Главная База знаний "Allbest" Экология и охрана природы Вплив природних та соціально-економічних факторів на формування якості рослинної харчової продукції на першій надзаплавній терасі річки Псел Гадяцького району Полтавської області

Вплив природних та соціально-економічних факторів на формування якості рослинної харчової продукції на першій надзаплавній терасі річки Псел Гадяцького району Полтавської області

Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького р-ну Полтавської обл. Екологія та охорона природних територіальних та антропогенних комплексів як показників екологічного стану. Вміст хімічних елементів у рослинній продукції.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.10.2011
Размер файла 412,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

67

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кваліфікаційна робота бакалавра

ВПЛИВ ПРИРОДНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ РОСЛИННОЇ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПЕРШІЙ НАДЗАПЛАВНІЙ ТЕРАСІ РІЧКИ ПСЕЛ ГАДЯЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Вплив різних джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького району Полтавської області
  • 1.1 Характеристика джерел забруднення
  • 1.2 Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових формування стану довкілля
  • 1.3 Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора формування стану довкілля
  • 1.4 Екологічні дослідження водних об'єктів як складової довкілля, що зазнають забруднення
  • 1.5 Екологічні дослідження ґрунтів, що знаходяться під впливом забруднення
  • 1.6 Екологічні дослідження флори та фауни, що потерпають від забруднення
  • Розділ 2. Екологія та охорона природно-територіальних та природно-антропогенних комплексів (надалі ПТК і ПАК) як інтегральних показників екологічного стану Гадяцького району Полтавської області
  • 2.1 Дослідження ПТК
  • 2.2 Дослідження ПАК
  • Розділ 3. Експериментальна частина: дослідження вмісту хімічних елементів у рослинній продукції
  • 3.1 Сутність та стан вивчення дії хімічних елементів на сільськогосподарську продукцію
  • 3.2 Методи конкретного дослідження
  • 3.3 Аналіз та узагальнення результатів дослідження вмісту хімічних елементів в картоплі, капусті та моркві
  • 3.4 Прогноз та розрахунки вмісту хімічних елементів у картоплі
  • Висновки
  • Список літератури

Вступ

Тема дипломної роботи: вплив природних економічних та соціальних факторів на формування якості рослинної харчової продукції на першій надзаплавній терасі річки Псел Гадяцького району Полтавської області.

Об'єкт дослідження: умови формування якості рослинної харчової продукції Гадяцького району.

Предмет дослідження: природні економічні та соціальні фактори, що впливають на формування харчової продукції Гадяцького району.

Гадяцький район Полтавської області є дуже важливим вузлом господарства як в міжрайонному так і в міжобласному масштабі, тому поряд із розвиненою харчовою набули розвитку також видобувна та обробна промисловість, що є небезпечною для продуктів сільського господарства та харчової промисловості. Тому дослідження впливу природних соціальних та особливо економічних факторів на якість рослинної харчової продукції цього району з екологічної точки зору дасть можливість передчасного виявлення та попередження шкідливої дії забруднюючих речовин на вищезгадану продукцію, та навколишнє середовище, - це і є основною метою дипломної роботи.

Для здобуття мети необхідно виконати наступне:

1) дослідити різного виду джерела забруднення;

2) охарактеризувати джерела забруднення;

3) виявити вплив забруднення на ґрунти, флору, фауну, клімат, ПТК та ПАК;

4) зробити екологічний аналіз всього проведеного (створення можливих шляхів вирішення проблеми та їх найкраща реалізація, прогнози та розрахунки можливого розвитку чи вирішення).

Розділ 1. Вплив різних джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького району Полтавської області

1.1 Характеристика джерел забруднення

Промисловість Гадяцького району та районів, що межують з ним багатопрофільна, тому і джерел впливу на навколишнє середовище також велика кількість. Причому, потрібно розглядати ще й ті джерела забруднення, що впливають на екологічний стан досліджуваної території та знаходяться за межами Гадяцького району.

Найбільше навколишнє середовище Гадяча та району страждає від нафтогазовидобувної промисловості. Поблизу районного центра знаходяться кілька вуглеводневих родовищ, розробкою яких займаються різні підприємства. В самому Гадячі з 1994 року діє ТОВ НВП "Нафтогазсервіс", яке спеціалізується на облаштуванні нафтових і газових родовищ та будівництві промислів і нафтогазопроводів. Ґрунти та інші компоненти довкілля страждають не лише від видобутку нафти та газу, а навіть від проведення геологорозвідувальних робіт. Одним із джерел забруднення під час геологорозвідувальних робіт можуть бути викиди газових та нафтових свердловин. У процесі буріння часто трапляється просочування робочих розчинів стічних і промислових вод, нафти, дизельного палива, мастил, які, потрапляючи у ґрунт, ґрунтові води та поверхневі водойми забруднюють їх.

Органічні сполуки, що містяться в нафтопродуктах, утворюють стійкі суспензії, що не відстоюються. Взаємодія цих суспензій з ґрунтом призводить до появи в ньому низки негативних наслідків.

У ґрунтах, що просочені нафтою, відбувається диспергація структури, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються мікробіологічні та біохімічні процеси, розширюється співвідношення між вуглецем та азотом, зменшується вміст рухомих форм фосфору та калію. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний та поживний режими, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, спричинюється загибель. [7, 12]

Наявність солей в бурових та стічних водах спричинює засолення ґрунтів. За даними Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського", навколо газових та нафтових свердловин у Гадяцькому районі було виявлено солонцюваті ґрунти та ґрунти сульфатно-хлоридного типу засолення. Зовні це проявилось у формі абсолютно безплідних плям з брилистою потрісканою поверхнею. Засолені ґрунти мали порушений профіль, переміщені генетичні горизонти, зцементовані глинисті уламки, тощо.

Видобуток нафти й газу здійснюється на території Великобудищанської сільської ради Полтавським УБР та ГПУ "Полтавагазвидобування". На даний час на території Петрівсько-Роменської сільської ради працюють відділи НГВУ "Полтаванафтогаз" та Глинсько-Розбишівська партія глибокого буріння ДП "Миргороднафторозвідка", підрозділ Гоголівського УТТ.

