Завдання 2

Використовуючи ряд розподілу за величиною виробленої продукції на 1 колгоспника (табл. 2.2) обчислити: а) середню продуктивність праці в розрахунку на один колгосп; б) моду даного ряду; в) медіану; г) середнє лінійне відхилення.

а) середня продуктивність праці обчислюється за наступною формулою:

Таблиця 2.4 Допоміжна таблиця

Групи колгоспів за виробництвом валової продукції на одного колгоспника, грн. (x)	Кількість колгоспів f	x	x*f	Накопичена частота
4609 - 8128,75	10	4680,125	46801,25	10
8128,7 - 11648,5	12	7212,375	86548,5	22
11648,5 - 15168,25	3	9744,6	29233,8	25
15168,25 -18688,0	1	12276,85	12276,85	26
Разом	26	33913,95	174860,4	-

Отже, середня продуктивність праці серед 26 колгоспів складає 6725,4 грн.

б) Модою в статистиці називається величина ознаки, тобто варіанта яка найчастіше зустрічається в даній сукупності. В інтервальному ряду розподілу моду визначаємо за формулою:

де XMo - нижня межа модального інтервалу;

hMo - ширина модального інтервалу;

fMo, fMo-1, fMo+1 - частоти відповідно модального, попереднього і наступного відносно модального інтервалів.

Для знаходження моди треба знайти модальний інтервал, тобто інтервал з найбільшою частотою. Але, маємо справу з бімодальним інтервальним рядом, тобто маємо дві однакові частоти, тому можемо використовувати будь-який інтервал з найбільшою частотою. Тому мода буде мати вигляд

Це означає, що більшість колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника в межах 1938,36 гривень.

в) Медіана обчислюється за формулою:

де XMe, hMe - відповідно нижня межа і ширина медіанного інтервалу;

SMe-1 - сума накопичених частот в інтервалі, що передує медіанному;

fMe - частота медіанного інтервалу.

Для знаходження медіани в інтервальному ряду розподілу також визначаємо медіанний інтервал, таким буде інтервал кумулятивна частота якого дорівнює або перевищує половину частот

Знайдемо половину суми частот

Це означає, що половина колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника менше 2665,25 грн., а інша половина більше 2665,25 грн.

г) Середнє лінійне відхилення це середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини обчислюємо за формулою:

Таблиця 2.5 Допоміжна таблиця

Групи колгоспів за виробництвом валової продукції на одного колгоспника, грн. (x)	Кількість колгоспів f	x	6725,4
4609 - 8128,75	10	4680,125	20452,8	41831702,78
8128,7 - 11648,5	12	7212,375	5843,7	2845735,808
11648,5 - 15168,25	3	9744,6	9057,6	27346705,92
15168,25 -18688,0	1	12276,85	5551,45	30818597,1
Разом	26	33913,95	40905,55	102842741,6

Отже, середнє квадратичне відхилення становить 1573,55

Завдання 3

На основі даних про виробництво продукції на 1 колгоспника (завдання 1) визначте:

а) розмах варіації;

б) дисперсію;

в) середнє квадратичне відхилення;

г) коефіцієнт варіації.

Пояснити економічний зміст розрахованих показників.

(Розрахунки наведено в таблиці 2.5)

а) Розмах варіації це різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки. В інтервальному ряду розподілу розмах варіації визначають як різницю між верхньою межею останнього і нижньою межею першого інтервалів:

Розмах варіації: R = xmax - xmin = 12276,85 - 4680,125=7596,72

б) Дисперсія представляє собою середню арифметичну квадратів відхилень кожного значення ознаки від їх середньої величини

Зважена дисперсія обчислюється за формулою:

в) Середнє квадратичне відхилення визначається як корінь квадратний з дисперсії.

= 3955490 = 1988,84

Чим менше середнє квадратичне відхилення тим більш однорідною є сукупність і більш типовою є середня величина

г) Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівняти ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різне значення середньої величини. Коефіцієнт варіації обчислюється як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки:

Лінійний коефіцієнт варіації

= (1573,55 / 6725,4) х 100% = 23,4%

Висновок: 23,4% < 33%, а отже середня є однорідною та абсолютно типовою для цієї сукупності

Завдання 4

1. Використовуючи вихідні дані завдання 1 побудуйте таблицю для дослідження зв'язку між розміром валового доходу та продуктивністю праці.

