістю опадів. Тут суха погода часто супроводжується суховіями. В різні пори року швидкість вітру різна. Найбільша швидкість спостерігається взимку (6-10м/с), а найменша - влітку (1-3 м/с). Міські спорудження (приблизно в 1,5-2 рази) зменшують швидкість вітру. Але ослаблення сили вітру має і негативні наслідки. При слабких вітрах і штилі порушується вітрообмін і в приземному шарі вітру накопичуються шкідливі промислові викиди в атмосферу (вуглекислого, сірчаного й ін. газів, пилу, парів хімічних сполук).

Середньорічна кількість опадів 519 мм. Велика їхня частина (352мм) випадає в теплий період року, з квітня по жовтень, з максимумом у липні (60мм), менша (170мм) - у холодний період з листопада по березень, з мінімумом у лютому (27мм). Число днів, у яких випадають опади, складає в середньому 146 у році. Найбільша їхня кількість приходиться на грудень і січень (по 16 днів), найменша вересень (9 днів). З кінця грудня звичайно встановлюється сніжний покрив товщиною 15-20 см. Випадання снігу часто супроводжується заметілями. Середня дата сходу сніжного покриву приходиться на середню декаду березня.

Рисунок 1.6 - Повторюваність напрямку вітру протягом 2008 року [2]

Місто, таким чином, являє собою "острів тепла", над ним переважають висхідні потоки повітря з утворенням хмарності і "додаткових" опадів (за рік у Харкові їх випадає на 20-30мм більше, ніж в області) [5].

Узимку, із приходом помірного континентального вітру, установлюється звичайна хмарна погода без опадів. Навесні хмарність незначна, улітку - малохмарна погода зі збільшенням хмарності о півдні і розсіюванням її до вечора. В другій половині осені підсилюється циклонна діяльність, збільшується хмарність

Тумани особливо часто виникають восени, їхнє утворення обумовлене швидким охолодженням земної поверхні, над якою потім починає прохолоджуватися повітря, що містить багато вологи.

Ожеледь узимку особливо відчуємо при західному переносі повітря, з перевагою хитливої погоди, частими змінами температури, таненням і бурхливим випаданням снігу, навіть дощами, що зв'язано з активною циклонічною діяльністю і переносом тепла з Атлантики.

Грози спостерігаються з травня й у літні місяці, вони обумовлені вторгненнями і зіткненнями холодних і теплих мас повітря.

1.4 Екологічні дослідження водних об'єктів як складової довкілля, що

зазнає впливу забруднення

Головними водними об'єктами Червонозаводського району м.Харкова є річки: Уди, Лопань, Харків, Немишля та 2 великі штучні озера Основянське, Безлюдівське - 1. Зустрічаються такі гідрографічні об'єкти, як стариці, степові блюдця, болотисті ділянки місцевості. Усі ріки належать до правих притоків р.Сіверський Донець і відносяться до басейну р.Дон. Загальний обсяг території, яку займають водні об'єкти дорівнює 3,7 % площі району 1,81км2. Найбільшою рікою району є р. Уди, до якої впадає р. Лопанъ, а її притоками є ріки Харків, Немишля і т.д.

До малих рік, що протікають по території району відносяться р. Нетічь, р. Жихарець. Загальна довжина рік по території району 18,6км .

Ріка Уди бере свій початок у Білгородській області на висоті 160 м і входить у межі району біля селища Гути. Довжина ріки складає 164км, площа водозбору 3894 км2. Доліна ріки добре розроблена і терасована (до 8 терас ), асиметрична. Її ширина досягає 10-25км , глибина 50 - 100м ширина заплави ріки 1,5 - З,5 км . Поверхня заплави рівна , має стариці і заболоченості . По ріці транспортується близько 8 м? зі стічних вод Харківської міської каналізації. Русло ріки звивисте, його ширина коливається в межах від 5 до 50 м . Дно русла в основному тверде , піщане, але маються і замулені ділянки. Річка Уди, права притока р. Сіверський Донець, одна з найбільш забруднених річок Харківської області. Вона несе зі своїми водами значну масу забруднюючих речовин у р. Сіверський Донець.

