Оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області та виявлення факторів ризику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра екології

Курсова робота на тему:

«Оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області та виявлення факторів ризику»

Виконала

студентка ІІІ курсу ННІАЗ

групи ЕКО - 32

Пархута Н.Я.

Перевірили:

к.с.г.н., професор

Прищепа А.М.

асистент

Буднік З.М.

Рівне -2014



Вихідні дані

до курсової роботи «Оцінка екологічної безпеки території та виявлення факторів ризику» з дисципліни «Екологічна безпека»

Шифр залікової книжки 311248

Об'єкт Красноармійський район

Показники	Значення
Площа біогеоценозу, км2	Змішаний ліс	9
	Рілля	65
	Пасовища	0,3
	Водна поверхня	0,0005
	Місто	52
Викиди забруднюючих речовин, тис.т
Стаціонарні джерела	Оксид вуглецю	0,005
	Оксид азоту	4,9
	Сірчистий ангідрид	87
Пересувні джерела	Оксид вуглецю	23
	Оксид азоту	45
	Сірчистий ангідрид	67
Фактичні викиди в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік	М1	7,8
	М2	22
	М3	23
Гранично допустимі викиди в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік	Мгдв1	3,9
	Мгдв2	25
	Мгдв3	45
Забруднююча речовина/ ГДК, мг/м3 (клас небезпеки речовини)	Перша	Фенол/0,01(2)
	Друга	Сажа/0,15(3)
	Третя	Аміак/0,2(4)
Клас небезпеки підприємства	1
Забруднююча речовина 1	А	Хлорбензол
Забруднююча речовина 2	В	Формальдегід
Забруднююча речовина 3	С	Сірковуглець
Забруднююча речовина	D	Діоксид сірки
Концентрація речовини, мг/м3	А	0,059
	В	0,003
	С	0,7
	D	0,08
Забруднююча речовина	Ацетальдегід
Концентрація речовини в атмосфернному повітрі, мг/м3	0,91*10-6

Дата видачі: 07.02.2014р.

Викладач

Студент



Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика природних умов Красноармійського району Донецької області

1.1 Відомості про територію Красноармійського району Донецької області та фізико-географічні умови розташування

1.2 Кліматичні умови

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об'єктів території

Розділ 2. Характеристика господарсько-виробничого комплексу території Красноармійського району Донецької області

Розділ 3. Характеристика потенційних екологічних небезпек територій та визначення факторів екологічного ризику

3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

Розділ 4. Оцінка екологічної безпеки території на основі аналізу балансу кисню

Розділ 5. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкта в умовах нормальної експлуатації

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій

5.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства

Розділ 6. Оцінка ризиків для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря

6.1 Оцінка не канцерогенного ризику для здоров'я населення

6.2 Оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Метою курсової роботи є оцінити стан екологічної безпеки території адміністративного району, дослідити небезпечні природні явища та техногенну небезпеку регіону, виявити антропогенні екологічні фактори які призводять до порушення екологічної безпеки.

Для того щоб провести оцінку екологічної небезпеки потрібно вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами, дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. При вивчені цих характеристик можна провести оцінку екологічної безпеки даного регіону.

Основні завдання курсової роботи:

· охарактеризувати природні умови району;

· визначити рівень господарського освоєння району та охарактеризувати господарсько-виробничий комплекс;

· охарактеризувати потенційні екологічні небезпеки території, визначити фактори екологічних ризиків;

· оцінити екологічну безпеку промислового об'єкту на локальному та регіональному рівнях;

· оцінити екологічну безпеку території на основі аналізу балансу кисню;

· оцінити канцерогенний і неканцерогенний ризик для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря.

Згідно закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” ст.50 Екологічна безпека - це стан навколишнього природного середовища при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпек для здоров'я людей.

Основними завданнями екологічної безпеки є:

1. Визначення і встановлення норм екологічної безпеки;

2. Розробка комплексних показників екологічної безпеки;

3. Виявлення зон екоризику та екологічних катастроф;

4. Оцінка екологічного ризику та прогнозування розвитку екологічних ситуацій;

5. Забезпечення екологічної та технологічної безпеки населення та господарських об'єктів;

6. Розробка критеріїв оцінки екологічної безпеки промислових об'єктів;

7. Прогнозування забруднення довкілля внаслідок аварійних ситуацій.

В останні роки екологічна ситуація в світі та нашій країні продовжує погіршуватися. З втручанням людини у навколишнє середовище виявляється в посиленні парникового ефекту, випаданні кислотних опадів, зменшення озонового шару, забруднення гідросфери, знищення лісів і ґрунтового покриву, скорочення біорізноманіття. Всі ці проблеми обговорюються сьогодні у засобах масової інформації та в наукових колах.

Причиною наступу цивілізації на природу є в першу чергу демографічний «вибух» - різке збільшення чисельності населення у світі в ХХ столітті, збільшення потреб людини і людства і як наслідок посилення тиску на навколишнє середовище. Не менш важливу роль грає і споживчий характер нашої цивілізації: вихідне уявлення, що природа багата і її єдине завдання - служити людям, а також надмірне споживання ресурсів природи і забруднення навколишнього середовища в першу чергу багатими розвиненими країнами.



РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ РЕГІОНУ

1.1 Відомості про територію району та фізико-географічні умови розташування

Красноармійський район розташований на заході Донецької області. Протяжність його з півночі на південь - до 40 км, а із заходу на схід -64 км. Площа району -1400 кмІ. На півночі межує з Добропільськім і Костянтинівським, на півдні -з Великоновоселківським і Мар'їнськім, на сході - з Ясинуватським районами, а на заході -з Дніпропетровською областю (рис. 1.1.).

Красноармійський район розташований у межах Донецької піднесеності. Поверхня його - хвиляста рівнина, повністю розорана, сильно розрізана балками і ярами.

Найвищі точки рельєфу розташовані на сході і південному сході Красноармійського району - 240 м. Такий рельєф, як і багато інших рис природи району, - це перш за все результати складної і тривалої історії геологічного розвитку. В геологічній будові території беруть участь дислоковані породи карбону.

Рис 1.1. Карта Донецької області та Красноармійського району

1.2 Кліматичні умови

екологічний ризик техногенний гідрологічний

Територія району розташована в помірних широтах, для неї характерний клімат степу. В цілому клімат помірно-континентальний з недостатньою вологістю. Теплий місяць -- липень, середня температура якого дорівнює 21,6 градуси тепла по Цельсію, а найхолодніший -- січень (мінус 6,6 градуси), числові дані яких наведені в таблиці 1.1.

Для району характерна недостатня вологість, опади по всій його території розподіляються нерівномірно. Так, на більшій частині протягом року випадає 450 мм опадів, а ближче на схід кількість опадів зростає до 500 мм і вище. Переважаюча частина опадів випадає при температурі понад 10 градусів. Зима на території району малосніжна, характеризується нестійкою погодою. Сніговий покрив невеликий. Холодною порою володарюють вітри східного і південно-східного напряму, вони несуть з собою морози і заметіль. Влітку і навесні східні вітри викликають суховії [5].

Таблиця 1.1.

Кліматичні характеристики Красноармійського району

Умовні позначення	Місяці
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Т, год.,хв.	8,46	10,21	11,48	13,36	15,10	16,00	15,40	14,24	12,28	10,56	9,18	8,24
tв, ° С	-6,6	-6,2	-1,0	7,9	15,4	18,6	21,6	20,4	15,0	7,9	0,9	-4,2
V, м/с	6,5	7,0	6,7	5,9	5,2	4,1	3,9	3,8	3,8	4,9	6,3	6,1
В	ПдЗ	ПдЗ	ПдЗ	ПдЗ	ПдЗ	ПнЗ	ПнСх	З	ПдЗ	ПдЗ	ПдЗ	ПдЗ
N>5мм	2,8	2,0	2,3	2,4	2,5	3,5	3,2	3,0	2,0	2,3	2,2	2,5

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

Територія краю багата не тільки надрами (вугіллям). Його поверхня -- найцінніші родючі ґрунти. Відповідні кліматичні умови привели до утворення тут на лісовидних материнських породах чорноземів. Найпоширеніші: чорноземи звичайні важкосуглинистого механічного складу средне- і менш гумусні. Також є чорноземи солонцюваті і лужні ґрунти.

Чорнозем -- тип ґрунту, що розвивається в умовах суббореального слабо аридного клімату з добре вираженою сезонною контрастністю під степовою і лучно-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах -- лесах і лесовидних суглинках. Чорноземи поширені переважно на платформних рівнинах, але зустрічаються також островами серед інших ґрунтів в міжгірських западинах, улоговинах і на слабо еродованих схилах гірських систем. Формування чорноземів обумовлено особливостями біологічного кругообігу -- великою кількістю хімічних елементів, які залучаються у щорічні процеси утворення і трансформації органічної речовини, надходження основної маси органічних решток всередину ґрунту, активною участю в розкладанні рослиних решток бактерій, актиноміцетів, безхребетних див. рис. 1.2.

Рис 1.2. Зовнішній вигляд чорнозему

На сьогоднішній день лісистість не досягає оптимального рівня, коли ліси найпозитивніше впливають на клімат, грунти, водні ресурси, протидіють ерозійним процесам. З метою зменшення впливу ерозійних процесів на сільськогосподарські угіддя та підвищення родючості грунтів здійснюється розширене відтворення лісів за рахунок залучення нових земель не придатних для сільського господарствам [6].

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об'єктів території району

Через нестачу атмосферних і ґрунтових вод в районі мало річок, хоча певну роль в цьому також зіграли геологічні умови і будова поверхні.

На території району протікають річки: Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів. Одна з найбільших річок -- Казенний Торець бере свій початок поблизу села Червоний Яр, тече через села Гродівку, Миролюбівку, Новоекономічне рис.1.3.