Одним із основних джерел забруднення є вихлопні гази, що викидаються автомобільним транспортом, причому сумарний потік газів дуже великий, бо в районі проходять такі значні автомобільні шляхи, такі як: Київ-Бєлгород (міждержавного значення) та безліч шляхів місцевого сполучення, що мають значний потік автомобільного транспорту. На 2005 рік загальна кількість викидів становила 4,1 тис. тон. [6, 40]

На 2006 рік ситуація дещо змінилася в кращу сторону на 1.09.2006 було зафіксовано 2,23 тис. тон. Гази, що викидаються: вуглекислий, чадний, водень, сірководень тощо. Загальна кількість автомобілів району становить близько 19 тис. (16 тис. індивідуальних власників та 3 тис. державних).

В Гадяцькому районі важливими джерелами забруднення навколишнього середовища є такі потужні промислові підприємства, як ЗАТ "Вентиляторний завод "Горизонт", ЗАТ "Гадяцький м'ясокомбінат", ДП "Гадячсир" (м. Гадяч); ВАТ "Гадяцька сільгосптехніка", ВАТ "Гадяцький елеватор", Гадяцький завод домобудування (с. Біленченківка); цех по переробці деревини, автогаражі Гадяцького держлісгоспу, станція технічного обслуговування автомобілів (с. Вельбівка); ВАТ "Гадяцьке бурякогосподарство" (с. Мартинівка); тік та хлібзавод ВАТ "Гадяцьке бурякогосподарство", електропідстанція ВАТ "Полтаваобленерго", цегельний завод, венеславівський бурякопункт і паливний склад (с. Петрівка-Роменська).

Щільність викидів від стаціонарних джерел в Гадяцькому районі склала 2,4 т/км2 і 43,8 кг за рік на 1 мешканця району. Діоксиду вуглецю стаціонарними джерелами у 2005 році викинуто 9,7 тис. т, що становить 1,38 т за рік на одну особу, щільність викидів склала 75,1 т/км2. [24, 25]

У структурі викидів в атмосферу переважають газоподібні та рідкі забруднюючі речовини, частка яких - 92%, твердих - 8 %. В свою чергу, із загального обсягу газоподібних та рідких оксид вуглецю становить 2,1%, сполуки азоту - 24,1%, діоксид та інші сполуки сірки - 7,2%, неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) - 36%, метан - 9,6%. [5, 36]

Протягом 2005 та 2006 року на підприємствах Гадяцького району виконано 12 заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, у тому числі:

удосконалення технологічних процесів - 2 (ефект - 1,5 т/рік);

будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд - 3 (ефект - 1,402 т/рік);

підвищення ефективності існуючих очисних установок - 4 (ефект - 4,700 т/рік);

ліквідація джерел забруднення - 3 (ефект - 0,277 т/рік). [40]

За рахунок їх виконання зменшена кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 24,942тонн.

Оновлена інформаційна база даних щодо кількості холодильних установок, систем кондиціонування повітря та пожежогасіння, які заправлені озоноруйнуючими речовинами.

Систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться районною екологічною інспекцією та СЕС, а також лабораторією Полтавського обласного центру з гідрометеорології.

Перший етап таких заходів “Чисте повітря" був проведений спеціалістами СЕС та Гадяцької районної екологічної інспекції спільно з працівниками відділу ДАІ з 10 по 31 травня 2006 року, у другому етапі працівники ДАІ участі не приймали. З метою попередження та зменшення негативного впливу автотранспорту на навколишнє природне середовище в Україні, Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України проводяться в областях двічі на рік посилені заходи “Чисте повітря”. При проведені першого етапу заходів на автомобільних шляхах району перевірено 321 автомобіль, у тому числі 36 державних і 285 індивідуальних власників. З них з підвищеним вмістом СО та димності експлуатувалось 12,8 %. За порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 6 - водіїв державного автотранспорту, 25 - водіїв індивідуального автотранспорту.

За порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 4 особи, в тому числі 1 посадову особу, з метою усунення виявлених в ході операції порушень природоохоронних вимог підприємствам видано 5 приписів.

В період операції “Чисте повітря" здійснено вибіркові перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами. Видані приписи про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства та складено 7 протоколів про адміністративне правопорушення на загальну суму 578 грн.

Забруднення водних об'єктів відбувається за рахунок скиду стічних та промислових вод в річки Псел та Хорол, проте останнім часом ведеться жорсткий контроль і скиди є мінімальними на території району.

рослинна продукція забруднення екологічний

Не впливають на якість річної води скиди стічних вод з очисних споруд ВАТ ”Надія” ДП “Гадячсир" (об'єм скиду - 232,6 тис. м3/рік) і Гадяцького ВУЖКГ (об'єм скиду - 710,1 тис. м3/рік). Кисневий режим річки - в нормі. Замору риби не було. [18, 20, 40]

Стан води в річці Псел у Гадяцькому районі на межі з Сумською областю - в межах ГДК, але спостерігаються перевищення нормативів БСКп, заліза і марганцю (0,04 мг/л).

Щодо тих забруднюючих речовин, що можуть попадати на територію району при переміщенні повітряних мас з інших територій (клімат сприяє переносу) то ніяких перевищень викидів зареєстровано не було.

1.2 Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових формування стану довкілля

Територія Гадяцького району складалась під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій (наступів) древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій (відступів) древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду. [3, 6, 9]

Територія району належить до центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Ця геотектонічна структура входить до складу Східноєвропейської платформи. Її геологічна будова особлива. ДДЗ є однією з найдревніших геоструктур Землі, має древній докембрійський фундамент, але в час герцинського геотектонічного циклу, внаслідок розширення і опускання земної кори, ділянки її фундаменту по лініях розлому були нерівномірно опущені. Територія Дніпровсько-Донецької западини протягом 340 мільйонів років заповнювалася морськими та континентальними відкладами, неодноразово піднімалась і опускалась. Характерною для ДДЗ була тенденція опускання. Походження та історія розвитку цієї геотектонічної структури зумовили поширення геологічних відкладів, корисних копалин та характер рельєфу на території Гадяцького району. [31, 33]

Найдавніші геологічні утворення на території району - це гірські породи архейської ери (понад 2600 мільйонів років тому): амфіболіти, епідіабази, гнейси, мармури, сланці, гранодіорити та ін.