Ріка Уди контролюється у чотирьох створах: на кордоні з РФ (с. Окоп), вище м. Харкова (смт Пересічне), нижче м. Харкова (с. Хорошеве) та у гирлі, при впадінні у р. Сіверський Донець (с. Есхар) [2].

Рисунок 1.7 - Водні об'єкти на території Червонозаводського району м.Харкова.

Умовні позначення:

1- Комсомольське озеро 4- р. Уди

2- р. Харків 5- відстійники

3- р. Лопань Масштаб 1: 25000

Слід відмітити, що якість води не відповідає рибогосподарським нормативам за наступними показниками: нітрити - 1,5 ГДК (0,12 мг/дм3); БСК5 - 1,6 ГДК (3,3 мгО2/дм3); залізо загальне - 4,4 ГДК (0,44 мг/дм3); нафтопродукти - 3,0 ГДК (0,15 мг/дм3); марганець - 2,5 ГДК (0,025 мг/дм3); мідь - 2,3 ГДК (0,0023 мг/дм3); хром VI - 1,8 ГДК (0,0018 мг/дм3); кобальт - 1,5 ГДК (0,015 мг/дм3); нікель - 1,7 ГДК (0,017 мг/дм3) [6,7].

У 2008 році, у порівнянні з 2007 роком, збільшилися середньорічні концентрації заліза загального з 0,23 мг/дм3 до 0,44 мг/дм3; нафтопродуктів - з 0,09 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; нікелю - з 0,006 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; нітритів - з 0,115 мг/дм3 до 0,121 мг/дм3; алюмінію - з 0,001 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3; сухого залишку - з 483,1 мг/дм3 до 522,3 мг/дм3; а також загальна жорсткість води - з 6,5 ммоль/дм3 до 6,7 ммоль/дм3. Зменшилися вміст амонію сольового з 0,42 мг/дм3 до 0,33 мг/дм3; фосфатів - з 2,01 мг/дм3 до 1,49 мг/дм3; а також показник ХСК - з 28,4 мгО/дм3 до 25,0 мгО/дм3 [1,2].

Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний.

Проаналізувавши результати гідрохімічних досліджень р. Уди у 2007 році можливо зробити висновок, що річка Уди, як і в минулому році, залишається самою забрудненою річкою у районі що досліджується. Це пов'язане зі значним антропогенним навантаженням на річку зворотних вод промислових підприємств та зворотних вод після очисних споруд м. Харкова, які в декілька разів перевищують витрати води у річці [1].

Річка Лопань починається у Бєлгородській області Російської Федерації на висоті 190 м у бальці біля селища Долбіно на південно-західному схилі Середньо руської височини. На території міста Харкова впадає у р.Уди з лівого берега. Довжина річки становить 93 км. Уріз води в гирлі складає 96,1м, середній нахил водної поверхні складає 0,98% [6].

Рівнинна поверхня сильно порізана балками та оврагами. Глибина розчленування басейну сягає 100-200 м, яружно-балкова мережа має густоту до 2,25 км на км?.

Річка має трапецеподібну, місцями U-подібну долину. Долина асиметрична. Правий берег більш високий та крутий, а лівий - пологий та низький. Заплава зволожена; річище невелике, ширина якого складає від 2-3 до 10-15 м, витрата води змінюється протягом року від 0,06 м?/с до 5,5 м?/с.

Русло де ніде звивисте. Інколи воно ділиться на рукава, створюючи острови. Його ширина від 1 до 20 м, та глибиною від 0,3 до 1 м. Береги річки низькі ( 1-1,5 м), тому у місті Харкові вони підсипані та укріплені.

В період весіннього сніготанення, загалом у березні р.Лопань швидко наповнюється талими водами. Більшу частину стоку (70%) дають талі води. У цей час рівень води піднімається на 1,5-2 м., а у деякі роки на 3-4 метра. У 1893р. її рівень піднявся так, що під водою була територія, де зараз знаходиться Центральний ринок та прилегла до нього територія.

Дощові паводки викликають нетривале піднімання рівня води на 0,5-2 м. К травню річка міліє. Взимку у грудні та січні промерзає до дна.

Річка маловодна. Використовується для господарських та побутових нужд населення, зрошення городів, що має вагомий вплив на екологічний стан цього об'єкту.

