Аналіз діяльності підприємства "Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра прикладної екології

Факультет природоохоронний

ЗВІТ

з переддипломно-виробничої практики

на підприємстві «Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства»

Виконала:

студентка групи Е-51

Скульніченко В.В.

Керівник практики

Доцент Нагаєва С.П

Одеса 2014

Зміст

Вступ

1. Структура Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства

1.1 Завдання Західно-Чорноморської рибоохорони

1.2 Права Західно-Чорноморської рибоохорони

2. Охорона праці на підприємстві Західно-Чорноморської рибоохорони в Одеському територіальному відділі

3. Нормативна та законодавча база Західно-Чорноморської рибоохорони

4. Аналіз стану запасів водних біоресурсів та їх промислу

4.1 Промислові показники водних біоресурсів

4.2 Ефективність заходів регулювання промислу

4.3 Розрахунки плати користувачів за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів

4.4 Контроль за роботою водозабірних споруд

4.5 Контроль за виконанням умов Державного агентства рибного господарства України

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Практика проходила в Західно-Чорноморському басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Одеському територіальному відділі з 8 січня 2014 року по 3 лютого 2014 року.

Метою переддипломно-виробничої практики було ознайомлення з практичною природоохоронною діяльністю, набуття студентами професійних навичок та вмінь для прийняття відповідних рішень під час подальшої роботи на підприємстві.

Перелік робіт, які виконувалися на виробничій практиці:

- ознайомлення з законами і постановами щодо охорони,використання та відтворення тваринного світу;

- вивчення нормативних та методичних документів з розрахунку методом обліку;

- вивчення методик щодо розрахунку платежів за перевищення ліміту вилову, а також методик по розрахунку збитків при порушенні природоохоронного законодавства;

- контроль за додержанням природоохоронного законодавства;

- порядок виконання планової і непланової перевірки, також робота з пропозиціями, скаргами і заявами громадян.

1. Структура Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства

Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (далі - Західно-Чорноморська рибоохорона) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, який діє у складі Держрибагентства України і йому підпорядковується.

Західно-Чорноморська рибоохорона є правонаступником Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Західно-Чорноморської рибоохорони і сприяють їй у виконанні покладених на неї завдань.

Повноваження Західно-Чорноморської рибоохорони поширюються на територію відповідного водного об'єкта, області, акваторію в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством України (далі - район діяльності).

Західно-Чорноморська рибоохорона у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держрибагентства України, дорученнями Голови Держрибагентства України, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Основним завданням Західно-Чорноморської рибоохорони є реалізація повноважень Державного агентства рибного господарства України у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

1.1 Завдання Західно-Чорноморської рибоохорони

Західно-Чорноморська рибоохорона в межах визначеного району діяльності та відповідно до покладених на неї завдань:

1. Видає, переоформляє, видає дублікати та анулює передбачені законом документи дозвільного характеру.

2. Погоджує видачу дозволів на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

3. Видає та скасовує передбачені законодавством документи на право добування водних біоресурсів, а також на право переселення та утримання в неволі чи напіввільних умовах водних біоресурсів.

4. Погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об'єктів та забезпечує державний контроль (нагляд) за їх дотриманням.

5. Забезпечує організацію та здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у водних об'єктах та їх частинах;

6. Координує роботу з штучного розведення, вирощування риби, інших водних біоресурсів, їх використання у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).

7. Погоджує проведення гідромеліоративних робіт у місцях, де перебувають водоплавні птахи, хутрові звірі, та промисловий вилов риби в місцях, де розводяться бобри та хохулі.

8. Здійснює державний контроль технічного стану рибозахисних споруд, проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем.

9. Здійснює контроль за дотриманням лімітів і нормативів використання водних біоресурсів.

10. Надає в установленому порядку пропозиції та здійснює контроль щодо рівневого режиму роботи рибогосподарських водних об'єктів.

11. Здійснює державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів.

12. Готує та вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до повноважень Держрибагентства України.

13. За дорученням Держрибагентства України надає пропозиції до проектів нормативно-правових актів з питань рибного господарства, рибної промисловості, охорони і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства.

14. Бере участь у роботах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, які спричиняють або можуть спричинити погіршення умов існування або масову загибель водних біоресурсів.

15. Проводить розслідування фактів масової загибелі риби та бере участь у роботі комісій з виявлення причин її загибелі.

16. Надає пропозиції Держрибагентству України щодо розроблення порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання.

17. За погодженням з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування бере участь у розробці регіональних комплексних програм з охорони довкілля в частині охорони та відтворення водних біоресурсів та контролює їх виконання.

18. За дорученням Держрибагентства України бере участь у розробці прогнозів допустимого вилову та проектів лімітів використання водних біоресурсів та у розподілі затверджених лімітів на квоти спеціального використання водних біоресурсів.

19. Надає пропозиції Держрибагентству України щодо розроблення правил добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів.