Річки Красноармійського району відносяться до розряду дрібних. Вони мають широкі долини з пологими схилами, невеликий кут падіння, звивисті русла. Харчуються річки головним чином сніговими водами, влітку місцями пересихають. Для них характерні весняні повені. Найбільша товщина льоду на річках -- в середньому 20-40 см, а в дуже суворі зими -- 50-60 см.

Є на території району і цілющі води. Так, біля села Миролюбівка знаходиться бурова свердловина, вода якої аналогічна водам Арзні (Вірменія), Єсентуків. Ця вода рекомендована при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, і як столова. Таке ж призначення має і мінеральне джерело поблизу села Нововасилівка, що на лівому березі річки Солоної [6].



Рис.1.3. Межі басейну та зовнішній вигляд р.Казенний Торець



РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ ТЕРИТОРІЇ

Природно-ресурсний потенціал Красноармійського району представлений як трав'яною рослинністю, яка нараховує більш 350 видів рослин, так і лісними насадженнями, які займають площу 5,3 тис. га. Тваринний світ: кабан, заєць, сіра куропатка, фазан, дикі гуси, качки. Площа мисливських угідь -- 119,5 тис. га.

На території розташовано більш ніж 146 млн. промислових відходів. Їх фауна в межах р. Соленої не придатна для життєдіяльності, тому що концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК в сотні і тисячі разів.

Такі показники, як забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, використання земельних і рослинних ресурсів, надр, мають стабільних характер.

В економіці району переважає сільськогосподарське виробництво. На сьогодні в районі працює 102 сільськогосподарських формування, а саме:
25 сільськогосподарськх товариств з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, 25 фермерських господарств.

Основний напрямок в сільському господарстві -- зернове, а також м'ясо-молочне тваринництво, розвинуто овочівництво і садівництво. Розглянемо характеристику основних підприємств та агропромислову компанію.

Філія ТОВ VIP-БЕТОН. Напрямки основної виробничої діяльності - виробництво товарного бетону та цементного розчину, виробництво залізо - бетонних конструкцій. Закріплено земель за підприємством - 2,35 га. Об'єкти внутрігосподарського будівництва:

- склади сипучих матеріалів;

- склади цементу;

- бетонозмішувальні вузли (БСУ №1 и БСУ №2);

- цех по виготовленню залізобетонних виробів;

- склад хімічних добавок та насосна станція;

- склад залізобетонних та бетонних виробів;

- адміністративно-побутовий комплекс;

- контрольно-пропускний пункт;

- авто вагова на 100 тонн;

- трансформаторна підстанція;

- площадка для стоянки автотранспортної техніки;

- пункт та площадка розгрузки сипучих матеріалів із залізничних полувагонів.

Підприємство введено в експлуатацію в 2008 році. Вартість інвестиційного проекту: 1120 млн. грн., на даний момент освоєно 825 млн. грн. Рік введення в експлуатацію 2008 рік. Нові робочі місця: колективі працює близько 70 чоловік [8].

Підприємство Філія «Збагачувальна фабрика» ЗАТ «Донецьсталь» - металургійний завод» співпрацює з ВАТ «УК «Шахта «Красноармійська - Західна №1» рис.2.1.

Рис.2.1 Зовнішній вигляд заводу

Напрямки основної виробничої діяльності, збагачення вугілля. Закріплено земель за підприємством близько 200 га.

Об'єкти внутрігосподарського будівництва:

- акумулюючи бункери;

- головний корпус з побутовим корпусом;

- вантажні бункери відходів;

- склад магнетита;

- склад реагентів;

- компресорна;

- 2 насосні станції виробничого і противопожежного запасу води об'ємом 1000 м куб.;

- резервуар-акумулятор і противопожежного запасу води об'ємом 1000 м куб.;

- резервуар-акумулятор липневих вод з насосною;

- насосна станція побутових вод;

- насосна станція шламових вод;

- насосна станція дренажних вод з резервуаром;

- вагоперикидувач.

Вартість інвестиційного проекту - 724,6 млн. грн. Рік введення в експлуатацію - 2010 рік. Потужність підприємства - 12 млн. тонн збагаченого вугілля на рік. Продуктивність - 1690 тонн вугілля на годину. Нові робочі місця - у колективі працює близько 540 чоловік. Середня заробітна палата складає - 3600 грн. (в середньому по району - 1660 грн.). [7].

ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» -- одне з базових у вітчизняному паливно-енергетичному комплексі. Створене в 1990 році, воно з перших років демонструє свій динамічний розвиток. Залучення зовнішніх недержавних інвестицій дозволило не тільки нарощувати обсяг видобутку вугілля, а й досягти найвищих у вугільній промисловості України показників, які в 2-3 рази перевищують середньогалузеві. Вийти на рівень кращих європейських шахт, надійно забезпечивши сировиною українських споживачів.



Рис.3.7. ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»

ПАТ «ШУ «Покровське» розташоване в Донецькому кам'яновугільному басейні, в 13 км від м. Красноармійська Донецької області. Шахтне поле розкрите центрально-здвоєними головним і допоміжним стволами на головному проммайданчику, повітроподавальними і вентиляційними стволами, а також скіпово-вентиляційним і повітроподавальним стволами на проммайданчику №2. Система розробки - довгими стовпами по простяганню і повстанню, схема провітрювання - комбінована. Пласт небезпечний щодо раптових викидів вугілля, породи і газу, за вибухами вугільного пилу [10].

