Оцінювання та управління ризиком на території Краснокутського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський Національний Університет

ім. В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра геоекології та конструктивної географії

КУРСОВА РОБОТА

З ОСНОВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

ОЦІНЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ НА ТЕРИТОРІЇ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ

Виконала: студ. гр. ГЕ-53 М.Івахненко

Керівник: ст.викладач А. Леонов

Харків-2005

РЕФЕРАТ

У даній курсовій роботі розглядаються питання оцінки та управління екологічним ризиком на території Краснокутського району.

Об'єктом ризику є населення Краснокутського району.

Мета роботи: розрахувати екологічний ризик здоров'ю людей через забруднення грунту цинком, нікелем, міддю на території Краснокутського району.

В роботі представлено: 4 розділи, 3 таблиці, 1 рисунок.

ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК, АГЕНТ РИЗИКУ, ДЖЕРЕЛА РИЗИКУ, ЦИНК, НІКЕЛЬ, МІДЬ, МАРШРУТ НАРАЖЕННЯ, ГРУНТ, КРАСНОКУТСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК, СТРЕСОР, РЕЦЕПТОРНІ ТОЧКИ.

ЗМІСТ

Реферат

Вступ

1. Сучасний стан вивчення питання

1.1 Огляд сучасної вітчизняної наукової літератури з питань екологічного ризику в грунтах

1.2 Огляд сучасної закордонної наукової літератури з питань ризику здоров'ю людей через забруднення грунту

2. Характеристика ризику здоров'ю людей через забруднення грунту цинком, нікелем, міддю на території Краснокутського району

3. Управління ризиком здоров'ю людей через забруднення грунту цинком, нікелем, міддю на території Краснокутського району

4. Оцінювання екологічного ризику на території Краснокутського району

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

ВСТУП

Забруднення навколишнього середовища постійно збільшується, в результаті людина все більше ризикує своїм здоров'ям. Раціональне використання природних ресурсів та ефективні заходи по охороні навколишнього середовища можливі тільки на основі законів природи і їх розумного застосування: від споживчого відношення до природи людина повинна перейти до співробітництва з нею і співвимірювати свою господарчу діяльність з можливостями природи. Успішне вирішення екологічних проблем можливе тільки при участі широкого кола спеціалістів, які працюють в різних областях науки та техніки.

Метою роботи є розрахувати індивідуальний ризик здоров'ю людей через забруднення грунту цинком, нікелем, міддю на території Краснокутського району, та соціальний ризик.

Об'єктом дослідження є територія Краснокутського району.

Завдання роботи проаналізувати огляд вітчизняної та закордонної літератури з питань екологічного ризику у грунтах, розрахувати соціальний та індивідуальний ризик здоров'ю людей.

екологічний ризик грунт забруднення

1 СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ

1.1 Огляд сучасної вітчизняної наукової літератури з питань екологічного ризику у грунтах

Повна назва джерела з вихідними даними

Трофимов С.Я. Кузнецов М.С. Щеглов А.И Научная работа кафедр и лабораторий

Мова рецензованої праці

Російська

Фізична доступність (в межах Харкова)

ЦНБ ХНУ ім. Каразіна

Головний напрямок досліджень авторів

Проведений аналіз загального накопичення органічного вуглеводу в грунті, були розроблені методи та програмні засоби оцінки та попередження екологічного ризику дощової ерозії лесових та лесовидних грунтів, прогнозованіий механізм вітрової ерозії грунтів, проведені дослідження пересувних форм штучних радіонуклідів та важких металів в грунті природних та агроландшафтів лісової та лісостепової зони

Мета досліджень авторів

Дослідити зміни хімічних властивостей грунтів, розробити методи оцінки та попередження екологічного ризику дощової та вітрової ерозії грунтів, провести дослідження пересувних форм штучних радіонуклідів та важких металів

Актуальність теми досліджень

Погіршення якості грунту, зміна хімічних властивостей грунту, погіршення стійкості грунту до вітрової та дощової ерозії

Методи дослідження авторів

Проведені наукові та лабораторні дослідження, проаналізовані результати та зроблені висновки

