Природні ресурси Кіровоградської області, їх стан та заходи з охорони

3.1 Характеристика екологічної ситуації Кіровоградської області

Екологічна ситуація в Кіровоградській області в останні роки залишається порівняно стабільною. Основні проблеми, які потребують першочергового вирішення такі:

1. Проведення полігонів твердих побутових відходів, а також сільських сміттєзвалищ у відповідності до умов чинного законодавства. Питання поводження з твердими побутовими відходами вирішується на обласному рівні - від збирання і транспортування до розміщення твердих побутових відходів.

2. Ефективне вирішення комплексу питань, пов'язаних з твердими побутовими відходами, можливе лише за умови визначення та розв'язання основних завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами визначених програмою поводження з твердими побутовими відходами в Україні, яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її соціального розвитку.

3. Приведення стану складів непридатних та заборонених засобів захисту рослин, місць зберігання та утворення токсичних відходів у відповідність до вимог чинного законодавства.

4. Поліпшення роботи очисних споруд господарсько-побутової каналізації, зменшення скиду недостатньо очищених стічних вод.

Одним із важливих питань у галузі використання земельних ресурсів є рекультивація порушень земель.

За попередніми даними за 2014р. у повітряний басейн області від стаціонарних джерел забруднення підприємств та організацій надійшло 11,8 тис.т забруднюючих речовин, що на 3,9 тис.т (на 24,9%) менше ніж у 2013р. Про це Златополю повідомили у прес-службі Головного управління статистики в Кіровоградській області.

Із загальної кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили 1,8 тис.т. Крім того, в атмосферу надійшло 963,2 тис.т діоксиду вуглецю, який також має парникову дію.

Основними забруднювачами довкілля області є підприємства, які здійснюють виробництво чавуну, сталі та феросплавів (28,5% загального обсягу забруднюючих речовин), олії та тваринних жирів(14,4%), а також підприємства, які здійснюють діяльність у сфері трубопровідного транспорту (16,5%).

Найбільший обсяг викидів забруднюючих речовин в області надійшов в атмосферне повітря Голованівського району (29%), м.Кіровограда (20,6%), Світловодського (8,1%) та Олександрівського (7,5%) районів.

3.2 Стан повітряного середовища та джерела його забруднення

Засмічення атмосфери - газової оболонки Землі - одна з важливих і особливих екологічних проблем сьогодення. Відомо, яке важливе значення для будь-якого живого організму має повітря: без їжі людина може прожити місяць, без води - тиждень, без повітря - секунди, максимум кілька хвилин. Разом з тим те, чим ми дихаємо, піддається сильному впливу цілого ряду факторів - результатів інтенсивного розвитку таких виробництв, як паливно-енергетичне, металургійне, нафтохімічне й ін.

Спостеpеження за станом забpуднення атмосфеpного повітpя у м. Світловодську пpоводяться на стаціонаpному посту, по чотиpьох основних домішках (пилу, діоксиду сіpки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту) і трьох специфічних (розчинним сульфатам, оксиду азоту та формальдегіду).

Рівень забруднення атмосферного повітря у січні місяці істотно не змінився. Сеpедньомісячні концентрації pечовин в приземному шарі атмосфери пеpевищували сеpедньодобові гpанично-допустимі концентpації (ГДК) тільки по діоксиду азоту - 1,25 ГДК.

Середньомісячні концентрації домішок дорівнювали: пилу - 0,6 ГДК, діоксиду сірки - 0,4 ГДК, оксиду вуглецю - 0,7 ГДК, оксиду азоту - 0,8 ГДК, формальдегіду - 0,7 ГДК. У порівнянні з попереднім місяцем спостерігалось незначне підвищення середньомісячних концентрацій по пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду азоту. По іншим показникам рівень забруднення не змінився.

Максимальні концентpації домішок не перевищували допустиму норму і становили:пилу - 0,4 ГДК, діоксиду сіpки - 0,1 ГДК, оксиду вуглецю - 0,4 ГДК, діоксиду азоту - 0,6 ГДК, оксиду азоту - 0,3 ГДК, формальдегіду - 0,2 ГДК.

Порівняльна характеристика середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Світловодська у січні 2013-2015 років наведена у додатку 1

Контроль за забрудненням атмосферного повітря м. Олександрії проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери II групи Кіровоградського центру з гідрометеорології відповідно ГОСТу “Атмосфера 17.2.80” на одному посту по 5 інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, розчинені сульфати, сажа.

Рівень забруднення атмосферного повітря міста у січні 2015 року характеризувався збільшенням діоксиду сірки, незначним збільшенням розчинених сульфатів, сажі, зменшенням пилу, незначним зменшенням діоксиду азоту. Рівень забруднення атмосферного повітря інших визначуваних інгредієнтів був на рівні грудня 2014 року.

Перебільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось по пилу в 1,3 рази (норма 0,15 мг/м3).

Середньомісячні концентрації інших визначуваних інгредієнтів були нижче рівня ГДК.