20. За дорученням Держрибагентства України бере участь у роботі комісій з питань, що належать до повноважень Західно-Чорноморської рибоохорони.

21. Проводить роз'яснювальні заходи з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

22. Складає і надає за належністю узагальнену звітність за результатами основної та інших видів діяльності.

23. Здійснює передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства.

24. Виконує інші повноваження, визначені законами України та покладені на Західно-Чорноморську рибоохорону Головою Державного агентства рибного господарства України.

Західно-Чорноморська рибоохорона з метою організації своєї діяльності:

1. Забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.

2. Забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

3. Організовує планово-фінансову роботу в Західно-Чорноморській рибоохороні, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

4. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до компетенції Західно-Чорноморської рибоохорони, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг

5. Забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.

6. Забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.

7. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

8. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів в Західно-Чорноморській рибоохороні.

9. Здійснює інші функції, пов'язані з виконанням покладених на Західно-Чорноморську рибоохорону завдань в межах законодавства України.

1.2 Права Західно-Чорноморської рибоохорони

Західно-Чорноморська рибоохорона має право:

1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.

2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на Західно-Чорноморську рибоохорону завдань.

4. Користуватись інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

5. Давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

6. Перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів.

7. Безперешкодно користуватися при виконанні службових обов'язків послугами попутного водного і сухопутного транспорту та засобами зв'язку, що належать користувачам водних біоресурсів усіх форм власності.

8. Безоплатно одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян, іноземців та осіб без громадянства статистичні, інші довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, необхідні для визначення стану охорони, відтворення і використання водних біоресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення довкілля.

9. Складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

10. У разі неможливості встановлення особи правопорушника на місці вчинення правопорушення доставляти його до правоохоронних органів чи в приміщення виконавчого органу місцевого самоврядування для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

11. Вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них.

12. Проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

13. Викликати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

14. Безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

15. Визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

16. Самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

17. Вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна.

18. Зупиняти діяльність суб'єктів рибного господарства, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

19. Визначати в установленому порядку строки заборони вилову водних біоресурсів в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та забезпечувати контроль за їх дотриманням.

20. Вимагати від суб'єктів рибного господарства подання звітів про обсяги спеціального використання водних біоресурсів та контролювати їх достовірність.

21. Здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

22. Здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства.

23. Використовувати за погодженням із Міністерством внутрішніх справ України спеціальні транспортні засоби, які мають графічні забарвлення, написи та емблему.

24. Залучати до охорони водних біоресурсів громадських інспекторів рибоохорони.

25. Під час виконання службових обов'язків на носіння форми встановленого зразка, а також на носіння і застосування табельної зброї та інших спеціальних засобів відповідно до закону.[2]

Західно-Чорноморська рибоохорона під час здійснення охорони виключної (морської) економічної зони має такі повноваження:

1. Зупиняти та оглядати в установленому порядку судна, що здійснюють промисел водних біоресурсів, пошук, дослідження та операції, пов'язані з промислом у виключній (морській) економічній зоні, а також перевіряти документи на здійснення промислу та інших робіт.

2. Зупиняти або припиняти промисел та інші роботи у разі порушення вимог Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" або відсутності дозволу (погодження) на їх проведення.

3. Складати протоколи про вчинення правопорушення у виключній (морській) економічній зоні.

4. Застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених законом.

5. Безоплатно користуватися транспортними послугами та засобами зв'язку промислових суден іноземних держав, що здійснюють промисел або інші роботи у виключній (морській) економічній зоні згідно з міжнародними договорами України або дозволами. [1,2]

2. Охорона праці на підприємстві Західно-Чорноморської рибоохорони в Одеському територіальному відділі

Згідно з Правилами ГОСТ 12.0.004-90 проводяться наступні види інструктажів: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий.

Вступний інструктаж з охорони праці проводиться при вступі на постійну або тимчасову роботу службою охорони праці підприємства. Цей інструктаж зобов'язані пройти всі знову надходять на підприємство, а також відряджені, учні, які прибули на практику, аспіранти, інтерни.

Мета цього інструктажу - ознайомити з загальними правилами та вимогами охорони праці на підприємстві.

Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці або фахівець організації, на якого покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводиться за затвердженою керівником організації програмі (інструкції), що містить наступні питання:

- загальні відомості про організацію та характерні особливості виробництва;

- правила поведінки працівників на території організації;

- основні положення договорів: трудового та колективного;

- правила внутрішнього трудового розпорядку організації, відповідальність за порушення цих правил;

- організацію роботи з управління охороною праці;

- контроль і нагляд за дотриманням вимог охорони праці в організації;

- основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для даного виробництва;

- ЗІЗ, порядок і норми видачі їх і строки носіння;

- порядок розслідування та оформлення нещасних випадків та професійних захворювань;

- дію працівників при нещасному випадку на виробництві, надання першої допомоги потерпілим;

- пожежну безпеку, дії персоналу при виникненні пожежі та інші питання.