Знайдіть рівняння регресії.

Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку.

Обчисліть лінійний коефіцієнт кореляції і кореляційне співвідношення.

Перевірте істотність зв'язку за допомогою F-критерію з рівнем істотності = 0,05. Поясніть економічну сутність обчислених показників.

1) будуємо таблицю для дослідження зв'язку між розміром валового доходу та продуктивністю праці за даними завдання №1.

Спочатку переведемо виробництво продукції на одного колгоспника з грн. в тис. грн. для спрощення розрахунків

2) Рівняння регресії будемо обраховувати за прямолінійним зв'язком який описується рівнянням прямої за наступною формулою:

ух = а0 +а1х , де а0 і а1 визначаються за формулами

а1= х* у -х * у а0 = у - а1*х

х2 - (х)2

а1 = 1,50

а0 = 8479,73

ух = 8476,73 + 1,5 *х рівняння регресії

З рівняння можна зробити висновок, що залежність пряма. Якщо виробництво продукції зросте на 1 тис. грн., то валовий доход зросте на 1,5 тис. грн. 8476,73 грн. вплив неврахованих факторів.

3) Спочатку наносимо емпіричні дані, за даними таблиці (х і у). Отримаємо точки, згодом на які будемо наносити пряму за даними х і Ух і отримаємо теоретичну залежність.

4) У випадку лінійної залежності тісноту зв'язку вимірюють лінійним коефіцієнтом кореляції, який визначається за формулою:

r = (x -x) (y - y)____ або r = ху - х у

( x -x)2 (y - y)2 х * у

3074,45

r =0,11

Оскільки значення додатне зв'язок можна вважати прямим і помітний (0,11<0,75)

Кореляційне співвідношення визначає тісноту зв'язку і визначається за формулою :

= (Ух -У)2 =0,11

(У -У)2

Номер колгоспу	Виробництво продукції (х), тис. грн.	Валовий доход (у), тис. грн.	Х*У	Х2	Ух	Ух -У	(Ух -У)2	У-У
	436	7327,8
1	564	8935,65	5039706,6	318096	9325,283	79845840,92	55130,35	23973,76
2	631	14077,8	8883091,8	398161	9425,730	198184452,8	112389,38	24873314,75
3	328	6723	2205144	107584	8971,471	45198729	14164,28	5604983,40
4	986	7372,35	7269137,1	972196	9957,948	54351544,52	752491,96	2951986,56
5	514	8282,25	4257076,5	264196	9250,323	68595665,06	25548,28	653243,19
6	417	9342	3895614	173889	9104,900	87272964	207,80	63259,99
7	314	6660,9	2091522,6	98596	8950,482	44367588,81	19600,74	5902881,40
8	937	8842,5	8285422,5	877969	9884,487	78189806,25	630439,03	61496,37
9	280	4608,9	1290492	78400	8899,509	21241959,21	36471,69	20084600,66
10	480	7082,1	3399408	230400	9199,350	50156140,41	11851,66	4033608,763
11	275	6370,65	1751928,75	75625	8892,013	40585181,42	39390,99	7397500,34
12	245	6041,25	1480106,25	60025	8847,037	36496701,56	59266,83	9297831,74
13	505	10714,95	5411049,75	255025	9236,830	114810153,5	21416,99	2638887,79
14	735	11205	8235675	540225	9581,647	125552025	241240,65	4471175,31
15	278	8235	2289330	77284	8896,511	67815225	37625,93	731853,93
16	192	7582,95	1455926,4	36864	8767,579	57501130,7	104268,05	2272660,62
17	316	11171,25	3530115	99856	8953,480	124796826,6	18770,16	4329584,59
18	546	11789,55	6437094,3	298116	9298,297	138993489,2	43186,18	7284953,95
19	235	6652,8	1563408	55225	8832,045	44259747,84	66791,15	5942306,28
20	180	9190,8	1654344	32400	8749,589	84470804,64	116210,15	10063,18
21	259	10800	2797200	67081	8868,026	116640000	49487,97	2922442,85
22	255	18283,05	4662177,75	65025	8862,029	334269917,3	52192,03	84503258,35
23	108	9028,8	975110,4	11664	8641,646	81519229,44	201456,31	3804,99
24	227	11816,55	2682356,85	51529	8820,051	139630853,9	73134,26	7431432,48
25	349	8214,75	2866947,75	121801	9002,954	67482117,56	7661,59	766911,12
Разом	10592	236352,6	94409385,3	5367232	236352,6	2302228095	2790394,41	204258016,35
Середнє	407,38	9090,48	3776375,41	214689,28	9090,48	92089123,79	111615,78	8170320,65

