Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області

Таблиця 6.2

Класифікація рівнів ризику

Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику, в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів, точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності.

Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком.

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть отримані в результаті реалізації заходів.

Інформування про ризик

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами, з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.

Формальдегід (метаналь, мурашиний альдегід) (від лат. Formica -- мурашка) -- хімічна речовина з формулою , найпростіший із альдегідів, перший член гомологічного ряду аліфатичних альдегідів. Чистий мономерний формальдегід при звичайних умовах є безбарвним газом із характерним різким запахом. Досить добре розчинний у протонних розчинниках (вода,спирти). Сполука здатна утворюватися в природних умовах, зокрема при фотохімічному окисненні метану або метанолу, при атмосферному тиску і за відсутності каталізаторів.

Подразнюючий газ, викликає дегенеративні процеси в паренхіматозних органах, сенсибілізує шкіру. Є повідомлення про сильну дію на центральну нервову систему,особливо на таламус. Однак таку дію пов'язують не з прямим впливом формальдегіду, а з наявністю в технічному формаліні домішок метилового спирту, а також розпадом формальдегіду в організмі на мурашину кислоту і метиловий спирт, який вибірково вражає таламус і сітківку ока.

Формальдегід швидко і повністю всмоктується за будь-якого шляху надходження в організм. Через 12 годин після введення в шлунок найбільшу кількість виявлено вкістковому мозку. Формальдегід окиснюється в мурашину кислоту, одночасно утворюється і метиловий спирт. Ця реакція відбувається в печінці. Формальдегід також активно реагує з аміногрупами білків та амінокислот, з метильними групами холіну і метіоніну. 40% міченого формальдегіду протягом 12 годин видихається, нирками за цей час видаляється 10%, кишечником 1%. Значна кількість видихається у вигляді.

Діоксид сірки, SO2 ( інші назви: сульфітний ангідрид, сірчистий газ) -- безбарвний газ, з різким задушливим запахом.

Надходить через органи дихання, сильно подразнює слизову оболонку, викликає покашлювання, інколи блювання. За перевищення ГДК (залежно від тривалості дії) спричиняє отруєння, гострий бронхіт, втрату свідомості, набряк легенів. У деяких промислових містах, за постійного вмісту в повітрі SO2 в кількості 0,03 mg/l у людей розвивається хронічний катар дихальних органів, кон'юнктивіт, карієс, малокрів'я, порушується функція печінки, знижується імунітет до різних інфекцій. Гранично допустима концентрація (ГДК) SO2 в повітрі -- 0,01 mg/l (g/m3).

Діоксид сірки активно впливає на рослинність. Потрапивши у міжклітинний простір листа, SO2 вступає в контакт з мембраною, порушує її цілісність і надходить у клітину, руйнуючи її. Всередині листа SO2 перетворюється на бісульфіти, сульфіти або сульфати, або залишається у вигляді водного розчину SO2. Всі ці сполуки інгібують процес фотосинтезу. Відбувається, також, дезактивація ферментів.

Сірковуглець CS2 - з'єднання сірки з вуглецем, безбарвна рідина з неприємним запахом.

Сірковуглець дуже отруйний. Смертельна доза при вступі всередину становить 1 г. високотоксична концентрація в повітрі - понад 10 мг / л. Має місцеву подразнюючу, резорбтивна дії. Володіє психотропними, нейротоксическими властивостями, які пов'язані з його наркотичним впливом на центральну нервову систему. При отруєнні виникають головний біль, запаморочення, судоми, втрата свідомості. Несвідоме стан може змінюватися психічним і руховим збудженням. Можуть спостерігатися рецидиви судом з втратою свідомості, пригнічення дихання. При прийомі всередину наступають нудота, блювота, болі в животі. При контакті зі шкірою спостерігаються гіперемія і хімічні опіки.

Марганець - сріблясто-білий твердий крихкий метал. Відомі чотири кристалічні модифікації марганцю, кожна з яких термодинамічно стійка в певному інтервалі температур. Нижче 707 0 С стійкий a-марганець, що має складну структуру - у його елементарну комірку входять 58 атомів. Складність структури марганцю при температурах нижче 707 0 С обумовлює його крихкість.