ДП ВК «Краснолиманська». Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» сьогодні впевнено займає позицію одного з лідерів паливно-енергетичного комплексу України. І не дивлячись на те, що шахта була здана в експлуатацію в 1958 році з проектною потужністю 53 мільйони тонн і виробничимпотенціалом 1,2 мільйона тонн вугілля на рік, «Краснолиманська» продовжує зміцнювати і нарощувати свій виробничий, технічний та кадровий потенціал.



Рис.3.8. ДП ВК «Краснолиманська»

Основний напрямок нашої діяльності -- виробництво високоякісного коксового та енергетичного концентратів, споживачами яких є коксохімічні заводи і електростанції України.

«Краснолиманська» сьогодні -- це потужний виробничий комплекс, який базується на стабільності показників рівня видобутку вугілля та високій якості кінцевого продукту. Сьогодні в компанії працює близько п'яти тисяч осіб, діяльність колективу високо оцінено, він удостоєний цілого ряду міжнародних і національних нагород.

ВАТ «Красноармійський динасовий завод». На сьогоднішній день ВАТ «Красноармійський динасовий завод» -- сучасне промислове підприємство, оснащене високопродуктивним обладнанням, основною діяльністю якого є виробництво та продаж динасових і цирконових виробів -- незамінного матеріалу в металургійній, коксохімічній, скляній та ювелірній промисловості, машинобудуванні та інших галузях. Робота в області технології виробництва нових видів вогнетривів ведеться постійно.

Успішно освоєно на підприємстві виробництво вогнетривких динасових виробів загального призначення і виробів для кладки мартенівських, повітронагрівальних, електросталеплавильних печей, динасохромітових вогнетривів, теплоізоляційних легковагих вогнетривів, кварцитових безвипалювальних, застосовуваних для футеровки сталерозливних і чавуновозних ковшів, вогнетривів для безперервного розливання сталі, наповнювачів і кварцитових сумішей для вогнетривких бетонів, вогнетривких динасових виробів для кладки скловарних, коксових печей, виробництво динасового порошку для наповнювача формувальних сумішей точного лиття ювелірних виробів, випускається на заводі вогнетривкий динасовий мертель, що використовується для кладки динасових вогнетривів в теплових агрегатах.

Рис.3.9. Адміністративна будівля заводу

ПАТ «АПК-ІНВЕСТ» -- вертикально інтегрована агропромислова компанія, найбільший в Україні виробник м'яса, лідер ринку охолодженої свинини. Компанія була створена в 2006 році. Реалізує найбільший в Україні інвестиційно-інноваційний проект вартістю 3,5 млрд. грн. У рамках вертикально інтегрованої структури ключовими напрямками бізнесу є насінництво, рослинництво, виробництво комбікормів, елеваторні послуги, тваринництво, м'ясопереробка, рітейл (мережа «М'ясна весна»).



Рис. 2.2. Зовнішній вигляд агропромислової компанії

Дана агропромислова компанія має такі напрямки бізнесу: насінництво, рослинництво, виробництво комбікормів, м'ясопереробка, рітейл, розглянемо детальніше кожний напрямок.

Насінництво. У 2012 році в с. Рівне Красноармійського району Донецької області компанія ввела в експлуатацію власний насіннєвий завод виробництва компанії CIMBRIA (Данія). Обсяг інвестицій склав 25 млн. грн. Потужність підприємства -- 200 тонн насіннєвого матеріалу на добу. Це дозволить як покрити внутрішні потреби компанії, так і запропонувати ринку високоякісний насіннєвий матеріал пшениці та ячменю. Процес виробництва повністю автоматизований. Очищення, калібрування, пакування насіння відбувається згідно зі стандартами, прийнятими ЄС .

Рослинництво. Станом на кінець 2012 року загальний земельний банк компанії становить понад 32тис.га в Красноармійському, Костянтинівському, Ясинуватському, Олександрівському районах Донецької області. З часу першої посівної кампанії 2008 року, площа угідь збільшилася в 16 разів. До 2015 року посівні площі компанії становитимуть 50 тис. га. Це дозволить повністю забезпечити власні потреби в сировині для виробництва комбікормів.

Комбікормовий завод компанії продуктивністю 200 тисяч тонн комбікормів на рік побудовано спільно з провідними світовими фахівцями комбікормової промисловості -- компаніями Buhler (Швейцарія) та Cimbria (Данія). На базі комбікормового заводу розміщена елеваторна група «АПК-ІНВЕСТ».