Утворення протерозойської ери (1700 - 1100 мільйонів років тому) представлено теж кристалічними породами: гранітами, сланцями, гнейсами, мігматитами, залізистими кварцитами. Ці породи перекриті товщею осадових порід потужністю 8 - 10 км. З цих відкладів найдавнішими є відклади девонського періоду (410 - 350 мільйонів років тому), представлені вапняками, пісковиками, сіллю. В девонський період в результаті вулканічної діяльності на території району нагромаджувалися ефузивні породи, а пізніше, в результаті девонського наступу моря, - соленосні породи, пісковики, аргіліти, алевроліти, товща яких перевищує 2 км.

У кам'яновугільний період (350 - 285 мільйонів років тому) відбувалась ритмічна зміна наступів і відступів моря. Відклади цього періоду представлені вапняками, сланцями, пісковиками. Частина вапняків має вуглисті накопичення або промащені нафтою, їх потужність інколи досягає 500 м. У більш пізніх відкладах зустрічаються шари бурого вугілля. Загальна потужність відкладів становить 1500 - 1600 м.

На початку пермського періоду (285 - 300 мільйонів років тому) на території району закінчилась трансгресія моря. Воно перетворилося в лагуну, в умовах якої накопичувалися пісковики, глини, що чергувались з прошарками доломітів, гіпсу. Ще в середині пермського періоду відклалися потужні соляні товщі, які складаються з кам'яної солі, гіпсів, доломітів, мергелю, вапняків. Потужність соленосної свити досягає 1000 м. В кінці пермського періоду на території району були відкладені глини яскраво-кольорових порід потужністю до 200 м. З відкладами девонського, кам'яно-вугільного та пермського періодів в Гадяцькому районі пов'язані родовища нафти і газу.

На початку мезозойської ери, в тріасовий період (230 - 195 мільйонів років тому), в умовах континентального режиму накопичувались грубоуламкові пісковики та глини потужністю 300 - 500 м.

Юрський період (195 - 138 мільйонів років тому) на території району представлений морськими піщано-глинистими відкладами. В пізньоюрську епоху відбулося об'єднання моря ДДЗ з басейном центральних областей Російської платформи. В кінці юрського періоду відбувається нове підняття морського дна та обміління моря. У відкладах цього часу спостерігаються чергування пісковиків з прошарками менш потужних вапняків, на окремих ділянках залягають гіпси і ангідрити. Серед юрських відкладів на окремих ділянках спостерігаються прошарки оолітових та сидерит-шамозитових руд з вмістом марганцю. З відкладами тріасового та юрського періодів також пов'язані деякі родовища газу на території району.

У відкладах кінця палеозойської та початку і середини мезозойської ери на території району зосереджені значні запаси високонапірних вод з високою мінералізацією, що залягають на глибинах від 600 до 3000 м. Вміст солей в цих водах коливається від 3 до 30 г/л.

На початку крейдяного періоду (137 - 67 мільйонів років тому) територія району являла собою акумулятивну рівнину, на якій відбувалося нагромадження пісків та глини, потужність їх сягає понад 100 м. З відкладами раннього та частково пізнього крейдяного періоду пов'язані основні запаси підземних прісних вод Гадяцького району.

У кінці мезозойської та на початку кайнозойської ер (67 мільйонів років тому) тектонічні рухи обумовили підняття північної окраїни Українського кристалічного щита та зони ступеневих скидів південної окраїни ДДЗ. Це викликало глибоке ерозійне руйнування докайнозойського рельєфу. У відкладах цього періоду містяться брили девонських діабазів, винесених з глибин соляними діапірами.

У зв'язку з трансгресією палеогенового моря ранні нижньопалеогенові відклади (ранньоеоценова епоха) потужністю до 80 м представлені мілководними глауконітово-фосфоритовими пісками та глинами з включенням опок. В кінці палеогенового періоду (бучацький час) по всій області відкладались піски з лінзами пісковиків та прошарками глин. Потужність відкладів бучацького віку перевищує 100 м. В піщаних відкладах містяться води, що використовуються для харчових і господарських цілей.

У київський час пізнього еоцену палеогенового періоду продовжували нагромаджуватись морські відклади - глини та мергелі потужністю 40 - 50 м. В харківський час нижнього та середнього олігоцену палеогенового періоду море в межах області стало міліти. В цей час відкладалися піски і глини потужністю 140 м. В полтавський час раннього неогену (25 - 23,5 мільйонів років тому) морський режим на території області змінюється на континентальний. Дельта палео-Дніпра з чисельними старицями і рукавами розміщувалась на території району. Відклади цього часу представлені пісками з різноманітним зернистим складом, з вапняковими вкрапленнями та прошарками глин. Їх можна використовувати для будівельних робіт. На бортах ДДЗ, на її окремих ділянках піски збагачені цирконом, рутилом та ільменітом, які містять в собі титан.

Полтавські піски на вододілах перекриваються озерними та озерно-болотними глинами яскравих кольорів, що використовуються для гончарного виробництва. Пізньонеогенові глини використовуються як сировина для виробництва цегли і черепиці. В антропогеновий період (1,5 мільйонів років тому) основними геологічними подіями на території району були тектонічні коливні рухи та ритмічні зміни клімату. Вони в значній мірі обумовили структуру і властивості сучасних ландшафтів. Переважаючими відкладами льодових епох є льодовикові, водно-льодовикові та еолово-делювіальні (лесові) відклади, а між льодовиковими епохами - викопні ґрунти. (Дані взяті з фондових матеріалів обласного управління екології та природних ресурсів Полтавської області за 2005-2006 р.).

На території району і зараз тривають тектонічні процеси: коливання земної кори силою до 4 балів при землетрусах у Карпатах, повільне підняття. [8, 41]

Рельєф є одним з важливих елементів геоекологічного середовища, який в тій чи іншій мірі впливає на формування клімату, на розвиток річкових долин, озер, ґрунтів, земельних угідь, рослинності та на господарську діяльність людини. Характер рельєфу неодмінно враховується при плануванні розвитку різних галузей виробництва (особливо сільськогосподарських) та будівництва доріг.