Марганець активно впливає на обмін білків, вуглеводів і жирів. Важливою також вважається здатність марганцю посилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю організм повніше використовує жири. Порівняно багаті цим мікроелементом крупи (в першу чергу вівсяна і гречана), квасоля, горох, яловича печінка і багато хлібобулочні вироби, якими практично заповнюється добова потреба людини в марганці - 5,0-10,0 мг.

Як було сказано вище, сполуки марганцю викликають токсичну дію на людину. Саме распостранненое захворювання - це синдром Паркінсона. Також слідство цих токсинів бувають захворювання: Центрально - Нервової Системи, пневмонія, рак шлунку і летаргія.

6.1 Розрахунок не канцерогенного ризику

За формулою (6.2.) ми розраховуємо коефіцієнти небезпеки для характеристики ризику розвитку не канцерогенних ефектів таких речовин як: формальдегід, діоксид сірки, сірковуглець та сполук марганцю.

Отже,

HQформальд. = 0,003/0,003 = 1;

HQдіокс.сір. = 0,08/0,08 = 1;

HQсірковугл. = 0,7/0,7 = 1;

HQспол.марг. = 0,00005/0,00005 = 1.

Результати розрахунків зводимо у таблицю (6.1.1.)

Таблиця 6.1.1.

Отже, після розрахунку коефіцієнтів небезпеки, не канцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу формальдегіду концентрацією 0,003 мг/кг, діоксину сірки 0,08 мг/кг, сірковуглецю 0,7 мг/кг та сполук марганцю 0,00005 мг/кг в атмосферному повітрі є допустимим, ризик виникнення шкідливих ефектів зневажливо малий.

6.2 Розрахунок канцерогенного ризику

Розраховуємо середню добову впливу бензапірену на населення міста, де концентрація безапірену в атмосферному повітрі становить 0,91*10- 6 мг/мі.

Використовуючи стандарті дескриптори експозиції, розрахунок проводимо за формулою (6.1.).

LADD = [(0,91*10- 6*8*1,4)+( 0,91*10- 6 *16*0,63)]*350*30/(70*70*365) = =0,11*10- 6 мг/(кг*доба)

Величина індивідуального ризику буде складати:

CR = 0,11*10- 6 * 3,1 = 0,34*10- 6

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному місті 300000 чоловік, розраховуємо величину популяційного ризику:

PCR = 0,34*10- 6 *300000 = 10200*10- 6 = 0,1

Отже за класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде низьким, тобто допустимим для здоров'я населення.

ВИСНОВОК

При виконанні курсової роботи була проведена оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області, тобто досліджені небезпечні природні явища, техногенна небезпека, виявлені антропогенні екологічні фактори, які призвели до порушення екологічної безпеки.

Добропільський район розташований в Північно-Західній частині Донецької області. Рельєф району різноманітний. Поверхня його сильно порізана густою сіткою річкових долин, глибоких балок і ярів. Характерні також гриви, горби і куполи. Клімат Добропільського району різко-континентальний. За агрокліматичним районуванням Донецької області Добропільський район віднесено до другого помірно-засушливого району, для якого характерні жарке літо і помірно холодна зима.

Для грунтового покрову більшої частини Добропільського району характерні чорноземи. З півдня на північ через Добропільський район протікає р. Казенний Торець зі своєю притокою р. Грузька, а зі сходу на захід -- р. Бик (притока Самари).

Добропільський район - сільськогосподарський. Ґрунти, в основному, чорноземи, на берегах річок - лугові. Більша частина ґрунтів розорана і обробляється для вирощування зернових і технічних культур - озимої та ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику та інших. Розвинене також тваринництво, птахівництво, бджільництво, садівництво, на штучних водоймах - розведення риби.

В підземних надрах Добропільщини великі запаси кам'яного вугілля. Видобуток вугілля на території району ведуть 4 шахти - «Добропільська», «Алмазна» (колишня шахта ім. РСЧА), «Білозерська» і «Білицька»(табл. 2.1).