Рис 2.4. Зовнішній вигляд комбікормового заводу

Тваринництво. Наявні тваринницькі комплекси компанії дозволяють виробляти 400 тис. товарних свиней на рік (або 200 тисяч голів одночасного утримання). До 2015 року з виходом комплексу на повну потужність обсяг виробництва сягатиме 600 тис. голів свиней на рік. Крім того, тваринницький комплекс «АПК-ІНВЕСТ» має статус племінного репродуктора за породою ландрас. Загальна чисельність свиноматок становить 21 000 голів з перспективою збільшення до 2015 року до 30 000 голів. 80% поголів'я товарного репродуктора укомплектовано тваринами власної селекції. Якісні результати, досягнуті у великотоварному виробництві, можна співставити з показниками найкращих ферм Європи. До 2015 року у тваринницький напрямок бізнесу буде вкладено 2,5 млрд грн.



Рис.2.5. Годувальні площаткі по вирощувані свиней

М'ясопереробка. Потужність м'ясокомбінату становить 200 тонн готової продукції на добу. Компанія першою з виробників України встановила автоматичну лінію забою і первинної переробки фірми Banss потужністю забою 160 голів на годину, однією з перших запровадила технологію упаковки продукції із застосуванням захисної атмосфери. У 2011 році на базі м'ясокомбінату введено в експлуатацію цех з виробництва натуральної оболонки для ковбасних виробів. Що місяця м'ясокомбінат виробляє понад 2 000 тонн готової продукції. До 2015 року цей показник збільшиться втричі. Підприємство відповідає ветеринарно-санітарним вимогам України і ЄС до забою тварин і виробництва м'ясної продукції.

Рис.3.6. Вигляд м'ясокомбінату

Рітейл. Роздрібна мережа фірмових магазинів «М'ясна весна» -- завершальна ланка у вертикальній інтеграції «АПК-ІНВЕСТ». Перший магазин «М'ясна весна» було відкрито восени 2009 року в Донецьку. Через три з половиною роки торгова мережа налічуєпонад 95 магазинів в Києві, Запоріжжі, Харкові, Луганську, Донецьку і Донецькійобласті. До 2015 року їх кількість має збільшитися до 300. У результаті до 30% обсягу продажі в кінцевої продукції буде здійснюватися через власну роздрібну мережу компанії, решта обсягу -- через найбільші торговельні мережі країни.

Таблиця 2.1.

Відомості про промислові підприємства та їх галузева специфіка

№ № з/п	Комплекс галузі	Назва підприємства	Коротка характеристика	Клас шкідливості підприємства
11.	Промисловість будівельних матеріалів	Філія ТОВ VIP-БЕТОН.	Виробництво товарного бетону та цементного розчину, виробництво залізо - бетонних конструкцій	3
22.	Металургійна промисловість	Підприємство Філія «Збагачувальна фабрика» ЗАТ «Донецьсталь» - металургійний завод»	Збагачення вугілля	1
33.	Вугільна промисловість	ДП ВК «Краснолиманська»	Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» один з лідерів паливно-енергетичного комплексу України.	1
44.	Вугільна промисловість	ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»	Одне з базових у вітчизняному паливно-енергетичному комплексі по видобутку вугілля	1
55.	Металургійна промисловість	ВАТ «Красноармійський динасовий завод»	Виробництво динасових і цирконових виробів	1
66.	Виробництво харчових продуктів	ПАТ «АПК-ІНВЕСТ»	Вертикально інтегрована агропромислова компанія, найбільший в Україні виробник м'яса, лідер ринку охолодженої свинини	5

У Красноармійському районі діє трамвайна і тролейбусна мережа, а також 9 міських і 20 приміських автобусних маршрутів, 35 міських і 14 приміських маршрутів маршрутних таксі.

На території району знаходиться залізнична станція Сарепта і 7 залізничних платформ, автовокзал «Південний»



РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ТЕРИТОРІЙ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

Потенційна екологічна небезпека- це сукупність ймовірних небезпек для живих природних систем і людини. З поняттям потенційної екологічної небезпеки пов'язане поняття потенційного екологічного ризику, який може визначатися як розрахункова величина і характеризувати цю величину в кількісних а якісних показниках.

Потенційний екологічний ризик- це явище небезпеки потенційного порушення стосунків живих організмів з навколишнім середовищем внаслідок дії природних, антропогенних та техногенних чинників. Частота реалізації потенційного екологічного ризику створює реальний екологічний ризик.. Виділяють дві складові ризику: природну, антропогенну. До природних чинників можна віднести такі несприятливі процеси і явища як землетруси, повені, зсуви, несприятливі метеорологічні умови. Джерела і райони можливого порушення довкілля техногенними чинниками вузько локалізовані і, як правило, добре вивчені. Екологічний ризик притаманий територіям де зосереджені промислові виробництва.

Територія Красноармійського району розташована в Донецькій області, тому і зазнає впливу усіх факторів ризику як природного, так і техногенного характеру, але переважають небезпеки техногенного характеру.

3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

Більшість надзвичайних ситуацій , які виникають в районі зумовлені метеорологічними явищами.

Щорічно область зазнає впливу стихійних і небезпечних метеорологічних явищ. Для краю є характерними сильні зливові дощі, які зумовлюють селеві потопи та паводки, град , сильний вітер, снігопади, налипання мокрого снігу. З цими процесами пов'язані й інші процеси , такі як зсуви, карсти. В окремих випадках вони набувають катастрофічного характеру і завдають значних збитків господарству, населенню, призводять до руйнування і пошкодження споруд,будівель, порушення функціонування систем життєзабезпечення.