Середньомісячні концентрації визначуваних інгредієнтів в натуральних величинах складали: діоксид сірки - 0,020 мг/м3 (норма - 0,05мг/м3), діоксид азоту - 0,03 мг/м3 (норма - 0,04 мг/м3), сульфати - 0,009 мг/м3, сажа - 0,04 мг/м3 (норма - 0,05 мг/м3), пил - 0,19 мг/м3 (норма - 0,15 мг/м3).

Середньомісячні концентрації в ГДК складали: пил - 1,3, діоксид сірки - 0,4, розчинені сульфати - 0,4, діоксид азоту - 0,7, сажа - 0,9.

Значення максимально разових концентрацій в натуральних величинах складали: пил - 0,3 мг/м3 (норма - 0,5 мг/м3), діоксид сірки - 0,044 мг/м3 (норма - 0,5 мг/м3), діоксид азоту - 0,06 мг/м3 (норма - 0,2 мг/м3), сульфати - 0,02 мг/м3, сажа - 0,20 мг/м3 (норма - 0,15 мг/м3).

Максимально разові концентрації в ГДК складали: пил - 0,6, діоксид сірки - 0,1, розчинені сульфати - 0,1, діоксид азоту - 0,3, сажа - 1,3.

Максимальні концентрації по сажі 1,3 ГДК в районі вул. Першотравневої, 17 (ПСЗ-6) спостерігались:

- 17 січня о 19 годині при південно-південно-західному вітрі;

- 20 січня о 19 годині при східно-північно-східному вітрі;

- 22 січня о 07 годині при східному вітрі.

Випадків великого забруднення та екстримально великого забруднення на контрольованій території в атмосферному повітрі по м. Олександрії не спостерігалось.

Порівняльна характеристика середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Олександрії у січні 2013-2015 років наведена у додатку 2.

Контроль за станом забруднення атмосферного повітря м. Кіровограда проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери ІІ групи Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології відповідно постам по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сажа, розчинені сульфати, формальдегід.

Рівень забруднення атмосферного повітря у січні 2015 року характеризувався незначним збільшенням розчинених сульфатів, оксиду азоту, зменшенням діоксиду сірки, незначним зменшенням пилу, діоксиду азоту, сажі, формальдегіду. Рівень забруднення атмосферного повітря інших визначуваних інгредієнтів був на рівні грудня 2014 року.

Перебільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось по пилу в 1,3 рази, по формальдегіду в 1,3 рази.

Середньомісячні концентрації інших визначуваних інгредієнтів були нижче рівня ГДК.

Максимальна концентрація по оксиду вуглецю на рівні ГДК спостерігалась 08 січня о 07 годині при північно-західному вітрі в районі Колгоспного ринку ( ПСЗ-2).

Максимальні концентрації інших визначуваних інгредієнтів були у січні 2015 року нижче рівня ГДК і не викликали загрози для життєдіяльності людини.

Результатис аналізів, проведених в Центральній геофізичній обсерваторії м. Києва по важким металам ( ПСЗ-1 ) у грудні 2014 року не перевищували ГДК.

Випадків високого забруднення (ВЗ) та екстримально високого забруднення (ЕВЗ) на контрольованій території в атмосферному повітрі в м. Кіровограді у січні 2015 року не спостерігалось.

Оцінка стану атмосферного повітря у січні 2015 року Кіровоградської області здійснювалась за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК) по 8 пріоритетним забруднюючим речовинам, які найбільше впливають на забруднення атмосферного повітря.

3.3 Стан водних об'єктів, джерела забруднення

Водні ресурси області формуються за рахунок транзиту вод по Дніпру, Південному Бугу, їх притоках з Черкаської та Вінницької областей, місцевого стоку в межах області та експлуатаційних запасів підземних вод. Місцеві водні ресурси (поверхневі і підземні) становлять 1110 млн. м3. Затверджені запаси підземних вод області складають 218,7 млн. м3 що становить 51,9% від прогнозних ресурсів. Середньо-багаторічний транзит вод становить по Дніпру біля 45400 млн. м3 і по Південному Бугу 1900 млн. м3. Транзитні води р. Дніпро і р. Південний Буг сконцентровані на крайніх північно-східному та південно-західному кордонах області невеликими ділянками, що обмежує їх використання в найбільш розвинених промислових центрах і сільськогосподарських районах. Через це збільшення доступних для використання водних ресурсів здійснюється системою ставків і водосховищ. Вона представлена в області 2712 об'єктами із загальною площею водної поверхні 25628 га.

Загальне водовідведення склало 62,92 млн. м3, при цьому 56,96 млн. м3, відведено в поверхневі водні об'єкти, а 5,96 млн. м3 - у накопичувачі та поля фільтрації. З 56,96 млн. м3 зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об'єкти, 28,01 млн. м3 - це нормативно-очищені на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 28,56 млн. м3 - недостатньо-очищені стоки та 0,386 млн. м3 зворотні води без очистки.

Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунальному господарстві, промисловості) складають 30,3 млн. м3, або 48,16 %, решта - 32,63 млн. м3 або 51,84 % - шахтний водовідлив та колекторно-дренажні води.

Кількість нормативно-очищених зворотних вод на спорудах очистки дорівнювала 18,603 млн. м3 або 39,45 % від загальної кількості стоків. При цьому на спорудах біологічної очистки очищено 20,33 млн. м3, та механічної очистки - 2,297 млн. м3 та фізико-хімічної - 2,976 млн. м3 .

Разом з тим, протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов'язано зі зменшенням обсягів забору і використання води, а також з більш раціональним її використанням, яке пов'язано із встановленням приладів обліку. Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2007 році склало 62,9 млн. м3.

Згідно програми моніторингових спостережень лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії відібрано проби у 6 створах на 5 водних об'єктах, проведено гідрохімічні вимірювання 6 проб у 6 створах води з басейну р. Південний Буг; Кіровоградський обласний центр з гідрометеорології проводив спостереження за станом поверхневих вод по гідрохімічним показникам: р. Інгул у районі м. Кіровоград на двох створах (вище і нижче міста).

Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у створах спостереження в цілому не зазнали значних змін у порівнянні з груднем 2014 року переважно відповідали показникам гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько-побутового водопостачання (ГДК). Кисневий режим водойм області в січні 2015 року був задовільний, вміст розчиненого кисню в досліджуваних водоймах становив 5,92 - 11,72 мг О2/дм3 при нормі не менше 4,0 мг O2/дм3.

Басейн річки Південний Буг

У порівнянні з груднем 2014 року у створах:

р. Сухоклея, права притока р. Інгул (м. Бобринець) спостерігається незначне збільшення концентрації завислих речовин, що становить 11,5 мг/дм3, незначне зменшення по органічним речовинам по БСКп - 3,83 мг О2/дм3 (ГДК - 3,0 мг О2/дм3), незначне збільшення концентрації по магнію - 65,66 мг/дм3 (ГДК - 40,0 мг/дм3);

р. Інгул вище м. Кіровоград вміст деяких показників перевищував норму і дорівнював: з хрому шестивалентного - 2,0 ГДК, азоту нітритного - 1,05 ГДК, фенолів - 2,0 ГДК;

р. Інгул (Кіровоградське водосховище) спостерігається збільшення концентрації завислих речовин, що становить 8,2 мг/дм3, незначне збільшення по органічним речовинам по БСКп - 3,66 мг О2/дм3 (ГДК - 3,0 мг О2/дм3);

р. Інгул нижче м. Кіровоград вміст деяких показників перевищував норму і дорівнював: з хрому шестивалентного - 4,0 ГДК, азоту нітритного- 1,35 ГДК, фенолів - 3,0 ГДК;

р. Інгул (с. Первозванівка) - спостерігається зменшення концентрації завислих речовин, що становить 13,6 мг/дм3, незначне зменшення по органічним речовинам по БСКп - 3,54 мг О2/дм3 (ГДК - 3,0 мг О2/дм3);

р. Сугоклея права притока р. Інгул (м. Кіровоград) спостерігається збільшення по завислим речовинам, що становить 16,7 мг/дм3, незначне збільшення по органічним речовинам по БСКп - 4,69 мг О2/дм3 (ГДК - 3,0 мг О2/дм3), зменшення концентрації по магнію - 66,88 мг/дм3 (ГДК - 40,0 мг/дм3);

р. Плетений Ташлик, права притока р. Чорний Ташлик (с. Новоалек-сандрівка) спостерігається зменшення концентрації завислих речовин, що становить 6,3 мг/дм3, незначне збільшення по органічним речовинам по БСКп-4,89 мг О2/дм3 (ГДК - 3,0 мг О2/дм3), збільшення концентрації по магнію - 63,23 мг/ дм3 (ГДК - 40,0 мг/дм3);

р. Чорний Ташлик, ліва притока р. Синюха (м. Помічна) спостерігається зменшення концентрації завислих речовин, що становить 5,7 мг/дм3, незначне зменшення концентрації по органічним речовинам по БСКп - 4,04 мг О2/дм3 (ГДК - 3,0 мгО2/дм3), збільшення концентрації по магнію - 55,94 мг/дм3 (ГДК - 40,0 мг/дм3).

Найбільшими забруднювачами поверхневих вод області є комунальні підприємства «Кіровоградводоканал» і «Олександрія-водоканал». Їхні скиди недостатньо очищених стоків складають 52,7% від загального обсягу по області. Комунальне підприємство «Кіровоградводоканал», яке включене до Переліку 100 найбільших забруднювачів довкілля України, проводить заходи по добудові очисних споруд, налагодженню їх роботи.