Проведення первинного інструктажу та стажування підтверджується підписами осіб, які проводили і минулих інструктаж (стажування), в журналі реєстрації інструктажу з охорони праці або в особистій картці проведення навчання, якщо її застосовують.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться для всіх прийнятих на підприємство перед першим допуском до роботи (у тому числі відряджені, учні, які прибули на практику, аспіранти, інтерни), а також при переведенні з одного підрозділу в інший.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з кожним працівником індивідуально з практичним показом безпечних прийомів і методів праці. Допускається проводити такий інструктаж з групою працівників, які обслуговують однотипне обладнання в межах загального робочого місця.

Мета такого інструктажу - вивчення конкретних вимог і правил забезпечення безпеки на конкретному обладнанні при виконанні конкретного технологічного процесу.

Всі робочі після первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти протягом 2-14 змін стажування під керівництвом особи, призначеної наказом (розпорядженням) по цеху (дільниці тощо). Робочі допускаються до самостійної роботи після стажування, перевірки знань і набутих навичок безпечних способів роботи.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться за затвердженою керівником організації програмі.

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на півріччя, а для робіт підвищеної небезпеки - раз на квартал за програмою первинного інструктажу на робочому місці або за інструкціями з охорони праці для професій та видів робіт.

Мета цього інструктажу - відновлення в пам'яті працівника правил охорони праці, а також розбір мають місце порушень вимог техніки безпеки в практиці підприємства.

Позаплановий інструктаж проводиться при:

- прийнятті нових нормативних правових, технічних актів, стандартів, правил, інструкцій, а також змін і доповнень до них;

- зміні технологічних процесів, заміні або модернізації обладнання та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при перервах у роботі на 60 календарних днів, а для робіт, до яких висуваються додаткові (підвищені) вимоги безпеки, більш ніж на 30 днів ;

- при порушеннях працівниками нормативних, технічних правових актів з охорони праці, що призвели або могли призвести до аварії, нещасного випадку на виробництві та інших тяжких наслідків;

- при перервах у роботі за професією (на посаді) - більше 6 місяців;

- при надходженні інформаційних матеріалів про аварії та нещасні випадки, що сталися в однопрофільних організаціях;

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб, які працюють за однією професією (посадою). Цільовий інструктаж проводять при:

- виконанні разових робіт, не пов'язаних з прямими обов'язками за фахом (вантажно-розвантажувальні роботи, прибирання території тощо) ;

- ліквідації наслідків аварій, стихійних лих і катастроф ;

- виконання робіт, на які оформляється наряд допуск; проведенні екскурсій в організації;

- організації масових заходів з учнями (екскурсії, походи, спортивні змагання та ін.)

Інструктаж завершується перевіркою знань усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання.

Допускається реєстрація цільового інструктажу в окремому журналі.

Реєстрація інструктажів. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводять безпосередні керівники робіт (майстер, інструктор виробничого навчання, викладач). Проведення первинного, повторного, позапланового, цільового інструктажів та стажування підтверджується підписами осіб, які проводили і минулих інструктаж (стажування), в журналі реєстрації інструктажу з охорони праці або в особистій картці проведення навчання (у разі її застосування).

Цільовий інструктаж з працівниками, що проводять роботи по наряду-допуску, дозволу і т.п. (передбачені для окремих видів робіт підвищеної небезпеки), фіксується в обов'язковому порядку в наряді-допуску, дозвіл або іншому документі, що дозволяє проведення робіт.

При реєстрації позапланового інструктажу в журналі реєстрації інструктажу вказується причина його проведення.

Журнали реєстрації вступного інструктажу та журнал реєстрації інструктажу з охорони праці повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Журнал реєстрації вступного інструктажу завіряється підписом керівника організації або уповноваженої ним особи.

Термін зберігання названих журналів 10 років з часу внесення останнього запису.[6]

Нещасний випадок на виробництві

Розслідуються і підлягають обліку всі нещасні випадки на виробництві, які потягли за собою необхідність переведення працівника на іншу роботу, тимчасову або стійку втрату працездатності або його смерть, якщо вони відбулися:

- протягом робочого дня на території організації або поза нею (включаючи встановлені перерви), а також при виконанні робіт в надурочний час, вихідні та святкові дні ;

- під час прямування до місця роботи або з роботи на транспорті, наданому роботодавцем, або на особистому транспорті за наявності договору про його використання у виробничих цілях;

- під час прямування до місця відрядження і назад ;

- при проходженні на транспортному засобі в якості наступника під час міжзмінного відпочинку (водій - змінник) ;

- при роботі в актів про - експедиційним методом під час міжзмінного відпочинку, а також при знаходженні на судні у вільний від вахти і суднових робіт час ;

- при залученні працівника до участі у ліквідації наслідків катастрофи, аварії та інших надзвичайних подій.

Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання є страховими випадками, якщо потерпілий підлягає обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (Декрет Президента РБ від 30.07.2003 р. №18 «Про обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»).[7]

Нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом

Не підлягають обліку випадки, якщо при розслідуванні встановлено факт самогубства, природної смерті, травми, отриманої постраждалим при вчиненні ним злочину, а також нещасні випадки, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного отруєння або наслідків такого отруєння (зупинка серця, інсульт, асфіксія), якщо вони не викликані застосуванням у виробничих процесах технічних спиртів, ароматичних, наркотичних та інших подібних речовин, неправильним їх застосуванням, транспортуванням і зберіганням.

Побутовими травмами вважають випадки, що сталися в побуті, в домашній обстановці. До них належать випадки, що сталися з працівником, які на підприємстві в неробочий час за відсутності з його боку дій в інтересах виробництва, під час перевезення працівників на транспорті підприємства у вихідний день на відпочинок і т.д.[7]

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є встановлення їх причин для того, щоб виключити повторення подібних випадків.

Про кожний нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець повинен негайно повідомити безпосереднього керівника, який зобов'язаний: - терміново організувати першу допомогу потерпілому і його доставку до лікувальної установи;

- повідомити про подію керівнику підрозділу (майстру, виконробу);

- зберегти до початку роботи комісії з розслідування обстановку на робочому місці і стан обладнання таким, якими вони були в момент події, якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих працівників і не призведе до аварії.

Керівники підрозділу (майстер, виконроб), де стався нещасний випадок, зобов'язані негайно повідомити про подію керівнику підприємства, профспілці (уповноваженому трудовим колективом).

Організації охорони здоров'я (медсанчастину, здоровпункт, поліклініка) інформують протягом одного дня наймачів, страхувальників, страховика і щомісяця письмово відповідні структурні підрозділи Департаменту державної інспекції праці Міністерства праці та соціального захисту про осіб, яким була надана медична допомога у зв'язку з травмами на виробництві.

Розслідування нещасного випадку на виробництві (крім групових випадків, зі смертельним і важким результатом) проводиться комісією у складі наймача або уповноваженої ним особи, спеціаліста з охорони праці цього підприємства (страхувальника), за участю уповноваженого представника профспілки, а також страховика і потерпілого при їх бажанні. При необхідності для участі в розслідуванні можуть запрошуватися відповідні фахівці сторонніх організацій.

Не допускається участь у розслідуванні нещасного випадку на виробництві керівника, на якого безпосередньо покладені організація роботи з охорони праці та забезпечення безпеки праці потерпілого.

Розслідування нещасного випадку має бути проведено у термін не більше трьох днів. У зазначений термін не включається час, необхідний для проведення експертиз, отримання висновків правоохоронних органів, організацій охорони здоров'я та ін.

При розслідуванні нещасного випадку на виробництві проводиться обстеження стану умов і охорони праці на місці події нещасного випадку. Якщо потрібно, роблять фотографування місця події нещасного випадку, пошкодженого об'єкта, складають схеми, ескізи, проводять технічні розрахунки і лабораторні дослідження. Опитуються потерпілі (при можливості), свідки, посадові та інші особи; беруться пояснення, вивчаються необхідні документи. Встановлюються обставини і причини нещасного випадку, а також особи, які допустили порушення законодавчих, нормативних правових актів. Розробляються заходи щодо усунення причин нещасного випадку та попередження подібних пригод.

Після завершення розслідування уповноважена посадова особа організації, наймача, страхувальника за участю перерахованих вище осіб оформляє акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 у 4 примірниках.

Якщо в ході розслідування встановлено, що нещасний випадок стався при здійсненні потерпілим протиправних дій, (розкрадання, викрадення транспортних засобів тощо), в результаті умисних дій потерпілого щодо заподіяння шкоди своєму здоров'ю, або обумовлений виключно станом здоров'я потерпілого, то такий нещасний випадок оформляється актом про невиробничому нещасний випадок форми НП в 4 примірниках.

Наймач (страхувальник) протягом 2 днів після закінчення розслідування розглядає матеріали розслідування, стверджує акт форми Н- 1 або акт форми НП і реєструє його відповідно в журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві або в журналі реєстрації невиробничих нещасних випадків і направляє по одному примірнику акт форми Н- 1 або акт форми НП: - потерпілому або особі, що представляє його інтереси ;

- державному інспектору праці;

- спеціалісту з охорони праці (з матеріалами розслідування) ;

- страховику акт форми Н- 1 з матеріалами розслідування.

Акт форми Н-1 або акт форми НП з матеріалами розслідування зберігається протягом 45 років у наймача, страхувальника, організації, де взято на облік нещасний випадок.

Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником, направленим наймачем для виконання завдання або для виконання службових обов'язків до іншого наймача, розслідується комісією, створюваної наймачем того підприємства, де стався нещасний випадок, за участю представника наймача, який направив працівника, а враховується наймачем, працівником якого є потерпілий.