Контроль якості води здійснювався на кордоні з РФ в с. Казача Лопань; у створі вище міста Харкова, с. Мала Данилівка та у гирлі, м. Харків [2] .

Найбільш забруднений створ річки Лопань - це гирло, м. Харків. Це пов'язано з антропогенним навантаженням від КБО «Диканівський», м. Харків, який скидає в цьому місці свої зворотні води після очисних споруд. Перевищення середньорічних концентрацій за СанПін № 4630-88 по наступним показникам: ХСК - 2,0 ГДК (29,6 мгО/дм3); БСК5 - 1,7 ГДК (3,81 мгО2/дм3); фосфати - 1,2 ГДК (4,16 мг/дм3) [2] .

У порівнянні з 2007 роком зменшилися середньорічні концентрації БСК5 з 4,84 мгО2/дм3 до 3,81 мгО2/дм3; нітратів - з 24,6 мг/дм3 до 17,9 мг/дм3; марганцю - з 0,03 мг/дм3 до 0,01 мг/дм3; цинку - з 0,034 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3; нафтопродуктів - з 0,28 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3. Проте зросли показник ХСК з 26,3 мгО/дм3 до 29,6 мгО/дм3; середньорічні концентрації фосфатів з 3,56 мг/дм3 до 4,16 мг/дм3; заліза загального - з 0,15 мг/дм3 до 0,29 мг/дм3; кобальту - з 0,019 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3; нікелю - з 0,014 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3; завислих речовин - з 9,3 мг/дм3 до 14,5 мг/дм3. Загальна жорсткість води залишилася на рівні минулого року і складає 7,5 ммоль/дм3 [1,2]. Це пов'язано зі скиданням зворотних вод очисних споруд м. Харкова - КБО «Диканівський».

Вміст інших забруднюючих речовин - у межах ГДК. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний.

Клас якості води залишився 4 - «забруднена».

Випуск зливової каналізації в ріку на території Червонозаводського району здійснюється 17 закритими ливне стоками [6] .

Жодна ділянка р. Лопані не відповідає санітарно-гігієнічним та екологічним нормативам.

Ріка Харків бере свій початок на півдні Білгородської області в 2 км південніше хутори Болгаревка, на висоті 160 м над рівнем моря . У р. Лопань ріка Харків впадає в центрі міста, недалеко від площі Рози Люксембург, у 10 км від устя першої, на висоті 102м над рівнем моря ( Лопанська Стрілка ). Загальна довжина ріки складає 74км , величина водозбору 1160 км? [7]. Загальне падіння ріки

58м, середній ухил - 0,86мм. Рельєф басейну ріки Харків рівнинний. Поверхня розчленована ярово-балковою мережею. Доліна річки добре розроблена, має ширину від О, 5 до 6 км, висота правого берега до - 50 м. Ширина заплави коливається від 300 - 500 м, максимум досягає 1,5 км . Русло ріки звивисте, шириною 2-5 м у верхів'ях, у нижній його частині досягає 10 - 15 м. Русло ріки збільшено за рахунок дамб, тому ширина його досягає 35 - 40 м і глибина зростає до 2, 5 - 3 м . Природна глибина ріки складає 0.7 - 1.2 м. Схили асиметричні, тут виділяють від 3 до 7 терас. Ріка має ряд притоків: Немишля, Мурай, Млявий Струмок. У ріку на території району здійснюється випуск зливової каналізації 15 закритими зливовими стоками, які є потенційними джерелами забруднення ріки нафтопродуктами, тяжкими металами. Довжина ріки по території району складає близько 2 км , на цьому порівняно невеликій ділянці її перетинають 4 мости [7].

Стан якості води у р. Харків контролювався щоквартально - на кордоні з РФ, с. Стрілече та 8 разів на рік - у гирлі, м. Харків.

У створі р. Харків, кордон з Росією, с. Стрілече середньорічні концентрації не відповідають рибогосподарським нормативам за такими показниками: БСК5 - 1,1 ГДК (2,53 мгО2/дм3); хром VI - 2,3 ГДК (0,0023 мг/дм3); мідь - 3,3 ГДК (0,0033 мг/дм3); кобальт - 2,0 ГДК (0,020 мг/дм3); марганець - 1,2 ГДК (0,012 мг/дм3); нікель - 2,0 ГДК (0,020 мг/дм3); сульфати - 1,4 ГДК (144,29 мг/дм3); нафтопродукти - 2,8 ГДК (0,14 мг/дм3) [2].