На території Красноармійського району протікає р.Казенний Торець, яка спричиняє затоплення району в результаті дощових паводків.

Факторами небезпеки паводків та повеней є руйнування будинків та будівель, мостів, розмив залізничних та автомобільних доріг, аварій на інженерних мережах, знищення посівів, жертви серед населення та загибель тварин, просідання землі, зсуви та обвали. Особливої уваги потребує стан малих річок району. Їх захащування , несвоєчасна очистка русел є потенційним фактором підтоплення житлових будинків та інших об'єктів , що створює реальні передумови розвитку небезпечних екзогенно-геологічних процесів.

Лісові пожежі - це неконтрольоване горіння лісової рослинності, що стихійно розповсюджується на лісовій території. На території Красноармійського району мисливські угіддя займають 119,5 тис. га. Основними причинами виникнення масових лісових пожеж на території району можуть бути:

- Довготривала посуха(спека);

- Порушення населенням пожежної безпеки в місцях роботи і відпочинку;

- Грозові розряди;

- Використання на роботі в лісі несправної техніки.



Таблиця. 3.1.

Кількість та групи надзвичайних ситуацій природного характеру

№з/п	Групи НС	2009	2010	2011	2012	2013
1	Геологічні небезпечні явища (землетруси, зсуви, провали)	0	0	2	1	2
2	Метеорологічні небезпечні явища	4	3	2	2	4
3	Гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки)	4	3	2	1	2
4	Лісові та торф`яні пожежі	1	0	0	1	0
	Всього	9	6	6	5	8

З настанням літнього періоду санітарно-епідеміологічна ситуація в районі має тенденцію до погіршення, оскільки в цей період активізуються чинники передачі більшості інфекційних захворювань. Зростає кількість спалахів інфекцій та харчових отруєнь(сальмонельоз, дизентерія, вірусний гепатит), погіршується епідемічна ситуація з зоонозних інфекцій(сказ, сибірка, туляриміята ін.). Основними причинами виникнення епідемічних ускладнень є вживання бактеріально забруднених харчових продуктів та питної води, забруднення стічними водами.

Отже, на території Красноармійського району відбуваються такі надзвичайні ситуації природного характеру, які наведена рис.3.1.

- Метеорологічні;

- Геологічні;

- Пожежі в природних екосистемах.

- Інфекційні захворювання людей;

- Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

- Отруєння людей.



Рис.3.1. Ризики збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру та вірогідність їх виникнення в регіонах України

3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

На території Красноармійського району є три екологічно небезпечних об'єкти , які наведені в табл. 3.2. , але на них не виникали небезпечні ситуації техногенного характеру, які спричинили б шкоду довкіллю. Це свічить про те, що підприємствах дотримуються правил охорони праці та санітарно-гігієнічних норм.

Таблиця 3.2.

Перелік екологічно небезпечних об'єктів

№з/п	Назва екологічно небезпечного об'єкту	Вид економічної діяльності	Відомча належність (форма власності)
1	ВК «Шахта «Красноармійська - Західна №1"	Видобувна промисловість	Державне підприємство
2	ВП «Шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля»	Видобувна промисловість	Державне підприємство
3	ВК «Шахта «Красноармійська - Західна №1"	Видобувна промисловість	Державне підприємство



В Красноармійському районі станом на 2013 р. утилізовано всі небезпечні отрутохімікати , які збереглися за минулі роки. Площа твердих побутових відходів в районі становить 10,4 га. Станом на 2013 р. в районі виявили артснаряди , які були ліквідовані 15 лютого, 6 травня, 23 травня.

Підприємства, які спричинили радіаційну небезпеку для довкілля і населення не виявлено . Протипожежний стан за 2013 р. представлений такими показниками: 15 пожеж, під час яких загинуло 8 людей та постраждало 14 людей, ці пожежі були спричиненні населенням та неправильним поводженням з вогнем.

На території району можуть виникнути надзвичайні ситуації , пов'язані з забезпеченням надання своєчасної допомоги пасажирам, які користуюься залізничним транспортом або вантажним потягом, що терплять або зазнали лиха, а саме:

- Схід потяга з залізничної колії;

- Пожежа пасажирського або вантажного потягів;

- Зіткнення потягів;

- Залізнична аврія при транспортуванні СДОР та вибухо-пожежонебезпечних матеріалів.

З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов'язаної з використанням небезпечних хімічних речовин. Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків.

Таблиця 3.3.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

№з/п	Група НС	2009	2010	2011	2012	2013
1	Транспортні аварії	2	4	4	5	3
2	Пожежі, вибухи	20	13	16	14	15
3	Аварії з викидом СДОР	0	0	1	0	1
4	Аварії з викидом радіоактивних речовин	0	0	0	0	0
5	Раптове зруйнування споруд	0	0	0	0	0
6	Аварії на електроенергетичних системах	1	1	0	0	0
7	Аварії на комунальних системах життєзабезпечення	1	0	1	1	0
8	Аварії на очисних спорудах	0	1	1	0	0
9	Гідродинамічні аварії	0	0	0	0	0
	Всього	24	19	23	20	19

Отже, основні надзвичайні ситуації техногенного характеру Красноармійського району представлені: пожежі та вибухи, транспортні аварії, аварії на системах життєзабезпечення. Ці надзвичайні ситуації наведені на рис.3.2.