Найбільш забрудненою річкою області залишається одна з найважливіших водних артерій Кіровоградщини - Інгул. Лабораторні дослідження та санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення вказують на те, що Інгул, особливо в межах міста Кіровоград, непридатний до використання з точки зору культурно-побутового призначення. Забруднення річки, в першу чергу, пов'язане з вкрай низьким загальним санітарним станом території Кіровограда. У зоні санітарної охорони річки розташовано ряд промислових підприємств: Кіровоградська ТЕЦ, кілька АЗС, автостоянки, завод «Цукрогідромаш» та інші. Окрім того, численні земельні ділянки, які виходять безпосередньо до річки не обладнані водонепроникними вигребами, берегова смуга розорана.

3.4 Стан грунтового покриву та джерела його забруднення

Кіровоградщина має досить розчленовану територію. Наявні негативні природні процеси: зсуви, розвиток ерозійних процесів, яроутворення.

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис. га, з них 2037,2 тис. га, або 82,9 % займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

В структурі сільгоспугідь рілля складає 86,5 %, багаторічні насадження - 1,3 %;сіножаті - 1,2 %;пасовища - 11 %. Розорюваність земель складає 74 % суші.

Розподіл земельного фонду області по основних угіддях такий:

1. рілля - 1763,3 тис. га (71,7 %);

2. сіножаті - 24,0 тис. га (1 %);

3. пасовища - 224,1 тис. га (9,1%);

4. господарські будівлі і двори - 23,7 тис. га (1 %);

5. ліси та інші вкриті лісом площі - 185,4 тис. га (7,6 %);

6. забудовані землі - 88,7 тис. га (3,6 %);

7. під водою - 76,9 тис. га (3,1 %);

8. інші землі - 46,9 тис. га (1,9 %).

За останні 25 років вміст гумусу в ґрунті зменшився з 3,5 до 3,2%, площі кислих ґрунтів збільшились на 1,8 млн. га (25%), а площі засолених -- на 0,6 млн. га (24%). Службою "Укрґрунтомоніторинг" об'єднання "Украгрохім" Міністерства сільського господарства і продовольства України здійснюється контроль за вмістом токсичних речовин в ґрунті, продуктах рослинництва та стічних водах, що відводяться з сільськогосподарських угідь.

В області прогресує деградація земель. На сьогодні площа таких земель складає 50%. Небезпекою для земель області є водна й вітрова ерозія. У межах області до ерозійних відносяться процеси площинного змиву, яроутворення і річкової ерозії. Площинний змив полягає у змиву ґрунтів з похилих поверхонь дощовими та талими водами. На правобережжі Дніпра у межах басейнів річок Цибульник та Омельник знаходиться зона найбільшої яружної та балочної мережі. На території Світловодська та Світловодського району відбувається постійний процес руйнування берегів Кременчуцького водосховища, чому сприяють природні та гідрологічні умови.

Згідно з кадастром в області зареєстровано 82 зсуви, на яких знаходяться 49 населених пунктів.

Основними антропогенними факторами, що впливають на стан земель та довкілля є сільське господарство, промисловість, транспорт, енергетика та інше.

З інтенсивною господарською діяльністю пов'язане виникнення техногенних форм рельєфу - кар'єрів, вуглерозрізів, котлованів, гребель, штучних зрошувальних систем, а також курганів, городищ, земляних фортечних валів. Антропогенні форми рельєфу порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси - ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення.

Внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність території суши області досягла 85,7 та 74,4 відсотка відповідно. Через це в області спостерігається надмірний вплив сільськогосподарського виробництва на стан земельних ресурсів, що викликана надмірною розораністю території, хімізацією та меліорацію земель.

3.5 Радіаційна ситуація і регіоні

На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, розташованій на масиві гірських порід гранітоїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів ураново-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої сировини з підвищеним вмістом природних радіонуклідів. Середні концентрації радону у Кіровограді та області здебільшого значно перевищують середньостатистичні рівні.

Щорічні обстеження сільськогосподарських земель області показують, що на землях Вільшанського та Новоархангельського районів, які зазнали деякого впливу після аварії на ЧАЕС, спостерігається стабілізація гама-фону.

Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фатором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року теріторії: проммайданчика, рудного складу, майданчіка по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог “Норм радіаційної безпеки України” (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А.

Вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі проводиться на 8 стаціонарних постах. За даними пунктів спостережень Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології істотних відхилень від рівня експозиційної дози гамма-випромінювання у січні 2015 року не відмічалось. Максимальні значення досягали 0,011 - 0,017 мілірентген/годину. Середньомісячний радіаційний рівень дорівнював 0,010 - 0,014 мілірент-ген/годину.

Порівняльний аналіз середньомісячних значень гамма-фону у січні 2015 року за постами спостережень наведено на додаток 4

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв, використовуються на 35 підприємствах, установах і організаціях та більш ніж 65 медичних закладах області.17 підприємств, установ та організацій області, діяльність яких пов'язана з використанням ДІВ, мають ліцензії на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання. Частина підприємств, з фінансових міркувань або в зв'язку з неспроможністю забезпечити безпечне використання та зберігання ДІВ, відмовилася від їх використання.