Сучасний рельєф Гадяцького району сформувався під впливом ендогенних (внутрішніх) та екзогенних (зовнішніх) сил Землі, переважно протягом кайнозойської ери, що почалася 60 - 70 мільйонів років тому. Основні риси сучасного рельєфу були закладені в неогеновий період цієї ери після поступового відступу на південь харківського моря і формування річкової сітки. [6, 9]

За походженням рельєф району переважно ерозійний, тобто вироблений талими водами льодовиків антропогенового періоду, річками та тимчасовими водотоками.

Річковим долинам належить провідна роль у формуванні рельєфу району. Вони широкі, асиметричні, мають, як правило, високий і крутий правий берег і пологий лівий. Саме річкові долини становлять найцінніші земельні угіддя.

Важливим елементом рельєфу району є тераси річкових долин. Річкові тераси формувались протягом довгого часу як наслідок, з одного боку, ерозії (розмиву) річкових долин, з іншого - як наслідок акумуляції (накопичення) розмитого матеріалу. Характер і інтенсивність ерозії і акумуляції обумовлювались коливанням клімату, наступом льодовиків та рухами земної кори.

Найбільш чітко виражена в рельєфі і найбільш розвинена заплава. Вона майже безперервною смугою простягається вздовж річкових русел, ледь підвищуючись над ними, а весною майже повністю затоплюється при повені. Заплава складена річковими пісками, заплавними супісками і суглинками, болотними мергелистими суглинками, мулом, торфом, сапропелем. Ґрунтовий покрив заплав розвинутий слабо. Нерідко заплави зайняті листяними лісами та чагарниками. В господарстві заплави використовуються як природні та окультурені пасовища або сінокоси.

Перша надзаплавна тераса річки Псел, так звана борова або піщана, підвищується над заплавою на 6 - 12 м. При цьому уступ між ними буває, як правило, чітко виражений. Складена борова тераса потужною товщею намитих річкових пісків, які в нижній частині змінюються водно-льодовиковими пісками з гравієм кристалічних порід. Не так давно верхня частина пісків цієї тераси вільно переносилась вітром, що призвело до утворення горбистого рельєфу. Дюни і піщані горби бувають різного розміру, іноді до 15 - 20 м. висотою, чергуються із западинами і улоговинами, іноді з неглибокими водоймами. Зараз піски борової тераси майже всюди закріплені насадженнями сосни, чагарників та посівами багаторічних трав. Окремі, рівніші ділянки борової тераси мають слабо сформований ґрунтовий покрив і розорані.

Надзаплавна тераса річки Грунь майже нічим не відрізняється від тераси Псла. Вона підвищується над заплавою на 5 - 8 м. Складена намитими річковими пісками. На відміну від борової тераси Псла, піщана тераса Груні майже не заболочена і має рівний рельєф.

Надзаплавна тераса Хоролу знаходиться на висоті 6 - 10 м над заплавою. Вона помірно заболочена. Відрізняється від інших терас району тим, що на ній небагато лісових насаджень і більшу її частину займають сільськогосподарські угіддя.

М'якість порід, з яких складається поверхня району, високий рівень її розораності і освоєності обумовлює активну ерозійну діяльність - руйнування земної поверхні поверхневими водами та вітром. В середньому з одного гектара орних земель за рік змивається і видувається вітром 25-30 т. ґрунту. З активністю ерозійних процесів пов'язане виникнення та поширення в районі ярів і балок. Здебільшого яри та балки існують не поодиноко, а поєднуються в окремі більш або менш розгалужені яружно-балочні системи деревовидної форми. В Гадяцькому районі спостерігається найбільша густота яружно-балочної сітки по всій області - 1,4 - 1,8 км/кмІ. Балки використовуються для насадження садів, виноградників, лісів (в районі працює відомий на всю область Гадяцький ягідний заказник). Для запобігання розвитку ярів активно ведеться робота по насадженню дерев на схилах.

На рівнинних ділянках давніх терас Псла зустрічаються округлі безстокові пониження - степові блюдця. Діаметр їх може бути різним від 1-3 до 50-100 м і більше. Невеликі блюдця заповнюються водою лише в період танення снігу або злив, великі блюдця нерідко, постійно зберігаючи воду, можуть бути заболоченими.

Певну роль у створенні сучасного рельєфу району відіграла так звана соляно-купольна тектоніка, коли в результаті збільшення тиску соляні товщі девонського та раннього пермського віку піднімалися з великих глибин до поверхні, пронизуючи частково або повністю породи, що їх покривали. Процеси, пов'язані з соляно-купольною тектонікою, проходять повільно, нерівномірно, продовжуючись і в наш час. Прикладом дії соляно-купольної тектоніки є Глинсько-Розбишівське родовище.

Зараз у зв'язку із зростанням засобів виробництва і технічної могутності людини збільшується питома вага штучних форм у загальній структурі рельєфу району. Істотне місце серед штучних форм рельєфу займають піщані кар'єри. До рукотворних форм рельєфу відносять також греблі, котловани ставків, дамби, насипи для залізничних та автомобільних доріг, штучні зрошувальні канали, намиви піску під міську забудову та ін. Створення цих споруд змінює природний рельєф і часто активізує негативні природні процеси - посилює ерозію, призводить до зсувів, підтоплення земель, заболочення.

Серед сучасних процесів, що змінюють рельєф області, найбільш активним є водна ерозія. В умовах Гадяцького району, розораність якого досягає в середньому 70%, ерозія стала агресивною і нищівною. Змиваються грунти, замулюються водоймища, інтенсивно вирівнюється поверхня, що в свою чергу веде до швидкої деградації річок. Тому боротьба з ерозією - не тільки господарський захід щодо збереження земель і ґрунтів, але й захід до збереження загального стану території всього природного комплексу району.

В загальних рисах рельєф району являє собою хвилясту рівнину, не дуже підняту над рівнем моря (знаходиться на Полтавській рівнині, в долині річок Псел та Хорол), основними формами рельєфу, що визначають характер поверхні території району є: річкові долини, тераси, вододіли, балки, яри. Також зустрічаються поди, блюдця, гриви. Основні підняття спостерігаються на правих берегах річок.