Нещасний випадок, який стався з працівником, тимчасово переведеним наймачем на роботу до іншого наймача або виконували роботи за сумісництвом, розслідується і враховується наймачем, у якого працював потерпілий з перекладу або сумісництвом.

Нещасний випадок, який стався з працівником наймача, тимчасово виконував роботи на ділянці іншого наймача, розслідується і враховується наймачем, провідним роботи.

Нещасний випадок, що стався з учнями загальноосвітньої школи, профтехучилища, середнього спеціального навчального закладу, студентами вузу, що проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу наймача, розслідується наймачем спільно з представником навчального закладу і враховується наймачем.

Нещасний випадок, який стався з учнями навчальних закладів, що проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу навчального закладу на ділянці, виділеній наймачем для цих цілей, розслідується представником навчального закладу спільно з представником від імені наймача і враховується навчальним закладом.

Один з примірників затвердженого акта форми Н-1 направляється на місце постійної роботи, служби або навчання потерпілого.

Спеціальне розслідування важких випадків на виробництві. Спеціальному розслідуванню підлягають:

- Нещасні випадки з тяжким наслідком;

- Групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше особами незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень;

- Нещасні випадки зі смертельним результатом.

Про нещасний випадок з тяжким наслідком і груповому нещасному випадку наймач зобов'язаний негайно сповістити:

- територіальну прокуратуру за місцем, де стався нещасний випадок;

- територіальне структурний підрозділ Департаменту державної інспекції праці;

- Профспілка (інший представницький орган працівників);

- вищестоящу організацію, а при її відсутності - місцевий виконавчий і розпорядчий орган, де зареєстрований наймач (страхувальник);

- наймача потерпілого (при нещасному випадку з працівником іншого наймача);

- територіальний орган державного спеціалізованого нагляду і контролю, якщо нещасний випадок стався на піднаглядних йому об'єкті;

- Страховика.

Про нещасні випадки з тяжким наслідком організація (наймач, страхувальник) інформує вище перелічені органи після отримання висновку організації охорони здоров'я про ступінь тяжкості травми потерпілого.

Про нещасний випадок на виробництві, при якому загинуло 2 або більше осіб, головний державний інспектор праці РБ повідомляє в Уряд РБ.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться комісією у складі голови - державного інспектора праці; членів - представників вищого господарського органу.

Якщо нещасний випадок, стався на об'єкті, піднаглядних органу державного спеціалізованого нагляду і контролю, спеціальне розслідування проводиться представником органу державного спеціалізованого нагляду і контролю спільно з державним інспектором праці за участю представників організації, профспілки, вищестоящої організації (місцевого виконавчого і розпорядчого органу), а також страховика і потерпілого на їх вимогу.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (аварії), при якому загинули 5 і більше осіб (якщо по ньому не було рішення Уряду РБ), проводиться Головним державним інспектором праці РБ (на об'єкті, піднаглядних органу державного спеціалізованого нагляду і контролю, - керівником зазначеного органу та Головним державним інспектором праці РБ). У розслідуванні беруть участь керівники відповідних республіканських органів державного управління, інших державних організацій, підпорядкованих Уряду РВ, вищестоящої організації, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, а також представники організації, профспілки, страховика і потерпілого (на їх вимогу).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться (включаючи оформлення та розсилку документів) протягом 14 днів з дня отримання повідомлення про нещасний випадок на виробництві та складається акт спеціального розслідування. Зазначений строк може бути продовжений Головним державним інспектором праці області. Головний державний інспектор праці РБ може встановлювати більш тривалі строки розслідування.

За результатами спеціального розслідування державним інспектором праці складається і підписується висновок про нещасний випадок (далі - висновок). Якщо нещасний випадок стався на об'єкті, піднаглядних органу державного спеціалізованого нагляду і контролю, висновок складається представником зазначеного органу і державним інспектором праці.

Відповідно до висновку організація протягом одного дня складає акти форми Н- 1 або форми НП на кожного потерпілого і затверджує їх.[6]

Розслідування та облік професійних захворювань

Про кожен випадок гострого професійного захворювання організація охорони здоров'я (поліклініка, здоровпункт) протягом 12 год. направляє за встановленою формою повідомлення про гострому професійному захворюванні наймачеві (страхувальникові) за місцем роботи хворого, до територіального центру гігієни і епідеміології. При одночасному професійному захворюванні двох і більше працівників сповіщення складається на кожного хворого.

Організація охорони здоров'я негайно інформує наймача, страхувальника і територіальний центр гігієни та епідеміології про кожний випадок:

- гострого професійного захворювання зі смертельним результатом;

- одночасного гострого професійного захворювання двох і більше працівників;

- захворювання на сибірку, бруцельоз, правець, сказ та іншими особливо небезпечними інфекціями при встановленні зв'язку з професійною діяльністю хворого.