Проблемою є наявність в області підприємства АТЗТ “Світловодський завод силікатних виробів”, яке має радіоактивні відходи, але не передавало їх на захоронення до спеціалізованого підприємства. Кіровоградською міжрайонною природохоронною прокуратурою відкрито кримінальну справу по даному порушенню.

3.6 Розвиток основних галузей народного господарства, їх вплив на навколишнє середовище

У січні-червні 2014р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з січнем-червнем 2013р. склав 87,5%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - 70,6%, у господарствах населення - 98,8%.

Рослинництво. За січень-червень 2014р. індекс обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2013р. склав 53,3%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах - 49,8%, у господарствах населення - 65,7%.

За результатами заключного підсумку сівби під урожай 2014р. сільськогосподарські культури посіяно на площі 1665,7 тис. га, з них аграрними підприємствами - 1236,5 тис. га (74,2% загальної посівної площі), господарствами населення - 429,2 тис. га (25,8%).

Порівняно з 2013р. посівна площа сільськогосподарських культур у аграрних підприємствах зменшилась на 17 тис. га (на 1,4%), а в господарствах населення - збільшилась на 10,2 тис. га (на 2,4%).

Майже половина зайнятих посівами площ (48%) відведено під зернові і зернобобові культури - 799,4 тис. га (на 64,4 тис. га або на 7,5% менше ніж торік).

Тваринництво. У січні-червні п.р. індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2013р. становив 101,9%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - 99%, у господарствах населення - 102,9%.

Обсяг вирощування худоби та птиці в аграрних підприємствах (крім малих) у січні-червні 2014р. становив 10,5 тис. т, що на 2,6% більше ніж у 2013р. Середньодобові прирости великої рогатої худоби зросли на 6% та становили 480 г, свиней - на 8,9% (415 г).

Виробництво м'яса господарствами усіх категорій цього року збільшилося і склало 38,5 тис. т. Зокрема, у Голованівському районі виробництво збільшилося в 1,8 рази, Гайворонському - в 1,5 рази, Світловодському - на 40,9%, Олександрівському - на 40,4%.

У січні-червні 2014р. порівняно з січнем-червнем 2013р. загальне виробництво молока збільшилося на 4,1% і склало 162,7 тис. т.Збільшилося виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) 6 районів області, найсуттєвіше - Олександрійського (у 2,2 рази), Світловодського (в 1,5 рази) та Новгородківського (на 44,8%) районів.

Виробництво яєць від птиці всіх видів у січні-червні 2014р. порівняно з січнем-червнем 2013р. зменшилося на 6,2% і склало 273,6 млн. шт.

Наслідком високої господарської освоєнності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічної безпеці області, процес втрати гумусності прогресує. Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах з кожним роком зменшується. Отже за такої тенденції ґрунти області протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану.

З інтенсивною господарською діяльністю пов'язане виникнення техногенних форм рельєфу - кар'єрів, вуглерозрізів, котлованів, гребель, штучних зрошувальних систем, а також курганів, городищ, земляних фортечних валів. Антропогенні форми рельєфу порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси - ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення.

Також зі зростанням тваринницького господарства збільшуються території ферм, що зумовлює також забруднення атмосфери, грунтів та вод. Оскільки сама територія Кіровоградщини недостатнь забезпечена водними ресурсами, можна зрозуміти чого варто забезпечення худоби водопоєм, чи поля водною меліорацією.

Тож хоча народне господарство забезпечує населення харчовими продуктами - не можна не зважати на його негативний вплив на навколишнє середовище.

?

Розділ IV. Заходи з охорони природного середовища. Екологічна політика Кіровоградської області

В Кіровоградській області діє 18 організацій природоохоронного спрямування.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області підтримує постійний зв'язок з екологічними громадськими організаціями природоохоронного спрямування, які переймаються питаннями контролю виконання державними органами влади вимог Орхуської конвенції, розробки державних, обласних програм та нормативно-правових актів, захисту прав громадян, експертизи нового будівництва та реконструкції, збереження водних об'єктів, здійснення природоохоронних та освітянських екологічних заходів, конкурсів, виставок, конференцій тощо.

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього середовища та створення відповідних умов для цього. Основними ознаками природоохоронних заходів є.

* підвищення екологічності продукції, що випускається підприємствами для суспільного і особистого споживання;

* зниження споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення ефективної господарської діяльності;

* зменшення забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;

* зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;

* поліпшення стану середовища існування людей.

Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого-економічними результатами.

Екологічна політика - це сукупність заходів держави, спрямованих на збереження безпечного навколишнього середовища, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу забруднення, досягнення гармонії у взаємодії суспільства і природи, охорону і раціональне використання природних ресурсів.

Одним з головних завдань екологічної політики є гармонізація відносин у системі “природа - суспільство”. У зв'язку з цим набуває актуальності розвиток екологічного управління, що буде забезпечувати гармонійний розвиток виробничого та природного потенціалу, буде давати змогу узгоджувати мету господарювання з метою саморегуляції природних екосистем.