1.3 Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора формування стану довкілля

Територія Гадяцького району належить до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини Атлантико-континентальної помірно вологої помірно теплої кліматичної області. [2, 4]

Характер (тип) клімату взагалі обумовлюється комплексом чинників (факторів), основу яких складають:

1) сонячне випромінювання (радіація);

2) характер циркуляції повітряних мас;

3) близькість великих водних мас (океанів, морів);

4) висота території над рівнем моря;

5) тип (характер) підстилаючої поверхні.

З урахуванням характеру цих чинників клімат району визначений як помірний континентальний.

Тепло на поверхню Землі надходить у вигляді прямої і розсіяної сонячної радіації. Максимум прямої сонячної радіації припадає на липень, мінімум - на грудень, а річні її зміни збігаються із змінами хмарності. Саме тому найменша тривалість сонячного сяяння відмічена у грудні і становить 37 годин, найбільша - у липні, 298 годин. В середньому за рік тривалість сонячного сяяння становить 1894 - 2021 годину, що складає 43 - 48% від можливого. Протягом року тривалість сонячного сяяння значно відхиляється від середніх значень і коливається в межах 1651 - 2422 години. До важливої характеристики сонячного сяяння відноситься число хмарних днів, яке в середньому по району складає від 88 до 115 днів. [31]

Земною поверхнею засвоюється лише частина сонячної радіації, частина її відбивається і випромінюється у міжпланетний простір. Різниця між засвоєною і відбитою радіацією складає радіаційний баланс. Радіаційний баланс району в середньому за рік - позитивний і складає по м. Гадяч 1732 Мдж/мІ. Близько 75 - 85% сонячного тепла, що засвоюється земною поверхнею протягом року, припадає на весну і літо.

Середня річна температура повітря в межах району змінюється від +6,5єC на півночі до +8,3єC на півдні. Найхолодніший зимовий місяць - січень. Середня місячна температура січня становить 5,3єC - 7,2єC морозу. Найнижча температура повітря настає при надходженні в ці широти арктичного повітря. Абсолютний мінімум температури повітря на території району - 38єC. В холодні зими середньомісячна температура повітря в січні-лютому сягала 15єC - 17єC морозу. Температурний режим території в осінньо-зимовий період зумовлює тривалість опалювального сезону в сільських та міському поселеннях. Початок та кінець опалювального сезону визначається переходом середньодобової температури через +8єC. В Гадячі він починається 13 жовтня і закінчується 16 квітня (тривалість - 187 днів).

Найтепліший місяць року - липень. Середня температура липня 19,8єC - 21,6єC тепла. Рекордні значення абсолютних максимумів температури повітря у липні досягали +37єC, +40єC, а в зимовий період 10єC - 13єC тепла.

До небезпечних метеорологічних явищ відноситься температура повітря вище +25єC. Високі температури повітря в посушливі періоди сприяють виникненню лісових пожеж. Особливо небезпечні вони для сільського господарства при відсутності опадів у поєднанні з низькою вологістю та вітрами у період вегетації сільськогосподарських культур. Найбільша повторюваність високих температур повітря припадає на липень при стаціонарних антициклонах, коли середньомісячна температура повітря може сягати 24єC - 25єC тепла.

Середній максимум температури повітря за рік становить 10,8єC - 13єC тепла, в січні - 2,4єC - 4,4єC морозу, в липні 25,6єC - 28єC тепла. Важливою характеристикою теплового режиму території стосовно вирощування різних сільськогосподарських культур є тривалість теплого періоду року взагалі та тривалість періоду вегетації зокрема. В метеорології прийнято сталий перехід середньої добової температури повітря через 0єC у бік потепління вважати за початок весни, а перехід її восени у бік похолодання - за початок зими. В Гадяцькому районі теплий період триває з 14.03 - 22.03 по 18.11 - 25.11 (тривалість 240 - 255 днів). [22, 30]

Вегетаційний період більшості сільськогосподарських культур обмежується переходами середньодобової температури повітря через +5єC. В районі цей період коливається в межах: весною 3.04 - 9.04, восени 24.10 - 31.10 (тривалість 197 - 219 днів).

Період вегетації теплолюбивих культур обмежується переходами середньої добової температури повітря через +10єC. В районі межі цього періоду весною 19.04 - 25.04, восени 1.10 - 8.10 (тривалість 158 - 170 днів).

На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур істотно впливають приморозки - зниження температури повітря до 0єC і нижче в теплу пору року. Середня дата припинення приморозків весною 14.04 - 26.04, найраніше 24.03 - 1.04, найпізніше 20.05 - 2.06, а поява приморозків восени 2.10 - 14.10, найраніше 8.09 - 20.09, найпізніше 25.10 - 18.11. Тривалість без морозного періоду становить 159 - 182 дні, найменша тривалість - 114 - 148 днів, найбільша - 192 - 229 днів. Інтенсивність та ймовірність приморозків, а також тривалість безморозного періоду залежить від ландшафтних умов. У долинах і улоговинах інтенсивність приморозків на 2єC - 6єC може бути більшою, а тривалість без морозного періоду на 25 - 40 днів меншою, ніж на рівній відкритій місцевості.

Потребу рослин у теплі характеризують суми позитивних температур за період із середньою добовою температурою вище 0єC, 5єC, 10єC. Сума позитивних температур із середньою добовою температурою повітря вище 0єC на території району коливається в межах 3050є - 3450є, вище +5єC в межах 2950є - 3350є, вище +10єC в межах 2650є - 3050є. В окремі роки суми температур можуть значно відхилятись від середніх значень. Цієї кількості тепла достатньо для вирощування всіх зернових, бобових, городніх культур, цукрового буряка, садових та інших культур.

Циркуляція повітряних мас є базовим фактором формування погодних та кліматичних умов. Територія району знаходиться на межі впливу Атлантичного океану і Центральної Азії, а також північних і південних повітряних мас. В середньому в річному циклі на території району переважає західна форма циркуляції повітряних мас (40%), потім східна (34%), яка характеризується впливом зі сходу і північного сходу Сибірського антициклону, переважно взимку. В 26% випадків має місце повторюваність меридіальної форми циркуляції, коли відбувається міжширотний обмін повітряними масами. Помірні вологі повітряні маси приходять на територію району з Атлантики, помірні континентальні (сухі) - з Центральної Азії. Сухі і холодні арктичні повітряні маси без перешкод проникають на територію району протягом всього року з Арктики. Теплі і вологі тропічні повітряні маси на територію Гадяцького району, як і на територію всієї України, приходять з тропічної Атлантики. Їх шлях, як правило, пролягає через Середземне море.