5) Перевірка істотності відхилень групових середніх від теоретичних значень здійснюється за допомогою критеріїв математичної статистики. Вона ґрунтується на порівнянні фактично розрахованого коефіцієнта детермінації з критичним.

Критичне значення визначають наступним чином:

Спочатку визначаємо

К1= m-1=4-1 =3

де m - кількість груп в аналітичному групуванні; n - кількість елементів групування

К2= n- m=26-4=22

Рівень істотності “” = 0,05

Критичне значення ми не можемо обрати зразу, тому що відповідних даних для К2 не має. При К2=20 = 6,67, а при К2=30 = 10 тому

20,05(3,22)= 6,67 - (((6,67-10)/10)*2) =7,336

Розраховане критичне значення означає істотність зв'язку якщо при відсутності між ознаками тільки у 5 випадках із 100 коефіцієнт детермінації перевищить 3,064 якщо зв'язок відсутній.

Для перевірки зв'язку використовують критерій Фішера, який обчислюється за залежністю:

F= 2__ * К2 = (0,11)2__ * 22 = 0,09

1-2 К1 1- (0,11)2 3

Фактичне значення коефіцієнта детермінаці менше ніж критичне зв'язок між ознаками не доведений і вважається не істотним.



Рис. 2.2 Емпірична і теоретична залежність між виробництвом продукції і валовим доходом

Завдання 5

Відомо, що продуктивність праці у районі складала (табл. 2.6), тис. грн: Таблиця 2.6

в цінах	1990	1991	1992	1993	1994	1995
старих	36050	38010	41045	39981
нових				399,8	420,2	370,1

Приведіть рівні ряду динаміки до співставного вигляду. Визначте вид ряду динаміки і зобразіть динаміку продуктивності праці за допомогою лінійної діаграми.

Обчисліть:

а) темпи росту;

б) абсолютні і відносні прирости;

в) абсолютне значення одного проценту приросту;
г) середній абсолютний приріст;

д) середній темп росту та приросту.

Для приведення ряду динаміки до спів ставного вигляду для умов 1993 року визначаємо коефіцієнт співставлення двох рядів.

Кпр. = 399,8 = 0,0099 = 0,01

39981

Множимо на коефіцієнт співставлення і отримуємо зімкнений динамічний ряд

В цінах	1990	1991	1992	1993	1994	1995
нових	360,5	380,1	410,45	399,8	420,2	370,1

Рис. 2.3 Динаміка продуктивності праці за 1990-1995 рр.

Роки	Продуктивність праці	Абсолютний приріст	Темпи росту	Темпи приросту	Середній абсолютний приріст	Абсолютне значення 1 % приросту
		ланцюговий	базисний	л.	б.	л.	б.	л.	б.
1990	360,5	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1991	380,1	19,6	19,6	1,05	1,05	0,05	0,05	3,92	3,92	3,605
1992	410,45	30,35	49,95	1,07	1,14	0,07	0,14	6,07	9,99	3,801
1993	399,8	-10,65	39,3	0,97	1,11	-0,03	0,11	-2,13	7,86	4,1045
1994	420,2	20,4	59,7	1,05	1,17	0,05	0,17	4,08	11,9	3,998
1995	370,1	-50,1	9,6	0,88	1,03	-0,12	0,03	-10,02	1,92	4,202

Абсолютний приріст () розраховується як різниця між двома рівнями ряду. Він показує, на скільки одиниць в абсолютному виражені рівень одного періоду більше або менше певного попереднього рівня і, тому, може мати знак “+” (при збільшенні рівнів) або “-” (при зменшенні рівнів).