Збільшилися середньорічні концентрації міді з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3; нафтопродуктів - з 0,08 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3; кобальту - з 0,013 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3; марганцю - з 0,009 мг/дм3 до 0,012 мг/дм3; нікелю - з 0,008 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Загальна жорсткість води та сухий залишок, у порівнянні з минулим роком, зросли з 6,5 ммоль/дм3 до 7,3 ммоль/дм3 та з 561,5 мг/дм3 до 597,3 мг/дм3 відповідно. Але зменшився показник БСК5 з 3,43 мгО2/дм3 до 2,53 мгО2/дм3; вміст хрому VI - з 0,003 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; амонію сольового - з 0,43 мг/дм3 до 0,26 мг/дм3; фенолів з 0,001 мг/дм3 до 0,000 мг/дм3; фосфатів - з 1,12 мг/дм3 до 0,72 мг/дм3 [1,2]. Показник ХСК залишився на рівні минулого року - 22,7 мгО/дм3 [1,2].

Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний.

Клас якості води залишився 3 - «помірно забруднена».

Наступний за течією створ р. Харків, гирло, м. Харків. Перевищення ГДК з СанПін № 4630-88 спостерігаються по середнім концентраціям наступних показників: БСК5 - 1,5 ГДК (3,43 мгО2/дм3); ХСК - 1,7 ГДК (25,1 мгО/дм3).

У порівнянні з 2006 роком, зросли показник ХСК з 21,5 мгО/дм3 до 25,1 мгО/дм3; середньорічні концентрації нікелю з 0,008 мг/дм3 до 0,019 мг/дм3; кобальту - з 0,025 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3; нафтопродуктів - з 0,14 мг/дм3 до 0,21 мг/дм3; заліза загального - з 0,18 мг/дм3 до 0,28 мг/дм3; СПАР - з 0,011 мг/дм3 до 0,022 мг/дм3; завислих речовин - з 6,6 мг/дм3 до 12,0 мг/дм3; сухий залишок - з 525,7 мг/дм3 до 617,6 мг/дм3. Загальна жорсткість води дещо зросла з 6,5 ммоль/дм3 до 6,6 ммоль/дм3. Зменшилися концентрації марганцю з 0,026 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3; цинку - з 0,015 мг/дм3 до 0,006 мг/дм3; фосфатів - з 0,96 мг/дм3 до 0,66 мг/дм3. Показник БСК5 майже не змінився (3,43 мгО2/дм3), що вище ГДК.

Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний.

Все це призвело до зміни класу якості з 3 - «помірно забруднена» на 4 - «забруднена».

Річка Немишля є лівою притокою р. Харків. У створі гирло, м. Харків, стан якості води річки контролювався 8 разів на рік. Слід зазначити, що якість води не відповідає вимогам СанПін № 4630-80 з ХСК - 1,5 ГДК (21,8 мгО/дм3); залізу загальному - 1,2 ГДК (0,36 мг/дм3) [2] .

У порівнянні з минулим роком, зменшилися середньорічні концентрації нафтопродуктів з 0,24 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; азоту амонійного - з 0,41 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3; хрому VI - з 0,003 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; міді - з 0,006 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3; цинку - з 0,014 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3; сухого залишку - з 838,5 мг/дм3 до 751,3 мг/дм3; показник ХСК - з 24,7 мгО/дм3 до 21,8 мгО/дм3; БСК5 - з 2,90 мгО2/дм3 до 2,36 мгО2/дм3. Проте зросли концентрації заліза загального з 0,18 мг/дм3 до 0,36 мг/дм3; кобальту - з 0,024 мг/дм3 до 0,033 мг/дм3; марганцю - з 0,016 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3; нікелю - з 0,010 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3; нітритів - з 0,068 мг/дм3 до 0,099 мг/дм3; завислих речовин - з 10,5 мг/дм3 до 15,6 мг/дм3; загальна жорсткість води зросла з 7,2 ммоль/дм3 до 7,6 ммоль/дм3 [1,2] .

Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний.

Клас якості води залишився 4 - «забруднена».