Кожна з повітряних мас має свої фізичні характеристики. При зіткненні повітряних мас відбувається не тільки їх взаємний обмін теплом і вологою, але, що особливо важливо, утворення атмосферних завихрень - циклонів і антициклонів. З циклонами пов'язана нестійка хмарна погода з опадами; з антициклонами - стійка безхмарна сонячна погода. Циклонічний тип погоди встановлюється, коли надходять вологі атлантичні маси повітря. Протягом року через територію району проходить близько 30 циклонів. На територію Полтавської області, а значить і Гадяцького району, південно-західні циклони приходять через Середземне море і захід Чорного моря; з Атлантичного океану - західні циклони; з Балтики і Скандинавії - північно-західні циклони. Інколи циклони приходять з півночі та південного сходу Чорного моря. Циклонічний тип погоди панує на території району в середньому 135 днів на рік. Протягом року територія району перебуває під впливом близько 35 антициклонів. Антициклонічний тип погоди панує в районі протягом 230 днів на рік. В цілому на території переважає західний перенос повітряних мас.

Циркуляційні фактори клімату дуже помітні в холодний період року у зв'язку з послабленням дії сонячної радіації та активізації циклонічної діяльності. Зима, як правило, починається вторгненням арктичного холодного повітря з півночі або з поширення зі сходу континентального антициклону (Сибірського). Зміна впливу континентального антициклону на циклонічний вплив Атлантики зимою приводить до виникнення відлиг, ожеледі, туманів, опадів.

Весною активізується вплив Азорського антициклону, що зумовлює теплу сонячну погоду і посилює дію радіаційних факторів клімату. На ранню весну припадає найбільша повторюваність південно-західних циклонів. Літо в цілому характеризується посиленням дії радіаційних та місцевих факторів клімату. Вторгнення холодних повітряних мас з Арктики майже припиняється, погода в значній мірі обумовлюється активністю Азорського антициклону. Восени поширюється вплив Сибірського антициклону. Зустріч при цьому циклону, що надходить з Атлантики, з континентальним антициклоном обумовлює хмарну погоду з туманами, опадами та посиленням вітру.

Важливою погодною і кліматичною характеристикою є відносна вологість повітря, що показує міру насичення повітря водяною парою і дозволяє судити про можливість чи неможливість опадів (при відносній вологості повітря 100% починається конденсація водяної пари і утворення опадів). Середня відносна вологість повітря в області становить 71%; найменша (58%) буває в серпні; найбільша (88%) - в січні. Дні, коли відносна вологість складає більше 80%, відносять до вологих, а з відносною вологістю менше 30% - до посушливих. Посушливі дні в районі більше всього бувають у травні (до 5 днів) та в серпні (від 2 до 4 днів).

Однією з найбільш важливих характеристик клімату є атмосферні опади. Для Гадяцького району характерний континентальний тип річного розподілу опадів з максимумом влітку і мінімумом зимою. Середня річна кількість опадів на території району коливається в межах 450 - 570 мм, що відповідає 4500 - 5700 т/га. За холодний період року (листопад - березень) опадів випадає в середньому 130 - 170 мм, а за теплий (квітень - жовтень) 320 - 400 мм. В окремі роки річна сума опадів може відхилитись від середньорічної на 250 мм і більше. Найчастіше сильні дощі та зливи бувають при переміщенні південно-західних та південних циклонів. Опади з кількістю 50 мм і більше за добу приносять збитки, особливо сільському господарству.

Зимою опади випадають менш інтенсивно, ніж влітку. В теплий період року опади випадають нерівномірно. За бездощовий приймають такий період, коли протягом 10 днів та більше опадів не буває зовсім або добова кількість не перевищує 1 мм. Наступні дні за 10-м днем бездощового періоду визначають посушливий період. В середньому на території району щорічно буває від 1 до 3 посушливих періодів різної тривалості й інтенсивності (за вегетаційний період). Посушливі періоди складають невід'ємну частину засухи. Засуха - комплекс агрометеорологічних умов, який створює невідповідність між потребою рослин у воді і надходженням її з ґрунту. При цьому опадів за вегетаційний період випадає 40 - 70% норми при підвищеному температурному режимі. В умовах Гадяцького району в середньому із кожних трьох років один рік характеризується засухою різної інтенсивності.

Гроза - атмосферне явище, яке викликається електричними розрядами між хмарами або між хмарою і землею і супроводжується громом. Грозова діяльність розпочинається у квітні і закінчується в жовтні. Найраніше гроза відмічена у лютому. В середньому число днів з грозою коливається по району в межах 27 - 33 за рік, найбільше - 40 - 50 днів. Частіше грози бувають у червні - липні, в середньому за місяць 7 - 9 днів. Часто грози супроводжуються шквалистим посиленням вітру, а одна з 10 гроз - градом.

Середня дата появи снігового покриву на території району припадає на другу декаду листопада, а найранніший термін - друга декада жовтня. Перший сніговий покрив, як правило, нестійкий, а середня дата утворення сталого снігового покриву припадає на другу половину грудня.

Середня дата початку танення снігового покриву припадає на другу половину лютого, а його кінець - на другу декаду березня. Найпізніші дати кінця танення снігового покриву припадають на першу половину квітня. В середньому число днів із сніговим покривом коливається в межах 80 - 100. До 30% зим не мають стійкого снігового покриву, особливо в південній частині району. Протягом зими товща снігового покриву в середньому складає 5 - 20 см. Близько 10% зим мають максимальну висоту снігового покриву (30 - 50 см).

В холодну пору року в районі часто спостерігаються тумани. В середньому за рік буває 35 - 70, інколи - 65 - 95 днів з туманом. В окремі роки в зимовий період спостерігається до 19 - 22 днів з туманом на місяць. В літній період тумани відмічаються рідко.