Район багатий на поклади пластичних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кераміки та будівельних матеріалів. Їх видобутком біля с. Октябрського займаються ЗАТ «Глини Донбасу», ТОВ «Донкерампромсировина», ЗАТ «Вогнеупорнеруд», АТЗТ «Веско». Глини Добропільщини експортуються майже в десяток країн для виробництва кераміки.

Протягом 2013 року в Донецькій області збереглась тенденція до зменшення загальної кількості надзвичайних ситуацій.

Збільшення кількості постраждалих в НС сталося через інфекційні захворювання та отруєння неякісними продуктами харчування.

Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій на території Добропільського району ми встановили, що питома вага надзвичайних ситуацій природного характеру є меншою (26,67%), ніж надзвичайних ситуацій техногенного характеру (73,33%).

Визначивши баланс відтвореного кисню Пс=-122379,6 т/рік, ми визначили що П?0 - це означає що екологічна рівновага не збережена,негативний екологічний баланс, територія небезпечна.

При оцінці екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні, ми досліджували підприємство ДРЕС, яке відноситься до 1 класу небезпеки. Розрахувавши показник екологічної небезпеки підприємства ми визначили, що ДРЕС вважається екологічно небезпечним.

Після розрахунку коефіцієнтів небезпеки, не канцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу формальдегіду концентрацією 0,003 мг/кг, діоксину сірки 0,08 мг/кг, сірковуглецю 0,7 мг/кг та сполук марганцю 0,00005 мг/кг в атмосферному повітрі є допустимим, ризик виникнення шкідливих ефектів зневажливо малий.

Отож, проаналізувавши всі фактори, що впливають на екологічну безпеку регіону можна зробити висновок: на території Добропільського району Донецької області стаються надзвичайні ситуації як техногенного так і природного характеру, що створюють певну екологічну небезпеку для населення, також розміщені промислові об'єкти, які створюють загрозу для оточуючого середовища.

Для забезпечення екологічної безпеки даної області необхідно: утвердження механізмів, які мають забезпечити надійні гарантії не лише остаточної стабілізації економіки, а й утворення необхідних передумов її прискореного зростання; впровадження науково-технологічних інновацій та опанування інноваційного шляху розвитку як головного чинника сталого економічного розвитку; здійснення активної аграрної політики; будівництво нових і реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд, розв'язання проблеми відходів на місцевих і державному рівнях; всебічний розвиток екологічної освіти.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева „Основи екології та охорони довкілля” Київ.:-2006р.

2. Коротун І. М., Коротун Л.К. Природні умови і ресурси України. Рівне, 1997 р.

3. Екологічний паспорт Полтавської області за 2006 р.

4. Класифікатор Надзвичайних ситуацій в Україні. - К., 1999, 178 с.

5. Фізико-географічне районування України/ Маринич О.М., Пархоменко Г.О. - Український географічний журнал, 2003, №1 - с. 129

6. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. - К.: НІС, 2001. - 312 с.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування. -Львів: Новий Світ. - 2000. 248 с.

8. Гибс Л.М. Правда о диоксинах. -Иркутск. -1998 г.

9. Офіційний сайт міста Пирятин та Пирятинського району.

10. Пирятинський район //Павлов В. В. Подорожуючи Полтавщиною. Путівник. -- Полтава: АСМІ, 2006. -- С. 7.

11. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства Україні. - Т.1, 2.- К., 1998.- 544с.

12. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології: підручник. К.: “Либідь”, 1995. - 368 с.

13. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні.- К.:Генеза, 2001. -216с.

ДОДАТОК 1

Рисунок 1. Адміністративно-теоиторіальний устрій Добропільського району на карті Донецької області

Рисунок1.2. Клімат Добропільського району на карті Донецької області

Рисунок 1.3. Грунти Добропільського району на карті Донецької області

ДОДАТОК 2

Референтні концентрації за хрон ічного інгаляційного впливу

ДОДАТОК 3

Фактори канцерогенного потенціалу

Размещено на Allbest.ru