Ріка Нетічь в останні роки на картах м.Харкова не вказується. У більш ранніх планах вона показана ланцюжком невеликих запруд , загальна довжина яких складає 1,4 км . Берега та русло річки дуже забрудненні побутовим сміттям можливо з певністю затверджувати , що це вже “мертва ріка”. На території району розташовані 2 озера: Основ?янське і Новожанівське . Основ?янське озеро виникло на місці виробленого піщаного кар'єру , має площу водяного дзеркала 180 га. Новожанівське озеро служить відстійником вод, що спускаються з ДОС [6].

Підземні води району представлені ґрунтовими водами й артезіанськими свердловинами. На території району розміщені 16 артезіанських свердловин, з яких у даний час експлуатується тільки 10. Використовуються в промислових цілях, такими підприємствами як АТ "ЕФЕКТ", 2-Й ХАРЗ, ЗБК-19, ХПО "РАДІОРЕЛЕ" [6].

1.5 Екологічні дослідження ґрунтів що знаходяться під впливом

забруднення

Ґрунти території Червонозаводського району м. Харкова дуже змінені господарською діяльністю і відносяться до антропогенно-перетворених, а природні ґрунти можна розпізнати тільки в окремих оголеннях [7].

Рисунок 1.8 - Ґрунтовий профіль чорнозему звичайного [29]

Територія Червонозаводського району м. Харкова відноситься до південного лісостепу, де переважають типові чорноземи і сірі опідзолені лісові ґрунти. Лише незначна частина міських ґрунтів зберігає всі ознаки природних ґрунтів: переважають темно-сірі та сірі-лісові типи ґрунтів [7, 8], що збереглися під природними рослинними асоціаціями в районі соснового бору ст. “Основа”, район Жихар.

На більшій частині території району ґрунтовий покрив антропогенно-перетворений. Усі антропогенно-перетворені ґрунти підрозділяють на антропогенно-поверхнево-перетворені (АПП) - антропогенно-глибинно-перетворені (АГП), називаними також антропоземами [8]. Серед антропоземів виділяються два класи: фізично перетворених і хімічно перетворених ґрунтів.

В Червонозаводському районі фізично перетворені ґрунти поширені на місці промислових підприємств та шляхів сполучення.

Хімічно перетворені ґрунти у районі найбільш поширені на території заплави р. Уди, яка після аварії на Диканівських очисних спорудах була залита стічними водами.

Широко розповсюджені ґрунти міських дворів, які є урбогенними ґрунтами.. Вони мають власний режим функціонування: значно позбавлені рослинного покриву, перемішані в процесі перетворень за рахунок будівництва та експлуатації будинків, переустаткування дворів і т. інш. Фізично перетворені ґрунти представлені ацефалоземами, стратоземами й акваземами [6].

Обезголовлені ґрунти виникли в результаті планувань території, в зв'язку з інженерною підготовкою площадок на схилах і рекультивацією кар'єрів, смітників і т.п., що здійснювалися за допомогою бульдозера. Ці ґрунти позбавлені гумусового горизонту чи якоїсь більшої частини ґрунтового профілю. Вони ж розташовані, у виді цільного масиву в районі Основ'янського водоймі (колишнього кар'єру) у долині Лопані і Уди та на Жихарі .

Насипні ґрунти це так називаний “культурний шар” міст [7] - товща речовини перемінної потужності, що є сумішшю продуктів ерозії схилів, привнесеного матеріалу - сміття, пилу, відходів, будівельних залишків та ін. .

На відміну від ацефалоземів, стратоземи мають часто потужний чи дуже потужний гумусовий горизонт, який має виражену нерегулярну шаруватість, плямисто-неоднорідний і т.п. Це генетично пов'язані типи ґрунтів, які утворюються при плануванні території, будівництві, прокладанні підземних та наземних комунікацій. Процес їх утворення полягає в знятті верхнього шару ґрунту з одних ділянок та перенесення його на інші, насипання шаром. Такі ґрунти поширені вздовж залізниці, магістральних вулиць (проспект Гагаріна).

Виражені стратоземи зустрічаються в підніжжі еродованих схилів, де вони присвячені до шлейфів конусів виносу [6]. Вони створені штучно на заплавах рік у виді дамб для захисту від паводків.