Вітри на території району не відзначаються постійністю характеристик. В теплий період року частіше діють західні та північно-західні вітри, в холодний період переважають вітри східного та південно-східного напрямків. Гадяцький район розташований поблизу головного вітророзділу Євразії ("вісь Воєйкова"). Це й зумовлює переважаючу приблизно однакову повторюваність вітрів західних і східних румбів. Повторюваність вітрів північних та південних румбів значно менша. Середня швидкість вітру за рік становить 3 - 5 м/сек. Вітер зі швидкістю 15 м/сек. І більше називають сильним. Середнє число днів з сильним вітром за рік становить 10 - 37, максимально - 40 - 80 днів. Практично кожен рік бувають вітри із швидкістю 15 м/сек. В холодний період року вітровий режим посилюється. Штилі бувають частіше влітку, ніж взимку. Енергія вітру в господарських цілях за останній час в районі майже не використовується. Слід зауважити, що більшість вітрорушійних установок можуть працювати вже при швидкості вітру 3 м/сек.

З вітром пов'язане таке явище, як хуртовина. Середнє число днів з хуртовинами по району становить 10 - 30, в окремі роки - до 50 днів.

В теплий період року в районі нерідко бувають суховії. Суховії - це вітер зі швидкістю 5 і більше м/сек. І температурою повітря більше 25єC тепла при низькій відносній вологості повітря (30% і нижче). Такі умови порушують водяний баланс рослин і обумовлюють в залежності від тривалості дії суховію різний ступінь пошкодження рослин. В середньому за теплий період року суховіїв буває до 10 днів, в посушливі роки - до 30 днів і більше.

При низькій вологості повітря і сильному вітрі може виникнути друге небезпечне явище - пилові бурі. Вони продовжуються від декількох годин до декількох діб, завдаючи значних збитків господарству і природі. Пилові бурі частіше бувають в період з березня по вересень. Один-два рази в десятиріччя вони проявляють себе зимою ("чорні бурі"). Особливо сильною була "чорна буря" взимку 1968 - 1969 рр., коли територія Гадяцького району і всієї Полтавської області стала місцем акумуляції снігово-пилових наносів із Казахстану та Приазов'я.

В холодний період року відмічаються такі несприятливі явища погоди, як ожеледь, паморозь, налипання мокрого снігу та інші види обледеніння. Частіше відмічається ожеледь. В середньому за рік її тривалість становить 15 - 20 днів, нерідко - до 45 днів. Близька до цього кількість днів з памороззю та дещо менше кількість днів з налипанням мокрого снігу.

Для зимових умов Гадяцького району характерне таке небезпечне явище, як льодова кірка. Вона частіше утворюється під час тривалих відлиг та випадання дощу на сніговий покрив. Відмічають льодову кірку двох видів: висячу та притерту. Найбільш небезпечна для зимуючих культур притерта льодова кірка, особливо коли утворюється у грудні та першій половині січня і утримується протягом 40 днів і більше. Льодова кірка різної інтенсивності та тривалості утворюється на полях району кожну зиму, а в окремі роки - декілька разів на зиму.

До несприятливих кліматичних та погодних умов району слід віднести: нерівномірний розподіл опадів в теплий період року, можливість зливових дощів у період збирання зернових культур, суховійні явища, малосніжні зими, часті відлиги з подальшим утворенням льодової кірки, що може привести до загибелі озимих, пізні весняні заморозки при цвітінні садів і після появи сходів теплолюбивих культур. На зменшення негативного впливу від них і повинен бути направлений комплекс агротехнічних заходів.

1.4 Екологічні дослідження водних об'єктів як складової довкілля, що зазнають забруднення

Головні річки Гадяцького району - це Псел та Хорол. Всі річки району належать до типу рівнинних, швидкість яких складає 0,1 - 0,3 м/с. Річки Гадяцького району живляться в основному сніговими водами, хоч сніг дає лише 1/3 - 1/5 річної суми опадів; значно менше живляться вони підземними водами і зовсім мало - дощовими. Для Псла (в районі Гадяча) снігове живлення становить 58%, підземне - 35%, а дощове - 7%. [6, 19]

Дощове живлення незначне, бо літні опади, за винятком злив, просочуються в ґрунт випаровуються і майже не дають стоку. Роль підземного живлення зростає в зимовий і літній періоди, коли немає стоку поверхневих вод або він незначний.

Водоносність і рівень води в річках району протягом року сильно змінюється. Під час весняної повені річки широко розливаються, влітку дуже міліють.

Можна сказати, що для річок характерна помірна звивистість, незначний похил, повільна течія. Повінь буває в березні-квітні в результаті танення снігу, інколи влітку, в період великих або затяжних дощів, що за останні роки спостерігається дуже рідко. Слід відзначити, що річки району, як і всі рівнинні річки помірного поясу, відзначаються винятковою нерівномірністю річного стоку - 60 - 80% його припадає на весну, на період весняної повені.

Псел найбільша річка Гадяцького району. Протікає від межі з Сумською областю по території району з північного сходу на південний захід, а біля Гадяча змінює свій напрям на південь (до Миргородського району). Псел - найбільш повноводна і широкоплинна річка не тільки Гадяцького району, а й усієї Полтавської області. Середній похил річки - 0,23 м на 1 км, що зумовлює його відносно швидку течію. Характерна особливість Псла, що відрізняє його від інших річок - це високі береги з відслоненням різних порід.

Високий правий берег ще й на сьогоднішній день подекуди вкривають могутні ліси, утворюючи мальовничі, неповторні краєвиди. Цей берег підмиває вода, і він часто обвалюється, сповзає, утворюючи кручі, в яких виступає білий, як сніг полтавський пісок, що в долині лівого берега утворює величезні скупчення і чудові пляжі. Яскраві геологічні відслонення по берегах його дають змогу простежити зміст і структуру третинного та антропогенного періодів.

Лівий берег Псла низький. Лівобережні простори становлять обширні луки з озерами та сипучими пісками. На всьому протязі долини на надзаплавній терасі багато дюнних пісків. Тепер їх засаджено сосною.

Долина Псла проходить в породах Полтавського та Харківського ярусів палеогенового періоду, складених кварцевими пісками та глинами, тому дно Псла переважно піщане, вода прозора. Енергетичні ресурси Псла належним чином не використовуються. Головні праві притоки Псла - Хорол і Грунь.