Щороку Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області спільно з громадськими екологічними організаціями проводяться загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “До чистих джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Первоцвіт” та інші, а також проводяться семінари, конференції, ековиставки з проблем екології землі, чистої води, повітря.

Екологічні виставки постійно функціонують на базі обласних бібліотек ім. Д.І.Чижевського та ім. О.М.Бойченка. Проведені заходи природоохоронного характеру постійно висвітлюються в обласних та місцевих засобах масової інформації: радіо, телебаченні, газетах, Веб-сайтах.

Діє громадська рада екологічних неурядових організацій при Держуправлінні, яка є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії під час формування та реалізації державної політики.

?

Розділ V. Розрахунок зборів за забруднення навколишнього середовища

Завдання: провести розрахунок розміру плати, яку повинен сплатити Кіровоградський ливарний завод за забруднення навколишнього середовища стаціонарними та пересувними джерелами, за скиди у водні об'єкти та розміщення відходів на території підприємства.

Інформація про вміст забруднюючих речовин у викидах та скидах:

1. Викиди стаціонарними джерелами

- Ангідрид сірчаний - 52 т/год (ліміт- 30 т/год)

- Ацетон - 32 т/год (ліміт- 16 т/год)

- Бензопірен - 28 т/год (ліміт - 18 т/год)

- Ванадію п'ятиокис - 60 т/год (ліміт - 22 т/год)

- Нікель та його сполуки - 42 т/год (ліміт - 22 т/год)

- Хром та його сполуки - 25,0 т/год ( ліміт - 1,5 т/год)

2. Викиди пересувними джерелами

- Бензин етиловий - 250 т/год

3. Скиди у водні об'єкти

- Азот амонійний - 36т/год (ліміт - 20 т/год)

- Сульфати - 42 т/год (ліміт - 22 т/год)

4. Розміщення відходів

- Шлами рудного концентрату (2 клас небезпеки) - 48 т/год (ліміт - 22 т/год)

Кіровоградський ливарний завод розташований в м. Кіровоград вул. Ливарна, 1. Був утворений 1978р. Його керівником являється Шамілов Микола Захарович. Завод виробляє чавунне литво та товари народного споживання. Вся продукція яка ним виготовляється є доступною для експорту.

5.1 Визначення розміру плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

Розмір плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин визнаються за формулою:

Пап=? (Нбі •Млі+Кп •Нбі •Мпі) •Кт •Кінд, де

Нбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу в межах ліміту, грн/т;

Млі - маса річного викиду в межах ліміту, т;

Кп - коефіцієнт кратності плати за понад ліміт викиду в атмосферу забруднюючих речовин;

Мпі - маса понад лімітного річного викиду в атмосферу забруднюючої речовини, т;

Кінд - коефіцієнт індексації;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

Кт = Кнас •Кф, де

Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Розрахунок плати за забруднення стаціонарними джерелами

Кнас = 1,2;

Кф = 1,25;

Кт = 1,2 • 1,25 = 1,5

Кп = 3;

Кінд = 1,8.

Пангідрид сірчистий = (53 •30+3 •53 •22) •1,5 •1,8 = 13 737,6 грн.

Пацетон = (20 •16+3 •20 •16) •1,5 •1,8 = 3 456 грн.

Пбензопірен = (67871 •18+3 •67871 •18) •1,5 •1,8 = 131 941 22,4 грн.

Пванадію п'ятиокис = (2150 •22+3 •2150 •38) •1,5 •1,8 = 789 480 грн.

Пнікель та його сполуки = (2150 •22+3 •2150 •20) •1,5 •1,8 = 476 010 грн.

Пхром та його сполуки = (1431 •1,5+3 •1431 •23,5) •1,5 •1,8 = 278 185,05 грн.

П?ап = 13 737,6+3 456+131 941 22,6+789 480+476 010+278 185,05 = =14 754 991, 25 грн.

Висновок: після проведення розрахунків було визначено суму за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами, що здійснив Кіровоградський ливарний завод. Ця сума становить 14 754 991, 25 грн.

5.2 Плата за викиди пересувними джерелами

Розрахунок плати за забруднення пересувними джерелами здійснюється за формулою:

Пп = ?Нбі •Мі •Кт •Кінд, де

Мі - річний обсяг використаного пального, т.

Пбензин етилований = 4 •250 •1,5 •1,8 = 2 700 грн.

Висновок: за забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами Кіровоградський ливарний завод зобов'язаний сплатити суму в 2 700 грн.

5.3 Плата за скиди у водні об'єкти

Розрахунок плати за скиди у водні об'єкти здійснюється за формулою:

Пв = ?(Нбі •Млі+Кп •Нбі •Мпі) •Кт •Кінд

Пазот аонійний = (35 •20+3 •35 •16) •1,5 •1,8 = 6 426 грн.

Псульфати = (1 •22+3 •1 •20) •1,5 •1,8 = 221,4 грн.

П?в = 6 426+221,4 = 6 647,4 грн.

Висновок: за скиди у водні об'єкти Кіровоградський ливарний завод повинен сплати 6 647, 4 грн.

5.4 Плата за розміщення відходів у навколишньому середовищі

Розрахунок за розміщення відходів у навколишньому середовищу здійснюється за формулою:

Прв = ?(Нбі •Млі+Кп •Нбі •Мпі) •Кт •Кінд •Ко, де

Ко - коефіцієнт облаштування місця накопичення відходів.

Ко = 1(відходи зберігаються на території підприємства)

Прв = (2 •22+3 •2 •26) •1,5 •1,8 = 540 грн.

П? = 14 754 991, 25 +2 700 +6 647,4 +540= 14 764 878,65грн.

Висновок: на підставі проведених розрахунків встановлено, що за забруднення навколишнього середовища Кіровоградський ливарний завод повинен виплатити 14 764 878,65 грн., з яких:

? за викиди зі стаціонарних джерел забруднення: 14 754 991, 25 грн.

? за викиди із пересувних джерел забруднення: 2 700 грн.

? за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти: 6 647,4 грн.

? за розміщення відходів у навколишньому середовищі: 540грн.

Із загальної суми 20% (2 952 975.72 грн.) перераховується до державного бюджету, 70% (10 335 415,1 грн.) - до місцевого бюджету і 10% (1 476 487,83 грн.) залишається у розпорядженні підприємства.Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища

Назва та адреса підприємства Кіровоградський ливарний завод, м. Кіровоград

За 2014 рік (за перший квартал, півріччя, 9 місяців, рік)

Назви забруднюючих речовин, видів пального та класу небезпеки	Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів, розміщення відходів, т	Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів,т	Нормативи збору за викиди, скиди, розміщення відходів •, грн /т (грн./ 1одиницю • •)	Коефіцієнти до нормативів збору • • • (1,5 або 10)	Коригуючі коефіцієнти згідно з додатком до Постанови КМ У від 01.03.99 №303	Суми збору, обчисленого в межах ліміту к.3 або к.2.( якщо к 3 більше к 2) х к.4.х к.5.х к.6х к.7 ,грн..	Суми збору, обчисленого за понадлімітні викиди, скиди, розміщені відходи (заповнюється, якщо к.3 більше к.2) (к.3-к.2)х к.4 хк.5хк.6 х к.7 х к.5), грн.	Загальні суми збору (к.8 + к.9), грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення , усього
1.1 Ангідрид сірчаний	42	56	53	х	х	х	1 590	3 498	5 088
1.2 Ацетон	25	31	20	х	х	х	320	960	1 280
1.3 Бензопірен	18	26	67871	х	х	х	1 221 678	3 665 034	4 886 712
1.4 Ванадію пятокис	28	72	2150	х	х	х	47 300	245 100	292 400
1.5 Нікель та його сполуки	28	32	2150	х	х	х	47 300	129 000	176 300
1.6 Хром та його сполуки	1,3	17,0	1431	х	х	х	2 146,5	100 885,5	103 032
2. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього
2.1 Бензин етилований	х	230	4	x	x	x	1000		1000
3. Нараховано збору за скиди у водні об'єкти , усього
3.1 Азот амонійний	16	37	35	1,5	x	x
3.2 Сульфати	21	38	1	1,0	x	x
4. Нараховано збору за розміщення відходів, усього
4.1 Шлами рудного концент-рату (2 клас небезпеки)	18	56	2	x	x	x
Нараховано збору з початку року, усього 14 754 991, 25 +2 700 +6 647,4 +540= 14 764 878,65грн.
У т.ч.: 5.1. До державного бюджету (ряд.5 х 20%)
4.2. До місцевих бюджетів (ряд.5 х 70%)
4.3. Залишається у розпорядженні підприємства • •(ряд.5 х 10%) •

Директор ___________________________________________(підписується студент)

(підпис, ініціали, прізвище)

Висновок

Проведений аналіз стану навколишнього природного середовища в Кіровоградській області свідчить про те, що протягом останнього часу істотного поліпшення екологічного стану не відбулося.

В цілому по області обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, а у розрахунку на душу населення зменшились з 21,3 кг до 19,2 кг.

Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природній газ, зменшення експлуатації технічно несправних автомобілів та використання високоякісного палива.

Здійснення реконструкції очисних споруд міста Новомиргород та Димитрівських очисних споруд м.Олександрія дає можливість сподіватись на поліпшення стану поверхневих водних ресурсів.

Також в області посилені вимоги щодо поводження з відходами виробництва та споживання (екологонебезпечні об'єкти, заклади охорони здоров'я, полігони твердих побутових відходів).

З метою інформування громадськості щодо розв'язання проблем з відходами, сприяння розвитку екологічної освіти населення практикувалися виступи спеціалістів управління в засобах масової інформації, на конференціях, семінарах, які проводилися в учбових та наукових закладах області. Ці ж питання щомісячно публікувалися на сайті Кіровоградської області на WEB-сторінці Мінприроди України. Працівники управління постійно взаємодіяли з викладацьким складом Кіровоградських технічного та педагогічного університетів з питань удосконалення екологічних програм, що стосуються сфери поводження з відходами.

Більше уваги приділено приведенню до вимог екологічних та санітарних правил стану експлуатації міських, селищних та сільських сміттєзвалищ, розширенню мережі організацій та установ, які займаються збором відходів як вторинної сировини, збільшенню кількості токсичних відходів, які будуть знешкоджені чи утилізовані.

Терміновому вирішенню підлягає питання утилізації, захоронення невідомих, заборонених та непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів.

На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки” та відповідної обласної програми, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 24 січня 2003 року №141 проводились перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на заповідних територіях, визначений перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які необхідно винести в натуру (на місцевість).

Використанню, відтворенню, захисту та охороні рослинного світу ( у т.ч лісових ресурсів) на різних категоріях земель, сприяло б прийняття постанов Уряду, відповідних інструкцій, узгоджених із новим Земельним кодексом України, які б визначали єдиний порядок використання полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, інших захисних лісових насаджень, які не віднесено до земель лісового фонду України.

Лісовий фонд повинен залишатися у віданні держави ( за винятком невеликих лісових урочищ площею до 5 га ), це забезпечить збереження лісового фонду, його розвиток і відтворення.

Внести доповнення до нормативних документів щодо обрахування нанесених збитків навколишньому природному середовищу внаслідок випалювання природної сухої рослинності на територіях різних категорій земель.

Список використаної літератури

1. Бизова А., Онищенко А. Бережіть первоцвіти //Новоукраїнські новини.-2009.-11 квітня

2. Борейко В.Е Введение в природоохранную эстетику Серия: Охрана дикой природы. Киевский эколого-культурный центр, 2001 - Наукова праця одного з керівників київського природоохоронного руху Володимира Борейко

3. Верменич Я. В. Кіровоградська область // Енциклопедія історії України. - Т. 4. - К.: Наукова думка, 2007., стор. 332

4. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21.(рос.)

5. Герасимчук З. В., Микитин Т. М., Якимчук А. Ю. Маркетинг природно-заповідних територій. Монографія. Луцьк: ЛНТУ, 2012. ? 245с.

6. Давыдов А. Знай, люби, береги.-К,: Веселка, 1989.-224с.

7. За даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства

8. Заверуха Б. и др.. Охраняемые растения Украины.-К.:Наукова думка, 1983.- 175с.

9. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Закон від 25.06.1991 № 1264 - ХЙЙ.

10. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» м. Київ, 16 червня 1992.

11. Заповідні куточки Кіровоградської землі/ Під ред.. Т. Андрієнко.- К.: Арктур-А, 1999.-237 с.

12. Інтернет ресурс: [http://www.kr.ukrstat.gov.ua/stat_inf_rik_turizm.htm]

13. Інтернет ресурс: [http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/6/4914770/]

14. Інтернет ресурс: [http://www.president.gov.ua/documents/15306.html]

15. Ковальчук М., Журавський В. Степ і ліс. Минуле і сучасне лісівників Кіровоградщини.-Кіровоград: ВАТ «Кіровоградське видавництво», 2004.- 288с.

16. Край на межі лісостепу і степу: Природно-заповідні та ландшафтні куточки Кіровоградщини.-Кіровоград: ІМЕКС-ЛТД, 2007.-32с.

17. Лебідь З. І. кургани бронзової доби // Україна молода.- 2009.- 9 квітня

18. Левицький В. Заповідні місця Кіровоградщини. Дніпропетровськ.Промінь, 1994.-77с.

19. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. - Донецьк: Донбас, 2004. - ISBN 966-7804-14-3.

20. Матівос Ю., Сандул В. Туристичні маршрути Кіровоградщини.-Дніпропетровськ: Промінь, 1978.-76с.

21. Мусієнко М., Серебряков В. Екологія. Охорона природи.-К.: Знання, 2ОО7.-624с.

22. Нетюхайло Н. Дбаємо про довкілля // Новоукраїнські новини.-2009.- 4 квітня

23. Нетюхайло Н. Захистити ліс від вогню // Новоукраїнські новини.-2008.-17 квітня

24. Российское природоохранное движение - Лекція професора Брудного про екологічну пропаганду

25. Собко В. Стежинами Червоної книги.- К.: Урожай, 2007.-277с.

26. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», -- Київ, Державна служба статистики України, 2014

27. Тетяна ЮЛЬСЬКА А тепер -- човен // «Вечірня газета», 2004

28. Токарчук В. Багатішає кіровоградський ліс // Урядовий кур'єр .-2008.-8 квітня

29. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»

Размещено на Allbest.ru