Організація охорони здоров'я встановлює заключний діагноз хронічного професійного захворювання, становить медичний висновок і в 5 - денний термін направляє відповідне повідомлення до територіального центру гігієни і епідеміології та наймачеві, страхувальнику за місцем роботи хворого.

Медичний висновок про наявність професійного захворювання висилається в організацію охорони здоров'я, яка направила хворого. Наймач (страхувальник) негайно інформує про випадок професійного захворювання організацію охорони здоров'я, обслуговуючу даного наймача, місцевий виконавчий і розпорядчий орган, профспілка, страховика.

Про гострі професійні захворювання зі смертельним результатом, одночасному професійному захворюванні двох і більше осіб наймач (страхувальник) повідомляє територіальному органу прокуратури, територіальному структурному підрозділу Департаменту державної інспекції праці. Територіальний центр гігієни та епідеміології представляє позачергове донесення Міністерству охорони здоров'я.

Розслідування професійного захворювання проводиться лікарем-гігієністом територіального центру гігієни і епідеміології за участю уповноваженої посадової особи наймача, представників організації охорони здоров'я, яка обслуговує наймача, профспілки, а також страховика і потерпілого (на їх вимогу).

У розслідуванні професійних захворювань двох і більше осіб і професійних захворювань зі смертельним результатом бере участь державний інспектор праці.

Розслідування гострого професійного захворювання проводиться протягом 3 днів, а хронічного професійного захворювання - 14 днів після отримання повідомлення.

У процесі розслідування професійного захворювання:

- Проводиться обстеження робочого місця, дільниці, цеху, робляться необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;

- беруться пояснення, опитуються захворілі, свідки, посадові та інші особи;

- встановлюється забезпеченість захворілого (захворілих) засобами індивідуального захисту, санітарно - побутовими приміщеннями;

- вивчаються документи про результати санітарно - гігієнічних обстежень, попередніх та періодичних оглядів, виконанні запланованих заходів з охорони праці;

- встановлюються причини професійного захворювання;

- особи, які допустили порушення актів законодавства про працю та про охорону праці, технічних нормативних правових актів;

- розробляються технічні, організаційні, санітарно - гігієнічні, лікувально-профілактичні, медико-реабілітаційні та інші заходи щодо усунення причин та наслідків професійного захворювання.

За результатами дослідження лікар - гігієніст складає акт про професійне захворювання форми ПЗ- 1 на кожного хворого в 6 примірниках.

При одночасному професійному захворюванні 2 і більше осіб, професійному захворюванні зі смертельним результатом акт форми ПЗ -1 складається в 7 примірниках.

Акти форми ПЗ-1 затверджуються головним державним санітарним лікарем міста (району) та реєструються територіальним центром гігієни та епідеміології в журналі реєстрації професійних захворювань, потім направляються захворілому або особі, що представляє його інтереси, наймачу (страхувальникові), страховику, державному інспектору праці, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує наймача, страхувальника.

Затверджені акти форми ПЗ-1 з документами розслідування професійних захворювань зі смертельним результатом, а також одночасного професійного захворювання 2 і більше працівників направляються центром гігієни та епідеміології також до прокуратури за місцем знаходження організації. Один примірник зазначеного акта зберігається в територіальному центрі гігієни та епідеміології.[6,7]

3. Нормативна та законодавча база Західно-Чорноморської рибоохорони

Законодавчі, нормативно - правові акти, які відносяться до сфери діяльності органів рибоохорони:

Закон України «Про рибне господарство промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». Закон України "Про аквакультуру". Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". Закон України "Про тваринний світ". Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України». Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів». Закон України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".[4,5] Кримінальний Кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Цивільний Кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України .Кодекс України про адміністративні правопорушення. Водний Кодекс України. Земельний кодекс України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 №1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства".

Постанова Кабінету Міністрів України №32 від 19.01.1998 р. "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу".

Постанова Кабінету Міністрів України №399 від 1.06.1993 р. "Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України".

Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря (наказ Держкомрибгосп України №164 від 08.12.1998 р.).

Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства (постанова КМУ 18.07.1998 р. №1126).

Правила любительського і спортивного рибальства (наказ Держкомітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 р.)

Порядок вилучення, зберігання, оцінки вилученого і іншого майна, яке переходить у власність держави і розпорядження ним (постанова КМУ від 25.08.1998 р. №1340).

Перелік промислових дільниць рибогосподарських водних об'єктів (постанова КМУ від 22.05.1996 р. №552). ПКМУ від 17 квітня 2013 р. №276 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі рибного господарства та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством рибного господарства.

Інструкція про порядок придбання, зберігання, обміну, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головрибводу (наказ Держкомітету рибного господарства України №86 від 15.06.1998 р.).

Наказ Міністерства аграрної політики №101 від 9.04. 2003 р. "Про затвердження інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення".