Основні результати досліджень

Виявлені закономірності нерівномірного розподілення органічного вуглеводу в грунті . Досліджені зміни хімічних властивостей грунтів лісової зони під дією кислотного впливу, виконаний модельний експеримент по впливу кислих опадів на грунт. Була отримана нова експериментально - теоретична модель дощової ерозії грунту, яка застосовується для будь-яких фізико - географічних умов. Дана модель дозволяє розрахувати по розробленій комп'ютерній програмі очікуваний змив грунту. Виявлені нові показники, які характеризують стійкість грунту до вітрової ерозії. В досліджених біогеоценозах найбільша рухомість елементів знаходиться в опідзолених грунтах лісових екосистем, а найменша - в чорноземах лісостепових агроландшафтів

Обгрунтованість результатів

Була проведена робота по удосконаленню попередньої системи показників гумусного стану грунту ,включені нові показники гумусного стану грунту. Було встановлено, що в верхніх органогенних та органо-мінеральних шарах грунту відносний вміст сполук радіонуклідів становить 7 - 23% ,при цьому водорозчинних сполук - лише 0,0004 - 4%. З глибиною їх доля збільшується до 21 - 51% та 0,08 - 10% відповідно

Новизна та значимість результатів

Вперше отримана адекватна математична модель повномасштабного глобального явища вітрової ерозії. Встановлена цікава здатність повітряного потоку до концентрованого відкладу однакових ґрунтових частинок, зібраних з великої території

Недоліки та незрозумілі місця в дослідженні

Незрозумілих місць та недоліків не знайдено

Ключові слова

Почва (грунт), химические свойства почв (хімічні властивості грунту), водная эрозия (водна ерозія), экологический риск (екологічний ризик), научные исследования (наукові дослідження),тяжелые метали (важкі метали), ветровая эрозия почв (вітрова ерозія грунтів)

1.2 Огляд сучасної закордонної наукової літератури з питань ризику здоров'ю людей через забруднення грунтів

Повна назва джерела з вихідними даними S.A.Crawford, R.Merchant, D.Gable. HEALTS CONSULTATION, Miami civic center property Miami, Miami-dade county, Florida

Мова рецензованої праці

Англійська

Фізична доступність (в межах Харкова)

ЦНБ ХНУ ім. Каразіна

Головний напрямок досліджень авторів

Вплив важких металів в грунті, в власності міського адміністративного центру Маямі, на здоров'я людей, а також можливі випадки отруєння

Мета досліджень авторів

Вивчити вплив важких металів на здоров'я людей, порівняти аналітичні результати дослідження з цінностями екранірованія на основі здоров'я

Актуальність теми досліджень

Дані дослідження допомагають зменшити кількість забрудників до тих, які важливі для охорони здоров'я

Методи дослідження авторів

Відбирали зразки грунту, аналізували результати досліджень

Основні результати досліджень

Встановлено, що концентрації барію, хрому, ртуті, нікелю, цинку на поверхні грунту були нижчі за цінності ATSDR на основі здоров'я і таким чином не сприяють захворюванню людей. Також було встановлено, що концентрації миш'яку перевищували дані екологічного довідника. На майбутнє, якщо рослинне покриття у власності відсутнє, порушений грунт, і забруднений миш'яком грунт стає пилом, тривала інгаляція забрудненим пилом може призвести до збільшення ризику захворювання на рак легенів та рак шкіри. Концентрації кадмія також перевищують норми наданні у екологічному довіднику, в результаті це призведе до збільшення ризику захворювання на рак простати та рак легенів. В результаті досліджень було встановлено, що діти більш уразливі, ніж дорослі, до деяких видів небезпечних речовин. Діти вдихають пил та важкі пари, які знаходяться поряд з землею. Якщо отруєння відбувається на протязі критичних стадій роста, то це призведе до постійного пошкодження системи тіла дитини. Головне, що діти залежать від дорослих для ідентифікації ризику і ризикують своїм здоров'ям

Обгрунтованість результатів

Дослідження проводилися неодноразово, результати були проаналізовані та науково підтверджені

Новизна та значимість результатів

Флоридський ДОН порівняв середній рівень вмісту забруднюючих речовин у крові для дітей, які проживають поблизу власності Міського адміністративного центра Маями з середнім рівнем забруднюючих речовин у крові для всіх дітей в Графстві Маями

Недоліки та незрозумілі місця в дослідженні

Ступінь забруднення поверхні грунту у власності не була відповідно характеризована. Майбутні дослідження повинні включати не тільки більше поверхневих зразків грунту, а також додаткові аналітичні забрудники, пов'язані з попелом встановлення для спалювання відходів

Ключові слова

Environmental Resources (Екологічне управління ресурсів), Soil (грунт) Arsenic (миш'як), Poison (отруєння), Health people (здоров'я людей) Sensitive Populations (Чутливість населення)

2. ХАРАКТЕРИСТИКА РИЗИКУ ЗДОРОВ'Ю ЛЮДЕЙ ЧЕРЕЗ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ НІКЕЛЕМ, ЦИНКОМ, МІДДЮ НА ТЕРИТОРІЇ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ

Об'єктом ризику є населення Краснокутського району.

Чинником ризику виступають забруднюючі речовини, що потрапляють в атмосферу від різних джерел: автотранспорт, викиди підприємств, спалювання сміття.

Джерелами ризику є: Мурафський цукровий завод, Дубляньський спиртзавод, Краснокутський маслозавод та автотранспорт. З викидами цих підприємств забруднюючі речовини потрапляють до навколишнього середовища. Муравський цукровий завод забруднює навколишнє середовище викидами пилу деревини та металевого пилу, оксидом азоту та оксидом цинку

Маршрутом нараження є потрапляння даних елементів в повітря напряму від джерел.

Шлях надходження - пероральний.

Пріоритетними агентами ризику є: оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки.

В атмосферу оксид вуглецю потрапляє в результаті неповного згоряння органічних речовин, а також в результаті виділення його мікроорганізмами, тваринами, рослинами та людьми. Промислові джерела оксиду вуглецю - продукти спалення вуглецевмісних речовин, що використовуються як паливо. Більше половини оксиду вуглецю, що потрапляє в атмосферу в результаті людської діяльності, має своїм джерелом автотранспорт. Надходження оксиду вуглецю в кров з легенів зумовлене концентрацією СО у повітрі, яким дихає людина, дифузійною здатністю легенів, легеневим кровообігом, вмістом кисню у повітрі, інтенсивністю легеневої вентиляції. Оксид вуглецю витісняє кисень з крові, утворюючи карбооксигемоглобін.

Оксид вуглецю знаходиться в тканинах печінки, нирок, мозку, спинномозковій рідині, 0,1 - 3, 3 % загальної кількості СО, що надходить до організму, окисляється до вуглекислого газу. В середньому нормальний рівень карбооксигемоглобіну в крові людини становить 5 - 6 %. При концентрації 10 -15 % можна діагностувати хронічне отруєння. Виділення СО відбувається головним чином через дихальні шляхи: 60 - 70 % виділяється людиною після гострого отруєння протягом першої години, подальше виділення продовжується приблизно 3 - 4 години. При хронічному отруєнні вміст СО в крові іноді залишається на підвищеному рівні доволі тривалий час, і виділення його з організму в таких випадках вельми тривале. Незначна екскреція через нирки та шлунково - кишковий тракт.

Діоксид азоту - це стійкий газ жовтого кольору. Утворюється в повітрі при викиді вихлопних газів автотранспортом. Діоксид азоту, поєднуючись під дією ультрафіолетової сонячної радіації з вуглеводнем, утворює пероксилацетилнітрат ( ПАН), та інші фотохімічні окислювачі, такі як пероксибензоїлнітрат(ПБН), озон, перекис водню, тощо. Ці окислювачі - основні компоненти фотохімічного смогу. Всі окислювачі, в першу чергу ПАН і ПБН, сильно подразнюють слизову оболонку і викликають запалення очей, а комбінуючись з озоном, подразнюють носоглотку і призводять до спазму грудної клітини. Основним проявом інтоксикації двоокисом азоту є токсичний набряк легенів. Головними факторами, що задіяні в процесі утворення набряку легенів, є порушення проникності стінок легеневих судин, розлад водного обміну, ряд нервово - ендокринних порушень. Також отруєння діоксидом азоту може викликати невралгію, гіпотонію, дістрофічні зміни міокарду. Велике значення має також резерптивна дія діоксиду азоту. Його випари, що надходять до дихальних шляхів, під впливом вологи перетворюються на нітріт натрію, що надходить до загального кола кровообігу, при цьому утворюється метгемоглобін і виникає кисневе голодування. Час напіввиведення з організму людини становить приблизно 4 години, але в більш важких випадках може бути більш тривалим, в залежності від того, наскільки токсичні речовини встигли засвоїтися організмом і наскільки велика їх концентрація. Локалізуються токсичні речовини переважно в таких життєво важливих органах, як легені, звідти через коло кровообігу потрапляють до печінки, нирок, та мяких тканин організму людини.

Діоксид сірки потрапляє в повітря в основному при спалюванні сірковмісних видів палива, таких як вугілля або мазут. Поступово діоксид сірки окислюється до триокису, що відразу ж вступає в хімічну реакцію з водяною парою, утворюючи сірчану кислоту. Діоксид сірки негативно впливає на рослини, так як, потрапляючи всередину листка, пригнічує життєдіяльність клітин. Також, потрапляючи до організму людини, він подразнює слизову оболонку очей, дихальні шляхи, а тривала дія навіть невеликих концентрацій діоксиду сірки може викликати хронічний гастрит, бронхіт, ларингіт. Діоксид сірки існує в атмосфері від кількох годин до кількох діб, в залежності від вологості повітря. Потрапляючи до організму людини, діоксид сірки викликає важкі порушення життєдіяльності, вражаючи практично всі життєво важливі органи. Часто інтоксикація діоксидом сірки призводить до смертельного випадку. Період виведення з організму складає близько доби, при хронічному отруєнні або високій концентрації отрути навіть більше.

Спосіб оцінювання нараження - непрямий.

Рецепторні точки у Краснокутському районі розташовуються наступним чином:

№1 - с. Мурафа - східна частина Краснокутського району;

№2 - с.Качалівка - центрально-східна частина Краснокутського району;

№3 - с. Пархомівка - північна частина Краснокутського району.

Ці рецепторні точки було вибрано таким чином, щоб показати та оцінити ризик в різних частинах району.

Розрахунок індивідуального ризику згідно лінійно-експонентної моделі виконується за формулою(2.1):

_, (2.1)

де: R_t - індивідуальний ризик;

С - концентрація агентів ризику в повітрі на рецепторних точках;

ГДК - гранично допустима концентрація агентів ризику у грунті;

К_з - значення коефіцієнту захисту, що визначено для агентів ризику, виходячи з класу іх небезпеки;

t - час (25років);

Таблиця 2.1 - Параметри для розрахунку ризику за формулою (2.1)

Клас небезпеки	Характеристика речовин	в	Кз
1-й	Надзвичайно небезпечні	2,40	7,5
2-й	Високонебезпечні	1,31	6,0
3-й	Помірно небезпечні	1,00	4,5
4-й	Малонебезпечні	0,86	3,0

Таблиця 2.2 - Вихідні дані моделі оцінювання залежності „концентрація-відповідь"

Агент ризику	ГДК, мг/кг	Клас небезпеки	Коефіцієнт запасу
Нікель	4	2	4,5
Мідь	3	2	4,5
Цинк	23	1	4,5

Таблиця 2.3 - Індивідуальний ризик на території Краснокутського району

№	Розташування рецепторних точок	нікель	мідь	цинк	Rl-tl	Rl-tl-y
		С (мг/кг)	R1	С (мг/кг)	R2	С (мг/кг)	R3
1	с.Мурафа	0,01	0,000686	0,01	0,001	0.06	2,75е-06	0,001688	0,000675
2	С.Качалівка	0,04	0,004208	0,02	0,002476	0.03	1,77е-06	0,006686	0,000267
3	с.Пархомівкае	0,06	0,005633	0,05	0,004208	0.08	5,48е-06	0,009847	0,000391

Спосіб оцінювання нараження - непрямий з поєднанням моніторингу та моделювання. Використовувалась лінійно-експонентна (пробітна) модель.

Для територіального районування ризику було застосовано метод лінійної графічної інтерполяції (рис.2.1)

Розрахунок соціального ризику здійснюється за формулою (2.2):

R_s=Ri N, (2.2)

де: R_s -соціальний ризик;

N -кількість експонованого населення;

R_sм1=0,000675*3500=2,3625

R_sк2=0,000267*1700=0,4539

R_sп3=0,000391*2300=0,8993

Оцінка невизначеностей. Дане визначення ризику може бути неточним, а саме неточності можуть виникати у вимірюваннях. Це пов'язано з тим що кількість рецепторних точок замала Отже похибка розрахунків може бути значною. Для точніших висновків та розрахунків треба взяти більшу кількість рецепторних точок, треба проводити регулярні спостереження.

3. УПРАВЛІННЯ РИЗИКУ ЗДОРОВ'Ю ЛЮДЕЙ ЧЕРЕЗ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ НІКЕЛЕМ, МІДДЮ, ЦИНКОМ НА ТЕРИТОРІЇ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ

Спочатку встановлюємо референт ризику. При визначенні референту враховується фоновий рівень відповідної захворюваності.

Нікель призводить до ряду тяжких захворювань серед яких артеріальна гіпотонія, гіпо- та антацидні гастрити, лейкопенія, анізоцитоз, дерматити та екземи, бронхіти та емфіземи легенів, акроцианоз, токсичний гепатит, дистрофія міокарда.

Для розрахунку було обрано дерматити, кількість захворюваних складає 245 чол. на 10000 населення.

Мідь призводить до захворювань церебральні ангіоневрози, дерматити, екземи, некрози, алергічний дерматит, бронхіт, бронхоектази, запалення легенів, катарально-гнойний бронхіт.

Для розрахунку було обрано таке захворювання як бронхіт, кількість захворілих складає 317 чол. на 10000 населення.

Цинк призводить до ряду таких захворювань: коньюктивіти, дерматити, малокрівя, білірубінемії, гіпоацидного гастриту, гіпохромної анемії, емфіземи, початкових ознак пневмосклероза, гіпогликемії, гіпохолестеринемія. Для розрахунку було обрано захворювання на гастрит - 204 чол. на 10000 населення. За допомогою вище наведених даних можна розрахувати допустимий ризик для населення Краснокутського району. Він розраховується множенням захворюваності на 20%.

R_дNi=245/10000*20%=49*10 ^-4

R_дCu=317/10000*20%=63.4*10 ^-4

R_дZn=204/10000*20%=40.8*10 ^-4

Таким чином допустимий рівень ризику для Краснокутського району становить - 10^-4;

умовно допустимий - 10^-3 до 10^-4;

недопустимий - 10^-3;

Для отримання більш точних результатів потрібно розглядати всі агенти, які є шкідливими.

Вибраних рецепторних точок недостатньо для повної характеристики ризику. Пропонується розташувати ще декілька рецепторних точок, наприклад в с.Колонтаїв та с.Дублянка.

Дані рецепторні точки та агенти повинні контролюватися один раз на сезон.

Для того, щоб зменшити ризик здоров'ю населення району пропонується проводити більш жорсткий контроль за шкідливими речовинами, встановити жорсткіші ГДК. На території Краснокутського району знаходяться декілька заводів, тож потрібно зменшити їх вплив на навколишнє середовище. А саме, необхідно впроваджувати екологічно нові технології на підприємствах, щоб зменшити обсяги викидів забруднюючих речовин. Приділяти більше уваги на кількість добрив, які вносять в грунти щороку. Зменшити використання гербіцидів, так як вони негативно впливають на грунти та на водні об'єкти під час змиву. Але велику роль грають і природні фактори, на які важче вплинути, наприклад, міграцію хімічних елементів басейновим способом.

4. ОЦІНЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ НА ТЕРИТОРІЇ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ

До найважливіших місць району відноситься Краснокутський дендропарк. Дендропарк заснований у 1809 році, він являється пам'ятником садово - паркової архітектури і складовою частиною Українського науково - дослідного інституту садівництва. Площа парку - 13,6 га. Завдяки багаторічній праці батька і сина Каразіних тут ростуть представники рослинного світу Японії, Китаю, Західної Європи, Південної та Північної Америки. На даній території не проводиться інтенсивна господарська діяльність та відсутні джерела забруднення. На території дендропарку вирощують багато різних видів рослин. По схилу балки ростуть дерева сосни Кримської, завезеної сюди з Кримської Айли. З Сибіру сюди була завезена сосна кедрова. Ці дерева використовують для озеленення вулиць. Дерева цього дерева застосовується для виготовлення олівців та різних дрібних робіт.

Родина кипарисових також має декілька видів, достатньо витривалих для вирощування на Харківщині. Один з них - туя західна. На території парку росте з 1809 року. Зараз туя західна - одна з найбільш поширених рослин парку нашої країни. Тільки в Краснокутському дендропарку нараховується більш як 130 екземплярів туї західної. Вона застосовується в судно будівництві.

Найбільш цікаві форми туї гігантської - колоноподібна та плакуча. Ці дерева відрізняються дуже цінною деревиною, але росте вона тільки в умовах достатнього зволоження.

На території парку росте діброва горіха маньчжурського, який дає високо маслянисті горіхи. Широко використовується на Україні в парковому будівництві, а також для розведення в лісових культурах та полезахисних лісосмугах.

Вперше в Україні на території Краснокутського дендропарку був посаджений каркас західний. Це дерево може використовуватися як в парковому будівництві, так і в степовому лісорозведенні, при створенні полезахисних лісосмуг.

Одне з найкращих дерев дендропарку - платан західний. Він був вперше посаджений на території парку. Це дерево використовується для озеленення території.

Стресором на досліджуваній екосистемі може бути СО₂ .

Джерелами ризику може бути: автотранспорт.

Рецепторами є сосна кедрова, туя західна, каркас західний, платан західний

Оцінювальною кінцевою точкою є рослини даного парку

Вимірювальною кінцевою точкою є: численність рослинного світу дендропарку.

ВИСНОВКИ

В даній роботі об'єктом ризику є населення Краснокутського району.

В роботі був проаналізований огляд сучасної вітчизняної та закордонної літератури з питань екологічного ризику у грунтах.

Було розраховано індивідуальний ризик здоров'ю людей через забруднення грунту нікелем, міддю, цинком.

На територій Краснокутського району було обрано рецепторні точки. Після розрахунку індивідуального ризику для першої рецепторної точки сумарний індивідуальний ризик по трьом вибраним агентам ризику становить:0,000675,

для другої - 0,000267;

для третьої - 0,000391;

Таким чином можна зробити висновок, що мешканці с.Качалівка найбільше наражаються на вплив вибраних агентів ризику.

Було розраховано соціальний ризик.

Також було розраховано допустимий рівень ризику для населення Краснокутського району, його порядок становить 10^-4.

У роботі запропоновано можливі заходи, які б поліпшили екологічне становище на території дослідження та зменшили ризик здоров'ю людей через забруднення грунтів.

У даному випадку пріоритетною екосистемою є пам'ятка садово-паркової архітектури Краснокутський дендропарк. Рецепторами є рослини дендропарку, на яких було оцінено вплив стресора.

Отже, ризик здоров'ю людей існує, тож потрібно все більше уваги приділяти стану навколишнього середовища та приймати всі можливі заходи до зменшення ризиків пов'язаних з забрудненням навколишнього середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атлас Харьковской области. - К.: ГУГКиК, 1993.

2. Алымов В.Т., Тарасова Н.П. Техногенный риск: Анализ и оценка рисков: Учебное пособие для вузов. - М.:ИКЦ"Академкнига", 2004. - 118 с.

3. Большаков А.М., Крутько В.Н, Пуцилло Е.В. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 256 с.

4. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов I - IV групп: Справ. Изд./Под ред. В.А. Филова и др. Л. Химия, 1988. - 512 с.

6. Химия окружающей среды. - Пер. с англ. /Под ред. А. П. Цыганкова. - М.Химия, 1982. - 672 с.

7. Новиков Ю.В., Голубев И.Р. Окружающая середа и ее охрана. - М.: Просвещение, 1985. - 191 с.

8. Фондові матеріали Краснокутської райдержадміністрації.

9. Мурашко А.Н., Стельмашок Е.В. Сохранение почв. М.-1989.- 230с.

10. Гост 17.4,1,02-83 Охрана природы . Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения.

Размещено на Allbest.ru