Рис.3.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру в Україні

За результатами аналізу виникнення надзвичайних ситуацій різних типів потрібно визначити потому вагу надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру різних груп та видів (табл.3.4).



Таблиця 3.4.

Питома вага НС, %

Вид НС	Кількість	Питома вага у %
Техногенного характеру	19	70
Природного характеру	8	30
Всього	27	100

Отже на території Красноармійського району відбуваються такі надзвичайні ситуації природного характеру:

- Метеорологічні;

- Геологічні;

- Пожежі в природних екосистемах.

- Інфекційні захворювання людей;

- Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

- Отруєння людей.

Є можливість виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру:

- Пожежі та вибухи;

- Транспортні аварії;

- Аварії на системах життєзабезпечення

Тобто на території району надзвичайні ситуації можна розподілити так, спираючись на область, це наведено на рис.3.3.



Рис.3.3. Розподіл надзвичайних ситуацій по регіонах України



РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов'язана з екологічною ознакою територій локального та територіального рівнів. її важливість та складність обумовлена як зміною структури промисловості , так і підвищенням ролі екологічного фактора у господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення-споживання атмосферного кисню запропонована В. Владіміровим. Згідно цієї методики для розрахунку балансу відновлення-споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

1.Загальний об'єм відновлення кисню на території виходячи з характеристики природних і штучних біогеоценозів (екосистема).

2. Загальний об'єм споживання атмосферного кисню при викиді
забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами.

3. Об'єм оптимального споживання кисню.

Об'єм відновлення атмосферного кисню на території визначають виходячи з об'єму щорічного відтворення і-тим рослинним угрупуванням. Загальний об'єм відтвореного кисню визначається як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

П_В = , т/рік (4.1)

де, П_В - регіональне відтворення кисню;

- площа і-го біогеоценозу, км²;

Y - щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км².



Таблиця 4.1.

Виробництво кисню рослинним угрупуванням

Вид біогеоценозу	Щорічне виробництво кисню і -тим рослинним угрупуванням (т/ км2)
Змішаний ліс	1000-1500
Рілля	500-600
Пасовища	400 - 500
Водна поверхня	100

Загальний об'єм відтвореного кисню коректується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості. Відомо, що порядку 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб (фактично, ця частина відтвореного кисню не підлягає вилученню), і взагалі за Н. Ф. Реймерсом, 1990, вилучення більше 10 % ресурсів екосистеми обумовлює невідновну її деградацію. Тому, коректовочний коефіцієнт був вибраний 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.

Фактичне споживання кисню розраховують виходячи з об'ємів викидів забруднюючих речовин, які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Визначають об'єми тих забруднювачів, які зв'язують атмосферний кисень. Основними з них є оксид вуглецю, азоту та сірчистий ангідрид. Перехід від об'ємів забруднювачів до об'ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярних мас забруднювачів речовин. Так, для оксидів вуглецю (по СО) такий перехідний коефіцієнт рівний 0,571, для оксидів азоту (по NО₂) - 0,696, а для сірчистого ангідриду - 0,5.

Загальний об'єм відтвореного кисню буде становити:

П_в=9*1000+69*500+0,3*400+0,0005*100+52*80=47780 т/рік

Отже, об'єм спожитого кисню визначають за формулою:

П_с= 0.571V (СО) + 0.696V(NО₂) +0.5 V(SO₂), т/рік (4.2)

де, V(СО),V(NO₂),V(SO₂) - сумарні об'єми викидів оксиду вуглецю, оксиду азоту, сірчаного ангідриду від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, т/рік.

Пс - об'єм спожитого кисню, т/рік.

П_с.ст=0,571*5+0,696*4900+0,5*87000=46913 т/рік

П_с.пр=0,571*23000+0,696*45000+0,5*67000=77953 т/рік

П_с= П_с.ст+ П_с.пр , т/рік (4.3)

П_с=46913+77953=124866 т/рік

Баланс відтвореного кисню П визначають за формулою:

П=0,04П_В-П_с (4.4)

де, 0,04 - коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону або області

Якщо П<0 - екологічна рівновага не збережена, якщо П> 0- екологічна безпека збережена.

Баланс відтвореного кисню становить:

П=0,04*47780-144802=-122955 т/рік

Отже визначивши баланс відтвореного кисню П= -122955 т/рік, ми виявили, що П<0 тому екологічна рівновага не збережена, негативний екологічний баланс, небезпечна територія.



РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

Оцінку екологічної безпеки промислового об'єкта здійснюють за основними напрямками:

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкта в умовах нормальної експлуатації

Для характеристики цього напряму використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки Кн. , що характеризує ступінь - потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації при дотриманні всіх екологічних нормативів. Даний коефіцієнт вимірюється в балах і залежить від класу небезпечності підприємства. Для підприємств 1-го класу небезпеки він рівний 400, 2-го -100, 3-ю - 36, 4-го - 4, 5-го - 1. В моєму випадку це коефіцієнт становить 400 балів.

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

Для характеристики цього напрямку використовують:

Показник перевищення нормативної зони забруднення S. Цей коефіцієнт характеризує ступінь перевищення нормативів забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери.

S=(П(R_СЗЗ +V S_п/П) + S_з)/П(R_СЗЗ +V S_п/П)² (5.1)

де, R_СЗЗ - радіус СЗЗ, м;

V - об'єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу,м³/с;

S_п - площа підприємства, м²;

S_з- площа зони забруднення підприємства, м²;

S_сзз =р*R² (5.2)

S_п=40%S_сзз (5.3)

S_з=60% S_сзз (5.4)

S_сзз=1000 м²

S_п=0,4*1000=400 м²

S_з=0,6*1000=600 м²

Розраховуємо показник перевищення нормативної зони забруднення:

S=

Показник перевищення нормативної зони забруднення складає , тому потрібно розширити Sсзз на.

Показник перевищення нормативу об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.

V_a - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів.

V_a =Мсум. /Мгдв (5.5)

Мсум=?(М _і /С_{гдв і} ) ^bі (5.6)

М_ГДВ=? (М_{ГДВ і}/ С_{гдв і}) ^bі (5.7)

де, М _і - кількість і-тої шкідливої речовини фактично викинутої в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства, т/рік;

М_{гдв і} - гранично-допустимий викид і-тої шкідливої речовини, т/рік;

b_і - коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини. Для речовини 1-го класу небезпечності рівний 1.7;2-го - 1.2;3-го - 1.0;4-го - 0.9.

Мсум=()^1,2+() ¹ +() ^0,9==3172,9 т/рік

М_ГДВ=()^1,2 +() ¹ +() ^0,9 =1583,6 т/рік

V_a =() =2 т/рік

Показник перевищення нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми.

V_в - безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС.

Розраховується аналогічно попередньому показнику, з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче і т.п.).

Показник перевищення нормативного об'єму відходів.

V_від - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реального об'єму вивезення і складування відходів над нормативними.

Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів.

V_фв - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук) над нормативними величинами.

V_в=1

V_від=1

V_фв=1

5.2 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій

Коефіцієнт озеленення зони дії.

К_оз - характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі, коли зона забруднення переважає зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення.

К_оз=S_д/Т_оз+ S_д (5.8)

Т_оз=(1…10%) Sсзз (5.9)

S_д=р(R_сзз+V*S_під/р)² (5.10)

S_д=3,14(17,2+0,003*400/3,14)²=972,6

К_оз=972,6/100+972,6=0,9

Т_оз=0,1*1000=100

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії.

К_люд - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства:

К_люд=Н_р+() (5.11).

де, Н_р - нормативна щільність населення, приймається одна людина на 1га;

Р_н - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Р_н=0,8-1,2).

Коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства становить:

К_люд=1+() =2

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу.

Безрозмірний коефіцієнт який характеризує природну, суспільну, культурну, історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства. Визначається експериментальним методом. К_тер=1-5, К_тер=2.



5.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства

Відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.

R_інт=К_оз*К_люд*К_тер*S*V_a*V_в*V_від*V_фв*К_н (5.12)

R_інт ?К_н - підприємство екологічно безпечне;

R_інт ?К_н - підприємство екологічно небезпечне.

R_інт=0,9*2*2*1,6*2*1*1*1*400=4608

R_інт ?К_н -екологічно небезпечне

Висновок: провівши оцінку безпеки промислового виробництва можна зробити висновок, що дане підприємство є екологічно небезпечним. Для того, щоб зменшити шкідливість даного підприємства необхідно здійснити реконструкцію або повну заміну газоочисного устаткування, змінити технологію виробництва, змінити паливо.



РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшений ризику, він складається з трьох взаємопов'язаних елементів: оцінка ризику; управління ризиком; інформування про ризик.

Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми, розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної реалізації цих рішень.

При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику ризику.

Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико- хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані: моніторингових досліджень; моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумулящї та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та вдсельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд:

LADD=[(Ca*Tout*Vout)+(Ch*Tin*Vin)]*EF*ED/(BW*AT*365) (6.1)

де, LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Са - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м³;

Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м³;

Tout - час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;

Tin - час, що проводиться у приміщенні, год/доба;

Vout - швидкість дихання поза приміщенням, м/год;

Vin - швидкість дихання у приміщенні, м /гад;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років;

365 - число днів у році.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз,дно викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідлігаого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнта (НQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено у додатку.

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (СРF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба).

Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR).

За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м³.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

HQ = AD/RfD або HQ = AC/RfC (6.2)



де, HQ - коефіцієнт небезпеки;