В статистиці розраховуються ланцюгові та базисні абсолютні прирости

– ланцюговий ;

– базисний ,

де - числове значення показника відповідного періоду;

- числове значення показника попереднього періоду;

- числове значення показника базового періоду.

Темп зростання () - відносний показник, частка від ділення двох рівнів ряду; показує, в скільки відсотків рівень даного періоду більше або менше базового рівня. За базовий рівень (тобто той рівень, з яким проводиться порівняння) в залежності від мети дослідження може прийматися певний постійний для всіх рівень (зазвичай, початковий рівень ряду), або для кожного наступного рівня попередній йому.

Темп зростання також розраховується ланцюговим і базисним способом:

ланцюговий:

базисний:

Темп приросту () - відносний показник, який показує, на скільки відсотків один рівень більше (або менше) базового рівня. Це відношення абсолютного приросту до попереднього чи початкового рівня. Темпи приросту у відсотках можна розрахувати шляхом віднімання 100 % від темпу зростання або як процентне відношення абсолютного приросту до того базового рівня, в порівнянні з яким абсолютний приріст розрахований.

Як і попередні показники, темп приросту розраховується і ланцюговим, і базисним способами:

ланцюговий:

або ;

базисний:

або

Так як кожному відносному показнику відповідають певні абсолютні величини, то при вивченні темпів приросту необхідно обов'язково враховувати, яка абсолютна величина відповідає кожному проценту приросту, який його зміст. Для цього обчислюється такий показник, як абсолютне значення 1 % приросту. Визначається як “частка” від ділення абсолютного приросту за певний період на темп приросту у відсотках за той же період. Абсолютне значення 1 % приросту (А %) показує, чого вартий один процент приросту і розраховується як співвідношення абсолютного приросту і темпу приросту. Алгебраїчно це співвідношення дорівнює 0,01 рівня, прийнятого за базу порівняння

Абсолютне значення 1 % приросту розраховується ланцюговим способом.

г) середній абсолютний приріст обчислюється як відношення накопиченого підсумку абсолютних приростів за певний період до кількості років у цьому періоді. Він знаходиться за формулою:

Середньорічний абсолютний приріст - це середнє з ланцюгових абсолютних приростів

де уп - кінцевий рівень ряду.

= 0,205 тис. грн.

д) середній темп росту може бути обчислений по абсолютним значенням ряду динаміки:

або 152,11

Середній темп приросту отримуємо якщо від середнього темпу росту віднімемо 100, який становитиме 52,11 %.

Завдання 6

Виконайте аналітичне вирівнювання ряду по прямій. Побудувати тренд. Розрахунки представити графічно.

Роки	Продуктивність праці ( t )	t	t2	ty	yt
1990	360,5	-3	9	-1081,5	379,69
1991	380,1	-2	4	-760,2	383,19
1992	410,45	-1	1	-410,45	386,69
1993	399,8	1	1	399,8	393,69
1994	420,2	2	4	840,4	397,19
1995	370,1	3	9	1110,3	400,69
Разом	2341,15	0	28	98,35

yt= a0 a1t

a0 =y / n= 2341,15/6=390,19

a1=ty/ t2= 98,35/28=3,5

yt =390,19+3,5t - рівняння тренду

Отже, в середньому продуктивність праці склала 390,19 тис. грн., приріст складає 3,5 тис. грн.

Рис. 2.4. Графік продуктивності праці

Завдання 7

Відомі дані (табл. 2.7) про діяльність двох господарств:

Таблиця 2.7

№ колгоспу	валовий дохід, тис. грн.	чисельність працівників, чол.
	базисний рік	звітний рік	базисний рік	звітний рік
1	3494	3546	346	346
2	2443	2832	367	377

Обчисліть:

1) індивідуальні індекси продуктивності праці по кожному колгоспу;

2) узагальнюючі вартісні індекси динаміки продуктивності праці постійного, змінного складу та структурних зрушень;

3) зміни валового доходу за рахунок зміни продуктивності праці та чисельності працівників в кожному колгоспі. Поясніть зміст кожного показника.

1) Індивідуальні індекси продуктивності праці представляють собою співвідношення між продуктивністю праці у звітному і базисному періоді. Індекс продуктивності праці має вигляд

іw= W1 = х0 : х1

де W1 - продуктивність праці в звітному періоді

W0 f0 W0 - продуктивність праці в базисному періоді

іw1= 10,25/10,089 = 1,0159 або 101,59 % продуктивність праці збільшилась на 1,59 %

іw2= 7,51/6,66 = 1,1276 або 112,76 % продуктивність праці збільшилась на 12,76 %

2) Узагальнюючий вартісний індекс динаміки продуктивності праці постійного складу має вигляд:

І ФС = х1 f1 = 3546*346+2832*377 = 2294580 = 1,077 або 107,7 %

х0 f1 3494*346+2443*377 2129935

Під впливом зміни індивідуальних продуктивностей праці середня продуктивність праці збільшилася на 7,7

Індекс змінного складу представляє собою співвідношення середніх значень показника у звітному і базисному періоді і має вигляд:

І ЗС = х1 f1 : х0 f0 = 3546*346+2832*377 : 3494*346+2443*367 =

f1 f0 346+377 346+367

= 3173,69/2953,02 = 1,0747 або 107,47 %

середня продуктивність праці у звітному році в порівнянні з базовим зросла на 7,47 %

І СЗ = І ЗС = 1,0747/1,077 = 0,9978 або 99,78 %

І ФС

Висновок : за рахунок структурних зрушень, тобто збільшення валового доходу в загальному обсязі виробництва середня продуктивність праці зменшилася на 0,22%

3) Зміна валового доходу за рахунок зміни продуктивності праці в першому колгоспі буде мати вигляд:

(x1/f1- x0/f0)* х1 = (10,24-10,09)*3546 =513,9

В першому колгоспі під впливом зміни продуктивності праці валовий доход збільшився на 513,9 тис. грн.

В другому колгоспі зміна валового доходу за рахунок зміни продуктивності праці буде мати вигляд:

(x1/f1- x0/f0)* х1 = (7,51-6,66)*2832 =2407,2

В другому колгоспі під впливом зміни продуктивності праці валовий доход збільшився на 2407,2 тис. грн.

Зміна валового доходу за рахунок зміни чисельності працівників в першому колгоспі буде складати:

(f1- f0) * x0 = (346-346)*3494 =0

В першому колгоспі зам рахунок зміни чисельності працівників валовий доход не змінився.

Зміна валового доходу за рахунок зміни чисельності працівників в другому колгоспі буде складати:

(f1- f0) * x0 = (377-367)*2443 = 24430

В другому колгоспі під впливом зміни чисельності працівників валовий доход збільшився на 24430 тис. грн..

ВИСНОВКИ

В загальному основними завданнями статистики праці в сільському господарстві є: аналіз чисельності, динаміки і структури сільського населення, як бази формування трудового потенціалу сільського господарства країни; вивчення використання працездатного сільського населення, його зайнятості і безробіття; аналіз використання робочого часу населення зайнятого в сільському господарстві; статистичне дослідження продуктивності праці в сільському господарстві; вивчення оплати праці і доходів сільськогосподарського населення Слід зазначити, що статистика сільського господарства використовує дві категорії населення : сільське і сільськогосподарське. До сільського відносять все населення, що проживає в сільських населених пунктах. До сільськогосподарського населення відносять все населення, основним джерелом доходів якого є сільськогосподарське виробництво. Безпосереднім носієм трудового потенціалу є працездатне населення (трудові ресурси).

Статистика праці - наука суспільна, а тому вона базується на діалектичному й історичному матеріалізмі, основним її методом є діалектичний метод пізнання дійсності.

Однією з головних умов діалектичного методу є об'єктивність розгляду суспільних явищ. В основі розвитку суспільства лежать суспільні, незалежні від волі та свідомості людини, закони. У своїй діяльності людина повинна вивчати внутрішні закономірності розвитку явищ, пізнавати ці закони й свідомо використовувати в інтересах трудящих.

У умовах формування ринкових відносин необхідна повна, достовірна, всебічна характеристика кожного явища, що вивчається. Ігнорування цього важливого принципу діалектичного методу пізнання дійсності веде до волюнтаризму.

Важливим кроком до підвищення інформаційного рівня статистичної інформації є впровадження сучасних технологій її обробки. Це дасть змогу ефективніше використовувати первинну звітність, застосовуючи на її основі додаткові групування, розрахунки, оцінки, що сприятиме поглибленню аналізу та розширенню програми публікацій. Реалізація вищеназваних напрямів дає змогу покращити забезпеченість статистичною інформацією як основних її користувачів, так і громадськості з питань економічної активності населення, зайнятості, безробіття, професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, її вартості, тривалості робочого часу тощо.

Продуктивність праці була і буде одним з головних показників, який визначає науково-технічний прогрес суспільства, характеризує становище держави, окремої галузі, підприємства. Взаємозв'язок між продуктивністю праці і економічним зростанням є очевидним, адже продуктивність праці у ринковій економіці є одним з факторів формування сукупної пропозиції. Досягнутий рівень продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві України не відповідає ні наявним природним та матеріально-технічним ресурсам, ні сучасним вимогам. Маючи найсприятливіші можливості для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, Україна навіть у найкращі роки поступалась іншим розвинутим країнам світу за рівнем продуктивності праці.

Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи. З наведеного визначення випливає, що підвищення продуктивності праці в кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу.

З метою визначення продуктивності праці по сільському господарству країни, по окремих підприємствах з урахуванням усіх видів сільськогосподарської продукції, що ними виробляється, розраховують вартісні показники - погодинну, денну і річну продуктивність праці - відношенням вартості валової продукції в порівнянних цінах відповідно до відпрацьованих годин, людино-днів і середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. При визначенні погодинної і денної продуктивності праці враховують прямі і непрямі затрати живої праці.

Рівень продуктивності праці зумовлюється багатьма факторами, зокрема, середнім ступенем вправності робітника, рівнем розвитку науки та технологічного її застосування, суспільною комбінацією виробничого процесу, розмірами й ефективністю засобів виробництва, природними умовами. Оскільки рівень продуктивності праці визначається співвідношенням обсягів валової продукції та затрат робочого часу на її виробництво, то зростання його можливе лише за наступних умов: збільшення обсягу валової продукції при незмінних затратах праці; скорочення затрат праці при незмінному обсязі виробництва продукції, одночасного збільшення обсягу виробництва продукції та скорочення затрат праці. Отже, головним напрямом підвищення продуктивності праці першого порядку є збільшення обсягів виробництва різних видів продукції та скорочення затрат праці на них. Напрямами другого порядку є ті, які забезпечують зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

Провівши аналіз колгоспів можна побачити, що типовими є колгоспи першої і другої групи за виробництвом валової продукції на одного колгоспника. Маючи найбільшу кількість колгоспів і найбільшу чисельність колгоспників вони мають найбільший валовий доход і відповідно прибуток від реалізації. Друга група має в своєму складі 12колгоспів причому чисельність колгоспників в порівнянні з першою групою, але при цьому воловий доход більший.

До третьої і четвертої групи належать тільки 4 колгоспи.

Середня продуктивність праці по групах колгоспів склала 9205.96 тис. грн.

Визначивши моду даного інтервального ряду дізналися, що більшість колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника в межах 8768,664 гривень.

Половина колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника менше 9008.65 грн., а інша половина більше 900865 грн.

Визначивши дисперсію, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації, який склав 29.9 % можна зробити висновки, що сукупність однорідна, а середня є типовою.

Із розрахованого рівняння регресії можна зробити висновок, що залежність пряма. Якщо виробництво продукції зросте на 1 тис. грн., то валовий доход зросте на 0.00679 тис. грн., а вплив неврахованих факторів складе 345.276 тис. грн.

Із дослідження зв'язку можна зробити висновок, що зв'язок можна вважати прямим і помітний (0,087<0,75).

Фактичне значення коефіцієнта детермінації менше ніж критичне зв'язок між ознаками не доведений і вважається не істотним.

Розрахувавши індекси видно, що кожен з них має різний економічний зміст і придатний лише для вирішення конкретного завдання.

Індекс фіксованого складу показує на скільки зросла продуктивність праці без зміни в структурі працівників.

Індекс змінного складу показує на скільки змінилась середня продуктивність праці порівняно із продуктивністю праці по кожному колгоспі.

Індекс структурних зрушень показує вплив змін в структурі вивчаючої сукупності на динаміку явища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підрозділів / В. Г. Андрійчук. - К.: ІЗМН, 1996. - 512 с.

2. Бараник З. П. Статистика праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 246 с.

3. Богиня Д. Ефективність праці в ринковій економіці / Д. Богиня, А. Шевченко // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 4. - С. 3-6.

4. Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національного ринку праці: інституційний аспект / Д. Богиня // Україна: аспекти праці. - 2005. - № 1. - С. 3-8.

5. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. - 2009. - № 4. - С. 74-85.

6. Бугуцький О. Потенційні можливості щодо зростання продуктивності праці та до- ходності в сільському господарстві / О. Бугуцький // Економіка України. - 1998. - №5 - С. 60-67.

7. Вініченко І. І. Продуктивність праці та її фактори / І. І. Вініченко // Держава та регіони. - 2008. - № 3. - С. 34-38. - (Серія «Економіка та підприємництво»).

8. Дієсперов В.С. Економіка сільськогосподарської праці / В.С. Дієсперов. - К.: ІАЕ УААН, 2004. - 488 с.

9. Дієсперов В.С. Фактори продуктивності праці / В.С. Дієсперов, Л.Ф. Кондратенко // Економіка АПК. - 2003. - №12 - С. 46-53.

10. Єрмаков О.Ю. Соціально-економічні аспекти розвитку сільських територій / О.Ю. Єрмаков // Україна: аспекти праці. - 2004. - №5. - С. 14-19.

11. Замай В. Продуктивність праці УЗ заробітна плата (що замовчує влада). [Електронний ресурс] Режим доступу: http://politiko.ua/blogpost42736

12. Кудлай В. Г. Актуальні питання розвитку аграрної праці. (доповіді ІІ-ї міжнародної науково- практичної конференції «Сучасні тенденції розвитку наукової думки») [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.icp-ua.com/ru/aktualnі-pitannya-rozvitku-agrarnoї-pratsі-v-ukraїnі

13. Макаренко П.М. Особливості розвитку соціально-трудових відносин в АПК країни та регіону / П.М. Макаренко // Таврійський науковий вісник. - 2008. - № 4. - С.87-96.

14. Мармуль Л.О. Розвиток аграрного підприємництва та перспективи підвищення зайнятості сільського населення регіону / Л.О. Мармуль, А.В. Куцмида // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: ХДАУ. - 2006. - Вип. 44. - С . 201-211.

15. Олійник В.М. Добір кадрів: актуальність, принципи / В.М. Олійник, М.Г. Саєнко // Економіка АПК.- 2012. - № 4.- С.102-107.

16. Особливості статистичного аналізу діяльності основних галузей матеріального виробництва і обігу суспільного продукту:Навч.посібник/За ред.О.В.Козирева.-К.: НМК ВО,1991.

17. Продуктивність праці. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.icp-ua.com/ru/aktualnі-pitannya-rozvitku-agrarnoї-pratsі-v-ukraїnі

18. Социальная статистика: Учебник/Под ред. И.И.Елисеевой. - М.: ФиС, 1997.- 416с.

19. Соціально-економічна статистика: Навч.посібник-К.: НМК ВО, 1992.

20. Статистика підприємництва. Навч.посіб. для вузів./Вашків П.Г. - К.,1999. 600с.

21. Статистика рынка товаров и услуг: Учебник/И.К.Беляевский, Г.Д.Кулагина, А.В.Коротков и др.; под ред. И.К.Беляевского. -М.: Финансы и статистика, 1995. -432 с.

22. Статистика: Підручник/ С.С.Герасименко, А.Н.Головач, А.М.Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук. С.С.Герасименка. -2-ге вид., перероб. І доп. -К.: КНЕУ, 2000. -467 с.

23. Статистичний збірник „Сільське господарство області" за 2009 рік / за ред. Л.М. Безхлібняк. - Полтава: Головне управління статистики у Полтавській області Державного комітету статистики України, 2010. - 274 с.

24. Тимчасові методичні рекомендації розрахунку продуктивності праці в цілому в економіці та за видами економічної діяльності. Наказ Міністерства економіки України від 26 грудня 2008 р. N 916. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish

25. Экономическая статистика: Учебник /Под.ред. Ю.Н. Иванова, М.:ИНФРА 1998.

Размещено на Allbest.ru