На річці встановлено 15 створів спостережень. Показники якості води в створі на межі з Сумською областю - в межах ГДК, окрім БСКп, заліза і марганцю (0,04 мг/л). Річка Хорол негативного впливу на стан р. Псел не здійснює. Також не впливають на якість річної води скиди стічних вод з очисних споруд ВАТ ”Надія” ДП “Гадячсир" (об'єм скиду - 232,6 тис. м3/рік) і Гадяцького ВУЖКГ (об'єм скиду - 710,1 тис. м3/рік). Рис.1.4.2.

Річка Хорол - найбільша права притока Псла. Хорол більше заболочений, ніж Псел, течія його повільніша. Він протікає по території Гадяцького району від кордону з Сумською областю. Середній похил ріки 0,16 м на 1 км. На річці встановлено 8 створів спостережень. Стан річки на межі з Сумською областю задовільний, але спостерігаються перевищення нормативів ГДК по БСКп і марганцю.

Стічні води не здійснюють негативного впливу на якість води в річці.

Радіологічний контроль стану поверхневих вод в районі здійснює Полтавське регіональне управління водних ресурсів Держводгоспу України. Багаторічні дослідження вказують, що вміст як стронцію - 90, так і цезію - 137 у воді річок району, де проводився аналіз, на один-два порядки нижчий за допустимі норми.

Озера та ставки в районі зустрічаються всюди, - це здебільшого невеликі водойми площею 0,1 - 1,0 кмІ. Основна частина їх живлення припадає на водообмін з річками, в заплавах яких вони розташовані, підземні води відіграють незначну роль. У всіх озерах на дні залягає мул, що складається в основному з решток рослин. Влітку ці водойми заростають, а взимку - замерзають. Вода прісна, використовується для водопою та місцевого зрошення.

Таблиця 1.4 Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування по Гадяцькому району.) [40]

Рік

Адміністративно-територіальна одиниця

Кількість водозаборів

Кількість водо-випусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водоко-ристувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т. ч. підземних

2005

Гадяцький район

282

281

3

67

67

3

-

5

Озера Гадяцького району придатні для організації ферм водоплавної птиці. Ставки від озер відрізняються тим, що це - штучні водойми, як правило, невеликих розмірів, які створюються для накопичення та збереження води з метою зрошення чи інших господарських потреб. Ставки мають площу дзеркала менше 1 кмІ і можуть створюватись не лише по долинах річок, але й по балках, ярах, а також шляхом будівництва котлованів глибиною 3 - 5 м на вододілах. В районі ставки використовуються для риборозведення та вирощування водоплавної птиці.

Рівнинний характер території та невелика швидкість течії річок створюють сприятливі умови для заболоченості території району. Площа болотяних масивів коливається від 1 до 1000 гектарів. Заплавні болота багаті на торф. Середня потужність торф'яників досягає 2 м. Зараз частина боліт і заболочених земель, розташованих у заплаві річок Псел та Хорол осушені і використовуються як сільськогосподарські угіддя.

Водопостачання споживачів Гадяцького району здійснюється за допомогою артезіанських свердловин. Основними експлуатаційними водоносними горизонтами підземних вод в районі є бутанський (глибина 80 - 120 м) та сеноман-нижньокрейдовий (глибина 700 - 1200 м). По басейнах річок підземні води розподілені нерівномірно. Більшість з них зосереджені в басейні Псла. Гадяцький район займає перше місце в області по запасах підземних вод.

Роль озер та ставків важлива як для господарства, так і для збереження стану навколишнього середовища та неймовірної краси Гадяцького району, адже на них знаходяться місця гніздівлі перелітних та інших птахів багато з яких занесені до Червоної книги України.

1.5 Екологічні дослідження ґрунтів, що знаходяться під впливом забруднення

Ґрунтовий покрив району обумовлений помірним континентальним кліматом, лісовою та степовою рослинністю. Ґрунтоутворюючі породи представлені четвертинними осадовими породами вітрового та водного походження. До перших належить лес, до других - давні алювіальні відклади. Леси сприяють закріпленню органічних мас в ґрунтах, через що на лесах утворилися найбільш збагачені поживними речовинами, найбільш родючі чорноземні ґрунти.

У районі поширені переважно чорноземи. Вони вкривають майже дві третини площі району. Поділяються вони на опідзолені та типові. Опідзолені чорноземні ґрунти розташовані окремими масивами на високому правому березі Псла. В долинах річок Псел та Хорол досить поширені лучно-чорноземні ґрунти. Дерново-підзолисті ґрунти займають незначні площі і зустрічаються переважно по піщаних берегах рік Псел, Хорол, Грунь. Так само дернові ґрунти в комплексі з підзолисто-глейовими торф'яно-болотними теж займають незначну площу. Невеликі площі вкривають і сірі опідзолені ґрунти. Серед них найбільше темно-сірих, менше - сірих, а світло-сірі розкидані між ними окремими плямами.

Майже всі види ґрунтів мають цінне господарське значення: вирощування продукції сільського господарства: рослинної продукції різного виду технічних, зернових культур, рослинної продукції для тваринництва тощо, тому їх охорона потребує здійснення таких заходів, як……

Збереження ґрунтового покриву та якості ґрунтів - важливе природоохоронне та господарське завдання. Найбільшої шкоди ґрунтам району завдає водна та вітрова ерозія. Висока активність ерозії пов'язана, перш за все, з високою розораністю земель району - орні землі складають близько 65% території, що набагато вище екологічно допустимої розораності степу та лісостепу. При такій високій розораності повинні витримуватися всі вимоги протиерозійних заходів. На жаль, еродовані землі в районі тільки серед орних земель складають 15%.

За даними спостережень, починаючи з 60-х років минулого століття, в ґрунтах Гадяцького району відбувається нестримне зменшення вмісту гумусу. [31, 34, 40]

Серед основних чинників негативного впливу на земельні ресурси сільськогосподарського виробництва є:

- значна розораність земель і, що найбільш небезпечно, на схилах;

- порушення і недотримання сівозмін;

- застосування важкої ґрунтообробної техніки;

- ерозія (водна, вітрова, пасовищна);

- недостатність внесення органічних та мінеральних добрив (на орні землі запасу сільських рад добрива не вносяться взагалі);

- надмірна насиченість структури посівних площ технічними культурами і, особливо, соняшником;

- припинення будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд;

- скорочення площ зрошування, осушення земель та їх хімічної меліорації.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены