Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Загальна характеристика Донецької області
• 1.1 Геологічна будова Донецької області
• 1.2 Кліматична характеристика Донецької області
• 1.3 Господарське використання Донецької області
• 2. Екологічний стан компонентів навколишнього середовища
• 2.1 Екологічний стан атмосферного повітря
• 2.2 Екологічний стан поверхневих вод Донецької області
• 2.3 Екологічний стан земельних ресурсів і грунтів Донецької області
• 3. Екологічний моніторинг донецької області
• 3.1 Стан нагляду і контролю за атмосферним повітрям
• 3.2 Стан нагляду і контролю за водними ресурсами
• 3.3 Стан нагляду і контролю за земельними ресурсами
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Донецька область належить до найбільш екологічно напружених регіонів України. Велика концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортні інфраструктури, значна щільність населення створили величезне навантаження на біосферу регіона. Поєднання недостатньої системи правового та екологічного захисту природного середовища, низької ефективності захисних споруд, низького рівня екологічної свідомості суспільства призвело до небезпечної екологічної ситуації у Донецькій області.

Недосконалість діючої системи забезпечення екологічної безпеки населення та охорони довкілля потребує постійного її вдосконалення на державному, регіональному і місцевому рівнях у сферах законодавства, визначення пріоритетів політики територій, природоохоронних дій в виробничій та комунальній сферах, екологічного моніторингу довкілля та контролю джерел забруднення, екологічного інформування освіти та залучення до охорони довкілля населення.

Розробка регіональної Програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу довкілля Донецької області здійснюється в рамках "Програми охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Донецької області на 2001-2005 роки" [1] та з урахуванням Положення про порядок розробки екологічних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. №1091 та постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. №44 "Деякі питання фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету" [7] та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" [5].

Регіональна програма моніторингу довкілля - це сукупність завдань, направлених на реалізацію цілей моніторингу в межах Донецької області, з урахуванням її географічних, соціально-економічних та адміністративних особливостей. Програма моніторингу Донецької області є складовою частиною Програми загальнодержавної системи моніторингу довкілля.

Мета розробки Програми - визначення шляхів створення відкритої інформаційної системи моніторингу, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля та здоров'я населення; запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Основними завданнями Програми моніторингу довкілля є:

· створення та забезпечення функціонування інфраструктури регіональної системи моніторингу довкілля, як основи інтеграції відомчих мереж в єдину систему спостережень;

· створення уніфікованого програмно-методичного забезпечення ведення баз даних та інформаційного обміну;

· удосконалення мереж спостережень за станом довкілля;

· удосконалення та впровадження в роботу усіх суб'єктів регіональної системи моніторингу єдиної нормативно-методичної бази;

· створення та ведення банків даних по всіх складових довкілля;

· удосконалення та втілення нормативно-правового та економічного механізму прийняття та виконання рішень у сфері моніторингу довкілля;

· створення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля.

Програма багатоцільової інформаційно-аналітичної системи моніторингу довкілля Донецької області створюється з метою виявлення критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров'я населення, поліпшення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на усіх рівнях; якісного обґрунтовування виконання природоохоронних заходів.

екологічний моніторинг донецька радіаційний

1. Загальна характеристика Донецької області

1.1 Геологічна будова Донецької області

Донецька область розташована в південно-східній частини України. На південному заході та заході вона межує з Дніпропетровською та Запорізькою областями, на північному заході - з Харківською, на північному сході - з Луганською, на сході - з Ростовською областю Російської Федерації, а з півдня - омивається Азовським морем. Територія області простягнулась з півночі на південь на 240 км та зі сходу на захід - на 170 км.

Територія Донбасу відноситься до структурної зоні, тектонічне положення якої не дуже зрозуміле. З одного боку, вона тісно пов'язана з докембрійською Східно-Європейською платформою, з іншого - з Предкавказською епігерцинською платформою. За комплексу ознак він являє собою палеозойської трог, що вклинився в межі платформи [15].

Палеозойські породи зім'яті в складки з утворенням великої кількості тектонічних порушень. З породами кам'яновугільного та пермського періодів пов'язані великі родовища кам'яного вугілля і солей.

Порода складчастого комплексу перекриваються відкладеннями, що полого залягають мезозою та кайнозою.

За площею поширення переважають території кайнозойської (неогенової) системи. У районі Донецького кряжу - палеозойської (кам'яновугільної і частково пермської) системи. На Приазовської височини - архейської системи. В заплаві річок Сіверський Донець, Бахмут - ділянки мезозойської (крейдяний) системи (рис.1.1.1).

Область займає західну частину Донецького кряжу та східну половину Приазовської височини. По території краю проходить вододіл річок басейнів Чорного та Азовського морів. Рельєф Донецької області горбисто-рівнинний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. Північна та центральна частини області - це Донецький кряж, південна - Приазовська височина [14].

У Дніпровсько-Донецькій западині Східно-Європейської платформи, що захоплює північ Донецької області, спостерігаються багаточисельні соляні куполи з покладами нафти, газу і кам'яної солі. Характерною особливістю геологічної будови є наявність потужних відкладень кам'яновугільної системи в центральній і східній частинах області і вихід на поверхню інтрузивних утворень кристалічного щита в південних і західних районах. Основну частину запасів поверхневих вод Донецької області складають річки. Їх в області налічується 247, але лише 8 мають протяжність понад 40 км. Всі річки живляться за рахунок опадів, талих снігових вод, джерел і промислових стоків [7].

1.1 1.2 Кліматична характеристика Донецької області

Клімат Донецької області формується під впливом температури повітря, опадів, сонячної радіації, повітряних мас, циркуляції атмосфери, підстильної поверхні, рельєфу. Уcя територія знаходиться в помірному поясі, в області помірно континентального клімату. Рівнинний характер поверхні території України сприяє вільному просуванню на територію Донецької області атлантичних, арктичних і континентальних повітряних мас. Взимку переважно північно-східні та східні вітри, влітку північно-західні і західні, на узбережжі Азовського моря - бризи. Максимальні швидкості вітру досягають 20 - 30 м / сек. Середня температура повітря у січні становить мінус 4-6° С. Клімат нестійкий. У зв'язку з вторгненням теплих повітряних мас із заходу морози часто змінюються відлигами. У холодну пору року переважає Азіатський антициклон [1].

Середня кількість атмосферних опадів в Донецькій області коливається від 350 мм (Приазов'я) до 550 (на Донецькому кряжі). Основна кількість опадів (76-82%) на території Донецької області випадає у вигляді дощу і тільки 18-24% - у вигляді снега - Територія області відноситься до зони з недостатнім зволоженням. Максимальна кількість опадів випадає в травні-липні та вересні-жовтні, мінімальне взимку - "січень-лютий. Дощі тут мають зливовий характер, короткочасні і охоплюють невеликі площі. Сніговий покрив досягає 10-30 см, що створює сприятливі умови для вирощування озимих культур.

На території Донецької області відбувається зміна пір року, що характеризуються різними погодними умовами.

Зима м'яка і нетривала. Для даної території взимку характерна активна циклонічна діяльність. Початок зими - кінець листопада т - початок грудня - відрізняється постійної хмарністю, туманами * Опади випадають у вигляді снігу. Заметілі на території Донецької області можуть спостерігатися протягом всієї зими. Весна настає з приходом теплих південних і західних повітряних мас. Вона починається на півдні (Приазов'я) і поступово просувається на північ. Часто навесні після встановлення теплих погод настають холоди, викликані припливом холодного арктичного повітря Азіатського антициклону. Іноді бувають штормові вітри східного напрямку, які видувають верхній шар сухого ґрунту. У цей час спостерігаються пилові бурі [3].

Літо спекотне, посушливе. У літній час ідуть дощі зливового характеру. Часті посухи, суховії і пилові бурі. Вони порушують водний баланс рослин, призводять до загибелі посівів. Кінець літа характеризується зниженням температури повітря до + 15° С і нижче.

Осінь на території Донецької області починається з поступового зниження температури повітря, посилення циклонічної діяльності, що проявляється у збільшенні днів з туманами і опадами. Однак бувають тривалі періоди, коли тримаються досить високі температури (+ 20° С). Поступово Температура падає і на початку жовтня починаються заморозки на поверхні.

1.3 Господарське використання Донецької області

За попередніми даними, у 2012р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2011р. становив 94,2%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - 91,1%, у господарствах населення - 97,5%. У 2012р. за обсягами сільськогосподарського виробництва область посіла восьме місце в Україні (рис.1.2.1).

Рисунок 1.2.1 Динаміка обсягу сільськогосподарського виробництва (у % до попереднього року)

В останні роки у господарствах області спостерігається тенденція збільшення обсягів використання мінеральних добрив під сільськогосподарські культури. У порівнянні з рівнем 2000 року внесення мінеральних добрив збільшилося у 3 рази (з 16 до 47 кг/га), внесення органічних добрив залишилося на рівні 0,6 т/га посівної площі. В середньому за 2010-2012 роки під всі посіви сільськогосподарських культур на гектар посівної площі (форма 9б-с/г) внесено по 0,6 т органічних та 46.7 кг поживних речовин мінеральних добрив.

Під урожай 2012 року внесено на 1 га посівної площі 53 кг мінеральних та 0,7 т органічних добрив [14].

Такий загальний рівень внесення добрив є вкрай недостатнім для компенсації втрат ґрунтами елементів живлення рослин та отримання запланованої врожайності.

Господарська освоєність земельних угідь Донецької області - 2651,7 тис. га, що складає 100% до загальної площі території області. Площа земель, яку займають сільськогосподарські угіддя складає - 2041,5 тис. га (77%), ліси та інші лісовкритті площі - 204,0 тис. га (7,7%), забудовані землі - 199,2 тис. га (7,5%) [14].

2. Екологічний стан компонентів навколишнього середовища

2.1 Екологічний стан атмосферного повітря

Донецька область займає головне місце в економічному потенціалі України. На її території створена потужна техносфера, що включає понад 1100 значних промислових підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в поєднанні із значною щільністю населення створили величезне навантаження на біосферу - найбільшу в Україні і Європі.

Найгострішою екологічною проблемою Донецького регіону, яка вимагає якнайшвидшого вирішення, є забруднення повітряного басейну [3].

Найбільш забрудненими на сьогоднішній день в Донецькій області є міста Маріуполь, Дебальцеве, Харцизьк, Єнакієве, Донецьк, Кіровське, Макіївка. Підприємства цих міст викидають щорічно найбільше забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також проблемою є те, що ці міста найбільш густонаселені, тому відбувається негативний вплив на здоров'я великої кількості людей.

За інформацією управління статистики, викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за 2012 рік становили 1514,8 тис. т (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 11 тис. т або на 0,7 % менше, ніж за 2011 рік. У середньому на одне підприємство припало по 1644,8 т забруднюючих речовин. Крім того, обсяги викидів діоксиду вуглецю склали 60,7 млн. т. (табл.2.1.1).

Табл.2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

Основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються підприємства вугільної промисловості, металургії та підприємства - виробники електроенергії. Їх часта в загальному обсязі викидів складає 93,5%. Отже найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігається саме в тих містах та районах, де розташовані підприємства цих видів діяльності. Зокрема, у м. Маріуполь всього викинуто 330,4 тис. т. забруднюючих речовин або 21,8% обласного обсягу викидів; м. Дебальцеве - 172,2 тис. т (11,4%); у Маріїнському районі всього викинуто 148,7 тис. т (9,8%); Старобешівського району - 118,5 тис. т (7,8%); м. Харцизьк - 110,2 тис. т (7,3%); м. Єнакієве - 77,3 тис. т (5,1%); м. Донецьк - 71,6 тис. т (4,7%); м. Кіровське - 59,4 тис. т (3,9%); Слов'янського району - 53,5 тис. т (3,5%) серед яких значне місце посідають метан, оксид вуглецю, діоксид та інші сполуки сірки, пил, сполуки азоту [9].

2.2 Екологічний стан поверхневих вод Донецької області

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що 27 формується в межах області, стічних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область водою для питного водопостачання. По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, одна відноситься до великих - Сіверський Донець, загальною довжиною 1053 км. Вісім середніх річок, до яких відносяться Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих. Загальна протяжність річок Донецької області - 15990 км. В гідрографічному відношенні територія області може бути поділена на три частини: Північну (басейн р. Сіверський Донець), Південну (річки Приазов'я) та західну (басейн Дніпра) [5].

У 2012 році в Донецькій області скид стічних вод за обліком здійснювали 273 підприємства-водокористувача в обсязі 1414 млн. м3. Об'єм скинутих в поверхневі водні об'єкти зворотних вод в 2011 році склав 1526 млн. м3, що на 112 млн. м 3 менше, ніж у 2011р.

В табл.2.2.1 наведено динаміку скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти

Таблиця 2.2.1 Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти

Основними забруднювачами водних об'єктів залишаються підприємства металургійної промисловості ПАТ "Маріупольський металургiйний комбiнат ім. Ілліча" та ПАТ "ММК "Азовсталь", ПАТ "Єнакiєвський металургійний завод", філія "Металургійний комплекс" ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", ПрАТ "Макіївкокс" і ПАТ "Авдiївський коксохімічний завод", підприємства вугільної промисловості, очисні споруди госппобутових стічних вод населених пунктів тощо. В 2012 році на підприємства металургійної, вугільної промисловості та комунального господарства прийшлося 1366,7 млн. м3 /рік зворотних вод або 96% зворотних вод всієї області. А саме: - скиди металургійної галузі склали 913,4 млн. м3 /рік (64,6%); - скиди комунального господарства - 193,6 млн. м3 /рік (13,7%); - скиди вугільної промисловості - 259,7 млн. м3 /рік (18,4%). На долю цих підприємств приходиться 546,2 млн. м3 /рік недостатньо очищених зворотних вод або 97% від усіх забруднених вод області. В тому числі: - металургія - 258,6 млн. м3 /рік (47%); 32 - комунальне господарство - 38,4 млн. м3 /рік (7%); - вугільна промисловість - 235,2 млн. м3 /рік (43%) [6].

2.3 Екологічний стан земельних ресурсів і грунтів Донецької області

Земельний фонд Донецької області станом на 01.01.2013 становить 2651,7 тис. га - 4,4 відсотка території України. Сільськогосподарськими угіддями зайнято 2041,2 тис. га, з них рілля 1652,4 тис. га. (табл.6.1 Земельний фонд). Адміністративно-територіальні одиниці Донецької області складають: - міста обласного значення-28 - міста районного значення-24 - селища міського типу-131 - сільські населені пункти-1118 За звітний період в області відбулися зміни кількості власників землі, землекористувачів, а також площі земель, які знаходяться у державній, колективній, комунальній власності та у власності фізичних і юридичних осіб [13].

Актуальною і гострою проблемою для Донецької області залишається негативний вплив на навколишнє природне середовище наслідків багаторічного інтенсивного видобутку вугілля і закриття у стислі терміни десятків глибоких нерентабельних шахт, діяльність яких призвела до незворотних змін у геологічному середовищі на великій території. Виробнича діяльність гірничодобувних підприємств призводить до погіршення екологічної ситуації в області.

Питання дотримання вимог природоохоронного законодавства при відновленні порушених земель актуальне для Донецької області. Землі, порушені в результаті діяльності підприємств, мають низькі агрохімічні показники порівняно з їх початковими характеристиками до початку проведення гірничих робіт. Для стабільного підвищення гумусу в ґрунтах до рівня його вмісту перед початком проведення гірничих робіт необхідне після проведення гірничотехнічної рекультивації виконання повного циклу біологічної рекультивації порушених земель [13].

3. Екологічний моніторинг донецької області

3.1 Стан нагляду і контролю за атмосферним повітрям

Основними забруднювачами атмосферного повітря м. Донецька залишаються промислові підприємства вугільної, металургійної промисловості та енергетики. Ці галузі викидають найбільші обсяги забруднюючих речовин. Значний вплив на стан атмосферного повітря також мають рухомі транспортні засоби.

Найбільш забруднене атмосферне повітря в містах, де розташовані підприємства цих галузей, а саме: Маріуполі, Донецьку, Дебальцеві, Макіївці, Єнакієве, Харцизьку, в Мар'їнському та Старобешівському районах.

Моніторинг атмосферного повітря у Донецькій області здійснюють: Донецький обласний центр гідрометеорології, Донецька Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція, та Держуправління екології і природних ресурсів в Донецькій області, які проводять лабораторні спостереження і інспекторський нагляд за викидами забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерел, виконують аналіз стану атмосферного повітря [11].

Санітарно-епідеміологічні служби області ведуть нагляд за забрудненим атмосферним повітрям у підфакельних зонах, санітарно-захисних зонах, у житлових зонах міських та сільських населених пунктів. Стаціонарні пости розташовані в містах Донецьк, Костянтинівка, Слов'янськ, Артемівськ, Єнакієве. Взагалі санітарно-епідеміологічна служба області має 43 лабораторії, бази яких дозволяють вести контроль основних та специфічних показників забруднення атмосферного повітря.

3.2 Стан нагляду і контролю за водними ресурсами

Основними джерелами забруднення водних об'єктів залишаються підприємства металургійної, вугільної промисловості і комунального господарства.

Державне управління екології та природних ресурсів і регіональні екоінспекції в Донецькій області особливу увагу приділяють підприємствам та установам, що включені до списку основних забруднювачів довкілля Донецької області - металургійні заводи та комбінати, коксохімічні та хімічні заводи, електростанції, шахти, та ін. Спостереження за скидами і забрудненням поверхневих вод суші здійснюється на 13 підприємствах-водокористувачах. Комплекс показників якості води включає загальні та специфічні інгредієнти (понад 20 інгредієнтів).

Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція контролює стан водного басейну в місцях проживання та відпочинку населення. Пункти спостережень за точками нагляду стану водного басейну визначаються міськими та районними станціями. Санепідслужба Донецької області являє собою 43 санітарно-гігієнічні лабораторії. Стаціонарних постів нагляду за станом поверхневих вод - 17, у тому числі 7 постів контролю з якості морських вод. Відомчі лабораторії проводять повний хімічний та бактеріологічний аналіз поверхневих вод. Кратність проведення контролю у морській воді: хімічних показників - 1 раз на місяць, бактеріологічних 1 раз на тиждень. Кратність проведення контролю поверхневих вод хозпитного призначення - 1 раз на місяць, поверхневих вод у місцях проживання населення та в зонах рекреації - 1 раз на кварта л [8].

3.3 Стан нагляду і контролю за земельними ресурсами

Державний контроль та державний санітарний нагляд за станом земельних ресурсів Донецької області здійснюють організації [15]:

· Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області;

· Донецька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;

· Донецьке обласне управління земельних ресурсів;

· Донецька філія інституту землеустрою Національної академії аграрних наук України;

· Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції;

· Донецька гідролого-меліоративна експедиція;

· Донецький обласний центр гідрометеорології;

· Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства;

· відділ містобудування та архітектури облдержадміністрації.

Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій здійснює контроль за станом ґрунтів на території промислових підприємств, а також відходів, мулів, шламів шляхом проведення лабораторного аналізу [7].

Аналіз стану ґрунтів проводиться за хімічними показниками (у тому числі пестициди і солі важких металів), бактеріологічними показниками, гельмінтами.

Донецький державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції здійснює політику у сфері збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, ведення їх державного моніторингу з метою виявлення показників родючості ґрунтів, а також забруднення залишковими кількостями пестицидів, агрохімікатів, важкими металами та радіонуклідами і проводить:

· агрохімічну паспортизацію (виробничий моніторинг) земель сільськогосподарського призначення для визначення показників родючості та рівня забруднення токсичними речовинами, а також змін цих показників внаслідок господарської діяльності;

· державний інспекторський контроль моніторингу та підвищення родючості ґрунтів в області;

· аналітичні роботи з визначення показників стану ґрунту, у тому числі стану радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь.

Постійних пунктів спостереження за станом ґрунтів не має.

Донецький обласний центр з гідрометеорології один раз у 5 років проводить відбір проб ґрунтів на важкі метали. Проби для аналізу відправляються у м. Київ у центральну лабораторію Держкомітету України з гідрометеорології.

Висновки

Ситуація з інтенсивним забрудненням повітряного басейну Донецької області складалася в процесі становлення і розвитку промисловості протягом минулих десятиріч. При будівництві і експлуатації промислових об'єктів екологічному аспекту приділялася дуже незначна увага, незважаючи на те, що концентрація промисловості в Донецькій області є найбільш високою на території України.

Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються підприємства чорної металургії, теплові електростанції та підприємства вугільної промисловості. На виробничі об'єкти, цих підприємств припадає майже 92,9 відсотків викидів всіх шкідливих речовин.

З метою вирішення складних екологічних проблем області, в тому числі поліпшення ситуації щодо охорони атмосферного повітря, в Донецькій області розроблена та впроваджуються низка програм і заходів.

В містах Донецької області, де рівні забруднення атмосферного повітря перевищують нормативні, відповідно до рішення спільного засідання колегій Донецької обласної державної адміністрації та Мінприроди України від 26.03.04 р. розробляються програми оздоровлення атмосферного повітря міст.

На сьогодні місцевими органами влади затверджено програми в містах Макіївка, Краматорськ, Єнакієве, Донецьк, Горлівка. Найважливішими екологічними проблемами в сфері охорони і раціонального використання вод є:

а) забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, зливовими водами міст;

б) проблеми щодо умов скидання мінералізованих шахтних вод у водні об'єкти;

в) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму річок регіону;

г) підтоплення земель та населених пунктів регіону.

Обсяги зворотних вод, що надходять на очисні споруди міськводоканалів, у цих містах не перевищують 15-25% від об'ємів забраної води. Інша частина забруднених стоків потрапляє у гідрографічну мережу неочищеною. У тому, що частина річок області відноситься до категорії брудних і дуже брудних, "заслуга" не тільки підприємств області. До цього привело і скидання значної кількості неочищених зливових вод з територій населених пунктів і сільськогосподарських угідь, а також багаторічна акумуляція забруднюючих речовин в донних відкладеннях.

У населених пунктах області системи зливової каналізації, що знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування, не обладнані очисними спорудами.

Окрім забруднення вод це призводить до значного замулювання водних об'єктів, тобто погіршення їх гідрологічного режиму і санітарного стану.276 Замулення водойм, в свою чергу, призводить до підтоплення прилеглих до них територій.

З метою забезпечення охорони і раціонального використання земельних ресурсів області, необхідно здійснити заходи по виконанню робіт, що значно впливають на збереження та підвищення родючості ґрунтів, запобігання їх забрудненню й псуванню:

оптимізація площ сільськогосподарських угідь та зменшення їх розораності;

удосконалення структури земель сільськогосподарського призначення та їх збагачення природними компонентами;

обмеження руйнівного інтенсивного використання екологічно уразливих земель;

вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногено-забруднених сільськогосподарських угідь;

впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно - меліоративною організацією території;

здійснення консервації сільськогосподарських угідь з дуже змитними та дуже дефільованими грунтами на схилах крутизною понад 5-7 градусів;

рекультивація порушених та відпрацьованих земель, відновлення родючості ґрунтів з їх залісенням до 70%; 277 виконання місцевих та регіональних програм, здійснення заходів щодо впорядкування складування відходів, звільнення незаконно зайнятих земель та їх рекультивації.

Доцільним є розширення еколого-геологічних досліджень з оцінки змін стану надр, розвитку небезпечних геологічних процесів (зсувів, карсту, підтоплення, геохімічне забруднення ландшафту та ін.), удосконалення і розширення системи моніторингу геологічного середовища.

Необхідне постійне функціонування системи регіонального моніторингу підземних вод, тому що подальше зростання кількості ліквідованих вугільних шахт може спричинити зміну рівня і хімічного складу підземних вод. Незважаючи на роботу, що проводиться в області, стан справ у сфері поводження з відходами вимагає продовження цілеспрямованої роботи по вирішенню цілого ряду проблем для поліпшення ситуації.

Список використаних джерел

1. Програма охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Донецької області на 2001-2005 роки. - Затверджена рішенням Донецької обласної ради від 06.12.2001р. №3/22-551. - Донецьк, 2001 - 176с.

2. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2001 році /Під ред.С. Куруленка/ - Донецьк: Новий мир. - 2001. - 108с.

3. Викиди шкідливих речовин в атмосферу по Донецькій області у 2001 році. Державний комітет статистики України. Донецьке обласне управління статистики. - Статистичний бюлетень №20/66, - Донецьк, - 2002. - 150с.

4. Загрязнение поверхностных вод суши на территории Донецкой области. Обзор загрязнения морских вод прибрежной зоны г. Мариуполя. Экологический вестник Донбасса - "Наш край", №№ 1, 6, 8, 10, 12, 14. - 2003.

5. Программа восстановления и поддержания чистоты и водности малых рек Донецкой области. / Донецкий научный центр НАН Украины, - Донецк, - 1994. - 383с.

6. Государственный статистический отчет по форме 2-ТП (водхоз) за 2002 год. / Северо-Донецкое бассейновое управление водных ресурсов. Славянск. - 2003.

7. ГОСТ 2874. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.

8. Абузяров И.Н., Завертаный А.Ф. Водные ресурсы Донецкой области: Экологический вестник Донбасса. - "Наш край", №11 (157). - 2003.

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2001р. №1598 "Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню".

10. Мазукевич О.О., Ерік Мумані, Петроченко О.Ю. Можливості застосування інформаційних технологічних УЦМЗР у вирішенні регіональних проблем. / Матеріали регіональної наради "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Донецького регіону". - Донецьк, 16-20 червня. - 2003.

11. Перерва В.М. Спутниковая технология выявления аномальных скоплений метана в пределах шахтных полей. / Матеріали регіональної наради "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Донецького регіону". - Донецьк, 16-20 червня. - 2003.

12. Зорін С.В., Каратавцев О.М. Застосування геоінформаційних технологій у практиці екологічного управління на місцевому рівні. / Матеріали регіональної наради "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Донецького регіону". - Донецьк, 16-20 червня. - 2003.

13. Гічка М.М. Оперативний моніторинг хімічних властивостей ґрунтів за матеріалами дистанційного зондування. / Матеріали регіональної наради "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Донецького регіону". - Донецьк, 16-20 червня. - 2003.

14. Сиротенко О.В., Гавер О.М., Грищенко В.А. Аерокосмічні методи збору статистичної інформації про стан сільськогосподарських об'єктів. / Матеріали регіональної наради "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Донецького регіону". - Донецьк, 16-20 червня. - 2003.

15. Азімов О.Т. Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем вибору ділянок, придатних для зберігання активних промислових відходів. / Матеріали регіональної наради "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Донецького регіону". - Донецьк, 16-20 червня. - 2003.

Размещено на Allbest.ru