Наказ Мінагрополітики України №75 від 12.03.04 "Про затвердження форми квитанцій про сплату штрафу за правопорушення, визначені частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та Інструкції щодо застосування і заповнення квитанцій при стягненні штрафів (готівкою) на місці скоєння адміністративних правопорушень".

Наказ Держкомрибгоспу від 15.01.2008 р. №4 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах".

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №414 від 07.07.2012 р. "Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання".

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства аграрної політики України від 11.11.2005 р. №623/404 "Інструкція про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів".

Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства. Про затвердження Зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України

4. Аналіз стану запасів водних біоресурсів та їх промислу

До фонду рибогосподарських водних об'єктів, підконтрольних територіального відділу, входять: акваторія південно-західної частини Чорного моря у координатах згідно з дислокацією (від Санжейського Маяка до межи з Миколаївcькою областю) та Причорноморські лимани - Григор'євський, Сухий, Тилігульський, Дофінівський, Хаджибейський, Куяльницький.

Хаджибейський - 10,0 тис. га

Тилігульський - 16,0 тис. га

Дофінівський - 0,6 тис. га

Григор'євський - 1,5 тис. га

Куяльницький - 4,0 тис. га

Сухий - 0,116 тис. га

Загальна площа лиманів - 32,59 тис. га.

Протяжність морської берегової лінії яка контролюється Одеським територіальним відділом складає більше 100 км.

4.1 Промислові показники водних біоресурсів

В зоні контролю Одеського територіального відділу промисел здійснювали бригади рибаків прибережного лову, а також рибопромисловими та ін.

В північно-західній частині Чорного моря нараховується більше 130 видів риб. Основу складають мігруючі види (шпрот, хамса, мерланг, кефалі, ставрида), а також представники видів, які мешкають на піщаних і піщано-ракушечних ґрунтах (бички, камбала-калкан, камбала - глоса, скати).

Шельфова зона являється важливим районом нагулу і нересту значної кількості видів риб.

Високу біологічну продуктивність північно-західної частини Чорного моря обумовлено насамперед скидом сюди великої кількості біогенних елементів які приносять крупні річки - Дунай, Дністер та Дніпро, а також відносно невеликі глибини.

Висока і різноманітна кормова база забезпечує сприятливі умови для планктоноорганів, а останні являються кормом для хижаків - акули калкан, осетрових, камбали - калкан.

Наряду з традиційними видами, тут зустрічаються і рідкісні види (вугор, султанка), а також види занесені до Червоної книги України - чорноморський лосось, деякі види бичків, білуга, морський коник та інші..

Забезпечення існуючого іхтіокомплексу науковим моніторингом та регулювання обсягів вилову основних промислових видів риб, є важливою задачею від рішення якої залежить стан запасів основних промислових видів північно-західної частини Чорного моря.

4.2 Ефективність заходів регулювання промислу

В 2013 році квоти, з показниками обсягів вилову, виділялись користувачам тільки по чорноморському каналу. Інші водні біоресурси використовувались в межах загальних лімітів, встановлених для Чорного моря.

Загальний ліміт вилову по калкану, в зоні контролю Одеського тервідділу, склав 52 тонни, фактично вилучено 33,411 тонн, що складає 64,3% освоєння квоти. Жоден з користувачів не допустив перевищення виділеної квоти калкана чорноморського.

У зв'язку з підвищеним виловом одних об'єктів при спеціалізованому промислі інших наказом управління «Східно-Чорноморська рибоохорона» від 26.02.2013р. №21-ОД, встановила тимчасову заборону на промисловий лов різноглибинними тралами у Чорному морі в територіальних водах України на дільниці від м. Чауда до м. Такиль з 27.02.2013р.

Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють промисловий лов суднами у Чорному морі були оповіщені тимчасову заборону.

Кількість знарядь лову.

Режимом промислового рибальства на 2013 рік було введено обмеження на кількість застосування в межах Одеської області камбальних сіток 1700 одиниць, сіток пеленгасових на акваторії Чорного моря західніше меридіану 32є13' сх.д. - 120 одиниць, в тому числі на 1 плавзасіб, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства не менше ніж по 20 та 10 сіток відповідно.

Зазначені сітки між користувачами були розподілені на підсекції науково-промислової ради.

Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря в межах Одеської області було обмежено до 2 одиниць.

Крім того з 1 листопада 2013 року була обмежена кількість суден що одночасно ведуть промисел шпроту різноглибинними тралами, що пов'язано з періодом його нересту та необхідністю збільшення запасів.

Кількість інших знарядь лову не обмежувалась.

Параметри знарядь лову, прилов молоді риб.

Перед початком промислового лову у користувачів здійснювалась перевірка знарядь лову на предмет відповідності їх Правилам та Режиму.

Крім того такі перевірки здійснювались на протязі року, про що складались відповідні акти.

Фактів перевищення прилову молоді риб на протязі року виявлено не було, що свідчить про те, що знаряддя лову відповідали Правилам та режиму.

Терміни та райони ведення промислу.

В звітному році здійснювався постійний контроль за ходом дозрівання та нерестом промислових риб, нагулу їх молоді та за організацією промислу. За результатами іхтіологічних спостережень надані пропозиції по встановленню термінів заборони на вилов бичка, камбали-калкан, встановленню термінів ведення спеціалізованого лову кефалі на Тилігульському лимані та промислової міри чорноморської кефалі та мінімальний розмір вічка у знаряддях лову.

Терміни та райони застосування знарядь лову за видами при веденні неспеціалізованого та спеціалізованого промислу визначаються ст.13 та ст. 14 Правил промислового рибальства та Режимом на 2013 рік, які постійно контролювались інспекторським складом тервідділу.

Крім того, відповідно до ст.12 Правил та рекомендацій Одеського центру ПівденНІРО, в зв'язку з нерестом була введена заборона на промисел:

– камбали-глоси з 15 лютого по 30 квітня;

– бичка з 1 травня по 15 червня;

– камбали-калкан сітками з 05 травня по 19 травня;

– азово-чорноморських кефалей з 20 серпня по 10 вересня.

Про введення заборони повідомлялось, окремо кожному, користувачу та населення через засоби масової інформації.

В цей період проводились посилені рибоохоронні роботи по спільним планам з працівниками міліції та прикордонниками.

4.3 Розрахунки плати користувачів за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів

У 2013 році 9 користувачів отримали квоти на спеціальне використання риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі та Тилігульському лимані, а саме:

- ТОВ «Лиман»;

- ТОВ «Бора»;

- ТОВ «Посейдон»;

- ТОВ «Афоліна»

- ПП «Чорноморець О.В.»;

- ТОВ «Афоліна груп»;

- ПП «Тилігул»;

- ПП «Тилігул плюс»;

- ПП ВКФ «Маяки-2007»;

Спеціалістами здійснюється контроль за обчисленням та справленням сплати за спеціальне використання водних біоресурсів по їх фактичному вилову користувачами, з щоквартальним оформленням документів за визначеною формою, згідно з Постановою КМУ від 11.05.2011 року №482 та надається у таблиці:

№ з\п	Назва підприємства	Фактичний вилов за 2013 рік, т	Плата за фактичний вилов рибних та інших водних біоресурсів, за 3 квартали	Фактична сплата, грн.	Борг, грн.
1	ТОВ «Лиман»	1445,631
2	ТОВ «Посейдон»	86,18	3465,43	3465,43
3	ТОВ «Бора»	120,502	6960,00	6960,00
4	ТОВ «Афаліна»	42,058	2506,84	2506,84
5	ПП «Тилігул»	225,480
6	ПП «Тилігул плюс»	369,259	4174,63	4174,63
7	ПП «Чорноморець О.В.»	32,564		Затрати на рибницьку меліорацію складають
8	ТОВ «Афаліна груп»	0,285	-	-
9	РА ТОВ «Чорноморець»	201,408	4758,24	4754,24

Плата за вилучені водні біоресурси при здійснені науково-дослідного лову ОдЦ ПівденНІРО та користувачів які здійснюють вилов риби за Режимами СТРГ в Хаджибейському та Дофинівському лиманах згідно вищезазначеної Постанови КМУ не здійснюється.

4.4 Контроль за роботою водозабірних споруд

чорноморський рибоохорона водний біоресурс

Одеський територіальний відділ басейнового управління «Західно-Чорноморська рибоохорона», як територіальний орган спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань рибного господарства, постійно здійснює контроль за виконанням вимог природоохоронного законодавства при заборі води з рибогосподарських водойм за умови обладнання водозаборів ефективними рибозахисними пристроями.

На обліку Одеського територіального відділу перебуває 5 водозабірних споруд, які обладнані рибозахисними пристроями згідно проектам, а саме:

ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод»:

Водозабір розташований на Сухому лимані без застосування насосів (само заповнюючи 2 колодязя розмірами 2800х2800х400 та 4600х2400х2400). Водозабір оснащений двома рибозахисними пристроями типу вертикальні сітчасті екрани з гравійним заповнювачем діаметром 60-100 мм, та відносяться до групи «Пласкі фільтруючі екрани » згідно ВБН В 2.4.- 33.2.3. - 97.

ТОВ «Іллічівський морський рибний порт»:

Насосна станція знаходиться на території Іллічівського морського рибного порту на Сухому лимані. Основне його призначення для забору води з ціллю охолодження парів аміаку при охолодженні холодильних установок. Водозабір оснащений рибозахисним пристроєм, що являє собою загороджувальну вертикальну сітку з металевих прутів діаметром 5 мм і відстанню між ними 20 мм. Даний РЗП відноситься до групи «Плоскі фільтруючі екрани» згідно ВБН В 2.4. - 33.2.3. - 97.